Загрузил Вікторія Дунь

Порівняльна таблиця дислалія та дизартрія

реклама
Порівняльна характеристика порушень дислалії і дизартрії.
Дислалія
Дизартрія
Дислалія – порушення звуковимови у дітей із норм. Дизартрія - порушення вимовної сторони мови,
слухом і збереженою іннервацією мовленнєвого обумовлене недостатністю іннервації мовного апарату, що
апарату.
виникає внаслідок органічного ураження центральної
нервової системи.
Виділяють дві основні форми дислалії залежно від Причинами виникнення дизартрії є різні шкідливі
характеру і причин, що обумовлюють порушення фактори, які можуть впливати внутрішньоутробно під час
звуковимови: механічну (органічну) і функціональну. вагітності (вірусні інфекції, токсикози, патологія
плаценти), в момент народження (затяжні або стрімкі
Механічна дислалія – це така форма дислалії при якій пологи, викликають крововилив у мозок немовляти) і в
порушення звуковимови обумовлені анатомічними ранньому віці (інфекційні захворювання мозку і мозкових
особливостями або порушеннями будови органів оболонок: менінгіт, менінгоенцефаліт та ін.)
артикуляційного апарату (губ, зубного ряду, Відзначається обмежена рухливість мовної і мімічної
піднебіння, язика).
мускулатури. Йдеться таку дитину характеризується:
- нечіткою, змазаною звуковимовою;
Функціональною називають дислалію при якій - голос у нього тихий, слабкий, а іноді, навпаки, різкий;
порушення звуковимови обумовлені розладами або - ритм дихання порушений;
слабкістю
основних
процесів
нейродинаміки - мова втрачає свою плавність, темп мови може бути
(слухомовленнєвих
диференціювань)
при прискореним або уповільненим.
нормальному фізичному слусі і нормальній будові Образний «діагностичний симптом» дизартрії: «Говорить,
периферичного мовленнєвого апарату.
як з кашею в роті».
Форми дизартрії залежать від місця ураження.
Функціональна дислалія. спостерігаються переважно
Класифікації дизартрії:
в дитячому віці і проявляються у вигляді порушення
1) За ступенем вираженості:
або несформованості вимови тільки приголосних
b) дизартрія (виражена) - дитина користується усною
звуків, що відносяться до однієї або різних груп.
мовою, але вона нечленороздільна, малозрозуміла, грубо
Причинами функціональної дислалії є:
а) біологічні:соматична ослабленість дитини, затримка
психічного
розвитку
резидуально-органічного
генезу,недорозвинення фонематичного слуху;
б) соціальні: наслідування дорослими неправильного
мовлення
дитини,педагогічна
занедбаність,несприятливе
мовленнєве
оточення
дитини (дефекти звуковимови у батьків).
При функціональній дислалії відсутні будь-які
органічні зміни в будові артикуляційного апарату. У
дітей виявляються несформованими специфічні
мовленнєві операції, що дозволяють дитині надавати
правильне положення органів артикуляції під час
вимови певного звука (звуків) у процесі мовлення. В
залежності від то, які ці операції порушені виділяють
наступні види розладів звуковимови:
1. Відсутність звука у мовленні (ука –рука, ката –
карта, коова – корова).
2. Спотворення звука, тобто на місці звука
вимовляється звук, який відсутній у фонетичній
системі рідної мови (міжзубна вимова свистячих,
велярна вимова звука "Р").
порушено звуковимову, а також дихання, голос,
інтонаційна виразність;
c) стерта дизартрія - всі симптоми (неврологічні,
психологічні, мовні) виражені в стертій формі.
Стертою дизартрією можна сплутати з дислалией.
Відмінність в тому, що у дітей зі стертою дизартрією
спостерігається наявність вогнищевої неврологічної
мікросимптоматики.
2) По локалізації ураження:
a) Бульбарна дизартрія - дизартрія, обумовлена
периферичним парезом або паралічем м'язів, що беруть
участь
в
артикуляції,
внаслідок
ураження
язикоглоткового, блукаючого і під'язикового нервів і їх
ядер. Часто поєднується з розладами ковтання.
Є одним із симптомів бульбарного паралічу. При
бульбарній
дизартрії
спостерігається:
порушення
ковтання,попадання харчових мас в ніс, порушення
голосоутворення (голос глухий з носовим відтінком),
порушення звуковимови (мова змазана, малозрозуміла),
обмежена рухливість м'якого піднебіння, нерухомість
голосових зв'язок, відсутні піднебінний і глотковий
рефлекси, виражена атрофія м'язів язика і глотки.
Б) Псевдобульбарна дизартрія - дизартрія, обумовлена
центральним паралічем м'язів, що іннервуються
язикоглотковим, блукаючим і під'язиковим нервами,
внаслідок двостороннього ураження рухових корковоядерних шляхів; проявляється монотонністю мови.
3. Заміна звука іншим, як правило, простішим за
артикуляцією (лак – рак, табака –собака, сяпка шапка). Порушення вимови звука характеризується
стабільністю.
4. Змішування звуків. Дитина володіє правильною
артикуляцією звуків, що змішуються, але під час
мовлення приймає неправильне рішення у виборі
звука. Звук у мовленні то вимовляється правильно, то
заміняються іншим звуком. Порушення вимови звука
характеризується нестабільністю.
В залежності від порушень мовленнєвих операцій
функціональна дислалія поділяється на три форми:1)
акустико-фонематична;2)
артикуляційнофонематична;3) артикуляційно-фонетична.
Акустико-фонематична дислалія – це дефекти
звукового
оформлення
мовлення,
обумовлені
вибірковою несформованістю операцій переробки
фонем за їх акустичними ознаками в сенсорній ланці
механізму сприйняття мовлення.
У основі порушення лежить недостатня сформованість
фонематичного слуху: система фонем повністю не
засвоюється дитиною, тобто є редукованою за своїм
складом. Дитина не упізнає ту або іншу акустичну
ознаку складного звуку, за яким одна фонема
протиставляється іншій. Внаслідок цього при
В) Підкіркова (екстрапірамідна, гіперкінетична) дизартрія
- дизартрія, що виникає при ураженні підкіркових вузлів і
їх нервових зв'язків.
Характерними рисами для цієї форми дизартрії є мимоволі
мінливий м'язовий тонус в артикуляційною мускулатурі
(мова, голосові зв'язки, губи то різко напружені, то
розслаблені). Мова змазана, невиразна з носовим
відтінком, немодульованою, різко порушена просодика,
інтонаційно-мелодична структура мови, її темп. Іноді
виникають
гіперкінези
в
м'язах
обличчя
і
артикуляційного апарату, грубе порушення дихання і
голосоутворення.
Г)Коркова дизартрія - дизартрія, обумовлена ураженням
кіркових зон в області передньої центральної звивини,
пов'язаної з функцією м'язів, що беруть участь в
артикуляції; відрізняється розладом виголошення складів
при збереженні правильної структури слова.
Ця форма дизартрії характеризується більш ізольованими
порушеннями вимови окремих звуків, відсутністю
слюнотечения і порушень голосоутворення.
Ж) Мозочкова дизартрія - дизартрія, обумовлена
ураженням мозочка або його провідних шляхів;
Характеризується вираженою асинхронність артикуляції,
голосоутворення та дихання, порушенням темпу і
плавності мови.
сприйнятті мовлення відбувається уподібнення однієї
фонеми іншої на основі спільності більшості ознак. Це
приводить до неправильного сприйняття слів (гора —
«кора», жук — «щук», риба - «либа»).
Артикуляційно-фонематична дислалія – це дефекти
звуковимови, обумовлені несформованістю операцій
відбору фонем за їх артикуляційними параметрами в
моторній ланці продукування мовлення.
Скачать