Загрузил Лина Соколова

Сухі та густі екстракти

реклама
Густі та сухі екстракти. Способи їх
виготовлення. Стандартизація та
номенклатура.
Чіботару А. Л. та Хоменко А. Д., гр. 4-Ф-29
Дніпро -2021
Густі екстракти -
це концентровані витяги з лікарської
сировини, що представляють собою в'язкі
маси з вмістом вологи не більше 30%
(згідно з європейськими вимогами) і 25%
(згідно національного розділу ДФУ),
отримані шляхом часткового
розпарювання використовуваного
екстрагента.
Вони зазвичай не виливаються з посудини, а
розтягуються в нитки, які зливаються потім в
суцільну масу.
Більшість густих екстрактів служать
напівпродуктами для отримання різних
лікарських форм (таблеток, супозиторіїв,
мазей, сиропів і т.д.) і комбінованих
препаратів.
До недоліків густих екстрактів відноситься
незручність їх використання, що вимагає
певних прийомів відважування.
До того ж, в сухому повітрі вони підсихають і
стають твердими; у вологому повітрі відволожуються і пліснявіють. Тому вони
вимагають герметичної упаковки.
Сухі екстракти
- це концентровані витяги з лікарської
сировини, що представляють собою сипучі
маси з вмістом вологи не більше 5%,
отримані шляхом видаленням
використовуваного екстрагента. Їх слід
вважати найбільш раціональним типом
екстрактів. Вони зручні у користуванні,
мають мінімально можливу масу. До
недоліків сухих екстрактів відноситься їх
висока гігроскопічність, внаслідок чого вони
перетворюються в кулькоподібні маси, що
втрачають сипучість.
Сухі екстракти підрозділяють на:
1. екстракти з лімітованою верхньою
межею діючих речовин;
2. екстракти з нелімітованою верхньою
межею діючих речовин.
Способи отримання.
Виробництво густих і сухих екстрактів
включає наступні стадії:
1. підготовку лікарської рослинної
сировини і екстрагента,
2. екстрагування лікарської сировини,
3. очистку витяжки,
4. сушку згущеної витяжки;
5. стандартизацію, фасовку, упакування,
маркування
Виробництво сухих екстрактів додатково
включає стадію сушки витяжки, яка
здійснюється або після згущення, або
замість неї, безпосередньо після стадії
очищення.
Підготовка лікарської рослинної сировини і
екстрагента
Сировину подрібнюють до необхідної величини частинок. Як
екстрагенти використовують воду очищену (в деяких випадках гарячу),
водні розчини аміаку, хлороформну воду, етанол різних концентрацій,
органічні розчинники: метанол, етилацетат, хлороформ,
метиленхлорид, бензин, дихлоретан, ацетон, рідко - ефір.
Перспективними екстрагентами є зріджені гази (СО2, хладони, пропанбутан і ін.), надкритичні флюїди. Їх підготовка включає операції
конденсації і перекладу при відповідному тиску і температурі в
зріджений або надкритичний стан.
Екстрагування лікарської рослинної
сировини
Витяги у виробництві
густих і сухих екстрактів
отримують наступними
способами:
• різними варіантами
ремацераціі;
• перколяції;
• реперколяція;
• циркуляційне
екстрагування;
• протитечійним
екстрагуванням в
батареї перколяторів з
циркуляційним
перемішуванням
сировини і екстрагента;
 екстрагуванням з подрібненням
сировини в середовищі екстрагента;
 вихровою екстракцією;
 екстрагуванням з використанням
електромагнітних коливань, ультразвуку,
електричних розрядів,
електроплазмоліза, електродіалізу та ін .;
 екстрагуванням зрідженими газами (СО2,
хладонами різних марок, пропанбутаном, рідше рідким аміаком);
 екстрагуванням надкритичними
флюїдами (СКФ) (найчастіше СК-СО2,
рідше СК-етиленом, СК-тріфторметаном).
Очищення витяжок.
Залежно від характеру баластних речовин і екстрагента, що застосовується при
отриманні густих і сухих екстрактів, використовуються різні методи видалення
баластних речовин.
Очищення водних витягів.
Для видалення баластних речовин з водних
витягів застосовують такі методи:
3.Адсорбція. Для інтенсифікації процесу
1.Найпростішим з них є відстоювання при 8- відстоювання використовують освітлювачі,
10 ° С протягом 2-3 діб з наступною
такі як суспензія тальку (2%), каоліну (5%),
фільтрацією.
бентоніту, порошку целюлози та інші, які
2.Теплова денатурація. Для видалення білків адсорбують на своїй поверхні зважені
водні витяги кип'ятять при 100 ° С протягом частинки, пігменти, смоли.
0,5-3 годин, якщо це дозволяють діючі
речовини.
4.Дегідратація. Слиз, пектинові речовини,
білки та інші ВМС можна осадити з розчину
за допомогою спирту, тобто провести
спиртоочистку. Прив місту спирту 60% (і
більше) відбувається дегідратація молекул
ВМС або міцел колоїдів та випадання їх в
осад.
5.Висолювання - осадження білків і вуглеводів з витяжок за рахунок дегідратації
при додаванні солей.
6.Осадження солями важких металів. Для видалення ВМС з витяжок
застосовують розчини важких металів (ацетат свинцю, гідроксид міді та ін.), що
утворюють з білками нерозчинні сполуки.
7.Створення ізоелектричної точки. Амінокислоти, що входять до складу білків, в
зв'язку з наявністю карбоксильної і амінної груп мають амфотерні властивості.
Ізоелектрична точка - значення рН середовища, при якому амінокислота
нейтральна. У ізоелектричної точці білкові молекули мають, як правило,
найменшу розчинність і схильні до асоціації.
8.Ферментація. Для видалення полісахаридів до вилучення додають ферменти,
що каталізують процес гідролізу по ацетальним зв'язкам до моноі олігосахаридів, вміст яких допустимий в екстрактах.
9.Діаліз і електродіаліз. Для відділення БАР від баластних ВМС використовують
різницю їх розмірів. Білки та інші ВМС не проникають через пори
напівпроникної мембрани, на чому заснований діаліз і електродіаліз.
Очищення спиртових витяжок.
Для видалення баластних речовин проводять заміну одного
екстрагента іншим. Для цього спочатку при нормальному тиску
відганяють спирт, а потім до залишку додають рівний об'єм гарячої
води, або водні суспензії тальку (2%) або каоліну (3%) або інший
освітлювач. Ретельно перемішують і після відстоювання, фільтрації або
центрифугування, відганяють розчинник. Відгонку ведуть при зниженій
температурі в вакуумі.
Сгущення витяжок
Очищені витяжки упарюють під вакуумом
при температурі 50-60°С та розрідженні 8087 кПа (600-650 мм.рт.ст.) до необхідної
консистенції. При сгущенні спиртових
витяжок або витяжок після спиртоочистки
спочатку відганяють спирт, не включаючи
вакуум.
Для концентрування вилучень з ЛРС
використовують різноманітні схеми
випарних установок періодичної та
непреривної дії. Вибір типу випарної
установки визначається масштабами
виробництва і цільовим призначенням.
Висушування витяжок
Для висушування рослинних витягів
використовують різні типи сушильної
апаратури. Основною класифікацією
сушарок для отримання фітопрепаратів є їх
поділ за конструктивними ознаками: на
барабанні, тунельні (коридорні), стрічкові,
шахтні, розпилювальні, камерні та ін.
Сушка в фітохімічному виробництві
здійснюється:
-При нагріванні висушуваних матеріалів теплоносієм через непроникну стінку,
котра проводить тепло (контактна сушка);
-шляхом безпосереднього зіткнення висушуваних матеріалів з гарячим
газоподібним теплоносієм, наприклад, повітрям (конвективна або повітряна
сушка);
-шляхом підведення або створення тепла інфрачервоними променями,
струмами високої частоти, із замороженого стану, в мікрохвильовому полі і ін.
(Спеціальні способи).
Стандартизація
Стандартизацію густих і сухих екстрактів
проводять за органолептичними
показниками, кількісним вмістом діючих
речовин, визначають важкі метали, сухий
залишок і мікробіологічну чистоту.
Також визначають втрату маси при
висушуванні, в густих екстрактах цей
показник повинен складати не більше 25
або 30%; в сухих - не більше 5%.
Якщо вказано в окремих статтях, проводять
визначення залишкового вмісту екстрагенту,
який використовувався для приготування
екстракту. Якщо екстракт використовується
як готовий продукт, додатково визначають
точність дозування.
Зберігання.
Густі екстракти зберігають у герметично
закупореній тарі, що не допускає
підсихання, в захищеному від світла місці.
Сухі екстракти, що відрізняються великою
гігроскопічністю, необхідно зберігати в
малоємких широкогорлих банках,
герметично закупорених, місткістю не
більше 100 г, в захищеному від світла місці
Дякую за увагу!
Скачать