МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРІЇНИ ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІМЕНІ Е.О.ДІДОРЕНКА Кафедра юридичної лінгвістики та практичної психології САМОСТІЙНА РОБОТА З навчальної дисципліни “УКРАЇНСЬКА МОВА ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ” Виконав: курсант групи 21-02 Боровський Артем Викладачка: Пащук Раїса Іллівна Севєродонецьк Cлово - зброя.Як усяку зброю,його треба чистити й доглядати” ПЛАН 1.Вступ 2.Розбір виразу Максима Рильського 3.Проблематика в сучасному суспільстві 4.Висновок 1 Чистота мовлення +Людина, користуючись мовою, може поліпшувати або погіршувати її. Чим вища культура суспільства, тим більша можливість втручання людини в мову. Позитивне втручання – це розвиток, збагачення мови, усталеність її норм, сприяння чистоті мовлення. Якщо у мовленні немає порушень орфоепічних, лексичних та інших норм, то воно вважається чистим. Чистота мовлення – це повна відповідність нормам літературної мови. Для чистоти мовлення важливими є правильна літературна вимова, вживання слів, що відповідають літературній нормі. У чистому мовленні не вживаються діалектизми, лайливі слова, слова-паразити тощо. Чистота мовлення на рівні вимови досягається суворим дотриманням орфоепічних норм (вимова голосних і приголосних звуків, звукосполучень, наголос у словах). Найпоширенішими помилками у вимові, що заважають чистоті мови, є неправильні наголоси, невиправдане “акання” та впливи інших мов, переважно російської. Руйнують чистоту мовлення лексичні засоби, якщо використовуються неточно, стилістично невмотивовано. Це насамперед діалектні, просторічні, жаргонні слова, канцеляризми і професіоналізми, лайливі й вульгарні слова. Такими особливостями вживання відзначаються жаргонізми – слова, пов’язані з певною професією, родом занять. Вони використовуються в усному мовленні людей і зрідка в художніх творах, щоб підкреслити індивідуальні риси дійових осіб. Наприклад: рубати (їсти),вікно (вільний час між уроками),лівий рейс (поїздка на державній автомашині в особистій справі),засипатись (не скласти екзамену). Слова професійної і ділової лексики можуть засмічувати мову, якщо вони вживаються в текстах розмовного та інших стилів невмотивовано. Класичним прикладом цього є мова Возного в п’єсі “Наталка Полтавка” І. П. Котляревського. 2 Як казав Максим Рильський : «Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити та доглядати.» Україна — держава демократична — танки продали, ядерні боєголовки продали, бо боротися і воювати ні з ким не збираємось – то й зброя нам нідочого. І слово, відповідно, теж. Бо ним можна вколоти, поранити і навіть вбити. На мою думку вищесказане є болючим для людей, які не байдужі до своєї мови ,своєї країни,люди, що по справжньому закохані в милозвучність свого мовлення.Я,як людина,що народилася в Україні тут і проживаю,навчаюся,вчився ходити та ріс на казках українських поетах,що не могли не заворожити своїх читачів,слухачів та людей,що просто зіткнулися з ними(творами). На теперешній час в Україні складний період...За яким вона із-за тісної співпраці в минулому з Росією,перейняла її національну мову,не частково але всеж таки значною мірою,що на мою думку більшість україномовних слів вже або давно забуті,або русифіковані.Розвиток української мови на теперешній час відбувається але повільно, тому якщо наприклад декілька років тому, сказати щоб всі почали розмовляти,розповсюджувати мову на всій території,підтримувати її історичне минуле, то ми споглядали б не кілька десятків мільйонне суспільство,що справді готове до таких змін,а річ йде вже про сотні тисячі.Що прикро усвідомлювати,значна частина жителів України розмовляють російською-чужою мовою, яка псує ту милозвучну мову про яку писав Тарас,Сковорода про ту мову,яка ніколи не буде схожою на якусь небудь,а буде унікальною. Українська мова-це мова наших предків,за котру вони боролися,щоб знайти їй визначне місце серед інших.Навіщо тоді створювалася мова,відбувася розвиток мовлення,створювалася її неординарність?На це питання не зможуть дати відповідь людт котрим начхати на свою мову,яким є в норму змішувати та псувати українську мову.Це настільки багатогранне питання,що на мою думку збирає настільки багато думок,що просто не вистаче часу прийти певного висновку. 3 Які ж проблеми сучасної мови в Україні? Більшість людей користуються сленгом і в реальному і в віртуальному житті. Суржиком і російськими кальками спілкуються не лише учні, а й вчителі. Все це тому, що нам насаджуєтьcя думка про те, що багато українcьких слів запозичені. Таким чином ці, нібито запозичені слова, викидаються зі словників і вони стають біднішими і скупішими. Натоміcть, є люди (і цілі телевізійні канали), які придумують нові неологізми, яких ніхто раніше не чув. Це можна назвати «СТБ-cівська говірка». Такі шедеври, як «вхурделило», «хемеки», «еврів», «Европа», «міліціянти», «редактрині»… вони не проcто ріжуть слух, а й калічать мову. Для нашої країни це зараз дуже болісне питання, бо люди, які мали б розвивати і плекати її, навіть двох слів до купи зв’язати не можуть. Попри те, що спілкування українською- це обов’язкова вимога до народних обранців. В цьому і полягає основна проблема нашого суспільства – її кидають під ноги всі, кому не лінь, нею не хочуть спілкуватися в офіційних колах, її хибно вважають похідною від російської і дуже мало людей її відроджують і працюють над її чистотою. Вивчення іноземної мови в наш час може бути не тільки корисним, але й цікавим . Ще один феномен, який прославив Україну на цілий світ – це виникнення нової, азірівської мови. Навіть іноземці сміються з цього, бо чують, що тут щось не так… Нещодавно в інтернеті з’явився навіть он-лайн перекладач на азірівку. Чути таке дуже прикро,що власний народ зганьбив власну мову,додав в неї слова яких ніколи не було та й не потрібні тому що в нашій мові є багато слів котрими можливо описати те,що зіпсовано... З болем на душі змушені говорити такі факти як цей,але якщо самому люду не потрібно це,то більше і ніколи не побачимо первинну мову та мова,яку ми посправді називали українську стане щось в диковину для наших предків. 4 З погляду на все це,хочу підбити підсумки.Що все почитаеться з народження з кожного з нас.Ми є зачинателями того що хочемо бачити в майбутній державі. Тому я вважаю для врегулювання ситуації потрібно починати з себе,а також по можливості спробувати пояснити тим хто цього не розуміє,а в цілому потрібно для покращення мовлення потрібно читати літературу,віконувати вправи на орфографію,практикуватися,вивчати щось нове і лише тоді є шанс що українська мова стане не просто написом,що є державною мовою,а так насправді і буде. Але насправді це – глобальні проблеми, які одна людина, чи навіть тисяча людей, чи навіть всі ентузіасти вирішити не можуть. Для покращення цієї ситуації потрібна свідомість і праця багатьох-багатьох поколінь. Бо для того, щоб змінити ставлення суспільства до цієї проблеми, потрібно змінити його світогляд , відкрити вуха і розплющити очі. Бо недооцінювати вагу слова – нерозумно. Тому вікористовуйте українську мову у повсякденному житті,щоб звучання було милозвучне не лише пташок на вулиці,а й лунала українська в Україні. Наша мова – наша ідентичність, наша незалежність. Мовна байдужість – це дикунство. «Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас громада буде шанована…» (П.Куліш). Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе (Олесь Гончар). Без усякої іншої науки ще можна обійтися, без знання рідної мови обійтися не можна (Олександр Олесь). Мова росте елементарно, разом з душею народу (Іван Франко). 5 Джерела інформації:https://znvk67.zp.ua/polezno/knigi/slovo-zbroya-problemichistoti-movi.html.https://bilopillia.city/articles/145196/slovo--zbroya-yak-usyakuzbroyu-jogo-treba-chistiti-j-doglyadati-25-travnya--denfilologa.https://maximum.fm/ukrayinska-mova-vislovi-citati-pro-ukrayinsku-movuvidomih-pismennikiv_n136541.
