Види будівельних матеріалів, що використовуються в будівництві 1. Натуральні Будівельні Матеріали Будівельні матеріали зазвичай можна розділити на два види: натуральні і синтетичні. Природні матеріали-це ті, які не обробляються або мінімально обробляються промисловістю, такі як деревина або скло. Синтетичні матеріали виготовляються в промислових умовах після численних маніпуляцій людини, таких як пластмаси і фарби на нафтовій основі. І те і інше має своє застосування. Бруд, камінь та волокнисті рослини є найважливішими матеріалами, крім наметів, виготовлених з гнучких матеріалів, таких як тканина або шкіра. Люди в усьому світі використовували ці три матеріали разом, щоб створити будинки, що відповідають їх місцевим погодним умовам. Як правило, камінь і / або щітка використовуються в якості основних конструктивних компонентів в цих будівлях, в той час як бруд використовується для заповнення простору між ними, виступаючи в якості типу бетону та ізоляції. Основний приклад-тин і мазня, які в основному використовувалися в якості постійного житла в тропічних країнах або в якості літніх споруд стародавніми північними народами. 2. Тканина Раніше намет був домом вибору серед кочових груп по всьому світу. Два добре відомих типи включають конічний вігвам і круглу юрту. Він був відроджений як основний будівельний метод з розвитком розтяжної архітектури і синтетичних тканин. Сучасні будівлі можуть бути виконані з гнучкого матеріалу, такого як тканинні мембрани, і підтримуватися системою сталевих тросів або внутрішнім (повітряним тиском.) 3. Бруд і глина Кількість кожного використовуваного матеріалу призводить до різних стилів будівель. Вирішальний фактор зазвичай пов'язаний з якістю використовуваного грунту. Більша кількість глини зазвичай означає використання стилю cob / adobe, в той час як низька глинистий грунт зазвичай асоціюється з дерновим будівництвом. Інші основні інгредієнти включають в себе більш-менш пісок / гравій і солому / траву. Утрамбована земля-це як старий, так і новий підхід до створення стін, колись зроблений шляхом ущільнення глинистих ґрунтів між дошками вручну, тепер використовуються форми і механічні пневматичні Компресори. Грунт і особливо глина-це хороша термічна маса; вона дуже хороша при підтримці температури на постійному рівні. Будинки, побудовані з землі, як правило, мають природну прохолоду в літню спеку і тепло в холодну погоду. Глина утримує тепло або холод, вивільняючи його протягом певного періоду часу, як камінь. Земляні стіни змінюють температуру повільно, тому штучне підвищення або зниження температури може використовувати більше ресурсів, ніж, скажімо, в дерев'яному будинку, але тепло/прохолода залишається довше. Люди будували будинки переважно з глини і глини, таких як качани, дерен і Саман, що призвело до появи будинків, які століттями будувалися в Західній і Північній Європі, а також у всьому іншому світі, і продовжують будуватися, хоча і в меншому масштабі. Деякі з цих будівель залишалися придатними для життя протягом сотень років. 4. Скеля Скельні споруди існували стільки, скільки пам'ятає історія. Це самий довговічний будівельний матеріал, доступний і зазвичай легко доступний. У світі існує безліч типів гірських порід, і всі вони мають різні властивості, які роблять їх краще або гірше для конкретних цілей. Камінь-дуже щільний матеріал, тому він також дає багато захисту, його головний недолік як матеріалу-це його вага і незграбність. Його щільність енергії також вважається великим недоліком, так як камінь важко зігріти без використання великої кількості теплоносіїв. Стіни з сухого каменю будувалися до тих пір, поки люди клали один камінь на інший. Зрештою для скріплення каменів стали використовувати різні форми розчину, цемент тепер став найпоширенішим. Наприклад, посипані гранітом нагір'я національного парку Дартмур в Сполученому Королівстві забезпечували достатні ресурси для перших поселенців. Круглі хатини були побудовані з вільних гранітних скель протягом неоліту та раннього бронзового віку, а залишки приблизно 5000 людей все ще можна побачити сьогодні. Граніт продовжував використовуватися протягом усього середньовічного періоду (див. дартмурський довгий будинок) і в Новий час. Шифер-це ще один тип каменю, який зазвичай використовується як покрівельний матеріал у Великобританії та інших частинах світу, де він зустрічається. В основному кам'яні будівлі можна побачити в більшості великих міст, деякі цивілізації побудовані повністю з каменю, такі як піраміди в Єгипті, піраміди ацтеків і залишки цивілізації інків. 5. Солома Солома - один з найстаріших відомих матеріалів; трава-хороший ізолятор і легко збирається. Багато африканських племен жили в будинках, повністю виготовлених з трави цілий рік. У Європі солом'яні дахи на будинках колись були поширені, але цей матеріал вийшов з моди, оскільки індустріалізація і вдосконалений транспорт збільшили доступність інших матеріалів. Сьогодні ця практика переживає відродження. У Нідерландах, наприклад, багато новобудови теж мають солом'яні дахи зі спеціальною коньковой черепицею зверху. 6. Чагарник Чагарникові конструкції будуються повністю з частин рослин і зазвичай зустрічаються в тропічних і субтропічних районах, таких як тропічні ліси, де дуже великі листя можуть бути використані в будівництві. Корінні американці часто будували чагарникові споруди для відпочинку та проживання. Вони побудовані в основному з гілок, сучків і листя, а також кори, подібно бобровій хатині. Вони називалися по-різному: вікіупи, навіси і так далі. 7. Льод Лід використовувався інуїтами для іглу, але також використовувався для крижаних готелів в якості туристичної пам'ятки в північних районах, які інакше не могли б побачити багато зимових туристів. 8. Дерево Деревина-це продукт дерев, а іноді й інших волокнистих рослин, що використовуються в будівельних цілях при різанні або пресуванні в пиломатеріали і пиломатеріали, такі як дошки, Дошки та аналогічні матеріали. Це універсальний будівельний матеріал, який використовується в будівництві практично будь-якого типу споруд в більшості кліматичних зон. Деревина може бути дуже гнучкою під навантаженнями, зберігаючи міцність при вигині, і неймовірно міцною при вертикальному стисненні. Існує багато різних якостей для різних типів деревини, навіть серед тих же порід дерев. Це означає, що певні види краще підходять для різних цілей, ніж інші. А умови вирощування важливі для визначення якості. Історично склалося так, що деревина для будівництва великих споруд використовувалася в необробленому вигляді у вигляді колод. Дерева просто обрізали до потрібної довжини, іноді здирали кору, а потім надрізали або прив'язували на місце. У колишні часи і в деяких частинах світу багато сільських будинків або громад мали особистий ділянку лісу, з якого сім'я або громада вирощувала і збирала Дерева для будівництва. За цими ділянками будуть доглядати, як за садом. З винаходом механізованих пилок почалося масове виробництво мірних пиломатеріалів. Це робило будівлі швидше зводяться і більш однорідними. Так був створений сучасний будинок в західному стилі. 9. Цегла і блок Цегла-це блок, виготовлений з обпаленого в печі матеріалу, зазвичай глини або сланцю, але також може бути з бруду нижчої якості і т.д. глиняні цеглини формуються в лиття (метод м'якої бруду) або в промисловому виробництві найчастіше шляхом екструзії глини через матрицю, а потім різання дроту до потрібного розміру (процес жорсткої бруду). Цегла широко використовувалася в якості будівельного матеріалу в 1700, 1800 і 1900-х роках. Ймовірно, це було пов'язано з тим, що він був набагато більш вогнезахисним, ніж деревина в вічно переповнених містах, і досить дешевим у виробництві. Інший тип блоків замінив глиняні цеглини в кінці 20-го століття. Це був шлакоблок. Зроблено в основному з бетону. Важливим недорогим матеріалом в країнах, що розвиваються є піщанобетонний блок, який слабкіше, але дешевше ОБПАЛЕНОЇ ГЛИНЯНОЇ ЦЕГЛИ. 10. Бетон Бетон-це композитний будівельний матеріал, виготовлений з комбінації наповнювача (композиту) і сполучної речовини, такого як цемент. Найбільш поширеною формою бетону є портландцементний бетон, який складається з мінерального заповнювача (зазвичай гравію і піску), портландцементу і води. Після змішування цемент гідратується і в кінцевому підсумку твердне в каменеобразний матеріал. При використанні в загальному сенсі це матеріал, що позначається терміном бетон. Для бетонної конструкції будь-якого розміру, оскільки бетон має досить низьку міцність на розтяг, його зазвичай зміцнюють за допомогою сталевих стрижнів або стрижнів (відомих як арматура). Цей посилений бетон потім називають залізобетоном. Щоб звести до мінімуму будь-які повітряні бульбашки, які б послабили конструкцію, вібратор використовується для видалення будь-якого повітря, яке було захоплено, коли рідка бетонна суміш заливається навколо залізної конструкції. Бетон був переважаючим матеріалом в цю сучасну епоху через його довговічності, формуемости і простоти транспортування 11. Метал Метал використовується в якості конструктивного каркаса для великих будівель, таких як хмарочоси, або в якості зовнішнього покриття поверхні. Існує багато видів металів, що використовуються для будівництва. Сталь-це металевий сплав, основним компонентом якого є залізо, і це звичайний вибір для металевих конструкцій. Він міцний, гнучкий, і якщо його добре очистити і/або обробити, то він прослужить довго. Корозія-головний ворог металу, коли мова заходить про довговічність. Більш низька щільність і краща корозійна стійкість алюмінієвих сплавів і олова іноді долають їх велику вартість. Латунь була більш поширена в минулому, але зазвичай обмежується конкретними видами використання або спеціальними предметами сьогодні. Металеві фігури досить помітні в збірних конструкціях, таких як хатина Куонсет, і їх можна побачити в більшості космополітичних міст. Для виробництва металу потрібно багато людської праці, особливо у великих кількостях, необхідних для будівельної промисловості. Інші використовувані метали включають титан, хром, золото, срібло. Титан можна використовувати в конструкційних цілях, але він набагато дорожче сталі. Хром, золото і срібло використовуються в якості прикраси, тому що ці матеріали дорогі і не володіють такими структурними якостями, як міцність на розтяг або твердість. 12. Стекло Прозорі вікна використовувалися з моменту винаходу скла для покриття невеликих отворів в будівлі. Вони давали людям можливість одночасно пропускати світло в кімнати і в той же час зберігати непогожу погоду зовні. Скло зазвичай виготовляється з суміші піску і силікатів і дуже крихке. Сучасні скляні "Навісні стіни" можуть бути використані для покриття всього фасаду будівлі. Скло можна також використовувати для того щоб п'ядь над широкою структурою даху в "рамці космосу". 13. Кераміка Кераміка - це такі речі, як плитка, Світильники і т.д. кераміка в основному використовується в якості світильників або покриттів в будівлях. Керамічні підлоги, стіни, стільниці, навіть стелі. Багато країн використовують керамічну черепицю для покриття багатьох будівель. Кераміка раніше була просто спеціалізованою формою випалу глини в Печах, але вона еволюціонувала в більш технічні області. 14. Пластик Пластикові труби проникають в бетонну підлогу в канадському багатоповерховому житловому будинку Термін "пластмаси" охоплює цілий ряд синтетичних або напівсинтетичних органічних продуктів конденсації або полімеризації, які можуть бути відлиті або екструдовані в об'єкти, плівки або волокна. Їх назва походить від того, що в своєму напіврідкому стані вони податливі, або мають властивість пластичності. Пластмаси сильно розрізняються по теплостійкості, твердості і пружності. У поєднанні з цією адаптивністю загальна однорідність складу і легкість пластмас забезпечують їх використання практично у всіх промислових застосуваннях сьогодні 15. Піна Спінений пластиковий лист буде використовуватися в якості основи для вогнетривкого міномета в банку CIBC в Торонто. Останнім часом синтетичний полістирол або пінополіуретан стали використовувати в обмежених масштабах. Він легкий, легко формується і є відмінним ізолятором. Він зазвичай використовується як частина структурної ізольованої панелі, де Піна затиснута між деревом або цементом. 16. Цементні композитиви Цементні композити є важливим класом будівельних матеріалів. Ці продукти виготовляються з гідратованої цементної пасти, яка зв'язує деревину або подібні частинки або волокна, щоб зробити збірні будівельні компоненти. В якості сполучних речовин використовувалися різні волокнисті матеріали, в тому числі папір і скловолокно. Деревина і натуральні волокна складаються з різних розчинних органічних сполук, таких як вуглеводи, глікозиди і феноли. Відомо, що ці сполуки уповільнюють схоплювання цементу. Тому, перш ніж використовувати деревину при виготовленні цементно-кісткових композитів, оцінюється її сумісність з цементом. Деревно-цементна сумісність - це відношення параметра, пов'язаного з властивістю деревно-цементного композиту до властивості акуратною цементної пасти. Сумісність часто виражається у відсотках. Для визначення деревно-цементної сумісності використовуються методи, засновані на різних властивостях, таких як гідратаційні характеристики, міцність, міжфазний зв'язок і морфологія. Дослідниками використовуються різні методи, такі як вимірювання гідратаційних характеристик цементно-заповнювальної суміші; порівняння механічних властивостей цементно-заповнювальних сумішей і візуальна оцінка мікроструктурних властивостей деревно-цементних сумішей. Було встановлено, що найбільш зручним методом є гідратаційний тест шляхом вимірювання зміни температури гідратації з часом. Нещодавно Karade et al. розглянули ці методи оцінки сумісності і запропонували метод, заснований на "концепції зрілості", тобто враховує як час, так і температуру реакції гідратації цементу. 17. Будівельні матеріали в сучасній промисловості Сучасне будівництво-це багатомільярдна індустрія, а виробництво і заготівля сировини для будівельних цілей здійснюється в світовому масштабі. Часто будучи головним урядовим і торговим ключовим пунктом між країнами. Екологічні проблеми також стають головною світовою темою, Що стосується доступності та стійкості певних матеріалів, а також видобутку таких великих кількостей, необхідних для середовища проживання людини. 18. Віртуальні Будівельні Матеріали Деякі матеріали, такі як фотографії, зображення, текст, можна вважати віртуальними. Хоча самі вони зазвичай існують на субстраті з природного матеріалу, в процесі репрезентації вони набувають іншу якість значущості в порівнянні з природними матеріалами. 19. Будівельні Вироби Коли ми говоримо про будівельні вироби, ми маємо на увазі готові частинки, які встановлені в різних архітектурних апаратних і декоративних апаратних частинах будівлі. У перелік будівельних виробів виключаються виключно матеріали, з яких побудована Архітектура Будівлі і несучі пристосування, такі як вікна, двері, шафи і т.д. Будівельні вироби не складають ніякої частини будівлі, скоріше вони підтримують і змушують його працювати. Кадді Успішно Спростовує Критику Кім Эльзессер У 2012 році силове позування було в моді. Кандидати на роботу, публічні оратори та спортсмени знаходили кілька хвилин на самоті, щоб прийняти пози Wonder Woman-like expansive body, сподіваючись посилити своє почуття влади. Виступ Емі Кадді на TED talk про переваги силового позування зібрав понад 46 мільйонів переглядів і став другим за популярністю TED talk в історії. Потім все змінилося, коли дослідження Кадді були атаковані її колегамисоціальними психологами. Засоби масової інформації рясніли заголовками про те, що силові пози не працюють, а дослідження по силових позах були названі лженаукою. Тепер Кадді та її нові співробітники опублікували спростування скептикам, які припускають, що позування влади все ще є законним методом, щоб змусити себе почувати себе більш сильним. Хто правий? Після ознайомлення з результатами дослідження я б рекомендував вам підготувати свою силову позу до роботи. Що таке позування влади? На випадок, якщо ви пропустили захоплення силовими позами, повідомлення Кадді було простим. Вона припустила, що мова нашого тіла керує тим, як ми думаємо і відчуваємо про себе, і, таким чином, те, як ми тримаємо наше тіло, може впливати на наш розум. Іншими словами, командуючи сильною позицією, ми можемо змусити себе почувати себе сильнішими. Докази силової пози були отримані з дослідження, яке Кадді завершила в Гарвардському університеті, де учасники сиділи або в позі високої потужності (експансивна поза), або в позі низької потужності (нахилившись всередину, схрестивши ноги) протягом двох хвилин. Кадді виявила, що ті, хто сидів у позі високої сили, відчували себе більш сильними і краще виступали в імітаційних інтерв'ю, ніж ті, хто цього не робив. Важливо розуміти, що дослідження Кадді мало два основних висновки. Поперше, люди, що сиділи в позах з високою силою, відчували себе більш сильними, ніж їхні колеги з низькою силою. По-друге, позування сили фактично змінило хімію їх тіла. Дослідження Кадді показало, що ті, хто приймав потужні пози, демонстрували збільшення тестостерону і зниження кортизолу. Кадді тлумачила ці гормональні ефекти як ще одне свідчення посилення почуття влади. Після того, як виступ Кадді на TED було випущено, здавалося, що всі позують влади. Перед співбесідою кандидати на роботу втікали в кімнату відпочинку, щоб взяти участь у двохвилинній позі високої потужності перед зустріччю з інтерв'юером. Навіть команда молодшої ліги мого сина перегрупувалася в бліндажі протягом двох хвилин у потужній позі перед першим іннінгом. Аргумент Проти Силового Позування Коли дослідження, покликане відтворити висновки Кадді про силове позування, не змогло повторити результати Кадді, почалися питання. Хоча академіки часто знаходять свою роботу критикованою, критика проти силового позування здавалася більш агресивною, ніж типове академічне дослідження. Критика була настільки різкою, що репортер New York Times, який висвітлював полеміку, описав, що ті, хто знайомий з дослідженнями Кадді, боялися захищати її роботу: "два штатних професори психології в університетах Ліги Плюща визнали мені, що вони публічно захищали б деякі позиції Кадді, якби вони не турбувалися про те, щоб стати мішенями."Навіть співавтор Кадді з дослідження позування сили дистанціювалася від дослідження і в дивно сформульованому спростуванні сказала, що ефекти позування сили були "не реальні.” Через що розгорілася суперечка? В основному це пов'язано зі статистичним методом, званим р-кривої. Надмірно спрощене пояснення цього методу полягає в тому, що якщо більшість досліджень у певній галузі навряд чи задовольняють критеріям статистичної значущості, то дослідження може бути не законним. Це ознака того, що дослідники, можливо, маніпулювали своїми даними (наприклад, вирішили виключити певні точки даних для отримання значущих результатів), або дослідникам просто пощастило. За словами її недоброзичливців, робота Кадді та інших дослідників з силового позування не пройшла тест Р-кривої. В результаті її дослідження були віднесені до лженауки. Наука чи лженаука-хто правий? Тепер Кадді може з повним правом стверджувати, що позування влади-це наука. Нова наукова стаття Кадді, опублікована в березні в журналі Psychological Science, пропонує достатньо доказів (які навіть проходять тест pкривої), що прийняття експансивної пози змушує людей відчувати себе більш сильними. Кадді зараз розглядає цей ефект як постуральний зворотний зв'язок, а не позицію влади (можливо, щоб заспокоїти тих, хто стверджував, що її дослідження були більш попсовими, ніж науковими). Аналіз Кадді вивчив понад 55 досліджень і ясно демонструє зв'язок між експансивними позами і почуттям влади. Навіть дослідження реплікації, яке започаткувало початкову суперечку, показало, що ті, хто перебуває в позах високої потужності, відчувають себе більш потужними, ніж їхні колеги з низькою позою. Однак згадаємо, що початкове твердження про позування влади полягало в тому, що воно призводило до двох ефектів: посилення почуття влади і зміни гормонів. Вплив позування влади на гормони все ще залишається під питанням. Існує недостатня реплікація гормонального аспекту результатів Кадді, щоб сказати, що це силове позування має будь-який реальний вплив на наші гормони. Тим не менш, відчуття більшої сили після силового позування є важливим відкриттям. Я, звичайно, перебуваю в багатьох ситуаціях, коли я хотів би відчувати себе більш сильним. Якщо прийняття експансивної пози може допомогти, я повністю згоден. До Чого Різкі Нападки На Кадді І Позування Влади? Ніхто не може точно сказати, чому нападки на роботу Кадді були особливо жорсткими, але у мене є дві теорії. По-перше, тому що вона була успішною жінкою. Один з її недоброзичливців називає її "зіркою" у своєму блозі, явно зосередившись на її успіху. Існує значна кількість досліджень, які показують, що амбітних, успішних жінок не люблять (згадайте Хілларі Клінтон). І не тільки сама Кадді була успішною і впливовою, але і метою її досліджень було розширення прав і можливостей інших жінок і меншин. Якщо люди зазвичай не люблять сильних жінок, ми можемо тільки уявити, що вони думають про сильних жінок, які намагаються допомогти іншим жінкам стати сильними. Друга причина різкої критики полягає в тому, що академікам не подобаються дослідження, які люди за межами веж зі слонової кістки можуть зрозуміти і застосувати в своєму повсякденному житті. І увага засобів масової інформації до досліджень академіка-це нормально, але тільки якщо академіки не шукають його самі. Я знаю, що це може здатися абсурдним, але я бачив неодноразові свідчення такої упередженості протягом багатьох років, коли я був аспірантом. Кадді перевела своє дослідження так, щоб воно було простим і зрозумілим для широких мас. Засоби масової інформації любили її, і широка публіка любила її, але її недоброзичливці бачили в цьому ще один недолік. Один з її головних критиків назвав її дослідження "Джі-ВІСТ-наукою", припустивши, що будь-яке дослідження, яке цікаво широкій публіці, має бути помилковим. Включи Свою Позу Сили. Хороша новина полягає в тому, що Кадді успішно викупила позування влади. Під тиском жорсткої критики їй було б легко взагалі піти від цього напрямку досліджень. Але наука вимагає, щоб ми брали критику і просувалися вперед, щоб дістатися до істини. Очевидно, що в цій галузі все ще залишається багато невирішених питань, і потрібно набагато більше досліджень. Але наполегливість Кадді, як ми сподіваємось, надихне інших на подальші дослідження в цій галузі. У той же час, якщо у вас є дві хвилини до наступної великої зустрічі або інтерв'ю, ви повинні розглянути можливість прийняття пози влади. Why do women live longer than men? There is another problem. "To say for sure that someone has lived for 105 or 110 years, you need to have the necessary documents, and they began to be kept relatively recently," says Scheidel. "And if someone actually lived to be 111 at that time, we'll probably never know about them." So, most of what we know about life expectancy in Ancient Rome, we learned from data comparing the Romans with other societies. These data show that approximately one-third of infants died before the age of one year, and half of all children died before the age of 10. However, after 10, the chances of living longer significantly increased. And if you lived to be 60, you could easily have made it to 70. In general, the life expectancy of the ancient Roman was not too different from ours. Perhaps it was somewhat shorter, "because doctors at that time had not yet invented the current ways to lengthen it," notes Scheidel. "But not much shorter." From this point of view, of course, it is better to be born in 2018 than in the 18th. But still-this does not mean that we began to live much longer than our ancestors. Official data The closer we get to our days, the more accurate the data becomes. Governments are starting to keep records of births, marriages, and deaths. Although at first only for the noble class. All such records show that infant mortality remained high. But if a person lived to be 21 years old without dying from an accident, without becoming a victim of violence or poisoning, he could live to almost the same age as we do now. Between 1200 and 1745, a 21-year-old lived to an average of 62-70 years, with the exception of the XIV century, when the bubonic plague radically reduced life expectancy to 45 years. Did money and power help you live longer? Not always. One study analyzed data on approximately 115 thousand representatives of the European nobility. It turned out that kings lived an average of six years less than less prominent nobles, such as knights. Historians-demographers, having studied the records in the parish books of the counties of England in the XVII century, found that the life expectancy of peasants was higher than that of nobles. "Aristocratic families in England had all the material advantages to ensure a good life, but the average life expectancy of nobles by the seventeenth century lagged behind that of commoners," they write. Perhaps because members of the royal family preferred to live most of the year in cities where there was a higher risk of contracting a dangerous disease. The average life expectancy of nobles until the XVII century lagged behind that of commoners But when revolutionary changes began in medicine and healthcare, it played into the hands of the elites first of all. By the end of the seventeenth century, the English nobility, who lived to be 25, could expect to live longer than their fellow citizens of non-noble origin, even if the nobles continued to live in dangerous cities for health. Perhaps, in the time of Charles Dickens, a day of soot-covered rooms, life was very unhealthy, and, as a result, short? Not at all. As researchers Judith Rowbotham of the University of Plymouth and Paul Clayton of Oxford Brooks University write, "as soon as the dangerous childhood years passed, life expectancy in the Victorian era was not much different from today." A girl who was five years old could live up to 73, and a boy - up to 75. It seems that these figures are not only comparable to ours, but even better. Representatives of the modern working class (for accuracy of comparison) live on average up to 72 (men) and 76 (women) years. "The lack of progress is striking, first of all, when you consider how much more harmful the environment was in the Victorian era and how much worse medicine was," Rowbotham and Clayton write. "But then there were no modern medicines, no examination systems, no current technologies in surgery." According to researchers, if it seems to us that we are now living longer than ever, it is because we rely on records that began to be kept only at the turn of the XX century. Scientists call this time a false reference point, because men then started smoking, and there were problems with food. Prehistoric people And if you look in the opposite historical direction, when no records were kept at all? Although it is difficult to obtain data from prehistoric times, anthropologists have tried to draw an analogy with the modern hunter-gatherer tribes, the indigenous people of Paraguay аче and the Hadza living in Tanzania. They found that the probability of living to 15 years in a newborn is 55%, and in Hadza - 71%. However, if the boy lived to this age, then his life expectancy increased to 51-58 years. Data on the lives of modern hunter-gatherers who do not have access to medicine or nutrition in developed countries, write Michael Gurven and Christina Gomes, show: "at birth, their life expectancy is 30-37 years, women who managed to overcome the limit of 45 years can live another 20-22 years," that is, up to 65-67 years.
