КОЛЬОРАТИВИ В АНГЛІЙСЬКІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ ПІБ Науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент Т.В. Подуфалова Актуальність роботи. У мовознавстві прояви колірної картини світу можна прослідкувати через кольоронайменування, що формують «вториннообразну мовну картину світу» [2], яка, на мій погляд, визначається як відображення у семантиці кольоронайменувань фрагмента концептуальної картини світу. Структура останньої складає каркас набутих людиною знань, отриманих нею через інтерпретацію кольору, яка зумовлена як ступенем сенсорної інформації, так і певним етапом суспільно-історичного розвитку нації. Не дивлячись на те, що колір – об’єктивне, загальне для усіх людей фізичне відчуття, найменування композит на позначення кольору утворюють у різних мовах складну систему, а системи окремих різноспоріднених мов виявляють показові розбіжності. Я вважаю, що дослідження колоративної композити передбачає розкриття номінативної природи співвіднесеності цих мовних одиниць з об’єктами реального світу в аспекті усього комплексу знань людини, залучення сфер свідомого та позасвідомого як реалізації світопізнання у номінативній діяльності індивіда. Колірна лексика часто слугувала об’єктом дослідження в лінгвістиці. Її розглядали в різноманітних аспектах: вивчалися механізми номінації колірного простору носіями різних мов (Виноградов В. В. [1], Деменчук О. В. [2], Драгунский В. В. [3], Клименко Н. Ф. [4], Ковальська І. В. [5] та ін). Незважаючи на суттєвий науковий доробок, отриманий у різний час у межах даної проблематики, слід зауважити, що ці дослідження загалом не демонструють цілісності. Мета даного дослідження –вивчення та опис особливостей кольоративів в англійській фразеології. Історія вивчення колірної лексики засвідчила, що спершу дослідження ґрунтувалися здебільшого на антропологічних, фізіологічних та психологічних засадах і лише у ХХ столітті акцент змістився до суто лінгвоструктурних досліджень. Кольоративи – розвинена лексико-семантична група слів, що постійно поповнюється, яка протягом тривалого періоду часу привертає увагу лінгвістів [1]. Я думаю, що феномен кольору цікавив людство з давніх-давен. Спроби розробити теорію кольору сягають ще часів Платона. Ґрунтовно колір як фізичне явище описав І.Ньютон. Люди намагалися пояснити це явище, з’ясувати його дію на мозок і психіку. Однак, на мій погляд, говорити про колір як про щось визначене не можна, це зумовлено неоднаковим сприйманням даного явища різними людьми. Недивлячись на це різноманітні дослідження феномену «колір» відбуваються постійно. Так, вивченням фізичних якостей спектральних кольорів займається кольорознавство. А вивчення психологічного впливу певних сполучень кольорів – кольорових гармоній - складає предмет естетики кольору. Моя думка така, що уявлення про колір як властивість об'єктів відображати дійсность формується у людини на основі багаторічного особистого зорового досвіду. Житейське поняття про природу кольору відображається в нашій мові, утворюючи різні словосполучення з колірними прикметниками: «blue sea» -«синє море», «green apple» - «зелене яблуко», «white wall» - «біла стіна» та ін. Але природа - велика загадка, і було б неправильним співвідносити колір з предметами зовнішнього світу . У зв'язку з цим К. Юнг пише, що «дійсна природа явищ ... завжди виявляється більш складною, ніж це випливає з безпосередніх спостережень, ... тому немає нічого дивного, що й уявлення про природу світла і кольору, засновані на повсякденному досвіді» [8]. Я думаю, що характерною особливістю чорного кольору є те, що для всіх народів він символізує «погане». В західній традиції це смерть, траур, скорбота, меланхолія, приниження, руйнування. Однак не завжди чорний – символ зла. Це і колір покаяння. Доведено, що чорний колір, як і білий, захищає від дії шкідливої енергетики. Ось чому представники духовенства різних країн і вірувань носять чорну одіж. Чорний - символ темряви, зла і смерті. Взагалі, всіх злих сил, процесів гниття і затемнення. Тому сторона світу чорного кольору є Північ, а пора року - зима; пора доби - ніч; а напрям - вліво і вниз, тобто в протилежну сторону від руху яскравого Сонця. Чорний - ознака загибелі всього живого, бо живе любить і прагне світла. Цей колір світло «ненавидить», тому постійно по-своєму знищує його – поглинає, виступає символом глибокої жалоби і тяжкого горя. В давнину - слуга Чорнобога і Мари та інших чорних демонічних і хтонічних (тобто підземних) лихих сил [7]. До складу деяких вільних словосполучень лексема «black» увійшла у переносному значенні. У такому значенні фразеологізму ця семантика компонента була взята за основу. Виразно проступають наступні значення лексеми «black»: поганий, страшний – «devil is not so black as he is painted» - «не такий він вже поганий, як його зображують», «to depict in black colours» - «представляти в поганому світлі», «to paint smth. Black» - «показувати в найгірших тонах»; нещасливий, важкий – «a black year» - «чорний, нещасливий рік», a «black day» - «важкий, поганий день»; похмурий, поганий – «black looks» - «похмурі, несхвальні погляди», «to look black» - «мати незадоволений, похмурий, злий вигляд», «things look black» - «справи погані». Існує група фразеологічних одиниць, яких об’єднує значення «потрапляти в немилість». Вираз «the black book» означає «чорна книга до якої заносять прізвища осіб, що підлягають покаранню». З ним пов’язані такі фраземи, як «black books» - «немилість», «to be in one’s black books» - «бути зневаженим кимось», «black list» - «чорний список» та «black mark» - «занесення до чорного списку». Негативне значення цим фразеологічним одиницям надає саме колоронім «black». Дана назва кольору в деяких фраземах може позначати «нечесність», наприклад: «black conscience» - «чорна, нечиста совість», «black market» -«чорний, спекулятивний ринок» [5]. Я згодна, що повною протилежністю чорного кольору є білий. У слов’ян білий походить від світла та вогню. Білизна – символ краси, любові. На заході цей колір означає святість, чистоту, відвертість, спокій, тріумф духа над плоттю. В той же час у східній традиції білий – символ неба, траур, це кінцевий пункт яскравості та світла, панування добрих сил [2]. Білий колір - символ невинності, чистоти й радості. Він – нейтральний, в ньому закладена чарівна сила денного сонячного світла, що виражає спорідненість із Божественною силою. Цей колір багатий своєю чистотою, бо несе в собі всю гаму веселкових кольорів, на які розпадається, коли зустрічається з чистими краплями небесної води. Тож у його небесно-світлій чистоті - гармонія всіх кольорів, як в Богові - гармонія цілого світуь [3]. Білий - це колір миру, спокою: «to wave / show / fly the white flag» здатися; показати мирні наміри і добру волю; «white alert» - відбій повітряної тривоги, а сигнал, що небезпека минула; «to stand in a white sheet» - публічно каятися. Але в білого є і негативні значення: хвороба, страх, переляк, самотність, хвилювання: «to be / look white as sheet (ghost, death)» -дуже сильно збліднути (зазвичай від страху або хвилювання); «to be white – hot» - бути розлюченим, доведеним до сказу; «white – knuckle» - подія або подорож, яке викликає сильне хвилювання через його небезпеку. Цей колір може так само означати боягузcтво: «white feather / liver» - боягуз. Колірний компонент «white» крім значення «білий», асоціюється також з прикметником «чистий», «цнотливий», «блідий» («a white wedding» - «весільна церемонія, всі атрибути якої підкреслюють цнотливість нареченої», «white light» - «чесне, неупереджене судження»); to turn white - збліднути, побіліти; «white lie» - «свята брехня»; cвята брехня - це брехня, сказана для того, щоб не засмучувати кого - небудь, а не з метою вигадки або шкоди комусь; «white night» - «ніч без сну»; «to stand in a white sheet» - «публічно каятися» (To save his life, he had to stand in a white sheet. - Щоб врятувати своє життя, йому необхідно було публічно покаятися); «white elephant» - а) індійський слон, б) що-небудь обтяжливе, невигідне; подарунок, від якого не знаєш, як позбутися; «white crow» - «біла ворона, рідкість» «to bleed white» - а) знекровити, б) обібрати до нитки, викачати гроші [4]. Отже, ми розглянули психологічне тлумачення та найчастіші випадки вживання тих кольорів, які зустрічаються у компонентному складі фразеологізмів англійської мови найчастіше. Література 1. Виноградов В. В. Избранные труды : исследования по русской грамматике / В. В. Виноградов. – М. : Наука, 1975. – 459 с. 2. Деменчук О. В. Колоративна композита в англійській мові: когнітивноономасіологічний аспект : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. “Германські мови” / О. В. Деменчук. – К., 2003. – 19 с. 3. Драгунский В. В. Цветовой личностный тест / В. В. Драгунський. – Минск : Харвест, 1999. – 448 с. 4. Клименко Н. Ф. Морфологічна будова композитів / Н. Ф. Клименко // Морфологічна будова сучасної української мови. – К. : Вища школа, 1975. – С. 34. 5. Ковальська І. В. Колористика як перекладознавча проблема : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.16. “Перекладознавство” / І. В. Ковальська, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2001. – 19 с. 6. Лісничий Д. В. Семантична структура колоративів з фітонімними основами в сучасній українській мові / Д. В. Лісничий // Науковий часопис НПУ імені Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови. – К. : НПУ ім. Дагоманова, 2007. – Вип. № 3. – С. 219– 234. 7. Пастушенко Т. В. Цветовая номинация как элемент вторично-образной языковой картины мира : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04. / КНЛУ. – К., 1998. – 184 с. 8. Полюжин М. М. Функціональний і когнітивний аспекти англійського словотворення / М. М. Полюжин. – Ужгород : Закарпаття, 1999. – 240 с. 9. Селіванова О. О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд) / О. О. Селіванова. – К. : Фитосоциоцентр, 1999. – 148 с.
