СКЛАДНІ ФОРМИ МИСЛЕННЯ. УМОВИВОДИ Лекція №4. Кафедра філософії План лекції 1- Умовиводи: поняття, структура, класифікація 2- Безпосередні умовиводи 3-Дедуктивні умовиводи. Категоричний силогізм 4- Індуктивні умовиводи 5- Умовиводи за аналогією Кафедра філософії 1. Умовиводи: поняття, структура, класифікація Умовивід – це форма мислення, за допомогою якої з одного або декількох суджень виводиться нове судження, що містить у собі нове знання Процес висновування Кінцевий результат міркування Кафедра філософії Структура умовиводу Засновки Судження, з яких виводяться нові знання Висновки Заключні судження, до яких за певними правилами доходять на підставі аналізу засновків Висновки в умовиводі можуть бути або істинними, або хибними. Для істинних, необхідно дотримуватися 2-х передумов: 1) самі засновки, з яких робиться висновок, мають бути істинними; 2) умовивід має бути зроблений із дотриманням усіх норм логічного мислення. Класифікація умовиводів Існує розгалужена класифікація За кількістю засновків умовиводи поділяються на: безпосередні виведені з одного засновку опосередковані висновки зроблені з двох чи більшої кількості засновків Кафедра філософії Класифікація умовиводів Опосередковані умовиводи поділяються на: дедуктивні – висновок робиться від загального до окремого; індуктивні – висновок робиться від окремого до загального; трансдуктивні (умовиводи за аналогією) – рух думки йде від одного часткового випадку до іншого часткового випадку; Кафедра філософії Класифікація умовиводів Виводи логіки предикатів: 1) Безпосередні умовиводи 2) Опосередковані умовиводи Виводи логіки висловлювань: 1) 2) 3) 4) Суто умовний – умовивід, в якому засновки та висновок є умовними судженнями. Умовно-категоричний – умовивід, в якому один із засновків – умовне судження, а інший засновок та висновок – судження категоричні. Розділово-категоричний – умовивід, в якому один із засновків – судження розділове, а інший засновок та висновок – категоричні. Умовно-розділовий – умовивід, в якому один засновок умовне, а другий – розділове судження. Його різновид – дилема. Кафедра філософії 4.2. БЕЗПОСЕРЕДНІ УМОВИВОДИ Безпосередній Безпосередній умовивід умовивід –– це це умовивід, умовивід, вв якому якому висновок висновок одержано одержано на на підставі підставі єдиного єдиного засновку. засновку. Висновок Висновок уу безпосередньому безпосередньому умовиводі умовиводі робиться робиться на на основі основі перетворення перетворення суджень. суджень. Кафедра філософії 4.2. Безпосередні умовиводи Перетворення Обернення Види безпосередніх умовиводів Протиставлення предикату усі S є Р → жодне S не є не-Р. деякі S є Р → деякі S не є не-Р жодне S не є Р → усі S є не-Р деякі S не є Р → деякі S є не-Р •усі S є Р → деякі Р є S •жодне S не є Р → жодне Р не є S •деякі S є Р → деякі Р є S •усі S є Р → жодне не-Р не є S •жодне S не є Р → деякі не-Р є S • деякі S не є Р → деякі не-Р є S Тотожність /А → А, Е → Е, І → І, О → О/ Підпорядкування /А → І, І → А, Е → О, О → Е/ Підконтрарність /І → О, О → І/ Умовиводи за Контрарність /А → Е , Е→ А/ “логічним квадратом” Контрадикторність /А → О, О → А, Е → І, І → Е/ Кафедра філософії 4.3. Дедуктивні умовиводи. Дедуктивним умовиводом називається умовивід від загального до часткового Умови можливості дедуктивного умовиводу такі: один засновок повинен мати загальний характер другий засновок має стосуватися окремого предмета, що належить до певного класу Кафедра філософії 4.3. Дедуктивні умовиводи Структура дедуктивного умовиводу Менший термін поняття, що посідає місце суб’єкта у висновку Більший термін S поняття, що посідає місце предиката у висновку. Р Середній термін поняття, наявне в обох засновках, але відсутнє у висновку М Кафедра філософії 4.3. Категоричний силогізм Категоричний силогізм – це умовивід, у засновках якого є судження, де щось стверджується або заперечується. М–Р S–М отже, S – Р. Аксіоми категоричного силогізму: 1. Усе, що стверджується (або заперечується) про клас предметів, може стверджуватися (або заперечуватися) про кожен предмет цього класу. 2. Ознака ознаки предмета є ознакою самого предмета; те, що суперечить ознаці предмета, суперечить самому предмету. Кафедра філософії 4.3. Категоричний силогізм Загальні правила силогізму ■ Правила термінів у кожному силогізмі має бути тільки три терміни: великий, малий, середній; середній термін хоча б в одному із засновків має бути розподілений, тобто взятий у загальному значенні. ■ Правила засновків з двох часткових або заперечних засновків не можна робити висновок; якщо один із засновків – часткове судження, то й висновок має бути частковим; якщо один із засновків – заперечне судження, то й висновок має бути заперечним. ■ Основні помилки 1. Сплутування можливості й дійсності. 2. Поспішний висновок з непевного засновку. Кафедра філософії 4.3. Дедуктивні умовиводи Види силогізмів Полісилогізм Ентимема Сорит Складний силогізм. Два або кілька простих категоричних силогізмів, пов'язаних один з одним так, що висновок одного з них є засновком іншого. Скорочений силогізм. Форма умовиводу, в якому одне з трьох суджень не виявлене, але є в міркуванні. Складноскорочений силогізм. Особливий вид складного силогізму, який складається із скорочених силогізмів. Наводяться тільки останні висновки (заключення), а всі проміжні випускаються. Кафедра філософії 4.4. Індуктивні умовиводи Індуктивний умовивід – це умовивід, в якому зв’язок засновків і висновку не спирається на логічний закон, через що висновок випливає з прийнятих засновків не з логічною необхідністю, а тільки з певною вірогідністю . Це умовивід від конкретного (часткового) до загального. Формула індукції така: S1 – P S2 – P S3 – P Отже, S – P Кафедра філософії 4.4. Індуктивні умовиводи Види індукції неповна загальний висновок випливає із засновків, які не охоплюють усіх предметів класу повна загальний висновок про клас предметів у цілому робиться на підставі вивчення всіх предметів певного· класу Індукція через простий перелік фактів Індукція через відбір фактів Наукова індукція Кафедра філософії 4.4. Наукова індукція Методи наукової індукції Метод єдиної подібності Метод єдиної розбіжності Метод супровідних змін АВС → а АDЕ →а АFG →а отже, А → а АВС → а BC → а отже, А → а A1BC → а1 A2BP → а2 A3BP → а3 отже, A → а Кафедра філософії Метод залишків ABC → abc BC → bc отже, A → а 4.5. Умовиводи за аналогією Аналогія – особливий різновид умовиводу, в якому на підставі подібності предметів в одних ознаках робиться висновок про їх подібності в інших ознаках. Логічна формула цього методу така: А – авсd В – авс отже, В – d. Кафедра філософії 4.5. Умовиводи за аналогією Умовивід за аналогією має не достовірний, а ймовірнісний характер. Умови ймовірності висновків за аналогією: Ступінь імовірності тим вищий, чим більше схожих ознак установлено в порівнюваних предметах. Ступінь імовірності тим вищий, чим істотнішими є порівнювані ознаки. Ступінь імовірності тим вищий, чим тісніше пов’язані між собою подібні ознаки й чим тісніший їхній зв’язок з ознаками, що переносяться на досліджуваний предмет або явище. Ознаки, що переносяться за аналогією, мають бути якомога більш однотипними з ознаками, на підставі яких ці предмети чи явища порівнюються. Якщо предмет, щодо якого ми робимо умовивід, має ознаку, несумісну з тією, що переноситься на нього за аналогією, то аналогія неможлива. Кафедра філософії 4.5. Класифікація умовиводів за аналогією АНАЛОГІЯ ПРОСТА ТОЧНА висновок робиться на підставі знання про те, що ознака, яка переноситься, за своєю сутністю тісно пов’язана з ознаками подібності має місце тоді, коли точно невідомо, яким чином ознака, що переноситься, пов’язана з ознаками подібності АНАЛОГІЯ ПРЕДМЕТІВ АНАЛОГІЯ ВІДНОШЕНЬ об’єктом уподібнення є подібні відношення між парами предметів, а ознакою, що переноситься, – властивість цих відношень об’єктами уподібнення є два подібні одиничні предмети, а ознакою, що переноситься, – властивість цих предметів Кафедра філософії ВИСНОВКИ Умовиводом називається форма мислення, за допомогою якої з одного або декількох суджень виводиться нове судження, що містить у собі нове знання. Логікою встановлюються структура умовиводів, їх класифікація, правила і помилки умовиводів, перш за все індуктивних та дедуктивних. Особливість дедуктивних умовиводів полягає в тому, що, як правило, дає правильні або імовірнісні висновки . Кафедра філософії
