Тези з курсу Соціологія на тему: Цінності двох поколінь 2020 Система цінностей – це динамічна і стійка система, що формується в процесі всього періоду життєдіяльності та соціалізації. Вона відіграє основне значення в ситуації прийняття базових рішень, що дозволяє вирішувати, що значимо й важливо для людини в житті. В сучасних умовах трансформаційного суспільства відбулися переміни в його ціннісній структурі. Дані перетворення ведуть не тільки до зміни системи економічних та політичних відносин, але також відбувається ускладнення характеру взаємодії між різними поколіннями через різні цінності. Саме для розв’язання конфліктних ситуацій між ними треба дослідити ціннісні орієнтири двох поколінь, щоб краще зрозуміти їх представників, виявити зміни, що здійснилися в ставленні до держави, родини, культури, роботи, економічних процесів та політичних орієнтирів. Дослідження ціннісних орієнтацій в межах соціологічної науки було почато в роботах таких класиків як Е. Дюргейм ,Т. Парсонс, Ф. Знанецький, У. Томас, М. Вебер. Найбільш поширеними і використовуваними в сучасному вивченні цінностей є типології Р. Інґлхарта та Ш. Шварца, також відомими є моделі Г. Хофстеде, К. Клакхона, М. Рокича, Ф. Тромпенаарса. Сучасними українськими дослідниками цінностей, ціннісних орієнтацій, їх динаміки і вплив на соціальні процеси є А. Ручка, С. Макеєв, О. Куценко, Є. Головаха, Н. Паніна, В. Бакіров, Л. Сокурянська. Щоб дослідити цінності двох поколінь, нами було проведене соціологічне дослідження, метою якого було виявити думку представників двох поколінь щодо змісту ціннісних орієнтацій та визначення чинників їх формування. Вибірка становила 111 студентів міста Харкова і 111 представників покоління «батьків», тобто людей від 36 до 60 років. За статтю респонденти розподілились наступним чином: 45% чоловіків (100 осіб) та 55% - жінок (122 особи). Що стосується місця проживання, то 63% опитаних мешкають у обласному та районному центрі (139 осіб), 15% у маленькому місті (34 особи), 12% у селі (27 осіб), 10% мешканців селищ міського типу (22 особи). Провівши дослідження, варто зазначити, що спільними цінностями для респондентів обох поколінь є: здоров’я (46%) (як стандартна та поширена цінність, що передається з покоління в покоління); любов (42%) (духовна та фізична близькість з коханою людиною); щасливе сімейне життя (45%), а також важливими є матеріально забезпечене й комфортне життя (44%) (відсутність матеріальних труднощів). Серед термінальних цінностей, які не важливі або абсолютно відкидаються є прагнення краси (переживання прекрасного в природі та мистецтві). При виборі роботи респонденти керуються передусім економічними міркуваннями та комфортом. Серед факторів, що вважають найважливішими при виборі роботи, на першому місці — зручний графік (68% вважають це важливим) та висока заробітна плата (63%); останні місця займають такі як повага членів суспільства до представників обраної професії (3%) та робота за фахом(15%). Також серед топ-факторів, що впливають на вибір місця роботи — задоволення від процесу праці (40%), кар’єрні можливості (39%), стабільність (36%) та офіційне працевлаштування (36%). Панівними цінностями обох поколінь є тверда воля, терпимість до поглядів та чесність. Жінки переважно віддають перевагу вихованості й ввічливості (45%) (гарним манерам), старанності та чуйності (42%), а чоловіки – інтелектові і освіченості (47%) (широті знань, високій загальній культурі) та раціоналізмові (46%) (вмінню тверезо і логічно мислити, приймати обдумані, раціональні рішення). Варто зазначити, що найбільшою цінністю для респондентів є мир (66%). Така позиція є цілком зрозумілою на фоні анексії Криму Росією та війни на Донбасі. Не менш важливими визнали також, цінності, які регулюють співжиття у суспільстві, умовно «європейські цінності»: верховенство права (55%), демократія (56%), свобода слова та віросповідання (49%), чесність та прозорість, прагнення надати рівні права. Під базовими цінностями розуміються основні життєві сенси, якими індивіди, включені в різні форми соціальної активності, керуються у своєму повсякденному житті; сенси, які значною мірою визначають ставлення індивідів до дійсності, що оточує їх, і детермінують основні моделі соціальної поведінки. Найбільш значущими в молодшого покоління виявилися такі цінності: здоров’я – 72% досліджуваних поставили цю цінність на перше місце; власне благополуччя – 68 %; фізична насолода – 56 % поставили цю цінність на перше місце та розваги – 31%. Найменш значущими виявилися наступні цінності: свобода (21%), благополуччя близьких друзів (18%), чесність (14%), доброта (4%). Таким чином, за останнє десятиліття в структурі життєвих пріоритетів молоді стався перехід від спрямованості на саморелизацію і альтруїстичні цінності до спрямованості на розваги, фізичні насолоди і особисте благополуччя. Інструментальні цінності в молодого покоління є більшими, ніж в старшого. Це пов’язано з тим, що люди старші мають більше досвіду, більшу стриманість в оцінці якостей, в них ширший погляд на світ. Отже, можемо зробити висновок, що українська молодь сьогодні є свідомою і вільною. Вони вміють розрізняти, що їм важливо та необхідно. Отримавши такі дані та висновки, можна сформулювати рекомендації щодо взаєморозуміння обох поколінь. Література: 1. Асташова Ю.В. Теория поколений в маркетинге / Ю.В. Асташова // Вестник ЮУрГУ. Серия «Экономика и менеджмент». – 2014. – № 1. – Т. 8. – С. 108–114 2. Ермоленко А.Б. Розвиток національного освітнього простору в контексті надбань теорії поколінь / А.Б. Ермоленко // Вісник національного університету оборони. – 2015. – № 3(40). – С. 82–87 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/11251.pdf. 3. Кирвас В.А. Формирование информационно-коммуникационной компетентности современных студентов с учетом особенностей поколения / В.А. Кирвас // Системи обробки інформації. – 2014. – № 2. – С. 288–292 [Электронный ресурс]. – http://nbuv.gov.ua/UJRN/soi_2014_2_60. Режим доступа :
