Загрузил Oles Dobrianskiy

2020 КВК денна семінари 3 КУРС

Реклама
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІНСТИТУТ ПРАВА, ПСИХОЛОГІЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ
Кафедра кримінального права і процесу
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Голова науково-методичної комісії
спеціальності 081. Право
_Гарасимів Т.З._
______________ /______________/
/підпис/
/прізвище, ініціали/
« » ________ 2020 р.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ (СЕМІНАРСЬКИХ) ЗАНЯТЬ ТА
САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
___________________КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО________________
/код і назва навчальної дисципліни/
_____________________________________________ Перший (бакалаврський
/рівень вищої освіти/
рівень)_______________________
Галузь
знань_________________08.Право_________________________________________________
/шифр і назва/
Спеціальність______081.Право_____________________________________________
/шифр і назва/
Вид дисципліни________________обов’язкова ______________________________
(обв’язкова / за вибором)
Мова викладання_______________українська________________________________
ЛЬВІВ - 2020
Методичні рекомендації щодо проведення практичних (семінарських) занять, самостійної роботи
з навчальної дисципліни «Кримінально-виконавче право» для студентів денної форми навчання
освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» спеціальності 081 «Право» / Укл.: проф. Гумін О.М.,
проф. Марисюк К.Б. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка»,
2020.
_________Права, психології та інноваційної осівти________________________________________
/назва інституту/
Розробник:
завідувач кафедри кримінального права та процесу ІППО,
д.юр.н., проф.
_____________Гумін О.М.
професор кафедри кримінального права та процесу ІППО,
д.юр.н., проф.
_____________Марисюк К.Б.,
Методичні рекомендації розглянуті та схвалені на засіданні кафедри__КПП___
/назва/
Протокол від «__28__»________08_______2020___ року № __1___
Завідувач кафедри____КПП___________ __ /_____________ / _____ О.М. Гумін_______
/назва/
//підпис/
/ініціали та прізвище /
Методичні рекомендації розглянуті та схвалені НМК спеціальності 081 «Право»
Протокол від «____»________________2020_____ року № _____
Секретар НМК
___________________ /___В.З.Чорнописька_________/
/підпис/
/ініціали та прізвище /
2
1. Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі.
1.1 Мета вивчення навчальної дисципліни.
Метою викладання дисципліни є засвоєння студентами змісту кримінально-виконавчого
законодавства України; Ознайомлення з науковими досягненнями кримінально-виконавчого права та
особливостями правового регулювання процесу виконання та відбування кримінальних покарань в
Україні.
1.2 Завдання вивчення навчальної дисципліни.
У результаті вивчення цієї дисципліни студенти повинні знати: основні тенденції
становлення та розвитку кримінально-виконавчого права в Україні, порядок виконання та
відбування кримінальних покарань; нормативно-правову базу, яка регламентує порядок та умови
виконання та відбування покарань, основи правового статусу засудженого, порядок та підстави
звільнення від відбування покарання; документи, які відображають кримінально-виконавчу
політику України у сфері боротьби зі злочинністю; знати досвід роботи органів і установ держави
у сфері виконання кримінальних покарань.
Студенти повинні вміти реалізувати вимоги держави щодо формування у працівників
правового напряму високої професійної майстерності; самостійно працювати з навчальною та
спеціальною літературою, нормативно-правовими актами; формувати власну точку зору,
дотримуватись логічної послідовності у професійній діяльності; використовувати свої теоретичні
знання та практичні навики для підвищення ефективності професійної діяльності; здійснювати
аналітичну роботу.
1.3 . Місце навчальної дисципліни у навчальному процесі.
Вивчення кримінально-виконавчого права є складовою частиною загального завдання по
підготовці висококваліфікованих фахівців-юристів. Навчальна дисципліна складається з двох
частин: “Загальна частина” та “Особлива частина”. Передбачає ознайомлення з предметом,
методом, принципами, джерелами, системою норм кримінально-виконавчого права, поняттям
кримінально-виконавчих правовідносин, питаннями виправлення і ресоціалізації засуджених,
правовим статусом засуджених, системою органів і установ виконання покарань, а також
вивчення порядку і умов виконання покарань не пов'язаних з позбавленням волі та пов'язаних з
позбавленням волі, вивчення підстав та порядку звільнення від відбування покарання та
соціальної адаптації осіб, звільнених від відбування покарання.
Заняття з кримінально-виконавчого права проводиться на основі раціонального поєднання
активних форм і методів навчання з практичною спрямованістю занять. Завершується вивчення
цієї навчальної дисципліни складанням заліку.
Кримінально-виконавче право як галузь права, як наука і навчальна дисципліна тісно
пов’язане і взаємодіє з іншими галузями права, науками та навчальними дисциплінами, а саме:
1. Конституційним правом. В Конституції України закріплено більшість засад (принципів)
кримінально-виконавчого права, основні права й свободи громадян. У кримінальновиконавчому праві ці засади (принципи) відтворюються, конкретизуються, закріплюється
система гарантій їх здійснення, охорони прав і свобод громадян.
2. Кримінальним правом. Норми кримінального права є базовими щодо кримінальновиконавчого права, особливо щодо сфери покарань У свою чергу, Вивчення процесу виконання
покарань дає необхідний матеріал для оцінки ефективності дії норм кримінального права і його
корегування
3
3. Кримінальним процесуальним правом. Цей зв’язок зумовлений передусім тим, що вид і
міра покарання, вид установи виконання покарання визначаються вироком суду, і з моменту
звернення вироку до виконання починають діяти норми законодавства про виконання покарань.
Ряд питань, що виникають на стадії виконання вироку чи іншого судового рішення,
вирішуються за правилами, встановленими кримінальним процесуальним законом.
4. Кримінологією. Дані кримінологічних досліджень про причини і умови злочинності
засуджених, про характеристику соціального середовища місць позбавлення волі, про фактори
рецидивної злочинності використовуються наукою кримінально-виконавчого права для
обґрунтування змін в кримінально-виконавчому законодавстві, удосконалення практики
виконання покарань і застосування заходів виправлення. В свою чергу, оскільки покарання є
одним з факторів попередження злочинності, кримінологію цікавлять особливості процесу
виконання покарань.
Практичні (семінарські) заняття проводяться з основних найважливіших тем
«Кримінально-виконавче право» і мають на меті поглиблення теоретичних знань студентів,
набуття ними необхідних навичок для практичної діяльності, розв’язання конкретних юридичних
справ, застосування чинного законодавства України.
Самостійна робота планується як форма навчання, що має на меті надати допомогу у
вивченні запропонованої літератури, у пошуку відповідей на проблемні питання курсу, оволодінні
практичними завданнями курсу.
Засоби діагностики успішності навчання, форми виміру рівня засвоєння знань з
навчальної дисципліни:
- усне опитування на практичних (семінарських) заняттях;
- виступ на практичних (семінарських) заняттях (із рефератом, доповіддю, у дискусії тощо);
- тестування знань студентів із відповідної теми лекційного курсу;
- письмова контрольна робота (відповіді на питання лекційного курсу, вирішення практичних
завдань (казусів), тестових завдань, тощо);
- виконання письмового завдання;
- захист індивідуального письмового завдання;
- форма підсумкового контролю: залік (частина 1).
2. Методичні рекомендації для підготовки до практичних (семінарських) занять,
виконання самостійної роботи
Практичні (семінарські) заняття проводяться з основних найважливіших тем дисципліни
«Кримінально-виконавче право» і мають на меті поглиблення теоретичних знань студентів,
набуття ними необхідних навичок для практичної діяльності, розв’язання конкретних юридичних
справ (казусів), правильне застосування чинного законодавства України.
Самостійна робота студента допомагає глибше вивчити основні теми курсу з Кримінальновиконавчого права України, оволодіти вмінням самостійно працювати з, законами, іншими
нормативно-правовими актами та спеціальною літературою. Самостійна робота планується як
форма навчання, що має на меті надати допомогу у вивченні запропонованої літератури, у пошуку
відповідей на проблемні питання курсу, оволодінні практичними завданнями курсу.
Лекція є теоретичною основою практичних (семінарських) занять, подальшого
самостійного вивчення студентами курсу.
Самостійна робота студента над лекцією умовно поділяється на три основні етапи:
- підготовка до лекції, що відбувається заздалегідь і передбачає ознайомлення з
рекомендованою нормативною та навчальною літературою за конкретною темою, що її
викладатимуть на лекції;
- сприйняття і конспектування лекції, що полягає в засвоєнні усного матеріалу і його
коротких записів (конспектуванні). При конспектуванні необхідно в результаті «переробки»
інформації виділити основну думку лектора і стисло її викласти. Лекція не підлягає дослівному
4
запису, за винятком формулювань, визначень, імен, найменувань нормативних актів та
літератури, хронологічних і статистичних даних, підсумкових висновків за темою;
- подальша робота над лекцією, що передбачає додаткове доопрацювання конспекту на
основі самостійного вивчення рекомендованої нормативної, навчальної, наукової літератури.
Практичні (семінарські) заняття є логічним продовженням лекційного курсу. На них
поглиблюють, закріплюють та деталізуються знання, отримані під час лекції і в результаті
самостійної роботи. На заняттях студенти повинні навчитися правильно застосовувати чинне
процесуальне законодавство до конкретних ситуаційних завдань, що сприятиме глибокому
засвоєнню і закріпленню ними теоретичного курсу та підготовці до самостійної практичної
роботи.
Практичні (семінарські) заняття спрямовані на підвищення теоретичного рівня знань у
галузі кримінально-виконавчого права України, більш поглиблене вивчення складних або
дискусійних питань відповідної теми, на поточний контроль засвоєння знань, умінь, навичок
студентів.
Метою практичних (семінарських) занять з кримінально-виконавчого права України
є:
- обговорення і більш глибоке засвоєння студентами питань теорії;
- вивчення кримінально-виконавчого кодексу України, законів та інших нормативних
актів, що є джерелами галузі права;
- аналіз специфіки кримінально-виконавчого правового регулювання в сучасних умовах
політичного і правового реформування в країні;
- узагальнення особливостей розвитку окремих кримінально-виконавчих інститутів, а
також інших приписів, традицій, звичаїв, що не одержали інституціональних характеристик.
Розв'язання завдань з кожної теми слід починати після вивчення відповідних норм
кримінально-виконавчого законодавства та інших нормативних матеріалів, які стосуються певної
теми, підзаконних нормативних актів, матеріалів судової практики, відповідного розділу
підручника, рекомендованої монографічної, спеціальної літератури, лекцій. Питання для
контролю та самостійного опрацювання є необхідною умовою вивчення курсу, оскільки
зобов'язують студента особисто дослідити монографічну літературу, законодавство і практику
його застосування. Готуючись до практичних занять, студенти повинні самостійно опрацювати
задані їм питання, задачі. Ситуаційні схеми, закладені у задачах, запозичені із судової та слідчої
практики, навчально-наукової літератури а також змодельовані автором самостійно.
Підготовка до практичних занять та їх проведення. Практичному (семінарському)
заняттю має передувати підготовка студента за завчасно визначеним планом. Для цього
необхідно:
- вивчити і доповнити конспект лекції з даної теми;
- вивчити рекомендовані нормативно-правові акти, навчальну та наукову літературу;
- скласти конспект або тези відповіді за найбільш складними питаннями заняття;
- виконати письмові завдання у зошиті;
- вміло використовувати вивчений матеріал при відповідях.
Керівник курсу визначає план занять і дає завдання. В завдання може входити вивчення
кримінальних справ, опублікованих і неопублікованих прикладів з практики суду та
правоохоронних органів Студент вивчає рекомендовану до кожного практичного заняття
літературу, нормативний матеріал. На практичних заняттях студент усно викладає умови
завдання і пропонує своє вирішення. Обговорення теоретичних, проблемних питань повинно
випливати з вирішення практичних завдань.
Студент на практичному (семінарському) занятті має продемонструвати знання
теоретичного матеріалу, здатність використовувати його при вирішенні практичних завдань,
уміння ясно та аргументовано висловлювати свої думки в усній та письмовій формі, оперуючи
правовою термінологією.
5
Під час проведення практичних (семінарських) занять викладач використовує такі форми:
вільне обговорення питань плану заняття в академічній групі; індивідуальна співбесіда з кожним
студентом; виконання письмових, в тому числі контрольних, робіт; заслуховування доповідей,
повідомлень, рефератів з найбільш складних питань і їх подальше колективне обговорення в
групі; опитування студентів з питань попередніх тем з метою кращого освоєння навчального
матеріалу.
На кожному занятті викладач оцінює ступінь підготовки студента з відповідної теми.
Підсумкові бали вносяться до журналу обліку успішності та враховуються як поточний контроль.
З усіх тем практичних (семінарських) занять необхідно використовувати підручники та
навчальні посібники зазначені у методичній рекомендацій.
У кінці кожної теми практичних (семінарських) занять названі нормативно-правові акти та
спеціальна література, які слід використовувати при підготовці до відповідної теми. Вихідні дані
нормативних актів вказані відповідно до їх первинної редакції. У зв'язку з тим, що до кожного із
зазначених актів неодноразово вносилися зміни та доповнення, слід використовувати тексти
нормативно-правових актів, розміщені в офіційній інформаційно-пошуковій системі Верховної
Ради України «Законодавство».
Підготовка до практичних (семінарських) занять передбачає вирішення практичних
задач до відповідної теми. Перед виконанням завдань необхідно ретельно вивчити всі питання
теми практичного заняття та ознайомитися і опрацювати рекомендовану літературу і нормативні
джерела. Усі завдання мають виконуватися письмово у спеціальному зошиті для практичних
занять з кримінально-виконавчого права України. Слід залишати вільне місце поруч із відповіддю
на завдання для того, щоб після обговорення на практичних заняттях внести певні корективи до
відповіді на те чи інше питання.
Розглядаючи конкретне завдання, необхідно дослідити всі обставини казусу і чітко
відповісти на поставлені після завдання питання. Відповіді мають носити розширений та
обґрунтований характер, обов'язково із посиланням на норми того чи іншого нормативного акта, а
також на монографічне або навчальне джерело, яке використовувалося.
Вирішення завдань на практичних заняттях передбачає не тільки доповідь студента, якого
опитують, з того чи іншого казусу, а й дискусію всіх присутніх студентів з приводу питань до
відповідного завдання. Після обговорення практичного завдання викладач підводить підсумки і
пояснює правильне рішення, яке має бути зафіксоване в робочому зошиті студента.
Індивідуальне навчально-дослідне завдання – це форма організації навчального
процесу, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у
процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання виконують
студенти самостійно під керівництвом науково-педагогічних працівників.
Індивідуальне навчально-дослідне завдання оформляється у формі реферату.
Реферат - короткий виклад у письмовому виді з публічним захистом змісту наукових
праць, літератури з теми, конкретного питання. Теми рефератів відповідають загальним темам
практичних (семінарських) занять, конкретизують окремі питання, ключові елементи тем.
Перелік тем рефератів розміщений у розділі п’ятому даних методичних рекомендацій. На
першому практичному (семінарському) занятті студенти можуть на власний вибір обрати тему
реферату. Якщо студент був відсутній на першому занятті, тему реферату йому затверджує
викладач. За семестр кожний студент повинен підготувати два реферати, по одному до кожного
змістового модуля.
Структура реферату:
- тема-вступ, мета та завдання роботи та основні її положення;
- теоретичне обґрунтування – виклад базових теоретичних положень, законів, принципів,
алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання;
- методи - вказуються і коротко характеризуються;
6
- основні результати роботи – подаються результати, схеми, малюнки, моделі, описи,
систематизована реферативна інформація та її аналіз;
- висновки;
- список використаних джерел (нормативно-правових актів та літератури).
Загальні вимоги до оформлення реферату:
- обсяг реферату в середньому не має перевищувати десяти сторінок тексту виконаного
власноручно студентом у писаному від руки вигляді на папері формату А4 (в друкованому виді
реферат не оцінюється);
- титульну сторінку оформлюють відповідно до загальних вимог;
- на другій сторінці викладають план реферату;
- в тексті роботи слід виділяти і озаглавлювати відповідні розділи плану;
- сторінки роботи нумерують;
- при використанні літературних джерел у тексті реферату необхідно робити посилання;
- в разі необхідності можуть бути додатки до реферату;
- наприкінці роботи на окремому аркуші міститься список використаних джерел (не менше
10 спеціальних літературних наукових джерел та всі нормативно-правові акти, які необхідні для
розкриття відповідного питання).
Посилання в рефераті на використані нормативно-правові акти чи спеціальну
літературу робляться в порядку використання в тексті або внизу сторінки.
Відповідно до обраного способу посилання і формується список використаних джерел в
кінці реферату, відповідно до встановлених вимог щодо оформлення літератури.
Якщо зноски зроблені в порядку використання - список використаних джерел
формується в єдиному списку (нормативно-правові акти та літературні джерела разом).
Якщо зноски зроблені в кінці сторінки - список використаних джерел формується
двома списками:
1. нормативно-правові акти (подаються за юридичною силою) та міжнародні документи
(за наявністю);
2. підручники, посібники, спеціальна література (подається в алфавітному порядку).
Основні вимоги до змісту реферату:
- в основі реферату має бути певна сукупність фактичних і теоретичних даних, що їх слід
викладати відповідно до існуючого плану;
- особливу увагу необхідно приділяти пошуку необхідних нормативно-правових
матеріалів, їх систематизації, з'ясуванню основних понять і категорій з теми;
- у кінці роботи, підбиваючи підсумки, слід узагальнити викладений матеріал і зробити
власні висновки щодо досліджуваної проблеми.
Студенти, які не написали або написали реферат на незадовільну оцінку, публічно не
захистили – не отримують відповідну кількість балів за поточну за семестр роботу.
Критерії оцінювання знань та вмінь студента – див. «Робочу програму навчальної
дисципліни».
3. Завдання для семінарських (практичних) занять – 30 год.
Тема 1. Кримінально–виконавче право України, його предмет, система і методи.
Принципи кримінально-виконавчого права (2 год.).
1.
2.
3.
4.
План
Поняття кримінально-виконавчого права
Предмет і субєкт кримінально-виконавчого права
Мета і завдання кримінально-виконавчого права
Принципи кримінально-виконавчого права
7
І. Питання для самоконтролю.
Завдання і напрямки кримінально-виконавчої політики України на сучасному етапі.
Функції кримінально-виконавчої політики України.
Фактори, які впливають на стан кримінально-виконавчої політики.
Суб’єкти формування та розвитку кримінально-виконавчої політики.
Основні форми реалізації кримінально-виконавчої політики.
Державні органи, які реалізують кримінально-виконавчу політику.
Характеристика галузевих принципів кримінально-виконавчого права.
Порівняльна характеристика принципів кримінально-виконавчого законодавства і принципів
кримінально-виконавчого права.
9. Характеристика зв’язку кримінально-виконавчого права з іншими галузями права.
10. Взаємодія кримінально-виконавчого права з іншими науками.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
ІІ. Тести
1. Кримінально-виконавче право – це
1. галузь права, що регулює діяльність органів і установ виконання покарань та
правовідносини, що виникають в процесі та з приводу виконання і відбування покарань
2. галузь права, що регулює діяльність органів і установ виконавчої влади та правовідносини,
що виникають в процесі та з приводу виконання і відбування покарань
3. галузь права, що регулює діяльність органів і установ виконавчої влади та правовідносини,
що виникають в процесі та з приводу дисциплінарних стягнень
2. Предметом регулювання кримінально-виконавчого права й законодавства насамперед є
1. діяльність органів і установ виконання покарань
2. діяльність органів місцевого самоврядування
3. діяльність органів влади
3. Згідно з ч.1 ст. 1 КВК України кримінально-виконавче законодавство України
регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою
захисту інтересів особи, суспільства, держави шляхом:
1. створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених
2. створення умов для здійснення виплати заробітної плати
3. створення умов для демократизації суспільних відносин
4. Згідно з ч.1 ст. 1 КВК України кримінально-виконавче законодавство України
регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою
захисту інтересів особи, суспільства, держави шляхом:
1. запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими
особами
2. запобігання вчиненню проступків як засудженими, так і іншими особами
3. запобігання вчиненню нових правопорушень як засудженими, так і іншими особами
5. Згідно з ч.1 ст. 1 КВК України кримінально-виконавче законодавство України
регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою
захисту інтересів особи, суспільства, держави шляхом:
1. запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність поводженню із
засудженими
2. запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність поводженню із
працівниками установ виконання покарань
3. запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність поводженню із
засудженими і працівниками установ виконання покарань
6. Основнi завдання кpимiнально-виконавчого законодавства закpiпленi в ч.2 ст.1 КВК
України i до них належать:
8
1. визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених,
гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов’язків
2. визначення принципів виконання правопорушень, правового статусу засуджених,
гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов’язків
3. визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу працівників
установ виконання покарань, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та
обов’язків
7. Основнi завдання кpимiнально-виконавчого законодавства закpiпленi в ч.2 ст.1 КВК
України i до них належать:
1. визначення порядку застосування до працівників установ виконання покарань заходів
впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки
2. визначення порядку застосування до засуджених заходів впливу з метою виправлення і
профілактики асоціальної поведінки
3. визначення порядку застосування до відвідувачів установ виконання покарань заходів
впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки
8. Основнi завдання кpимiнально-виконавчого законодавства закpiпленi в ч.2 ст.1 КВК
України i до них належать:
1. визначення системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку
діяльності
2. визначення системи органів влади, їх функцій та порядку діяльності
3. визначення системи правоохоронних органів, їх функцій та порядку діяльності
9. Основнi завдання кpимiнально-виконавчого законодавства закpiпленi в ч.2 ст.1 КВК
України i до них належать:
1. визначення нагляду і контролю з виконанням кримінальних покарань, участі
громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та
відбування кримінальних покарань
2. визначення нагляду і контролю з виконанням проступків, участі громадськості в цьому
процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних
покарань
3. визначення нагляду і контролю з виконанням правопорушень, участі громадськості в
цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування
кримінальних покарань
10. Основнi завдання кpимiнально-виконавчого законодавства закpiпленi в ч.2 ст.1 КВК
України i до них належать:
1. визначення умов звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від
відбування покарання, контролю і нагляду за ними
2. визначення умов звільнення від відбування стягнення, допомоги особам, звільненим від
відбування стягнення, контролю і нагляду за ними
3. визначення умов звільнення з роботи, допомоги особам, звільненим від виправного строку
Список рекомендованої літератури:
1.
Гальцова О. До питання про принципи кримінально-виконавчого права
України // Публічне право. – 2014. - №1. – с. 216-222.
2.
Джужа О., Бодюл Є. Концептуальні засади і загальна характеристика КВК України //
Право України. – 2004. – №7. – c. 123-129.
3.
Кернякевич-Танасійчук Ю. Система принципів кримінально-виконавчої політики
України // Journaul Iuridic National. – 2016. – August. – c. 161-166.
4.
Пєтков В. Пенітенціарне законодавство і його реформування: Навч. посібник. –
Запоріжжя, 1997.
5.
Трубніков В., Харченко В. Поняття виправко-трудового права. Предмет і система
9
курсу: Конспект лекцій. – Харків, 1994.
6.
Шкута О. Концептуальні принципи пенітенціарної
Підприємництво, господарство і право. – 2016. - №5. – с. 81-85.
політики
України
//
Тема 2
Правовий статус осіб, які засуджені до кримінальних покарань. Закріплення правового
статусу осіб, засуджених до кримінальних покарань, в міжнародних документах (2 год.)
План:
1. Загальна характеристика правового статусу засуджених
2. Закріплення правового статусу осіб, засуджених до кримінальних покарань, в
міжнародних документах
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
І. Питання для самоконтролю.
Право засуджених на особисту безпеку.
Міжнародні стандарти поводження із засудженими: загальна характеристика
Поняття та класифікація міжнародних стандартів поводження із засудженими.
Загальна декларація прав людини і Міжнародний пакт про громадянські та політичні права:
загальна характеристика.
Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують
гідність, видів поводження і покарання та Факультативний протокол до неї: загальна
характеристика.
Характеристика Європейської конвенції з прав людини як джерела основних свобод
засуджених.
Мінімальні стандартні правила ООН поводження з ув’язненими і Європейські пенітенціарні
правила: загальна характеристика.
ІІ. Тести
1. Правовий статус особи – це:
1. система закріплених у нормативно-правових актах і гарантованих державою прав, свобод,
обов'язків, відповідальності, відповідно до яких індивід як суб'єкт права (тобто як такий,
що має правосуб'єктність) координує своє поведінку в суспільстві
2. система закріплених у нормативно-правових актах і гарантованих державою чи іншим
соціальним утворенням прав, свобод, обов'язків, відповідальності, відповідно до яких
індивід як суб'єкт права (тобто як такий, що має правосуб'єктність) координує своє
поведінку в суспільстві
3. система закріплених у нормативно-правових актах і гарантованих судом прав, свобод,
обов'язків, відповідальності, відповідно до яких індивід як суб'єкт права (тобто як такий,
що має правосуб'єктність) координує своє поведінку в суспільстві
2. До структура правового статусу особи входить:
1. правосуб'єктність
2. правосвідомість
3. обумовленість
3. До структура правового статусу особи входять:
1. права
2. розуміння
3. припущення
4. До структура правового статусу особи входять:
1. свободи
10
2. вольності
3. можливості
5. До структура правового статусу особи входять:
1. обов'язки
2. примуси
3. зобов’язання
6. Згідно із ст. 8 КВК засуджені до основних прав засуджених віднесено право:
1. на отримання інформації про свої права і обов’язки, порядок та умови виконання та
відбування призначеного судом покарання
2. на отримання інформації про права і обов’язки інших засуджених
3. на отримання інформації про права і обов’язки працівників установи виконання покарання
7. Згідно із ст. 8 КВК засуджені до основних прав засуджених віднесено право:
1. на гуманне ставлення до них та на повагу їх людської гідності; засуджені не повинні підлягати
жорстокому, нелюдському або такому, що принижує їх гідність, поводженню
2. на негуманне ставлення до них та на повагу їх людської гідності; засуджені не повинні
підлягати жорстокому, нелюдському або такому, що принижує їх гідність, поводженню
3. на гуманне ставлення до них та на неповагу їх людської гідності; засуджені не повинні
підлягати жорстокому, нелюдському або такому, що принижує їх гідність, поводженню
8. Згідно із ст. 8 КВК засуджені до основних прав засуджених віднесено право:
1. звертатися відповідно до законодавства з пропозиціями, заявами і скаргами до адміністрації
органів і установ виконання покарань, їх вищестоящих органів, до Уповноваженого Верховної
Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, а також інших відповідних
органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, до уповноважених
осіб таких міжнародних організацій, суду, органів прокуратури, інших органів державної
влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань
2. звертатися відповідно до законодавства з пропозиціями, заявами і скаргами до адміністрації
органів і установ виконання покарань, їх вищестоящих органів, до Уповноваженого Верховної
Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, шаріатського суду, а також
інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, до
уповноважених осіб таких міжнародних організацій, суду, органів прокуратури, інших органів
державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань
3. звертатися відповідно до законодавства з пропозиціями, заявами і скаргами до адміністрації
органів і установ виконання покарань, їх вищестоящих органів, до Уповноваженого Верховної
Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, а також інших відповідних
органів міжнародних організацій, до уповноважених осіб таких міжнародних організацій,
суду, органів прокуратури, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування
та об’єднань
9. Згідно із ст. 8 КВК засуджені до основних прав засуджених віднесено право:
1. давати пояснення і вести листування, а також звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами
рідною мовою
2. давати пояснення і вести листування, а також звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами
будь-якою мовою
3. давати пояснення і вести листування, а також звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами
англійською мовою
10. Згідно із ст. 8 КВК засуджені до основних прав засуджених віднесено право:
1. на охорону здоров’я в обсязі, встановленому Основами законодавства України про охорону
здоров’я, за винятком обмежень, передбачених законом
11
2. на охорону здоров’я в обсязі, встановленому Сімейним кодексом України, за винятком
обмежень, передбачених законом.
3. на охорону здоров’я в обсязі, встановленому Основами законодавства України про право на
здоров’я, за винятком обмежень, передбачених законом.
Список рекомендованої літератури:
1.
Кам’янець Т. Загальнотеоретична характеристика правового статусу осіб,
засуджених до покарання у виді обмеження волі // Форум права. – 2010. - №4. – с. 432-438.
2.
Колб О. Про деякі правові та соціальні аспекти ресоціалізації осіб, звільнених з
місць позбавлення волі // Право України. – 2001. – №8. – с. 21-25.
3.
Лисодєд О. Сучасний стан прав засуджених в Україні // Часопис Київського
університету права. – 2016. - №2. – с. 317-320.
4.
Лихова С. Мазур І. Забезпечення прав, свобод і законних інтересів засуджених в
Україні та РФ // Публічне право. – 2014. - №1. – с. 67-73.
5.
Писанко А. Поняття та зміст правового статусу засуджених // Порівняльноаналітичне право. – 2015. – №6. – с. 110-112.
Тема 3
Органи та установи виконання покарань (2 год.)
План:
1. Види кримінальних покарань за законодавством України
2.
Види органів та установ виконання покарань
І. Питання для самоконтролю.
1. Характеристика правової основи діяльності, принципів та структури Державної кримінальновиконавчої служби України.
2. Вимоги до персоналу ДКВС України.
3. Поняття і види органів і установ виконання покарань.
4. Основні завдання і функції Державної пенітенціарної служби України.
5. Організаційна структура Державної пенітенціарної служби України.
6. Функції і завдання органу пробації.
7. Розкрийте систему установ виконання покарань.
8. Взаємодія органів і установ виконання покарань з іншими органами держави, підприємствами
і установами.
9. Поняття контролю за діяльністю органів і установ виконання покарань та його види.
10. Міжнародний контроль, його форми і суб’єкти здійснення.
11. Контроль органів державної влади. Види і суб’єкти державного контролю.
12. Судовий контроль.
13. Відомчий контроль та його форми.
14. Завдання, функції та повноваження спостережних комісій.
15. Компетенція піклувальних рад?
16. Завдання та компетенція громадських рад при територіальних органах Міністерства юстиції.
ІІ. Тести
1. Органом виконання покарань є:
1. центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання
кримінальних покарань та пробації
2. арештні доми
3. кримінально-виконавчі установи
2. Органами виконання покарань є:
1. уповноважені органи з питань пробації
12
2. спеціальні виховні установи
3. слідчі ізолятори
3. Установами виконання покарань є:
1. арештні доми
2. тюрми
3. ями
4. Установами виконання покарань є:
1. кримінально-виконавчі установи
2. виконавчі установи
3. розстрільні камери
5. Установами виконання покарань є:
1. спеціальні виховні установи
2. спеціальні виправні установи
3. спеціальні каральні установи
6. Установами виконання покарань є:
1. слідчі ізолятори
2. штрафні ізолятори
3. ізолятори попереднього затримання
7. Видом виправної колонії є:
1. колонії-поселення
2. колонії мінімального рівня безпеки
3. колонії загального режиму
8. Видом виправної колонії є:
1. колонії-поселення
2. колонії середнього рівня безпеки
3. колонії загального режиму
9. Видом виправної колонії є:
1. колонії-поселення
2. колонії максимального рівня безпеки
3. колонії загального режиму
10. Видом виправних колоній мінімального рівня безпеки є:
1. колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання
2. колонії мінімального рівня безпеки з середніми умовами тримання
3. колонії мінімального рівня безпеки з посиленими умовами тримання
11. Видом виправних колоній мінімального рівня безпеки є:
1. колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання
2. колонії мінімального рівня безпеки із особливими умовами тримання
3. колонії мінімального рівня безпеки із спеціальними умовами тримання
Список рекомендованої літератури:
1.
Алієв Р.В. Генезис кримінально-виконавчої інспекції: історико- правовий аспект /
Р.В. Алієв // Держава та регіони. Серія: Право. – 2007. - № 3. – С. 126-131.
2. Богатирьов І.Г. Державна кримінально-виконавча служба України: (історія і сучасність) /
І.Г. Богатирьов, О.І. Богатирьова. – Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2007.
13
3.
Прусс В.М. Пенітенціарна система України: монографія / В.М. Прусс, Д.В. Ягунов.
– Одеса: Фенікс, 2006.
4.
Пташинський О. Основні напрямки реформування кримінально- виконавчої системи
України / О. Пташинський // Система виконання покарань в Україні: проблеми та перспективи
гуманізації. Учбово- методичний посібник. – К.: ПП ―Апарат-Центр», 2000. – С. 7-15.
5.
Пташинський О.Б. Пенітенціарна система України: Монографія / НАН України; Ін-т
держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2004.
6.
Система виконання покарань в Україні: проблеми та перспективи гуманізації: Навч.метод. посіб. / Громадська організація «Відділення Українського фонду сприяння пенітенціарним
реформам в м.Києві»; Міжнародний фонд «Відродження» / М.І. Мельник (заг.ред.). — К. : ПП
«Арарат-Центр», 2000.
7.
Ягунов Д.В. Державне управління пенітенціарною системою України: історія,
сучасність, перспективи: Монографія / Нац. академія держ. Управління при Президентові
України; Одеський регіон. Ін-т держ. Управління. – Одеса, 2005.
Тема 4
Порядок і умови виконання покарання у виді штрафу (1 год.)
План:
1. Покарання у виді штрафу: загальна характеристика
2.
Порядок виконання покарання у виді штрафу
І. Питання для самоконтролю.
1. Поняття і підстави призначення штрафу як основного і додаткового кримінального покарання.
2. Порядок сплати штрафу засудженим.
3. Порядок і підстави заміни штрафу іншим покаранням.
ІІ. Тести
1. Згідно із ч. 1 ст. 53 КК України штраф — це
1. грошове стягнення, що накладається судом у випадках і межах, встановлених в Особливій
частині цього Кодексу
2. грошове стягнення, що накладається судом у випадках і межах, встановлених в Загальній
частині цього Кодексу
3. грошове стягнення, що накладається судом у випадках і межах, встановлених у вироку
2. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального
правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах
1. від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
2. від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'яти тисяч
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
3. від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до ста п'ятдесяти тисяч
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
3. Штраф як додаткове покарання може бути призначений
1. лише тоді, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті)
Особливої частини КК України
2. лише тоді, коли його спеціально передбачено в диспозиції статті (санкції частини статті)
Особливої частини КК України
3. лише тоді, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті)
Загальної частини КК України
14
4. З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою
виплати певними частинами строком
1. до одного року
2. до двох років
3. до трьох років
5. У разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює
несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку
1. одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний
мінімум доходів громадян
2. одна година громадських робіт за два установлених законодавством неоподатковуваних
мінімуми доходів громадян
3. одна година громадських робіт за десять установлених законодавством
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
6. У разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює
несплачену суму штрафу виправними роботами із розрахунку
1. один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян
2. один місяць виправних робіт за тридцять установлених законодавством неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян
3. один місяць виправних робіт за сто установлених законодавством неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян
7. У разі несплати штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян, призначеного як основне покарання, та відсутності підстав для розстрочки його
виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді
1. позбавлення волі із розрахунку один день позбавлення волі за вісім неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян
2. позбавлення волі із розрахунку один день позбавлення волі за десять неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян
3. позбавлення волі із розрахунку один день позбавлення волі за сто неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян
8. Штраф застосовується лише до неповнолітніх, що
1. мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення
2. самі побажали цього
3. мають батьків, які працюють
9. Засуджений зобов’язаний сплатити штраф
1. у місячний строк після набрання вироком суду законної сили
2. у шестимісячний строк після набрання вироком суду законної сили
3. у річний строк після набрання вироком суду законної сили
\
ІІІ. Задачі
1. Івана було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення і засуджено до
покарання у виді штрафу у розмірі 500 грн. Проаналізуйте рішення суду. Аргументуйте
відповідь.
2. Петро клопотав перед судом про розстрочку призначеного йому покарання у виді штрафу
на строк 2 роки, аргументуючи це клопотання тяжким матеріальним становищем. Яке
рішення має прийняти суд? Аргументуйте відповідь.
15
3. Степан клопотав перед судом про відстрочку призначеного йому покарання у виді штрафу
на строк 2 роки, аргументуючи це клопотання тяжким матеріальним становищем. Яке
рішення має прийняти суд? Аргументуйте відповідь.
4. Семен вчасно не сплатив призначений йому як основне покарання штраф у сумі 90000 грн.
і не надав суду підтвердження поважності причин цієї несплати. У зв’язку з цим, суд
прийняв рішення про заміну покарання у виді штрафу виправними роботами у строком на
2 роки. Проаналізуйте рішення суду. Аргументуйте відповідь.
5. 16-річного Павла було засуджено до покарання у виді штрафу. Оскільки у засудженого не
було самостійного доходу, власних коштів або майна, на яке може бути звернене
стягнення, він надав заяву свого батька, який підтверджував своє належне матеріальне
становище і просив про звернення стягнення на його майно. Яке рішення має прийняти
суд? Аргументуйте відповідь.
Список рекомендованої літератури:
1. Дрьомін В. Соціальні та правові підстави застосування в Україні покарань, альтернативних
позбавленню волі / В. Дрьомін // Право України. – 2000. - № 6. – С.27-31.
2. Задоя К. Проблема визначення максимальної межі покарання у виді штрафу у випадку
засудження особи за одиничний злочин // Право і громадянське суспільство. – 2014. - №1.
– с. 88-97.
3. Звірко О. Критерії визначення розмірів матеріальної шкоди, завданої злочинним діянням,
та розмірів штрафів за вчинені злочини / О. Звірко // Підприємництво, господарство і
право. – 2007. - № 9. – С.66-67.
4. Рябчинська О. Штраф як вид покарання в кримінальному законодавстві країн СНД //
Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2014. – Вип. 6-2. – с. 17-21.
5. Северин О. До проблеми виконання покарання у виді штрафу // Вісник Кримінологічної
асоціації України. – 2013. - №5. – с. 168-172.
Тема 5
Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального
звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (1 год.)
План:
1. Покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або
кваліфікаційного класу: загальна характеристика
2.
Порядок виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання,
рангу, чину або кваліфікаційного класу
І. Питання для самоконтролю.
1. Суб’єкти виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу,
чину або кваліфікаційного класу.
2. Порядок виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу,
чину або кваліфікаційного класу.
ІІ. Тести
1. Відповідно до ч. 2 ст. 52 та ст. 54 КК України покарання у вигляді позбавлення
військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу є
1. додатковим покаранням
2. основним покаранням
3. основним або додатковим покаранням
2. Відповідно до ч. 2 ст. 52 та ст. 54 КК України покарання у вигляді позбавлення
військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
16
1. призначається тільки тим особам, які мають ці звання, ранги, чини або кваліфікаційний
клас у разі вчинення ними тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення
2. призначається тільки тим особам, які мають ці звання, ранги, чини або кваліфікаційний
клас уразі вчинення ними кримінального правопорушення невеликої тяжкості
3. призначається тільки тим особам, які мають ці звання, ранги, чини або кваліфікаційний
клас уразі вчинення ними кримінального правопорушення середньої тяжкості
3. Покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або
кваліфікаційного класу
1. призначається на строк від одного до трьох років
2. призначається на строк від трьох до п’яти років
3. є безстроковим
4. Відповідно до ч. 1 ст. 29 КВК України після набуття вироком суду законної сили
1. на адресу органу, який присвоїв військове, спеціальне звання, ранг, чин або
кваліфікаційний клас, направляється копія цього вироку
2. на адресу постійного місця проживання засудженого
3. на адресу основного місця праці засудженого
5. Хто, за загальним правилом, повинен вносити до відповідних документів запис про
позбавлення засудженого військового, спеціального звання, рангу, чину або
кваліфікаційного класу?:
1. орган чи посадова особа, які їх присвоїли
2. суд
3. Президент України
4. Верховна Рада України
5. Міністерство внутрішніх справ України
6. Кабінет міністрів України
7. Міністерство оборони України
8. безпосередній роботодавець
9. ніхто не може позбавити особу військового, спеціального звання, рангу, чину або
кваліфікаційного класу
10. жодна з наведених відповідей не є правильною
6. Протягом якого строку суд має бути сповіщений про виконання вироку в частині
позбавлення засудженого військового, спеціального звання, рангу, чину або
кваліфікаційного класу?:
1. 10 днів;
2. 15 днів;
3. 1 місяця;
4. місяців;
5. 6 місяців.
ІІІ. Задачі.
1. За вчинення кримінального правопорушення, Петрові було призначене основне
покарання у виді позбавлення військового звання на строк 1 рік. Проаналізуйте
рішення суду. Аргументуйте відповідь.
2. Михайла було засуджено до покарання у виді позбавлення звання «Почесний донор
України», як додаткового покарання. Проаналізуйте рішення суду. Аргументуйте
відповідь.
3. Після набуття вироком щодо призначення покарання у виді позбавлення спеціального
звання законної сили, суд направив копію останнього до органу пробації за місцем
проживання засудженого для його подальшого виконання. Проаналізуйте рішення
суду. Аргументуйте відповідь.
17
4. Після набуття вироком щодо позбавлення військового звання законної сили, суд
направив копію останнього до військового комісаріату за місцем проживання
засудженого для його подальшого виконання. Проаналізуйте рішення суду.
Аргументуйте відповідь.
5. Після набуття вироком щодо призначення покарання у виді позбавлення спеціального
звання законної сили, суд направив копію останнього до органу, який присвоїв це
спеціальне звання для його подальшого виконання, зазначивши, що останній протягом
10 днів має повідомити суд про його виконання. Проаналізуйте рішення суду.
Аргументуйте відповідь.
1.
Список рекомендованої літератури:
Антонян Е.А. Наказания, не связанные с лишением свободы: правовая природа, назначение
и исполнение: учеб. пособие / Е.А. Антонян. - Рязань: Акад. права и упр. Минюста России
(г. Рязань), 2005.
Лемперт И.Н. Исполнение наказаний, не связанных с лишением свободы : учебное пособие
/ И. Н. Лемперт, Ю. И. Савельева. - Абакан: Хакасский гос. ун-т им. Н. Ф. Катанова, 2008.
Нарожна О. Позбавлення військового звання як вид покарання: окремі питання
застосування // Актуальні проблеми держави і права. – 2010. - №3. – с. 172-176.
Павлухин А.Н. Дополнительные виды наказаний: уголовно-правовой и уголовноисполнительные аспекты: монография / А.Н. Павлухин. – М.: ЮНИТИ: Закон и право,
2007.
Середа В. Тенденції розвитку покарання у виді позбавлення військового, спеціального
звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу // Науковий вісник Львівського державного
університету внутрішніх справ. – 2016. - №4. – с. 309-317.
2.
3.
4.
5.
Тема 6
Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади
або займатися певною діяльністю (2 год.)
План:
1. Покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною
діяльністю: загальна характеристика
2.
Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні
посади або займатись певною діяльністю
І. Питання для самоконтролю.
1. Порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або
займатися певною діяльністю.
2. Суб’єкти виконання покарання в виді позбавлення права займати певні посади чи
займатися певною діяльністю.
3. Відповідальність власника підприємства за місцем роботи засудженого до покарання у виді
позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за невиконання
вимог вироку суду.
4. Обов’язки органів, що мають право анулювати дозвіл на зайняття певними видами
діяльності.
5. Підстави і порядок зняття засуджених з обліку органу пробації.
6. Основні обов’язки органу пробації щодо виконання покарання у виді позбавлення права
обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
7. Основні обов’язки засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні
посади або займатися певною діяльністю.
ІІ. Тести
1. Покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною
діяльністю є
18
1. Основним покаранням
2. Додатковим покаранням
3. Основним і додатковим покаранням
2. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
застосовується як основне на строк
1. від одного до трьох років
2. від двох до п‘яти років
3. від трьох до восьми років
3. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
застосовується як додаткове на строк
1. від одного до трьох років
2. від двох до п‘яти років
3. від трьох до восьми років
4. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове
покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті
(санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за умови, що з урахуванням
характеру кримінального правопорушення, вчиненого за посадою або у зв‘язку із заняттям
певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає
1. за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною
діяльністю
2. за потрібне збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною
діяльністю
3. за бажане збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною
діяльністю
5. Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися
певною діяльністю, призначеного як основне покарання, а також як додаткове до основних
покарань, покладається
1. на уповноважені органи з питань пробації
2. на органи місцевого самоврадування
3. на суд
6. Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися
певною діяльністю, призначеного як додаткове покарання до арешту, обмеження волі,
тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на
певний строк, під час відбування основного покарання покладається
1. на адміністрацію арештного дому, кримінально-виконавчої установи, командування
дисциплінарного батальйону, військової частини чи начальника гарнізону
2. на органи місцевого самоврадування
3. на суд
7. До обов’язків уповноваженого органу з питань пробації щодо виконання покарання у виді
позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю належить.
1. облік засуджених до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною
діяльністю
2. оплата праці засуджених
3. медичний огляд засуджених
8. До обов’язків уповноваженого органу з питань пробації щодо виконання покарання у виді
позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю належить.
1. роз’яснює засудженим особам порядок та умови відбування покарання
19
2. роз’яснює засудженим особам права та обов’язки громадян України
3. інформує засуджених про політичну ситуацію в Україні і світі
9. До обов’язків уповноваженого органу з питань пробації щодо виконання покарання у виді
позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю належить.
1. здійснює контроль за додержанням порядку та умов відбування покарання засудженими
особами
2. здійснює контроль за наданням медичної допомоги засудженим особам
3. здійснює контроль за виплатою пенсій засудженим особам
10. Засуджений до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися
певною діяльністю зобов’язаний:
1. виконувати судове рішення
2. виконувати вказівки судді
3. віддавати вказівки судді
11. Засуджений до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися
певною діяльністю зобов’язаний:
1. надавати на вимогу уповноваженого органу з питань пробації документи, пов’язані з
виконанням даного покарання
2. надавати на вимогу кримінально-виконавчій інспекції документи, пов’язані з виконанням
даного покарання
3. надавати на вимогу Конституційному Суду України документи, пов’язані з виконанням
даного покарання
12. Засуджений до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися
певною діяльністю зобов’язаний:
1. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про місце роботи і проживання чи їх
зміну
2. повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про місце роботи і проживання чи їх зміну
3. повідомляти Конституційний Суд України про місце роботи і проживання чи їх зміну
13. Засуджений до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися
певною діяльністю зобов’язаний:
1. з’являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації
2. з’являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції
3. з’являтися за викликом до Конституційного Суду України
ІІІ. Задачі.
1. Василя було засуджено до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або
займатись певною діяльністю як основного покарання на строк 6 років. Чи законним є
вирок суду? Аргументуйте відповідь.
2. Петра засуджено до покарання у виді громадських робіт. Окрім цього, суд вважав за
потрібне приєднати до нього ще й додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати
певні посади або займатись певною діяльністю. Захисник Петра виступив з клопотанням
про скасування додаткового покарання, оскільки його не передбачено у санкції відповідної
статті Особливої частини КК України. Яке рішення має прийняти суд? Аргументуйте
відповідь.
3. Миколу було засуджено до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або
займатись певною діяльністю як основного покарання. Копію вироку було скеровано для
безпосереднього виконання до органу місцевого самоврядування за місцем проживання
Миколи. Чи законним є рішення суду? Аргументуйте відповідь.
4. Максима було засуджено до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади
або займатись певною діяльністю як основного покарання. У супровідних документах було
20
зазначено, що власник підприємства протягом доби після одержання копії судового
рішення зобов’язаний звільнити Максима з посади, яку він обіймає. Чи законною є вимога
суду? Аргументуйте відповідь.
5. Пилип, засуджений до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або
займатись певною діяльністю як основного покарання, змінив місце постійного
проживання, не повідомивши про це уповноважений орган з питань пробації. Чи порушив
Пилип закон? Аргументуйте відповідь.
Список рекомендованої літератури:
1. Дрьомін В. Соціальні та правові підстави застосування в Україні покарань, альтернативних
позбавленню волі / В. Дрьомін // Право України. – 2000. - № 6. – С.27-31.
2. Житник Г. Покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися
певною діяльністю: історичний аспект // Науковий вісник публічного і приватного права. –
2016. - №1. – с. 206-210.
3. Ковтун Н. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як
додаткове покарання для неповнолітніх // Вісник Національної академї прокуратури
України. – 2009. - №3. – с. 117-123.
4. Тютюгин В.И. Лишение права занимать определенные должности как вид наказания по
советскому уголовному праву / В.И. Тютюгин. - Харьков: Вища шк.: Изд-во при Харьк. унте, 1982.
5. Шиян Д. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю в
українському радянському кримінальному законодавстві // Вісник Запорізького
юридичного інституту. – 2010. - №2. – с. 155-162.
Тема 7
Порядок і умови виконання покарання у виді громадських робіт (2 год.)
План:
1. Загальна характеристика кримінального покарання у виді громадських робіт.
2. Порядок виконання і відбування кримінального покарання у виді громадських робіт
1.
2.
3.
4.
5.
6.
І. Питання для самоконтролю.
Сутність покарання у виді громадських робіт.
Підстави для виконання покарання у виді громадських робіт.
Порядок виконання покарання у виді громадських робіт.
Функції підрозділів органу пробації щодо виконання покарання у виді громадських робіт.
Функції органів внутрішніх справ при виконання покарання у виді громадських робіт.
Відповідальність засуджених за ухилення від громадських робіт.
ІІ. Тести
1. Покарання у виді громадських робіт полягає у
1. безоплатній праці засудженого на благо суспільства
2. оплатній праці засудженого на благо суспільства
3. безоплатній або оплатній праці засудженого на благо суспільства
2. Покарання у виді громадських робіт застосовується у межах
1. від 30 до 150 годин
2. від 60 до 240 годин
3. від 90 до 240 годин
3. Покарання у виді громадських робіт відбувається у межах
1. не більш як три години на день
2. не більш як чотири години на день
3. не більш як шість годин на день
21
4. Покарання у виді громадських робіт щодо неповнолітніх застосовується у межах
1. від 30 до 120 годин
2. від 30 до 150 годин
3. від 90 до 240 годин
5. Покарання у виді громадських робіт щодо неповнолітніх відбувається у межах
1. не більш як дві години на день
2. не більш як чотири години на день
3. не більш як шість годин на день
6. При зміні інших видів покарання громадськими роботами і складанні покарань за
сукупністю кримінальних правопорушень або вироків строк громадських робіт також не
може перевищувати
1. 120 годин
2. 240 годин
3. 360 годин
7. Громадські роботи не призначаються:
1. особам, визнаними інвалідами І або ІІ групи
2. особам, визнаними інвалідами ІІІ групи
3. особам, визнаними інвалідами ІV групи
8. Громадські роботи не призначаються:
1. вагітним жінкам
2. іноземцям
3. особам без громадянства
9. Громадські роботи не призначаються:
1. особам, які досягли пенсійного віку
2. особам, які не досягли пенсійного віку
3. особам, які досягли передпенсійного віку
10. Громадські роботи не призначаються:
1. військовослужбовцям строкової служби
2. військовослужбовцям контрактної служби
3. офіцерам запасу
11. Громадські роботи не призначаються:
1. особам, які не досягли 16 років
2. особам, які не досягли 18 років
3. особам, які не досягли 21 рок
12. Контроль за виконанням покарання у виді громадських робіт покладається на
1. уповноважений орган з питань пробації
2. кримінально-виконавчу інспекцію
3. державну виконавчу службу
13. Засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов’язані:
1. додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання
2. додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов проживання
3. додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов отримання освіти
14. Засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов’язані:
22
1. сумлінно ставитися до праці
2. сумлінно ставитися до відпочинку
3. сумлінно ставитися до лікування
15. Засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов’язані:
1. працювати на визначених для них об’єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк
громадських робіт
2. працювати за основним місцем праці і відпрацьовувати встановлений судом строк
громадських робіт
3. працювати за місцем праці і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт
16. Засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов’язані:
1. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання
2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця перебування
3. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця праці
17. Засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов’язані:
з’являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації
з’являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції
з’являтися за викликом до державної виконавчої служби
18. Громадські роботи встановлюються на строк від ___________ до ____________ (щодо
неповнолітніх у віці від 16 до 18 років – від _________ до ____________) і відбуваються не
більш як _____________ на день (щодо неповнолітніх у віці від 16 до 18 років – не більш як
_____________ на день), але не менше ____________ на місяць:
1. 2 години
2. 3 години
3. 4 години
4. 10 годин
5. 15 годин
6. 20 годин
7. 25 годин
8. 30 годин
9. 45 годин
10. 60 годин
11. 120 годин
12. 240 годин
13. 360 годин
14. жодна з наведених вище відповідей не є правильною
19. Щодо кого з перерахованих нижче осіб не може призначатись покарання у виді
громадських робіт:
2 інваліди ІІІ групи
3 державні службовці
4 герої України
5 вагітні жінки
6 військовослужбовці строкової служби
7 особи, які досягли пенсійного віку
8 військовослужбовці-контрактники
9 особи, які досягли 50-річного віку
10 інваліди ІІ групи
11 інваліди І групи
23
20. Контроль за виконанням покарання у виді громадських робіт покладається на
______________, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання
засудженого - на _______________:
1 суд
2 виховні колонії
3 кримінально-виконавчу інспекцію
4 виправні центри
5 арештні доми
6 тюрми
7 дисциплінарні батальйони
8 органи прокуратури
9 органи внутрішніх справ
10 жодна з наведених вище відповідей не є правильною
21. Вирок суду щодо виконання покарання у виді громадських робіт приводиться до
виконання ___________ з дня набрання вироком законної сили або звернення його до
виконання:
1 не пізніше трьох днів;
2 не пізніше п’яти днів;
3 не раніше трьох днів;
4 не раніше п’яти днів;
5 не пізніше десяти днів;
6 не раніше десяти днів;
7 не пізніше тридцяти днів;
8 не раніше тридцяти днів;
9 не пізніше сорока п’яти днів;
10 не раніше сорока п’яти днів.
22. Перерахуйте обов’язки засуджених до покарання у виді громадських робіт:
1 сумлінно ставитися до праці
2 своєчасне повідомлення кримінально-виконавчої інспекції про ухилення засудженого від
відбування покарання та переведення його на інше місце роботи, появу на роботі в
нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння, порушення
громадського порядку
3 працювати на визначених для них об’єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк
громадських робіт
4 без дозволу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за межі України
5 періодично з’являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції
6 погодження з кримінально-виконавчою інспекцією переліку об’єктів, на яких засуджені
відбувають громадські роботи, та видів цих робіт
7 з’являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції
8 контроль за виконанням засудженими визначених для них робіт та дотриманням правил
техніки безпеки
9 повідомляти інспекцію про зміну місця проживання;
10 додержуватися встановлених відповідно до законодавства порядку і умов відбування
покарання
11 ведення обліку та щомісячне інформування кримінально-виконавчої інспекції про кількість
відпрацьованих засудженим годин і його ставлення до праці
12 виконання постанови суду та подання інспекції про розшук засуджених осіб,
місцезнаходження яких невідоме
13 усі наведені вище відповіді є правильними
14 жодна з наведених вище відповідей не є правильною
24
23. Що, відповідно до ч.1 ст. 37 Кримінально-виконавчого кодексу України, вважається
поважною причиною неявки засудженого до покарання у виді громадських робіт до
кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк?:
1 погодні умови
2 сімейні обставини
3 хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути
за викликом і які документально підтверджені
4 зайнятість на роботі
5 несвоєчасне одержання виклику
1.
ІІІ. Задачі.
Петра засуджено до покарання у виді громадських робіт строком 250 годин з відбуванням
покарання у період навчання в технікумі. Чи законним є рішення суду? Аргументуйте
відповідь.
Миколу, 68 років, було засуджено до покарання у виді громадських робіт строком 175
годин. Чи законним є вирок суду? Аргументуйте відповідь.
15 вересня 2017 р. Василя було засуджено до покарання у виді громадських робіт. 7
жовтня 2017 р. вирок суду було приведено до виконання. Чи було судом дотримано вимоги
закону? Аргументуйте відповідь.
Василина, засуджена до покарання у виді громадських робіт, змінила місце проживання, не
повідомивши про це уповноважений орган з питань пробації. Чи порушила Василина
закон? Аргументуйте відповідь.
Наталія, засуджена до покарання у виді громадських робіт, змінила місце праці, не
повідомивши про це уповноважений орган з питань пробації. Чи порушила Наталія закон?
Аргументуйте відповідь.
2.
3.
4.
5.
Список рекомендованої літератури:
1. Денисова Т.А. Кримінальне покарання та функції його призначення і використання за
законодавством України: Навч. посібник для студ. юрид. ф- тів вузів / Т.А. Денисова. –
Запоріжжя, 2004.
2. Дрьомін В. Пробація: зарубіжний досвід обмеження тюремної популяції / В. Дрьомін //
Право України. – 2000. - №12. – С. 120-123.
3. Дрьомін В. Соціальні та правові підстави застосування в Україні покарань,
альтернативних позбавленню волі / В. Дрьомін // Право України. – 2000. - № 6. – С.2731.
4. Степанюк А. Порядок и условия исполнения наказаний, не связанных с мерами
исправительно-трудового воздействия: Учеб. пособие / А. Степанюк. – К., 1990.
5. Ткачова О.В Виконання покарань у виді виправних і громадських робіт / О.В. Ткачова.
– Х.: Право, 2010.
6. Халимон С. І. Деякі проблеми застосування та виконання покарань у виді громадських
робіт (перспективні питання теорії і практики) / С. І. Халимон // Право і безпека. – 2006.
− № 1. – С. 115–117.
7. Халимон С.І. Правове регулювання виконання покарання у виді громадських робіт
(порівняльний аналіз на прикладі України, Російської Федерації та Республіки
Білорусь) / С. І. Халимон // Підприємництво, господарство і право. − № 12. – 2005. − С.
167–169.
Тема 8
Порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт (2 год.)
План:
1. Сутність та порядок призначення кримінального покарання у виді виправних робіт.
2.
Порядок виконання та умови відбування покарання у виді виправних робіт.
25
І. Питання для самоконтролю.
Порядок виконання виправних робіт.
Умови відбування виправних робіт.
Порядок залучення засуджених до відбування покарання в виді виправних робіт.
Обов’язки адміністрації підприємства, установи чи організації, в яких працюють засуджені
до виправних робіт.
5. Порядок утримань із заробітної плати засуджених до виправних робіт.
6. Обов’язки засуджених до виправних робіт. Заходи заохочення і стягнення.
7. Правові наслідки злісного ухилення від відбування виправних робіт.
1.
2.
3.
4.
ІІ. Тести
1. Покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк
1. від шести місяців до двох років
2. від шести місяців до трьох років
3. від шести місяців до п’яти років
2. Покарання у виді виправних робіт
1. відбувається за місцем роботи засудженого
2. відбувається за місцем проживання засудженого
3. відбувається за місцем народження засудженого
3. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход
держави в розмірі , встановленому вироком суду, в межах
1. від десяти до двадцяти відсотків
2. від двадцяти до тридцяти відсотків
3. від десяти до тридцяти відсотків
4. Виправні роботи не застосовуються до
1. вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною
2. жінок, які мають дітей у віці до 14 років
3. жінок, які мають дітей у віці до 16 років
5. Виправні роботи не застосовуються
1. до непрацездатних
2. до обмежено працездатних
3. до безробітних
6. Виправні роботи не застосовуються
1. до осіб, що не досягли 14 років
2. до осіб, що не досягли 16 років
3. до осіб, що не досягли 18 років
7. Виправні роботи не застосовуються до
1. осіб, що досягли 50 років
2. осіб, що досягли пенсійного віку
3. осіб, що досягли 60 років
8. Виправні роботи не застосовуються до
1. військовослужбовців
2. призовників
3. курсантів
26
9. Виправні роботи не застосовуються до
1. працівників правоохоронних органів
2. медичних працівників
3. освітян
10. Виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому в віці від 16 до 18 років за
місцем роботи на строк
1. від одного місяця до одного року
2. від двох місяців до одного року
3. від шести місяців до одного року
11. Із заробітку засудженого неповнолітнього здійснюється відрахування в дохід держави в
розмірі, встановленому вироком суду, в межах
1. від п‘яти до десяти відсотків
2. від десяти до двадцяти відсотків
3. від п‘яти до двадцяти відсотків
12. Контроль за виконанням покарання у виді виправних робіт покладається на
1. уповноважений орган з питань пробації
2. кримінально-виконавчу інспекцію
3. суд
13. Час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт
1. зараховується в загальний стаж роботи
2. не зараховується в загальний стаж роботи
3. частково зараховується в загальний стаж роботи
14. Назвіть основні вимоги до виправних робіт:
1. мають на меті завдання фізичних та моральних страждань засудженим
2. відбуваються на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності за
місцем роботи засудженого
3. відбуваються за місцем фактичного проживання засудженого
4. відбуваються за місцем постійного проживання засудженого
5. полягають у здійсненні засудженим суспільно-корисної праці
15. Покарання у виді виправних робіт відбувається на підприємстві, в установі, організації
незалежно від форми власності _________:
1. за місцем проживання засудженого
2. за місцем постійного проживання засудженого
3. за місцем фактичного проживання засудженого на момент вчинення кримінального
правопорушення
4. за місцем навчання засудженого
5. за місцем роботи засудженого
16. Покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від ________ до ________
(щодо неповнолітніх у віці від 16 до 18 років – від ________ до ___________) і відбувається за
місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться
відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від _________
до _________ відсотків(щодо неповнолітніх у віці від 16 до 18 років – від _________ до
_________ відсотків:
1. 1 місяць;
2. 2 місяці;
3. 3 місяці;
4. 6 місяців;
27
5. 1 рік;
6. 2 роки;
7. 3 роки;
8. 5 років;
9. 5 відсотків;
10. 11 відсотків
11. 15 відсотків
12. 20 відсотків
13. 25 відсотків
14. жодна з наведених вище відповідей не є правильною
17. Щодо кого з перерахованих осіб не може призначатись покарання у виді виправних
робіт?:
1. непрацездатні
2. вагітні жінки та жінки, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною
3. особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту
інформації України
4. особи, що не досягли 16 років
5. особи, що досягли пенсійного віку
6. військовослужбовці
7. державні службовці
8. працівники правоохоронних органів
9. нотаріуси
10. судді
11. особи, нагороджені державними нагородами України
12. прокурори
13. адвокати
14. посадові особи органів місцевого самоврядування
18. Контроль за виконанням покарання у виді виправних робіт покладається на _________:
1. суд
2. виховні колонії
3. кримінально-виконавчу інспекцію
4. виправні центри
5. арештні доми
6. тюрми
7. дисциплінарні батальйони
8. органи прокуратури
9. органи внутрішніх справ
10. жодна з наведених вище відповідей не є правильною
19. Вирок суду стосовно відбування покарання у виді виправних робіт приводиться до
виконання __________ з дня набрання вироком законної сили або звернення його до
виконання:
1. не пізніше трьох днів
2. не пізніше п’яти днів
3. не раніше трьох днів
4. не раніше п’яти днів
5. не пізніше десяти днів
6. не раніше десяти днів
7. не пізніше тридцяти днів
8. не раніше тридцяти днів
9. не пізніше сорока п’яти днів
10. не раніше сорока п’яти днів
28
20. Перерахуйте обов’язки засуджених до покарання у виді виправних робіт, передбачені
Кримінально-виконавчим кодексом України:
1. сумлінно ставитися до праці
2. повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання
3. додержання порядку та умов відбування покарання, передбачених Кримінальновиконавчим кодексом України
4. з’являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції
5. щомісячне відрахування визначеної вироком суду частини заробітної плати і
перерахування утриманої суми в доход держави
6. не звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу кримінально-виконавчої
інспекції
7. додержуватися встановлених відповідно до законодавства порядку і умов відбування
покарання
8. без дозволу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за межі України
9. періодично з’являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції
10. затримання і конвоювання у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним
законодавством, осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності за ухилення від
відбування покарання у виді громадських робіт (частина 5 статті 57 Кримінальновиконавчого кодексу України)
11. постійно підтримують контакти з органами внутрішніх справ, кримінальною міліцією у
справах дітей та службою у справах дітей при міських та районних держадміністраціях, а
також з громадськими формуваннями
12. своєчасне інформування кримінально-виконавчої інспекції про ухилення засудженого від
відбування покарання, переведення засудженого на іншу роботу чи посаду, а також його
звільнення
13. щомісячне інформування кримінально-виконавчої інспекції про кількість робочих днів за
графіком на підприємстві, в установі, організації, кількість фактично відпрацьованих
засудженим робочих днів, розмір заробітної плати і утримань з неї за вироком суду,
кількість прогулів, кількість днів тимчасової непрацездатності за листком
непрацездатності та з інших причин
14. жодна з наведених вище відповідей не є правильною
21. Що, відповідно до ч. 6 ст. 41 Кримінально-виконавчого кодексу України, вважається
поважною причиною неявки засудженого до покарання у виді виправних робіт до
кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк?:
1. несвоєчасне одержання виклику
2. хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути
за викликом і які документально підтверджені
3. перебування у відпустці
4. зайнятість на роботі
5. транспортні проблеми
22. Перерахуйте заходи заохочення, що застосовуються до осіб, засуджених до виправних
робіт:
1. подання до суду матеріалів на засудженого щодо умовно-дострокового звільнення або
заміни невідбутої частини покарання
2. нагородження почесною грамотою
3. зарахування часу щорічної відпустки у строк відбування покарання
4. нагородження премією
5. оголошення подяки
23. Перерахуйте заходи стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до виправних
робіт:
29
1. поміщення в колонію мінімального рівня безпеки
2. поміщення в ізолятор
3. притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального
кодексу України (“Ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі”)
4. штраф
5. застосовуватися застереження у виді письмового попередження про притягнення до
кримінальної відповідальності
ІІІ. Задачі.
1. Віру, працівницю ТОВ «Мрія», засуджено до покарання у виді виправних робіт з
відбуванням останніх на підприємстві «ЦКНР». Чи законним є вирок суду? Аргументуйте
відповідь.
2. Івана засуджено до покарання у виді виправних робіт на строк 3 роки з відрахуванням у
доход держави 25 відсотків його заробітної плати. Чи законним є вирок суду?
Аргументуйте відповідь.
3. До строку виправних робіт Миколи судом не було зараховано час, протягом якого
останній перебував на лікарняному, викликаному алкогольним сп’янінням. Чи вірним є
рішення суду? Аргументуйте відповідь.
4. До строку виправних робіт Кіндрата судом не було зараховано час, протягом якого
останньому не надавалась робота на підприємстві. Чи вірним є рішення суду?
Аргументуйте відповідь.
5. До Світлани, приватного нотаріуса, було застосовано заміну покарання у виді обмеження
волі покаранням у виді виправних робіт. Чи законною є така заміна? Аргументуйте
відповідь.
1.
2.
3.
4.
5.
Список рекомендованої літератури:
Богатырев И. Воспитательно-профилактическая работа с осужденными, состоящими
на учете инспекции исправительных работ: Учебное пособие / И. Богатырев. –
Чернигов, 1997.
Пироженко О. До проблеми законодавчої регламентації виправних робіт як виду
кримінальних покарань // Форум права. – 2011. - №1. – с. 771-778.
Рогова Е.В. Исправительные работы как вид уголовного наказания: учебное пособие
/ Е.В. Рогова. - Иркутск: ВСИ МВД России, 2007.
Сквірський І. Підстави застосування виправних робіт: характеристика різновидів //
Вісник Запорізького національного університету. – 2009. – №2. – с. 91-98,
Ткачова О.В Виконання покарань у виді виправних і громадських робіт / О.В.
Ткачова. – Х.: Право, 2010.
Тема 9
Порядок і умови виконання покарання у виді службових обмежень для
військовослужбовців (2 год.)
План:
1. Сутність та порядок призначення кримінального покарання у виді службових обмежень
для військовослужбовців.
2.
Порядок виконання та умови відбування покарання у виді службових обмежень для
військовослужбовців.
І. Питання для самоконтролю.
1. Зміст покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців.
2. Порядок і умови виконання покарання у виді службових
військовослужбовців.
обмежень
для
30
3. Повноваження командуючих військових частин, в яких проходять службу засуджені
військовослужбовці.
4. Процедура та розмір утримань з грошового забезпечення засуджених військовослужбовців.
5. Порядок припинення виконання покарання у виді службових обмежень для
військовослужбовців.
ІІ. Тести
1. Покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців відповідно до ч. 1 ст. 58
КК України є
1. основним покаранням
2. додатковим покаранням
3. основним і додатковим покаранням
2. Покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців призначається у
випадках вчинення військовослужбовцями тих кримінальних правопорушень проти
військової служби
1. за які санкціями відповідних статей Особливої частини КК таке покарання передбачене
2. за які санкціями відповідних статей Загальної частини КК таке покарання передбачене
3. за які санкціями відповідних статей Загальної або Особливої частини КК таке покарання
передбачене
3. Зміст кримінального покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців
полягає у тому, що протягом строку його відбування, визначеного вироком суду:
1. засуджений не підлягає підвищенню за посадою
2. засуджений не підлягає пониженню за посадою
3. засуджений не підлягає переведенню на іншу посаду
4. Зміст кримінального покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців
полягає у тому, що протягом строку його відбування, визначеного вироком суду:
1. не може бути підвищений у військовому званні
2. не може бути понижений у військовому званні
3. не може бути зміщений у військовому званні
5. Зміст кримінального покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців
полягає у тому, що протягом строку його відбування, визначеного вироком суду:
1. покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового
військового звання
2. покарання зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового
військового звання
3. покарання частково зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового
військового звання
6. Зміст кримінального покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців
полягає у тому, що протягом строку його відбування, визначеного вироком суду:
1. із суми його грошового забезпечення в обов'язковому порядку здійснюється відрахування в
дохід держави в межах від 10 до 20% з усієї суми грошового забезпечення незалежно від
наявності претензій до засудженого за виконавчими документами
2. із суми його грошового забезпечення в обов'язковому порядку здійснюється відрахування в
дохід держави в межах від 20 до 30% з усієї суми грошового забезпечення незалежно від
наявності претензій до засудженого за виконавчими документами
3. із суми його грошового забезпечення в обов'язковому порядку здійснюється відрахування в
дохід держави в межах від 10 до 30% з усієї суми грошового забезпечення незалежно від
наявності претензій до засудженого за виконавчими документами
31
7. Службові обмеження застосовуються на строк
1. від шести місяців до двох років
2. від шести місяців до трьох років
3. від шести місяців до п’яти років
8. Після отримання копії вироку _____________________видає відповідний наказ, в якому
зазначається розмір утримань у дохід держави з грошового утримання засудженого
військовослужбовця, строк, впродовж якого його не може бути підвищено в посаді, у
військовому званні, а також строк, який не зараховується йому в строк вислуги років для
присвоєння чергового військового звання
1. командир військової частини або начальник іншого органу
2. начальних територіального управління ВСП
3. Маністр оборони України
9. Про прийняття вироку до виконання командир військової частини або інший відповідний
начальник протягом ___________ сповіщає суд, який виніс вирок
1. трьох днів
2. п’яти днів
3. десяти днів
10. Частина 5 ст. 47 КВК України визначає, що засуджені, які відбувають покарання у виді
службових обмежень для військовослужбовців і визнані військово-лікарняною комісією
непридатними за станом здоров'я до військової служби зі зняттям з військового обліку або
непридатними до військової служби в мирний час, звільняються ____________ від
відбування покарання за поданням командира військової частини або іншого начальника і
висновком військово-лікарняної комісії
1. судом
2. командиром військового підрозділу
3. Міністром оборони України
11. Частина 5 ст. 47 КВК України визначає, що засуджені, які відбувають покарання у виді
службових обмежень для військовослужбовців і визнані військово-лікарняною комісією
непридатними за станом здоров'я до військової служби зі зняттям з військового обліку або
непридатними до військової служби в мирний час, звільняються судом від відбування
покарання за поданням ____________ і висновком військово-лікарняної комісії
1. командира військової частини або іншого начальника
2. суду
3. Міністра оборони України
12. Частина 5 ст. 47 КВК України визначає, що засуджені, які відбувають покарання у виді
службових обмежень для військовослужбовців і визнані військово-лікарняною комісією
непридатними за станом здоров'я до військової служби зі зняттям з військового обліку або
непридатними до військової служби в мирний час, звільняються судом від відбування
покарання за поданням командира військової частини або іншого начальника і висновком
_____________
1. військово-лікарняної комісії
2. лікарсько-трудової комісії
3. лікарсько-експертної комісії
13. За ____________ до закінчення встановленого вироком суду строку службового
обмеження для військовослужбовця командир військової частини або інший начальник
видає наказ про припинення його виконання з визначенням дати припинення, з якої всі
передбачені законом обмеження скасовуються
32
1. три дні
2. п’ять днів
3. десять днів
14. За три дні до закінчення встановленого вироком суду строку службового обмеження для
військовослужбовця _________________ видає наказ про припинення його виконання з
визначенням дати припинення, з якої всі передбачені законом обмеження скасовуються
1. командир військової частини або інший начальник
2. суд
3. Міністр оборони України
15. Покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців встановлюється на
строк від _______________ до ________________ у випадках, передбачених Кримінальновиконавчим кодексом України, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини
справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення
волі на строк не більше _________________ призначити службове обмеження на той самий
строк:
1. 1 місяць
2. 3 місяці
3. 6 місяців
4. 9 місяців
5. 1 рік
6. 2 роки
7. 3 роки
8. 5 років
9. 11 років
10. такого строку законодавство не передбачає
16. До кого з перерахованих осіб не може бути застосоване покарання у виді службових
обмежень до військовослужбовців?:
1. генералів
2. адміралів
3. старших офіцерів
4. молодших офіцерів
5. військовослужбовців строкової служби
6. прапорщиків
7. мічманів
8. військовослужбовців-контрактників
9. начальника Генерального штабу Збройних сил України
10. Міністра оборони України
17. Вкажіть правообмеження, які застосовуються до осіб, засуджених до покарання у виді
службових обмежень для військовослужбовців:
1. строк покарання не зараховується засудженому в строк вислуги років для присвоєння
чергового військового звання
2. під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у
військовому званні
3. заборона виходу за межі військової частини
4. скорочення чергової відпустки на 20%
5. із суми грошового забезпечення засудженого провадиться відрахування в доход держави у
розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків
ІІІ. Задачі.
33
1. Івана засуджено до покарання у виді службових обмежень до військовослужбовців на
строк 5 місяців. Чи законним є вирок суду? Аргументуйте відповідь.
2. Михайло, військовослужбовець строкової служби, за вчинення кримінального
правопорушення був засуджений до покарання у виді службових обмежень до
військовослужбовців на строк 3 роки. Чи законним є вирок суду? Аргументуйте
відповідь.
3. Павла, засудженого до покарання у виді службових обмежень до військовослужбовців на
строк 2 роки, після відбування половини строку було підвищено у посаді. Чи мало місце
порушення закону? Аргументуйте відповідь.
4. Петра, засудженого до покарання у виді службових обмежень до військовослужбовців на
строк 1,5 роки, після відбування половини строку було понижено у військовому званні.
Чи мало місце порушення закону? Аргументуйте відповідь.
5. Парамона було засуджено до покарання у виді службових обмежень до
військовослужбовців на строк 1 рік з відрахуванням в доход держави 25 відсотків його
грошового утримання. Чи законним є вирок суду? Аргументуйте відповідь.
Список рекомендованої літератури:
1. Денисова Т.А. Кримінальне покарання та функції його призначення і використання за
законодавством України: Навч. посібник для студ. юрид. ф- тів вузів / Т.А. Денисова. –
Запоріжжя, 2004.
2. Стефанов С.О. Виконання покарань, альтернативних позбавленню волі: Навч.-метод.
посібник / Одеська національна юридична академія / В.М. Дрьомін (відп.ред.). — О. :
Юридична література, 2002.
3. Фролова О. До загальнотеоретичних засад інституту системи покарань / О. Фролова //
Право України. – 1995. - № 9-10. – С. 36-40.
4. Хламов Л.П. О некотрых особенностях применения наказания к военнослужащим / Л.П.
Хламов // Правоведение. – 1964. - № 4. – С. 79-88.
5. Шевченко Є. Щодо пробематичності застосування і виконання окремих кримінальних
покарань / Є. Шевченко // Право України. – 2008. - № 3. – С. 102-104.
Тема 10
Порядок і умови виконання покарання у виді конфіскації майна (2 год.)
План:
1. Сутність та порядок призначення кримінального покарання у виді конфіскації майна.
2.
Порядок виконання та умови відбування покарання у виді конфіскації майна.
1.
2.
3.
4.
І. Питання для самоконтролю.
Порядок виконання покарання у виді конфіскації майна.
Компетенція державних виконавців по конфіскації майна. Порядок проведення опису.
Роль суду в виконанні покарання в виді конфіскації майна.
Майно, що підлягає конфіскації.
ІІ. Тести
1. Згідно із ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в
_________________ безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна,
яке є власністю засудженого
1. примусовому
2. добровільному
3. періодичному
34
2. Згідно із ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в
примусовому ____________ вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є
власністю засудженого
1. безоплатному
2. оплатному
3. беззастережному
3. Згідно із ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в
примусовому безоплатному вилученні _____________ всього або частини майна, яке є
власністю засудженого
1. у власність держави
2. у власність потерпілого
3. у власність засудженого
4. Згідно із ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в
примусовому безоплатному вилученні у власність держави _______________, яке є власністю
засудженого
1. всього майна
2. частини майна
3. всього або частини майна
5. Згідно із ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в
примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є
_____________
1. власністю засудженого
2. власністю потерпілого
3. власністю сім’ї потерпілого
6. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, __________________, або
перелічити предмети, що конфіскуються
1. яка саме частина майна конфіскується
2. якого розміру майно конфіскується
3. яка вартість майна засудженого
7. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна
конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються
1. перелічити предмети, що конфіскуються
2. додати зображення цього майна
3. додати повний опис цього майна
8. У системі покарань КК України конфіскація майна передбачена ________________ і
встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі кримінальні правовпорушення
1. виключно як основне покарання
2. виключно як додаткове покарання
3. як основне або додаткове покарання
9. У системі покарань КК України конфіскація майна передбачена виключно як додаткове
покарання і встановлюється за _____________
1. тяжкі та особливо тяжкі насильницькі кримінальні правопорушення
2. тяжкі та особливо тяжкі корисливі кримінальні правопорушення
3. тяжкі та особливо тяжкі політичні кримінальні правопорушення
10. Згідно із ст. 48 КВК України _____________, що передбачає як додаткове покарання
конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію
35
опису майна і копію вироку для виконання Державній виконавчій службі, про що сповіщає
відповідну фінансову установу
1. суд, який постановив вирок
2. кримінально-виконавча інспекція
3. прокурор
11. Згідно із ст. 48 КВК України суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове
покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий
лист, копію опису майна і копію вироку для виконання Державній виконавчій службі, про
що сповіщає відповідну фінансову установу
1. виконавчий лист
2. подання
3. постанову
12. Згідно із ст. 48 КВК України суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове
покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий
лист, копію опису майна і копію вироку для виконання Державній виконавчій службі, про
що сповіщає відповідну фінансову установу
1. державній виконавчій службі
2. кримінально-виконавчій інспекції
3. прокуророві
ІІІ. Задачі.
1. Марію засуджено до покарання у виді конфіскації половини майна, належного їй на праві
власності, а також всього майна, що перебуває у її користуванні. Чи законним є вирок
суду? Аргументуйте відповідь.
2. У вироку суду зазначено, що до Івана має бути застосоване покарання у виді конфіскації
майна з компенсацією останньому третини вартості останнього. Чи законним є вирок суду?
Аргументуйте відповідь.
3. Миколу було засуджено до покарання у виді конфіскації майна і висловлено пропозицію,
щоб він добровільно передав конфісковане майно у дохід держави. Чи законним є вирок
суду? Аргументуйте відповідь.
4. Авакума засуджено до покарання у виді конфіскації майна вартість 35000 грн. Чи законним
є вирок суду? Аргументуйте відповідь.
5. Суд, постановивши вирок щодо призначення покарання у виді конфіскації майна, скерував
копію вироку до органу місцевого самоврядування за місцем проживання засудженого для
подальшого виконання вироку. Чи правильними є дії суду? Аргументуйте відповідь.
Список рекомендованої літератури:
1. Козирєва В. Конфіскація майна: теорія і практика застосування / В. Козирєва // Право
України. – 2006. - № 1. – С. 98.
2. Михайлянц И. Эффективность конфискации имущества как меры уголовного наказания /
И. Михайлянц // Социалистическая законность. – 1966. - №3. – С. 35-37.
3. Назимко Є. Пропозиції щодо вдосконалення переліку майна, яке не підлягає конфіскації за
судовим вироком / Є. Назимко // Підприємництво, господарство і право. – 2009. - № 1. –
С.108-110.
4. Палій М., Назименко Є. Реформування інституту конфіскації майна як реалізація
адекватності покарання та відновлення соціальної справедливості / М. Палій, Є. Назименко
// Підприємництво, господарство і право. – 2008. - № 5. – С.115-118.
5. Черненок М.П. Виконання майнових покарань / М.П. Черненок. – Харків: Видавець СПД
ФО Вапнярчук Н.М., 2006. – 176 с.
Тема 11
36
Порядок і умови виконання покарання у виді арешту (2 год.)
План:
1. Загальна характеристика покарання у виді арешту.
2.
Порядок і умови виконання покарання у виді арешту.
3.
Особливості виконання покарання у виді арешту відносно військовослужбовців.
І. Питання для самоконтролю.
1. Особливості прибуття і тримання засуджених у арештних домах.
2. Правове положення засуджених до арешту.
3. Особливості соціально-психологічної роботи, матеріально-побутового
забезпечення засуджених до арешту.
4. Умови праці засуджених до арешту.
5. Порядок проведення виховної роботи із засудженими до арешту.
6. Процедура здійснення нагляду за засудженими до арешту.
7. Заходи заохочення та стягнення до засуджених у арештних домах.
і
медичного
ІІ. Тести
1. Покарання у виді арешту полягає в триманні
встановлюється на строк від одного до шести місяців.
1. в умовах ізоляції
2. в умовах повної ізоляції
3. в умовах часткової ізоляції
засудженого
_____________
і
2. Покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і
встановлюється на строк від одного до шести місяців.
1. від одного до шести місяців
2. від двох до шести місяців
3. від одного до десяти місяців
3. Військовослужбовці відбувають покарання у виді арешту
1. на гауптвахті
2. у виправних колоніях
3. у військових частинах
4. Арешт не застосовується
1. до осіб віком до 16 років
2. до осіб віком до 18 років
3. до осіб віком до 14 років
5. Арешт не застосовується
1. до вагітних жінок
2. до іноземців
3. до осіб без громадянства
6. Арешт не застосовується
1. до жінок, які мають дітей віком до 7 років
2. до жінок, які мають дітей віком до 10 років
3. до жінок, які мають дітей віком до 14 років
7. Засуджені до арешту мають право:
37
1. звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських
об’єднань і службових осіб
2. звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до міжнародних організацій
3. звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до органів військової влади
8. Засуджені до арешту мають право:
1. витрачати гроші із своїх особових рахунків без обмеження їх обсягу для придбання
продуктів харчування, одягу, взуття, літератури, письмового приладдя та предметів першої
потреби
2. витрачати гроші із своїх особових рахунків у розміру до 10 неоподаткованих мінімумів
доходів громадян для придбання продуктів харчування, одягу, взуття, літератури,
письмового приладдя та предметів першої потреби
3. витрачати гроші із своїх особових рахунків у розміру до 20 неоподаткованих мінімумів
доходів громадян для придбання продуктів харчування, одягу, взуття, літератури,
письмового приладдя та предметів першої потреби
9. Засуджені до арешту мають право:
1. отримувати грошові перекази
2. отримувати грошові допомоги
3. отримувати грошові виплати
10. Засуджені до арешту мають право:
1. одержувати і відправляти листи та телеграми без обмеження їх кількості
2. одержувати і відправляти листи та телеграми у кількості до 5 штук протягом місяця
3. одержувати і відправляти листи та телеграми без обмеження їх кількості до 10 штук
протягом місяця
11. Особи, засуджені до арешту, відбувають покарання, як правило, за місцем засудження
___________, а військовослужбовці – __________:
1. в колоніях максимального рівня безпеки
2. на гауптвахтах
3. в колоніях середнього рівня безпеки
4. в колоніях мінімального рівня безпеки
5. в виправних центрах
6. в колоніях суворого режиму
7. в колоніях особливого режиму
8. в дисциплінарних батальйонах
9. у виховних колоніях
10. в арештних домах
12. Покарання у виді арешту встановлюється на строк від ___________ до 6 місяців (щодо
неповнолітніх у віці від 16 до 18 років – від ___________ до ____________):
1 11 діб
2 15 діб
3 25 діб
4 45 діб
5 50 діб
6 1 місяць
7 2 місяці
8 3 місяці
9 9 місяців
10 10 місяців
11 1 рік
12 5 років
38
13 15 років
14 16 років
13. Щодо кого з перерахованих осіб не може призначатись покарання у виді арешту?:
1 інваліди І групи
2 безробітні
3 військовослужбовці
4 жінки, які мають дітей віком до семи років
5 інваліди ІІ групи
6 безпритульні
7 вагітні жінки
8 особи, що досягли пенсійного віку
9 інваліди ІІІ групи
10 особи віком до шістнадцяти років
14. Основними формами соціально-виховної роботи із засудженими до арешту є:
1. індивідуальна робота
2. політичний всеобуч
3. просвітницька робота
4. культурно-масова робота
5. спортивне виховання
6. громадська діяльність
7. самоосвіта
8. стимулювання творчості
9. участь у дискотеках
10. правове виховання
15. Самодіяльні організації серед засуджених до арешту:
1. створюються у визначеному законом порядку
2. створюються
3. можуть створюватись
4. зазвичай не створюються
5. не створюються
16. Засуджені до арешту ____________ до робіт з благоустрою арештних домів, а також
поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення
арештних домів продовольством:
1. можуть залучатися
2. можуть залучатися без оплати праці
3. можуть залучатися за власною згодою
4. можуть залучатися в разі крайньої потреби
5. не можуть залучатися
17. Адміністрація установи має право залучати засуджених до робіт з господарського
обслуговування установи, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до
допоміжних робіт із забезпечення установ продовольством без оплати їхньої праці, як
правило, у порядку черговості і _____________:
1. не більш як на дві години на день
2. не менш як на дві години на день
3. не більш як на чотири години на день
4. не менш як на чотири години на день
5. не більш як на двадцять годин на тиждень
6. не менш як на двадцять годин на тиждень
7. не більш як на тридцять годин на тиждень
39
8. не менш як на тридцять годин на тиждень
9. не більш як на сорок годин на місяць
10. не менш як на сорок годин на місяць
18. Перерахуйте заходи заохочення, що застосовуються до осіб, засуджених до арешту:
1. нагородження почесною грамотою
2. дострокове зняття раніше накладеного стягнення
3. подяка
4. сувора подяка
5. нагородження премією
19. Перерахуйте заходи стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до арешту:
1. поміщення в карцер строком до десяти діб
2. поміщення в карцер строком до тридцяти діб
3. догана
4. сувора догана
5. відібрання врученої раніше почесної грамоти
20. Вкажіть місце відбування покарання у виді арешту засудженими військовослужбовцями:
1. дисциплінарний батальйон
2. гауптвахта
3. арештний дім
4. виправний центр
5. спеціальна колонія для військовослужбовців
21. Хто з перерахованих осіб може триматись на гауптвахті?:
1. військовослужбовці
2. судді
3. військовослужбовці, затримані відповідними органами за підозрою у вчиненні
кримінального правопорушення до прийняття рішення військовим судом, - не більш як 3
доби
4. військовослужбовці, затримані за порушення військової дисципліни у нетверезому стані
(або таких, що не мають документів), до витвереження (або встановлення особи), але не
більш як одну добу
5. військовослужбовці, засуджені військовим судом, яких направляють до дисциплінарної
частини, - до набрання вироком законної сили
6. військовослужбовці, які відбувають покарання у вигляді арешту
7. військовослужбовці Збройних Сил України та військовозобов’язані під час проходження
ними зборів, а також військовослужбовці інших військових формувань, утворених
відповідно до законів України, для яких як запобіжний захід обрано взяття під варту
8. особи, які вчинили кримінальні правопорушення проти збройних сил України
9. працівники прокуратури
10. засуджені військовослужбовці Збройних Сил України та військовозобов’язані під час
проходження ними зборів, а також військовослужбовці інших військових формувань, які
відбувають покарання у вигляді арешту та тримаються в умовах ізоляції строком від
одного до шести місяців
22. Військовослужбовці, засуджені до арешту, направляються на гауптвахту для відбування
арешту ______________ після одержання розпорядження суду про виконання вироку:
1. в триденний строк
2. в п’ятиденний строк
3. в десятиденний строк
4. в двадцятиденний строк
5. в місячний строк
40
23. Прийняття засуджених на гауптвахту Служби правопорядку здійснює __________, а за
його відсутності - ___________:
1. командир взводу
2. командир роти
3. начальник гауптвахти
4. начальник дисциплінарного батальйону
5. начальник чергової зміни гауптвахти
6. заступник начальника гауптвахти
7. перший заступник начальника гауптвахти
8. старший заступник начальника гауптвахти
9. начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні або його заступник
10. Міністр оборони України
24. Час відбування арешту до загального строку військової служби і вислуги років для
присвоєння чергового військового звання ____________:
1. зараховується
2. зараховується згідно наказу начальника гауптвахти
3. зараховується з розрахунку 1 день гауптвахти дорівнює 2 дням служби
4. зараховується з розрахунку 2 дні гауптвахти дорівнюють 1 дню служби
5. не зараховується
25. В чому виявляються особливості правового статусу військовослужбовців, засуджених до
арешту?:
1. не може бути представлений до присвоєння чергового військового звання
2. не може приймати участь у військових парадах
3. не може бути звільнений з військової служби, за винятком випадків визнання його
непридатним до військової служби за станом здоров’я
4. не може приймати участь у стрільбах
5. не може бути нагороджений премією
6. не може бути переведений на нове місце служби
7. не може бути нагороджений державною нагородою
8. не може бути переведений на нижчу посаду
9. не може отримати чергову відпустку
10. не може бути призначений на вищу посаду
26. В чому виявляються особливості правового статусу військовослужбовців, засуджених до
арешту?:
1. користуватися настільними іграми
2. приймати участь у дискотеках
3. на восьмигодинний сон у нічний час
4. в індивідуальному порядку відправляти релігійні обряди, користуватися релігійною
літературою
5. наносити собі татуювання
6. користуватися книгами, журналами і газетами, які є в наявності на гауптвахті Служби
правопорядку
7. звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до органів державної влади, інших
державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, а також до
посадових осіб
8. слухати радіо
9. отримувати короткочасні побачення
10. на щоденну прогулянку тривалістю одна година
11. отримувати тривалі побачення
12. одержувати і відправляти листи без обмеження їх кількості
41
13. на побачення із захисником для одержання правової допомоги в установленому
законодавством порядку
14. мати при собі і зберігати в камері особисті предмети і речі, перелік яких визначено
інструкцією та правилами внутрішнього порядку на гауптвахті Служби правопорядку
27. Перерахуйте заходи заохочення, що застосовуються до військовослужбовців, засуджених
до арешту:
1. нагородження почесною грамотою
2. подяка
3. зарахування часу відбування арешту в загальний строк військової служби повністю або
частково
4. дострокове зняття раніше накладеного стягнення
5. нагородження премією
28. Перерахуйте заходи стягнення, що застосовуються до військовослужбовців, засуджених
до арешту:
1. догана
2. сувора догана
3. попередження
4. переведення в одиночну камеру на строк до десяти діб
5. переведення в одиночну камеру на строк до тридцяти діб
ІІІ. Задачі.
1. Івана засуджено до покарання у виді арешту і скеровано для відбування до виправної
колонії мінімального рівня безпеки. Чи правильним є вирок суду? Аргументуйте відповідь.
2. Тетяну засуджено до покарання у виді арешту на строк 8 місяців. Чи законним є вирок
суду? Аргументуйте відповідь.
3. 14-річну Василину засуджено до покарання у виді арешту. Чи законним є вирок суду?
Аргументуйте відповідь.
4. Арсена, військовослужбовця строкової служби, було засуджено до покарання у виді
арешту і скеровано для відбування до арештного дому за місцем його постійного
проживання. Чи законним є вирок суду? Аргументуйте відповідь.
5. Савелію, засудженому до покарання у виді арешту, після відбування половину
призначеного строку, рішенням суду було дозволено подальшу частину строку покарання
проживати за межами арештного дому разом з сім’єю. Чи законним є рішення суду?
Аргументуйте відповідь.
Список рекомендованої літератури:
1. Авраменко, А. М. Моніторинг засуджених, які відбувають покарання у виді арешту / А.
М. Авраменко // Вісн. Запоріз. юрид. ін-ту Дніпропетр. держ. ун-ту внутр. справ. - 2010.
- № 2. - С. 163-169.
2. Автухов К. А. Основні теоретичні та прикладні проблеми виконання покарання у виді
арешту / К. А. Автухов // Університетські наукові записки. - 2013. - № 1 (45). - С. 256260.
3. Бурдін В. Арешт як вид кримінального покарання //Вісник Хмельницького
регіонального іннституту управління та права. – 2003. - № 3-4. – С. 215-219.
4. Гель А. П. Виконання покарання у вигляді арешту. Проблеми та деякі інші наслідки
законодавчих новацій / А. П. Гель // Юридичний вісник України. – 2015. – № 1. – С.
343-348.
5. Чудик Н. О. Проблеми відбування покарання у виді арешту в Україні / Н. О. Чудик, К.
А. Мудрик // Право і суспільство. –2016. – № 2. – C. 134-137.
6. Шинкарьов Ю.В. Застосування зарубіжного досвіду для удосконалення правової
регламентації кримінального покарання у вигляді арешту в Україні [Електронний
ресурс] / Ю.В. Шинкарьов // Вісник Харківського національного університету
42
внутрішніх справ. – 2008. – № 40.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhnuvs_2008_40_18
–
С.
111-119.
Режим
доступу:
Тема 12
Порядок і умови виконання покарання у виді обмеження волі (2 год.)
План:
1. Загальна характеристика виконання покарання у виді обмеження волі.
2.
Порядок і умови виконання покарання у виді обмеження волі.
І. Питання для самоконтролю.
8. Особливості прибуття і тримання засуджених у виправних центрах.
9. Правове положення засуджених до обмеження волі.
10. Особливості соціально-психологічної роботи, матеріально-побутового і медичного
забезпечення засуджених до обмеження волі.
11. Умови праці засуджених до обмеження волі.
12. Обов’язки власника підприємства, установи та організації, де працюють засуджені до
обмеження волі, встановлені у КВК України.
13. Порядок проведення виховної роботи із засудженими до обмеження волі.
14. Процедура здійснення нагляду за засудженими до обмеження волі.
15. Заходи заохочення та стягнення до засуджених у виправних центрах.
ІІ. Тести
1. Відповідно до ч.1 ст.52 КК України обмеження волі _____________ і полягає у триманні
особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в
умовах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з
обов‘язковим залученням засудженого до праці.
1. є основним покаранням
2. є додатковим покаранням
3. є основним або додатковим покаранням
2. Відповідно до ч.1 ст.52 КК України обмеження волі є основним покаранням і полягає у
триманні особи __________________ без ізоляції від суспільства в умовах відкритого типу без
ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов‘язковим залученням
засудженого до праці.
1. в кримінально-виконавчих установах відкритого типу
2. в кримінально-виконавчих установах закритого типу
3. в кримінально-виконавчих установах змішаного типу
3. Відповідно до ч.1 ст.52 КК України обмеження волі є основним покаранням і полягає у
триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу __________ в умовах
відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з
обов‘язковим залученням засудженого до праці.
1. без ізоляції від суспільства
2. з ізоляцією від суспільства
3. з частковою ізоляцією від суспільства
4. Відповідно до ч.1 ст.52 КК України обмеження волі є основним покаранням і полягає у
триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від
суспільства в умовах відкритого типу без ізоляції від суспільства _____________ з
обов‘язковим залученням засудженого до праці.
1. в умовах здійснення за нею нагляду
43
2. в умовах здійснення за нею спостереження
3. в умовах здійснення за нею контролю
5. Відповідно до ч.1 ст.52 КК України обмеження волі є основним покаранням і полягає у
триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від
суспільства в умовах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею
нагляду ____________________.
1. з обов‘язковим залученням засудженого до праці
2. з можливим залученням засудженого до праці
3. з залученням засудженого до навчання
6. Обмеження волі може призначатися судом на строк
1. від одного до п‘яти років
2. від одного до шести років
3. від одного до десяти років
7. Строк покарання у виді обмеження волі обчислюється
1. від дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі
2. від дня проголошення вироку суду
3. від дня вступу вироку суду у законну силу
8. Покарання у виді обмеження волі не застосовується:
1. до неповнолітніх
2. до іноземців
3. до осіб без громадянства
9. Покарання у виді обмеження волі не застосовується:
1. до вагітних жінок
2. до жінок
3. до чоловіків
10. Покарання у виді обмеження волі не застосовується:
1. до жінок, що мають дітей віком до 14 років
2. до жінок, що мають дітей віком до 16 років
3. до жінок, що мають дітей віком до 18 років
11. Покарання у виді обмеження волі не застосовується:
1. до осіб пенсійного віку
2. до осіб, які досягли 50-річного віку
3. до осіб, які досягли 60-річного віку
12. Покарання у виді обмеження волі не застосовується:
1. до військовослужбовців строкової служби
2. до військовослужбовців контрактної служби
3. до військовослужбовців у відставці
13. Покарання у виді обмеження волі не застосовується:
1. до інвалідів І і II груп
2. до інвалідів ІII групи
3. до інвалідів IV групи
14. Продовжіть наведену нижче законодавчу дефініцію: “Обмеження волі _____________”:
1. полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції
від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду без залучення засудженого до праці
44
2. полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах закритого типу без ізоляції
від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням
засудженого до праці
3. полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції
від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням
засудженого до праці
4. полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу з ізоляцією
від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням
засудженого до праці;
5. полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції
від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з добровільним залученням
засудженого до праці
15. Вкажіть місце (місця) відбування покарання у виді обмеження волі:
1. виправна колонія мінімального рівня безпеки
2. виправна колонія мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання
3. виправна колонія мінімального рівня безпеки з загальними умовами тримання
4. виправна колонія середнього рівня безпеки
5. виправна колонія максимального рівня безпеки
6. дисциплінарний батальйон
7. виправний центр
8. арештний дім
9. виховна колонія
10. кримінально-виконавча інспекція
16. Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у виправних центрах, як
правило, ___________:
1. у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до місця розташування
найближчого виправного центру
2. у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до постійного місця
проживання їх сім’ї
3. у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх постійного місця праці
до засудження;
4. у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до
засудження
5. у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх постійного місця
проживання до засудження
17. Покарання у виді обмеження волі встановлюється на строк від ________ до _________:
1. три місяці
2. шість місяців
3. один рік
4. два роки
5. три роки
6. чотири роки
7. п’ять років
8. шість років
9. десять років
10. п’ятнадцять років
18. Особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування
покарання _________:
1. під конвоєм
2. під вартою
45
3. в супроводі охорони
4. пішки
5. самостійно
19. Не раніше п’яти діб з дня одержання припису засуджений до обмеження волі
зобов’язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного
в приписі строку:
1. раніше трьох діб
2. пізніше трьох діб
3. раніше п’яти діб
4. пізніше п’яти діб
5. раніше десяти діб
6. пізніше п’ятнадцяти діб
7. пізніше тридцяти діб
8. пізніше місяця
9. раніше трьох місяців
10. пізніше трьох місяців
20. Після прибуття до виправних центрів засуджені в обов’язковому порядку проходять
медичний огляд, санітарне оброблення та протягом __________ тримаються ізольовано від
інших засуджених в окремому приміщенні і до праці не залучаються:
1. трьох діб
2. десяти діб
3. чотирнадцяти діб
4. п’ятнадцяти діб
5. двадцяти діб
6. тридцяти діб
7. одного місяця
8. трьох місяців
9. шести місяців
10. одного року
21. Перерахуйте заборони для засуджених до покарання у виді обмеження волі:
1. вживати спиртні напої і пиво, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи
інші одурманюючі засоби
2. доставляти і зберігати на території, де вони проживають, предмети, вироби і речовини,
перелік яких визначений нормативно-правовими актами ДПтС України
3. наносити собі та іншим засудженим татуювання
4. спілкуватись з іншими засудженими в нічний час
5. ввічливо ставитись до адміністрації виправного центру та інших засуджених
22. Засуджені до обмеження волі залучаються до праці, як правило, ____________, а також на
договірній основі _____________ за умови забезпечення належного нагляду за їхньою
поведінкою:
1. на виробництві виправних центрів
2. на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності
3. на підприємствах, в установах чи організаціях державної форми власності
4. на підприємствах, в установах чи організаціях приватної форми власності
5. в органах державної влади або місцевого самоврядування
23. Засудженим до обмеження волі незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати:
1. не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян
2. не менше як 30 відсотків загальної суми заробітку
3. не менше як 50 відсотків загальної суми заробітку
46
4. не менше як 75 відсотків загальної суми заробітку
5. не менше як 110 відсотків загальної суми заробітку
24. Перерахуйте заходи заохочення, що застосовуються до осіб, засуджених до обмеження
волі:
1. нагородження подарунком
2. нагородження вимпелом
3. нагородження похвальною грамотою
4. подяка
5. дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та
вихідні дні
6. переведення в арештний дім
7. грошова премія
8. дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру
9. дострокове зняття раніше накладеного стягнення
10. усі наведені вище відповіді є правильними
25. Перерахуйте заходи стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до обмеження
волі:
1. попередження
2. зауваження
3. заборона проживати поза гуртожитком строком до трьох місяців
4. поміщення в дисциплінарний ізолятор строком до десяти діб
5. поміщення в одиночну камеру
6. призначення на позачергове чергування з прибирання гуртожитку і прилеглої до нього
території
7. сувора догана
8. штраф
9. догана
10. усі наведені вище відповіді є правильними
ІІІ. Задачі.
1. Петра засуджено до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки. Чи законним є вирок
суду? Аргументуйте відповідь.
2. Нелю, засуджену до покарання у виді обмеження волі, було направлено для відбування
покарання до виправної колонії мінімального рівня безпеки. Чи законним є вирок суду?
Аргументуйте відповідь.
3. Василю, інваліду ІІІ групи, було призначено покарання у виді штрафу у розмірі 20
неоподаткованих мінімумів доходів громадян з застосуванням до нього додаткового
покарання у виді обмеження волі на строк 2 місяці. Чи законним є вирок суду?
Аргументуйте відповідь.
4. Маланці, засудженій до покарання у виді обмеження волі, після відбуття третини вироку
було дозволено переселитись за межі виправного центру і проживати разом з сім’єю. Чи
законним є рішення суду? Аргументуйте відповідь.
5. Іван, засуджений до покарання у виді обмеження волі, подав клопотання про надання йому
дозволу на вступ до професійно-технічного училища. Яке рішення має прийняти суд?
Аргументуйте відповідь.
Список рекомендованої літератури:
1.
Бодюл Є.М. Особливості та деякі проблеми виконання покарання у вигляді
обмеження волі за кримінально-виконавчим кодексом України // Проблеми пенітенціарної теорії і
практики. – К. : КВІС, 2004. – № 9. – С. 241-246.
2.
Богатирьов І.Г., Маковій В.В. Покарання у вигляді обмеження волі потребує
вдосконалення. – Режим доступу : http://pravoznavec.com.ua/period/article/6023/%C1
47
3.
Маковій В. В. Актуальність теми дослідження покарання у виді обмеження волі /
В.В. Маковій // Влада. Людина. Закон. Міжнародний науковий журнал № 8 -2009р. С.123 – 125
4.
Новикова Е. А. Достижение целей наказания при применении ограничения свободы
/ Е. А. Новикова // Вестник Московского университета. Серия 11: Право. – 2014. – № 5. – С. 102–
109.
5.
Новикова Е. А. Правовая природа ограничения свободы / Е. А. Новикова //
Актуальные проблемы российского права. – 2014. – № 8. – С. 1699–1704.
6.
Новікова К. А. Місце обмеження волі в системі покарань / К. А. Новікова // Питання
боротьби зі злочинністю : зб. наук. пр. – Харків, 2014. – Вип. 27. – С. 250–257.
7.
Новикова Е. Ограничение свободы / Ю. Пономаренко, Е. Новикова // Уголовное
право. – 2014. – № 3. – С. 63–68.
8.
Усик Н. Модель виправного центру обговорили на круглому столі. // Газета Закон і
обов’язок , 2007.-№16-17.- С.2
Тема 13
Порядок і умови виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні
військовослужбовців (2 год.)
План:
1. Загальна характеристика виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному
батальйоні військовослужбовців.
2.
Порядок і умови виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному
батальйоні військовослужбовців.
І. Питання для самоконтролю.
Правовий статус засуджених військовослужбовців, що тримаються у дисциплінарному
батальйоні.
2. Особливості відбування покарання в дисциплінарному батальйоні.
3. Режим, визначений для засуджених військовослужбовців, які відбувають покарання у
виді тримання у дисциплінарному батальйоні.
4. Порядок прийняття засуджених у дисциплінарний батальйон.
5. Порядок залучення до праці військовослужбовців, які відбувають покарання у виді
тримання у дисциплінарному батальйоні.
6. Виховна робота із засудженими військовослужбовцями у дисциплінарному батальйоні.
7. Умови відбування покарання у дисциплінарному батальйоні.
8. Заходи заохочення і стягнення можуть застосовуватися до засуджених у дисциплінарному
батальйоні.
9. Підстави і порядок звільнення з дисциплінарного батальйону засуджених
військовослужбовців.
10. Порядок зарахування часу перебування у дисциплінарному батальйоні до строку
військової служби.
1.
ІІ. Тести
1. Відповідно до ст. 62 КК України покарання у виді тримання в дисциплінарному
батальйоні призначається _________________ на строк від шести місяців до двох років у тих
випадках, якщо це передбачено відповідною санкцією статті Кримінального кодексу
України, або в тих випадках, коли суд, враховуючи обставини справи і особу засудженого,
вважає за доцільне замінити позбавлення волі на строк не більше двох років триманням в
дисциплінарному батальйоні на той самий строк.
1. військовослужбовцям строкової служби
2. військовослужбовцям контрактної служби
3. військовослужбовцям
48
2. Відповідно до ст. 62 КК України покарання у виді тримання в дисциплінарному
батальйоні
призначається
військовослужбовцям
строкової
служби
________________________ у тих випадках, якщо це передбачено відповідною санкцією
статті Кримінального кодексу України, або в тих випадках, коли суд, враховуючи
обставини справи і особу засудженого, вважає за доцільне замінити позбавлення волі на
строк не більше двох років триманням в дисциплінарному батальйоні на той самий строк.
1. на строк від шести місяців до двох років
2. на строк від шести місяців до трьох років
3. на строк від шести місяців до п’яти років
3. Відповідно до ст. 62 КК України покарання у виді тримання в дисциплінарному
батальйоні призначається військовослужбовцям строкової служби на строк від шести
місяців до двох років у тих випадках, ________________, або в тих випадках, коли суд,
враховуючи обставини справи і особу засудженого, вважає за доцільне замінити
позбавлення волі на строк не більше двох років триманням в дисциплінарному батальйоні
на той самий строк.
1. у тих випадках, якщо це передбачено відповідною санкцією статті Кримінального
кодексу України
2. у тих випадках, якщо це передбачено відповідною гіпотезою статті Кримінального
кодексу України
3. у тих випадках, якщо це передбачено відповідною диспозицією статті Кримінального
кодексу України
4. Відповідно до ст. 62 КК України покарання у виді тримання в дисциплінарному
батальйоні призначається військовослужбовцям строкової служби на строк від шести
місяців до двох років у тих випадках, якщо це передбачено відповідною санкцією статті
Кримінального кодексу України, або в тих випадках, коли ______________.
1. суд, враховуючи обставини справи і особу засудженого, вважає за доцільне замінити
позбавлення волі на строк не більше двох років триманням в дисциплінарному
батальйоні на той самий строк
2. суд, враховуючи обставини справи і особу засудженого, вважає за доцільне замінити
позбавлення волі на строк не більше трьох років триманням в дисциплінарному
батальйоні на той самий строк
3. суд, враховуючи обставини справи і особу засудженого, вважає за доцільне замінити
позбавлення волі на строк не більше п’яти років триманням в дисциплінарному
батальйоні на той самий строк
5. Стаття 72 КК України встановлює, що один день тримання в дисциплінарному
батальйоні відповідає
1. одному дню позбавлення волі
2. десяти дням позбавлення волі
3. одному тижню позбавлення волі
6. Стаття 71 КВК України встановлює, що особи, які відбувають покарання в
дисциплінарному батальйоні, виконують обов'язки і користуються правами,
встановленими законодавством ____________________, з обмеженнями, передбаченими КВК
України.
1. для військовослужбовців строкової служби Збройних Сил України
2. для військовослужбовців контрактної служби Збройних Сил України
3. для військовослужбовців безстрокової служби Збройних Сил України
7. Під час відбування покарання в дисциплінарному батальйоні всі засуджені
військовослужбовці незалежно від їхнього військового звання та характеру попередньої
служби перебувають
49
1. як солдати
2. як прапорщики
3. як офіцери
8. Засудженим військовослужбовцям дозволяється відправляти і отримувати листи та
телеграми
1. без обмеження їх кількості
2. не більше 5 протягом місяця
3. не більше 10 протягом місяця
9. У зв'язку з винятковими обставинами (смерть або тяжка хвороба близького родича, яка
загрожує життю хворого; стихійне лихо, яке завдало значної матеріальної шкоди майну
засудженого військовослужбовця та його сім'ї) засудженому військовослужбовцю може бути
дозволено короткочасний виїзд за межі дисциплінарного батальйону на строк
_______________, не враховуючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці
1. до семи діб
2. до десяти діб
3. до двадцяти діб
10. Засуджені військовослужбовці мають право на одержання посилок (передач) і
бандеролей
1. без обмеження їх кількості
2. не більше 5 протягом місяця
3. не більше 10 протягом місяця
11. Покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
призначається військовослужбовцям строкової служби на строк від ________ до ________ у
випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, а також якщо суд, враховуючи
обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі
на строк не більше ________ триманням у дисциплінарному батальйоні:
1. три місяці
2. шість місяців
3. один рік
4. два роки
5. три роки
6. чотири роки
7. п’ять років
8. шість років
9. вісім років
10. десять років
12. Вкажіть, до кого може бути призначено покарання у виді тримання в дисциплінарному
батальйоні військовослужбовців, відповідно до ст. 62 Кримінального кодексу України?:
1. військовослужбовці-контрактники
2. військовослужбовці строкової служби
3. особи рядового складу
4. молодші офіцери
5. старші офіцери
6. генерали
7. співробітники міліції
8. судді
9. співробітники прокуратури
10. народні депутати України
50
13. Вкажіть умову, за якої покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні
військовослужбовців може бути призначене до військовослужбовців, які вчинили
кримінальні правопорушення середньої тяжкості, тяжкі і особливо тяжкі кримінальні
правопорушення:
1. коли суд дійде висновку про можливість призначення такого покарання
2. коли прокурор, враховуючи особу винного й обставини, що обтяжують покарання та
істотно підвищують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дійде
висновку про можливість пропонувати таке покарання
3. коли прокурор, враховуючи особу винного й обставини, що пом’якшують покарання та
істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дійде
висновку про можливість пропонувати таке покарання
4. коли суд, враховуючи особу винного й обставини, що пом’якшують покарання та істотно
знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дійде висновку про
можливість призначення такого покарання
5. коли суд, враховуючи особу винного й обставини, що обтяжують покарання та істотно
обтяжують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дійде висновку
про можливість призначення такого покарання
14. Перерахуйте осіб, до яких не може застосовуватись покарання у виді тримання в
дисциплінарному батальйоні військовослужбовців:
1. особи, які за станом здоров’я не придатні до військової служби
2. особи, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі
3. особи, до яких поряд із покаранням за вчинене кримінальне правопорушення
застосовується примусове лікування від алкоголізму або наркоманії
4. особи, до яких поряд із покаранням за вчинене кримінальне правопорушення
застосовується примусове лікування від венеричних хворіб
5. особи, яким переконання забороняють відбувати це покарання
15. Покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
виконується у ___________:
1. виправній колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання
2. виправній колонії мінімального рівня безпеки з загальними умовами тримання
3. виправній колонії середнього рівня безпеки
4. виправній колонії максимального рівня безпеки
5. дисциплінарному батальйоні
6. гауптвахті
7. арештному домі
8. кримінально-виконавчій інспекції
9. центральному органі виконавчої влади, що здійснює виконання кримінальних покарань
10. жодна з наведених вище відповідей не є правильною
16. Загальне керівництво дисциплінарним батальйоном здійснює __________:
1. Міністерство оборони України
2. Міністр оборони України
3. Прем’єр-Міністр України
4. Президент України
5. начальник оперативного командування
17. Відпустки, передбачені для військовослужбовців строкової служби, засудженим до
покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, __________:
1. засудженим військовослужбовцям надаються у межах, встановлених Кодексом законів про
працю України
2. засудженим військовослужбовцям надаються у розмірі 50% відпустки, передбаченої
Кодексом законів про працю України
51
3. засудженим військовослужбовцям надаються у розмірі 30% відпустки, передбаченої
Кодексом законів про працю України
4. засудженим військовослужбовцям надаються у розмірі 30% відпустки, передбаченої
Кодексом законів про працю України, після фактичного відбуття не менше половини
строку покарання
5. засудженим військовослужбовцям не надаються
18. Під час відбування покарання в дисциплінарному батальйоні ____________:
1. засуджені - контрактники зберігають попередні військові звання, всі інші
військовослужбовці, незалежно від їхнього військового звання та характеру попередньої
служби перебувають як рядові
2. засуджені - офіцери зберігають попередні військові звання, всі інші військовослужбовці,
незалежно від їхнього військового звання та характеру попередньої служби перебувають як
рядові
3. засуджені - старші офіцери зберігають попередні військові звання, всі інші
військовослужбовці, незалежно від їхнього військового звання та характеру попередньої
служби перебувають як рядові
4. всі засуджені військовослужбовці незалежно від їхнього військового звання та характеру
попередньої служби зберігають попередні військові звання
5. всі засуджені військовослужбовці незалежно від їхнього військового звання та характеру
попередньої служби перебувають як рядові
19. Для засуджених до покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні
військовослужбовців встановлюється ___________”:
1. семиденний робочий тиждень
2. шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем
3. п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями
4. чотириденний робочий тиждень з трьома вихідними днями
5. ненормований робочий тиждень
20. На прохання засуджених до покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні
військовослужбовців або за ініціативою релігійних організацій може бути проведено
богослужіння, релігійні обряди, час і умови здійснення яких визначає __________:
1. командир взводу
2. помічник командира дисциплінарного батальйону
3. командир дисциплінарного батальйону
4. Міністр оборони України
5. сам засуджений у залежності від його духовних потреб
21. Дозвіл на пересування засудженого військовослужбовця по території дисциплінарного
батальйону без конвою оформлюється наказом ___________:
1. командира взводу
2. помічника командира дисциплінарного батальйону
3. командира дисциплінарного батальйону
4. Міністра оборони України
5. Президента України
22. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених до покарання у виді
тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців є:
1. переконання
2. суспільно-корисна праця
3. встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим)
4. примус
5. виховна та соціальна робота
52
6. заохочення
7. громадський вплив
8. військове навчання
9. тілесні покарання
10. усі наведені вище відповіді є правильними
23. Засуджені до покарання у виді тримання в дисциплінарному
військовослужбовці ___________:
1. мають право на короткострокові і тривалі побачення
2. мають право на миттєві, короткострокові і тривалі побачення
3. мають право на короткострокові побачення
4. мають право на тривалі побачення
5. не мають права на побачення
батальйоні
24. Засудженим до покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні
військовослужбовців дозволяється відправляти і отримувати листи та телеграми
__________:
1. без обмеження їх кількості
2. у кількості до 20 листів (телеграм) на місяць
3. у кількості до 15 листів (телеграм) на місяць
4. у кількості до 10 листів (телеграм) на місяць
5. у кількості до 5 листів (телеграм) на місяць
25. У зв’язку з винятковими обставинами (смерть або тяжка хвороба близького родича, яка
загрожує життю хворого; стихійне лихо, яке завдало значної матеріальної шкоди майну
засудженого військовослужбовця та його сім’ї) засудженому до покарання у виді тримання в
дисциплінарному батальйоні військовослужбовцю може бути дозволено короткочасний
виїзд за межі дисциплінарного батальйону на строк _________, не враховуючи часу,
необхідного для проїзду в обидва кінці:
1. до двох діб
2. до трьох діб
3. до чотирьох діб
4. до п’яти діб
5. до шести діб
6. до семи діб
7. до десяти діб
8. до двадцяти діб
9. до тридцяти діб
10. до шістдесяти діб
26. Що, відповідно до ст. 75 Кримінально-виконавчого кодексу України, вважається
винятковою обставиною, за наявності якої засудженому до покарання у виді тримання в
дисциплінарному батальйоні військовослужбовцю може бути дозволено короткочасний
виїзд за межі дисциплінарного батальйону?:
1. тяжка хвороба близького родича
2. тяжка хвороба близького родича, яка загрожує життю хворого
3. хвороба близького родича
4. здача іспитів
5. відвідування державних установ
6. смерть близького родича
7. отримання державної нагороди
8. стихійне лихо
9. стихійне лихо, яке завдало значної матеріальної шкоди майну засудженого
військовослужбовця та його сім’ї
53
10. жодна з наведених вище відповідей не є правильною
27. Засуджені до покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні
військовослужбовці мають право на одержання посилок (передач) і бандеролей _________:
1. без обмеження їх кількості
2. у кількості до 20 посилок (передач) і 30 бандеролей на місяць
3. у кількості до 10 посилок (передач) і 20 бандеролей на місяць
4. у кількості до 20 посилок (передач) і 15 бандеролей на місяць
5. у кількості до 5 посилок (передач) і 5 бандеролей на місяць
28. Перерахуйте заходи заохочення, що застосовуються до засуджених до покарання у виді
тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, передбачені ст. 81
Кримінально-виконавчого кодексу України:
1. зарахування до числа тих, хто виправляється
2. нагородження цінним подарунком або премією в розмірі місячного грошового
забезпечення
3. надання одного додаткового короткострокового побачення
4. зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення
5. подяка
ІІІ. Задачі.
1. Миколу, військовослужбовця-контрактника, було засуджено до покарання у виді тримання
в дисциплінарному батальйоні на строк 6 місяців. Чи законним є вирок суду?
Аргументуйте відповідь.
2. Модесту, засудженому до покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, як
виняток дозволили вдягати військові нагороди у святкові дні. Чи законним є вирок суду?
Аргументуйте відповідь.
3. Савелія було засуджено до покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні на
строк 8 місяців з відрахуванням в доход держави 29 відсотків його грошового утримання.
Чи законним є вирок суду? Аргументуйте відповідь.
4. Тараса було засуджено до покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні на
строк 10 місяців і скеровано для відбування покарання на гауптвахту. Чи законним є вирок
суду? Аргументуйте відповідь.
5. Іраклія, генерала Збройних сил України, було засуджено до покарання у виді тримання в
дисциплінарному батальйоні на строк 1 рік. Чи законним є вирок суду? Аргументуйте
відповідь.
Список рекомендованої літератури:
1.
Богатирьов І.Г. Соціальні та правові проблеми утримання військовослужбовців у
дисциплінарному батальйоні / І.Г. Богатирьов // Держава та регіони. Серія: Право. – 2008. - № 3. –
С. 53-55.
2.
Бондарев В. Специфіка детермінації порушень статутних правил взаємовідносин
між військовослужбовцями / В. Бондарев // Право України. – 2000. - № 9. – С. 87-90.
3.
Кирись Б. Направлення в дисциплінарний батальйон / Б. Кирись // Вісник Львів. унту. Сер. юрид. – 1996. – Вип. 33. – С. 298-310.
4.
Соболев А. Дисбат: воинская часть или исправительное учреждение? / А.Соболев //
Голос Украины. – 1996. – 13 марта.
5.
Ткачевский Ю.М. Освобождение от отбывания наказания / Ю.М. Ткачевский. – М.:
«Юрид. лит.», 1970.
Тема 14
Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення волі (4 год.)
54
План:
1. Загальні положення виконання покарання у виді позбавлення волі.
2.
Режим у колоніях та засоби його забезпечення
3.
Умови відбування покарання в колоніях
4.
Праця засуджених до позбавлення волі
5.
Виховний вплив на засуджених до позбавлення волі
І. Питання для самоконтролю.
1.
Направлення засуджених в установи виконання покарань.
2.
Порядок визначення виду колонії та місця відбування покарання засудженими до
позбавлення волі, передбачений КВК України та відомчими нормативними актами.
3.
Концептуальні підходи в науці кримінально-виконавчого права до класифікації
засуджених.
4.
Поняття первинної класифікації засуджених до позбавлення волі, її мета, критерії та
значення.
5.
Сутність і значення вторинної класифікації засуджених, її мета, критерії.
6.
Поняття, значення і види обліку засуджених. Особова справа засудженого.
7.
Поняття та правове регулювання режиму в установах виконання покарань.
8.
Поняття режиму відбування і режиму виконання покарання.
9.
Елементи режиму в місцях позбавлення волі.
10.
Функції та основні вимоги режиму.
11.
Зміст режиму в установах виконання покарань.
12.
Засоби забезпечення режиму в місцях позбавлення волі.
13.
Підстави та порядок переведення засуджених до позбавлення волі.
14.
Поняття злісного порушника режиму відбування покарання.
15.
Види і правила проведення побачень засуджених, одержання посилок (передач),
бандеролей, листування засуджених.
16.
Короткочасні виїзди за межі виправних і виховних колоній.
17.
Зміна умов тримання засуджених в період відбування покарання у виді позбавлення волі.
18.
Право засуджених на працю.
19.
Мета залучення засуджених до праці.
20.
Цілі праці засуджених, які відбувають покарання в УВП.
21.
Понаднормові роботи.
22.
Пенсійне забезпечення засуджених, які втратили працездатність під час відбування
кримінального покарання.
23.
Проблеми зайнятості засуджених в УВП.
24.
Критерії ефективності виконання покарань у виді позбавлення волі.
25.
Правове регулювання та соціально-реабілітуюча роль листування засуджених.
26.
Роль соціально-психологічної служби в УВП у виправленні засуджених.
27.
Порядок подання, направлення і розгляду скарг і заяв засуджених в УВП.
28.
Ресоціалізуюча роль побачень засуджених з родичами і іншими особами в УВП.
29.
Поняття і критерії виправлення і ресоціалізації засуджених.
30.
Зберігання зв’язку засуджених із суспільством (побачення, телефонні розмови, відпустка
та інше) як фактор їх виправлення та ресоціалізації.
31.
Соціально-педагогічне значення застосування до засуджених заходів стягнення.
32.
Ефективність участі громадськості в діяльності УВП.
ІІ. Тести
1. Вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається
1. центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання
кримінальних покарань
2. судом
3. засудженим
55
2. Засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання в одній виправній чи
виховній колонії, __________, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до
його місця проживання до засудження або місця постійного проживання родичів
засудженого
1. як правило
2. винятково
3. по можливості
3. Засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання в одній виправній чи
виховній колонії, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно
______________ або місця постійного проживання родичів засудженого
1. до його місця проживання до засудження
2. до його місця праці до засудження
3. до його місця його попереднього засудження
4. Засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання в одній виправній чи
виховній колонії, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно
до його місця проживання до засудження або __________________
1. місця постійного проживання родичів засудженого
2. місця постійного праці родичів засудженого
3. місця постійного перебування родичів засудженого
5. У виховних колоніях створюються такі дільниці:
1. карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; соціальної адаптації
2. карантину, профілактики; ресоціалізації; соціальної адаптації
3. карантину, діагностики і розподілу; ізоляції; соціальної адаптації
6. Встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і
відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними;
виконання покладених на них обов'язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку
засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови
тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених – це
1. Режим у виправних і виховних колоніях
2. Порядок у виправних і виховних колоніях
3. Система у виправних і виховних колоніях
7. У колоніях засуджені
1. носять одяг єдиного зразка
2. носять власний одяг
3. не носять одягу взагалі
8. Про запровадження режиму особливих умов в установах виконання покарань
невідкладно інформується
1. Міністр юстиції України
2. Генеральний прокурор України
3. кожен засуджений
9. До осіб, позбавлених волі, якщо вони чинять фізичний опір персоналу колонії, злісно не
виконують його законні вимоги, проявляють буйство, беруть участь у масових
заворушеннях, захваті заручників або чинять інші насильницькі дії, а також у разі втечі зпід варти з метою припинення вказаних протиправних дій, а також запобігання заподіянню
цими особами шкоди оточенню або самим собі застосовуються
1. фізична сила, спеціальні засоби, гамівна сорочка та зброя
2. заходи стягнення
56
3. спеціальні дії
10. Засуджені ______________ придбавати за безготівковим розрахунком продукти
харчування, одяг, взуття, білизну та предмети першої потреби на гроші, зароблені в
колоніях, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх
обсягу
1. мають право
2. зобов’язані
3. повинні
11. Засуджені до позбавлення волі на певний строк мають право на побачення:
короткострокові тривалістю ____________ і тривалі – до трьох діб
до чотирьох годин
до п’яти годин
до шести годин
12. Засуджені до позбавлення волі на певний строк мають право на побачення:
короткострокові тривалістю до чотирьох годин і тривалі – до трьох діб
1. до трьох діб
2. до чотирьох діб
3. до п’яти діб
13. Продовжіть наведене нижче законодавче положення: “Покарання у виді позбавлення
волі полягає в __________”:
1. ізоляції засудженого
2. ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої
установи
3. ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до органу виконання покарань
4. ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої
установи закритого типу
5. ізоляції засудженого та поміщенні його безстроково до кримінально-виконавчої установи
14. Позбавлення волі встановлюється на строк від ________ до _________. Покарання у виді
позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення кримінального правопорушення
вісімнадцятирічного віку, може бути призначене на строк від _________ до _________:
1. три місяці
2. шість місяців
3. один рік
4. один рік шість місяців
5. два роки
6. чотири роки
7. сім років
8. десять років
9. одинадцять років
10. дванадцять років
11. тринадцять років
12. п’ятнадцять років
13. двадцять років
14. двадцять п’ять років
15. Позбавлення волі не може бути призначене неповнолітньому, який _________:
1. вперше вчинив кримінальне правопорушення невеликої тяжкості
2. вперше вчинив кримінальне правопорушення невеликої або середньої тяжкості
3. вперше кримінальне правопорушення тяжкий або особливо тяжкий злочин
57
4. вперше вчинив кримінальне правопорушення
5. вперше вчинив кримінальне правопорушення або правопорушення
16. Вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається
__________:
1. вироком суду
2. постановою суду
3. центральним органом виконавчої влади, що здійснює державну політику у сфері виконання
кримінальних покарань
4. органом прокуратури
5. кримінально-виконавчою інспекцією
17. Особи, засуджені до позбавлення волі, направляються для відбування покарання
__________ з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду
розпорядження про виконання вироку, який набрав законної сили:
1. не пізніше трьох днів
2. не пізніше п’яти днів
3. не раніше трьох днів
4. не раніше п’яти днів
5. не пізніше десяти днів
6. не раніше десяти днів
7. не пізніше тридцяти днів
8. не раніше тридцяти днів
9. не пізніше сорока п’яти днів
10. не раніше сорока п’яти днів
18. Ізольовано від інших засуджених до позбавлення волі, а також роздільно тримаються:
1. засуджені до довічного позбавлення волі
2. засуджені, що систематично порушують встановлений порядок та дисципліну
3. засуджені, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі
4. вперше засуджені до позбавлення волі
5. вперше засуджені до позбавлення волі за кримінальні правопорушення, вчинені з
необережності
6. засуджені, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено
позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії
7. засуджені, які раніше працювали в суді
8. засуджені, які раніше працювали органах прокуратури
9. засуджені, які раніше працювали в правоохоронних органах
10. засуджені за вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень
19. Засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання _________, як правило, у
межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до його місця проживання до
засудження:
1. в одній виправній чи виховній колонії
2. як правило, в одній виправній чи виховній колонії
3. в одній виправній чи виховній колонії, якщо інше не передбачено законодавством
4. в одній виправній чи виховній колонії, або в одному арештному домі
5. в одній в’язниці
20. У виховних колоніях створюються такі структурні дільниці:
1. карантину
2. діагностики і розподілу
3. посиленого контролю
4. ресоціалізації
58
5. діагностики
6. соціальної адаптації
7. розподілу
8. соціальної реабілітації
9. контролю
10. соціально-виховної роботи
21. Встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і
відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними;
виконання покладених на них обов’язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку
засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови
тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених – це:
1. режим у виправних і виховних колоніях
2. правовий статус засуджених
3. основні права засуджених
4. режим тримання засуджених
5. сукупність правообмежень щодо засуджених
22. Адміністрація колонії _________:
1. має право використовувати аудіовізуальні, електронні й інші технічні засоби для
попередження порушень встановленого законодавством порядку відбування покарання
2. має право використовувати аудіовізуальні, електронні й інші технічні засоби для
попередження порушень встановленого законодавством порядку звільнення від відбування
покарання
3. п має право використовувати аудіовізуальні, електронні й інші технічні засоби для
попередження втеч та інших кримінальних правопорушень
4. має право використовувати аудіовізуальні, електронні й інші технічні засоби для
попередження порушень встановленого законодавством порядку заміни покарання у виді
позбавлення волі іншим видом покарання
5. має право використовувати аудіовізуальні, електронні й інші технічні засоби для
попередження втеч та інших кримінальних правопорушень, порушень встановленого
законодавством порядку відбування покарання, отримання необхідної інформації про
поведінку засуджених
23. Адміністрація колонії __________ повідомити засуджених до позбавлення волі про
застосування до них технічних засобів нагляду і контролю:
1. не має права
2. може
3. у встановлених законом випадках може
4. у місячний строк зобов’язана
5. зобов’язана
24. Режим особливих умов у колоніях встановлюється у випадках:
1. стихійного лиха
2. закриття чи реформування колонії
3. епідемій
4. аварій важливих для життєзабезпечення систем
5. масових заворушень
6. виявлення у засуджених вогнепальної чи холодної зброї
7. виявлення у засуджених наркотичних чи психотропних препаратів
8. проявів групової непокори засуджених або в разі виникнення реальної загрози збройного
нападу на колонію
9. у зв’язку з введенням надзвичайного чи воєнного стану в районі розташування колонії
59
10. вказівки на це голови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері виконання кримінальних покарань
25. Вкажіть умови, за яких до засуджених до покарання у виді позбавлення волі може
застосовуватись фізична сила, спеціальні засоби, гамівна сорочка або зброя:
1. для запобігання заподіянню засудженими шкоди оточенню
2. якщо вони погрожують застосуванням фізичної сили до оточуючи
3. для запобігання заподіянню засудженими шкоди самим собі
4. якщо вони беруть участь у масових заворушеннях, захваті заручників або чинять інші
насильницькі дії
5. якщо вони злісно не виконують законні вимоги персоналу колонії
6. якщо вони ігнорують вказівки персоналу колонії
7. у разі втечі з-під варти з метою припинення протиправних дій
8. якщо вони чинять фізичний опір персоналу колонії
9. якщо вони проявляють буйство
10. усі наведені вище відповіді є правильними
26. Перерахуйте права засуджених до позбавлення волі, закріплені у ст. 107 Кримінальновиконавчого кодексу України:
1. одержувати і відправляти посилки, бандеролі, грошові перекази, одержувати передачі
2. одержувати інформацію і роз’яснення про умови відбування і порядок виконання
покарання у виді позбавлення волі
3. утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і
предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за
ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням
4. зустрічатися з родичами та іншими особами
5. виконувати всі законні вимоги персоналу колонії
6. розпоряджатися грошовими коштами, придбавати, володіти і розпоряджатися предметами,
речами, виробами
7. дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок
дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та
іншими особами
8. придбавати, користуватися і зберігати предмети першої потреби, періодичні видання,
літературу, продукти харчування
9. отримувати медичну допомогу і лікування, в тому числі платні медичні послуги за рахунок
особистих грошових коштів чи коштів рідних та близьких
10. одержувати правову допомогу від адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за
законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної
особи
27. Перерахуйте права засуджених до позбавлення волі, закріплені у ст. 107 Кримінальновиконавчого кодексу України:
1. користуватися послугами, які надаються в місцях позбавлення волі, в тому числі
додатковими, оплачуваними
2. виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії
3. одержувати освіту відповідно до законодавства про освіту
4. розпоряджатися вільним часом, який відведений розпорядком дня, не порушуючи при
цьому правил поведінки
5. подавати пропозиції, заяви і скарги в усній чи письмовій формі від свого імені і з питань,
що стосуються їх особисто
6. брати участь у роботі самодіяльних організацій та гуртків соціально корисної
спрямованості, займатися фізичною культурою і спортом
7. дотримуватися санітарно-гігієнічних норм
60
8. здійснювати листування з особами, які знаходяться за межами колоній, вести з ними
телефонні розмови
9. дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці
10. брати участь у трудовій діяльності
28. Засуджені до позбавлення волі мають право на побачення: короткострокові тривалістю
__________ і тривалі - _________:
1. до 3 годин
2. до 4 годин
3. до 5 годин
4. до 6 годин
5. до 12 годин
6. до 24 годин
7. до двох діб
8. до трьох діб
9. до чотирьох діб
10. до п’яти діб
29. Короткочасні виїзди за межі виправних і виховних колоній можуть бути дозволені
засудженим, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки, дільницях
соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях у
зв’язку з такими винятковими особистими обставинами:
1. складення іспитів
2. відвідування лікаря
3. смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого
4. стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім’ї
5. стихійне лихо
30. Засудженим дозволяється одержувати і відправляти листи і телеграми за свій рахунок
___________:
1. тільки у виняткових випадках
2. тільки з дозволу адміністрації колонії
3. у кількості не більше трьох протягом місяця
4. у кількості не більше п’яти протягом місяця
5. у кількості не більше десяти протягом місяця
6. у кількості, передбаченій наказом начальника відповідної колонії
7. без обмеження їх кількості, але не більш 25 протягом року
8. без обмеження їх кількості, але не більш 50 протягом року
9. без обмеження їх кількості, але не більш 100 протягом року
10. без обмеження їх кількості
31. Засуджені до позбавлення волі мають право _________ одержувати грошові перекази і
відправляти грошові перекази родичам, а з дозволу адміністрації колонії - й іншим особам:
1. без обмеження
2. одержувати – на суму не більше трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян,
відправляти – на суму не більше п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян
3. одержувати – на суму не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян,
відправляти – на суму не більше п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян
4. одержувати – на суму не більше п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян,
відправляти – на суму не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян
5. у виняткових випадках
32. Цілеспрямована діяльність персоналу органів і установ виконання покарань та інших
соціальних інституцій для досягнення мети виправлення і ресоціалізації засуджених – це:
61
1.
2.
3.
4.
5.
виховна робота
соціальна робота
соціально-виховна робота
соціальна адаптація
ресоціалізація
33. Перерахуйте заходи заохочення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі:
1. дозвіл на одержання додатково посилки або передачі
2. дозвіл на додаткову телефонну розмову
3. збільшення тривалості прогулянки засудженим, які тримаються в дільницях посиленого
контролю колоній і приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня
безпеки, до двох годин
4. надання додаткового короткострокового або тривалого побачення
5. подяка
6. сувора подяка
7. нагородження перехідним вимпелом
8. нагородження подарунком
9. дострокове зняття раніше накладеного стягнення
10. нагородження похвальною грамотою
11. дозвіл додатково витрачати гроші для придбання продуктів харчування і предметів першої
потреби в сумі до п’ятнадцяти відсотків мінімального розміру заробітної плати
12. грошова премія
13. усі наведені вище відповіді є правильними
14. жодна з наведених вище відповідей не є правильною
34. Перерахуйте заходи стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі:
1. скасування поліпшених умов тримання
2. переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, до приміщення камерного
типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців
3. призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії
4. сувора догана
5. сувора догана з занесенням до особової справи
6. дисциплінарний штраф у сумі до двох мінімальних розмірів заробітної плати
7. догана
8. зауваження
9. поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний
ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до п’ятнадцяти
діб, а засуджених жінок - до десяти діб
10. поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній
максимального рівня безпеки, в карцер без виведення на роботу на строк до п’ятнадцяти
діб
11. попередження
12. дисциплінарний штраф у сумі до двох мінімальних розмірів заробітної плати
13. усі наведені вище відповіді є правильними
14. жодна з наведених вище відповідей не є правильною
35. Засуджені у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами
тримання мають право:
1. витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби
гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до п’ятдесяти відсотків мінімального розміру
заробітної плати
2. витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби
гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до семидесяти п’яти відсотків мінімального
розміру заробітної плати
62
3. витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби
гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до ста відсотків мінімального розміру
заробітної плати
4. одержувати щомісяця короткострокове побачення
5. одержувати щотижня короткострокове побачення
6. одержувати двічі на місяць короткострокове побачення
7. одержувати тричі на місяць короткострокове побачення
8. одержувати один раз на місяць тривале побачення
9. одержувати один раз на два місяці тривале побачення
10. одержувати один раз на три місяці тривале побачення
11. одержувати посилки (передачі) і бандеролі
12. одержувати протягом року п’ять посилок (передач) і чотири бандеролі
13. одержувати протягом року три посилки (передачі) і дві бандеролі
14. одержувати протягом року дві посилки (передачі) і дві бандеролі
36. У виправних колоніях середнього рівня безпеки засуджені мають право:
1. витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби
гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до ста відсотків мінімального розміру
заробітної плати
2. витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби
гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до вісімдесяти відсотків мінімального розміру
заробітної плати
3. витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби
гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до семидесяти відсотків мінімального розміру
заробітної плати
4. витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби
гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до п’ятдесяти відсотків мінімального розміру
заробітної плати
5. одержувати щомісяця короткострокове побачення
6. одержувати кожні три місяці короткострокове побачення
7. одержувати кожні шість місяців короткострокове побачення
8. одержувати один раз на місяць тривале побачення
9. одержувати один раз на три місяці тривале побачення
10. одержувати один раз на шість місяців тривале побачення
11. одержувати посилки (передачі) і бандеролі
12. одержувати протягом року сім посилок (передач) і п’ять бандеролів
13. одержувати протягом року шість посилок (передач) і чотири бандеролі
14. одержувати протягом року п’ять посилок (передач) і дві бандеролі
37. У виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені тримаються в умовах
суворої ізоляції у:
1. бараках
2. звичайних жилих приміщеннях
3. приміщеннях камерного типу
4. штрафних ізоляторах
5. загальних камерах
38. У виправних колоніях максимального рівня безпеки засуджені мають право:
1. витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби
гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до ста відсотків мінімального розміру
заробітної плати
2. витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби
гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до вісімдесяти відсотків мінімального розміру
заробітної плати
63
3. витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби
гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до семидесяти відсотків мінімального розміру
заробітної плати
4. витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби
гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до п’ятдесяти відсотків мінімального розміру
заробітної плати
5. одержувати щомісяця короткострокове побачення
6. одержувати кожні три місяці короткострокове побачення
7. одержувати кожні шість місяців короткострокове побачення
8. одержувати один раз на місяць тривале побачення
9. одержувати один раз на три місяці тривале побачення
10. одержувати один раз на шість місяців тривале побачення
11. одержувати посилки (передачі) і бандеролі
12. одержувати протягом року сім посилок (передач) і п’ять бандеролів
13. одержувати протягом року шість посилок (передач) і чотири бандеролі
14. одержувати протягом року п’ять посилок (передач) і дві бандеролі
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
ІІІ. Задачі.
Микола, що відбуває покарання у виправній колонії максимального рівня безпеки,
звернувся до адміністрації з проханням виїхати за межі установи у зв’язку з тяжкою
хворобою його матері та пред’явив відповідні лікарські документи. Яке рішення має
прийняти адміністрація?
Степан був засуджений за ч.2 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі. Початок
строку відбування 24.08.2009 року. Назвіть дату і час звільнення.
Тарас, який відбуває покарання у виправній колонії мінімального рівня безпеки з
загальними умовами тримання, 12.09.11 року звернувся до начальника колонії з
клопотанням про надання йому можливості виїзду за межі колонії у зв’язку з важкою
хворобою його батька, що підтверджується відповідними медичними документами. Строк
відбування позбавлення волі Т. закінчується 16.09.11 року. Яке рішення має прийняти
начальник установи?
Назар, який раніше відбував покарання у виді позбавлення волі, відбуває покарання у
виправній колонії максимального рівня безпеки. Він звернувся до начальника колонії з
проханням перевести його у небезпечне місце, тому що співкамерники вимагають у нього
повернути карточний борг і загрожують йому вбивством. Яке рішення повинен прийняти
начальник колонії?
Начальник відділення нагадав засудженому Семену. який відбував покарання у
виправній колонії мінімального рівня безпеки, що коли він не буде перевиконувати норми
виробітку, то адміністрація колонії не буде звертатися до суду з клопотанням про
включення часу його роботи в колонії у загальний трудовий стаж. Поясніть правомірність
дій начальника відділення.
Засуджений до позбавлення волі к. після направлення його в колонію середнього рівня
безпеки відмовився від роботи в цій установі, посилаючись на те, що ст. 43 Конституції
України забороняє використання примусової праці. А вироком суду для нього не
встановлений обов’язок працювати в місцях позбавлення волі. Прокоментуйте поведінку
засудженого. Як вирішується питання залучення позбавлених волі до праці в міжнародноправових документах.
Володимир. який відбував покарання в колонії мінімального рівня безпеки з
полегшеними умовами тримання, звернувся до начальника колонії з проханням дозволити
йому відпустку для поїздки додому. На прийомі у начальника колонії він пояснив, що
бажає скласти іспит до вищого технічного навчального закладу. Чи є в засуджених до
позбавлення волі право на отримання вищої освіти.
Кирило, який відбував покарання у виховній колонії, виповнилося 18 років. До його
звільнення залишилося 3 роки. Постановою начальника колонії засудженого К., який
навчається в профтехучилищі цієї колонії, для подальшого відбування покарання було
64
переведено до виправної колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами
тримання. Який порядок залишення у виховних колоніях засуджених, які досягли
вісімнадцятирічного віку? Яке рішення має бути прийняте стосовно засудженого Кирила?
9.
Засуджений Іван звернувся до начальника виправної колонії з письмовою заявою про
надання йому платних медичних послуг лікарем-нейрохірургом і попросив оплатити їх з
коштів, що знаходяться на його особистому рахунку. Яке рішення має прийняти начальник
виправної колонії? Обґрунтуйте.
10.
Засуджений Олег звернувся із заявою до начальника колонії про те, що засуджені
Клим та Парамон загрожують йому фізичною розправою. Причиною конфліктної ситуації,
на думку Олега, є підозра засудженого Клима що Олег під час розслідування
кримінального провадження за звинуваченням Клима, дав свідчення про обставини
вчинення ним кримінального правопорушення та осіб, які були учасниками кримінального
правопорушення. Якими мають бути дії начальника колонії?
Список рекомендованої літератури:
1.
Гель А., Клименко Н. Деякі аспекти дослідження особи засудженого до позбавлення
волі / А. Гель, Н. Клименко // Право України. – 2001. - №7. – С. 76-80.
2.
Кирилюк А.В. Обмеження в правах засуджених до позбавлення волі у контексті
цілей пенітенціарної політики в Україні / А.В. Кирилюк. – К., 1996.
3.
Неживець О.М. Організація та ефективність використання праці засуджених до
позбавлення волі в умовах реформування кримінально- виконавчої системи / О.М. Неживець //
Науковий вісник НАВСУ. – 2002. – Вип. 4. – С. 103-107.
4.
Соцький Ю. Позбавлення волі в системі кримінальних покарань України
(історичний, правовий та соціальний аспекти) / Ю. Соцький // Право України. – 2003. - №9. – С.
118-120.
5.
Степанюк А., Трубников В. Исполнение наказания в виде лишения свободы и
особенности постпенитенциарной адаптации освобожденных / А. Степанюк, В. Трубников. – К.,
1992.
6.
Трубников В.М. Новий Кримінальний кодекс та довічне позбавлення волі / В.М.
Трубников // Пожизненное заключение. Международные стандарты и практика в Украине и за
рубежом. – Донецк: Донецкий мемориал, 2001. – С. 51-56.
7.
Яковець І. Проблеми визначення виду режиму установи виконання покарань / І.
Яковець // Право України. – 2003. - № 11. – С. 120-123.
Тема 15
Порядок і умови виконання покарання у виді довічного позбавлення волі (2 год.)
План:
1. Загальна характеристика кримінального покарання у виді довічного позбавлення волі.
2.
Порядок виконання і відбування кримінального покарання у виді довічного
позбавлення волі.
І. Питання для самоконтролю
Місце відбування покарання засудженими довічного позбавлення волі.
Особливості правового статусу засуджених до довічного позбавлення волі визначені КВК
України.
3.
Підстави звільнення від відбування покарання засуджених до довічного позбавлення волі.
4.
Проведення соціально-виховної роботи з засудженими до довічного позбавлення волі, її
мета та форми.
1.
2.
ІІ. Тести
1. Довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення __________________ і
застосовується лише у випадках, спеціально передбачених КК України, якщо суд не вважає
за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.
65
1. особливо тяжких кримінальних правопорушень
2. тяжких кримінальних правопорушень
3. кримінальних правопорушень
2. Довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких кримінальних
правопорушень і застосовується __________________, якщо суд не вважає за можливе
застосовувати позбавлення волі на певний строк.
1. лише у випадках, спеціально передбачених КК України
2. лише у випадках, спеціально передбачених Конституцією України
3. лише у випадках, спеціально передбачених Кримінальним процесуальним кодексом
України
3. Довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких кримінальних
правопорушень і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених КК України,
_________________________.
1. якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк
2. якщо суд вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк
3. якщо суд не вважає за доцільне застосовувати позбавлення волі на певний строк
4. Довічне позбавлення волі не застосовується
1. до осіб, що вчинили кримінальні правопорушення у віці до 18 років
2. до осіб, що вчинили кримінальні правопорушення у віці до 20 років
3. до осіб, що вчинили кримінальні правопорушення у віці до 25 років
5. Довічне позбавлення волі не застосовується
1. до осіб, що вчинили кримінальні правопорушення у віці понад 65 років
2. до осіб, що вчинили кримінальні правопорушення у віці понад 60 років
3. до осіб, що вчинили кримінальні правопорушення у віці понад 25 років
6. Довічне позбавлення волі не застосовується
1. до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення кримінального правопорушення або
на момент постановлення вироку
2. до жінок, що були в стані вагітності під час замаху на кримінальне правопорушення або на
момент постановлення вироку
3. до жінок, що були в стані вагітності під час готування до кримінального правопорушення
або на момент постановлення вироку
7. Засуджені до довічного позбавлення волі відбувають покарання:
1. чоловіки - у секторах максимального рівня безпеки виправних колоній середнього рівня
безпеки та виправних колоніях максимального рівня безпеки; жінки - у секторах
середнього рівня безпеки виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними
умовами тримання та виправних колоніях середнього рівня безпеки
2. чоловіки - у секторах ммінімального рівня безпеки виправних колоній середнього рівня
безпеки та виправних колоніях максимального рівня безпеки; жінки - у секторах
середнього рівня безпеки виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними
умовами тримання та виправних колоніях середнього рівня безпеки
3. чоловіки - у секторах максимального рівня безпеки виправних колоній середнього рівня
безпеки та виправних колоніях максимального рівня безпеки; жінки - у секторах
особливого рівня безпеки виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними
умовами тримання та виправних колоніях середнього рівня безпеки
8. Засуджені, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, розміщуються
__________________, як правило, по дві особи і носять одяг спеціального зразка.
1. в приміщеннях камерного типу
66
2. в ізоляторах
3. в карцерах
9. Засуджені, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, розміщуються в
приміщеннях камерного типу______________ і носять одяг спеціального зразка.
1. як правило, по дві особи
2. як правило, по три особи
3. як правило, по чотири особи
10. Засуджені, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, розміщуються в
приміщеннях камерного типу, як правило, по дві особи і ________________.
1. носять одяг спеціального зразка
2. носять одяг спеціального покрою
3. носять одяг загального зразка
11. Засуджені до довічного позбавлення волі чоловіки відбувають покарання у _________:
1. виправних колоніях максимального рівня безпеки
2. гауптвахтах
3. виправних колоніях середнього рівня безпеки
4. виправних колоніях мінімального рівня безпеки
5. виправних центрах
6. колоніях суворого режиму
7. колоніях особливого режиму
8. дисциплінарних батальйонах
9. виховних колоніях
10. арештних домах
12. Засуджені до довічного позбавлення волі жінки відбувають покарання у:
1. виправних колоніях максимального рівня безпеки
2. гауптвахтах
3. виправних колоніях середнього рівня безпеки
4. виправних колоніях мінімального рівня безпеки
5. виправних центрах
6. колоніях суворого режиму
7. колоніях особливого режиму
8. дисциплінарних батальйонах
9. виховних колоніях
10. арештних домах
13. Перерахуйте осіб, щодо яких не може призначатися покарання у виді довічного
позбавлення волі:
1. особи, що вчинили кримінальні правопорушення у віці до 14 років
2. особи, що вчинили злочини у віці до 16 років
3. особи, що вчинили кримінальні правопорушення у віці до 18 років
4. особи, що вчинили кримінальні правопорушення у віці до 21 років
5. особи у віці понад 60 років
6. особи у віці понад 65 років
7. жінки, що були в стані вагітності під час вчинення кримінального правопорушення або на
момент постановлення вироку
8. жінки, що були в стані вагітності під час вчинення кримінального правопорушення або
мають дітей у віці до 3 років
9. жінки, що були в стані вагітності під час вчинення кримінального правопорушення або
мають дітей у віці до 10 років
10. військовослужбовці строкової служби
67
14. Засуджені до довічного позбавлення волі залучаються до:
1. робіт з благоустрою колоній і прилеглих до них територій
2. облаштування місць праці
3. праці тільки на території колонії з урахуванням вимог тримання їх у приміщеннях
камерного типу
4. допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством
5. виконання екстренних робіт у зв’язку з ліквідацією наслідків стихійного лиха
15. Самодіяльні організації серед засуджених до довічного позбавлення волі __________:
1. дозволяються
2. забороняються
3. не забороняються
4. не заоохочуються
5. не схвалюються
6. не допускаються
7. не створюються
8. дозволяються у виняткових випадках
9. можуть створюватись лише з дозволу начальника колонії
10. можуть створюватись лише з голови центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері виконання кримінальних покарань
1.
2.
3.
4.
5.
ІІІ. Задачі.
Гання була засуджена за пунктами 11,13 ст. 115 КК України до довічного позбавлення
волі. Визначте вид виправної колонії, де має відбувати покарання засуджена Ганна.
Микола, який відбуває покарання в колонії максимального рівня безпеки у виді
довічного позбавлення волі, звернувся з письмовою заявою до начальника виправної
колонії про надання йому побачення з фахівцем в галузі права для одержання правової
допомоги. Начальником виправної колонії було відмовлено засудженому Миколі у наданні
побачення. Своє рішення він мотивував тим, що Микола 2 місяці тому зустрічався з
адвокатом. Чи є рішення начальника виправної колонії таким, що відповідає чинному
законодавству?
Максима засуджено до покарання у виді довічного позбавлення волі з триманням у
виправній колонії мінімального рівня безпеки. Чи законним є вирок? Аргументуйте
відповідь.
14-річного Петра засуджено до покарання у виді довічного позбавлення волі з триманням у
виховній колонії. Чи законним є вирок? Аргументуйте відповідь.
Северина, інваліда ІІ групи, засуджено до покарання у виді довічного позбавлення волі Чи
законним є вирок? Аргументуйте відповідь.
Список рекомендованої літератури:
1.
Гель А., Клименко Н. Деякі аспекти дослідження особи засудженого до позбавлення
волі / А. Гель, Н. Клименко // Право України. – 2001. - №7. – С. 76-80.
2.
Кирилюк А.В. Обмеження в правах засуджених до позбавлення волі у контексті
цілей пенітенціарної політики в Україні / А.В. Кирилюк. – К., 1996.
3.
Неживець О.М. Організація та ефективність використання праці засуджених до
позбавлення волі в умовах реформування кримінально- виконавчої системи / О.М. Неживець //
Науковий вісник НАВСУ. – 2002. – Вип. 4. – С. 103-107.
4.
Соцький Ю. Позбавлення волі в системі кримінальних покарань України
(історичний, правовий та соціальний аспекти) / Ю. Соцький // Право України. – 2003. - №9. – С.
118-120.
5.
Степанюк А., Трубников В. Исполнение наказания в виде лишения свободы и
особенности постпенитенциарной адаптации освобожденных / А. Степанюк, В. Трубников. – К.,
1992.
68
6.
Трубников В.М. Новий Кримінальний кодекс та довічне позбавлення волі / В.М.
Трубников // Пожизненное заключение. Международные стандарты и практика в Украине и за
рубежом. – Донецк: Донецкий мемориал, 2001. – С. 51-56.
7.
Яковець І. Проблеми визначення виду режиму установи виконання покарань / І.
Яковець // Право України. – 2003. - № 11. – С. 120-123.
69
Скачать