Микола Хвильовий Я Романтика Поезії • • М Вороний Блакитна панна Олександр Олесь Чари ночі О слово рідне Орле скутий • Павло Тичина Пам яті тридцяти Ви знаєте як липа шелестить О панно Інно • М Рильський У теплі дні збирання винограду • ВИД ЛІРИКИ визначте Асоціація • • • • • Символіст Неокласик Кларнетист П ятірне гроно Від кларнета твого пофарбована дудка зосталась • Сонет • Романс • Образ Фауста • Кандиба • Образ Каїна • Феномен доби або сходження на Голгофу слави • Кіпріда • Вірш реквієм • Збірка Сонячні кларнети • У серпанках і блаватах… • Битва під Крутами • Любові усміх квітне раз ще й тлінно злотоцінно… • З якою поезією перугукуються Чари ночі • Образ Афродіти • Аскольдова могила Микола Хвильовий Фітільов • ВАПЛІТЕ • Літературна дискусія • Дайош психологічну Європу • Імпресіонізм • Розстріляне відродження • Цвітові яблуні • Будинок шляхтича • Вступ ліричний заспів і три частини • Новела • Я голова чорного трибуналу Андрюша доктор Тагабат дегенерат Цитати Цей доктор із широким лобом і білою лисиною з холодним розумом і з каменем замість серця ― цеж він і мій безвихідний хазяїн мій звірячий інстинкт Коли доктор ― злий геній зла моя воля тоді дегенерат є палач із гільйотини Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна. (Це я добре пам'ятаю!) І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом.» вірний вартовий із дегенеративною будівлею черепа. Мені видно лише його трохи безумні очі, але я знаю: — у дегенерата — низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий ніс. Мені він завжди нагадує каторжника, і я думаю, що він не раз мусив стояти у відділі кримінальної хроніки. Андрюша сидить праворуч мене з розгубленим обличчям і зрідка тривожно поглядає на доктора. Я знаю, в чому справа.Андрюшу, мого бідного Андрюшу, призначив цей неможливий ревком сюди, в „чека“, проти його кволої волі.» Поясни • Я чекіст Але я й людина • Я йшов в нікуди • Мати Марія • Кольори темні ночі чорний трибунал революції апарат військового телефону тягне печальну тривожну мелодію канделябр тускло горить у городі тьма північна тьма холодна трясовина заграва гарматний гул палахкотять блискавиці хмари пилу які покривають мутне вогняне сонце сонце мідь і неба не видно мутна курява над далеким небосхилом зелено лимонна безвість мертвої дороги Звуки дзвенить мідь глуха канонада насуваються грози виють собаки передзвін сердець росте передгроззя скоро буде гроза вечір не розрядив заряду передгроззя кричить вокзальний ріжок одноманітно відбиває кулемет
