Елементи висипки Схема обстеження дерматологічного хворого ДЕРМАТОЛОГІЯ – наука про хвороби шкіри. Вона вивчає функції і структуру шкіри внормі та патології, взаємозв'язок захворювань шкіриз різними патологічними станами організму, з'ясовуєпричини і патогенез різних дерматозів, розробляєметоди діагностики, лікування і профілактикизахворювань шкіри.Анатомія шкіри Епідерміс - поверхневий епітеліальний шар шкіри. У ньому 5 зон (шарів) клітин, різних за формою, величиною і функціями: 1)роговий, 2)блискучий, 3)зернистий, 4)остистий, 5)базальний. Дерма (власна шкіра) Дерма складається з двох шарів: сосочковий і сітчатий. В дермі розташовані: кровоносні і лімфатичні судини, нервові закінчення, сальні і потові залози, корені волосся Жирова клітковина (гіподерма): Сполучнотканинний шар який складається з жирових клітин та пучків волокон, що спускаються з дерми. Жировий шар пом'якшує дію різних механічних факторів, забезпечує рухливість шкіри, является гарним термоізолятором. У ній закладені кровоносні судини,нервові волокна, потові залози і волосся. Функції шкіри Захисна Пігментна Теплорегуляторна Секреторна Видільна Усмоктувальна Дихальна Депо поживних матеріалів Обмінна ФІЗІОЛОГІЯ ШКІРИ 1. Захисна функція - забезпечується механічною міцністю шкіри, її еластичністю, високою електроопірністю і низькою проникністю для різних речовин. 2. Терморегуляція організму виявляється у взаємному сполученні процесів утворення і віддачі тепла, регульованих нервово - ендокринним шляхом. 3. Рецепторна функція здійснюється за рахунок особливих кінцевих нервових утворень шкіри (рецепторів), які служать для сприйняття відчуттів: болю, сверблячки, температури, тиску. 4. Обмінна функція (видільна, всмоктувальна, дихальна) активно забезпечує головну задачу шкіри: бути для організму захисним бар'єром, жировим і водяним депо, резервуаром крові, підтримувати сталість гомеостазу її складу.Шкірний покрив бере участь у диханні, виробляє вітамін Д и накопичує вітамін А. Відіграє значну роль в обмінних процесах вуглеводів, ліпідів, білків. Причини шкірних хвороб Екзогенні -з навколишнього середовища. Фізичні - механічні подразники (тиск, тертя); -термічні подразники (опіки, відмороження); -променева енергія. Хімічні - від дії різних хімічних агентів; Бактеріальні - гноячкові хв., вірусні захв,туб; Розлинні паразити - грибкові захворювання; Тваринні паразити - зумовлюють коросту,вошивість. Ендогенні чинники - впливають на шкіручерез органи і систему, що патологічно функціонують. Симптоматика шкірних хвороб • Суб є̀ ктивні – та, що людина відчуває(свербіж, біль, відчуття, паління,стягування). • Об є̀ ктивні- те, що ми бачимо – ПМЕ та ВМЕ. Елементи висипки Первинні елементи, які з'являються нанезміненій шкірі. Типи: • первинні елементи інфільтративні. • первинні елементи ексудативні. Первинні елементи, які не мають порожнини:( • Пляма • Папула (вузлик) • Горбик • Вузол Пляма - зміна кольору шкіри, без зміни Зміна рельєфу та консистенції. . Коричнева Голуба Червона Гіпопігментація Розрізняють: судинні, пігментні, штучні. Типи плям: Запальні плями Незапальні плями 1. Судинні плями(запальні) бувають гіперемічні , які виникають внаслідок розширення судин (до 2 см – розеола, більше 2 см - ерітема,розповсюджені ерітродермія), які під час натискування зникають; 2. Геморагічні, (незапальні) які виникають при пошкодженні судинних стінок та крововиливу у шкіру ( до1 см - петехії, більше1 см - екхімози, множинні - пурпура, масивні - гематоми), які під час натискування не зникають; телеангіектазії, які виникають внаслідок стійкого незапального розширення капілярів шкіри 3. Пігментні – наслідок надмірного(гіперпігментація- ластовиння, хлоазми,лентіго) або зниженого (гіпо-, депігментація- лейкодерма, вітіліго, альбінізм) накопиченняпігменту. 4. Штучні- забарвлення шкіри штучними барвниками (татуаж, татуювання, професійні забарвлення). Вузлик (папула)-бородавка(пр.) інфільтративний первинний елемент, що виступає над поверхнею шкіри, м'якої або щільної консистенції,зникає безслідно. Бляшка Папули, що злилися (можуть досягати розмірівдитячої долоні). Вузол Фурункул,карбункул обмежене величиною від 1 см до 5 см і більше щільне утворення, що залягає в глибоких шарах дерми і підшкірній клітковині. Вузол Розрішується з утворенням рубця або атрофії. Горбик інфільтративний безпорожнинний напівкулястої форми елемент розміром близько 0,5 см застійно –червоного або синюшно –червоного забарвлення, що розташовується переважно у сітчастому шарі дерми. Розрішується з утворенням ш або атрофії. Первинні елементи, які мають порожнину:(ексудативні) • Везикула (пухирець) • Пухир • Пустула (гноячок) • Волдир (уртикарний висип)-не має порожнини Пухирець (везикула) Порожнинний елемент молої величини-серозний, геморагічний або гнійний до 1 см. Волдир – швидко з’являється і швидко зникає Пухир(булла) Порожнинний елемент значної величини-серозний, геморагічний або гнійний Пустула (гноячок), стрептококовий гноячок - лістема Порожнинний гостро запальний первинний елементіз гнійним вмістом Вторинні елементи висипки Типи: • Лусочка • Ерозія • Виразка • Садно, або екскоріація • Кірочка • Рубець • Тріщина • Ліхенізація • Вегетація Лусочка Нагромадження клітин рогового шару епідермісу, що відпадають Ерозія Дефект епідермісу переважно на місці зруйнованих порожнинних елементів ( везикул, пустул). Виразка Глибокий дефект шкіри або слизової оболонки. Складається з країв і дна. Виразки загоюються рубцем Садно, або екскоріація(лінійне ушкодження епідермісу) Дефект шкіри в результаті механічних впливів. Можуть бути поверхневими Кірочка Засихання на шкірі або слизової оболонці серозного ексудату, гною чи крові. Рубець Розростання сполучної тканини на місці глибоких дефектів шкіри (виразок тріщин саден, ран тощо). Рубці спочатку червоні, а згодом стають білими чи пігментованими. Тріщина Лінійні порушення цілісності шкіри що виникає внаслідок розриву шкіри при втраті еластичності та сухості шкіри Ліхенізація Значне ущільнення шкіри внаслідок інфільтрації із вираженим шкірним малюнком, сухістю шкіри, іноді лущенням. Вегетація папілярні розростання шкіри або слизової в області тривалого запального процесу, що нагадують кольорову капусту або півнячий гребінь, за рахунок посиленого розростання шиповидного шару епідермісу, сосочків дерми. Схема обстеження дерматологічного хворого 1. Паспортна частина історії хвороби. 2. Скарги: a) наявність висипки; b) суб'єктивні відчуття,що супроводжують висипку. – печіння; – біль; – мокнення; – сухість; – відчуття стягування шкіри; – нездужання, втрата маси тіла, підвищення температури тіла.Історія хвороби: • можлива причина хвороби (на думку хворого); • тривалість хвороби: Гостра (< 2 місяців) Хронічна ( > 2 місяців) • перебіг хвороби; • попереднє лікування та його ефект; • наявність подібних хвороб у сім’ї: контагіозність хвороби; спадковий характер.Історія життя: – перенесені раніше хвороби; – наявні супровідні внутрішні хвороби; – професійні шкідливості; – алергологічний анамнез; – шкідливі звички.Об'єктивний статус – загальний стан хворого (порушений чи ні, наявність гарячки); – короткий огляд органів та систем; – огляд шкіри неуражених ділянок (колір шкіри – нормальний, блідий, землистий чи жовтяничний).Об'єктивний статус (продовження) пальпація (для визначення): • еластичності шкіри; • тургору шкіри; • вологості шкіри; • розвитку підшкірної клітковини; • стану периферійних лімфовузлів (щільності, болючості, рухомості).Дерматологічний статус: – огляд; – пальпація; – зшкрябування; – діаскопія; – лабораторні методи.Огляд: • Рельєф шкіри • Висипка: – тип: первинна та вторинна; – колір: червоний, коричневий, білий; – поверхня висипки: рівна,нерівна, блискуча; – характер ураження шкіри (локальний чи розповсюджений).Пальпація Можна з’ясувати: •болючість; •консистенцію елементів ( м'яка, щільна); •підвищеність над рівнем шкіри; • глибину залягання; Торкаючись поверхні елемента пучкою вказівного пальця, визначають стан поверхні елемента і вогнища ураження.Зшкрябування дає можливість -уточнити характер лущення (пухке — за умови паракератозу, важке відокремлення лусочок — у разі гіперкератозу) -виявити невидимі під час звичайного огляду зміни в епідермісі (наявність прихованих пухирців у глибині епідермісу).Діаскопія • Запальний характер висипки • Незапальний характер висипкиЛабораторні методи дослідження • Загальні лабораторні методи: –аналіз сечі загальний; –аналіз крові загальний; –аналіз калу на наявність паразитів; –цукор крові; –реакція Вассермана. Мікробіологічні методи дослідження: • бактеріоскопія; • бактеріологія; • експрес-методи діагностики.
