Дифтерія глотки Підготувала студентка 4 курсу, медичного факультету №3, 8 групи Марусяк Владислава Вадимівна Визначення Дифтерія - це гостре антропонозне токсико-інфекційне захворювання, для якого характерні місцеве фібринозне запалення слизових оболонок, явище загальної інтоксикації та ураження серцевосудинної та нервової систем. Найбільш схильні до дифтерії діти у віці до 10 років. Етіологія Збудник - Corynebacterium diphtheriae. Виробляє екзотоксин, стійка до дії різних чинників, у зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб; кип’ятіння та 1%-й розчин сулеми знищують палички через 1 хвилину. Джерело інфекції — хвора людина чи носій Corynebacterium diphtheriae, які виділяють токсигенні штами збудника. ШЛЯХ ПЕРЕДАЧІ ЗБУДНИКА: Дифтерія передається найчастіше повітряно крапельним шляхом факторами передавання також можуть бути предмети побуту посуд іграшки Основним фактором патогенності є екзотоксин коринебактерії . Його дія обумовлена пригніченням біосинтезу клітинного білка. У місцях локалізації збудника під дією токсину виникає гіперемія, набряк,нальоти на мигдаликах жовтувато-білого або сірувато-білого кольору, а Патогенез потім і коагуляційний некроз епітелію. Під дією тромбокінази фібриноген перетворюється у фібрин, що сприяє утворенню щільної, спаяної з підлеглими тканинами фібринозної плівки. Клінічні різновиди дифтерії Локалізована форма Поширена форма Токсична форма Локалізова форма Скарги: загальна слабкість, поганий апетит, незначна болючість під час ковтання. Темература тіла підвищена, але не більше 38С. Фарингоскопія: поділяють на плівчасту, острівцеву та катаральну. • Плівчаста: помірна гіперемія, мигдалики збільшені, вкриті нальотом, схожим на павутинну сітку. • Острівцева: видно острівці нальотів напервильної форми. • Катаральна: помірне збільшення та слабка гіперемія. За цієї форми після введення протидифтерійної сироватки вже через 24 год настає поліпшення. Поширена форма Більш виражені симптоми загальної інтоксикації, температура тіла досягає 3839С. Біль у горлі помірний, реакція регіонарних лімфатичних вузлів незначна. У горлі яскравіші гіперемія та набряк. Плівчасті нальоти поширюються на слизову оболонку горла. Токсична форма Початок захворювання бурхливий: загальна слабкість, млявість, повторне блювання, значний біль у горлі, пульс частий, обличчя бліде, температура тіла до 39-40С. Із ротової порожнини хворого відчувається нудно-солодкуватий запах. Фарингоскопія: набряк та гіперемія різко виражені, має застійний характер. Наліт брудно-сірого кольору, компактний, швидко переходить за межі мигдалика. Защелепні лімфовузли зібльшені, болючі, навколо них набряк ПЖК. Залежно від поширення набряку ПЖК: • І ступінь - до 2-ї шийної складки; • ІІ ступінь - до ключиць; • ІІІ - нижче від ключиць Форми токсичної дифтерії: Гіпертоксична: висока t, повторні блювання, судоми, гемодинамічні розлади. Смерть протягом перших 2-3 днів. Геморагічна: Нальоти стають геморагічними, спостерігаються крововиливи під шкіру, кровотечі. Швидко призводить до смерті. Діагностична програма: Умови , в яких повинна надаватись медична допомога: Інфекційне відділення районної, міської, обласної лікарні. Загальний огляд ЛОР- органів, орофарингоскопія, непряма ларингоскопія - щоденно. Лабораторні: • загальний аналіз крові з формулою; • загальний аналіз сечі; • ЕКГ ; • мазок зі слизової оболонки глотки на BL з подальшою бактеріоскопією та посівом. Диференційна діагностика Лікування Загальне лікування: - протидифтерійна сироватка 30 – 400 тис. МОд залежно від важкості перебігу; - антибактеріальна терапія (пеніциліни, пеніциліни захищені клавулановою кислотою, цефалоспорини 1 і 3-го покоління); - гіпосенсибілізуючі засоби; - дезінтоксикаційна терапія; - симптоматичні засоби (анальгетики, протигарячкові, серцеві та інші); - плазмоферез (при важких формах). Тривалість лікування у стаціонарі від 12 до 22 діб. Дякую за увагу