Закон «Про вищу освіту» запроваджує низку новацій у вищу освіту України.[5] 1. Якість освіти контролюватиме незалежний орган — Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. 2. Академічна автономія. Кожен виш отримав право впроваджувати власні освітні та наукові програми. 3. Фінансова та господарська автономія. Виші можуть відкривати власні рахунки, отримувати кредити, розпоряджатися майном та землею. Вони зможуть засновувати наукові парки та підприємства, що займаються наукою чи інноваціями. 4. Сильне студентське самоврядування. 5. Прозорість. Кожен вищий навчальний заклад зобов'язаний публікувати на власному сайті документи про свої фінанси, майно, у тому числі кошториси, звіти про їх виконання, розподіл зарплат тощо. 6. Ректори, декани, завідувачі кафедр будуть обиратися на свої посади на 5 років і не зможуть їх обіймати більше ніж двічі. 7. П'ять ступенів вищої освіти: - молодший бакалавр - бакалавр - магістр - доктор філософії / доктор мистецтва - доктор наук. Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста скасовано. 8. Не буде рівнів акредитації вищих навчальних закладів. Будуть 4 типи вишів: - університети (універсальні навчальні заклади); - інститути та академії (галузеві навчальні заклади) і - коледжі (де готують спеціалістів до рівня молодшого бакалавра чи бакалавра). 9. Проти плагіату: наукові роботи та відгуки опонентів перед захистом будуть розміщуватися на сайтах вишів. 10.Зменшення навантаження на викладачів (з 900 до 600 годин на ставку) та студентів (30 годин замість 36 на кредит). 11.Академічна мобільність. Запроваджується передбачена Болонською системою кредитно-модульна система вимірювання навчального навантаження. 12.Вступ — тільки через зовнішнє оцінювання. 13.Конкурентна система держзамовлення. Механізм електронного вступу до вишів і автоматичного розміщення держзамовлення. 14.Стипендії на рівні прожиткового мінімуму. 15.Гарантоване цільове фінансування наукових розробок в університетах, які отримають статус національного або дослідницького. 16.Мовою викладання є державна мова. Для підвищення міжнародної академічної мобільності виш має право частину дисциплін викладати англійською чи іншими іноземними мовами, але забезпечивши при цьому знання здобувачами відповідної дисципліни й українською. Закон містить 79 статей у 14 розділах, а також 7 пунктів у розділі XV «Прикінцеві та перехідні положення»: Розділ I. Загальні положення Розділ II. Рівні, ступені та кваліфікації вищої освіти Розділ III. Стандарти освітньої діяльності та вищої освіти Розділ IV. Управління у сфері вищої освіти Розділ V. Забезпечення якості вищої освіти Розділ VI. Вищі навчальні заклади Розділ VII. Управління вищим навчальним закладом Розділ VIII. Доступ до вищої освіти, прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах Розділ IX. Організація освітнього процесу Розділ X. Учасники освітнього процесу Розділ XI. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність у вищих навчальних закладах Розділ XII. Фінансово-економічні відносини у сфері вищої освіти Розділ XIII. Міжнародне співробітництво Розділ XIV. Контроль у сфері вищої освіти Розділ XV. Прикінцеві та перехідні положення.
