Загрузил Max Tretyak

7. Диспансеризація стоматологічних хворих...

реклама
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.І. ПИРОГОВА
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
На методичній нараді кафедри
терапевтичної стоматології ВНМУ
імені М.І. Пирогова
завідувач кафедри, д.мед.н., професор
________________ Шінкарук-Диковицька М.М.
«___» серпня 2019 р.
Протокол №1
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для самостійної роботи студентів V курсу,
Х семестру стоматологічного факультету
Навчальна дисципліна
Модуль № 5
Тема № 7
Курс
Факультет
Розробник
Терапевтична стоматологія
Поглиблення клінічного мислення студентів. Диференціальна
діагностика, сучасні методи лікування та профілактики
основних стоматологічних захворювань . Диспансеризація
стоматологічних хворих.
Диспансеризація стоматологічних хворих
V
Стоматологічний
Доц. кафедри Тепла Т.О.
Методичні рекомендації складено відповідно до примірної програми навчальної
дисципліни «Терапевтична стоматологія» підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного
рівня «Спеціаліст» у вищих навчальних закладах МОЗ України, Київ, 2017
Вінниця – 20___
Тема 7: Диспансеризація стоматологічних хворих.
Загальна мета: вивчити основи диспансеризації стоматологічних хворих.
Конкретна мета:
1) вивчити визначення "Диспансеризація";
2) вивчити диспансерні групи населення;
3) вивчити основні завдання диспансеризації;
4) вивчити план лікувально-профілактичних заходів диспансерного
хворого;
5) вивчити документацію, що ведеться в процесі диспансеризації;
6) вивчити основні показники роботи лікаря стоматолога терапевта та
показники стоматологічної захворюваності.
Завдання для самоперевірки початкового рівня знань
Рівень
Завдання
Еталони відповідей
засвоєння
1.Скільки виділяють
α-І
1. 2
диспансерних груп
2. 4
населення?
3. 10
4. 15
3. До основних завдань
α - ІІ
1. активне виявлення ранніх
форм захворювання і факторів
диспансеризації відносять:
ризику;
2. проведення комплексних
лікувально-профілактичних і
соціально-гігієнічних заходів, які
дають можливість зберегти
функцію зубощелепної системи;
3. динамічне спостереження
хворих;
4. все перераховане.
3.Через який термін
α - ІІІ
1. 1 рік;
оцінюють перші
2. 1,5-2 роки;
результати
3. 5 років;
диспансеризації?
4. 10 років.
Зміст матеріалу, що пропонується для самостійного вивчення
Диспансеризація – метод медико-санітарного обслуговування
населення, що включає комплекс оздоровчих та лікувально-профілактичних
заходів направлених на укріплення та збереження здоров’я.
Основним напрямком сучасної стоматології є пошук ефективних шляхів
попередження та лікування карієсу зубів, що дає нам диспансеризація, яка є
активним методом динамічного спостереження за станом здоров’я як
практично здорового населення, так і хворих, що страждають довгостроково
хронічними захворюваннями. Диспансеризація стоматологічних хворих
складається з 5 основних елементів: відбір, спостереження, оздоровлення,
планування і управління диспансеризацією.
Для аналізу ефективності диспансерного спостереження та обліку осіб, які
потребують в ньому, пропонується ділити їх на 4 групи: практично здорові; з
компенсованою формою карієсу, які мають фактори ризику захворювань
твердих тканин зубів, пародонта і зубощелепної системи; з
субкомпенсованою формою карієсу; з декомпенсованою формою карієсу, а
також особи з субкомпенсованою формою цього захворювання і обтяженим
анамнезом, патологією крайового пародонту, гострим перебігом каріозного
процесу.
Особи першої групи диспансерного обліку підлягають спостереженню
один раз на рік; другої – 2 – 3 рази на рік; третьої – 3 – 4 рази; четвертої –
щомісячно або 6 разів на рік.
Кожен пацієнт тієї чи іншої диспансерної групи потребує індивідуального,
своєчасного і раціонального спостереження, а при необхідності
комплексного лікування та профілактики.
Основні завдання диспансеризації такі:
- активне виявлення ранніх форм захворювання і факторів ризику;
- цілеспрямоване обстеження хворого;
- проведення комплексних лікувально-профілактичних і соціальногігієнічних заходів, які дають можливість зберегти функцію зубощелепної
системи;
- динамічне спостереження хворих;
- проведення санітарно-просвітницької роботи.
Відбір стоматологічних хворих на диспансерний нагляд повинен
проводитись лікарями стоматологами всіх спеціальностей незалежно від
характеру прийому і місця роботи: лікарня, стоматологічний кабінет
лікувального закладу, спеціалізована стоматологічна поліклініка, навчальні
заклади тощо. Хворі, що підлягають диспансерному нагляду, направляються
до дільничних і цехових стоматологів.
Диспансеризації підлягають організовані верстви населення, у першу
чергу діти, підлітки, допризовники, студенти, робітники промислових
підприємств і сільського господарства, стаціонарні хворі з хронічними
загальносоматичними захворюваннями, інваліди та учасники Великої
Вітчизняної війни, вагітні, а також хворі, направлені іншими фахівцями.
Відбір на диспансерний облік здійснюють під час профілактичних оглядів,
планової санації, прийому хворих за зверненням. При цьому вирішують низку
питань:
1) найбільш раннє виявлення факторів ризику у здорових людей;
2) діагностика ранніх, початкових форм захворювань;
3) планування і проведення комплексних лікувально-профілактичних заходів
індивідуально з урахуванням форми захворювання, характеру перебігу і глибини
ураження;
4) визначення лікувальної тактики, динамічне спостереження, рекомендації з
реабілітації та призначення оптимальних повторних курсів лікування.
Диспансерному спостереженню у стоматологів підлягають особи з
множинним карієсом зубів, флюорозом, пародонтозом І-ІІІ ступеня,
хронічними гінгівітами і стоматитами, хейлітами, глосалгією, одонтогенними
невралгіями трійчатого і лицевого нервів, хронічними остеомієлітами кісток
обличчя, хронічними гайморитами, хронічним запаленням слинних залоз,
передраковими захворюваннями щелеп і порожнини рота, злоякісними
новоутвореннями щелеп і порожнини рота, вродженими розщелинами
щелепно-лицевої області, зубно-щелепними аномаліями, вродженими і
набутими деформаціями щелеп.
На кожного диспансерного хворого складається план лікувальнопрофілактичних заходів, який включає:
1) поглиблене вивчення умов праці і побуту хворого і детальне клінічне
обстеження;
2) поліклінічне (чи стаціонарне) лікування: санація порожнини рота,
медикаментозне, хірургічне, фізіотерапевтичне та ін.;
3) направлення хворого на консультацію до лікарів іншої спеціальності;
4) дотримання хворим заходів особистої профілактики, режиму праці,
відпочинку, харчування, раціонального працевлаштування;
5) аналіз показників ефективності диспансеризації стоматологічних
хворих.
На кожного хворого ведеться наступна документація:
 амбулаторна картка стоматологічного хворого (форма № 043/у);
 картка диспансерного обліку (форма № 30);
 журнал реєстрації хворих;
 історія хвороби.
Якісні показники роботи лікаря стоматолога терапевта:
1. Профілактика карієса зубів.
2. Планова санація працівників ведучих професій з шкідливими
умовами праці.
3. Санація серед школярів і дошкільників.
4. Санація вагітних і кормлячих жінок.
5. Санація хворих з ангінами і захворюваннями шлунково-кишкового
тракту.
6. Відсоток відвідування сільськими мешканцями.
7. Питома вага первинних відвідувань.
8. Питома вага санованих серед всіх первинних хворих.
9. Відсоток потребуючих в санації порожнини рота, виявлених із числа
оглянутих в порядку планової санації.
10. Відсоток санованих із числа виявлених в порядку планової санації.
Показники стоматологічної захворюваності:
 Загальна захворюваність хворобами порожнини рота і зубів.
 Розповсюдженість карієса, пульпіта, периодонтита і інших
захворювань.
 Структура захворюваності хворобами порожнини рота і зубів.
Перші результати диспансеризації оцінюються через 1,5-2 роки, а потім
кожного року. Ці дані у вигляді епікризу вносять в амбулаторну чи
диспансерну картку хворого.
Завдання для самоконтролю кінцевого рівня знань, набутих під час
вивчення теми:
1. Що включає план лікувально-профілактичних заходів диспансерного
хворого? (α-І)
а) поліклінічне (чи стаціонарне) лікування: санація порожнини рота,
медикаментозне, хірургічне, фізіотерапевтичне та ін.;
б) направлення хворого на консультацію до лікарів іншої спеціальності;
в) дотримання хворим заходів особистої профілактики, режиму праці,
відпочинку, харчування, раціонального працевлаштування;
г) аналіз показників ефективності диспансеризації стоматологічних
хворих;
д) всі відповіді вірні.
2. Яка документація ведеться на диспансерного хворого? (α-ІІ)
а) амбулаторна картка стоматологічного хворого (форма № 043/у);
б) картка диспансерного обліку (форма № 30);
в) журнал реєстрації хворих;
г) історія хвороби.
3. Перерахуйте показники стоматологічної захворюваності: (α-ІІІ)
Еталони правильних відповідей:
1. д).
2. а),б),в), г).
3.
 Загальна захворюваність хворобами порожнини рота і зубів.
 Розповсюдженість карієса, пульпіта, периодонтита і інших
захворювань.
 Структура захворюваності хворобами порожнини рота і зубів.
Література:
1. Терапевтична стоматологія: Підручник для студентів
стоматологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів ІV
рівня акредитації у двох томах / За ред. професора А.К. Ніколішина. –
Т.І. – Полтава: «Дивосвіт», 2005. – 392 с.
2. Курякина Н.В. Стоматология профилактическая (Руководство по
первичной профилактике стоматологических заболеваний) / Н.В.
Курякина, Н.А. Савельева. – М.: Медицинская книга, Н. Новгород:
Издательство НГМА, 2003. – 288 с.
3. Улитовский С.Б. Индивидуальная гигиеническая программа
профілактики стоматологических заболеваний. – М.: Медицинская
книга, 2003. – 292 с.
Скачать