Загрузил Катерина Матієнко

Дизартрія Шилєнкова Л.В.

реклама
Причини виникнення
Форми
Методи роботи
Дизартрія – порушення звуковимови та просодичного
компоненту мовлення, викликані порушеннями іннервації
мовленнєвого апарату, пов’язані із органічним ураженням центральної та
периферійної нервової систем.
Це тяжкий розлад усієї
мовленнєвої діяльності!
Дизартрія - термін латинський, в перекладі означає розлад членороздільної мови вимови (Дис - порушення ознаки або функції, артрон - зчленування).
При визначенні дизартрії більшість авторів не виходять з точного значення цього терміна,
а трактують його більш широко, відносячи до дизартрії розлади артикуляції,
голосоутворення, темпу, ритму і інтонації мови.
КВЗО “ДАНО” ст. гр. ІО-19-2/м Шилєнкова Л.В.
Патогенез дизартрії визначається органічним ураженням
центральної і периферійної нервової системи під впливом різних
несприятливих зовнішніх (екзогенних) факторів, що впливають у
внутрішньоутробному періоді розвитку, у момент пологів і після народження.
• Під час внутрішньоутробного розвитку:
.
• гострі та хронічні інфекції, • інтоксикації, • токсикози,
• резус-конфлікти, • гіпоксії (кисневе голодування)
• Під час пологів:
• асфіксія , • родова травма, • крововиливи при стрімких або затяжних пологах
• У ранньому віці дитини:
.
.
• інфекційні хвороби нервової системи (менінгіти, менінгоенцефаліти)
• ураження нервової системи при гемолітичної хворобі (руйнування еритроцитів)
• черепно-мозкові травми, рідше – порушення мозкового кровообігу,
• пухлини головного мозку,
• вади розвитку нервової системи, наприклад вроджена аплазія ядер черепно-мозкових
нервів,
• спадкові хвороби нервової і нервово-м'язової систем.
КВЗО “ДАНО” ст. гр. ІО-19-2/м Шилєнкова Л.В.
Відзначається взаємозв'язок між ступенем тяжкості і характером
ураження рухової сфери, частотою і тяжкістю дизартрії.
Клініко-фізіологічні аспекти дизартрії
Порушення звуковимови при дизартрії виникають в результаті
ураження різних структур мозку, необхідних для управління
руховим механізмом мовлення.
При впливі шкідливого фактора на мозок, який розвивається,
пошкодження частіше має більш поширений характер, і тим, що
ураження одних мозкових структур, необхідних для управління
руховим механізмом мовлення, може сприяти затримці дозрівання і
порушувати функціонування інших систем.
У дітей ураження окремих ланок мовленнєвої функціональної системи
в період інтенсивного розвитку може призводити до складної
дезінтеграції всього мовленнєвого розвитку в цілому.
При дизартрії чіткість кінестетичних відчуттів часто порушується
і дитина не сприймає стан напруженості, або, навпаки, розслабленості
м'язів мовленнєвого апарату, насильницькі мимовільні рухи або
неправильні артикуляційні уклади.
Зворотня кінестетична аферентація є найважливішою ланкою
цілісної мовленнєвої функціональної системи, що забезпечує
постнатальне дозрівання кіркових
мовленнєвих зон.
КВЗО “ДАНО” ст. гр. ІО-19-2/м Шилєнкова Л.В.
Симптоматика. Основними ознаками дизартрії є дефекти
звуковимови і голосу, що поєднуються з порушеннями
мовленнєвої, насамперед артикуляційної, моторики і
мовленнєвого дихання.
Синдром артикуляційних
розладів
• Порушення м’язового
тонусу (палаталізація,
гіпотонія, дистонія),
• Порушення
артикуляційної
моторики (мимовільні
рухи (гіперкінезія,
тремор) і
діскоордінаційні
розлади).
Синдром порушення
мовленнєвого дихання
• Порушення ритму
дихання (прискорене, не
досить глибоке),
• Порушення довільного
контролю над
дихальними рухами, а
також координації між
диханням, фонацією і
артикуляцією.
КВЗО “ДАНО” ст. гр. ІО-19-2/м Шилєнкова Л.В.
Порушення
голосу і мелодико-інтонаційні
розлади
• Недостатня сила голосу
(голос слабкий, тихий,
вичерпується в процесі
мовлення),
• Порушення тембру голосу
(глухий, назалізований,
хрипкий, монотонний,
здавлений; може бути
гортанним, форсованим,
напруженим, переривчастим
і т. д.),
• Слабка виразність чи
відсутність голосових
модуляцій (дитина не може
довільно змінювати висоту
тону).
ОБСТЕЖЕННЯ ДІТЕЙ З ДИЗАРТРІЄЮ – вивчення стану
сформованості позамовленнєвих функцій (гнозису і праксису),
мовленнєвих процесів (експресивного й імпресивного
мовлення, читання, письма), а також інтелектуальних можливостей.
Результати обстеження мають:
√ забезпечити відмежування наявних у дитини
розладів від інших порушень мовлення не
дизартричного ряду
√ допомогти логопеду достовірно описати ту чи
іншу форму дизартрії, з якою він має справу
√ виділити ті основні ланки патологічної картини, які
зумовлюють виникнення низки вторинних
(системних) порушень мовлення і психічних процесів
Психолого-педагогічне обстеження вважається завершеним тоді, коли виявлено основний чинник, що
зумовив виникнення ознак (симптомів) мовленнєвого порушення, і логопед зможе передбачити зміни, які
виникнуть у порушеній функції під час проведення запланованої корекційно-розвивальної роботи.
КВЗО “ДАНО” ст. гр. ІО-19-2/м Шилєнкова Л.В.
Обстеження логопедом
вивчення стану
сформованості
загальної
рухової сфери
• виконання дитиною таких завдань: біг, ходіння, стрибки (на правій нозі, на лівій,
навперемінно); кидання предмета; як дитина витягує в одному напрямку ногу і
руку, як витягує ногу в одному напрямку, а руку – в другому.
• стан тих функцій рухової сфери, порушення яких утруднює навчальну діяльність
дитини.
• характер і швидкість рухів рук, що може виявити їхню значну своєрідність,
зумовлену парезами м’язів або різким підвищенням тонусу, поганою ізольованістю
моторного акту.
• стан моторно-зорової координації.
вивчення стану
мовленнєвомоторної
сфери
• для вивчення стану сформованості моторики язика застосовують функціональні
проби
• виявлення обсягу рухів органів артикуляційного апарату логопед може
запропонувати дитині виконати пробу М. Піскунова.
• визначення статичної координації мовленнєвих рухів можна запропонувати дитині
одночасне виконання рухів органами артикуляції: відкриваючи рота, одночасно
піднімати язик вгору.
• мовленнєву динамічну координацію вивчають у процесі мовлення.
вивчення
стану
сформованості
усного
мовлення
• вивчення акустичних данних звуковимовного процесу, а саме:
• характеристику голосу (його висоту, силу, рухомість, здатність до модуляції), тобто
застосовують метод слухового фонетичного аналізу; просодичну організацію
звукового потоку (ритм, темп, мелодику мовлення);
• інтонаційні можливості звукової будови мовлення;
• артикуляційні дані звуковимовного процесу (характеристику сили, точності,
плавності, швидкості, співрозмірності, синхронності, симетричності, вільності
артикуляційних рухів);
• фонетичну забарвленість звуків – визначення характеру дефектного вимовляння
“ДАНО” ст. гр. ІО-19-2/м
Шилєнкова
Л.В.
звуків (пропуски, КВЗО
спотворення,
заміну,
добавляння
звуків).
Форма
Бульбарна
Опис
викликана порушенням периферичної нервової системи. При цій формі бувають в’ялі паралічі
м’язів губ, язика, щік; язич часто висунутий, великий, розпластаний, підтікає слина; часто
порушені акти жування, ковтання, мовлення не чітке («каша в роті»).
Екстрапірамід
на або
підкіркова
порушення екстрапірамідної системи, яка є основою швидких, точних і диференційованих рухів.
Порушується м’язевий тонус мовної мускулатури, наявні гіперкінези артикуляційного апарату;
мовлення змазане, незрозуміле, голос з гнусавим відтінком; порушується темп мовлення і тембр
голосу. Особливістю цієї форми є: відсутність стабільних і однотипних порушень звуковимови,
складність автоматизації звуків, порушення слуху.
Кіркова
порушені кіркові рухові зони: парез м’язів артикуляційного апарату, частіше язика, тому
порушується вимова передньоязикових звуків, недостатній праксис, страждає вимова шиплячих і
африкат (дж, дз), порушений гнозис обличчя, труднощі у вимові збігу приголосних, мовлення
напружене, уповільнене, автоматизація звуків ускладнена.У дитини при цій формі дизартрії
зберігається словник, складова структура і розуміння мовлення.
Псевдобульбарна
переважають спастичні паралічі,виражено порушені рухові функції.
- переважає в’ялий параліч, губи не змикаються, нижня щелепа може відвисати, рот відкритий,
салівація, акти жування і ковтання порушені, язик у більшості випадків тонкий, проте керувати
ним дитина не може, обличчя анемічне, при мовленні голос набуває гнусавого відтінку, при
звуковимові переважає ушкодження всіх зімкнених звуків і складних за артикуляцією. Корекційна
робота важка, вимагає великої наполегливості.
-м’язи напружені, язик збирається в комок, ним важко керувати, активні рухи обмежені, голос з
гнусавим відтінком і часто спостерігаються супутні рухи.
-характеризується переважанням гіперкінезів, проявляється у невмінні керувати
артикуляційними рухами.
-тут проявляється елементи всіх вище перерахованих форм.
- паретична
(паралітична)
-спастична
- гіперкінетична
-змішана
Мозочкова
мовлення уповільнене, поштовхоподібне, до кінця фрази воно ніби затухає; знижений тонус губ,
язик тонкий, розпластаний, рухливість обмежена; при цілеспрямованих рухах язик тремтить,
внаслідрк ослаблення тонусу
м’якого
піднебіння.Особливістю
мозочкової дизартрії є: часті
КВЗО “ДАНО”
ст. гр. ІО-19-2/м
Шилєнкова Л.В.
порушення координації рухів, скандованість (лозунговість) мовлення.
Виділяють 4 ступеня тяжкості захворювання
• Легкий ступінь (стерта дизартрія) — оточуючими зазвичай не
помічається, але логопед відразу ж помітить порушення.
• Середньо-легка ступінь — мовлення зрозуміле оточуючим, але вже
явно помітні порушення.
• Ступінь середньої тяжкості — мовлення сильно порушене, дитину
розуміють тільки люди, які з нею часто спілкуються (батьки), і то лише
тому, що вже знають, як дитина спотворює кожне слово.
• Важкий ступінь (анартрія) — мовлення або незрозуміле взагалі нікому,
або зовсім відсутнє.
КВЗО “ДАНО” ст. гр. ІО-19-2/м Шилєнкова Л.В.
Планування системи
корекційної роботи
Підготувати артикуляційний
апарат до формування
мовлення
Розвиток і уточнення
пасивного словника
Розвиток сенсорних
функцій
Виховувати потребу у
мовленнєвому
спілкуванні
Корекція дихання і голосу
Масаж, медикаментозне
лікування, лікувальна
фізкультура
КВЗО “ДАНО” ст. гр. ІО-19-2/м Шилєнкова Л.В.
Перший етап, підготовчий
Основні його цілі: підготовка артикуляційного апарату до формування
артикуляційних укладів, у дитини раннього віку – виховання потреби в
мовленнєвому спілкуванні, розвиток і уточнення пасивного словника,
корекція дихання та голосу.
Важливим завданням на цьому етапі є розвиток сенсорних функцій, особливо слухового сприймання та
звукового аналізу, а також сприйняття і відтворення ритму.
Методи і прийоми роботи диференціюються залежно від рівня розвитку мовлення. При відсутності
мовленнєвих засобів спілкування у дитини стимулюють початкові голосові реакції і викликають
звуконаслідування, яким надають характер комунікативної значущості.
Логопедична робота проводиться на тлі медикаментозного впливу, фізіолікування, лікувальної фізкультури та
масажу.
КВЗО “ДАНО” ст. гр. ІО-19-2/м Шилєнкова Л.В.
Другий етап – формування первинних
комунікативних вимовних навичок
Основна його мета: розвиток мовленнєвого спілкування і звукового
аналізу.
Робота з корекції артикуляційних порушень:
 При спастичності – розслаблення м'язів артикуляційного апарату,
Розвиток артикуляційних рухів,
Вироблення контролю за положенням рота,
Артикуляційна гімнастика,
Розвиток голосу,
Корекція мовленнєвого дихання,
Розвиток відчуттів артикуляційних рухів і артикуляційного праксису,
Корекція звуковимови,
Робота з автоматизації та диференціації звуків, формуванню вимовних
навичок в різних ситуаціях спілкування.
КВЗО “ДАНО” ст. гр. ІО-19-2/м Шилєнкова Л.В.
Третій етап – формування мовної
комунікації всіх її ланок
Використовуються прийоми ігрової терапії у поєднанні з
індивідуальною роботою над артикуляцією, диханням, фонацією і
корекцією звуковимови, а також над особистістю дитини в цілому.
При дизартрії необхідна рання, тривала і систематична логопедична робота.
Успіх її в значній мірі залежить від взаємозв'язку в роботі логопеда і лікаряневропатолога або психоневролога, логопеда і батьків, а при явних рухових
порушеннях – логопеда і масажиста, фахівця з лікувальної фізкультури.
КВЗО “ДАНО” ст. гр. ІО-19-2/м Шилєнкова Л.В.
Нетрадиційні методи корекції мовлення:
• інформаційно-комнютерні технології - комп’ютерні
логопедичні ігри, завдання, презентації
• пісочна терапія - іра з піском як спосіб розвитку дитини
КВЗО “ДАНО” ст. гр. ІО-19-2/м Шилєнкова Л.В.
Нетрадиційні методи корекції мовлення:
• музикотерапія - вплив музики на дитину з терапевтичною метою
•ізотерапія - вплив малювання на дитину з терапевтичною
метою;
•імаготерапія - театралізація. Включає в себе: лялькотеранію, казкотеранію
КВЗО “ДАНО” ст. гр. ІО-19-2/м Шилєнкова Л.В.
Нетрадиційні методи корекції мовлення:
• фітотерапія - лікування за допомогою рослин
• ароматеранія - лікування за допомогою фітокомиозицій ароматів квітів та
рослин
• су-джок-терапія - взаємовплив окремих частин тіла за принципом подібності
КВЗО “ДАНО” ст. гр. ІО-19-2/м Шилєнкова Л.В.
КВЗО “ДАНО” ст. гр. ІО-19-2/м Шилєнкова Л.В.
Скачать