Запорізький державний медичний університет Кафедра внутрішніх хвороб 3 Реферат На тему : «Поняття про симптоми «червоних прапорців» для шлунково-кишкового тракту, дихальної, сечостатевої, суглобової системи та системи крові» Запоріжжя 2023р. Симптоми «червоних прапорців» (зниження маси тіла без наміру схуднути, біль у животі, що порушує сон, жовтяниця, шлунково-кишкова кровотеча, гіпохромна анемія, дисфагія, рецидивуюче блювання, пухлина в епігастрії). «Червоні прапорці» – симптоми, названі так через те, що їм необхідно приділити максимальну увагу, адже вони можуть свідчити про наявність серйозних ускладнень. Це порушення ковтання (дисфагія), біль при ковтанні (одинофагія), втрата маси тіла, кровотеча з верхнього відділу ШКТ (явна або прихована). Виявлення у пацієнта тривожних симптомів або симптомів "червоних прапорців", до яких належать дисфагія, блювання з домішками крові, мелена, лихоманка, немотивоване схуднення, анемія, лейкоцитоз, підвищення ШОЕ, ставить під сумнів діагноз функціональної диспепсії і вказує на наявність диспептичного синдрому як прояву органічної патології шлунку (виразки, раку шлунку, гастриту тощо). Для дихальної системи існує система «червоних прапорців», коли варто негайно звернутись до лікаря: кашель має хронічний характер і триває понад 8 тижнів; відкашлюється кров чи гнійне мокротиння; є відчуття задишки; утруднення дихання або/та біль у грудях, підвищення температури. Сюди ж треба віднести незрозумілу втрату ваги та апетиту, стійку зміну голосу, появу набряків на шиї чи значне потовиділення вночі. З боку сечостатевої системи «червоні прапорці» дизурія , гематоспермія, лихоманка, біль у боці, сприяють появленню цих симптомів : імунодефіцит, хронічні інфекції, аномалія сечовивідних шляхів. З боку суглобової системи під час обстеження пацієнта необхідно звертати увагу на такі моменти: виключення серйозних захворювань («червоні прапорці»); виявлення підказок, які могли б допомогти в діагностиці; раннє виявлення психосоціальних факторів, які можуть сприяти хронізації («жовті прапорці»). Діагностика болю в пацієнтів старших вікових груп має досить складний характер, оскільки вимагає виключення захворювань та станів, які потребують екстреного втручання. Насамперед слід виключити «червоні прапорці» – поточні клінічні особливості та попередні хвороби, які попереджають про можливу конкретну причину, яка може спричинити серйозні проблеми, якщо не лікувати негайно (табл. 2). Безперечно, враховуються результати лабораторних та інструментальних методів дослідження. За наявності «червоних прапорців» в аналізі крові, зокрема, анемії та прискорення ШОЕ, підвищення С-реактивного білка не має залишатися поза увагою фахівця. Також дуже важливими є «жовті прапорці», оскільки саме вони можуть провокувати та пролонгувати хронічний больовий синдром, а також заважати його купувати. «Жовті прапорці» – фактори, що сповіщають про високий ризик тривалого збереження больового синдрому: відсутність у хворого мотивації до активного лікування через побоювання серйозних ускладнень; пасивне очікування на результати лікування; поведінка, неадекватна характеру болю, уникнення фізичної активності; конфлікти на роботі та в родині; депресія, тривога, постстресові розлади, уникнення соціальної активності. «Червоні прапорці» при ураженні серця. Клінічні особливості, що свідчать про ураження міокарда “Червоні прапорці” можуть включати: задишку невідомого генезу, серцебиття, біль у грудях зі збільшенням рівня тропоніну або без нього, синкопе, аритмію та гостру або хронічну застійну серцеву недостатність, раптову серцеву смерть, миттєвий кардіогенний шок. “Червоні прапорці” при враженні серця у клінічно підозрюваних або відомих екстракардіальних саркоїдозах включають: o необґрунтовану брадикардію або тахіаритмія, ознаки та симптоми серцевої недостатності, СД ЛШ та / або ДД ЛШ на ехокардіографії та / або аномальні картини тканин на МРТ або FDG-ПЕТ o необґрунтована кардіоміопатія, що реагує на стероїди • Кортикостероїди - це лікування першої лінії. Інші імуносупресивні препарати можуть бути вірними альтернативами • Імплантація внутрішнього кардіовертера дефібрилятора може бути розглянута у пацієнтів із саркоїдозом серця, у яких гемодинамічно погіршувалась тривала шлуночкова аритмія або була раптова зупинка серця, якщо можна очікувати виживання > 1 року із хорошим функціональним статусом. Найбільш ефективними антиаритмічними препаратами є βблокатори, соталол та аміодарон. Катетерну абляцію при шлуночковій аритмії зазвичай розглядають після імплантації внутрішнього кардіовертера або невдачі антиаритмічної медикаментозної терапії. Первинна і вторинна профілактика раптової серцевої смерті повинна відповідати чинним рекомендаціями ESC. • AВ-блокада - найчастіша аномалія провідності при саркоїдозі серця і часто необхідна імплантація кардіостимулятора. Кортикостероїди можуть покращити відновлення проведення по АВ-вузлу, але імплантація кардіостимулятора може бути ефективнішою, навіть якщо AВ-блокада швидко зникає. • “Червоні прапорці” та методи кардіологічної діагностики ідентичні як і при інших СІЗ. Враження серця, як правило, асоціюється з високим вмістом еозинофілів та негативним статусом AНЦА.
