Тема 4. Журналістика Південної Європи. Практичне заняття 1. (2 год.) 1) Преса Болгарії ХІХ – ХХ ст.; 2) Преса Туреччини ХІХ – ХХ ст.; 4) Преса Албанії ХХ ст.; 5) Преса Греції та Кіпру ХХ ст.; Були інформаційні явища, наближені до ЗМІ: давньогрецька й давньоримська літератури, театральні видовища, спілкування на площі, виступи ораторів, різноманітні написи – тобто явища, які називають пражурналістськими. 1793 р. (після звільнення Греції від турецької навали), коли у Відні побачила світ перша грецька газета; Перша грецька газета «Ephemeris» була заснована 1793 р. у Відні Маркідісом Пуліосом, але проіснувала вона недовгий час. Схожа ситуація була і з іншими «листками», що виходили до 1820 р. 80-ті рр. ХІХ ст. – початок Другої світової війни — загальнодослідницькі видання. Із 2009 р. і до сьогодні продовжується період існування грецьких друкованих ЗМІ в умовах економічної кризи. Що до Кіпру, то після турецького вторгнення у 1974 році Кіпр був розрізаний на дві сторони: Республіку Кіпр, яка зараз входить до ЄС, а також ТРСК, яка входить до складу Туреччини. У 12-13 роках РК зазнав кризу и економіка була у преддефолотому стані. 7) Преса Югославії, Сербії, Хорватії, Словенії, Чорногорії; Хорватия: переход от тоталитаризма и тоталиратарно-командной системы к демократии. 45 лет существования СФРЮ Глубокий экономический кризис внес существенные коррективы в развитие хорватских СМИ и, в частности, в процесс приватизации печати. Практически государственная власть была вынуждена передать ее в руки лояльных ей предпринимателей, надеясь что они сумеют сохранить ее стабильность. Так, в отсутствие конкуренции со стороны закрывшихся или значительно ослабленных общественно-политических еженедельников "желтые" издания, типа журналов "Globus" и "Nacional", превратились в середине 90-х годов в наиболее популярные и влиятельные в стране. 1994 году принятием Закона о телекоммуникациях, который разрешил создание коммерческих радиостанций и телеканалов частными лицами. Автор диссертации указывает на обнаруженные в ходе анализа действующих законов их отдельные недостатки, в том числе положения, фактически ущемляющие и ограничивающие свободу прессы. Так, в Законе о публичном сообщении, который провозгласил полную свободу учреждения печати, среди разрешаемых свобод отсутствует свобода распространения изданий. В совокупности современная хорватская пресса является преимущественно частной собственностью. Среди изданий лишь одно - двухнедельник "Narod" («Народ»), - выпускаемое Хорватским движением народонаселения, финансируется из государственного бюджета. 12) Преса Македонії, Боснії та Герцеговини.