Рядки
як послідовності
символів
Задано значення змінних. Заповніть таблицю.
12; 23,2; -3; “Python”; 2021; “21.09.2021”; 45; 0,1; ‘Київ‘
Назва типу
цілий
дійсний
інший
Приклади
Серед заданих значень є не числовий тип:
“Python”; “21.09.2021”; ‘Київ‘
Це рядки!
Рядок (String) – це складний тип даних, який
представляє собою упорядковані послідовності
символів, що використовуються для зберігання
і представлення текстової інформації.
Ми звикли до того, що в математиці
значенням змінної завжди є деяке число: ціле,
дробове, додатне чи від’ємне.
Під час написання програм часто потрібно
обробляти не лише числові дані, а й інші,
наприклад, текстові.
Скажімо, програма
для продажу квитків на
потяг повинна працювати
з числовими величинами:
вартістю квитка, часом
відправлення, номером
потягу, вагону, місця.
Але, разом з тим, потрібно опрацьовувати і текстові
величини: місце відправлення, призначення.
Типи даних -РЯДОК
Рядкові константи можна створити з довільної
послідовності символів (літер, цифр, знаків пунктуації
тощо), застосувавши одинарні або подвійні лапки.
Наприклад: “Python” “Мова програмування Python”
‘12’ ’21.09.2021’
‘Київ’
‘‘
Операції з рядками
Усі
символи
утворюють
таблицю
символів, де кожен має свій номер - КОД
chr() - дозволяє отримувати символ на
основі його коду
ord () - дозволяє отримувати код на основі
символу
Основні операції з рядками
len () – визначення довжини тексту
R1+R2 – конкатенація (додавання рядків).
R*n – повторення рядка R n разів.
Довжина рядка
Існує спеціальна функція len (), яка
дозволяє знайти довжину рядка.
Результатом виконання даної функції є
!число, що показує кількість
символів в рядку, включаючи пробіли.
Додавання та дублювання рядків
Для об’єднання двох рядків у один
використовують операцію
конкатенації (+)
Для повторення рядків використовують
операцію дублювання (*).
Операції з рядками
Функція int переводить рядок у
послідовність цілих чисел.
Функція float переводить рядок у
послідовність дійсних чисел.
Операції з рядками
str(X) – переклад будь-якого об'єкта в
рядковий тип даних.
R1 in R2 – входження підрядка R1 в R2.
Поверне True, якщо R1 присутній в
початковому тексті.
Що буде в результаті?
Вказати тип результату.
answer = '2' + '3'
print(answer)
answer = int('2') +int('3')
print(answer)
answer = '2 + 3 = ' + str(2 + 3)
print(answer)
Що буде в результаті?
Вказати тип результату.
answer = '2' *3
print(answer)
answer = '2' *3
print(len(answer))
answer = (int('2') +int('3'))*3
print(answer)
Нумерація символів у рядку
У послідовностях важливий порядок символів, у
кожного символу в рядку є унікальний порядковий
номер – індекс.
Індексація починається не з одиниці, а з нуля.
Z = “PYTHON”
Номер
i
Символ
Z[i]
0
1
2
3
4
5
P
Y
T
H
O
N
Нумерація символів у рядку
Z = “PYTHON”
Номер
i
Символ
Z[i]
0
1
2
3
4
5
P
Y
T
H
O
N
Z[2]= T
Z[4]= O
Z[0]= P
Зріз рядка
З рядка можна отримати його частину, тобто
підрядок.
Якщо підрядок складається з суміжних символів його
називають – ЗРІЗ.
Оператор добування зрізу з рядка:
Z=s[i: j: крок]
і - це індекс початку зрізу, а j– його закінчення(не входить)
Якщо відсутній перший індекс, то зріз береться від початку до другого
індексу; за відсутності другого індексу, зріз береться від першого індексу до
кінця рядка.
Зріз рядка
Оператор добування зрізу з рядка:
Z=s[i: j: крок]
і , j, крок – не обов’язково
Z=s[i:] – з і до кінця
Z=s[:j] – з початку до j
Z=s[::крок] – символи з
індексами, кратними крок
Що буде в результаті?
Вказати тип результату.
answer = ‘2021'
print(answer[1:3])
answer = '2+3=5'
print(answer[:3])
answer = '20' + '21'
print(answer[1:])
