МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Сікорська В. Ю., Мельник С. М. ПРАКТИКУМ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ ОДЕСА 2015 ББК УДК Рецензенти: Н. В. Кондратенко – завідувач кафедри прикладної лінгвістики Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, доктор філологічних наук, професор; О. І. Марчук – доцент кафедри української філології і методики навчання фахових дисциплін, кандидат філологічних наук. Рекомендовано до друку кафедрою документознавства та інформаційної діяльності Одеського національного політехнічного університету (протокол № 6 від 19 січня 2015 року). Сікорська В. Ю., Мельник С. М. Практикум з української мови за професійним спрямуванням / За ред. В. Г. Спрінсяна. – Одеса: Вид. ОНПУ, 2015. – 290 с. Зміст видання відповідає програмі дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Подано різноманітні завдання на засвоєння і закріплення навчального матеріалу, тестові завдання, питання для самоперевірки, фахові тексти для перекладу та російсько-український словник найбільш уживаних слів і зворотів ділової комунікації , спрямовані на закріплення знань та поглиблення навичок оформлення документації й виправлення типових порушень мовних норм. Рекомендовано для студентів вищих технічних навчальних закладів, а також для тих, хто цікавиться проблемами культури української професійної мови. Рекомендовано для студентів напрямів підготовки: 6.170102 – Системи технічного захисту інформації; 6.04030201 – Інформатика; 6.170103 – Управління інформаційною безпекою; 6.040301 – Прикладна математика; 6.050202 – Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології; 6.050802 – Електронні пристрої та системи; 6.050802 – Електронні пристрої та системи; 6.050101 – Комп’ютерні науки; 6.050901 – Радіотехніка; 6.050201 – Системна інженерія; 6.050102 – Комп’ютерна інженерія; 6.050103 – Програмна інженерія. © Сікорська В.Ю., Мельник С.М., 2015. © ОНПУ, 2015. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Стан державної мови, рівень володіння нею, поширеність у різних сферах життя – усе це показник цивілізованості суспільства. Олександр Пономарів Сучасна українська мова є однією з найважливіших форм організації свідомості народу. Плекання рідної мови – це не лише прояв державної політики України, а й вираження історичного та духовного буття людини, органічна, найпосутніша частка цього буття, сила, здатна впливати на характер розвитку дійсності. Тому українська мова внаслідок історичного волевияву мільйонів є мовою сім’ї та держави, освіти й виробництва, науки й культури, мистецтва й національної церкви, а з огляду на це – міра володіння нею є мірою духовності, культури, гуманістично-державного мислення нашого сучасника. Завдання вищої школи – готувати фахівців нової генерації: кваліфікованих, грамотних, мовно компетентних, які б досконало, ґрунтовно володіли літературною мовою в повсякденно-професійній, офіційнодокументальній сфері, зокрема набули навичок комунікативно виправданого використання засобів мови, оволоділи мовою конкретної спеціальності, фаху. Акцент переноситься з традиційної площини – засвоєння відомостей про літературні норми усіх рівнів мовної ієрархії – на формування навичок професійної комунікації, студіювання особливостей фахової мови, на розвиток культури мови, мислення й поведінки особистості. Реалізація цього завдання у вищих навчальних закладах України здійснюється шляхом вивчення обов’язкового курсу «Українська мова за професійним спрямуванням», зміст якого покликаний сформувати мовну особистість, обізнану з культурою усного й писемного мовлення, яка вміє в повному обсязі використовувати набуті знання, уміння й навички для оптимальної мовної поведінки в професійній сфері. Практикум з української мови за професійним спрямуванням покликаний допомогти студентам опанувати можливості мови в різних структурно-функціональних стилях на лексичному, фразеологічному, синтаксичному рівнях, детально схарактеризувати офіційно-діловий і науковий стилі та їх підстилі. Теоретичний матеріал, викладений у посібнику, подається у вигляді таблиць, що сприяє кращому його засвоєнню та використанню, закріплюється низкою вправ, а також тренувальними диктантами, дібраними з класичної та сучасної української літератури, публіцистики, фольклору. Особливу увагу приділено виробленню навичок культури ділового спілкування, про що свідчать практичні вправи, спрямовані на укладання і редагування документів. Завдання засвідчують тісний зв’язок з професійною підготовкою студентів до роботи за обраним фахом, реалізацію принципу комплексності в застосуванні набутих знань, умінь та навичок. З метою самоперевірки знань кожна тема завершується тестовими завданнями, до яких в кінці посібника подано ключі. Уміщено список рекомендованої літератури до кожного розділу, який може бути використано в підготовці до практичних занять, іспиту, під час самостійної роботи студентів. Практикум містить російсько-український словник найуживаніших слів і зворотів ділової комунікації, серію фахових текстів для перекладу, тексти тренувальних диктантів. Практикум може бути використаний у проведенні аудиторних занять з української мови за професійним спрямуванням, а також під час підготовки до них, для контролю за рівнем засвоєння студентами знань, набуття умінь і навичок після вивчення поточних тем і всієї навчальної дисципліни. ПАМ’ЯТКА Що треба знати при вивченні української мови (кілька методичних порад) Приступаючи до вивчення української мови, слід запам’ятати, що її основним принципом є орфоепічний, тобто переважна більшість слів української мови пишуться так, як і вимовляються. Це значно полегшує засвоєння фонетичних та орфоепічних норм української мови, визнаної у світі як наймилозвучнішої. Про цю особливість української мови писав відомий мовознавець Ф. Боденштедт: «Українська мова наймелодійніша й найголосніша поміж усіма слов'янськими мовами, з великими музичними можливостями. Ніде дерево народної поезії не дало стільки плодів, ніде дух народної поезії не відбився настільки виразно й сонячно, як він відбився на піснях українських». Взагалі музикальність української мови, її пісенність відзначали багато видатних діячів інших культур. Зокрема, всесвітньо відомий композитор Петро Ілліч Чайковський писав: «Бувають щасливо обдаровані натури і бувають так само щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ, народмузикант – це українці». А видатний російський письменник Лев Толстой про українську пісню сказав: «Щасливі ви, що народилися серед народу з такою багатою душею, народу, що вмів так відчувати свої радощі й чудово виливати свої думки, свої мрії, свої почуття заповітні. Хто має таку пісню, тому нічого боятися за своє майбутнє. Його час не за горами. Вірите чи ні, що ні одного народу простих пісень я не люблю так, як вашого. Під їхню музику я душею відпочиваю. Стільки в них краси і грації, стільки дужого, молодого почуття й сили...». Певно, тому Л. Толстой зазначав: «...Щодо мене, то я дуже люблю вашу народну українську мову, гучну, цвітисту і таку м’яку. У вашій мові стільки ніжних, сердечних, поетичних слів: ясочко, зіронько, квітонько, серденько...» А. Луначарський зазначав: «Українська музика та поезія є найрозкішніша з усіх гілок світової народної творчості. Мінорна за змістом, смутна навіть у своєму веселому пориві, українська пісня ставиться всіма знавцями на перше місце в музиці всіх народів. Українські думи, що через століття передавалися Гомерами України – кобзарями, світять своїми барвами, почуваннями, лицарством любові і ворожнечі, розмахом козацької одваги та філософською вдумливістю». Українська мова має унікальні способи передачі слів зі зменшувальними, пестливо-ласкавими суфіксами, які роблять мову ніжною, м’якою, поетичною. Як у жодній з інших мов в українській деякі слова навіть з негативним значенням можуть мати зменшувальні форми. Наприклад, у Гімні України на слова П.Чубинського натрапляємо: «Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці». А в народних піснях про козаченька та його вірного коника вороненького кохана дівчинонька чорнобривонька проводжає свого милого на війноньку. А українська мати, перед тим, як покласти дитину спатоньки, знає, що її треба скупатоньки, а потім дати їй поїстоньки і попитоньки. Українська мова у світі мала високий авторитет, слід згадати хоча б конкурс краси мов у Парижі 1934 року, на якому українська посіла почесне третє місце за красою та милозвучністю після французької та перської (іранської) мов. Так, у Франції за допомогою комп'ютеризації було встановлено, що українська мова є однією з найстаріших слов'янських мов й однією з найкращих світових. Мудра Японія, яка після Другої світової війни, будучи переможеною, всі зусилля й фонди надала освіті й за кілька десятиріч стала однієї з найрозвиненіших держав. Довідавшись про таку вагомість української мови для розвитку світової культури, Японія запровадила її вивчення в Токійському університеті. Бережімо рідну мову, шануймо і розвиваймо, дбаймо про її чистоту і красу, намагаймося говорити один одному лише добрі слова, тоді й світ навколо стане кращим, добрішим. Пам'ятаймо слова В. Сухомлинського : «Мова – то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги». ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ КУРСУ «УКРАЇНСЬКА МОВА ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ» Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос – більш нічого. А серце б'ється – ожива, Як їх почує!.. Знать, од бога І голос той, і ті слова Ідуть меж люди! Т. Шевченко ПЛАН 1. Вхідне тестування. 2. Державна мова – мова професійного спілкування. 3. Предмет і завдання курсу, його наукові основи. 4. Поняття національної та літературної мови. 5. Найістотніші ознаки літературної мови. 6. Складні випадки вживання великої літери. 7. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. 8. Професійна мовнокомунікативна компетенція. 9. Мовне законодавство та мовна політика в Україні. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ 1. Розкрийте зміст поняття «мова». Дайте характеристику основним функціям мови. Яка з них, на Ваш погляд, найважливіша? 2. Розкрийте зміст понять «літературна мова» та «національна мова». 3. Схарактеризуйте ознаки мови загалом і літературної зокрема. 4. Коли виникла українська мова? Який з поглядів на походження української мови Ви поділяєте? 5. Розкрийте роль І. П. Котляревського та Т. Г. Шевченка у формуванні української літературної мови. 6. Що таке лінгвоцид? Які форми лінгвоциду застосовували щодо української мови? 7. Розкажіть про українську мову професійного спрямування як навчальну дисципліну, зміст і її завдання. 8. Дайте визначення термінам «офіційна мова» і «мова офіційного спілкування». 9. Дайте визначення мовної норми, назвіть різновиди мовних норм, проілюструйте їх прикладами. 10.З’ясуйте правовий статус української мови. Які документи визначають мовні відносини в Україні? 11.Розкажіть про мовну і мовленнєву професійну компетенцію. 12.Дайте компетенції. визначення комунікативної професійно орієнтованої НА ЗАМІТКУ МАЙБУТНЬОМУ ФАХІВЦЮ Складні випадки вживання великої літери Правила 1. Імена, по батькові, прізвища, псевдоніми, клички, прізвиська 2. Клички свійських тварин 3. Астрономічні назви (офіційні і народні) 4. Імена міфологічних істот і божеств 5. Географічні та топографічні назви 6. Офіційні і неофіційні назви держав 7. Назви міжнародних організацій 8. Неофіційні назви міст, територій 9. Перше слово у назвах дат, подій 10. Назви продуктів, виробів, марок автомобілів (в лапках) 11. Перше слово назв інститутів, академій, музеїв тощо 12. Усі слова у назвах орденів та інших відзнак (крім службових та родових) 13. У назвах з’їздів слово «з’їзд» пишеться з малої букви, а порядковий номер з’їзду, якщо його записують словами, – з великої 14. Перше слово назв національних округів та автономних областей 15. Перше слово офіційних назв, творчих спілок, колективів 16. Якщо у словосполученні є слова, які вже стали індивідуальними назвами установ 17. Перше слово у назвах найвищих державних посад Приклади Тарас Шевченко, Кобзар, Володимир Борисович Мурчик, Кирик Юпітер, Земля Марія, Венера, Зевс Україна, Європа Сполучені Штати Америки Організація Об’єднаних Націй Поділля, Полісся Новий рік «Веснянка», «Москвич» Академія мистецтв, орден Слави Другий з’їзд профспілок України Краснодарський край Спілка художників України Московський Художній академічний театр ЮНЕСКО Генеральний прокурор України ГОВОРИМО І ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО Коли варто вживати являтися, а коли являти собою, становити, складати, бути? ЯВЛЯТИСЯ – приходити куди-небудь, показуватися де-небудь, появлятися, ставати наявним, привидітися: У сні мені явились дві богині (І.Франко); Являється чорт уві сні (Приказка). ЯВЛЯТИ СОБОЮ – являти собою щось, бути, становити; вживається як зв’язка у складеному присудку: Учителька є відмінником народної освіти (З газ.); Він був депутатом Верховної Ради (З газ.); Біологія являє собою комплекс наук, що вивчають живу природу (З підр.) СТАНОВИТИ – бути чим-небудь, являти собою щось, складати зміст чого-небудь: Що ж до простого народу, то він становив окремий світ (І. Франко). СКЛАДАТИ – утворювати, становити що-небудь; бути складовою частиною; являти собою. Улюблені в селі людські ймення так часто повторювались в кожнім домі, що можна було подумати: одну половину села складають Марії і Параски, а другу – Василі і Григорії (Т. Масенко); Неправильно Він являється студентом Одещина являється південним регіоном України. Він являвся чемпіоном світу з плавання. Картопля являється основою харчування в багатьох областях. У відкритому морі небезпечними являються хижаки, зокрема акули. Музика являється важливим елементом культури. Мій сусід являється військовим. До Тичини, Рильського долучилися десятки й десятки нових письменників, які являли славу першого покоління молодої української радянської літератури Правильно Він є студентом Одещина є південним регіоном України. Він був чемпіоном світу з плавання. Картопля є основою харчування в багатьох областях. У відкритому морі небезпечними є хижаки, зокрема акули. Музика являє собою важливий елемент культури. Мій сусід є військовим. До Тичини, Рильського долучилися десятки й десятки нових письменників, які склали славу першого покоління молодої української радянської літератури ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Завдання 1. Прочитайте висловлювання. Визначте значення мови в житті людини та суспільства. Пригадайте і запишіть вислови відомих людей про мову (до десяти афоризмів). 1. Скажи що-небудь, щоб я тебе побачив (Сократ). 2. І власний твій дух, або душа твоя, вся є в усьому розумі твоєму, і весь розум твій – у всьому слові твоєму... (Симеон Богослов). 3. Коли я молюся чужою мовою, то вуста мої моляться, а серце спить (Святий Павло). 4. Мова займає одне з найвищих місць на шкалі національних вартостей (У. Вайнрайх). 5. Мова народу – це його дух, і дух народу – це його мова (В. фон Гумбольдт). 6. Мова – оселя буття духу. В оселі мови живе людина (М. Гайдеґер).7. Ми не лише говоримо якоюсь мовою, ми думаємо, ковзаючи вже прокладеною колією, на яку ставить нас мовна доля (Х. Ортега-і-Гассет). 8. Межі моєї мови означають межі мого світу (Л. Вітгенштейн). 9. Слова мають величезну владу над нашим життям, владу магічну, ми зачаровані словами і значною мірою живемо в їхньому царстві (М. Бердяєв). 10. А коли єсть окрема мова, то єсть і окремий народ (І. Огієнко). 11. Нації не вмирають від інфаркту, спершу їм відбирає мову (Л. Костенко). Завдання 2. Укладіть таблицю заборон та переслідувань української мови. Завдання 3. Перепишіть словосполучення, добираючи з дужок найточніше слово. Умотивуйте свій вибір. (Обіймати, осягати, охоплювати) посаду; (діставати, здобувати, набувати) освіту; (суперечка, спір, дискусія) у пресі; (свідоцтво, посвідчення, посвідка) про народження; (прихильник, шанувальник, послідовник) таланту; виборча (кампанія, компанія); (доступний, зрозумілий, досяжний) виклад; (говорити, казати, висловлювати) думки. Завдання 4. Розкрийте дужки і вставте велику або малу літеру. Поясніть уживання великої літери. (Р)ада (б)езпеки, (с)танція (м)етро (л)ибідська, (м)иколаївська (о)блспоживспілка, (о)дещина, (к)орейська (н)ародно-(д)емократична (р)еспубліка, (к)иївська (о)бласть, (к)ривоозеська (р)айрада, (ш)евченкові поезії, (ш)евченківські поезії, (ш)евченківські (ч)итання, (н)обелівська премія, (з)бройні (с)или України, (ц)ентральне (у)правління (в)сеукраїнського (т)овариства (п)росвіта ім. Тараса Шевченка, (ц)ентральна (р)ада, (н)ародна (р)ада, (п)арламент, (с)енатор, (к)онституційний (с)уд України, (м)айдан (н)езалежності, (у)горська (р)еспубліка, (о)рден (в)ітчизняної (в)ійни, (м)едаль (з)а (в)ідвагу, (е)зопівська (м)ова, (е)зовопа мова, (б)іблія, (б)ожа (м)атір, (е)поха (с)ередньовіччя, (о)деський (н)аціональний (п)олітехнічний (у)університет, (д)ержавний (к)омітет з (н)ауки, (т)ехніки і (п)ромислової (п)олітики України; (д)октор (т)ехнічних (н)аук, (д)ень (н)езалежності України, (р)іздво, (т)рійця, (с)вятий (д)ух, (п)салтир, (а)ндріївська (ц)ерква, (с)вято-(п)реображенський (с)обор, (п)очаївська (л)авра, (о)деський (м)узей (з)ахідного та (с)хідного (м)мистецтва, (о)деська (н)аціональна (н)аукова (б)ібліотека ім. М. Горького, (п)риватбанк України, (б)анк (а)валь, (п)резидент (у)країни. Завдання 5. Доберіть синоніми до українських термінів, складіть з ними словосполучення. Звукознімач, висотомір, протиотрута, планетник, зореплавець, видноколо, гучномовець, відрізок, зоря, розряджати, занепад, тотожний. Довідка: астролог, радіорепродуктор, інтервал, астронавт, метеор, антитоксин, нейтралізувати, альтиметр, деградація, горизонт, адаптер, ідентичний. Завдання 6. Поясніть значення математичних термінів, визначте їх походження. Подані іменники поставте в родовому відмінку однини; два з них уведіть у речення. Аксіома, алгоритм, аргумент, асиміляція, багаточлен, вектор, додекаедр, еліпс, інтеграл, парабола, поліном, радіус, радикал, симетрія, трапеція, синус, факторіал, формула. Завдання 7. Зредагуйте текст, обґрунтуйте виправлені помилки. НАУКОВИЙ ЗАКОН І НАУКОВА ТЕОРІЯ Коли гіпотеза о перебігу фізичних явищ підтверджується експериментом, вона стає фізичним законом. Основний зміст механіки становлять три закони, сформовані видатним англійським ученим Ісаком Ньютоном (знаменні «три закони Ньютона»), закон всемирного тяготіння (відкритий теж Ньютоном), а також закономірності для сил пружності та сил потертя. Для газових процесів відкрито закони, що описують залежність між тиском, об’ємом і температурою гасу. Взаємозв’язок електрично заряджених частинок, що перебувають у спокуї, підпорядковується закону, відкритому французьким фізиком Шарльом Кулоном. Сукупність законів, що описують широкий круг явищ, називається науковою теорією. Наприклад, закони Ньютона являються змістом класичної механіки. Поряд із законами наукова теорія містить означення фізичних величин і понять, при допомозі яких формулюються закони цієї теорії. Дуже важливо, щоб усі зумовлені у фізичній теорії величини могли бути виміряні на досліду, так як справедливість фізичних законів і теорій може бути перевірено тільки дослідницьким шляхом. (Фізика, 10 кл.: підруч. для загальноосвітніх навч. закладів / Генденштейн Л.Е., Ненашев І.Ю. – Х.: Гімназія, 2010. – 272 с.). Завдання 8. Схарактеризуйте подані ряди слів, користуючись словником, поясніть стилістичні відмінності. 1. Ароматний, пахучий, пахущий, пахкий, запашний, запашистий, запахущий, духмяний, пахнючий, духовитий. 2. Багато, чимало, нетрохи, купа, сила, безліч, море, гибель, хмара, тьма, повна торба, армада, без ліку, без числа, непочатий край, до біса, до гибелі, сила-силенна, тьма-тьменна, хоч лопатою греби, хоч лопатою вигрібай, хоч залийся, достобіса. 3. Безладний, хаотичний, неорганізований, анархічний, невпорядкований. 4. Знищувати, нищити, стирати на порох, руйнувати, плюндрувати, змітати / стирати (з лиця землі), трощити на дрізки, нести смерть, винищувати, вигублювати, ліквідовувати. Завдання 9. Запишіть назви відомих в Україні (в Одесі) закладів, установ, організацій тощо. 1. Вищих навчальних закладів, бібліотек, архівів, спортивних споруд. 2. Церков, пам’яток історії й архітектури, пам’ятників. 3. Музеїв, театрів, філармоній, видавництв. 4. Готелів, ресторанів, кафе, магазинів, туристичних агентств, бюро, курортів і санаторіїв; 5. Державних установ (міністерств, комітетів), іноземних представництв, банків. Поясніть уживання великої та малої літер, лапок. Завдання 10. Перекладіть подані речення українською мовою. Прокоментуйте вибір українських відповідників до слів являтися, являти собою, становити, складати, бути. Куска лишь хлеба он просил, и взор являл живую муку, и кто-то камень положил в его протянутую руку (М. Ю. Лермонтов). 2. Всё убранство комнаты составляли стол, стул и кровать (З журн.). 4. Туркевич являл из себя особу веселую и благополучную во многих отношениях. Короленко, в дурном обществе (З журн.). 5. Оркестр составляли балалайка, гитара, скрипка и бубен (Ю. Андрухович). 6. Отсюда, с большой высоты, строительство являло величественную картину (К. Паустовский). 7. Сало со щелочью составляет мыло, которое и состоит из щелочи и сала. (З підр.). 8. Я убежден, что этот документ в силу своей неповторимости, абсолютной достоверности – являет собой немалую историческую ценность (В. Чивили). 9. Здание являло величественную картину (З газ.). 10. Чтение его составляли книги преимущественно исторические (Л. Толстой). 11. Он являл из себя человека весёлого (З газ.). 12. Все убранство сторожки составляли кровать, хромые скамейки, грубый стол, фаянсовая посуда (К. Паустовский). 13. Документ являет собой немалую историческую ценность (С. Кузнецов). 14. Здесь хочется упомянуть следующее – Марс еще 4 млрд. лет тому являлся влажной, теплой планетой, при этом давление воздуха у поверхности можно было сравнивать с нашим, земным, атмосферным давленим (З журн.). ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Завдання 1. Зредагуйте речення, уникаючи повторів. Правильні варіанти запишіть. 1. Я віддав товаришеві свою особисту книжку. 2. У грудні місяці потрібно подати річні звіти. 3. Праця наших працівників не залишиться не поміченою. 4. З вулиці було чути крик дитячих голосів. 5. Давай зустрінемось о вісімнадцятій вечора. 6. Моя особиста думка, що закони повинні бути реалізовані в життя. 7. Фонетичними засобами української мови можна передати крики тварин і птахів, звуки машин, механізмів, течію води та інші шуми довкілля. 8. У своєму творі письменник відтворив тогочасні суспільні процеси. 9. Ми завжди пам'ятаємо і не забуваємо Шевченкові слова. 10. Не можна не сказати, що в літній період дедалі все більше зростає пасажиропотік. Завдання 2. Напишіть відкритого листа до політичного журналу на тему «Майбутнє України очима студента вищого навчального закладу». Завдання 3. Перепишіть подані нижче слова; визначте, за якою правописною нормою їх об'єднано в групи. Знайдіть слова з неправильним уживанням великої літери. 1. Данило Галицький, Карл Сміливий, Ахіллесова П'ята, Олександр Невський, Нестор Літописець, Ярослав Мудрий. 2. Сніжинка, Сірко, Красень, Бульдог, Гнідий, Сивий, Рябко. 3. Козеріг, Марс, Чумацький Шлях, Сузір'я Великого пса, Сатурн, Близнюки. 4. Далекий Схід, Південне Полісся, Північна Буковина, Країни Заходу. 5 Повість «Тіні забутих предків», кінофільм «Камінний Хрест», «Євангеліє», пісня «Чорнобривці». 6. Біла Церква, Біловезька Пуща, Булонський Ліс, Жовті води, Затока Святого Лаврентія. 7. Перше Травня, Міжнародний Жіночий день, День Незалежності України, День Радіо. 8. Великий Піст, Спасівка, Великдень, Івана купала, Петра й Павла, Різдво. Завдання 4. Перепишіть речення, розкрийте дужки і вставте велику чи малу літеру. Поясніть правопис слів. 1. Гей, нові (к)олумби й (м)агеллани, напнемо вітрила наших мрій! (В. Симоненко) 2. Не всі стародавні (г)реки були (а)фродітами, (г)еркулесами, (а)поллонами, але в них був ідеал краси, і вони бачили її в різних проявах, увічнювали її (О. Довженко). 3. Пошли, доле, гнів, і ненависть, і гордість оборонцям і визволителям нашої (б)атьківщини! (О. Довженко) 4. Всяк (ш)отландець вільний – пан своєї (б)атьківщини (Леся Українка). 5. Наші предки, (с)тародавні (с)лов’яни, подібно до (а)нглосаксів, ділили рік на дві частини: зиму і літо або на зимове і літнє сонцестояння – (к)оляду і (к)упала (Олекса Воропай). 6. (б)ароко – художній стиль у мистецтві, (б)атьківщиною якого є (і)талія. Головна особливість цього стилю – вигадливість, підкреслена урочистість, переважання декоративного над практично-корисним. Назва терміна «(б)ароко» походить від (п)ортугальського «перола барокка», що перекладається як «перлина вигадливої форми». Кращі будівлі цього стилю: (в)ерсальський (п)алац поблизу (п)арижа, (з)имовий (п)алац у (с)анкт(п)етербурзі, (а)ндріївська (ц)ерква, (м)аріїнський (п)алац, (б)рама (з)аборовського у Києві. 7. Так, (ж)овтоводська битва мала для українців таке ж значення, як колись для русичів битва (к)уликовська (Д. Яворницький). Завдання 5. Випишіть із фахових підручників 20 прикладів уживання великої літери. Завдання 6. Придумайте і запишіть словосполучення з кожною омонімічною парою, беручи до уваги наголос у слові. Атласний – атлАсний, лЮдський – людськИй, пОтяг – потЯг, вИгода – вигОда, врАзити – вразИти, шкОда – шкодА, відстОяти – відстоЯти, лІкарський – лікАрський, облАднання – обладнАння, госпОдарський – господАрський, Орган – оргАн, глАдкий – гладкИй, мИлувати – милувАти, напАдати – нападАти, об’Єднання – об’єднАння, зАклад – заклАд, крЕдит – кредИт, мокрОта – мокротА, натУжитися – натужИтися, попАдати – попадАти, прИклад – приклАд, прОклятий – проклЯтий, розвІдник – розвіднИк, сІм’я – сім’Я, сІяти – сіЯти, торОчити – торочИти, харАктерний – характЕрний, хАос – хаОс, пОра – порА, дорОга – дорогА, зАмок – замОк, кОпати – копАти, плАчу – плачУ, білИзна – білизнА, зАхід – захІд. Завдання 7. Відредагуйте словосполучення і вкажіть, у якому значенні можна вживати виділені слова. Наприклад: доказуємо теорему – доводимо теорему (доказуємо казку до кінця). Мішаємо вчитися, нагло поводяться, дурно почуваємося, ваша фамілія Блажкевич, заказуємо автобус, заставляємо прочитати, смутно згадуємо, відказуємо у послузі, цілу неділю ходимо на роботу, поступаємо в університет, являємось студентами, переводити статтю, на протязі місяця, наказати за провину. Завдання 8. Спишіть речення, добираючи з поданих у дужках слів потрібне. Поясніть свій вибір. 1. В акціонерному товаристві посада голови правління (виборча, виборна). 2. Проведення виборів до Верховної Ради забезпечують (виборчі, виборні) комісії. 3. Мій товариш охоче виконує різні (громадські, громадянські) доручення. 4. (Громадський, громадянський) мотив є одним із провідних у творчості В. Сосюри. 5. Між учнями та учителем були дружні (відношення, відносини). 6. На сьогоднішньому занятті ми вчилися визначати типи синтаксичних (відношення, відносини). 7. Дівчина була в скрутному матеріальному (стані, становищі). 8. Катя була в поганому (стані, становищі) і не могла йти далі. 9. Незнайомою дорогою ми добиралися до міста за (покажчиками, показниками). 10. (Покажчиком, показником) культурного й освітнього рівня людини є мова. 11. Наші (музичні, музикальні) смаки не збігалися. 12. Т. Г. Шевченко був дуже (музичною, музикальною) людиною і чудовим співаком. 13. Цієї весни посівна (компанія, кампанія) була тривалою. 14. Я працюю в страховій (компанії, кампанії). 16. У його (уяві, уявленні) поставали сині озера та несходимі ліси. 17. Фотографії не давали (уяви, уявлення) про справжнє мистецтво художника. 18. Одна з (діалектичних, діалектних) назв серпня – хлібочол. 19. Між формою і змістом твору існує (діалектичний, діалектний) зв'язок. Завдання 9. Користуючись фразеологічним словником української мови, поясніть значення та визначте стилістичне забарвлення поданих виразів. Піддавати жару, співати дифірамби, гордіїв вузол, топтати ряст, увінчувати лаврами, влетіти в копійку, мати за честь, з позиції сили, ставити крапку, класти край, сильні світу цього, до слова прийшлося, нести ахінею, манна небесна, іти назустріч, давати зрозуміти, на кшталт, з роси та з води, іти в розріз, творча лабораторія, складати думку, підводити риску, ламати пута, многії літа, притча во язицех, заднім числом, випала висока честь, лягти в основу, одним миром мазані, тримати марку, ясна річ, якоюсь мірою, пекти раків, виконати з честю, тримати в полі зору, їсти чужий хліб, яблуко розбрату, не вартий виїденого яйця. Завдання 10. Перекладіть українською мовою, поясніть значення виділених слів. Внимательное отношение к матери; быть в наилучших отношениях с товарищами; это не имеет отношения к делу; считать своим долгом; считать это нарушением закона; он считает себя вправе; первый по счету; каждая минута на счету; жить на чужой счет; на этот счет мы еще поговорим. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕКЛАДУ Текст 1 Феноменальный рост теории уравнений с частными производными на протяжении последнего десятилетия можно рассматривать как превосходный пример воздействия общей теории топологических векторных пространств на классический анализ. Здесь катализатором, несомненно, послужила теория распределений, хотя многое из её аппарата имеет более раннее происхождение. Сама теория Шварца имела много предшественников, и в действительности её лучше всего сравнить с тем, что мы называем «изобретением исчисления»: совершенно ясно, что задолго до Ньютона и Лейбница практически все выдающиеся математики Европы середины XVII в. умели решать большинство задач, в которых теперь используется дифференциальное и интегральное исчисление. Однако, не имея готового универсального оружия, они были вынуждены прибегать к специальным приёмам в частных случаях. Аналогично большинство задач, которыми занимается теория распределений, было изучено и, по существу, решено до Шварца, но никому не удавалось создать формализм, избавлявший от частных рассуждений в каждом отдельном случае. Это сделалось возможным посредством теории топологических векторных пространств, и хотя с тех пор предложено много других подходов к теории распределений, ни один из них не обладает, по моему мнению, гибкостью и силой первоначальных определений Шварца. Применения этих новых идей, в особенности расширение области действия свёртки и преобразования Фурье, незамедлительно дали себя знать. Достаточно упомянуть работы Гординга, Хёрмандера, Мальгранжа, Эренпрайса, Лоясевича, Кальдерона к многих других, открывших нам столь многое из общих свойств уравнений с частными производными, особенно в вопросах существования и единственности, теперь, по существу, решённых для систем произвольно высокого порядка с постоянными коэффициентами. Текст 2 Леди-компьютерщик Ада Лавлейс родилась 10 декабря 1815 г. в Лондоне. Ее отец, поэт Джордж Ноэль Гордон, лорд Байрон, оставил супругу, отправившись в революционную гарибальдийскую Италию, и в семейном кругу больше не появлялся. Девочка рано увлеклась музыкой и математикой, что не могло не радовать леди Байрон. Леди Байрон так и не удалось вытравить поэзию из сердца дочери. Она одержимо писала стихи – с помощью математики. В высшем обществе Лондона Ада Байрон произвела фурор. Стройная, изысканно-бледная, умная, великолепно образованная да к тому же по натуре в немалой степени – дочь того самого Байрона! В середине 1843 г. произошло эпохальное событие. 10 июля Чарлз Бэббидж прочел в очередном письме от Ады: "Я хочу ввести пример в одно из примечаний: вычисление чисел Бернулли в качестве примера вычисления машиной неопределенной функции без предварительного решения с помощью головы и рук человека. Я – дьявол или ангел. Я работаю подобно дьяволу для Вас, Чарльз Бэббидж; я просеиваю Вам числа Бернулли…". И буквально через неделю математик получил по почте первую в истории человечества компьютерную программу – алгоритм, представляющий собой список операций для вычисления тех самых чисел Бернулли. Интересно также отметить, что терминология, которую ввела леди Лавлейс, в заметной степени используется и современными программистами. Так, ей принадлежат термины "рабочие ячейки" , "цикл"; и некоторые другие. Ада Августа Байрон-Кинг, графиня Лавлейс, скончалась 27 ноября 1852 г. от рака – в возрасте 37 лет. Она покоится подле усыпальницы своего отца, лорда Байрона, которого ни разу в жизни не видела, – отца, от которого наша героиня, несмотря на все материнские уловки, унаследовала понимание: жить – значит гореть! ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ Оберіть правильний варіант відповіді. 1. Мова – це… а) процес спілкування людей між собою; б) система звукових і графічних знаків; в) дотримання сталих мовних норм; г) слухове сприймання певної інформації. 2. Що не є ознакою мови? а) унормованість; б) обов'язкова правильність; в) послідовність викладу; г) чистота і ясність. 3. Зачинателем української літературної мови вважають… а) Володимира Великого; б) І. Котляревського; в) Т. Г. Шевченка; г) Г. Квітку-Основ'яненка. 4. Слов'янська абетка була створена… а) давньоукраїнськими священнослужителями; б) проповідниками християнства Кирилом та Мефодієм; в) князем Володимиром Великим; г) монахом Нестором. 5. Літературна мова – це… а) нормована мова з погляду лексики, граматики, орфографії, орфоепії; б) мова конституції певної держави; в) офіційна мова; г) наріччя, говір, мова, якою спілкується між собою певна група людей. 6. Національна мова – це… а) державна мова, офіційна мова; б) мова національних меншин, мова національностей; в) регіональні мови, літературна мова, національний фольклор; г) сукупність усіх територіальних діалектів, соціальні жаргони, національний фольклор і літературна мова. 7. Свідоме, цілеспрямоване нищення певної мови – а) мова національних меншин; б) мовне питання; в) мовна політика; г) лігвоцид. 8. Котре з поданих речень не потребує редагування? а) Через два дня ми получили підтвердження, що поступили в університет. б) Через два дні ми отримали підтвердження, що вступили до університету. в) Через два дня ми отримали підтвердження, що поступили в університет. г) Через два дні ми получили підтвердження, що вступили до університету. 9. У якому рядку дотримано правил уживання великої літери? а) острів Нова Гвінея, Івано-франківська область; б) сузір’я Великого Пса, Балканський півострів; в) Друга Світова Війна, Європейський Союз; г) Іван Нечуй-Левицький, Російська федерація. 10. Виберіть неправильний мовний зворот. а)...вжити заходів...; б)...порядок денний...; в)...приймати участь...; г)...стан...не можна визнати задовільним... РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Гриценко Т. Б. Українська мова та культура мовлення: навч. посібн. / Т. Б. Гриценко. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 624 с. 2. Загнітко А. П. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування / А. П. Загнітко, І. Г. Данилюк. – Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2007. – 480 с. 3. Культура фахового мовлення: Навч. посібн. / За ред. Н. Д. Бабич. — Чернівці : Книги ХХІ, 2005. – 572 с. 4. Мацько Л. І. Культура фахової мови: Навч. посіб. / Л. І. Мацько, Л. В. Кравець. – К. : ВЦ «Академія», 2007. – 360 с. 5. Мацюк З. Українська мова професійного спрямування: Навч. посібн. / З. Мацюк, Н. Станкевич. – К. : Каравела, 2008. – 352 с. 6. Український правопис: / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Інститут української мови. – К. : Наук. думка, 2012. – 288 с. 7. Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. – К. : Алтера, 2013. – 696 с. ТЕМА №2. ОСНОВИ КУЛЬТУРИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Мовна культура — це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму. В. М. Русанівський ПЛАН 1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. 2. Комунікативні ознаки культури мови. 3. Комунікативна професіограма фахівця. 4. Словники у професійному мовленні. Типи словників. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури. 5. Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет. 6.Стандартні етикетні ситуації. 7. Складні випадки вживання м'якого знака та апострофа. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ 1. Дайте визначення поняттям «культура мови» і «культура мовлення». 2. Назвіть і схарактеризуйте комунікативні ознаки культури мовлення. 3. Що таке комунікативна професіограма фахівця? 4. Що таке лексикографія? 5. Що таке словник? Яка структура словникової статті? Які типи словників існують на сучасному етапі? 6. Дайте характеристику енциклопедичним та лінгвістичним словникам. 7. Що таке мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет? 8. Назвіть стандартні етикетні ситуації та парадигми мовних формул. НА ЗАМІТКУ МАЙБУТНЬОМУ ФАХІВЦЮ Складні випадки вживання м’якого знака Правила 1. М’який знак ставиться в українських словах після сімох зубних приголосних д, с, н, ц, з, л, т (для запам’ятовування: де сонце золоте) – за правилом “7”, у кінці складу і слова, якщо вони вимовляються м’яко Приклади близько, військо, вісь, ганьба, ґедзь, грудень, мідь, день, донька, місяць, міць, мазь, сіль, кажуть, кільце, просьба, пальці дьоготь, сьогодні, синього, цього, 2. У середині слова після „7”, а дзьоб, льон, третього; трьох, також р перед голосною о чотирьох, забрьоханий болгарський, вінницький; 3. У суфіксах –зьк-; - ськ-; -цьк- гагаузький, запорізький, (у російській мові ці суфікси молдовський, німецький, одеський, пишуться без м’якого знака) французький, юнацький, учительський 4. У суфіксах прикметників із тоненький, значенням зменшеності пестливості -еньк(ий), есеньк(ий), -ісіньк(ий), -оньк(ий), -юсіньк(ий) і - 5. У власній назві Горький і похідних від неї, а в загальній назві ь не ставимо малюсінький, гарнесенький, головонька, голівонька, їстоньки, спатоньки, голубонька, білісінький; воріженьки, сторононька, рученьки, свіжісінький Горьківські оповідання, „Горьківка” (неофіційна назва ОННБ ім. М.Горького); але: гіркий на смак 6. У дієсловах з основою на –ть працюють, (відповідають на питання: що робить? Що робиться?). У російській мові такі дієслова з м’яким знаком не вживаються відповідають, говорять, радяться, замислюються, вирішується, виконується; (порівняйте: работают, отвечают, задумываются, говорят, решается, советуются, исполняется) 7. В українській мові літера ц у боєць (рос.: боец), доброволець кінці слова вимовляється м’яко (входить до „7”), тому ставимо м’який знак. У російській мові вона тверда (рос.: доброволец), палець (рос.: палец), місяць (рос.: месяц), творець (рос.: творец), молодець (рос.: молодец); Щвець (рос.: Щвец); Стрілець (рос.: Стрелец); Половець (рос.: Половец) У словах іншомовного походження кінцева ц абзац, палац, плац, шприц; Галац, вимовляється твердо і пишеться Суец; без м’якого знака Гурвіц, Клаузевіц, Лейбніц, Моріц, Хейфіц 8. Після л перед приголосним читальня, більший, сільський, стільчик, паяльник, пальник (рос. горелка); Кальченко, Михальчук 9. У звукосполученнях -льч-, - льц-; -ньч-, -ньц-, якщо вони ляльчин, ляльці ← бо лялька; походять від –льк-, -нькняньчин, няньці бо ← нянька; Гальчин, Гальці ← бо Галька (ім’я); на гальці ← бо галька; доньчин, доньці ← бо донька; у жменьці ← бо жменька; у скриньці Але м’який знак не ставимо: ← бо скринька; у звукосполученнях –лч-, лц-, -нч-, -нц-, якщо вони у спілці, спілчанин, ← бо спілка; походять від –лк-, -нкНаталці, Наталчин ← бо Наталка, у звукосполученнях -нч-; - у землянці ← бо землянка нш-; -нщ-, -тщПанченко, Пінчук, кінчик, менше, тонше, Уманщина, панщина, натщесерце; Не ставимо м’який знак: 1. Після губних м, в, б, п, ф (мавпа буф) голуб, степ, кров, вісім, верф (NB! В Ор. відмінку після цих букв 2. У словах на кінцеві шиплячі ставимо апостроф) ж, ш, ч, ш, щ, оскільки вони в українській мові завжди тверді (в ніч (рос.: ночь); північ (рос.: російській мові після ж і ш, полночь); піч (рос.: печь), ріж зокрема, у дієсловах ставиться ь, (рос.: режь), з’їж (рос.: съешь), хоча вимовляються шиплячі сидиш (рос.: сидишь), бачиш (рос.: видишь), чуєш (рос.: слышишь), твердо, а звук ч є м’яким) пливеш (рос.: плывешь), рахуєш, вважаєш (рос.: считаешь), радієш (рос.: радуешься), заплач (рос.: заплачь), фальш (рос.: фальшь); кобзар 3. У словах на –р у кінці слова буквар (рос.: букварь), (рос.: кобзарь), секретар (рос.: та складу секретарь), воротар (рос.: вратарь), писар (рос.: писарь), пекар (рос.: пекарь), тепер (рос.: теперь), перевірте (рос.: проверьте), гіркий (рос.: горький), слюсар (рос.: слесарь), лікар (рос.: . лекарь), Харків (рос.: Харьков); 4. У кінці першої частини п’ятдесят (рос.: пятьдесят), складних числівників шістдесят (рос.: шестьдесят), сімдесят (рос.: семьдесят), вісімдесят (рос.: восемьдесят), п’ятсот (рос.: пятьсот), шістсот (рос.: шестьсот), сімсот (рос.: семьсот), вісімсот (рос.: восемьсот), дев’ятсот (рос.: девятьсот); 5. В українських власних назвах Тетяна (рос.: Татьяна), перед –я Наталя (рос.: Наталья), Онися (рос.: Анисья), Уляна (рос.: Ульяна), Омелян (рос.: Емельян), Ілля (рос.: Илья), Касян (рос.: Касьян), Севастян (рос.: Севастьян), Дяченко (рос.: Дьяченко), Касяненко (рос.: Касьяненко), Третяк (рос.: Третьяк); У словах іншомовного походження м’який знак ставимо: 1. За правилом “7” у кінці слова магістраль, емаль, Базель, Болонья, і складу при м’якій вимові Рафаель, дуель; але: бал, метал, Ліфшиц, Клаузевіц 2. Перед й, я, ю, є, ї, о браконьєр, ательє, портьєра, Ньювідповідно до літературної вимови Йорк, віньєтка, каньйон, кльош, лосьйон, льє, спондильоз, Льєж, Кордильєри, Танганьїка, Лавуазьє, Люсьєна, Сьєра-Леоне, Ньютон, Мольєр, Севілья, пасьянс, конферансьє Не ставимо м’який знак перед я, адюльтер, дюна, мадяр, нюанс, ю, коли вони позначають тюбик, тюль, Аляска, Дюма, Цюріх сполучення пом’якшеного приголосного з а, у 3. Відповідно до вимови після л мільйон, павільйон, альбатрос, перед приголосними фільм, Дельфи; але: залп, катафалк, аналгезія Складні випадки вживання апострофа 1. В українських словах: а) після м, в, п, б, ф (мавпа буф), м’ята, сім’єю, В’ячеслав, на якщо перед ними немає інших букв верхів’ї, п’ють, голуб’ята, (крім р); жираф’ятко; б) після р у кінці складу; пір’/я, на подвір’/ї, матір’/ю, у сузір’/ї, бур’/ян; в) після к в імені Лук’ян і Лук’яненко, Лук’янівка, похідних від нього; Лук’янов, Лук’янченко, Лук’янчук; г) після префіксів на приголосний перед я, ю, є, ї; об’їзд, з’явитися, під’їзд, роз’яснення, з’юрмитися, в’їхати; ґ) після першої частини складних слів перед я, ю, є, ї дит’ясла, Мін’юст, пан’європейський, пів’їдальні, пів’язика, пів’яблука, пром’ярмарок; але: пів-Європи, пів-Ямайки, пів-Японії – це власні назви Апостроф не вживаємо: а) після б, п, в, м, ф, коли перед свято, Святослав, цвях, тьмяний, ними стоять інші приголосні (крім мавпячий, морквяний, різдвяний, р) духмяний, Звягель; але: черв’як, верб’я, торф’яний, арф’яр, сурм’яний) б) коли я, ю, є позначають ряс/но, бу/ря, м’якість попереднього приголосного бу/ряк, Рєз/ник (р стоїть на початку складу) в) перед йо Рє/пін, ря/бий, Соловйов, Воробйов, Копйов 2. В іншомовних словах апостроф уживаємо: Б’юккенен, Вог’є, Аліґ’єрі; а) після б, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, ж, інтерв’ю, комп’ютер, к’янті, ч, ш та р, яка стоїть у кінці складу; миш’як, прем’єра, верф’ю, Рейк’явік, Руж’є, Х’юстон; екстер’єр, інтер’єр, бар’єр, тер’єр б) після префіксів на приголосний перед я, ю, є, ї; ад’юнктура, ін’єкція, кон’юнктивіт, аб’юрація, ар’єргард, диз’юнкція в) у власних іншомовних назвах д’Артаньян, д’Анунціо, після артикля Д’Аламбер, О’Коннорі, О’Генрі, О’Кейсі, О’Хара Апостроф не вживаємо: а) після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш та р на початку складу, коли я, ю, бязь, дебют, гравюра, пюре, є позначають м’якість попередніх фюзеляж, Мюнхен, Гюго, приголосних Мюллер, кюре, манікюр, кювет, бювет, бюджет, пюпітр; б) перед йо курйозний, серйозно, Бйорнсон ГОВОРИМО І ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО Коли варто вживати слово область, а коли галузь, царина, ділянка, зона, сфера? ОБЛАСТЬ – частина країни, державної території: Миколаївська область. Як термін іменник ОБЛАСТЬ вживається у точних науках: область частот (у фізиці), область інтеграції (у матем.). ГАЛУЗЬ, ЦАРИНА – певна ділянка якоїсь діяльності: З цариною високих температур професор Холод мав зіткнення лише в одній точці: йому було жарко (П. Загребельний). ЗОНА, СФЕРА – район дії, межа, певний простір, територія, що характеризується спільними ознаками поширення чого-небудь: зона лісостепу, приморська зона. ДІЛЯНКА – частина поверхні, площі чого-небудь: Ділянка водної поверхні; Ділянку опіку обробили спеціальним розчином (З журн.). Неправильно Правильно В області освіти активно У галузі освіти активно розвиваються нові інноваційні розвиваються нові інноваційні технології. технології. Область діяльності цієї фірми ще Сфера діяльності цієї фірми ще вивчена недостатньо. вивчена недостатньо. В області культури та мистецтва У галузі (у сфері), культури та ще є багато проблем. мистецтва ще є багато проблем. В області красного письменства У царині красного письменства Іван Франко був тонким ліриком. Іван Франко був тонким ліриком. Він раптом відчув різку* біль в Він раптом відчув різкий біль в області серця, не дивлячись на ділянці серця, незважаючи на щойно щойно зроблений укол. зроблений укол. *Примітка: Іменник біль (у значенні страждання) в українській мові: а) чоловічого роду ІІ відміни, вживається і в однині, і в множині: пекучий біль (пекучі болі), зубного болю, нестерпні болі, постійним болем, нестихаючому болю: Червоний біль од нагая в очах розходився стоколом (В. Стус); б)жіночого роду ІІІ відміни (у значенні білість, нитки, пряжа сніжнобілого кольору), вживається тільки в однині: На рушники та на хустки білять біль дівчата (П. Куліш); Ти обіцяв – навіки зав’язав //Біль-білий день, що світу вже не видно? (В. Стус). В орудному відмінку іменник біль ж. р. має форму біллю. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Завдання 1. Прочитайте текст, визначте його тему та основну думку, складіть і запишіть план тексту. Розкажіть про основні вимоги мовленнєвого етикету, поясніть, для чого їх потрібно дотримуватися. Магія слова Мовознавці стверджують, що одним з важливих показників людської шляхетності є культура мовлення – поняття не лише лінгвістичне, а й психологічне, педагогічне, естетичне, етичне. У багатому мовному арсеналі виробилася й закріпилася справжня система словесних вітань: «доброго ранку», «доброго здоров'я», «добридень», «бувайте здорові» тощо. Попри те, що в наш побут увійшло багато словесних вітань, українці завжди були обачливими з ними, до кожного випадку застосовували далеко не весь арсенал. Зранку, в обід чи ввечері вживали лише ті, що відповідають певному часові. Це ж стосується і кількості осіб, їхнього віку, навіть соціальної належності. Скажімо, коли одинак вітався з гуртом людей, неодмінно вживав множинну форму: «здоровенькі будьте» чи «доброго вам здоров'я» тощо. Неабияке значення має тон розмови, уміння вислухати іншого, вчасно й доречно підтримати тему. Ввічливість, уважність і чемність – основні вимоги мовленнєвого етикету. Від чемного привітання, шляхетного потиску руки, невимушеної, ненав'язливої розмови – виграш обопільний. Лихослів'я, лицемірність, невміння вислухати колегу, навпаки, лише нервує, псує настрій. Є в нашій мові коротке, але напрочуд тепле слово «дякую». Чи часто користуємося ми ним, особливо в магазинах? Цілий день стоїть за прилавком продавець. Беручи покупку, ми нерідко забуваємо сказати одне-єдине слово. А може, воно б зняло в людини втому, підняло настрій. Вироблені віками й закріплені в побуті кращі форми вітань-звернень, повсякденного спілкування – не звичайна людська забаганка. Це наш повсякденний етикет, наша культура, взаємостосунки, зрештою, наше здоров'я не лише в буквальному, але й переносному значенні. Коротше кажучи, це наш спосіб життя. 231 слово…………………………………………………………………… (В. Скуратівський). Завдання 2. Прочитайте і прокоментуйте подані висловлювання. Які етичні норми мовленнєвої культури вони виражають? Письмово розкрийте зміст одного з них. 1. Ніщо не цінується так дорого і не коштує так дешево, як ввічливість (Міґель де Сервантес). 2. Хочеш бути розумним, навчися розумно запитувати, уважно слухати, спокійно відповідати і припиняти розмову, коли нічого більше сказати (І. Лафатер). 3. Привітність і ввічливість – найкращі засоби боротьби з нечемністю (І. Томан). 4. Дружнє ставлення полегшує спілкування між людьми лише тоді, коли воно щире (І. Томан). 5. Слова – теж вчинки (А. Франц). 6. Одне слово, сказане від щирого серця, діє на наш розум сильніше усяких найважливіших доказів і переконливіше усяких розмірковувань (А. Алієв). Завдання 3. Прочитайте і зредагуйте текст. Які стилістичні норми порушено? Висловіть власні думки щодо культури мовлення, спираючись на прочитаний виступ одного з народних депутатів. Що є зразком культури мовлення для вас – сучасної молоді? Шановний пане гольова! Прошу всіх до уваги! Я хочу тут сказати слідуюче. Ми всі тут вмісті сидимо вже на протязі чотирьох років. Чотири роки ми вносим предложення, приймаємо активну участь в розробці законів. Ми єдино душно вдобряємо всі програми уряду, хоча вони і не воплощаються в жизнь. Нам тут неплохо. Ми своєчасно ходимо в дві години на обід, систематично получаєм зарплату і гроші за командировки. Ми всі тут навчилися гарно висказуватися. Але ми бачимо, що наше суспільство перебуває в тяжкому положенні. Вже шостий уряд маємо. І вніякого уряду нічого не получається. Хіба я неправий? Остані дії уряду це лишній раз доказують. Мова йде про систему аналогів. Обіщали, обіщали, а віз нині там. Кому такі налоги можуть понравитися? Нікому. А тому я піднімаю питання про відставку уряду. Я рахую, що його бездіяльність у сфері налогової політики веде, чесно говоря, до підриву економіки, тормозить розвиток соціальної сфери. Вона наносить урон державі. Важко собі представити, але президент це спокійно наблюдає, мір ніяких не приймає. Ми повині все це уяснити і на кінець поставити крапку. Державу треба якось спасати. Я лічно требую відставки. Всі должні піти у відставку, так як всі цього заслуговують: і уряд, і президент, і Гольова Верховної Ради. Завдання 4. Укладіть комунікативну професіограму фахівця, враховуючи особливості майбутньої професії. Завдання 5. Подані словосполучення запишіть у формі ввічливих звертань. Два з них уведіть у речення. Пан Василь, колега Іващук, панна Інна, вельмишановний добродій Панчук, друг Віталій, пан лікар, професор Городенська, пані Затонська, добродійка Іваненко, пані Лариса, високоповажаний пан голова, Олександра Іванівна, шановна пані Петренко, Михайло Юрійович, пан генерал, Анастасія Олегівна. Завдання 6. Користуючись тлумачним словником, з’ясуйте різницю між значенням поданих слів, складіть із трьома парами речення. Обіймати – охоплювати, говорити – висловлювати, кампанія – компанія, прихильник – шанувальник, діставати – здобувати, спір – дискусія, свідоцтво – посвідчення, доступний – досяжний, професійний – професіональний, нагода – пригода, ефективний – ефектний, дефективний – дефектний. Завдання 7. Запишіть слова у дві колонки: 1) у яких вживається апостроф; 2) у яких не вживається апостроф. Ключ: підкресливши перші букви, прочитаєте прислів'я. Опам..ятатися, бур..як, дев..ять, р..явкати, нев..язкий, електрозвар..ювання, ад..ютант, атель..є, голуб..ятко, духм..яний, об..їзд, вар..яг, Лук..янівка, інформб..юро, об..єкт, кань..йон, верб..я, р..явкнути, арф..яр, авант..юра, дов..янути, щупл..явий, оп..яніти, евол..юція. Завдання 8. Користуючись російсько-українським словником, перекладіть текст українською мовою, запишіть його в зошит, поставте пропущені розділові знаки. Поясніть правопис в них м’якого знака й апострофа. Органы управления всех уровней начиная от Кабинета министров Украины и заканчивая предприятиями организациями создают многочисленные управленческие документы. Документирование управленческой деятельности осуществляют инженерно-технические работники и служащие которые ведут сбор и обработку документов подготовку и оформление решений доведение их до исполнителей контроль исполнения. Кроме того, осуществляется документальная связь между всеми уровнями управления как по вертикали так и по горизонтали. От объективности достоверности оперативности юридической силы зависит качество принимаемых решений. Носителем информации в традиционном виде является документ который определен ГОСТом как материальный объект с информацией закрепленной созданным человеком способом для ее передачи во времени и пространстве. Завдання 9. Користуючись орфоепічним словником, розставте наголос у словах. Складіть словосполучення з п’ятьма з них. Аргумент, ваги, вантажівка, величина, визнання, випадок, відомості, водопровід, вчення, газопровід, громадянин, гуртожиток, дециметр, діалог, життєпис, завдання, загадка, запитання, заробіток, зародок, застібка, зібрання, ім’я, каталог, каучук, квартал, кілометр, колесо, копійки, крапки, лапки, листопад, машинопис, мережа, міліметр, новина, обіцянка, обмін, оглядач, ознака, перекис, перепис, перепустка, пізнання, позначка, показник. Завдання 10. Перепишіть речення, добираючи з дужок потрібне слово. Обґрунтуйте свій вибір. 1. У результаті значно зрослих масштабів виробництва та посилення взаємозалежності всіх (областей, сфер, галузей, зон) економіки серйозно підвищуються вимоги до планування (З журн.). 2. Ви, певне, знайомі з профілем нашого інституту і, мабуть, облюбували собі якусь з його наукових (сфер, областей, ділянок, зон)? (І. Ле). 3. Мої мрії у виборі майбутньої професії літали у (сфері, області, ділянці, царині) архітектури, живопису, мореплавства, далекого плавання, розведення риб і учителювання (О. Довженко). 4. Сьогодні моє свято. Найбільше в моєму житті. 55 років скромної праці на літературній (полі, царині, ниві, сфері, області) (О. Кобилянська). 5. Ви своє зробили – розбудили у людей уяву, надію. Місія ваша на цьому кінчається, починається моя (сфера, зона, ділянка, царина) (М. Чабанівський). 6. Гуртом же, вкраїнці, до (області, галузі, ділянки, царини, сфери) освіти, щоб вихід пошвидше знайти. Прокиньмось від рабства, зневолені діти (П. Грабовський). 7. Голодностепська проблема – це (сфера, область, ділянка, зона, царина) колосальних можливостей для інженерів, щоб прикласти свої знання та досвід (І. Ле). ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Завдання 1. Розгляньте пам’ятку «Шляхи підвищення особистої культури мовлення». Дайте відповідь на запитання. Пам’ятка «Шляхи підвищення особистої культури мовлення». Виробляти стійкі навички мовленнєвого самоконтролю і самоаналізу. Не говорити квапливо, без пауз, «ковтаючи» слова. Частіше «заглядати у словник» (М. Рильський), правопис, посібники зі стилістики тощо, вивчати мовлення майстрів слова. Читати вголос (особливо прозові тексти), із дотриманням усіх аспектів нормативності. Заучувати напам'ять художні твори, причому не тільки віршовані. Оволодівати жанрами, видами писемного мовлення, зокрема ділового мовлення. Привчити себе до систематичного запису власних думок та спостережень, щоденникових записів, сімейної хроніки тощо. Виробити звичку читання з «олівцем у руках» – жоден цікавий і вартісний вираз не повинен бути втрачений. 1) Які найбільш ефективні, на Вашу думку, шляхи підвищення культури мовлення? 2) Які методи підвищення власної культури мовлення Ви використовуєте, а про які дізналися вперше? 3) Як Ви розумієте вислів «навички мовленнєвого самоконтролю і самоаналізу»? Завдання 2. Прочитайте прислів’я і приказки, поясніть їх значення. Які вимоги щодо культури мовлення закладені у цих прислів’ях і приказках? За допомогою яких засобів у них досягнута емоційна виразність? 1. Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш. 2. Рана від меча загоїться, а від лихого слова – ніколи. 3. Упік мене тим словом, не треба й вогню. 4. Гостре словечко коле сердечко. 5. На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. 6. Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть. 7. Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, і один язик, щоб менше говорив. 8. Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить. 9. Дурний язик попереду розуму біжить. 10. Дурний язик – голові не приятель. Завдання 3. Складіть висловлювання на тему «Молодь і культура мовлення», розширивши тезу Олеся Гончара: «Усунути деформацію мови, очистити її від спотворень, повернути нашій мові справжню народну красу – це справа честі всіх нас, і старших, і молодших, це природній обов’язок перед незалежною, вільною Україною». Завдання 4. Перекладіть подані словосполучення, складіть із ними речення. Переводить разговор на что-либо, перевести деньги по почте, перевести на другой язык, перевести дух, перевести рисунок, перевести время. Довідка: перевести, передихнути, змарнувати, промарнувати, переказати, переробити, звести, перекласти. Завдання 5. Виправте помилки, продовжте речення. Валютна сума поступить… Настав час… Прийнято до уваги… Приміняли силу… Збори прийняли постанову… Мені приходилося це чути… Багаточисельні документи… Порушення існуючих законів… Тягнути із вирішенням… Покращення справ… Закон вступив у силу… Випустили з виду… Висновки витікають… Добра організація праці… Ціна зросла у десять раз… Завдання 6. Виписати слова у два стовпчики: 1) з м'яким знаком; 2) без нього. Доберіть українські відповідники до підкреслених іншомовних слів. Ковал..чук, катакліз..ми, щонаймен..ший, учител..ство, компетент..ніст.., камін..чик, конфідент..ційний, різ..бяр, сон..ця, б..юст, медал..йон, чотир..ма, лял..ці, с..міх, бат..ківський. Завдання 7. Прочитайте текст. Поставте подані в дужках слова у наказовому способі ІІ особи множини. 1. Перш за все логічно (сформулювати) головну тезу, правильність якої ви хочете довести. 2. (Уникати) багатозначних слів і понять, інакше рішення кожний зрозуміє по-своєму і обов’язково на свою користь. 3. Під час дискусії твердо (дотримуватися) правила: «(Поступатися) опонентам у всьому, в чому можеш поступитися, і не (стверджувати) нічого, чого не можеш довести». 4. Щоб, довести свою правоту (пред’явити) докази. 5. Доводячи правильність того, що слухачам невідомо, (посилатися) на авторитети. Тільки не (вживати) фрази типу: «Більшість відомих людей вважають…» 6. (Знайти) місце і для аргументів, заснованих на аналогії. Завдання 8. Запишіть наведені сполучення слів, обираючи з дужок потрібний прийменник. Поясніть свій вибір. Викладач (з, із, зі) стажем, податися (в, у) мандри, читати (у, в) оригіналі, бачити (у, в) вікні, повернути (з, із, зі, зо) школи, перебував (в, у) Одесі, працював (у, в) бібліотеці, подивившись (у, в) очі, (із, зі, з) двох примірників, перші (із, зі, з) десяти абітурієнтів, (з, із, зі, з) фірми, (зі, зо, з) три тижні, робота (зі, зо, з) студентами. Завдання 9. Поставте наголос у запропонованих словах. Виберіть ті, що мають подвійний наголос. Сантиметр, апостроф, виховання, кидати, квартал, прямий, виховний, вихований, горошина, дрова, косий, олень, рукопис, фартух, фарфор, кропива, одинадцять, радий, іграшка, апартаменти, циган, дворище, човгати, статуя, документ, каталог, дворовий, сімдесят, відповісти, верба, задобрити, ведеш, разом, колесо, втрутитися, бесіда, веретено, вітчим, перепис, шелеснути, кривий, решето, фаховий, чорнослив, шовковиця, запитання, запит, локшина, бажаність, дзвонять, коромисло, столяр, ласкавий, принесу, прийде, договір, ведеш, зокрема. Завдання 10. Вставте, де потрібно м’який знак. Окун… – окун…ці; камін… – камін…ці; Оріл… – оріл…с…кий?; голубон…ка – голубон…ці; скрин…ка – у скрин…ці; Оболон… – оболон…с…кий, господар… – господар…с…кий; снит…ся – сниш…ся; цвірін…кає – цвірін…чить; рубец… – рубіж…; портфел…чик – пострибун…чик; свашен…ка – свашеч…ка; сал…це – сон…це; красен… – красун…чик; дерен…кати – дерен…чати; велетен… – велетен…с…кий; Уман… – Уман…щина; Марин…чин – дон…чин, бояз…кий – слиз…кий. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕКЛАДУ Текст 1 Электрон представляет собой один из основополагающих «кирпичиков», составляющих природу. Электроны «приятельствуют» с другими такими «кирпичиками» – протонами. Как первые, так и вторые очень малы, и содержатся в..., ну, в общем, во всем на свете. Мельчайшая частичка пыли одержит миллионы миллионов электронов и протонов, так что можете представить, сколько же их содержится в каком-нибудь борце сумо. Электроны и протоны имеют равные, но противоположные по знаку электрические заряды: у электронов отрицательные, а у протонов – положительные. Противоположные заряды всегда притягиваются друг к другу. Вы можете продемонстрировать самому себе подобное притяжение, сблизив пару магнитов. Если ближайшие концы магнитов представляют собой разные полюса, то они моментально встретятся и приклеятся друг к другу. Если же концы будут с одним и тем же по знаку полюсом, то они отшатнутся друг от друга, как политики после горячих телевизионных дебатов. Таким образом, поскольку электроны и протоны имеют разные знаки, они притягиваются друг к другу. Это притяжение действует, как клей, на уровне микромира, скрепляя собой всю материю Вселенной. Хотя протоны относительно статичны, об электронах подобного не скажешь – они весьма ветрены и не собираются сидеть на одном месте. Они могут – и чаще всего так и делают – перемещаться между объектами. Например, пройтись в сухую погоду по ковру и остановиться на стальной дверной ручке; электроны, бегущие между этой ручкой и вашей ладонью, вызывают искру, которую вы сможете увидеть лишь иногда, но, определенно, почувствуете всегда. Молния тоже состоит из цепочки движущихся электронов – на этот раз они перемещаются между тучами и землей. Все это примеры неприрученной, дикой электрической энергии. Текст 2 Программирование – это процесс создания кода на каком-либо языке программирования, переводимого в файлы разных типов с помощью особой программы – транслятора. Существуют два типа трансляторов: компиляторы и интерпретаторы. Компилятор – это программа, переводящая текст, написанный на языке программирования, в какой-либо файл. Интерпретатор – это программа, способная переводить текст какой-либо программы в машинный код и одновременно выполнять ее. Программирование на Java (он является компилирующим языком) имеет то преимущество, что код, написанный на данном языке программирования, переводится с помощью соответствующей программытранслятора в так называемый байт-код, а он, в свою очередь, – в машинный код с помощью виртуальной машины Java (Java Virtual Machine, или просто JVM). Поэтому написанная на Java программа выполняема на любом компьютере с любой системой, лишь бы на нем была установлена виртуальная машина Java. Таким образом и обеспечивается одно из главных преимуществ языка Java – переносимость создаваемых на нем программ на компьютеры разных типов. Программирование бывает двух типов: системное и прикладное. Системное программирование позволяет нам программировать в системе, например в Windows, с целью решения глобальных задач. Прикладное программирование направлено на создание прикладных программ, т.е. программ, выполняющих какую-то определенную функцию, например Microsoft Word, WordPad, Calculator и т.д. В этой книге мы будем заниматься прикладным программированием. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ Оберіть правильний варіант відповіді. 1. Рівень володіння нормами усної і писемної літературної мови – це… а) культура мовлення; б) літературна мова; в) культура мови; г) фахове мовлення. 2. Лексикографія – це … а) наука; б) словникарство; в) лексикологія; г) словник. 3. Культура мовлення – це... а) розділ мовознавчої науки, який вивчає нормативність мови; б) досконале володіння мовою, її нормами у процесі мовленнєвої діяльності; в) загальномовне явище, характерне для усіх стильових різновидів української мови; г) відшліфований варіант вимови, слововживання, формотворення. 4. У якому рядку не? порушено правила вживання м’якого знака? а) кьювет, кур’оз, павильон, параш’ют, карьера; б) мільон, міл’ядр, бюро, миниатюра, льон; в) обьєм, марсельєза, модуль, обьєднання, фахівец; г) кольє, портьєра, нерівність, мільярд, віньєтка. 5. У якому рядку не порушено правил вживання апострофа? а) торфяний, м’ята, в’юн, бязь, різьбяр; б) кон’юнктура, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, миш’як; в) ф’юзеляж, рюкзак, рюш, м’ясо, віньєтка; г) ад’юнкт, ад’ютант, іньєкція, конюнктура. 6. Словник, у якому розкривається значення слова, відзначають граматичні і стилістичні особливості - … а) орфографічний; б) тлумачний; в) орфоепічний; г) перекладний. 7. Укажіть рядок, у якому не названо етикетні вербальні засоби спілкування: а) вибачення, присяга; б) співчуття, розрада; в) поздоровлення, віншуванням; г) міміка і жести. 8. Мовленнєвий етикет – це ... а) використання різноманітних засобів вираження думок; б) типові формули вітання, побажання, прощання, запрошення; в) виділення найважливіших місць власного висловлювання; г) національно специфічні правила мовної поведінки, які виражаються у формі вербального спілкування. 9. Укажіть речення, у якому наявне порушення лексичної сполучуваності слів. а) Мовна культура – це надійна опора у вираженні думки та розвиненості людських почуттів... (В. Русанівський). б) Марійка одержала вищу освіту у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (З газети). в) Духовний Чорнобиль – це страхітливий полігон, який не має аналогів у світовій історії (Р. Лубківський). г) Текст – зв’язне висловлювання, що складається з речень, об’єднаних за змістом і граматично (З довідника). 10. Укажіть речення, яке необхідно відредагувати: а) Кажуть, що там, де побуваєш, лишається частка твого серця (О. Гончар). б) Коли визначено прижиттєвий діагноз, то можна сподіватися, що існує реальний шлях вчасного розпізнання та лікування інфаркту (В. Князюк). в) Подивившись кінофільм «Тіні забутих предків», мені стала зрозумілою суть однойменного твору М. Коцюбинського (З розмови). г) Струмками, що рвалися з-під снігових підошов, бринів березень (П. Інгульський). РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: 1. Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т. В. Ковальова. – Харків: Фоліо, 2005. – 767 с. 2. Жайворонок В. В. Українська мова в професійній діяльності: Навч. посіб. / В. В. Жайворонок, В. М. Бріцин, О. О. Тараненко. – К. : Вища шк., 2006. – 431 с. 3. Караванський С. Російсько-український словник складної лексики / С. Караванський. – К. : Академія, 1998. – 709 с. 4. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: Навч. посіб. / З. Мацюк, Н. Станкевич. – К. : Каравела, 2006. – 352 с. 5. Мацько Л. І. Культура фахової мови: Навч. посіб. / Л. І. Мацько, Л. В. Кравець. – К. : ВЦ «Академія», 2007. – 360 с. 6. Російсько-український словник наукової термінології: математика, фізика, техніка, науки про Землю та Космос / В. В. Гейченко [та ін.]. – К. : Наукова думка, 1998. – 892 с. 7. Український орфографічний словник: близько 165 000 слів / За ред. В. М. Русанівського. – К. : Дніпро, 2006. – 940 с. ТЕМА 3. СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ У ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ Мета сучасної інтелігентної людини – виробити свій оригінальний ораторський стиль Г. Сагач ПЛАН 1. Стилі сучасної української літературної мови в професійному спілкуванні. 2. Основні ознаки функціональних стилів. 3. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового й розмовного стилів. 4. Правопис термінів іншомовного походження. 5. Складні випадки подвоєння та подовження приголосних у рідномовних словах та словах іншомовного походження. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ 1. Дайте визначення поняттям «стиль», «функціональний стиль», «стилістика», «жанр». 2. Назвіть головні ознаки художнього стилю. 3. Яке основне призначення та ознаки наукового стилю? 4. Назвіть різновиди наукового стилю і дайте їм характеристику. 5. Назвіть основне призначення, сферу використання та головні ознаки офіційно-ділового стилю. 6. Які різновиди офіційно-ділового стилю? У яких жанрах вони реалізуються? 7. Дайте характеристику публіцистичному стилю мови. 8. Назвіть основні ознаки розмовного стилю. 9. Що таке текст? Назвіть основні елементи тексту. 10. Які є види тексту? НА ЗАМІТКУ МАЙБУТНЬОМУ ФАХІВЦЮ Складні випадки подвоєння та подовження приголосних у рідномовних словах та словах іншомовного походження I. ПОДВОЄННЯ (удвоение) при збігу (совпадении) приголосних Правила Приклади 1. Подвоєння в українських словах відбувається: а) при збігу префікса i кореня беззубий, віддати, ввiчi, ззаду, оббити, роззброїти; б) при збігу кінця першої i початку заввідділу (завідувач відділу), другої частини складноскорочених військкомат (військовий комісаріат), слів страйкком (страйковий комітет), юннат (юний натураліст); в) при збігу кореня або основи на - безвинний, законний, туманний, н- i суфіксів -н(ий), -ник, -ниц(я) письменник, Вінниця, віконниця, щоденник; г) при збігу основи дієслова минулого часу на -с- i постфікса - винісся, пасся, розрісся, трясся; ся 2. Буквосполучення -ннпишеться: а) у наголошених суфіксах прикметників на означення підсилення чи збільшення ознаки числе́нний, здорове́нний, силе́нний; нездійснéнний, невблагáнний, б) у прикметниках на наголошені недозволéнний, незбагнéнний, суфікси -éнн(ий), -áнн(ий), - несказáнний, незрівня´нний; янн(ий) зі значенням можливості або неможливості дії та префіксом неогнéнний, свящéнний, блажéнний (але в) у прикметниках на -éнн(ий) скажений), а також в іменнику святéнник старослов`янського походження (рос. святоша). Запам’ятайте: правопис слова священик (пор. рос. священник); на відміну від російських причастий на -нн-, в українській мові суфікси -н- у дієприкметниках не подвоюється: пор.: зроблений (рос. сделанный), сказаний (рос. сказанный), розмальований (рос. разрисованный), спечений (рос. испеченный), втрачений (рос. потерянный); загублений (рос. затерянный) ІІ. ПОДОВЖЕННЯ (удлинение) в українських словах приголосних д, ж, з, с, л, н, ч, ш, т, ц перед я, ю, є, i Подовження приголосних д, ж, з, с, л, н, ч, ш, т, ц відбувається між голосними звуками: а) перед я, ю, є, i в усіх відмінках знаряддя, життям, мотуззю, в колоссі, іменників середнього роду ІІ гіллям, знаннями, збіжжя, сторіччю, на відміни (крім Род. множини) узвишші, на піддашші, обличчям, узбережжям; Полісся, Поділля, Запоріжжя, Закарпаття; б) перед я, ю, є, i в Н. в. іменників жіночого та стаття, рілля, Ілля, суддя чоловічого роду I відміни Увага! Якщо в Род. відмінку почуттів, відкриттів, суддів, Іллів множини іменники чоловічого та середнього роду мають закінчення -iв, подвоєння зберігається В інших випадках – ні багать, знань, знарядь, облич, питань, сторіч, узбереж тощо Увага! Не зберігається статей подвоєння в іменнику ж. р. стаття у Род. відмінку множини Подовження приголосних відбувається в іменниках III відміни жіночого роду в орудному відмінку між голосними віссю, міддю, сіллю, міццю, міллю, мораллю, бяззю, вуаллю, молоддю, плоттю, шаллю, заполоччю, піччю, зеленню, величчю, розкішшю, подорожжю Увага! Не відбувається молодістю, подовження між приголосною і кров`ю голосною, а також після апострофа радістю, смертю, матір’ю, Традиційно подовжуються бовван (димар), Ганна, лляний, овва! приголосні в словах: (междометие, означающее да ну! а как же!), ссавці (млекопитающие) Перед я, ю в прислівниках. Запам’ятайте! Встав зрання і зрання, спросоння, пішов спросоння навмання попідтинню, попідвіконню попідтинню, попідвіконню. навмання, Перед я, ю, є у всіх можливих ллю, ллєш, виллють, наллються, переллє формах від основи дієслова тощо. лити: Запам’ятайте! Ілля у лляній сорочці ллє воду на ріллю. ІІІ. ПОДВОЄННЯ В ЗАПОЗИЧЕНИХ СЛОВАХ Увага! У загальних назвах акумуляція, бароко, беладона, іншомовного походження белетристика, бравісимо, ват (але Ватт), приголосні звичайно не грип, група, гун (гуни), клас, колі, подвоюються: колектив комісія, інтелект, ідилічний, інтермецо, лібрето, піанісимо, сума, фін (фіни), фортисимо, шасі, хобі; Подвоєння зберігається тільки в аннали, бонна, брутто, булла, ванна, окремих словах. вілла, мадонна, манна, мотто, нетто, пенні, тонна, бiлль (закон), мокко (кава), мулла, дурра (лікарська рослина), мирро (ароматична речовина), панно́́́́́́́́́ (картина, барельєф), па́́́нна (але: пані); Подвоєння відбувається при апперцепція, iммiграцiя, інновація, збігу приголосних префікса i іннервація, ірраціональний, ірреальний, кореня: контрреволюція, сюрреалізм Андорра, андоррський, Гаронна, Подвоєння приголосні гароннець, Голландія, голландський, зберігається в географічних, Калькутта, калькуттський, Фiлiппiни, особових та інших власних назвах філіппінський, Марокко, марокканець, i похідних від них слів: Міссурі, міссурійський, Ніцца, ніццький, Яффа, яффський, Канни, Каннський (фестиваль); Бетті, Ватт, Джанні, Гіппократ, Запам’ятайте! У Ніцці у панни Авiценна, Мюллер, Руссо, Торрічеллі, Жанни на віллі у ванній висить Фламмарiон, Шиллер панно́́́́́́́́́ з мадонною, стоять канни і парує запашний мокко. ПОДВОЄННЯ ПРИГОЛОСНИХ У ВЛАСНИХ ІМЕНАХ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ З подвоєнням приголосних Без подвоєння приголосних Аполлінарій, Аполлон, Аполлоній, Абакум, Інокентій, Іпат, Іпатій, Ахіллій, Вассіан, Віссаріон, Геннадій, Іполит, Іларіон, Калістрат, Кирило, Еммануїл, Ілля, Палладій; Сава, Саватій, Пилип, Тадей, Фадей; Алла, Анна, Аполлінарія, Аполлонія, Белла, Васса, Віолетта, Ганна, Ганнуся, Агнеса, Агрипина, Інеса, Каміла, Джемма, Елла, Емма, Жанна, Іванна, Сара Ізабелла, Інна, Маріанна, Марієтта, Мірра, Неллі (незм.), Нонна, Римма, Стелла, Сусанна ГОВОРИМО І ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО Коли слід уживати вірний, а коли правильний, правдивий, істинний, точний, слушний, видимий; який має рацію? ВІРНИЙ – який заслуговує довір'я; постійний у своїх поглядах і почуттях; відданий, незрадливий: Усе буде, як кажеш, - промовила вірна, віддана дружина (Марко Вовчок). ПРАВИЛЬНИЙ – який відповідає дійсності; істинний: Враження наші щоденні на прикладі нас упевняють І накеровують думку на висновок певний, правдивий, що сотворіння живі з нечуттєвих походять начатків (переклад М. Зерова) ПРАВДИВИЙ – який відповідає правді: Галайда вполовину видуманий, а смерть вільшанського титаря правдива (Тарас Шевченко). ТОЧНИЙ – виміряний, вирахуваний з максимальним наближенням до об'єктивних даних; протилежне приблизний: Київська радіостанція дає сигнал точного часу рівно о 19 год. 00 хв. СЛУШНИЙ – який відповідає, підходить, найбільш прийнятний, зручний, вигідний кому-небудь за даних обставин, у даному випадку: Я ж довго, тяжко працював І слушного часу все ждав (Іван Франко). ВИДИМИЙ – який можна бачити, осягнути зором: Налила собі [Маріора] скляночку й вихилила з видимим задоволенням (М. Коцюбинський). МАТИ РАЦІЮ – бути правим; правильно, слушно думати, говорити, діяти. Неправильно Знайти вірний доказ теореми. Ви набрали невірний номер. Колега висловила вірну думку. Учитель зробив вірне зауваження. Ми прийняли вірне рішення. Лікар поставив вірний діагноз. Правильно Знайти правильний доказ теореми. Ви набрали неправильний номер. Колега висловила слушну думку. Учитель зробив слушне зауваження; Солдат зробив вірний постріл. Ми прийняли правильне На зборах прийняли вірну рішення. пропозицію. Лікар поставив точний (правдивий) діагноз. На полі бою його чекала вірна Солдат зробив влучний постріл. смерть. На зборах прийняли слушну пропозицію. Стояти на вірній дорозі. На полі бою його чекала неминуча смерть. Наполягати на вірному рішенні Стояти на питання. (правдивій) дорозі. Наполягати на вирішенні питання. правильній правильному ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Завдання 1. З’ясуйте, до яких стилів належать подані тексти, визначте основні їхні риси. Аргументуйте відповідь. І. Абстрагування – мислене виокремлення суттєвих, найістотніших ознак, прикмет предметів, явищ об’єктивної дійсності чи творів людської діяльності з неістотних, випадкових, другорядних їх ознак. Наслідком абстрагування є загальне поняття, категорія. Процес абстрагування можливий тому, що окремі властивості, ознаки, сторони предметів, явищ, творів, будучи у зв’язках з цілим, мають водночас відносну самостійність. Шляхом абстрагування і узагальнення створюються літературознавчі поняття, які фіксують сутність усіх або групи художніх творів чи одного елементу. (Літературознавчий словник-довідник) ІІ. Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом. (Конституція України) ІІІ. Спробуймо уявити собі, як виглядала б російська культура і наука без своїх українських гілок, тобто без внеску українців (у літературі: Богданович, Гнідич, Наріжний, Капніст, Гоголь, Данилевський, Мордовцев, Мачтет, Короленко та багато-багато інших; у живописі: Левицький, Боровиковський, Трутовський, Куїнджі, Рєпін — так, так, Рєпін завжди підкреслював своє українське походження і свої українські симпатії – та багато-багато інших; у музиці: Бортнянський, Березовський, Стравинський; у різних галузях науки: Остроградський, Ушинський, Миклухо-Маклай, Гамалія, Лобачевський, Ковалевський, Овсянико-Куликовський, Вернадський та багато-багато інших, аж до наших днів). Немалий внесок зробили українці і в польську науку та культуру. Це слід би знати – не задля національної гордині, а для подолання власного комплексу неповноцінності та чужого нехтування. (Інша річ – чим це оберталося для самої української культури. Якось Драгоманов на питання про те, чому українська інтелігенція виглядає такою слабосилою, відповів: а як би виглядала французька інтелігенція, коли б третина її вважала себе німцями, третина англійцями і третина – італійцями). (І. Дзюба) ІV. Державна мова – закріплена традицією або законодавством мова, уживання якої обов'язкове в органах державного управління та діловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, у сферах зв'язку та інформатики. Термін з'явився у часи виникнення національних держав. В однонаціональних державах немає необхідності юридичного закріплення державної мови. У багатонаціональних країнах конституцією (законодавством) статус державної, як правило, закріплюється за мовою більшості населення. У деяких країнах відповідно до їхнього територіально-етнічного складу статус державних надано двом і більше мовам (напр., у Канаді – англійській і французькій). У демократичних країнах із статусом однієї мови як державної забороняється дискримінація громадян за мовною ознакою, носії інших мов мають право користуватися ними для задоволення своїх потреб. (Українська мова. Енциклопедія). V. Одного разу Дарці потрапила на очі стаття якогось американського ґендерного мудрагеля, де ледве не за аксіому стверджувалося, буцімто хлопчики більше «схильні до змагання», а дівчатка, навпаки, більше «схильні до співпраці». Тільки хлопчик міг з легким серцем зблягузкати таку дурницю. У чистому вигляді боротьба за владу – не за дивіденди у вигляді оцінок (еквівалент пізнішого фінансового успіху), не за увагу протилежної статі (та ще себе такою не усвідомила) і навіть не за зірвані оплески на шкільній ялинці (що насамперед тішать марнославство батьків і тільки в другу чергу нарощують м'язи твоєму власному), – а саме за владу як таку, в її майже-бездомішковій, мов той сухий спирт, і тим особливо наркотизуючій формі: за виключне й неподільне право вести за собою цілий клас – хоч з уроку на спортмайданчик, хоч після уроків – на котячий концерт під вікно неприємної тобі «жиропи» з першої парти, що на перервах знай жує принесені з дому бутерброди в проолієному папері, а потім лишає на підручниках гидкі масні плями, – байдуже, куди, байдуже, на добре чи на зле, бо різниці між добром і злом не існує, як взагалі не існує Її при всякій абсолютній владі, – ця боротьба, окрім як у первісних племен, найчастіше подибується таки серед дівчаток – від восьми до дванадцяти років. Потім, хвалити Бога, в них з'являються інші, цивільніші клопоти. (О.Забужко. Дівчатка) Завдання 2. Випишіть мовні огріхи, які є типовими порушеннями орфоепічних та акцентуаційних норм у мові: дикторів телебачення і радіо; викладачів навчального закладу, у якому ви навчаєтесь; колег-однокурсників. Завдання 3. Прочитайте текст, визначте стиль уривка. Дайте відповіді на запитання: Якими засобами людина може передавати думки і почуття? Чому найуніверсальнішим засобом спілкування є словесна мова? Чим спричинений такий статус мови? Яким чином мова виконує роль соціальної спадковості? Людина може передавати свої думки і почуття найрізноманітнішими способами. Думки й почуття музиканта виражаються в музичних звуках, художника – в малюнках та кольорах, математика – у формулах, геометричних фігурах тощо. Думки й почуття людини виражаються у її діях та вчинках. Але якими б засобами не передавалися думки, врешті-решт вони так чи інакше перекладаються на словесну (звукову) мову – універсальний засіб серед використовуваних людиною знакових систем. Таке особливе становище мови серед усіх комунікативних систем спричинене зв’язком мови з мисленням, яке продукує зміст усіх повідомлень, переданих за допомогою будь-якої знакової системи. Взаємозв’язок мислення й мови, їхня тісна спорідненість спричинює те, що своє вираження думка отримує саме у мові. Саме за допомогою мови, писемного й усного мовлення думки людей передаються на величезні відстані, переходять від покоління до покоління. Саме завдяки мові думки та емоції окремих людей з їх власного надбання перетворюються на духовне надбання всього суспільства. Завдяки мові людина сприймає світ не лише власними органами чуття і мислить не лише власним мозком, а органами почуттів і мозками усіх людей, досвід яких нею сприйнято за допомогою мови. Зберігаючи в собі духовні цінності суспільства, будучи матеріальною формою зберігання людської свідомості, мова виконує роль механізму соціальної спадковості. Завдяки цьому механізмові людина включається в культуру, стає її носієм, отже, гуманізується (олюднюється). Звертаючись до інших людей, той, хто говорить чи пише, не тільки передає їм свої думки й почуття, але й спонукає до тих чи інших вчинків, переконує в чомусь, наказує, просить, радить, відмовляє від якихось дій тощо. Слово – велика сила. (З підручника філософії). Завдання 4. Перевірте свої знання про стилі сучасної української літературної мови, продовживши речення або вставивши потрібні слова. Підкресліть і поясніть слова з подвоєнням чи подовженням приголосних. Усе багатство національної мови ввібрав у себе … стиль. Формування громадської думки – це призначення … стилю. Природна безпосередність мовців, діалектні та жаргонні елементи спілкування характеризують … стиль. У текстах указів, законів, постанов ми маємо справу з … стилем. Метою мовлення … стилю є повідомлення про результати досліджень. Регулювати офіційно-ділові відносини – мета мовлення … стилю. … стиль передбачає як мету мовлення обстоювання і пропаганду суспільнополітичних ідей тощо. Настрої, думки, почуття людей відтворюються за допомогою художніх образів, і це є ознакою … стилю. Завдання 5. Які основні причини порушення лексичних і синтаксичних норм у професійному мовленні? Зредагуйте й запишіть подані речення. 1. Комісія рахує, що даний проект більш прийнятний. 2. Ми з розумінням відносимося до ваших проблем. 3. Необхідно постійно приймати міри по поліпшенню обслуговування населення. 4. Підприємству задано значних матеріальних збитків. 5. Ми уважно познайомилися з випискою з протоколу. 6. Виникла потреба підписатися на деякі періодичні видання. 7. Інформацію доведено для відома начальників відділів. 8. Дякуючи підтримці проректора по науковій роботі, студенти прийняли участь у конференції. Завдання 6. Згрупуйте подані слова й словосполучення за сферами вживання: побутові стосунки, наука, техніка, офіційно-ділові відносини, громадсько-політичне життя, мистецтво слова. Ясночолий, мітинг, конструкція, національно-культурне відродження, дисковод, офіційна особа, граматичні засоби, порозумітися, на громадських засадах, ринкова система, кардан, економічний розвиток, теплі стосунки, договірний процес, капітал, ніжний погляд, духовне багатство, культура мовлення, кухоль води, файл, потерпіла сторона, політична оцінка, дійти згоди, стилістичні засоби, свердло, офіційне повідомлення, липа шелестить, дати прочухана, контроль за виконанням, громадська думка, поролон, твір мистецтва, важливі чинники. Завдання 7. Користуючись орфоепічним словником, розставте наголос у словах. Помилка, послуга, пеня, піна, праліс, предмет, призов, приязнь, приятель, псевдонім, пуповина, ремінь, решето, різновид, розбрат, розгадка, рукопис, русло, свердло, середина, сирота, сироти, сиріт, слов’янин, спина, спідниця, судно, термометр, течія, феномен, флюорографія, хутро, царина, цемент, центнер, циган, циганка, цукрометр, чайник, читання, чорнозем, чорнослив, шофер, щипці; батьківський, безстроковий, бочковий, брудний, валовий, виразний, вичерпний, гетьманський, громадський, добовий, контрактовий, корисний, кухарський, легкий, липкий, лицевий, лицьовий, мозолистий, ненависний, новий, нудний, об’їзний, пекарський, порядковий, привчений, ринковий, рукописний, ситний, скучний, текстовий, тісний, товстий, фаховий. Завдання 8. Додайте іменники до поданих прикметників. Свій вибір аргументуйте. Аграрні, виробничі, господарські, ворожі, класові, грошові, естетичні, сімейні, міжнародні, ідеологічні, торговельні, родинні, промислові, земельні, товарні. Слова для вставок: відносини, відношення, взаємини, стосунки. Завдання 9. Поставте подані іменники в орудному відмінку однини, поясніть їх написання. Молодь, галузь, розповідь, зустріч, молодість, повість, чесність, ніч, річ, відомість, мазь, міль, мить, подорож, паралель, вісь, можливість, Русь, кількість, власність, якість, акварель, любов, активність, продуктивність, тінь, січ, Хатинь. Завдання 10. Зредагуйте речення, вибираючи з дужок потрібне слово. Для виконання завдання скористайтеся матеріалами рубрики «Говоримо і пишемо правильно». 1. Роз’яснювати (правильну, вірну, правдиву) лінію демократичних сил (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Я вам розкажу саму (правдиву, видиму, слушну) правду, що не далеко було, а у нашому Харкові (Г. Квітка-Основ’яненко). 3. За правду, браття, єднаймось щиро, Єдиний маєм (правдивий, видимий, точний, правильний) шлях (Леся Українка). 4. Враження наші щоденні на прикладі нас упевняють і накеровують думку на висновок певний, (правдивий, вірний, точний) що сотворіння живі з нечуттєвих походять начатків (М. Зеров). 5. Не раз, заблудившися, навмання йшли мандрівники тайгою, намагаючись знайти (правильний, вірний, слушний) напрям (О. Донченко). 6. Тільки (точне, правильне, вірне) виконання кожним загоном свого завдання могло забезпечити загальний успіх (О. Гончар). 7. Маєш рацію, дитино. Але ніхто з вас не винен, бо (має рацію, правий, слушний) й учитель,— він навчає за шкільною граматикою, і не він винен, що та шкутильгає на всі чотири (З підр.). ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ: Завдання 1. Прочитайте текст, визначте його основну думку, знайдіть слова з подвоєнням; прокоментуйте їх правопис. Користування сумішшю з двох мов – це одне з найтривожніших явищ загальнопедагогічного характеру. Говорити такою скаліченою мовою – це все одно, що грати... на розстроєній скрипці. Все одно, що з дерева красуню різьбити... тупою щербатою сокирою. Скалічена мова – отупляє, оглупляє людину, зводить її мислення до примітиву. Бо мова – це лад мислення, це віконця, через які людина бачить світ. Що ж вона побачить, коли віконця – у кіптяві, засновані павутинням, засиджені мухами? Я ніскільки не сумніваюсь у тому, що однією з причин загальної неуспішності, відставання багатьох учнів є вбога, примітивна мова в дитинстві й ранній юності – у роки, коли формується людина, коли утверджуються її пізнавальні й творчі сили. Отже, шлях боротьби за високу успішність лежить передусім через мовну культуру, бо мовна культура – це живодайний корінь культури розумової, усього розумового виховання, високої, справжньої інтелектуальності. (В. Сухомлинський). Завдання 2. Як ви вважаєте, у яких функціональних стилях синонімів більше, у яких – менше? Назвіть синоніми, пароніми, антоніми, що вживаються у Вашій професійній сфері. Завдання 3. З’ясуйте правопис подібних за звучанням слів. До яких частин мови вони належать? Утворіть словосполучення. Зцілений (якого зцілили) – зціленний (якого можна зцілити), несказаний (якого не сказали) – несказанний (надзвичайний), примирений (помирений) – примиренний (якого можна примирити), нескінчений (незакінчений) – нескінченний (безконечний), непізнаний (якого не впізнати) – непізнанний (якого не можна пізнати). Завдання 4. Знайдіть стилістичні помилки й зредагуйте подані речення. 1. У прощавшогося хлопця був розгубившийся вигляд. 2. Опинившись у лісі, нам стало страшно. 3. Загубивши стежку, нас охопила розгубленість. 4. Переживаючий за свій клас учень має усі завдання виконувати відмінно. 5. На слідуючій неділі відбудеться засідання наукового гуртка, у ньому приймуть участь студенти нашої групи. Усі вони являються членами цього гуртка. 6. Я рахую, що ви вірно кажете. 7. Приведу кілька прикладів. 8. Відношення у колективі були дружні. 9. Всі ми маємо відношення до сучасних подій. 10. Не можу ще казати якісь попередні висновки. Завдання 5. Прочитайте словосполучення, віднайдіть у них помилки. З’ясуйте причини порушень, запишіть правильні варіанти. Піднесений пафос, захисний імунітет, незалежний суверенітет, перспектива на майбутнє, головний лейтмотив, урочистий церемоніал, вільна вакансія, мій автопортрет, ручна мануальна терапія, виразна експресія, перша прима, уперше дебютувати, пам'ятний сувенір, почуття і емоції, швидкий експрес, інша альтернатива, місцеві аборигени, найважливіші характерні риси, народні фольклорні елементи, експонати виставки, передовий авангард, передові і прогресивні погляди, потенційні можливості, ностальгія за батьківщиною! Завдання 6. До поданих російських фразеологізмів доберіть українські відповідники. Поясніть їх значення, з'ясуйте стильове забарвлення. Складіть з ними речення. Повестка дня; более или менее; в конце концов; бок о бок; в порядке вещей; довести до сведения; точка зрения; принимать участие; взять верх; бросаться в глаза; войти в положение; взять на себя; с глазу на глаз; между прочим; приятного аппетита; прийти в голову; камень преткновения; на всякий случай; внести свой вклад; вовлечь в работу; сыграть роль; положить конец; представлять собой; прошу прощення; главным образом; держать в курсе; по крайней мере; возлагать надежды; все равно; давать себе отчет; сойти на нет; будьте любезны. Завдання 7. Перепишіть слова, замість крапок поставте пропущені букви, поясніть їх правопис. Укажіть, де це можливо, на межі яких частин слова відбувається подвоєння. Бе…смертний, ро…кричатися, ро…бити, бе…збройний, …писати, бе…платний, …робити, ро…стелити, …шити, …казати, ро…казати, …ховатися, бе…захисний, ро…пустити, …фотографувати, ро…питати, во…’єдна…я, щоде…ик, жи…я, страше…ий, ві…іл, завда…я, годи…ик, незрівня…ий, воло…я, розрі…я, ро…броїти, узлі…я, Запорі…я, тума…ий, обли…я, здорове…ий, підні…я. Треба обов’язково дати префікси, бо дуже суттєва відмінність з російською, особливо на роз-, без-, воз-, через-, а також на правило «5-ки» (с). Завдання 8. Доберіть десять іншомовних слів, пов’язаних із Вашою майбутньою професією. Завдання 9. Виправте лексико-стилістичні помилки. Співпадають думки; чим далі; приходити до висновку; по добрій волі; заключатися в чомусь; круглий рік; говорити на українській мові; не в своїй тарілці; рости не по днях, а по годинах; важка сізіфова праця; мати роль; відігравати значення; обличчя до обличчя. Його вже могила виправить. Хлопчаки тікали, накивавши п’ятами. Йому прийшло в голову переглянути старі конспекти. Завдання 10. Продовжте ряди складних іменників. Авіа... Астро... Бета... Біо... Вело... Експрес... Екс... Теле... ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕКЛАДУ Текст 1 Стабилизатор – устройство, что поддерживает выходной сигнал Y на определенном постоянном значении, при широком изменении входного сигнала X . Стабилизатор является важным элементом схем, так как измерительные, вычислительные, управляющие схемы требуют для обеспечения нормальной работы достаточно постоянного питающего напряжения или тока, что может быть обеспечено только с помощью стабилизаторов. Запоминающие устройства. Еще одним важным и очень распространенным в наше время типом устройств являются запоминающие устройства. Запоминающие устройства (ЗУ) – устройства, выполняющие прием, сохранение и последующую выдачу информационного кода в системах и приборах, предназначенных для его передачи и обработки. Различают дискретные и аналоговые запоминающие устройства. Дискретные предназначенные для приема и хранения информации в двоичном коде. Аналоговые – для приема и хранения отдельных значений непрерывных величин. Основными параметрами запоминающих устройств являются: емкость, быстродействие, надежность, потребляемая мощность, габариты устройства. Можно выделить три основные ступени этой иерархии: Оперативные запоминающие устройства (ОЗУ) – имеют большое быстродействие, но относительно небольшой емкостью. Долговременные запоминающие устройства – обладают меньшим быстродействием, чем ОЗУ, но большую емкость. Буферные запоминающие устройства – предназначаются для промежуточного хранения информации при ее обмене между устройствами, что работают с разной скоростью. Текст 2 Широкое применение аналогии в процессе обучения математике является одним из эффективных приемов, способных побудить у учащихся живой интерес к предмету, приобщить их к тому виду деятельности, который называют исследовательским. Кроме того, широкое применение аналогии дает возможность более легкого и прочного усвоения школьниками учебного материала, так как часто обеспечивает мысленный перенос определенной системы знаний и умений от известного объекта к неизвестному (что, кстати говоря, способствует также актуализации знаний). О роли аналогий как в научном познании, так и в процессе обучения говорили многие видные ученые. Так, Кеплер высказал следующее суждение: «Я больше всего дорожу Аналогиями, моими самыми верными учителями. Они знают все секреты Природы, и ими меньше всего следует пренебрегать». Установление аналогий будет идти успешнее, если у учащихся будет сформировано умение проводить сравнение. Благодаря сравнению объектов, явлений, процессов человек получает возможность мыслить глубже, и его знания становятся болем прочными и осмысленными. Сравнение позволяет сформировать у школьников умение находить сходства и различия понятий, процессов, явлений, что активизирует мыслительную деятельногсть и ускоряет процесс умственного развития. Сравнение осуществляется в двух основных формах: сопоставления и противопоставления. Противопоставление направлено на уяснение обличительного в предметах и явлениях при выделении существенных признаков и свойств. Сопоставление направлено на выделение существенных свойств, общих для ряда объектов. Как показывают исследования психологов, ученик осознает различие раньше, чем сходство. По степени полноты различают частичные и полные сравнения. Полное сравнение устанавливает и сходство, и отличие. Частичное сравнение позволяет глубже осознать отличительное в изучаемом учебном материале. Применение аналогии весьма полезно в процессе изучения математики, как и в любой науке вообще. Аналогия различается на: 1. Простую аналогию, при которой по сходству объектов в некоторых признаках заключают их сходство в других признаках. 2. Распространенную аналогию, при которой из сходства явлений делают вывод о сходстве причин. В свою очередь, простая и распространенная аналогия может быть: а) строгой аналогией, при которой признаки сравниваемых объектов находятся во взаимной зависимости; б) нестрогой аналогией, при которой признаки сравниваемых объектов не находятся в явной взаимной зависимости. Аналогия является, пожалуй одним из самых распространенных методов научного исследования. Широкое применение аналогий часто приводит исследователя к более или менее правдоподобным предположениям о свойствах изучаемого объекта, которые могут быть затем подтверждены или опровергнуты опытом или болем строгими рассуждениями. Таким образом, имеет смысл говорить о «полезной» и о «вредной» аналогии. Примером «полезной аналоги» является, в частности, мысленный перенос многих понятий и суждений, относящихся к планиметрии, в геометрию трехмерного пространства. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ Оберіть правильний варіант відповіді. 1. Стиль мови – це… а) функціонально-стилістичне використання мовних одиниць; б) одна з особливих частин і виявів стилістики; в) один із своєрідних способів використання літературної мови; г) усталене писемне оформлення думки. 2. Завданням якого стилю є вплив на людську психіку, почуття, думки через зміст і форму створених авторами текстів? а) художній; б) науковий; в) публіцистичний; г) офіційно-діловий. 3. Громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання – це сфера використання ... стилю. а) наукового; б) офіційно-ділового; в) розмовного; г) публіцистичного. 4. Стильовий різновид української мови, який обслуговує релігійні потреби суспільства, називають… а) публіцистичним; б) художнім; в) епістолярним; г) конфесійним. 5. Визначте ознаки офіційно-ділового стилю мовлення: а) використання емоційно-забарвлених слів, суспільно-політичної лексики, риторичних фігур, тон мовлення оцінний (іронія, сарказм, захоплення); б) загальновживана стилістично нейтральна лексика, вживання специфічної для даного стилю термінології, мовних штампів, прямий порядок слів; в) загальновживана емоційно оцінна лексика, діалогічна форма мовлення, речення різні за метою висловлювання, прямий і непрямий порядок слів; г) використання експресивно насиченої лексики, риси індивідуалізації мовлення, застосування жестів, міміки, багатство колориту мовлення; ґ) вживання синтаксично неподільних словосполучень та складних слів, широке застосування художніх засобів, стилістичних фігур, художньої фоніки. 6. Визначте рядок, у якому немає помилок у вживанні прийменників: а) по дорученню, по непорозумінню, по ініціативі; б) за бажанням, з питання, на замовлення; в) з алгебри, з примусу, по адресу; г) по вимозі, через помилку, по закінченню. 7. Виберіть рядок, у якому всі слова є паронімами: а) дипломант, дипломник, динаміка; б) комунікабельний, комунікативний, комунікаційний; в) значення, знаменитий, знаменний; г) одинокий, ординарний, одноосібний. 8. Зазначте рядок, у якому всі назви спеціальностей утворено правильно: а) апаратник, двірник, закройщик, заправник; б) каменщик, кружевниця, мотальник, швачка; в) шпалерник, мармурник, формувальник, різьбяр; г) підрядчик, розкатчик, зборщик, сушильник. 9. У якому рядку всі слова можуть мати подвійне наголошення при єдиному лексичному значенні? а) шкода, викликати, байдуже, атлас; б) затишно, простий, завжди, помилка; в) насип, обід, прийми, жила; г) дзвони, дрова, землі, досипати. 10. Подвоєння приголосних відбувається у формі Ор. в. однини всіх слів рядка а) верф, паралель, подорож, мазь б) пам’ять, сіль, велич, лазур в) магістраль, ціль, мігрень, пастель; г) вуаль, буденність, суміш, папороть. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т. В. Ковальова. – Харків : Фоліо, 2005. – 767 с. 2. Жайворонок В. В. Українська мова в професійній діяльності: Навч. посіб. / В. В. Жайворонок, В. М. Бріцин, О. О. Тараненко. – К. : Вища шк., 2006. – 431 с. 3. Культура фахового мовлення: Навч. посіб. / За ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці : Книги–ХХІ, 2005. – 572 с. 4. Мацюк З. Українська мова професійного спрямування: Навч. посібн. / З. Мацюк, Н. Станкевич. – К. : Каравела, 2008. – 352 с. 5. Російсько-український математичний словник: Близько 20000 термінів / Уклад. В. Я. Карачун, О. А. Карачун, Г. Г. Гульчук. — Київ: Вища школа, 1995. 6. Український орфографічний словник: близько 165 000 слів / За ред. В. М. Русанівського . — Київ: Дніпро, 2006. — 940 с. Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням [Електронний ресурс] / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. – К. : Алерта, 2011. – 696 с. – Режим доступу: ttp://pidruchniki.ws/1584072040598/dokumentoznavstvo/ukrayinska_mova_za_pr ofesiynim_spryamuvannyam_-_shevchuk_sv ТЕМА 4. НАУКОВИЙ СТИЛЬ І ЙОГО ЗАСОБИ У ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ Українська мова – це мова не тільки українців, спілкуватися нею мають право мешканці України всіх національностей з потреби гуртуватися, з необхідності доходити порозуміння й ладу в спільному домі. Віталій Радчук ПЛАН 1. Становлення і розвиток наукового стилю української мови. 2. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. 3. Мовні засоби наукового стилю. 4. Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях у фаховому тексті. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ 1. У чому полягає функція наукового стилю? 2. Які різновиди наукового стилю Ви знаєте? Схарактеризуйте їх. 3. Чим відрізняється науковий стиль від розмовного? Аргументуйте свою відповідь. Наведіть приклади текстів. 4. Чим відрізняється науковий стиль від художнього? Аргументуйте свою відповідь, ілюструючи прикладами. 5. З яким стилем науковий має спільні риси? Аргументуйте свою відповідь. Наведіть приклади текстів. 6. Чому науковий стиль належить до групи книжних? Відповідь аргументуйте. 7. Коли текст наукового стилю може мати діалогічну форму, а коли монологічну? 8. Які мовні особливості характерні для наукового стилю? Назвіть їх, наведіть приклади. 9. Кому належать слова «Настане час, коли українською мовою видаватимуть не тільки художні твори, а всякі книги, серед них і учені трактати з усяких наук»? Проаналізуйте подану цитату. 10. Кому належить перша спроба порушити питання про науковий стиль української мови в теоретичному плані? 11. Де і коли виникла перша українська наукова установа, як вона називалася? 12. З якого століття став розвиватися науковий стиль сучасної української літературної мови (не беручи до уваги старої української мови)? 13. На який період припадає закінчення процесу формування наукового стилю української мови в усіх його жанрових різновидах? 14. У яких сферах суспільного життя функціонує науковий стиль? Аргументуйте свою відповідь. 15. У чому полягає призначення наукового стилю? Аргументуйте свою відповідь. 16. Схарактеризуйте підстилі наукового стилю. У яких формах він реалізується. Наведіть приклади. 17. Які жанри реалізації наукового стилю Ви можете назвати? Аргументуйте свою відповідь. 18. Схарактеризуйте головні мовні засоби в науковому стилі за рівнями літературної мови. 19. У чому полягають основні загальні екстралінгвістичні ознаки наукового стилю? Наведіть приклади. НА ЗАМІТКУ МАЙБУТНЬОМУ ФАХІВЦЮ Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях у фаховому тексті СЛОВА, ГРАМАТИЧНО НЕ ЗВ’ЯЗАНІ З ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ. ВСТАВНІ І ВСТАВЛЕНІ СЛОВА ТА РЕЧЕННЯ Особливості слів, граматично не зв’язаних із членами речення ПРИКЛАДИ значення лексеми Слова, - виражають звичайно, Авжеж, такий у граматично не упевненість зрозуміло, нас ведеться зв’язані з членами правда, напевно, звичай (Леся речення безперечно, Українка). дійсно, - виражають розуміється, невпевненість авжеж; Може, за все своє життя було йому може, може бути, ніколи побачити здається, мабуть, таке прекрасне і можливо. таке глибоке небо (О. Донченко). Вставні слова і - виражають словосполучення емоційну оцінку висловлюваного на (великий) жаль, на щастя, на радість, на диво; Як на лихо, забарилася вона в сусідів (Марко Вовчок). На мою думку, - виражають кажуть, по- такого наказу вказівку, кому моєму, на думку виконувати не слід належить (когось), за (І. Ле). висловлена словами (когось); думка Будинок готелю - виражають був, по-перше, зв’язок думок, навпаки, по- високий, і міцної їх порядок перше, по-друге, старовинної нарешті, кладки, а, по-друге, насамперед, наріжний отже. (О. Гончар). Вставні речення виражають Речення А Ярема – оцінку страшно глянуть висловлюваного – по три, по чотири так і кладе (Т. Шевченко). Вставлені слова, Розкривають самостійні слова, Бувають моменти словосполучення або пояснюють речення (особливо і речення значення навесні), коли якогось члена сонце «грає», речення чи немов його уточнюють або гранував доповнюють досвідчений його новою гранувальник інформацією (Д. Лихачов); Мар’яна дивилася з печі на неї і – по очах видно – сумувала (Панас Мирний). Розділові знаки при вставлених конструкціях Розділовий Умова вживання Приклади знак Вставлений компонент Українська мова, а нині Кома вимовляється таким самим її називають рідною голосом, як і все речення. сорок п’ять мільйонів Вводиться в речення за землян, справедливо допомогою сполучника а. визначена однією з найбагатших найкрасивіших. Тире Дужки Завжди є вставними: мабуть, помоєму, крім того, щоправда, по-перше, а втім, отже, однак, одначе, між іншим, власне. та Вставлений компонент Він зайшов у калиновий вимовляється з підвищенням гай – краса інтонації. несказанна! – і прислухався до солов’їного співу. Вставлений компонент Тієї літньої пори (так вимовляється зниженим тоном. мило згадувать про літо восени) ішли ми стежкою вузькою, а навкруги буяло поле. Залежно від контексту є Не є вставними: вставними: звичайно, здається, нарешті, ніби, нібито, мовби, взагалі, безперечно, видно, немовби, наче, неначе, правда, навпаки. все-таки, адже, от, навіть, між тим, у кінцевому підсумку, буквально, майже, за традицією, при цьому, якраз, як не як, тим часом, водночас та ін. ГОВОРИМО І ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО Палити вогнище, але курити люльку, цигарку. КУРИТИ (від курець); куріння; куриво: Курити – здоров’ю шкодити (З Журн.); Дід Довженка був заядлим курцем; Куріння у навчальному корпусі заборонене (Огол.); На війні основним куривом солдатів була фронтова махорка (Мемуар.). ПАЛИТИ (від палій); паління; паливо; пальне: Восени в парку почали палити опале листя (Газ.); Новела В.Стефаника „Палій” була екранізована режисером Леонідом Осикою (Журн.); Паління вогнищ у парку категорично заборонено (Огол.); Дрова з лісу були основним паливом для жителів гірського села (Газ.); Для тракторів закупили дизельне пальне (Газ.). Неправильно Правильно Перехожий попросив дозволу припалити цигарку. Ернест Хемінгуей, як відомо, любив палити люльку. Інколи дядько любив запалити подаровану давнім другом люльку. Погроза захворіти на рак, як постійно попереджала реклама, не мала до цього заядлого курця ніякого відношення. Перехожий попросив дозволу прикурити цигарку. Ернест Хемінгуей, як відомо, любив курити люльку. Інколи дядько любив закурити подаровану давнім другом люльку. Цього заповзятого курця ніяк не обходила загроза захворіти на рак, про що постійно попереджала реклама. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Завдання 1. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Вставте, де потрібно, пропущені букви. В оформленні результатів дослідн…цької діяльності в наукових роботах будь-якого типу використовують власне науковий стиль україн…ської літературної мови або мову науки. Його мета систематизація отриманих наукових знань і повідомлення про результати досліджень науковцям ві…повідної галузі. Власне науковий стиль пр…значений для пре…ставлення наукових понять та умовиводів формулювання ідей, створення т…орій доведення законів об…рунтування гіпотез, загалом відображення процесу та результатів дослідження. Пр…значення наукового стилю зумовлює його основні риси - точність та однозначність форм…лювань; - загальний н…йтральний тон викладу (відсутність емоційності та образності); - узагальненість і об’…ктивність; - інформаційна насич…ність; - логічна послідовність у викладі думок; - аргументація, пояснення причиново-наслі…кових зв’я...ків. Завдання 2. Укладіть таблицю за поданою схемою, характеризуючи науковий текст. Ознаки наукового Мовні засоби Приклади тексту Завдання 3. Випишіть із фахового словника 10 математичних термінів. Складіть із ними словосполучення. Завдання 4. Перекладіть найбільш уживані слова і звороти ділової комунікації та наукового тексту. Анализируемый факт, аналогичным образом, бессрочное использование, быстродействующий, в значительной степени, в качестве примера, в порядке исключения, ввести в действие, верные решения, верный способ, внести свой вклад в дело, неоспоримый запрет, векторное производное, ведущее звено, минусовое сопротивление, единое выражение, связующее звено, согласно условию, имеющееся решение, математическая степень, непосредственное вычесление. Завдання 5. Випишіть з поданих речень вставні компоненти і схарактеризуйте їх за значенням: 1) виражають упевненість або невпевненість; 2) оцінку висловлюваного; 3) вказівку на джерело повідомлення; 4) зв'язок думок; 5) активізацію уваги до повідомлюваного; 6) способи оформлення думок. 1. Що ми не встигли – встигнуть наші внуки, і, сподіваймось, зроблять все як слід! (Н. Забіла). 2. Воно мені, мабуть, так мало бути. Мабуть, воно так сказано мені! (М. Вінграновський). 3. Боявся єси, Тарасе, що вмреш на чужині, між чужими людьми. Отже, ні! Посеред рідної великої сім'ї спочив ти одпочинком вічним (П. Куліш). 4. Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів станеш ти кращим мечем на катів (Леся Українка). 5. Я не журюсь нітрошки, що хтось тебе [мову] забуває, «б'є, мовляв, цвяхи в дошку, в труну забиває» (В. Бичко). 6. Є, на жаль, люди, які вважають, що їм цілком достатньо так-сяк засвоєної російської мови, а вже, скажімо, українська їм ні до чого (І. Дзюба). 7. Певно, не малий час минув, поки люди затвердили вигуки, навчилися розуміти їх, поки ті зразки – вигуки – почали викликати однакові враження... (Панас Мирний). 8. Яка сила, яка міць залізокутих слів! Се чоловік писав не під безпосереднім подихом України, на руїнах Січі де-небудь, а в далекім КосАралі, серед пустинь киргизьких, і се, власне, сильно підкреслює, як глибоко були заложені в душу Шевченка основи українського слова (Г. Хоткевич). 9. Офіційно імперією держава називалася з ХУІП століття. Однак усі історичні риси імперії вона зберегла з часів Московського царства. Це була, по-перше, держава з необмеженою владою монарха над підлеглими. Це була, по-друге, держава з необмеженою владою над величезними територіями (М. Попович). 10. Думаю, що все ж тут тобі не можна бути (М. Лазорський). 11. Кажуть, не можна руйнувати гніздо лелеки, бо тоді не уникнути нещастя (3 журн.). 12. Я шану, повірте, знаю не з книг (І. Соколов). 13. Можливо, грека трохи дивували суворих скіфів грізні ритуали. Він, може, часом щось і не второпав, а часом грек, бувало, й торопів (Л. Костенко). 14. Була то, правду кажучи, звичайна крамарська буда, яких безліч в Італії (Леся Українка). Завдання 6. Доберіть українські відповідники до поданих слів. Імідж, мас-медіа, індустрія, супермаркет, рекетир, овертайм, портативний, менеджер, резолюція, асиміляція, процент, ландшафт, голкіпер, масштаб, дескриптивний, квантитативний, інтелектуальний, локальний. Завдання 7. До поданих ненормативних слів та словосполучень, що помилково вживаються в наукових текстах, доберіть нормативні. Відзив, в залежності, заключення, висновки по викладеному, відмітити, в деякій мірі, в кінці кінців, для наглядності, добавити, доказувати, досвід по розробці, задіяти, константувати, між тим, примірний, при наявності, приступати (до чого), навик, мова йде про, намітити, перечислити, підготовити, не дивлячись на, направляти, область виробництва, оточуюче середовище, по крайній мірі, поступати, пред’явити, при виробленні, признавати, приймати до уваги, приміняти, при таких умовах, рішити проблему, рахувати що, протирічити. Завдання 8. Наведіть приклади сталих словосполучень (фразеологізмів), які найчастіше вживаються у вашій майбутній професії. Уведіть їх у речення. Завдання 9. Перепишіть речення, підкресліть відокремлені члени, поясніть вживання розділових знаків. 1. Спочиває Весела, натрудившись, нагаласувавшись за день, розметавши натовпи своїх сірих, канючливих клопотів. 2. А крізь виноградне листя веранди сонце сходить росяно, червоно. 3. Побігла, ніг під собою не чуючи. 4. Третю добу замість води ми їли сніг (О. Гончар). 5. Але Твердохліб, розгубившись, спитав про інше (П. 3агребельний). 6. Місячним сяйвом залиті, мріють сади... (В. Сосюра). 7. У Переяславі зеленім, Міцний душею, як алмаз, Писав, охоплений натхненням, Тарас Шевченко свій «Кавказ» (М.Рильський). 8. Усе, крім риби, він на світі занедбав, Відколи коропа на фунтів шість піймав (М. Рильський). 9. Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ (О.Довженко). 10. В одній землі, возз'єднаній, державній, шляхи Шевченка і шляхи Франка (Д. Павличко). 11. Поки люди лагодились із жнивами, то на його дворі, замість похилої хатини, стояв веселий будинок (П. Мирний) 12. Опріч того, Соломії докучав голод (М. Коцюбинський). 13.1 ніхто того не чує, не знає, не бачить, опріч Марка маленького (Т.Шевченко). Завдання 10. Зредагуйте текст, зважаючи на матеріал поданий в рубриці «Говоримо і пишемо правильно». Сьогодні на Заході модним серед бізнесменів і політиків ставати відмова від (куріння, паління) на користь здорового способу життя. Заборони на (куріння, паління) в громадських місцях, офісах і кафе набувають форму закону. Прикладом тому може служити Рамкова Конвенція Всесвітньої Організації Охорони здоров'я з боротьби з тютюно(куріння, паління), прийнята в 2003 році. Документ, став досить популярним і, тільки за перші чотири роки існування, до Конвенції приєдналося 146 країн, на сьогодні ця цифра зросла в 1,5 рази. Але, незважаючи на настільки розгорнуту програму проти (куріння, паління), ця шкідлива звичка продовжує "заманювати" до своїх лав все нові й нові жертви. Як ви вже здогадалися, сьогодні я розповім вам про способи відмови від куріння. Але для початку, як завжди короткий екскурс в історію. Історія (куріння, паління) починається в далекій давнині. Ще в древні часи люди вдихали дим спалюваних рослин. Перші згадки про подібні «ритуали» знайдені практично у всіх цивілізаціях. У храмах Індії збереглися фрески з подібними ритуальними картинками, предмети схожі з (курильними, палильними) трубками були знайдені в похованнях єгипетської знаті, ці гробниці датували XXI-XVIII ст. до н. е.., подібне описував і відомий грецький історик Геродот, в згадках про стародавніх скіфів, схожі ритуали існували і Стародавньому Китаї. Сам тютюн, до Європи потрапив з Колумбом, точніше з членам його команди, незважаючи на інквізицію, яка застосовувалася в той час за (куріння, паління) «диявольською трави», насіння тютюну продовжували завозити в Іспанію і Португалію, а звідти вони «розсипались по землі всієї Європи». Так, що звичка (куріння, паління), нам дісталася в спадщину від наших далеких предків, правда з єдиною різницею, що це дійсно був ритуал, а не «посмоктування» на ходу повислої на губі сигарети. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Завдання 1. Підберіть уривки текстів, що є зразками різновидів наукового стилю. Завдання 2. Підготуйте виступ на тему «Порівняльна характеристика наукового й офіційно-ділового стилів» за поданим планом. 1. Функція і мета поданих стилів. 2. Найголовніші ознаки. 3. Особливості та склад мовних і позамовних засобів. 4. Сфера використання. Завдання 3. Замініть слова-терміни іншомовного походження українськими відповідниками. Елемент, інгредієнти, компоненти, адекватний, тотожний; гегемон, абревіатура, ескорт, ефект, мародер, гарант, галантний, дантист, стоматолог, от кутюр, фіфті-фіфті, форте, піано; фортель, Ельдорадо, катавасія, жокей, журі, ілюзія, імітація, індиго, індустрія, казино, кайф, кейф, окуліст, офтальмолог. Завдання 4. Перепишіть подані фразеологізми та поясніть їх значення. Визначте, які з них є прислів`ями, приказками, крилатими висловами. Дружній череді вовк не страшний; брати в шори; гнати гоном; ні світ ні зоря; замутити воду; з кам’яним лицем; коняча доза; кров з молоком; на сухеє дерево і огонь пада; німим одверзуться уста; коні не винні; і вовки ситі, і кози цілі; вірою і правдою; дантове пекло; не ликом шитий; без царя в голові; яке коріння, таке й насіння; ти йому стрижене, а він тобі смалене; терновий вінок; любов і ненависть; хто бере – усе той тратить, хто дає – усе придбав; борітеся – поборете; вовків боятися – в ліс не ходити; всякому городу нрав і права. Завдання 5. Прочитайте речення, доповніть їх вставними словами (словосполученнями) тієї групи за значенням, яка вказана в дужках. За потреби скористайтеся довідкою. Утворені речення запишіть, розставте розділові знаки. 1. Гори (невпевненість) стояли тут поруч (О. Гончар). 2. Перебування в Києві (привертає увагу співрозмовника) багато дало мені для п'єси (О. Довженко). 3. Чим більше темніло, тим вітер (невпевненість) дужчав (М. Коцюбинський). 4. (Задоволення) її запросила до себе на село наша старша тітка (Леся Українка). 5. Звикне (джерело повідомлення) собака за возом бігти, то й за саньми побіжить (Панас Мирний). 6. Відступати нам (послідовність викладу) пізно, і (послідовність викладу) немає підстав (В. Собко). 7. (Джерело повідомлення) люди жили табунами, спали покотом в млі печер... (В. Симоненко). 8. Старенька груша дихає на пальці, їй (невпевненість) сняться повні жмені груш (Л. Костенко). Довідка: Здавалось, на щастя, по-перше, здавалося, кажуть, по-друге, кажуть, уяви собі, певно. Завдання 6. Визначте тип і стиль мовлення. Уведіть у текст вставні слова і речення. Запишіть відновлений текст, розставивши потрібні розділові знаки. Фізика є основною наукою про природу. Вона вивчає найбільш загальні властивості і форми руху матерії. Одним із видів руху є механічний рух, під яким розуміють зміну положення тіла в просторі з часом. Механіка Галілея-Ньютона вивчає рух макроскопічних тіл з швидкістю значно меншою за швидкість світла. Релятивістська механіка вивчає рухи тіл, швидкості яких близькі до швидкості світла. Квантова механіка описує рух мікрочастинок. Вивчення фізики має велике значення для формування наукового уявлення про явища і процеси, які відбуваються у природі. Фізика є основою сучасного науково-технічного прогресу. Це та база, без якої неможлива успішна діяльність інженера в області сучасної техніки. Технічний рівень виробництва визначається розвитком фундаментальних наук. На базі нових фізичних відкриттів були створені такі технічні галузі як: електронна та обчислювальна техніка, космічна техніка і приладобудування, ядерна енергетика і лазерна техніка, мікро- і нанотехнології і т. д. Загалом можна сформулювати роль курсу фізики у технічному вузі: а) фізика має велике загальнонаукове значення. Вона формує сучасне світосприйняття та світорозуміння, дає уявлення про фізичну картину світу; б) фізика є базовою дисципліною для багатьох загальноінженерних та спеціальних дисциплін; в) будь-яка галузь сучасного виробництва тісно переплітається з фізикою, тому інженер повинен володіти фізикою в такій мірі, щоб бути у змозі зі знанням справи застосовувати фізичні знання у своїй виробничій діяльності. (З підручника). Завдання 7. Вставте пропущені букви. Доведіть, що ця послідовність речень не може вважатися текстом. 1. І поки жит…ме мова – жит…ме й народ, яко нац…ональн…сть. 2. Основна функц…я мови – ком…унікативна. 3. Мова – це наша нац..ональна ознака, у мові – наша культура, ступ….нь нашої св…домості. 4. Мова – це найясніш…й вираз нашої пс…х…ки, це найперша сторожа нашого пс…х…чного Я… 5. Нац…ї вм…рають не від …нфаркту – сп…чатку їм в…дб…рає мову. Завдання 8. Напишіть десять іншомовних слів, пов’язаних із Вашою майбутньою спеціальністю. Уведіть їх у словосполучення. Завдання 9. Прочитайте текст. Підготуйтеся до відповіді на контрольні запитання за його інформацією. Стійкі сполучення у науковому мовленні Загальновизнано, що логічність, об’єктивність, послідовність і точність – ознаки, які вважають ідеалом наукової прози. Відсутність безпосереднього контакту між автором і читачем зумовлює необхідність підвищеної точності і аргументованості викладу інформації. Науковий текст характеризується не просто логічністю викладу як такою, а логічністю, вираженою спеціальними засобами, у першу чергу, мовними. Насамперед, серед них варто розглянути лексичні особливості мови наукового викладу. Інтерес до аналізу цих лексичних комплексів зумовлений, як правило, по-перше, авторськими проблемами його створення, а по-друге, проблемами сприйняття фахової інформації, тобто проблемами читача-фахівця конкретного напрямку підготовки. Специфіка мови наукової літератури полягає в тому, що вона повинна передавати реальне співвідношення речей і явищ, і це, безумовно, вимагає специфічного добору мовних засобів. Такий добір здійснюється за рахунок термінології і ще в більшому ступені за рахунок великої кількості стійких словосполучень. Отже, стійкі і вільні одиниці відіграють істотну роль у науковій прозі, зокрема в науково-технічному тексті: вони є мовними засобами, що не просто забезпечують логічність викладу інформації, а виокремлюють її як найсуттєвішу рису викладу наукової інформації у формі різних жанрів. Обговорювані стійкі словесні комплекси функціонують у загальнонаукових текстах (власне науковий академічний підстиль), наприклад: предмет дослідження, являє собою, вільна форма, зв’язана форма та ін. Усталені лексичні комплекси широко представлені і у інженерних текстах (науково-технічний підстиль). Словосполученнями стійкого характеру будемо називати термінологічні сполуки, що відтворюються спеціалістами в однакових готових формах, як у науково-технічному тексті, так і у фахових термінологічних словниках, наприклад: метод регуляції (МТ), обмінна динамічна ємність (ПЕ і ОНС) тощо. Вільні термінологічні словосполучення – це ті, які мають здатність вживатися кожного конкретного разу в лексично оновленій формі, тобто головне слово кожного конкретного разу може мати нові залежні компоненти або власно оновлюватися, наприклад: адсорбційне очищення нафтопродуктів (стійке, ЗКК) – очистка нафтопродуктів (вільне); централізоване теплопостачання (стійке) – децентралізоване теплопостачання (вільне, ХТ) та ін. За такими рисами як здатність відтворення в готовому вигляді, неможливість членування без спотворення семантико-синтаксичної єдності термінологічні словосполучення стійкого характеру схожі з фразеологічними сполученнями, наприклад: електричні системи (термінологічна сполука); дамоклів меч, ахіллесова п’ята (фразеологічні сполуки). До останніх відносять ті, що відображають історію та особливості розвитку національної мови. Проте є і відмінне. У термінологічному словосполученні стійкого характеру відсутнє емоційне забарвлення, крім того, коли додається нове слово або один із компонентів змінюється, змінюється і зміст сполуки, тоді мова йде вже про нове поняття. Наприклад: температура сухого термометра (стійке) – не прогнозована температура мокрого термометра (вільне, ПЕ і ОНС). Можна вважати, що стійкість термінологічних словосполучень і можливість відтворюватися безліч разів у готовому вигляді безпосередньо залежить від загальновизнаної серед спеціалістів конкретної змістовної інформації, зафіксованої і переданої цими формами. Отже, динамічні зміни стійкого термінологічного словосполучення пов’язані з необхідністю вираження нових значень. Порушення зчеплень компонентів, заміна їх породжує труднощі у спілкуванні фахівців. Результати аналізу одиниць стійкого характеру, властивих науковотехнічним текстам, за будовою дозволяють стверджувати, що вони являють собою двокомпонентні сполуки і багатокомпонентні у значенні одного слова, останні найчастіше мають у своєму складі 3 компоненти. Наприклад: твердість води (ХТ), зм’якшення води (ХТ), газовий пальник (ХТ), стічна вода (ПЕ і ОКС), точка роси (ПЕ і ОНС), період ґратки (МТ), зварні конструкції (МТ), втрати потужності (ЕСП),очищення стічних вод (ПЕ і ОНС), дифракція рентгенівських променів (ПМ) та ін. Беручи до уваги широко відому думку, що фразеологічні одиниці можна співвідносити з різними частинами мови, якщо врахувати стрижневі компоненти цих одиниць, то, проаналізувавши усталені лексичні комплекси науково-технічного тексту за цією характеристикою, більшу групу термінологічних сполучень стійкого характеру можна визначити як іменникові. Наприклад: очищення стійких вод (ПС і ОНС), обмінна динамічна ємність (ПЕ і ОНС); газовий пальник (ХТ), чадний газ (ФЗХ), магнітна сепарація (ЕСП), квантовий дефект (МТ), та ін. За будовою серед аналізованих усталених комплексів науковотехнічного тексту переважають утворені за схемою: прикметник + іменник, наприклад, критичний струм (ПМ), термічна обробка (ТО), поверхневі плівки (МТ). Отже, серед термінологічних одиниць науково-технічного тексту чітко вирізняються ті з них, що мають визначення як утворення стійкого характеру. Як правило, вони існують у формі: а) простих двокомпонентних словосполучень стійкого характеру; б) багатокомпонентних (у основному трикомпонентних) сполучень у значенні одного слова; в) складових частин як простих вільних словосполучень, так і складних; г) за морфологічною характеристикою головного слова вони являють собою іменникові утворення. Інтерес до вивчення особливостей утворення і функціонування стійких словосполучень у науково-технічному тексті зумовлений проблемами, що виникають у автора під час перекладу російського інженерного тексту на українську: не врахування необхідності збереження повної форми термінологічного словосполучення стійкого характеру зумовлює труднощі у професійному спілкуванні фахівців. Наприклад: обернене число (стійке) – протилежний напрям ( вільне) – рос. обратный (число, направление); плавний рух (вільне) – плавальна кома (стійке) – рос. плавающий (движение, точка). Контрольні запитання: 1. Чим можна пояснити інтерес науковців і фахівців різних галузей знань до науково-технічного тексту? 2. Якого плану проблеми виникають у Вас під час опрацювання науковотехнічного тексту: проблеми автора чи проблеми читача? 3. Які термінологічні словосполучення можна віднести до словосполучень стійкого характеру? 4. Яким чином можна розрізнити словосполучення стійкого характеру і вільні термінологічні словосполучення? 5. У чому полягає схожість термінологічних сполучень? 6. На основі чого можна вести мову про відмінність термінологічних словосполучень стійкого характеру і фразеологічних сполучень? 7. Які групи за будовою виділяють серед одиниць стійкого характеру? 8. Як визначають термінологічні словосполучення стійкого характеру за морфологічною характеристикою головного слова? Завдання 10. Поясніть різницю у значенні і вживанні запозичених синонімів і паронімів, уводячи їх у словосполучення. Конфлікт – інцидент; регіон – район; професія – спеціальність - фах; контраст – конвенція; дилема – проблема – альтернатива; будинок – будівля – хата - оселя, пам’ятка – пам’ятник, прогрес – регрес, дослід – досвід, писемний – письмовий – письменний. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕКЛАДУ Текст 1 Важнейшим достижением Эйлера в теории рядов стало открытие формул суммирования, которые нашли широкое применение в приближенных вычислениях, прежде всего, для оценки остатков в вычислительных формулах. Ранее неисследованные заметки из записных книжек ученого, относящиеся к выводу и применению формулы суммирования Эйлера-Буля, позволили установить приоритет Эйлера в открытии важных комбинаторных соотношений: рекуррентного правила для вычислений чисел Эйлера I рода в треугольнике Эйлера, а также связи многочленов Эйлера с производящей функцией для последовательности степеней. Эйлер широко использовал бесконечные произведения и непрерывные дроби в тесной связи с рядами. С бесконечными произведениями связаны его важнейшие открытия в теории рядов: вычисление точных значений рядов обратных четных степеней, пентагональная теорема, тождество для дзетафункции. Записные книжки включают тождества, не вошедшие в опубликованные работы, в частности, эйлеровы произведения. Эйлер усовершенствовал способы вычисления приближенного значения π c помощью рядов для арктангенса. Он предложил новый ряд для вычисления арктангенса, который для небольшого числа суммируемых членов дает большую погрешность, но в пределе имеет лучшую сходимость, чем ряд Грегори-Лейбница. Эйлер вывел несколько общих тождеств для представления арктангенсов в виде суммы арктангенсов меньших аргументов, получил конкретные разложения, удобные для вычислений значения π, в том числе некоторые неопубликованные им тождества, которые были переоткрыты значительно позже и использовались для вычисления π в XIX и XX вв. Кроме того, с помощью формулы суммирования Эйлер получил асимптотический обвертывающий ряд для вычисления π. Эйлер впервые в истории математики рассмотрел константу Эйлера-Маскерони γ, вычислил ее приближенное значение с точностью до 15 десятичных цифр после запятой, открыл множество тождеств, связывающих значение константы со значениями сумм обратных степеней. Текст 2 «Элементарный трактат по механике» Ш. Боссю состоит из двух частей, посвященных теоретическим основам статики и динамики, построенных на аксиоматическом фундаменте с использованием понятийного аппарата, свойственного современной науке (понятия силы, момента сил, различные виды движения, скорости и т.д.). На основе аксиом статики Боссю выводит условия равновесия произвольной системы пространственных сил, используя в своих доказательствах геометрические методы, последовательно обобщая частные случаи равновесия сил. Вторая часть трактата охватывает теорию кинематических основ движения, а также теорию взаимодействия точки, твердого тела и системы точек – в современном понимании «кинематики» и «динамики». В теории взаимодействия тел основное внимание уделено удару, как основному способу передачи импульса между телами. Примером модели динамики твердого тела в работе Боссю служит удар по направлению, не проходящему через центр тяжести тел. В этом случае помимо изменения направления движения, автор рассматривает изменение вращательной составляющей тела. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ Оберіть правильний варіант відповіді. 1. Основна функція наукового стилю – а) переконливість, б) узагальнення, в) інформативність, г) монологічність викладу 2. Для наукового викладу, що потребує аргументації та виявлення причинно-наслідкових зв’язків, найхарактернішими є... а) безсполучникові речення; б) реченнями з різними видами зв’язку; в) складнопідрядні речення; г) складносурядні речення. 3. Підстиль наукового стилю, що обслуговує вчених, спеціалістів – а) власне науковий; б) науково-популярний; в) науково-навчальний; г) просто науковий. 4. Укажіть складнопідрядне речення, характерне для наукового стилю мовлення, у якому наявний допустовий зв’язок між простими реченнями. а) Крім права на життя, всі решту права – це все одно, що нечитана китайська грамота, бо де-юре вони є, а де-факто їх нема (З газети). б) Любиш кататися – люби і саночки возити (Народна творчість). в) За біблійним міфом, манна – їжа, яку Бог посилав іудеям кожного ранку з неба протягом сорока днів, поки вони йшли пустелею в землю обітовану (Ісход, 17.14-16). г) Хоч до козацьких лав вливалися поляки, білоруси, росіяни, молдовани, ба навіть турки, все ж більшість населення Придніпров’я складали українці (О. Субтельний). 5. Визначте, для якого стилю мовлення характерне дане безсполучникове складне речення: Цвіте липа могутньо й задумливо над розпеченим каменем вулиць, сонце гріє по-південному, по-липневому, по-новому (Ю. Яновський). а) публіцистичного; б) офіційно-ділового; в) художнього; г) наукового. 6. За допомогою вставних слів та сполучень слів звичайно, безумовно, певна річ можна виразити: а) почуття радості; б) невпевненість; в) упевненість; г) почуття жалю. 7. Для науково-популярного підстилю не характерними є такі ознаки: а) інформація подається вибірково, не в повному обсязі, без докладної аргументації; б) наводяться лише факти, положення, які непідготовлений читач (слухач) сприймає як істинні; в) образність, емоційність наукового тексту (використання епітетів, метафор, образних перифраз); г) потенційна можливість відразу уточнити незрозуміле, акцентувати головне. 8. У котрому рядку виділені слова треба писати разом? а) Кайдани, шаленіючи, бряжчали, що/б заглушити пісню Кобзаря (Л. Костенко); б) На те й лихо, що/б з тим лихом боротись (Т. Шевченко); в) Вечірнє сонце, дякую за всіх, котрі нічим не осквернили душу. За/те, що завтра жде своїх натхнень (Л. Костенко); г) На гору доступитися нелегко, за/те з гори зручніше боронитись (Леся Українка). 9. У котрому рядку всі слова написано правильно? а) антибіотик, модельєр, Кріт, об'єктив, анотація; б) фамільярність, феєрверк, акваріум, Литва, В'єтнам; в) феєрія, бюджет, тераса, Міссісіпі, Мольєр, Узбекистан; г) калькуттський, емміграція, сума, гігант, шиньйон. 10. У котрому рядку в усіх словах на місці крапок треба писати и? а) пр...шити, буз...на, дол...на, естет...ка, пр...нциповий; б) в...редливий, пр...старий, пр...будова, поч...нати, ч...тець; в) хв...лина, д...летант, д...шу, ауд...торія, св..тити; г) галяв...на, пряд...во, плащ...к, мат...матика, пр...гарно. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Гриценко Т. Б. Українська мова за професійним спрямуванням. Навч. пос. [Електронний ресурс] / Т. Б. Гриценко. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 624 с. – http://ebooktime.net/book_101.html 2. Ділова українська мова: Навч. посіб. / За ред. О. Д. Горбула. – К. : Знання, 2002. – 273 с. 3. Загнітко А. П. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування / А. П. Загнітко, І. Г. Данилюк. – Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2008. – 480 с. 4. Зубков М. Г. Мова ділових паперів: Комплексний довідник / Худож. оформлювач В. А. Носань. – Харків : Фоліо; Майдан, 1999. – 260 с. 5. Онуфрієнко Г. С. Науковий стиль української мови: навчальний посібник з алгоритмічними приписами / Г. С. Онуфрієнко. – [2-ге вид. перероб. та доп.]. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 392 с. 6. Українська мова за професійним спрямуванням. Практикум: навч. посіб. / Т. В. Руденко. – К. : ВЦ «Академія», 2009. – 272 с. 7. Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням : підручник / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. – К. : Алерта, 2011. – 694 с. ТЕМА 5. ТЕРМІН ТА ЙОГО ОЗНАКИ Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає. Х. Арце ПЛАН 1. Термінологія як система. 2. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія. 3. Термінологія обраного фаху. 4. Розділові знаки при однорідних членах речення у фаховому тексті. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ 1. Назвіть основні ознаки термінів. 2. Чим зумовлена системність термінології? 3. Як твориться наукова термінологія? 4. Назвіть основні групи термінів. 5. Схарактеризуйте загальнонаукові терміни. 6. Які терміни належать до міжгалузевих? 7. Дайте характеристику вузькоспеціальних термінів. 8. Які одиниці, крім термінів, побутують у мовленні фахівців. НА ЗАМІТКУ МАЙБУТНЬОМУ ФАХІВЦЮ Складні випадки правопису та відмінювання російських прізвищ, імен та по батькові українською мовою Буква в рос. мові Е Е Е Е Е Позиція після букв на позначення приголосних у суфіксі -ев(-а) після ц, ж, ч, ш, щ На початку слів у середині слів після букв на позначення голосних, апострофа і м’якого знака у суфіксі -єв, -єєв після букв на позначення Буква в укр. мові е е є є є Приклади Лермонтов, Некрасов, Воскресенський, Смелков Непринцев, Бестужев, Тютчев, Вахрушева, Гнатищев Євтушенко, Єсенін, Єршов Санаєв, Одоєвський, Валуєв, Аляб’єв, Прокоф’єв, Власьєв, Ананьєв Голубєв, Дягілєв, Тургенєв, Берендєєв, Федосєєв, е Е Е Е О Э Ы И И И И И И приголосних, крім ц, р, ж, ч, ш, щ у корені, якщо рос. є відповідає укр. і на початку слова і складу у середині та в кінці складу в утворених від імен, спільних для рос. і укр. мов Під наголосом після ч, щ Завжди Завжди після ж, ч, ш, щ, ц перед приголосним в утворених від назв і імен, спільних для рос. і укр. мов у префіксі приу суфіксах -ик, -ич, -иц, -ищ, -ович, -ович на початку слова та після букв на позначення приголосних, крім ж, ч, ш, щ після букв на позначення голосних, апострофа і м’якого знака є йо ьо Менделєєв. Але: Лазарев, Бондарев Бєдний (бідний), Лєсков (ліс), Рєпін (ріпа), Сєров (сірий) Йоркін, Бугайов, Соловйов е Верьовкін, Корабльов, Алфьоров Артемов, Семенов, Федоров о Рогачов, Щипачов, Борщов е и и Ельконін, Ешпаєв Курицин, Чаплигін, Черних Жилікін, Тучин, Шишков, Рощин, Циркунов Рибовський, Куликов, Гаврилін, Пивоваров, але: Філіппов, Нікітін, Ніколаєв Приточний, Припасов Петриков, Галич, Сосницин, Батищев, Станюкович, Воблаєвич Іванов, Бібиков, Кузьмінський, Пушкін, Анікін, Багіров и и и і ї Абраїмов, Зоїлов, Мар’їн, Захар’їн, Ананьїн, Ільїн Утворення імен по батькові Чоловічі Жіночі за допомогою суфіксів -йович, за допомогою суфіксів -івн(а), ович: Русланович, Васильович, після голосних — -ївн(а): Романівна, Семенович (Сеньович) та ін. Але – Сергіївна, Кузьмівна, Яківна, Григорович, Савич, Ілліч. Хомівна. ГОВОРИМО І ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО Коли слід уживати лексему особистий, а коли особовий? ОСОБИСТИЙ – який є власністю окремої особи, безпосередньо належить їй; персональний, власний, свій: особистий транспорт; особистий підпис; особисте майно; особисті почуття; особиста гідність; особисте ім'я; особисті інтереси: «Це моя особиста справа і тебе не обходить», – різко відповіла дівчина (З журн.). ОСОБОВИЙ – а) той, що має відношення до особи: особовий склад команди; особовий документ; особова справа: У відділі кадрів лежала особова справа співробітника, щодо якого був зроблений запит (З журн.); б) граматичний термін: особовий займенник; особові закінчення дієслів; особові речення: Різні вигуки, особові займенники першої і другої особи однини та до них відміна одного дієслова в одному тільки часі – от і вся булла основа їхніх перших розмов (В. Підмогильний). Неправильно На кожну дитину інтернату було відкрито особистий рахунок у банку. До пошуку зниклих туристів було залучено особистий склад та техніку аварійно-рятувального загону МНС України. Правильно На кожну дитину інтернату було відкрито особовий рахунок у банку. До пошуку зниклих туристів було залучено особовий склад та техніку аварійно-рятувального загону МНС України. Особиста справа учня лежала в Особова справа учня лежала в директора на столі. директора на столі. Особове житло людини – її Особисте (власне, персональне) недоторкана власність. житло людини – її недоторкана Він мав велику особову бібліотеку. власність. Він мав велику особисту (власну) бібліотеку. Мати особове сімейне щастя – мрія Мати особисте сімейне щастя – кожної людини. мрія кожної людини. Усі питання в родині рішав Усі питання в родині вирішував особово. одноосібно. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Завдання 1. Зредагуйте словосполучення, уникаючи росіянізмів. Біля тисячі сторінок, видне місце в літературі, даний документ, не дивлячись на погану погоду, положити на шкаф, тратити час даремно, шахматна доска, з цього витікає, придавати значення, слідуюча пара, виключати ток, протилежна сторона вулиці, листок бумаги, любиме заняття, кидатися у вічі, працювати круглодобово, мраморний підвіконник, надоїдати сестрі, небезпечні качелі, кататися на коньках, іменно в цей день. Завдання 2. Перекладіть прізвища українською мовою. Поясніть правопис. Луговской, Багрицкий, Дмитренко, Дрибинский, Чижевский, Заболоцкий, Фомин, Лацис, Васильев, Лаптев, Синев, Лебедин, Бондарев, Тимофеев, Бабичев, Крепцов, Кузнецов, Афанасьев, Тульчин, Сидоров. Завдання 3. Утворіть форму знахідного відмінка однини належних чоловікам прізвищ. Указівку на виконавця управлінської дії введіть до складу основних формулювань, уживаних у наказі щодо особового складу: «Призначити...»; «Перевести...»; «Відрядити...» тощо. Кутній, Лимар, Перебийніс, Слабуха, Товстоп'ятко, Назарок, Івасишин, Курилів, Калинець, Добрій, Вовканич, Закусило, Часник, Танцюра, Пилипей, Олексіїв, Леньо, Каленик, Лебідь, Яхно, Чухрай, Шуль, Чекайло, Миронів, Горобець, Мазурок, Гандзій, Милусь, Сало, Дорошенко, Гриців, Гребінець, Косів, Корніяшек, Корнило, Мильо, Півторадні, Поштар, Поперека. Завдання 4. Перепишіть слова і вставте, де потрібно, пропущені букви або апостроф. Поясніть правопис слів. Р…шел…є, Ц…ц…рон, Т…ц…ан, Вандрі…с, Фе…рбах, П…ємонт, Барб…юс, К…юв…є, Н…ютон, Мол…єр, Рос…іні, Рус…о, Лес…інг, Монтеск…є, Лавуаз…є, Руж…є, Тор…іч…ел…і, Верг…лій, Гал…лей, Гр…г, Д…дро, К…пл…нг, Паган…ні, У…тмен, Хем…нгуей, Шексп…р, Ш…л…ер, Пал…адій, Бокач…о, Гр…м… . Завдання 5. Запишіть прізвища Ваших однокурсників у алфавітному порядку українською мовою (15 одиниць). Завдання 6. Подайте правильні українські відповідники запропонованих кальок. Грошовий перевод – Другим разом – Викинути мусор – Напасти на слід – На слідуючий день – Втратити свідомість – Лишній білет – Обезболююче лікарство – Цікаве міроприємство – Грузовик – Співставляти факти – Заключити угоду – Згідно до планів – Думки співпадають – Погане самопочуття – Жилі будинки – Залізнодорожній технікум – Визвати лікаря – Здібний працювати – Лишити стипендії – Губити час – По прямому призначенню – Завдання 7. Запишіть у формі родового відмінка однини сполуки, утворені прізвищем, іменем, іменем по батькові. Бєлих Сергій Іванович, Шевчук Ігор Антонович, Бідюк Андрій Георгійович, Ничипоренко Кирило Васильович, Гнатів Роман Романович, Гнатьо Максим Леонідович, Дармохід Євген Дмитрович. Костиха Світлана Миколаївна, Чернега Людмила Артемівна, Акіншина Тетяна Петрівна, Гречило Ірина Гнатівна, Добридень Оксана В'ячеславівна. Завдання 8. Розкрийте дужки, обравши варіанти слововживання, що відповідають лексичним, граматичним та стильовим нормам. Поясніть свій вибір. Теорія та практика навчання у (вищій школі, у вузі, у ВНЗ, у виші) неможлива без (звернення, звертання) до історичного (розвитку, розвою) навчально-пізнавальної діяльності, до методів та (прийомів, засобів) навчання, (їх, їхньої) ролі та прогнозування (подальших, дальших, майбутніх, наступних, слідуючих) шляхів (розвитку, розвинення, розвою). (Суттєвим, важливим) (показником, покажчиком) у цьому процесі є (звернення, звертання) до методів навчання, (що, котрі, які) сприятимуть досягненню (оптимальних, доцільних, найкращих, самих кращих) результатів у (майбутній, подальшій, дальшій, дальній) (професійній, професіональній, фаховій) діяльності. Завдання 9. Перепишіть речення, розставте потрібні розділові знаки при однорідних членах речення і поясніть їх. 1. Ми думаєм про вас. В погожі літні ночі в морозні ранки і вечірній час і в свята гомінкі і в дні робочі ми думаємо, правнуки, про вас (В. Симоненко). 2. Моя рука ніколи і нікому ні кривди ні біди не принесе! (Д. Павличко). 3. Грав Музикант про сонце в блакитному небі про біленьку хмаринку про сіреньку пташку-жайворонка і про щасливі дитячі очі (В. Сухомлинський). 4. Чи то жарт напівзабутий чи одна із небилиць – тільки чув я, ніби Лютий довгий-довгий був колись. Він у шапці-невидимці мандрував собі щодня по дорозі по стежині по заметах навмання (В. Скомаровський). 5. Народність і патріотизм гуманізм і правдолюбство краса і велич поезії Шевченка глибоко увійшли в наше сьогоднішнє життя в культуру мистецтво та літературу (3 журн.). 6. Теє слово всім давало то розвагу то пораду (Л. Українка). 7. Як не любить той край, що дав тобі і силу і гострий зір очей і розум молодий і далі, що тобі красу одкрили і моря голубий розгойданий прибій (В. Сосюра). 8. Над далекими горбами небо ніби зливалось з землею, вкритою товстим білим сніговим шаром (І. Нечуй-Левицький). 9. Лукаш слухав і мріяв і складав ту незнану синьозору пісню (В. Дончик). 10. Усе в дитячій бібліотеці і гарно оформлена вітрина і плакати і виставлені новинки захоплює маленького читача (3 газ.). Завдання 10. Поділіть запропоновану нижче лексику на загальнонаукову, міжгалузеву та вузькоспеціальну. Свій вибір обґрунтуйте. Принцип, квадратиса, якість, віддільник, знижка, метод, штрек, штрих, класифікація, контраст, аналіз, маркетинг, менеджер, кокс, нокаут, сопрано, віолончель, таблиця, аналіз, синтез, логіка, горизонт, квадрат, культура, ґрунт, діалект, тотожність, трикутник, аналогія, форма, документ, заява, джерело, інтерактивний. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Завдання 1. Запишіть числівники літерами, визначте утворену частину мови, поясніть правопис. 1-річна рослина, 5-вольтний розряд, 2-колісний велосипед, 2-годинна лекція, 5-процентний розчин, 4-місячна дитина, 8-кілометрова відстань, 5тисячний внесок, 20-мільйонний житель, 40-відерний ящик, 500- кілометровий перехід, 28-градусний мороз, 19-річний студент, 5-метрова глибина, 3-значне число, 500-літній ювілей, 15-копієчна монета. Завдання 2. Знайдіть 10 порушень мовних норм на телебаченні та в газетах. Завдання 3. Прочитайте словосполучення. Які мовні норми в них порушено? Запишіть словосполучення правильно. Складіть і запишіть речення з двома виправленими словосполученнями (на вибір). Вкусні блюда, мучні вироби, відстаючі студенти, нам все рівно, відмічати іменини, вимкнути свєт, соняшникове масло, грязна підлога, пожарна машина, принести стуло, краска для волосся, всігда готові, в пользу замовника, цікаві міроприємства, матеріальне положення, заключити угоду, новий поставщик, немаловажний захід, погрузити продукцію, виконали зверх норми, податок на добавлену вартість, взнос у бюджет, триденна командировка, підготувати смету, українська таможня. Завдання 4. Поясніть значення фразеологізмів, чотири з них уведіть у речення. Дерево пізнання добра і зла; драконівські закони; під егідою; жереб кинуто; за великим рахунком; закопати талант у землю; затикати за пояс; зелена вулиця; зустріч за круглим столом; іудин поцілунок; куди не кинь – всюди клин; манкурти; менторський тон; міряти на свій аршин; на ясні зорі, на тихі води; неопалима купина; показати на двері; посіяти зуби дракона. Завдання 5. Визначте в поданих реченнях однорідні члени; поясніть розділові знаки між ними. Вечір заходив швидко і непомітно. Низько пливли над землею свинцеві хмари, кутали далекі ліси, туманом звисали над Десною. Ніч була темна, але тиха. Вузенька стежечка щезала часом серед кам’яної пустині або ховалась під виступом скелі. Ждан у відчаї поглянув уперед і тут несподівано для себе побачив і приметений снігом ліс, і річкову долину, і високий берег, що мрів у надвечірній імлі. Пташки покинули співи та взялися вигодовувати діток своїх. Вогонь добирався і до заборол, але вогке після зими дерево не хотіло горіти – тліло, обвуглювалося. І ці сині, червоні, жовтогарячі кольори то спалахували, то мінились, і не просто мінились, а говорили. Впродовж віків українську мову методично й жорстоко витісняли з громадських і державних установ, зі школи й науки, церкви й письменства. Але ж Оксана нікому не скаржилася на своє безталання, бо й сама не знала, чого непрохані сльози ні з того ні з сього тремтять на віях. (Г. Пагутяк) Завдання 6. Запишіть слова українською мовою, порівняйте їх написання в обох мовах. Соцветие, платье, досье, забытье, затишье, бытие, варенье, пятидесятилетие, вкопанный, Подолье, семья, гостья, радостью, поверье, Ильич, верфью, солью, соленье, донья, Яссы, сюрреализм, колье, апробация, Жанна, судья, Стелла, написанный, конферансье, воссоединенный, Кирилл, макаронник, сучья, Филиппины, адью, испеченный, стела, Нонна, боннский, Одиссей, Ульяна, Савва, Инесса. Завдання 7. Поділіть подані слова на групи: а) загальновживані лексеми; б) терміни; в) професіоналізми; г) діалектизми. Визначте сферу вживання термінів. Сармати, вуйко, рефлекс, потрібка, скальпель, будинок, біосинтез, день, бісектриса, керсетка, джерело, сольфеджіо, морфема, вуглеводи, усмішка, вітер, нотаріус, трембіта, ранок, нітрати, кок, префікс, родина, монітор, вектор, плечі (верхня частина випуклості горщика), диня, селяни, адвокат, відмінок, телефон, суспільство, алгоритм, земля, груша, крисаня (різновид чоловічого капелюха), рівняння, ферменти, хірург, нота, ягоди, лампач, катод, книгарня, процесор, метро, син, апеляція, кубрик, мед, атмосфера, квіти, президент, файний. Завдання 8. Прочитайте подані словосполучення. Визначте, у яких із них слова вжито в переносному значенні. Замислений хлопець – замислені гори; цвітуть вишні – цвіте захід – цвіте картопля; ранній вечір – рання зустріч; бреде осінь – бреде дідусь; галерея прихильників – картинна галерея; сваряться діти – сваряться клени; світла людина – світла сукня – світлий ранок; співає душа – співає дівчина – співає колос; вузька дорога – дорога до успіху – пряма дорога; марять квіти – марить дитина; чорна сукня – чорна душа – чорна фарба; гасне пісня – погасло вогнище – гаснуть хмари; велика аудиторія – аудиторія затихла; кирпатий ніс – ніс корабля; зашепотів у вушко – вушко голки; густий ліс – ліс рук. Завдання 9. Перекладіть українською мовою усталені звороти, що часто вживаються в професійному мовленні. Ввести в состав, годовой отчет, достоверный источник, совместный проект, участник симпозиума, недельный строк, качественный скачок, контрастное сопоставление, через посредничество фирмы, гигантская монополия, электронный ящик, считать целесообразным, расторжение договора, перевести на счет, с учетом прибыли, первичная документация, броуновское движение, источник финансирования, качественный показатель, серьезные просчеты, дилетантский подход, честная позиция, арифметический счет, многопроводная среда. Завдання 10. Зредагуйте подані словосполучення; два з них уведіть у речення. Вивчив нові слова з двісті п’ятої сторінки; забули привітати колегу з п’ятидесятиліттям; запрошували обидвох музикантів; отримали сімтисяч двістітри примірника; будівельниками відремонтовано шіснадцять старих будинки; закупили три с чвертю кілограмма муки; показники зросли на три цілі і шість десяті відсотки; опрацьованно півтора ста анкет; намалював тридцяттю різно кольоровими олівцями; не встигла виконати тритину завданнів; звільнилися три секретаря; святкувати двохсот-річчя з дня народженя Т. Шевченко; премія у розмірі півтора ста гривнів; подякували багатьох викладачям; прочитали дві с половиною сторінок текста; працівниками інститута посажено півтори тисяч дерев. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕКЛАДУ Текст 1 В XVIII веке существенный вклад в развитие теории бесконечных рядов внес великий ученый Леонард Эйлер (1707–1783). Работы Эйлера по теории бесконечных рядов достаточно хорошо изучены в историкоматематической литературе. Наиболее полно эти вопросы рассмотрены в кандидатской диссертации А. Гусева, в монографиях Дж. Ферраро и В. Варадараджана. Обзор и классификация работ Эйлера по теории рядов приведены редактором тома 16 полного собрания сочинений Эйлера («Leonhardi Euleri Opera omnia») Г. Фабером. Некоторые результаты Эйлера по теории рядов представлены в трудах У. Данхема, Й. Гофмана, Р. Райфа, Э. Сандифира, М. Клайна. Исследования Эйлера, касающиеся вопросов суммирования рядов, рассмотрены в работах В. Лихина, С. Петровой и М. Чирикова. Использование тригонометрических рядов подробно изучено А. Паплаускасом, вопросы интерполяции – И. Головинским. Работы Эйлера, связанные с дзета-функцией, рекуррентными рядами, непрерывными дробями, рассмотрены В. Павлидис (Горловой). Работы, относящиеся к гамма- и бета-функциям, исследованы И. Игнатушиной. Отдельные вопросы теории рядов и ее практического применения в трудах Эйлера описаны в кандидатских диссертациях М. Пулатовой и С. Черток. Общий обзор применений рядов для приближенных вычислений в работах Эйлера выполнен в кандидатской диссертации Ф. Жирнова. Приближенные методы для решения дифференциальных уравнений с помощью рядов рассмотрены в трудах Н. Симонова. Приближенные методы математического анализа и вариационного исчисления, в том числе аппроксимация, численное дифференцирование и интегрирование с помощью рядов, изучены Ж. Личиковой. Текст 2 Сергей Александрович Рачинский – русский деятель в области народного просвещения, доктор естественных наук, профессор Московского университета. На протяжении своей деятельности просветитель построил более 20 начальных школ, 4 из которых содержал полностью. В 1868 г. ученый организовал в своем имении начальную школу, где и учительствовал, стремясь развить у крестьянских детей математические способности, вызвать у них интерес к математике. Это отражено на известной картине бывшего ученика этой школы Н. Богданова-Бельского «Устный счет», где изображен С. Рачинский на уроке математики. Школа Рачинского стала лабораторией школьного образования; для обмена опытом в нее приезжали учителя со всей России. Татевская средняя школа работает в настоящее время, при ней создан музей Рачинского. Опыт работы своих школ Рачинский обобщил в книге «Сельская школа» (1902 г.). Его перу принадлежат и специальные учебные пособия по математике: «Арифметические забавы», «Геометрические забавы» (1901 г.); «1001 задача для умственного счета» (1899 г.). Эпистолярное наследие Рачинского, по мнению его биографа Н. Горбова, составляет свыше 150 томов. Ниже приведены несколько задач для устного счета из сборников Рачинского. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ Оберіть правильний варіант відповіді. 1. Розділ мовознавства, що вивчає сукупність термінів називають… а) лексикологією; б) термінознавством; в) терміносистемою; г) мовознавством. 2. Терміносистема – це… а) словосполучення, що позначає поняття певної галузі; б) сукупність термінів певної мови; в) сукупність термінів конкретної галузі; г) систематизація термінів. 3. Систематизація термінів у словниках – це… а) кодифікація; б) терміносистема; в) стандартизація термінології; г) термінознавство. 4. Основна ознака терміну – а) точність; б) багатозначність; в) інформативність; г) іншомовність. 5. Дефініція – це… а) вимоги; б) означення; в) межа; г) кінець. 6. Терміни, що вживаються майже в усіх галузевих термінологіях: а) міжгалузеві; б) вузькоспеціальні; в) загальнонаукові; г) галузева. 7. Основна сфера застосування термінологічної лексики – а) офіційно-діловий стиль; б) науковий стиль; в) художній стиль; г) публіцистичний стиль. 1. Вузькоспеціальні терміни – це терміни, що… а) вживаються практично в усіх галузевих термінологіях; б) характерні лише для певної галузі; в) використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях; г) вживаються в технічних термінологіях. 9. Міжгалузеві терміни – це терміни, що… а) характерні лише для певної галузі; б) вживаються практично в усіх галузевих термінологіях; в) використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях; г) вживаються у технічних галузях. 10. Позначте речення, в якому допущено пунктуаційну помилку: а) Широкий Дніпре мій, з тобою ми в розлуці (А. Малишко). б) Йди в тисячоліття, рідна мово, до сердець і душ людський доходь (Д. Білоус). в) На волоссі твоєму, кохана, діадема з проміння цвіте (В. Сосюра). г) Чого ж, ти, мовчиш, сивий вітряче? (М. Стельмах). РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Ботвина Н. В. Науковий та офіційно-діловий стилі української мови: Навч. посіб. / Н. В. Ботвина. – К. : АртЕк, 1999. – 327 с. 2. Кацавець Р. С. Українська мова: професійне спрямування. Підручник / Р. С. Кацавець. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 256 с. 3. Козловська Л. С. Говоримо і пишемо правильно. Порадник з правопису, вимови та слововживання: навч. посіб./ Л. С. Козловська, С. І. Терещенко, Т. Г. Яременко. – К. : КНЕУ, 2011. – 140 с. 4. Козловська Л. С. Культура мови. Усна наукова комунікація: (порадник для магістрантів та аспірантів вищих навчальних закладів економічного профілю) / Л. С. Козловська, С. І. Терещенко. – К. : КНЕУ, 2011. – 170 с. 5. Онуфрієнко Г. С. Науковий стиль української мови: Навч. посіб. / Г. С. Онуфрієнко. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 392 с. 6. Поберезська Г. Г. Лінгвістичні основи документознавства та інформаційної діяльності: Навч. посіб. / Г. Г. Поберезська, І. М. Волинець ; за ред. І. П. Ющука. – К. : Знання, 2008. – 351 с. 7. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: Навч. посібн. / С. В. Шевчук. – К. : Літера, 2000. – 480 с. ТЕМА 6. НАУКОВИЙ СТИЛЬ І ЙОГО ЗАСОБИ У ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ (ПРОДОВЖЕННЯ) Мова - це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров - умре нація. Юліан Дзерович ПЛАН 1. Оформлення результатів наукової діяльності. 2. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці. 3. Анотування і реферування наукових текстів. 4. Уживання закінчень іменників чоловічого роду ІІ відміни в Р.в. однини ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ 1. Що таке конспект? 2. Якими бувають конспекти за походженням? 3. Яких правил слід дотримуватися при роботі над конспектом? 4. Що таке план? 5. Які різновиди плану Ви знаєте? 6. За якими правилами відбувається робота над планом? 7. Що таке тези, якими особливостями характеризуються? 8. Чим відрізняється конспект від тез? 9. Як оформляється кожна нова теза? НА ЗАМІТКУ МАЙБУТНЬОМУ ФАХІВЦЮ Уживання закінчень іменників чоловічого роду ІІ відміни в Р.в. однини -а(-я) 1. Назви істот, казкових персонажів 2. Назви населених пунктів 3. Назви конкретно і чітко окреслених предметів, речей 4. Назви мір, довжини, ваги, Приклади -у(-ю) Приклади робітника, учня, Назви речовин, льоду, меду, батька, студента, матеріалів соку, воску, але: Діда Мороза гуртка, табуна, хліба Києва, Гадяча, Географічні Дунаю, Уралу. Борисполя назви зошита, стільця, Назви ігор, молотка, ножа, але: танців, видів трону спорту хокею, але: гопака вальсу, козачка, кілометра, гектара, Назви явищ кілограма,карбованця, природи вітру, морозу, снігу, дощу кількості, часу, площі, грош. одиниць 5. Терміни 6. Іменники середнього роду вівторка, січня. Але: ранку, року, часу суфікса, діаметра, Абстрактні атома, документа, поняття, акта (документ) наукові терміни плеча, вікна, озера Назви установ розвитку, прогресу, об’єму, досліду, препарату університету, інституту, вокзалу, порту ГОВОРИМО І ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО Коли слід вживати слова кордон, межа, а коли границя, граничний та грань? КОРДОН – межа, що розділяє території держав: Державний кордон – святиня (З газ.). МЕЖА – умовна лінія, що розділяє між собою якісь частини поверхні; розрізнення яких-небудь явищ, предметів, тощо: За межею починався сусідній город (З журн.). ГРАНИЦЯ (терм.) – допустима норма, уявна точка: Границя поділу на лінійці (З підр.) ГРАНИЧНИЙ (терм.) – який є найвищим ступенем чого-небудь; крайній; гранична величина, висота, норма; граничний показник: Граничне відхилення параметра (З підр.); Граничні величини в аналізі економічних процесів (З журн.). ГРАНЬ – те, що відділяє одне від другого; частіше вживається як складова терміна; многогранник, тригранник тощо: Тригранник – геометрична фігура, утворювана перетином трьох граней, що проходять через одну точку (З підр.); ГРАНЧАСТИЙ (ГРАНЧИСТИЙ) – прикметник від грань; який має грані: гранчастий графин; гранчаста склянка (гранчак, просторік). Неправильно Правильно Вона весь час мріяла поїхати за Вона весь час мріяла поїхати за границю. кордон. Кордон зміни певної величини – Межа зміни певної величини – це це наукове поняття. наукове поняття. Його фантазії були за гранню Його фантазії були за межею уявлень. уявлень. «Тримай себе у границях «Тримай себе у межах дозволеного», – на протязі всього дозволеного», – протягом всього часу часу повторювала йому повторювала йому вихователька. вихователька. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Завдання 1. Поставте подані іменники в родовому відмінку однини, поясніть закінчення. Прогрес, промовець, робітник, студент, радіозв’язок, учитель, колектив, інститут, комітет, університет, штаб, екзамен, колоквіум, підвіс, гурт, загал, капітал, ритм, вміст, результат, стан, Андрій, Дмитро, Франко, Дорошенко, Буг, Дунай, Ніл, Рейн, Байкал, Еверест, Ельбрус, Урал, Кіпр, Крит, Родос, Сахалін, Алжир, Афганістан, Казахстан, Єгипет, Ірак, Китай, Житомир, Київ, Лондон, Луцьк, Миргород, Новгород, Париж, Тернопіль, Харків, Марс, Меркурій, Уран, Юпітер, Дністер, Іртиш, Любичів, струм, формат, факт. Завдання 2. Укажіть правильний варіант словосполучення. Зібралися усі бажаючі – зібрались усі охочі; прикласти зусилля – докласти зусиль; працюють по багато років – працюють багато років; по заявках – відповідно до заявок; заходи по забезпеченню – заходи щодо (для) забезпечення; звернутися по питанню – звернутися з питанням; витяг з протоколу – виписка з протоколу; правильне рішення – вірне рішення; глава підручника – розділ підручника; заступник декана (як посада) – замісник декана (як посада); важке матеріальне становище – скрутне матеріальне становище – важке матеріальне положення; здавати іспит – складати іспит; переводити текст – перекладати текст; наводити приклад – приводити приклад; прийняти участь – взяти участь; працюю рятівником – працюю рятувальником; економічний показник – економічний покажчик; підбивати підсумки – підводити підсумки; особиста справа працівника (документ) – особова справа працівника (документ); заважати під час роботи – мішати під час роботи; об’єм виконаних робіт – обсяг виконаних робіт; вступив до інституту – поступив в інститут; виняток становлять такі випадки – виключення становлять такі випадки. Завдання 3. Користуючись словником іншомовних слів, доберіть синоніми українського походження. З виділеними словами складіть речення. Абсорбент, адинамія, акумулятор, амортизатор, ігнорувати, презентація, консенсус, компетентність, пріоритет, адекватний, компенсація, бартер, рентабельний, ідентичний. Завдання 4. Визначте форму родового відмінка наведених багатозначних слів і омонімів, враховуючи їх значення. Акт (документ, процес), борщ (прізвище, страва), бурштин (селище, матеріал), пейзаж (картина, простір), тур (оберт по колу в танці, етап, тварина), фунт (грошова одиниця, міра ваги), Рим (місто, держава), термін (поняття, строк), талант (хист, людина з хистом, грошова одиниця), дух (характер, Божий), марш (ритмічна хода, музичний твір), образ (художній, Божественний), Мічиган (озеро, штат), папір (документ, матеріал), оригінал (першотвір, особа), гранат (плід, дерево, мінерал, камінь), Хінган (гірський хребет, місто), дзвін (знаряддя, звук), авторитет (вплив, особа), барій (одиниця виміру, хімічний елемент). Завдання 5. З’ясуйте значення слів, уведіть їх у речення таким чином, щоб вони утворювали єдиний текст. За редакцією – під редакцією, за цього – при цьому, при тому – притому, за умов – в умовах. Завдання 6. Запишіть іменники у дві колонки: у першу – ті, що мають закінчення -а (-я) в Р.в. однини, в другу – -у (-ю). Голос, настрій, сум, оптимізм, розвиток, обрій, вечір, очерет, зміст, ґрунт, гурт, гурток, біль, степ, лист, кожух, погляд, відчай, січень, рух, сад, садочок, острів, луг, Кавказ, Урал, вітер, телефон, автобус, цукор, хлібороб, фініш, успіх, технікум, суфікс, розклад, табель, птах, технік, супутник, прогрес, план, пилосос, пил, пасажир, вітер, вокзал, грам, документ, бульдозер, бетон, актив, асфальт. Завдання 7. Доберіть до виразів, наведених російською мовою, українські стійкі словосполучення. В большинстве случаев; на случай, если; в случае вашего согласия; в случае необходимости; в худшем случае; приобрести на случай; ни в коем случае, от случая к случаю; по случаю болезни; при первом удобном случае; представился случай. Завдання 8. Виправте в поданих реченнях помилки, пов’язані з порушенням стилістичних норм. Найщиріші вітання з наступаючим твоїм власним днем народженням. Превалююча більшість слухачів була долучена до принудітєльної праці. День пропав недарма. Музика була страшно приємна. Увагу людей треба відвернути, повести у вірному напрямку. В університеті я починав дорослішати за рахунок чужого досвіду. Сімейне положення моєї подруги часто мінялося. У хід були задіяні усі спецзасоби. Політична ситуація знову загостриться до такої степені, що буде впливати на все. Одна третина студентів не відвідує пари з фізкультури. У моїй групі мною створена власна особиста концепція навчання українській мові. Біля сто студентів показали глибокі знання по фаховим дисциплінам. Психолог ламає в студентів поняття про їх місто в житті. Місто не в змозі покращити наш життєвий фонд. Однією з проблем являється проблема змісту знань. Це викликало заперечення серед студентської молоді. Наведу кілька аспектів, які розглядали на семінарі. Надмірне використання даного механізма призведе до його ізноса. Завдання 9. Розкрийте дужки, уживаючи іменники в потрібному відмінку. Поясніть особливості відмінкових закінчень. Приїхати до (Донбас, Кавказ, Сибір, Берлін, Львів). З’їсти (хліб, сир). У своїй роботі ми не використовуємо (гіпс, граніт, кисень). Звернутися до (апарат) Влади. За міфологією Світове Древо росте у (центр світ). У каблучці не було одного (камінь). Запит до (сервер). Завдання 10. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Для виконання завдання скористайтеся словником паронімів та матеріалами рубрики «Говоримо і пишемо правильно». 1. Перемірявши город, вони розділили його вздовж пополовині й позабивали на (границі, кордоні, межі) кілки (І. Нечуй-Левицький). 2. Зараз, коли він вперше побачив перед собою гуртик самотніх задумливих тополь ген-ген, на (границі, кордоні, межі) землі і неба, – схвилювався так, наче зустрів зненацька в незнайомім краю когось знаного з дитинства (О. Гончар). 3. Вони лячно зиркнули на панську землю, наче боялися, що з пшениці на (границю, межу, кордон) от-от вискочить сам Гальванеску (Ю. Смолич). 4. Розвалилася панська Польща, зник назавжди ненависний (кордон, границя, межа) на Збручі (П. Козланюк). 5. Тим часом Василь, проскочивши крізь москальський (грань, межа, кордон), кинувся прямо у горниці (П. Мирний). 6. Аж як переїхали (кордон, межу, границю) з Галичини до Румунії, як почув, що тут люди інакше говорять, так що їх нічого не розуміти, тоді стратив надію дістатися коли додому і заплакав собі сердечно (С.Ковалів). 7. З її чоловіком ми говорили чимало, все в (межах, кордонах, границях) ґречності, ні до чого, звісно, не договорились (Леся Українка). ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Завдання 1. Подайте стислий конспект наукової статті, опублікованої в періодичному виданні (журналі) за вашим фахом або опановуваною навчальною дисципліною. Завдання 2. Побудуйте і запишіть висловлювання в науковому стилі на одну із запропонованих тем. Використайте в тексті щонайменше три речення з відокремленими членами. Теми висловлювань: 1. «Краса і багатство української мови». 2. «Українська мова як чинник державотворення». 3. «Культура мови сучасної ділової людини». Завдання 3. Перекладіть українською мовою шість правил – секретів професійного успіху, сформульованих Д.М. Менделєєвим (1834 – 1907 р.). Проаналізуйте зміст цього тексту і складіть за відповідними правилами номінативний план доповіді «Етикет дослідника» для виголошення її на науковій конференції. 1. Количество накопленных знаний переходит в новое качество, когда быстро и без проблем начинаешь проникать в суть незнакомой ранее темы. 2. Цели жизни открываются еще в юности. Их нельзя предавать! 3. Не стоит тревожиться: лучшее никогда не уйдет от нас! 4. Нужно верить в собственную уникальность – тогда в нее поверят другие и будут помогать. 5. Не стоит стесняться, если ваша грамотная речь не льется максимально гладко: своеобразный язык – одно из свойств уникальной личности. 6. Чтобы самая заумная ваша идея не пропала, она должна приносить практическую пользу, только так она становится материальной. Завдання 4. Запишіть речення. З'ясуйте, які норми мовного етикету вони виражають. Поясніть розділові знаки. Піфагор застерігав: «Перш ніж почнеш говорити, дай час дозріти думці під твоїм язиком». «Заговори, щоб я тебе побачив», – писав давньогрецький філософ Сократ. «З ким доводиться мати справу, – говорив Езоп, – з тими будь поступливим і чемним». «Слово має силу так діяти на стан душі, як ліки діють на тіло, – стверджував давньогрецький філософ Горгій. – Подібно до того, як різні ліки вигонять різні соки із тіла, притім одні припинять хворобу, а інші – життя, так і слова – одні сповнюють слухачів смутком, другі тішать, треті лякають, четверті викликають сміливість, п'яті ж якимось лихим переконанням отруюють і зачаровують душу». Давньокитайський філософ V-IV століття до нашої ери Конфуцій говорив: «Достатньо, щоб слова були змістовними», – проте іноді цього буває замало. Завдання 5. Узгодьте підмет з присудком у числі Ви (бути) на засіданні? Скільки часу ви (витратити)? Чи (знайти) ви потрібну книгу? Ви дуже (зайнятий), я не заважатиму вам. Чи (задоволений) ви відповіддю студента? Ви (радий) з нашої перемоги? Виставка-продаж (відкритися) вчора. Завкадрами (підготувати) наказ про відрядження. Кафе-їдальня (прийняти) перших відвідувачів. Більшість присутніх (погодитися) з висновками комісії. Два учні (виступити) на районній учнівській конференції. Кілька примірників книги (надійти) до магазину. Ви (прийти) дещо рано, (почекати). Ви (написати) прекрасну роботу, чи (отримати) ви позитивну відповідь? Ви дуже (потрібний) нашій комісії як консультант. Чому ви (відсутній) на лекції? Ви гарно (підготовлений) як фахівець. Диван-ліжко, (виготовлений) вашою фірмою, має великий попит серед покупців нашого магазину. Бланк-замовлення (заповнений) відповідно до інструкції. Начвідділу (запросити) до кабінету. Велика кількість працівників (перебувати) у відпустці. Дуже мало творів (бути вдалим). Сім слухачів курсів достроково (скласти) іспит з історії України. Завдання 6. Перепишіть, вставте, де потрібно, пропущені букви, визначте наголос. Поясніть написання слів, подібних за звучанням Не оцінен…а ніким робота – неоцінен…ий скарб; не впізнан…а мною людина – невпізнан…а місцевість; не сказан…е слово – несказан…а радість; не скінчен…а вчасно розмова – нескінчен...а розмова. Завдання 7. Перекладіть українською мовою. Сформулюйте основні правила, яких слід дотримуватись під час безпосереднього спілкування. Благородный муж думает о девяти вещах: о том, чтобы видеть ясно; о том, чтобы слышать четко; о том, чтобы его лицо было приветливым; о том, чтобы его поступки были почтительными; о том, чтобы его речь была искренней; о том, чтобы его действия были осторожными; о необходимости помнить о последствиях своего гнева; о необходимости помнить о справедливости, когда есть возможность извлечь пользу. (Конфуций). Довідка: благородный – шляхетний; почтительный – поважливий, шанобливий; искренний – щирий; последствия – наслідки; извлечь – мати, дістати, здобути. Завдання 8. Прочитайте текст, перекажіть його близько до тексту. Визначте тему і мікротеми, складіть простий план тексту. Знайдіть уточнюючі члени речення, поясніть їхню роль у тексті. Сад наш на визначному, історичному, місці. За свідченнями всіх переказів і легенд, колись тут, на нашому острові, стояла деякий час Запорозька Січ, вирувало хоробре веселе козацтво. Дуже вдало обрали наші предки собі місце для табору. Вже тоді, кілька століть тому, вони розумілися на тактиці та стратегії. Найдрібнішу кінноту дикої татарви звідси можна було помітити за десятки кілометрів. Мій приятель, викладач історії Роман Романович, запевняє, що саме тут, на нашому острові, писали козаки свою знамениту відповідь турецькому султану Магомету. Приїжджими археологами на острові було знайдено рештки козацьких доменних печей. А ще пізніше, під час копання льохів для вина, знайшли ми і самого хазяїна Січі - запорожця. Я, Микита Братусь, від них походжу. В глибині серця ношу переконаність, що листа турецькому султану було написано не без прямої участі одного з моїх пращурів. Ви запитаєте, які в мене дані? Свідків, звичайно, важко встановити, але коли дивлюся я на тих мальованих запорожців, що стоять собі, з'юрмившись довкола писаря, і від душі регочуть, то почуваю, які ми з ними близькі вдачею, характером і навіть поглядами. (О. Гончар). Завдання 9. Випишіть речення з уточнюючими членами, розставляючи розділові знаки. Визначте синтаксичну роль і морфологічне вираження уточнюючих членів. З якою метою вони введені у речення? Доберіть антоніми до виділених слів. 1. Влітку в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип (О. Гаран). 2. Тут двоє матерів твоя і Божа. Хай нас на шлюб вони благословлять (Л. Костенко). 3. На тім боці затоки під самим городом юрмилося на льоду багато люду (П. Загребельний). 4. Живуть там довкола маминої і батькової хати вітри і птахи і сонце і земля твоя і твій рід і твої перші кроки (О. Сизоненко). 5. І жаль мені малому стало того сірому сироту (Т. Шевченко). 6. А в верхів'ях по шовкових струнах дзвеніла тепло-лагідна й поважно-сувора музика, як молитва храму лісовому... (М. Івченко). Завдання 10. Опрацюйте поданий текст. Визначте, до якої сфери знань він належить. Запропонуйте до нього заголовок. Складіть питальний і тезовий плани. Прокоментуйте вживання розділових знаків при відокремлених членах речення у фаховому тексті. Функціональні стилі – різновиди літературної мови, які виокремлюються відповідно до колективно усвідомлюваних типів спілкування і функцій мови у різних сферах суспільної комунікації. У сучасній українській літературній мові виділяють такі функціональні стилі: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, розмовний, художній, конфесійний. Конфесійний функціональний стиль покликаний забезпечити спілкування людей у релігійній сфері. Це мова Святого письма, молитов, казань, проповідей тощо. Цей стиль має свої канони, стильові домінанти, вибирає із синонімічних рядів національної мови одиниці піднесеного урочистого звучання. Науковий функціональний стиль – стиль наукових праць, мета яких нагромаджувати знання, досвід у галузі науки, техніки, встановлювати закономірності розвитку явищ, процесів. Характеризується вживанням термінів та розкриттям їхнього змісту, специфічною будовою тексту, в якому переважають логічні, причиново-наслідкові відношення між конструкціями. Науковий функціональний стиль має підстилі: науково-технічний, науковопопулярний, науково-навчальний тощо. Офіційно-діловий функціональний стиль – стиль ділових документів: міжнародних договорів, юридичних законів, урядових постанов, указів, статутів, службового листування, діловодства тощо, для яких характерна конкретність, лаконічність формулювань, чіткий виклад рекомендацій, прохань, у цілому – вольова модальність висловлювання. Йому властиві усталені звороти, офіційні формули звертання, використання віддієслівних іменників у складі іменних конструкцій, висока частота вживання інфінітивних конструкцій, речень із дієприслівниковими та дієприкметниковими зворотами, із формами на -но, -то, функціонування складних сполучників та прийменників, специфічні прийоми побудови тексту. Публіцистичний функціональний стиль – той, що виконує функцію формування масової свідомості, впливу на неї через добір інформації. Це стиль засобів масової інформації. Йому властиві мовні форми стандартизації та експресивності, залучення елементів розмовного, художнього стилів для досягнення публіцистичної експресії. Розмовний функціональний стиль – стиль, який використовується в безпосередніх побутових ситуаціях спілкування, в ньому переважають форми усного діалогічного мовлення з активним використанням емоційної інтонації, жестів, міміки. Характеризується вживанням розмовно-побутової, часом просторічно некодифікованої лексики. Розмовний функціональний стиль є сферою функціонування емоційно-експресивних засобів мови (часток, вигуків, форм суб’єктивної оцінки). Розмовний функціональний стиль протиставляється офіційно-діловому та науковому функціональному стилям, які мають найбільш книжний характер. Одиниці розмовного функціонального стилю використовуються в художньому функціональному стилі як стилістичні засоби. Художній функціональний стиль – той, що реалізує естетичний вплив мови через конкретно-чуттєвий зміст художніх образів. Комунікативна, інформативно-пізнавальна функції мови підпорядковуються в художньому функціональному стилі естетичній функції. В ньому використовуються мовні засоби всіх інших функціональних стилів; значну роль виконують індивідуально-авторські засоби мовної виразності, переносно-образне вживання слів, експресивні одиниці всіх мовних рівнів, що забезпечують емоційно-образний вплив на читача. Функціональні стилі взаємодіють між собою, зокрема художній, публіцистичний і розмовний. Більш замкненими, стійкими виявляються офіційно-діловий, науковий, конфесійний. Проте публіцистичний функціональний стиль використовує в своїх підстилях (жанрах) одиниці офіційно-ділового, наукового функціонального стилю. Виділяють також ораторський та епістолярний стилі. На систему мовних засобів функціональних стилів впливають експресивні стилі. (С. Єрмоленко). ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕКЛАДУ Текст 1 Теория вероятностей изучает закономерности, возникающие в случайных экспериментах. Случайным называют эксперимент, результат которого нельзя предсказать заранее. Невозможность предсказать результат отличает случайное явление от детерминированного. Не все случайные явления (эксперименты) можно изучать методами теории вероятностей, а лишь те, которые могут быть воспроизведены в одних и тех же условиях. Случайность и хаос – не одно и то же. Оказывается, что и в случайных экспериментах наблюдаются некоторые закономерности, например свойство «статистической устойчивости»: если А – некоторое событие, могущее произойти или не произойти в результате эксперимента, то доля n(А)/n экспериментов, в которых данное событие произошло, имеет тенденцию стабилизироваться с ростом общего числа экспериментов n, приближаясь к некоторому числу Р(А). Это число служит объективной характеристикой «степени возможности» событию А произойти. Следует помнить, что мы занимаемся математикой и имеем дело не с реальностью, а лишь с её математической моделью. Мы и будем изучать только математические модели, а приложение их к реальности оставим на долю математической и практической статистики. Пространство элементарных исходов. Пространством элементарных исходов Ω («омега») называется множество, содержащее все возможные результаты данного случайного эксперимента, из которых в эксперименте происходит ровно один. Элементы этого множества называют элементарными исходами и обозначают буквой ώ («омега»). Определение 2. Событиями мы будем называть подмножества множества Ω. Говорят, что в результате эксперимента произошло событие АСΩ, если в эксперименте произошел один из элементарных исходов, входящих в множество А. Текст 2 Фактическое вычисление определённых интегралов осуществляется различными способами. В отдельных случаях определённый интеграл можно найти, непосредственно вычисляя предел соответствующей интегральной суммы. Однако большей частью такой переход к пределу затруднителен. Некоторые определённые интегралы удаётся вычислять с помощью предварительного отыскания неопределённых интегралов (см. ниже). Как правило же, приходится прибегать к приближённому вычислению определённых интегралов, применяя различные Квадратурные формулы (например, трапеций формулу, Симпсона формулу. Такое приближённое вычисление может быть осуществлено на ЭВМ с абсолютной погрешностью, не превышающей любого заданного малого положительного числа. В случаях, не требующих большой точности, для приближённого вычисления определённых интегралов применяют графические методы. Понятие определённого интеграла распространяется на случай неограниченного промежутка интегрирования, а также на некоторые классы неограниченных функций. Такие обобщения называются несобственными интегралами. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ Оберіть правильний варіант відповіді. 1. Науково-навчальний підстиль виконує специфічну функцію – а) пізнавальну; б) інформативну; в) навчальну; г) змістову. 2. Заздалегідь передбачений порядок дій чи викладу чого-небудь, складають з метою впорядкування прочитаного або дослідженого матеріалу для послідовного його викладу в письмовій та усній формі – а) тези; б) стаття; в) план; г) конспект. 3. Наукова робота, виконана на основі критичного огляду і вивчення низки публікацій, короткий виклад головних думок, поєднаних однією темою, їх систематизація, узагальнення й оцінка; текст, що передає головну інформацію першоджерела. а) тези; б) стаття; в) план; г) реферат. 4. Вступний, передовий, суспільно-політичний, літературнокритичний, мовознавчий, полемічний, науковий, науково-популярний – науковий текст а) тези; б) стаття; в) план; г) реферат. 5. У котрому реченні правильно відокремлено поширене означення? а) Надвечір тільки повернув втомлений, чорний від сонця, як циган, з руками повними квітів (М. Коцюбинський); б) Я пив її, свіжу, холодну, ще повну снів, і хлюпав нею собі в лице (М. Коцюбинський); в) Незабаром показалось село мальовничо розкидане над річкою по горі (М. Коцюбинський); г) На обидва боки від неї, скільки скинеш оком, розстелилось поле вкрите снігом, мов білою скатертиною (М. Коцюбинський). 6.Укажіть речення, у якому означення не відокремлюються (розділові знаки пропущено): а) Долинка вишита сонцем пускає їм в очі веселі сліпучі зайчики (М. Стельмах); б) Незвична музика біла, безголоса живе, тремтить, біліє на одній ноті (Є. Гуцало); в) А він іде високий посивілий на схід, на захід поле огляда (А. Малишко); г) В заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки (Н. Рибак). 7. Укажіть речення, у якому поширена обставина відокремлюється комою (розділові знаки пропущено): а) Годі вже панам сидіти згорнувши руки (І. Нечуй-Левицький); б) Можна помилятися й маючи вчений ступінь (3 газети); г) Укрившись тьмою тротуари і асфальти сплять (О. Довгоп'ят); д) Кілька годин вони працювали не відпочиваючи (В. Собко). 8. Укажіть речення, у якому додаток з обох боків відокремлюється комами (розділові знаки пропущено): а) І замість свічки палахкотіло сонце (І. Драч); б) Зло нічого не дає крім зла вмій прощати, як прощає мати (М. Луків); в) Величезна калюжа заросла травами ліловими дзвониками і скидалась на озеро (В. Донченко); г) І ніхто того не чув не знав не бачив опріч Марка маленького (Т. Шевченко). 9. У котрому рядку в усіх прислівниках вказаний наголос є нормативним? а) назАвждИ, назОвсім, наскрІзь, зОзла, зраннЯ; б) дОголА, спОвна, завбІльшки, завдовжкИ, навкОло; в) наОсліп, босОніж, лівОруч, мимовОлі, правОруч; г) нАвскіс, насамперЕд, по-новОму, кАзна-де, віч-нА-віч. 10. У котрому реченні правильно відокремлені додатки? а) А я не знаю нічого ніжного, окрім берези, за те ж її сестрицею взиваю (Леся Українка); б) Поки люди лагодились з жнивами, то на його дворі замість похилої хатини стояв веселий будинок (Панас Мирний); в) Чіпка не потрапив, що їй одмовити, та замість того уставивсь на неї очима (Панас Мирний); г) Соломії опріч всього, докучав голод (М. Коцюбинський). РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Загнітко А. П. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування / А. П. Загнітко, І. Г. Данилюк. – Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2008. – 480 с. 2. Культура фахового мовлення: Навч. посіб. / За ред. Н.Д. Бабич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 496 с. 3. Мацюк З. Українська мова професійного спрямування: Навч. посібн. / З. Мацюк, Н. Станкевич. – К. : Каравела, 2008. – 352 с. 4. Мозговий В. І. Українська мова у професійному спілкуванні: навч. посібн. / В. І. Мозговий ; Мін-во освіти і науки України. – [3-тє вид., перероб. і доп.]. – К. : ЦУЛ, 2010. – 592 с. 5. Українська мова за професійним спрямуванням. Практикум: навч. посіб. / Т. В. Руденко. – К. : ВЦ «Академія», 2009. – 272 с. 6. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / С. П. Бибик, І. Л. Михно, Л. О. Пустовіт, Г. М. Сюта. – К. : Довіра; УНВЦ «Рідна мова», 1999. – 503 с. 7. Шевчук С. В. Ділове мовлення. Модульний курс: Підручник. / С. В. Шевчук. – К. : Арій, 2009. – 448 с. ТЕМА 7. НАУКОВИЙ СТИЛЬ І ЙОГО ЗАСОБИ У ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ (ПРОДОВЖЕННЯ) Бо тільки Слово – пам'яті спасенність. Живий народ, що мав своє письмо! Ліна Костенко ПЛАН 1. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлення посилань. 2. Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату. 3. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до статті. 4. Особливості закінчень іменників у кличній формі та звертаннях у професійному спілкуванні. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАВДАННЯ 1. Що таке реферат і з якою метою його укладають? 2. Чим різняться реферат та анотація наукового твору. 3. Які види рефератів Вам відомі? Від чого залежить стиль та мова реферату, його обсяг? 4. Зазначте, яку структуру та композицію повинен мати реферат? 5. Схарактеризуйте основні правила бібліографічного опису джерел. НА ЗАМІТКУ МАЙБУТНЬОМУ ФАХІВЦЮ НА ЗАМІТКУ МАЙБУТНЬОМУ ФАХІВЦЮ Кличний відмінок іменників у діловому спілкуванні Іменники на -а, -я Називний відмінок Кличний відмінок Формули звертання Загаль Власні Загальні Власні Загальні Власні назви ні назви назви назви назви назви рада Микола радо Миколо Почесна Пане Миколо, комісія Ілля комісіє Ілле радо! Миколо Галина Галино Поважна Сергійовичу; Марія Маріє комісіє! Пане Іллє, Іллє Дмитровичу; Пані Галино, Галино Микитівно; Панно Маріє, Маріє Петрівно Іменники на приголосний, -о Називний відмінок Загальні Власні назви назви ректор Іван професор Дмитро викладач Омелян товариш Джордж секретар Андрій Кличний відмінок Загальні Власні назви назви ректоре Іване професоре Дмитре викладачу Омеляне товаришу Джордже секретарю Андрію Формули звертання Загальні Власні назви назви Пане Пане Іване, ректоре! Іване Пане Вікторовичу; професоре! Пане Дмитре, Пане Дмитре викладачу! Федоровичу; Товаришу Пане (у значенні Омеляне, приятель)! Омеляне Пане Володимиров секретарю! ичу; Пане Джордже; Пане Андрію, Андрію Мартиновичу Увага! Неусталеними є форми кличного відмінка імен Ігор та Олег: Ігоре та Ігорю, Олеже та Олегу. Іменники жіночого роду на приголосний Називний Кличний відмінок Формули звертання відмінок Загаль Власні Загаль Власні Загальні Власні назви ні назви ні назви назви назви назви любов Любов любове Любове Моя Пані Любове, Любове галузь Нінель галузе Нінеле любове! Іванівно; галузе Пані Нінеле, Нінеле Георгіївно ГОВОРИМО І ПИШЕМО ПРАВИЛЬНО Коли варто вживати слово завіряти, а коли засвідчувати? ЗАВІРЯТИ – а) переконувати кого-небудь у чомусь, авторитетно твердити щось: Мелася завіряє, що ведмідь був у пасіці... (Марко Вовчок); б) довіряти: Коли тобі хто повірить щось, завірить себе і свою долю, чи то свій чоловік, чи пан, ...будь усе гідним того довір'я, не зрадь його ніколи (І. Франко). ЗАСВІДЧУВАТИ – а) юридично оформляти печаткою і підписом документи, ділові папери і т. ін., стверджуючи їх правильність, достовірність: Дам вам вексель, засвідчу його в нотаріуса (І. Нечуй-Левицький); б) повідомляючи про щось, підтверджувати правдивість, правильність чого-небудь: Була моя Марія, це хоч хто у селі вам засвідчить, поміж гарними гарна, поміж бистрими бистра (І. Муратов); в) бути, служити свідченням чого-небудь: Палає чоло та цвіте, Усмішка вабить до кохання; Усе засвідчує про те, Що мук не зна її зітхання (П. Грабовський). Неправильно Правильно Підпис рецензента необхідно Підпис рецензента необхідно завірити у вченого секретаря. засвідчити у вченого секретаря. Керівник вернувся і засвідчив, що Керівник вернувся і завірив що?, не в Томськ треба було подаватись з запевнив? що не в Томськ треба товаром, а на Херсонщину. було подаватись з товаром, а на Херсонщину. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Завдання 1. Прочитайте запропоновані звертання. Запишіть, виправляючи помилки. Високоповажний міністр, шановний декане, вельмишановна пані Шевченко Лариса Леонідівна, шановний Сердега Віктор Павловичу, високопреподобний Отець, глибокошановний пане директоре, вельмишановний добродій Миколо, друг Павло Васильович, шановний голова, Всечеснійший Отче Андрій, шановний пан полковник. Завдання 2. Із поданими словами і словосполученнями складіть речення, поясніть їх написання. Абиде – аби де, абищо – аби що, авжеж – авже ж, ані – а ні, атож – а то ж, притому – при тому, аякже – а як же, втім – у тім, дещо – де що, затим – за тим, щоб – що б, якщо – як що, зате – за те, таж – та ж, проте – про те, іще – і ще, почому – по чому, ніде – ні де. Завдання 3. Зредагуйте сталі вислови, поясніть випадки порушення мовних норм. А) Поступити в інститут, зайняти перше місце в олімпіаді, одержати спеціальність викладач французької мови, працювати на посаді системний аналітик, навчатися на гуманітарному факультеті на спеціальності, моя сім`я складається з чотирьох чоловіків: я, мати, батько, брат. Б) В 2008 році я вступив у Національний Авіаційний Університет, де навчаюся до теперішнього часу; постійно підвищує свій професіональний рівень; проявив себе як викладач, досконало знаючий свою справу; на протязі 2006-2011 вчився на юриста в університеті, який закінчив з гарними покажниками. Завдання 4. Перепишіть речення. Поставте потрібні розділові знаки; поясніть їх уживання. 1. Вогонь виходить з темної льодини Грім визріває в ложі тишини... (Д. Павличко). 2. Але життя росте лишень з любові Лишень краса людей навчає жить (Д. Павличко). 3. Крізь вікна книг свободи світло ллється Майбутнього видніє далина (Д. Павличко). 4. Добрий все бачить лиш добре Підлий лиш підле у других (І. Франко). 5. Цвітуть сади біліють хати А на горі стоять палати Неначе диво (Т. Шевченко). 6. Кинь ячмінь у болото вбере тебе в золото (Нар. тв.). 7. Учись на старість буде як знахідка (Нар. тв.). 8. Законів боротьби нікому не зламати Закони материнства не перемінить (П. Тичина). 9. Закон життя злякатися кінець (Л. Костенко). 10. Історії ж бо пишуть на столі Ми ж пишем кров'ю на своїй землі (Л. Костенко). 11. Розкажу тобі думку таємну Дивний здогад мене обпік Я залишуся в серці твоєму На сьогодні на завтра навік (Л. Костенко). 12. Найогидніші очі порожні Найгрізніше мовчить гроза Найнікчемніші дурні вельможні Найпідліша брехлива сльоза (В. Симоненко). 13. Поглянь народ твій раб з рабів Чужими й рідними забутий Гниє віки в недолі лютій І віру в долю загубив (О. Олесь). 14. Ось послухай десь за гаєм соловей заплакав враз (О. Олесь). 15. Проминуло за весною літо Все навколо золотом повите (О. Забіла). 16. Побачив шпака знай весна біля порога (Нар. тв.). 17. Вже темна осінь надійшла Зів'ялий лист паде По листю повагом до нас Грізна зима іде (С. Воробкевич). 18. Був гарячий червневий день сонце палило нестерпно замовкли птахи дерева стомлено спустили листя (Ю. Збанацький). 19. Стою під кленом біля джерела у серце йдуть пісні привітні (М. Стельмах). 20. Знаю з попелу сходять квіти. Вірю з каменю б'є джерело (А. Малишко). Завдання 5. Використовуючи мовні й мовленнєві стандарти-кліше, зразки рефератів, укладіть реферат (на вибір): а) книги (монографії) з Вашого фаху; б) журнальної статті. Порівняйте їх з погляду структури, змісту, мови і скажіть, що спільного та відмінного. Які типи речень у них переважають і чому? Завдання 6. З поданими словами утворіть словесні моделі, що в сучасному науковому мовленні набули стандартної форми. Закрити, розповсюджувати, поширювати, створити, утворити, брати, набирати, запобігати, нехтувати, опанувати, скористатися. Завдання 7. Використовуючи лекційний матеріал, розкажіть, що таке заголовок опису і як він оформляється. Наведіть приклади оформлення заголовку опису, коли книга має: а) одного автора; б) двох авторів; в) трьох авторів; г) чотирьох і більше авторів. Завдання 8. Поясніть різницю в написанні слів. Утворіть із будьякими п’ятьма парами речення. Дружний – дружній, незлічений – незліченний, недоторканий – недоторканний, нездоланий – нездоланний, несказаний – несказанний, неоцінений – неоціненний, чисельний – численний, здійснений – здійсненний, невпізнаний – невпізнанний, нескінчений – нескінченний, свячений – священний, товстезний – товстенний. Завдання 9. Доберіть літературу до теми «Науковий етикет», оформивши її відповідно до вимог ДСТУ 7.1:2006. Напишіть план та укладіть словник ключових слів (10-15), за якими ви змогли б розкрити зазначену тему. Завдання 10. Перекладіть текст, звертаючись до матеріалу рубрики «Говоримо і пишемо правильно». Поясніть розділові знаки. Виділене речення розберіть синтаксично. Разницу на самом деле трудно определить. Думаю, что даже те руководящие органы, которые принимают решения о создании или переименовании подведомственной структуры, не имеют четкого представления об этих терминах. Вот пример. Школы, техникумы, институты всегда относились к учебным заведениям. Вот и слово вуз означает «высшее учебное заведение». Но вот в последние годы все они перешли в разряд учреждений. Ибо широко используемая теперь аббревиатура моу означает не что иное, как «муниципальное образовательное учреждение». А ведь могли бы написать моз - муниципальное образовательное заведение, но почему-то не захотели... Вообще, я думаю, что при выборе одного из этих терминов для конкретных случаев руководствуются не какой-то логикой, а просто сложившимися традициями. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Завдання 1. Доберіть із дужок потрібне за змістом слово. Умотивуйте свій вибір. 1. Наша команда впевнено (лідирує, лідерує, веде перед, є попереду, є лідером) в змаганнях. 2. Відтак, просимо (послати, відправити, відрядити, делегувати) до нас кілька досвідчених фахівців. 3. Поняття тексту в лінгвістиці (товкмачать, трактують, тлумачать) по-різному. 4. Метали при нагріванні розширюються, а при охолодженні (ущільнюються, скорочуються, стискуються). 5. Аналіз тенденцій розвитку техніки (свідчить, показує, запевняє), що з часом усе ширше застосовуються електричні та електронні явища. 6. Зібрання живописної колекції ХХ ст. у Національному художньому музеї України дозволяє значною мірою (розглянути, простежити, побачити) розвиток українського мистецтва в цю драматичну епоху. 7. Сучасна психологія (зв’язана, пов’язана, з’єднана) також з математичними, технічними науками. Завдання 2. Зредагуйте анотацію, виправлення обґрунтуйте. Ломакович С.В., Панченков А.О., Лук’янчук Т.О., Радишевська М.І., Маленко О.О., Терещенко В.М., Яковлева А.М. Українська мова і література // - 2014, 308 с. Навчальний посібник складається з матеріалів, які допоможуть майбутнім випускникам загальноосвітніх навчальних закладів на високому рівні підготуватися до зовнішнього незалежного оцінювання знань з української мови і літератури. Надано опорні конспекти, що містять основні відомості з розділів, що входять до програмових вимог ЗНО-2014, приклади тестових завдань із відповідями і коментарями, демонстраційний варіант тексту. Призначається для випускників загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, які готуються вступати до вищих навчальних закладів. Посібник містить опорні конспекти, тестові завдання по темах і зразок тесту у форматі 2014 року. Структура посібника дозволяє повторити весь теоретичний курс, закріпити навички, виконати тестові задачі, потренуватися заповнювати бланк відповідей, ефективно підготуватися до ЗНО. Завдання 3. Напишіть твір на тему «Вмирає все в житті, та не вмирає слово...» (А. Малишко), вводячи в текст безсполучникові речення. Поясніть розділові знаки. Завдання 4. Назвіть основні форми запису цифрової інформації в наукових працях. Свою відповідь проілюструйте прикладами. Завдання 5. Визначте, які варіанти словосполук нормативні. Деякі з них уведіть у речення наукового стилю. На сьогоднішній день – на сьогодні, залежно від умов – в залежності від умов, у найближчий час – найближчим часом, вибачте мені – вибачте мене, прийняти до уваги – взяти до уваги, незважаючи на труднощі – не дивлячись на труднощі, по місяцях – щомісяця, висилати листа – надіслати листа. Завдання 6. Утворіть із наведених простих речень усі можливі різновиди складних безсполучникових. Визначте смислові відношення між їх частинами; поясніть розділові знаки. 1. Серце забилося радісно. Ми під’їжджали до моря. 2. Пройшло літо. Настала осінь. 3. Достиглі хліба шумлять повним колосом. Селяни зберуть багатий урожай. 4. Продержало з тиждень морозом. Земля заклякла, як кістка. 5. День обіцяє бути погожим. На небі ні хмариночки, ні плямочки. 6. Кожний має усвідомити необхідність дбайливого ставлення до природи. Тоді її можна буде зберегти для майбутніх поколінь. 7. Несподівано заграв баян. На другому кінці села почулася весела пісня. Завдання 7. Напишіть анотацію до наукової статті Ірини Фаріон, складіть її тези, використовуючи цитати і нотатки. МОВА ЯК ДУХОВНО-НАЦІОНАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН Мова – дім нашого буття. Мова – найважливіший національний ідентифікатор, завдяки якому кожна нація вирізняється з-поміж інших, усвідомлюючи себе самодостатнім та самочинним суб'єктом історії Ольга Федик Не існує неомовленого буття – про це свідчить Євангелія від Йоана: «Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було - Бог. З Богом було воно споконвіку. Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього». А відтак: «... І Слово стало тілом, і оселилося між нами...» – акт найменування світу рівнозначний актові світобудови. Нема грандіознішої метафори над Біблію. Через те кожен інтерпретує біблійні словообрази відповідно до набутого рівня цивілізаційного й індивідуального поступу та світовідчуття. Засаднича Йоанова теза містить полярний синтез словознака: дух і матерія як вічне змагання двох первнів у первинності-вторинності, у началі-похідності, у змісті-формі, зрештою – у бутті-небутті. Ця теза сповна розкриває духовну природу мови, надаючи їй трансцендентного (потойбічно-божественного) змісту. За Гельдерліном, слово стало і найнебезпечнішим із благ. Бо воно посвідчує, хто ми є насправді. Воно є нашим домом, у якому ми, живучи, збуваємось. Воно є і нашим творцем, бо ж «ним постало все». І це все, попри свою універсальність, найцінніше своєю окремішністю, як найціннішою є людська індивідуальність, виявлена на тлі загалу. Так і мова не могла бути збережена єдиною для всіх, як і рід людський не міг лишитися одним табуном. Отож різні мови - як різні люди, запорука існування яких - відмінні й подібні до себе, а відтак «кожна нація - це свого роду індивідуальність, головними ознаками якої є особливості психічного складу і типів мислення...». Мова – категорія духовна. Із біблійної тези очевидно, що слово, а отже, мова – категорія духовна, або інакше, за визначним дослідником психологізму у мовознавстві Г. Штайнталем, мова – це логіка духу народу. А дух, образно кажучи, це все те, що становить силу і гідність народу і переходить у спадок від одного покоління до іншого. Відтак розмаїтість мов та народів зумовлена різним проявом духовної сили, і, водночас, мова є тією субстанцією, що стимулює загальнолюдську духовну силу до постійної діяльності. Логічним у цьому контексті є висновок В. Гумбольдта: важко уявити собі, щоб тотожність чогось була більшою, ніж між мовою народу та його духом, і народи мають через те різні мови, що їм властиві засадничі духовні відмінності. Мова позначає не самі предмети, а поняття, які дух незалежно від них утворює у процесі мовотворчості. І саме в цьому утворенні понять, яке слід розглядати як глибоко внутрішній процес, що випереджає артикуляцію, і полягає духовна зумовленість і окремішність нації. На думку Г. Штайнталя, а відтак і О. Потебні, індивідуалізованість духу народу ніде не виражена так яскраво, як у своєрідній формі мови. Власне мова є істинним ядром духу народу. Спільні дії індивідуума і його народу загалом базовані на мові, якою і з допомогою якої народ думає. Історія мови й історичний розвиток духу народу - навзаєм проникні категорії буття, що стисло до пружини виражено у тезі: «Доля мови формує долю народу». Повертаючи цю тезу в річище теперішніх суспільних обставин, позначених втратою національно-мовних пріоритетів, варто пригадати класиків: перемогу здобуває не сила рук і не досконалість зброї, а сила духу, а відтак стає зрозумілим умовивід О. Забужко, що «сучасна духовна криза, яка опанувала українське суспільство, є насамперед кризою українського мово мислення», а «боротьба за мовну емансипацію є не чим іншим, як боротьбою з тоталітаризмом на щонайінтимнішому з його плацдармів - на терені людського духу». Оскільки природа вибрала боротьбу як шлях удосконалення мови (цебто самого буття), то або боротися – або пропасти; або демонструвати дух як найважливішу народну окремішність у мовній екзистенції – або асимілюватися з кимось; або розуміти закладену Богом гармонію внутрішнього і зовнішнього (змісту-духу та форми-матерії) – або гіпертрофувати матеріальні потреби коштом єдиного універсального прояву духу - мови. Мова – категорія матеріальна. Важливо тільки порівняно з чим ця висока духовна субстанція – мова – набуває матеріалізованого буття. Найщільнішою матерією мови є звуковий фон, а найпотаємнішою щілиною духу – думка як головний концепт мислення. Мова, за В. Гумбольдтом, – це орган, що утворює думку. Мислительська ж діяльність цілком духовна, глибоко внутрішня і тільки через посередництво звука вона матеріалізується і стає доступною до чуттєвого сприйняття. Через цю діяльність мислення і мова становлять нероздільну єдність: як думка охоплює всю душу, так і звук здатний усією силою збурити людину; як мислення прагне вирватися з тайників внутрішнього світу назовні, так і звук вкрай необхідний розумові для сприйняття предметів. За звуком же криється множина змістів, відомих тільки конкретній мові. Отож звукова ґенеза слова вкрай національна, власне така, що сягає мовних тайників – проблеми, які, зокрема, Ф. де Сосюр розв'язує через концепцію довільності знака як найкращої основи для дослідження. Учений вважає, що вся система мови ґрунтується на ірраціональному принципі довільності знака, який у разі необмеженого використання міг би призвести до непередбачених ускладнень. Однак розуму вдається запровадити принципи впорядкованості й регулярності до деякої частини всієї маси знаків, і саме в цьому виявляється важливість відносно вмотивованого й поясненного в мові. Суть мови як знакової системи якраз і полягає в тому, що знаки ці є національними кодами, а не просто співвідношеннями означуваного й означення – а складність цього у мовній похідності від духу. Мова складається зі слів – матеріалізованих понять. Якщо поняття за своєю природою універсальні, то власне слова роблять їх національними. А словами є звуки нашого мовлення як неповторні знаки для мислення і для вираження наших думок і відчуттів. Всяке ж відчуття, зрозуміло, передбачає фізичні зміни у нервовій системі. Отож мова є матеріально-ідеальним явищем, у якому мислення ідеальне й універсальне, а мова – його національне втілення; образно кажучи, вона той ключ, котрим можна відчинити «чорну скриньку» (Н. Хомський) національного характеру. Найточніше єдність ідеального й матеріального в мові означимо словами П. Мовчана: «Мова... – річ не матеріальна, але постійно матеріалізована. Мова – це живе функціонування народного духу, а не одних мертвих знаків», інакше, мова - це спосіб урівноваження реального і трансцендентного світів – вона їхній сполучник. Мова – категорія світоглядна. Вульгарно зматеріалізоване ХХ століття сприймало мову в суто поверховій функції – засобу комунікації. «Мова не є знаряддям, яким людина послуговується, а чимось, що окреслює найвищі можливості самої людської природи..., і доки мова служитиме нам лише як засіб вислову, це нам нічим не допоможе». Усякий засіб передбачає споживацьке використання, що перебуває поза духовною сферою. Через те не важливо, якою мовою спілкуватися – аби лиш було зрозуміло на рівні фізіології звукослова. Так вихолощується сутність і залишається лише зовнішня оболонка, що є тінню народу – мови. Так за матеріалізацією наступає деградація. А поза тим залишається світоглядна функція мови, яка гарантує народові його власну позицію у світі, сходження з якої – це самовідречення. На думку В. Гумбольдта, вивчення нової мови рівнозначне набуттю нового погляду на попереднє світосприйняття. Великий учений доходить цього висновку способом елементарної індукції: слово – це не простий відбиток предмета самого по собі, а образ предмета, який цей предмет створив у душі людини. Оскільки до будь-якого об'єктивного сприйняття домішується суб'єктивне, то кожна людина, незалежно від мови – це носій нового світогляду. А відтак, якщо у мові одного народу задіяно однорідне суб'єктивне начало, то у кожній мові виявляється закладеним світогляд. І за межі цього світогляду виходиш лише тоді, коли вступаєш у систему іншої мови. Розгортаючи цю думку вглиб, американські вчені Е. Сепір та Б. Уорф як автори гіпотези мовної відносності зазначають: «Людина значною мірою залежить від впливу конкретної мови... Цілком помилковою є думка про те, що людина насправді орієнтується, не вдаючися до мови, і що мова є просто випадковим засобом для розв'язання специфічних проблем спілкування і мислення. Факти свідчать про те, що «реальний світ» значною мірою несвідомо будується на мовних нормах даного суспільства». Це означає, що одні мови спроможні виразити те, на що інші мови не здатні. Найяскравіше це виявлено на лексико-семантичному рівні, а найглибше – на синтаксичному. Світогляднонаціональні особливості закладено передусім у лексиці історикокультурного, етнографічного характеру із питомо власним шляхом народу: бандура, кошовий, свита (порівн. рос. балалайка, опричник, сарафан) чи, наприклад, окремі слова, що виступають як національні символи: калина, рушник, писанка (рос. берeза, масленица, матрeшка). Іншим аспектом світоглядно-мотиваційної лексики є виявлення її диференційної внутрішньої форми, що сповна відображено в українських та російських словах тематичної групи «шлюб, родина»: укр. шлюб < злюбитися // брак < брати; наречена, наречений < наректи // невеста < не відати, жених < брати жону; весілля < веселитися // свадьба < сватовство і т.д., що безперечно пов'язано з традиціями створення родини в Україні, де українка мала більше можливостей і прав у виборі нареченого, ніж росіянка. Зрештою, українці тому і творили подружжя від подруги і дружби, а росіяни супружество від спільної упряжки. Ще один аспект – третій. Світоглядна зумовленість лексики сягає неабияких глибин підсвідомої асоціативності з огляду на принцип вторинної номінації, особливо ж у загальнонародних метафорах. Метафора (від гр. перенесення) - це перехід інтуїтивного осяяння у сферу раціональних понять: «Вечір крапчастий /в деревах моркву гризе» (М. Воробйов). Саме метафора, вплітаючись у концептуальну картину світу (що відображає фізичні закони), «прикрашає» її відповідно до національно-культурних традицій і уможливлює через посередництво мови називання невидимого світу так чи інакше. Тобто метафора творить цей світ із летом національної фантазії. Відтак мова через систему своїх індивідуалістичних асоціацій забарвлює концептуальну модель світу в національно-культурні кольори. Так виникає поняття мовної призми, через яку заломлюється індивідуальне бачення універсуму. Так виникає кожне національне «ми» і кожне національне «я». В українській мові, як спостеріг І. Кононенко, аналогами слова голова можуть слугувати гарбуз, макітра, а в російській – капуста, котелок (хоч згадаймо Шевченкове: «юрба - капуста головата»), у значенні вуха маємо метафору вареники, у російській – лопухи. Ще промовистіші асоціативні реакції – порівняння. Укр. очі: як терен, волошки, вишні, озера, сонце, небо. Рос.: как бусы, искры, звезды, небо, шары; как у совы. Америк.: like pools – ковбані (глибокі вибоїни з водою чи болотом), coins – монети, marble balls – мармурові кулі, ocean – океан. Росіяни асоціюють лексему чоловік з провідною роллю в родині: глава семьи, отец семейства, властитель, повелитель. Серед українців асоціації такого типу відсутні взагалі. Родинні взаємини існують на тлі найменувань флори, фауни чи явищ природи, що вживаються у словесний етноряд, який виконує функцію своєрідного етнічного вакууму, в межах якого розвивається національна психологія, а також функцію збудника асоціацій національних почуттів, приміром: терен – вишні – черешні – жито – верби – гай – пшениця – дуб – барвіночок – долина – малина – сад – луг – виноград – нивка – материнка – хміль – діброва; каченята – соловейко – воли – горлиця; вода – вечір – небо – зіроньки – холодок – сонечко – туман – ніч – місяць.... Додаймо до цього і лексико-синтаксичні паралелі з різних мов і матимемо світлини різних мовоенергетик. Ось приклади із творів Марка Вовчка у перекладі І. Тургенєва: пригорнула до серденька – прижала к сердцу; та й не можу одхилить од себе (про дітей) – оторвать нельзя; не гордуй мною – не брезгуй; багацько гордувала – спесива была. Як бачимо, незаперечним є відображення вдачі народу у мові. Мова детермінує й охоплює собою світ людини, яка нею послуговується, а слова весь час керують нашим розумінням світу. Мова – категорія націєтворча. На думку О. Потебні, «мова - містичне ядро нації, тобто щось об'єктивно дане, що живе у підсвідомих глибинах етнографічної маси, те, що може видобутися на поверхню свідомості й стати керманичем усіх національних змагань у всіх ділянках життя». В іншому разі змагання, що минатимуть мову, приречені, бо збудовані на піску. І саме тоді без усвідомлення національного ідеалу, сконцентрованим виявом якого є мова, «розвій матеріальних відносин перший потопче і роздавить нас, як сліпа машина». Тому так безглуздо зараз абсолютизувати економічно-соціальний чинник коштом мовно-духовного. О. Забужко зауважує, що нашим державцям не вадило б «спочатку опанувати синтаксис, цю елементарну «гігієну» думання, перш ніж братися реформувати економіку». За очевидної сукупності разючих проблем безперечним є те, що без збереження своєї самобутньої культури нація втрачає своє обличчя (свою ідентичність) і приречена зникнути. Мова ж для цієї культури, за метафоричним висловом С. Лема, – це те саме, що центральна нервова система для людини, а відтак саме за станом мови можна встановити стан культури. Націоналізм – це передусім усвідомлення своєї відмінностісамобутності у світі, що ґрунтується на мові як вістрі культури, і водночас «послідовний націоналізм є інтернаціоналізм». Якщо способом дедукції розгортати цей блискучий вислів О. Потебні до цеглин нашого буття – світолюдини, то егоїзм – це альтруїзм, адже ближнього можна і слід полюбити тільки так, як самого себе. І саме ця любов до свого роду, коли вона спрямована в себе, зміцнює одностайність нації, а коли спрямована назовні, проти іншої нації, то посилює чвари і ненависть [1, с. 39]. Отже, дайте достатньо любові собі, своїй країні, своїй нації, дайте так і стільки, щоби Вам не стало сили на ненависть до інших. За Миколою Міхновським, головна причина нещастя нашої нації – брак націоналізму (розумій любові) серед її широкого загалу. Що відбувається з родиною, коли зникає любов? Зрозуміло. То чи не очевидною є причина безладу у державі? Найглибшим містичним проявом цієї любові є мова. Натомість кількість носіїв цієї мови-любові, цього «рушія і регулятора національної психології» (О. Федик), меншає (статистика свідчить, що 5 млн. українців зреклися рідної мови), що з огляду на абсолютну детермінованість усіх духовно-матеріальних явищ свідчить про занепадницькі тенденції у нашому суспільстві. Наприклад, соціологи спостерегли, що найвищий відсоток злочинів саме в містах зденаціоналізованих, де фактично українська мова відсутня, а російська помітно спотворена. Мова реагує на всі соціальні, національні деформації. Мова мстива: будь-яка наруга над нею призводить до душевної ущербності. Нація, котра втрачає свою рідну мову і приймає чужу, не має духовної самостійності, а завжди йде «на помочах», через що не проявляє ініціативи – цієї необхідної умови духовного і матеріального поступу взагалі. Така нація не має душевної бадьорості, натомість вона апатична й млява. Вона не спроможна утвердити свого права на життя поміж інших націй і через те ходом самого життя засуджена на смерть. Отож лише сильна національна воля, що, за І. Франком, є синтезом бажань, потреб і змагань, які сягають аж межі можливого, є критерієм життєздатності нації. Завдяки, власне, цій волі наша мова, що лише за ХVІІІ-ХІХ ст. пережила 173 укази заборон, винесла на своїх плечах націю. Ю. Шевельов називає це «лінґвістичним чудом». Мабуть, не таке вже й чудо, а просто зайве демонстрування творчої функції мови, тобто націєтворчої, тієї, що є постійним імпульсом-спалахом на щоразу новій межі національної смерті українців. І от після лінгвоциду ХVІІІ-ХІХ століть лише десятки інтелігентних родин зустріли ХХ століття українською мовою у Києві, як і колись у першій пол. ХІХ ст. у Празі після навального понімечення лише в осібних інтелігентних осередках чули мову чеську. Якщо чехи, запаливши національною ідеєю всю націю, цілком розв'язали мовну проблему, а з нею – і проблему буття, то ми, задекларувавши довгождану державність української мови 1989 року, де-факто маємо нею лише 13% інформаційного простору... і на додаток «просунутий» суржик, інакше креольський, тобто розвинений і збагачений в одному-двох поколіннях. З огляду на це тільки на ґрунті національної мови, яка духовно обрамлює націю і оберігає її від асиміляції та розсіяння в інших духових середовищах, можливий розвиток національної свідомості, пам'яті і національного пізнання. Завдання 8. Складіть короткий реферат (не більше 850 знаків) статті, запропонованої у попередньому завданні. Віднайдіть у тексті випадки порушення мовних норм. Завдання 9. Поясніть відмінності у значенні слів, наведених у групах. Утворіть словосполучення, використовуючи подані слова. Акціонерний – акціонерський; аргументування – аргументація; база – базис; базар – ринок – ярмарок; вибирати – добирати – обирати; виборний – виборчий – вибірний; виголошувати – оголошувати – проголошувати; витрата – витрати – видаток; внесок – вклад; гарантійний – гарантований; головний – основний; ділянка – дільниця; договір – угода; економіка – економія; завдання – задача; інформативний – інформаційний; керівництво – керування; кримінальний – карний; об’єм – обсяг; особистий – особовий – особливий. Завдання 10. Перекладіть слова і словосполучення українською мовою. Обдумывать вопрос, обезвредить выбросы, обеспечить поставку, обжаловать решение, обмен опытом, обнародовать данные, обнаружить причину, обобщение результатов, оборотные средства, обоснованные выводы, обострять отношения, оборудование цеха, обоюдный ущерб, образ действия, образ мысли, образ правления, главным образом, коренным образом, надлежащим образом, насильственным образом, некоторым образом, обманным образом, обыкновенным образом, равным образом, решительным образом, таким образом, частным образом, обратить в шутку, обратиться по адресу. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕКЛАДУ Текст 1 История криптографии насчитывает около 4 тысяч лет. В качестве основного критерия периодизации криптографии возможно использовать технологические характеристики используемых методов шифрования. Мы предлагаем придерживаться такой периодизации. Первый период (приблизительно с 3-го тысячелетия до н.э.) характеризуется господством моноалфавитных шифров (основной принцип – замена алфавита исходного текста другим алфавитом через замену букв другими буквами или символами). Второй период (хронологические рамки – с IX века на Ближнем Востоке (Ал-Кинди) и с XV века в Европе (Леон Баттиста Альберти) – до начала XX века) ознаменовался введением в обиход полиалфавитных шифров. Третий период (с начала и до середины XX века) характеризуется внедрением электромеханических устройств в работу шифровальщиков. При этом продолжалось использование полиалфавитных шифров. Четвёртый период – с середины до 70-х годов XX века – период перехода к математической криптографии. В работе Клода Шеннона появляются строгие математические определения количества информации, передачи данных, энтропии, функций шифрования. Обязательным этапом создания шифра считается изучение его уязвимости к различным известным атакам – линейному и дифференциальному криптоанализу. Однако до 1975 года криптография оставалась «классической», или же, более корректно, криптографией с секретным ключом. Современный период развития криптографии (с конца 1970-х годов по настоящее время) отличается зарождением и развитием нового направления – криптография с открытым ключом. Её появление знаменуется не только новыми техническими возможностями, но и сравнительно широким распространением криптографии для использования частными лицами (в предыдущие эпохи использование криптографии было исключительной прерогативой государства). Правовое регулирование использования криптографии частными лицами в разных странах сильно различается – от разрешения до полного запрета. Текст 2 Математика Да Винчи Из евклидовой геометрии Леонардо знал, что в ряду равнобедренных треугольников с основаниями, находящимися на равном расстоянии от вершины, длины этих оснований, равно как и расстояния от их концевых точек до вершины, образуют арифметическую прогрессию. Такие треугольники он называл «пирамидами», а арифметическую прогрессию, соответственно, именовал «пирамидальной». Леонардо часто иллюстрирует этот метод в своих записных книжках. Так, в манускрипте «М» он чертит пирамиду (равнобедренный треугольник) с последовательным рядом оснований, помеченных кружочками и цифрами от 1 до 8. Внутри треугольника он также помечает последовательно возрастающие длины оснований цифрами от 1 до 8. В комментарии Леонардо дает четкое определение арифметической прогрессии: «...Пирамида... приобретает в каждой степени своей длины одну степень ширины, и таким образом отношение между приобретениями получается находящимся в арифметической прогрессии, так как излишки постепенно равны». Именно эту схему Леонардо использует для иллюстрации возрастания скорости падающих тел с течением времени: «Так как естественное движение весомых тел при каждой степени приобретает степень скорости, то такое движение изображается в отношении приобретения силы в виде пирамиды...». Мы знаем, что выражение «при каждой степени» обозначает единицу времени, так как ранее в той же записной книжке Леонардо пишет: «Свободно опускающаяся тяжесть в каждую степень времени приобретает степень движения и в каждую степень движения приобретает степень скорости...». Другими словами, он устанавливает математический закон, сущность которого состоит в функциональной зависимости между скоростью и движением свободно падающих тел. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ Оберіть правильний варіант відповіді. 1. Науковий стиль має своїм завданням: а) формувати громадську думку; б) подати інформацію через художній образ; в) точно викласти наукову інформацію; г) регулювати сферу офіційно-ділових стосунків. 2. Науковий стиль реалізується в таких жанрах: а) виступ, нарис, памфлет, фейлетон, дискусія; б) дисертація, монографія, стаття, лекція, підручник, відгук, анотація; в) закон, кодекс, доручення, акт, оголошення, розписка, лист тощо; г) мемуари, оповідання, монографія, рецензія, реферат. 3. Науковий стиль має таку сферу поширення (коло мовців): а) наука, техніка, освіта; б) усне повсякденне спілкування у побуті, на виробництві; в) офіційно-ділові стосунки, спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті; г) офіційно-ділові стосунки, тексти різних жанрів, освіта. 4. Чи правильно вжито розділові знаки в реченні? Мова – засіб обміну інформацією у всіх суспільно важливих сферах комунікації, політиці, науці, виробництві, освіті, культурі тощо (Підручник). а) так, правильно; б) після слова комунікації потрібно поставити двокрапку, а не кому; в) після слова комунікації потрібно поставити тире, а не кому; г) після слова комунікації не повинно бути розділового знака. 5. Документ, який є коротким усним або письмовим викладом наукової статті, монографії, результатів наукового дослідження, змісту книги, є: а) монографією; б) статтею; в) рефератом; г) дисертацією. 6. Науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газеті, який є результатом мисленнєвого процесу, в якому поєднуються аналіз, структурування, формулювання та висловлення думок, є: а) рефератом; б) конспектом; в) статтею; г) тезами. 7. Бібліографія – це: а) текст, що розміщується в кінці сторінки; б) список літератури з певного питання; в) це членування тексту на складові частини; г) заголовок тексту. 8. Розрізняють бібліографію: а) точну, гуманітарну, філософську; б) художню, наукову, публіцистичну; в) реєстраційну, рекомендаційну, як список використаної літератури; г) інформаційну, описову, довідково-рекомендаційну. 9. Який запис підручника (посібника), що має одного автора, є правильним: а) І. Р. Вихованець «Граматика української мови. Синтаксис»: Підручник, К., Либідь: 1993. – 368 с. б) Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. – К.: Літера, 2000. – 480 с. в) А. Н. Діденко. – Сучасне діловодство: Навч. посібник. – К.: «Либідь», 2000, С. 384; г) Шкляр В. Елементал : [роман] / Василь Шкляр. – Львів : Кальварія, 2005. – 196 с. 10. У котрому реченні немає мовностилістичних помилок: а) Після закінчення університету я отримав скерування у відділ маркетингу. б) Почувши такі аргументи, ви теж сумнівалися б на мому місці. в) Ми вибудовуємо найвсеосяжніші плани на майбутнє. г) Вашу позицію щодо реорганізації підприємства визнано найбільш ефективнішою. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Бацевич, Ф. Основи комунікативної лінгвістики: підручник / Ф. Бацевич. – К. : Академія, 2004. – 344 с. 2. Загнітко А. П. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування / А. П. Загнітко, І. Г. Данилюк. – Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2008. – 480 с. 3. Онуфрієнко Г. С. Науковий стиль української мови: навчальний посібник з алгоритмічними приписами / Г. С. Онуфрієнко. – [2-ге вид. перероб. та доп.]. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 392 с. 4. Онуфрієнко Г. С. Риторика: навч. посібн. / Г. С. Онуфрієнко. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 592 с. 5. Українська мова за професійним спрямуванням. Практикум: Навч. посіб. / За ред. Т.В.Симоненко. – К. : Вид. центр «Академія», 2009. – 270 с. 6. Українсько-російський словник наукової термінології: 100 000 / за заг. ред. Л. Симоненко. – К. : Ірпінь, 2004. – 416 с. 7. Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням: підручник / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. – [2-ге вид., виправ. і доповнен.]. – К. : Алерта, 2011. – 696 с.
