ЗМІСТ С. ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 Розділ 1 Визначення,поняття та характеристика моніторингу довкілля . . . . . . . 5 1.1. Історичні аспекти формування поняття «моніторинг довкілля» . . . . . . . . . . 5 1.2. Етапи формування моніторингу довкілля як системи . . . . . . . . . . . . . . . . . . .5 1.3. Фактори, які повинні досліджуватись в системі моніторингу . . . . . . . . . . . . 7 Розділ 2 Сучасні підходи, методи та принципи моніторингу . . . . . . . . . . . . . . . .9 2.1. Класифікація систем моніторингу довкілля . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .9 2.2. Державна програма моніторингу довкілля України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 Розділ 3 Технологічне забезпечення моніторингу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 3.1 Моніторинг атмосферного повітря . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 3.2 Моніторинг водного середовища (поверхневих вод) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22 3.3 Моніторинг грунтів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38 3.4. Сучасні прилади визначеня параметрів стану НС . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46 Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .74 № Перелік джерел посилання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75 Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата Розділ 4 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях . . . . . . . . . . . . . . . 66 ПЕК 6.00.00.00 ПЗ Вип Арк № докум. Підп. Дата Петривной Розроб м Технологічне забезпечення Перев. Сидоренк моніторингу параметрів НС . о Н.Конт Васькін Затв. Пляцук р. Літ. Аркуш Аокушів 1 77 1 СумДУ, ф-т ТеСЕТ гр. ТС-61 ВСТУП Зміни у навколишньому середовищі відбуваються під впливом природних і зумовлених діяльністю людини біосферних факторів. Пізнання цих змін не можливе бе з виокремлення антропо генних процесі в н а фон і природних, для чого і організовують спеціальн і спостереження з а різно манітни ми параметра ми біосфери, як і змінюються внаслідок людської діяльності. Саме у спостереженн і з а довкіллям, оцінюванн і його фактичного стан у, прогнозуванн і його розвитк у поляга є сутність моніторингу. З а міжнародним стандартом (СТ ІСО 4225-80 «Якість повітря. Загальн і аспекти. Термінологія.»), моніторинг – це багато разове вимірювання для спостереження з а зміна ми будь-якого параметр а в певном у інтер вал і часу; систем а довготривалих спостережень, оцінювання, контр олювання і прогнозування стан у і зміни об’єктів. Це й термін було запропоновано напередодн і проведення Стокгольмської конференції ООН з навколишнього середовищ а у 1972 р. н а противаг у (або н а доповнення) до термін у «контроль». активних Інв.№подл. ді й, таких як оцінювання, прогнозування, розроблення природоохоронних рекомендацій. Моніторинг довкілля – систем а спостереження і контр олю з а природни ми, природно-антропогенни ми комплекса ми, процеса ми, що відбуваються у них, навколишнім середовищем загалом з метою раціонального використання природних ресурсі в і охорони довкілля, прогнозування масштабі в не минучих № змін. Метою моніторинг у довкілля є екологічне обґрунтування перспекти в т а удосконалення систе ми моніторинг у навколишнього середовищ а, оцінювання Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата Крім спостережень і отримання інформації, моніторинг передбача є і елементи фактичного і прогнозованого його стану; попередження зниження біорізноманітност і екосистем, порушення екологічної рівноваги у довкілл і, погіршення умо в життєдіяльност і людей. 72 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 2 Предметом моніторинг у довкілля як науки є організація і функціонування систе ми моніторинг у, оцінювання і прогнозування стан у екологічних систем, їх елементі в, біосфери, характер у вплив у н а них природних і антропо генних факторів. Об’єкта ми моніторинг у довкілля, залежно від рівня т а мети досліджень, можуть бути: – навколишн є середовище; – його елементи (атмосферне повітря, поверхнев і й підземн і води, ґрунтови й і рослинни й покриви, екосисте ми, їх абіотичн і і біотичн і складов і, біосфера); – джерел а вплив у н а довкілля. Моніторинг довкілля передбача є виконання таких загальних завдань: — спостереження з а фактора ми вплив у н а навколишн є природне середовище і з а його станом; — оцінювання фактичного стан у довкілля; — прогнозування стан у навколишнього природного середовищ а і його — дослідження стан у біосфери, оцінювання й прогнозування її змін; — визначення обсяг у антропо генної дії н а навколишн є природне середовище; — Інв.№подл. встановлення факторі в і джерел забруднення навколишнього природного середовища; — виявлення критичних т а екстремальних ситуаці й, що порушують № екологічн у без пеку. Необхідність виконання цих завдань зумовлю є певн у структур у моніторинг у (рис.1.1). Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата оцінювання; Систем а моніторинг у може охоплювати: – локальн і райони – локальни й і регіональни й моніторинги; – окрем і держави – національни й моніторинг; 73 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 3 – Землю загалом – глобальни й моніторинг. Моніторинг є важливою складовою систе ми управління якістю довкілля. Інформація про його стан і тенденції змін є основою розроблення заході в з охорони природи, враховується вон а і при плануванн і розвитк у економіки. Результати оцінювання наявного і прогнозованого стан у біосфери визначають Інв.№подл. № Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата комплекс вимог до підсистем спостережень. 74 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 4 РОЗДІЛ 1 ВИЗНАЧЕННЯ, ПОНЯТТЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА МОНІТОРИНГУ ДОВКІЛЛЯ 1.1.Історичн і аспекти формування поняття «моніторинг довкілля» Термін «моніторинг» (від латинського monitor – то й, що нагляда є, нагаду є, спостерігає) виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН з навколишнього середовищ а (Стокгольм, 5 -16 червня 1972 р.). Формуванню наукових осно в сучасного моніторинг у навколишнього середовищ а були присвячен і роботи академік а І. П. Герасимов а (Герасимо в, 1975, 1976) і професор а Ю. А. Ізраеля (Ізраель, 1984), в яких розроблен і основн і принципи формування систе ми екологічного моніторинг у, а також частково показан і міжнародн і аспекти глобальної систе ми моніторингу. Моніторинг довкілля в сучасном у розумінн і можн а розглядати як аналітично-інформаційн у систем у, як а охоплю є так і основн і напрями: окрем і елементи довкілля; 2) оцінювання т а аналі з фактичного стан у всіх складових довкілля; 3) прогнозування стан у довкілля т а оцінювання цього стану; 4) Інв.№подл. забезпечення науково-інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень. Таким чином, систем а моніторинг у довкілля – це систем а спостережень, № збирання, оброблення, передавання, збереження т а аналіз у інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково обґрунтованих рекомендаці й для прийняття рішень про запобігання не гативним змінам стан у Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата 1) спостереження з а станом довкілля й з а фактора ми, як і впливають н а довкілля т а дотримання вимог екологічної без пеки [4]. 1.2.Етапи формування моніторинг у довкілля як систе ми 75 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 5 Очевидно, що для правильної організації управління якістю навколишнього природного середовищ а не обхідною умовою є формування повноцінної систе ми моніторингу. З а допомогою систе ми моніторинг у виявляються критичн і ситуації, виділяються критичн і фактори вплив у і найбільш чутлив і до вплив у елементи біосфери. У процес і здійснення моніторинг у важливо отримати дан і як про абіотичн у складов у середовищ а, так і про стан біоти, а також отримати інформацію про функціонування екосистем т а реакції екосистем н а можлив і збурення. Універсальним підходом до визначення структури систе ми моніторинг у антропо генних змін навколишнього природного середовищ а є його розподіл н а основн і блоки: «Спостереження», «Оцінк а фактичного стану», «Прогно з стан у довкілля», «Оцінк а прогнозованого стану» та «Підтримк а прийняття № Загалом, до блокі в оцінювання час то відносять процедури аналіз у й обробки даних спостережень, а до блок у прогнозування – процеси моделювання змін стан у довкілля. Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата управлінських рішень» (рис. 1.2). Блоки «Спостереження», «Оцінк а фактичного стану» і «Прогно з стан у довкілля» тісно пов’язан і між собою, оскільки прогно з стан у навколишнього середовищ а можливи й лише з а наявност і достатньої інформації про його 76 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 6 фактични й стан (прями й зв’язок). Прогно з, з одного бок у, ма є враховувати дан і спостережень т а закономірност і зміни стан у природного середовищ а, а з іншого бок у – спрямованість прогноз у, значною мірою, повинн а визначати структур у і склад мереж і спостереження (зворотни й зв’язок). Дан і, що характеризують отриман і стан в результат і навколишнього спостережень природного чи прогноз у середовищ а, та повинн і оцінюватись в залежност і від того, в які й галуз і людської діяльност і вони використовуються (з а допомогою спеціально вибраних чи розроблених критеріїв). Так а оцінк а повинн а забезпечувати, з одного бок у, визначення збиткі в від вплив у відповідної діяльност і, а з другого – давати змог у оптимізувати людськ у діяльність з урахуванням наявних екологічних резервів. При таких оцінках обов’язковим є визначення допустимих навантажень н а навколишн є природне середовище з урахуванням інтегральних характеристик і показників. Безпосередн є визначення таких показникі в є певним етапом оцінювання стан у довкілля, оскільки в результат і таких вимірювань можн а відповісти н а антропо генних навантажень не обхідно виходити з екологічного резерв у даної систе ми т а інтер вал у допустимих коливань її стану. Важливо при цьом у пам’ятати про біологічн у стійкість систе ми т а враховувати залежність між збурення ми т а ефекта ми, як і виникають під дією цих збурень. При визначенн і екологічного резерв у екосисте ми не обхідно добре знати т а вміти виявляти критичн і фактори антропо генних збурень т а критичн і елементи біосфери, впли в № н а як і може призвести до різких змін у природном у середовищ і [5]. 1.3. Фактори, як і повинн і досліджуватись в систем і моніторинг у Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата питання про його стан. При визначених допустимих для екосисте ми Як відомо, комплекс антропо генних факторі в (рис. 1.3) дуже різно манітни й – це і забруднення природного середовищ а різни ми речовина ми, і фізични й впли в, яки й порушу є природне покриття планети, і вилучення 77 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 7 поновлюваних і не поновлюваних ресурсі в тощо. Вивчення т а оцінювання не гативних наслідкі в антропо генних збурень з метою їх попередження або зменшення збиткі в є винятково важливою задачею як для оптимізації економічної діяльност і, так і для збереження довкілля т а здоров’я населення. Більш складни ми є пробле ми, пов’язан і з і значни ми антропо генни ми збурення ми, як і характеризуються масштабністю виявлених змін т а ефекті в (аж до глобального охоплення), а також значною інерційністю т а гостротою не гативних наслідків. Це, в перш у черг у, аерозол і антропо генного походження, як і впливають н а змін у радіаційного баланс у атмосфери. Іригаційн і споруди, урбанізація т а зменшення площ зелених насаджень призводять до суттєвих змін альбе до підстилаючої поверхні. Появ а нафто вих плівок в океан і порушу є енерго- т а газо обмін 10 між океаном і атмосферою. Перелік подібних проблем Інв.№подл. № Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата можн а продовжувати т а продовжувати [6]. 78 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 8 РОЗДІЛ 2 СУЧАСНІ ПІДХОДИ, МЕТОДИ ТА ПРИНЦИПИ МОНІТОРИНГУ 2.1. Класифікація систем моніторинг у довкілля Постанов а Кабінет у Міністрі в України від 23 вересня 1993 р. № 785 «Положення про державни й моніторинг навколишнього середовища» (як а, однак, вже втратил а чинність) визначал а так і види моніторинг у довкілля в Україн і, як і стали загальноприйнятими: загальни й (стандартний), оперативни й (кризовий), фонови й (науковий). Загальни й (стандартний) моніторинг — це оптимальн і з а кількістю параметрі в спостереження н а пунктах, об'єднаних в інформаційно-технологічн у мереж у, як і дають змог у н а підстав і оцінки т а прогноз у стан у довкілля регулярно розробляти управлінськ і рішення н а всіх рівнях. Оперативни й (кризовий) моніторинг — це вивчення спеціальних об'єкта ми, джерела ми підвищеного екологічного ризик у в окремих регіонах, як і визначено як зони надзвичайної ситуації, а також у районах аварі й з і шкідливи ми Інв.№подл. екологічни ми наслідка ми для забезпечення оперативного реагування н а кризов і ситуації т а прийняття рішень що до їхньої ліквідації, створення без печних умо в для населення. Фонови й (науковий) моніторинг — це спеціальн і високоточн і № спостереження з а всім а складови ми довкілля, а також з а характером, складом, колообігом і міграцією забруднювальних речовин, з а реакцією організмі в н а забруднення як н а рівн і окремих популяці й чи екосистем, так і біосфери в Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата показникі в н а цільові й мереж і пункті в у реальном у масштаб і час у з а окреми ми цілому. Його проводять н а базових станціях у природних і біосферних заповідниках, а також н а інших природоохоронних територіях. 79 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 9 Об'єкта ми спостереження систе ми моніторинг у можуть бути окрем і точки т а зони, розміри яких не перевищують десяткі в кілометрі в (локальни й моніторинг). Якщо об'єкта ми спостереження є локальн і джерел а підвищеної не безпеки, наприклад території поблиз у місць поховання радіо активних відході в, хімічн і заводи тощо, то таки й моніторинг називається імпактним. При збільшенн і масштабі в спостереження до тисяч квадратних кілометрі в здійснюється регіональни й моніторинг. Спостереження з а загальносвітови ми процеса ми і явища ми в біосфер і Земл і т а в її екосфер і є предметом глобального моніторингу. Систем а державного моніторинг у довкілля країни ма є три рівні: 1) локальни й – території окремих об'єкті в (підприємст в, міст, ділянки ландшафтів); 2) регіональни й – у межах адміністративно-територіальних одиниць, н а територіях економічних і природних регіонів; 3) національни й – територія України в цілому. Є чимало інших підході в до класифікації систем моніторинг у з а різни ми № Таблиця 2.1 – Узагальнен а схем а класифікації систем моніторинг у [11]. Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата критерія ми (табл. 1.1). 710 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 10 Національним (державним) моніторингом називають систем у моніторинг у в межах однієї країни – так а систем а відрізняється від глобального моніторинг у не тільки масштаба ми, але й тим, що основним завданням національного моніторинг у є одержання інформації т а оцінки стан у навколишнього середовищ а в національних інтер есах. Так, підвищення рівня забруднення атмосфери в окремих містах чи промислових районах (н а певном у часовом у інтер валі) може і не мати суттєвого значення для зміни стан у біосфери в глобальном у масштаб і, але може бути надзвичайно важливим для прийняття певних рішень і виконання заході в у даном у регіон і, тоб то н а національном у рівні. Найбільш універсальним підходом до формування систем моніторинг у є організація глобальної систе ми моніторинг у з одночасним вирішенням всіх задач, як і виникають при цьому. Тут не обхідно виділити моніторинг антропо генних забруднень т а моніторинг антропо генних збурень і змін, не пов’язаних і з забруднення ми [8]. В основ у Державної систе ми моніторинг у довкілля України, як а формується відповідно до Постанови Кабінет у Міністрі в від 30 березня 1998 р., № 3911 , покладено досвід гідро метеорологічних служ б, а також результати аналіз у наявної інформації про забруднення природних середовищ. Науков а концепція Інв.№подл. Державної систе ми моніторинг у навколишнього природного середовищ а України бул а розроблен а українськи ми вчени ми в кінц і 80-х н а № початк у 90-х рокі в 20-го століття (Примак, 1992; Адаменко, 1993). Основн і завдання державної систе ми моніторинг у довкілля: – організація єдиної державної систе ми пункті в спостереження з а всім а Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата 2.2.Державн а програм а моніторинг у довкілля України компонента ми природного середовища; – формування і налагодження авто матизованої систе ми збор у, обробки, узагальнення і зберігання систематичної інформації про кількість т а екологічни й 711 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 11 стан природних ресурсі в (формування відповідних банкі в чи ба з даних і систем управління ними); оцінювання природно-ресурсного потенціал у т а допустимого рівня використання ресурсів; – інвентаризація джерел забруднення і вивчення ступеня антропо генного вплив у н а компоненти природного середовища; – розробк а прогнозі в можливих змін екологічної ситуації т а «рівня здоров'я» довкілля; – розробк а управлінських рішень, спрямованих на забезпечення раціонального природокористування і сталого розвитк у держави н а всіх рівнях (локальном у, регіональном у і національному). Для раціонального розміщення пункті в загальнодержавної служби моніторинг у і визначення пріоритетних забруднювачі в беруть до уваги: – відомост і загального характер у про наявн і т а можлив і джерел а забруднення (велик і міст а, індустріальн і райони, велик і тваринницьк і комплекси, підприємств а в зон і унікальних природних об’єкті в тощо); – результати спостережень минулих рокі в з а рівня ми забруднень – дан і про рівн і забруднення природних середовищ в сусідніх країнах т а великих містах. Державн а систем а моніторинг у довкілля – це відкрит а інформаційн а систем а, пріоритета ми функціонування якої є збереження природних екосистем; відвернення кризових змін екологічного стан у довкілля і запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям. Державн а систем а моніторинг у довкілля № України будується з а ієрархічним принципом і ма є три організаційн і рівн і (рис. 2.3.). Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата (більшою частиною експедиційних), як і мають орієнтовни й характер; 712 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 12 Підп. і дата довкілля України Першим ступенем н а локальном у рівн і є пункти спостережень, звідки інформація передається в локальн і центри збор у т а перероблення. Для авто матизованої систе ми – це локальн а систем а, що обслугову є окреми й район (місто) і складається і з 2-х частин – контр ольно-вимірювальних станці й т а № інформаційно-аналітичного центр у, де отриман і дан і обробляються, сортуються і передаються н а други й ступінь. Други й ступінь – це рівень відомчих т а регіональних інформаційно- Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Рисунок 2.3. – Ієрархічн а структур а Державної систе ми моніторинг у аналітичних центрів. З таких центрі в інформація про рівн і забруднення навколишнього природного середовищ а передається відповідним зацікавленим організаціям різних відомст в і міністерств. 713 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 13 Третім ступенем систе ми є державни й, яки й включа є державни й інформаційно-аналітични й центр моніторинг у довкілля і головн і інформаційноаналітичн і центри відповідних міністерст в і відомст в, де збирається т а обробляється інформація про забруднення природного середовищ а в масштаб і всієї країни. Регіональн а систем а моніторинг у – це систем а, що реалізу є завдання моніторинг у в межах адміністративної області. Регіональн а систем а моніторинг у ма є бути пов’язан а і з загальнодержавною системою і містить в соб і елементи т а інформацію локальних систем. Локальн а систем а моніторинг у – систем а, як а функціону є в межах окремого район у, міст а чи об’єкта. Локальн а систем а моніторинг у ма є бути пов’язан а і з загальнодержавною т а регіональною система ми моніторингу. Відомч а або корпоративн а систем а моніторинг у – це систем а, що належить окремим суб’єктам моніторинг у довкілля і входить складовою частиною до державної систе ми моніторингу. З а своїм рангом відомч а систем а моніторинг у може функціонувати н а державном у, регіональном у т а локальном у Основни ми завдання ми суб'єкті в систе ми моніторинг у є: – довгостроков і систематичн і спостереження з а станом довкілля; – аналі з екологічного стан у довкілля т а прогнозування його змін; – інформаційно-аналітичн а підтримк а прийняття рішень у галуз і охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсі в т а екологічної без пеки; № – інформаційне обслуговування органі в державної влади, органі в місце вого само врядування, а також забезпечення екологічною інформацією населення країни т а міжнародних організаці й [1]. Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата рівнях. 714 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 14 РОЗДІЛ 3 ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОНІТОРИНГУ 3.1. Моніторинг атмосферного повітря 3.1.1. Загальн і положення що до організації спостережень з а рівнем забруднення атмосфери Правил а організації спостережень з а рівнем забруднення атмосфери в містах і населених пунктах відповідають ГОСТ 17.2.3.01-86 «Охорон а природи. Атмосфера. Правил а контр олю якост і повітря населених пунктів» т а РД 52.04.186-89 «Настанов а з контр олю забруднення атмосфери». Спостереження з а рівнем забруднення атмосфери здійснюють н а постах. Постом спостереження є вибране місце (точк а місце вості), н а яком у розміщують павільйон або авто мобіль, обладнан і відповідни ми прилада ми, вони встановлюються трьох категорій: стаціонарн і, маршрутн і т а підфакельн і (пересувні). Інв.№подл. пост спостереження – пост призначени й для забезпечення без перервної реєстрації вміст у забруднюючих речовин або регулярного відбор у про б повітря для подальшого аналізу. З числ а стаціонарних пості в виділяються опорн і стаціонарн і пости, як і призначен і для виявлення довгострокових змін вміст у основних і найбільш поширених специфічних забруднюючих речовин. Маршрутни й пост спостереження – пост призначени й для регулярного № відбор у про б повітря, коли не можливо або не доцільно встановити стаціонарни й пост або не обхідно більш детально вивчити стан забруднення повітря в окремих районах, наприклад у нових житлових районах. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата Стаціонарни й Спостереження н а маршрутних постах проводяться з а допомогою пересувної лабораторії, як а оснащен а не обхідним обладнанням і приладами. Маршрутн і пости також встановлюють в заздалегідь вибраних точках. Одн а 715 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 15 машин а з а робочи й день об'їжджа є 4–5 точок. Порядок об'їзд у авто машиною обраних маршрутних пості в повинен бути одним і тим же, що б забезпечити визначення концентраці й домішок в постійн і терміни. Пересувн і або підфакельн і – призначен і для відбор у про б під димовим (газовим) факелом з метою виявлення зони вплив у даного джерел а промислових викидів. Спостереження під факелом підприємств а проводяться також за допомогою обладнаної авто машини. Підфакельним постом є точки, розташован і н а фіксованих відстанях від джерел а, вони переміщаються відповідно до напрямк у факел а обстежуваного джерел а викидів. 3.1.2. Розміщення т а кількість пості в спостереження Репрезентативність спостережень з а станом забруднення атмосфери в міст і залежить від правильност і розташування пост а н а обстежуваної території. При вибор і місця для розміщення пост а насамперед слід встановити, як у інформацію очікують отримати: – рівень забруднення повітря, характерни й для даного район у міст а – пост вплив у окремо розташованих джерел викидів. Завдяки значном у перемішуванн і міського повітря рівень забруднення в район і пост а буде визначатися усім а джерела ми викиді в, розташовани ми н а досліджувані й території. У другом у випадк у пост розміщується в зон і максимальних концентраці й домішки, пов'язаних з викида ми розглянутого джерела; – концентрацію домішок в конкретні й точц і, що знаходиться під впливом № викиді в окремого промислового підприємств а або великої авто магістрал і – пост розміщується в зон і максимальних концентраці й домішки, пов'язаних з викида ми розглянутого джерела. Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата повинен бути розташовани й н а такі й ділянц і місце вост і, як а не піддається Загальною вимогою до розміщення будь-якого пості в спостереження з а якістю атмосферного повітря є розміщення пост у спостереження не залежно від 716 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 16 категорії н а відкритом у, провітрюваном у з усіх бокі в майданчик у з не пилящім покриттям (асфальт, тверди й ґрунт, газо н). Адже, якщо пост розмістити н а закриті й ділянц і (поблиз у високих будівель, н а вузькі й вулиц і, під крона ми дере в або поблиз у низького джерел а викидів), то він буде характеризувати рівень забруднення, що створюється в конкретном у місц і, і буде або занижувати реальни й рівень забруднення чере з поглинання газі в густою зеленню, або завищувати чере з засті й повітря і скупчення шкідливих речовин поблиз у будівель. Стаціонарни й і маршрутни й пости розміщуються в місцях, обраних н а основ і обов'язкового попереднього дослідження забруднення повітряного середовищ а міст а промислови ми викида ми, викида ми авто транспорт у, побутови ми т а інши ми джерела ми й вивчення метеорологічних умо в розсіювання домішок шляхом епізодичних спостережень, розрахункі в полі в максимальних концентраці й домішок. При цьом у слід враховувати повторюваність напрям у вітр у над територією міста. При певних напрямках викиди від численних підприємст в можуть створювати загальни й факел, вітр у велик а, то зон а найбільшого середнього рівня забруднення буде формуватися у 2–4 км від основної групи підприємст в, причом у інод і вон а може розташовуватися і н а околиц і міста. Вибор у Інв.№подл. розташування стаціонарних пості в повинно передувати ознайомлення з генеральним планом розвитк у міст а, що б врахувати заплановане розміщення великих джерел викиді в і житлових районів. Для характеристики № розподіл у концентрації домішки по міст у пости не обхідно встановлювати в перш у черг у в тих житлових районах, де можлив і найбільш і середн і рівн і забруднення, потім в адміністративном у центр і населеного пункт у і в житлових Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата сумірни й з факелом великого джерела. Якщо повторюваність таких напрямкі в районах з різни ми типа ми забудови, а також в парках, зонах відпочинку. До числ а найбільш забруднених районі в відносяться зони найбільших максимальних разових і середньодобових концентраці й, створюван і викида ми 717 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 17 промислових підприємст в (так і зони знаходяться в 0,5–2 км від низьких джерел викиді в і в 2–3 км від високих), а також магістрал і інтенсивного рух у транс порт у, оскільки впли в авто магістрал і виявляється лише в без посередні й близькост і від не ї (н а 50–100 м). Кількість стаціонарних пості в визначається в залежност і від чисельност і населення в міст і, площ і населеного пункт у, рельєф у місце вост і т а ступеня індустріалізації, розосередженост і місць відпочинк у (табл. 3.1.). Таблиця 3.1. – Кількість стаціонарних пості в спостереження у залежност і від чисельност і населення у населеном у пункті Кількість пості в може бути збільшено в умовах складного рельєф у місце вост і, при наявност і великої кількост і джерел забруднення, а також при наявност і н а дані й території об'єкті в, для яких чистот а повітря ма є першорядне Для визначення максимальних значень концентрації забруднюючих речовин, як і створюються при спрямованих викидах від підприємст в н а то й чи інши й район міст а, а також розмір у зони поширення домішок від даного підприємств а, Інв.№подл. організовуються підфакельн і пости, тоб то вимірювання концентраці й домішок під віссю факел а викиді в з тру б промислових підприємств. Місцеперебування точок, в яких проводиться відбір про б повітря № для визначення концентраці й шкідливих речовин, змінюється в залежност і від напрямк у факела. Підфакельн і спостереження проводяться в район і окремо розташованих джерел викиді в або групи джерел як н а території міст а, так і з а його межами. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата значення (наприклад, унікальних паркі в, історичних споруд тощо). Відбір про б при підфакельних спостереженнях проводиться н а відстанях 0,5; 1; 2; 3; 4; 6; 8; 10; 15 і 30 км від меж і санітарно-захисної зони. Дан і спостережень н а близьких відстанях від джерел а (0,5 км) характеризують 718 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 18 забруднення атмосфери низьки ми джерела ми і не організовани ми викида ми, а н а далеких – сум у від низьких, не організованих і високих викидів. Вимірювання концентраці й проводяться в центральних (осьових) точках, розташованих по ос і факел а н а різних відстанях від джерел а викид у, і в точках злів а і право руч від лінії, перпендикулярні й ос і факела. Відстань між точка ми залежить від ширини факела: в мір у віддалення від джерел а викид у воно збільшується і може коливатися від 50 до 300-400 м. Більш час то слід проводити спостереження н а відстанях 10-40 середніх висот тру б від джерел а, де особливо велик а ймовірність появи максимум у концентрацій. Спостереження проводяться з а специфічни ми речовина ми, характерни ми для даного підприємств а, і з таким розрахунком, що б н а кожном у відстан і від джерел а було не менше 50 вимірі в кожної речовини. При виконанн і підфакельних спостережень найбільш істотною частиною роботи є встановлення напрямк у факел а і вибір точок відбор у про б (з а візуальни ми спостереження ми з а обриса ми дим у, з а напрямком вітр у або по запах у шкідливих речовин). поверхн і земл і відповідно до методики, застосовуваної при спостереженнях н а стаціонарном у посту. При підфакельних вимірах спостереження з а основни ми домішка ми не проводяться, оскільки важко виділити внесок досліджуваного джерел а в рівень забруднення повітря ци ми домішками. Під факелом підприємств а виконуються спостереження з а специфічни ми шкідливи ми речовина ми, характерни ми для № викиді в цього підприємства. Програм а підфакельних спостережень складається таким чином, що б число вимірювань концентрації даної домішки з а рік н а кожні й задані й відстан і від джерел а було не менше 50. З а допомогою Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата Відбір про б повітря під факелом здійснюється н а висот і 1,5–3,5 м від підфакельних спостережень можн а забезпечити контр оль ряд у специфічних речовин, як і викидаються низьки ми джерела ми т а впли в яких обмежується не великим районом. 719 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 19 3.1.3. Програ ми т а строки спостережень Регулярн і спостереження н а стаціонарних постах проводяться по одні й з чотирьох програм спостережень: повної (П), не повної (НП), скороченою (СС), добової (Д). Повн а програм а спостережень призначен а для отримання інформації про разов і т а середньодобов і концентраціяї, спостереження виконуються що дня шляхом без перервної реєстрації з а допомогою авто матичних пристрої в або дис кретно чере з рівн і проміжки час у не менше чотирьох разі в при обов'язковом у відбор і в 1, 7, 13, 19 годин і з а місце вим декретного часу. З а не повною програмою спостереження проводяться з метою отримання інформації про разов і концентрації що дня в 7, 13, 19 годин і з а місце вим декретним часом. З а скороченою програмою спостереження проводяться з метою отримання інформації тільки про разов і концентрації що дня в 7 і 13 годинах місце вого декретного часу. Спостереження з а скороченою програмою допускається проводити при температур і повітря нижче мінус 45 ° С і в місцях, де нижньої меж і діапазон у вимірювань концентрації домішки використовуваним методом. Допускається проводити спостереження з а змінним графіком о 7, 10, 13 годинах у вівторок, четвер, субот у й о 16, 19, 22 годинах у понеділок, серед у, п'ятницю. Спостереження з а змінним графіком призначен і для отримання разових концентрацій. № Програм а добового відбор у про б призначен а для отримання інформації про середньодобової концентрації. Н а відмін у від спостережень з а повною програмою, Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата середньомісячн і концентрації нижче 1/20 максимальної разової ГДК або менше спостереження за цією програмою проводяться шляхом без перервного добового відбор у про б і не дозволяють отримувати разових значень концентрації. Вс і програ ми спостережень дозволяють отримувати 720 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 20 концентрації середньомісячн і, середньорічн і т а середн і з а більш тривали й період. Одночасно з відбором про б повітря визначають наступн і метеорологічн і параметри: – напрямок і швидкість вітр у, – температур у повітря, – стан погоди т а підстильної поверхні. Для стаціонарних пості в допускається зміщення всіх терміні в спостережень н а 1 годин у в одн у сторону. Допускається не проводити спостереження в не дільн і т а святков і дні. Спостереження на маршрутних постах, як і на стаціонарних, проводяться по повні й, не повної або скороченою програмою. Для цього тип у пості в дозволяється зміщення терміні в спостережень н а 1 годин у в обидв і сторони від стандартних термінів. Терміни відбор у про б повітря при підфакельних спостереженнях повинн і забезпечити виявлення найбільших концентраці й домішок, пов'язаних з вони можуть відрізнятися від терміні в спостережень н а стаціонарних і маршрутних постах. У період не сприятливих метеорологічних умо в (метеорологічн і умови, що сприяють накопиченню шкідливих (забруднюючих) речовин в приземном у шар і атмосферного повітря), що супроводжуються значним зростанням вміст у домішок до високого рівня забруднення (ВЗ), проводять спостереження чере з № кожн і 3 години. При цьом у відбирають проби н а території найбільшої щільност і населення н а стаціонарних т а маршрутних постах або під факелом основних джерел забруднення н а розсуд управління по гідро метеорології. Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата особливостя ми режим у викиді в і метеорологічних умо в розсіювання домішок, і 3.1.4. Визначення перелік у речовин, як і підлягають контр олю в атмосферном у повітр і населеного пункт у 721 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 21 Перелік речовин для вимірювання н а стаціонарних, маршрутних постах і при підфакельних спостереженнях встановлюється н а основі: – відомосте й про склад і характер викиді в від джерел забруднення в місті; – метеорологічних умо в розсіювання домішок; – оцінюванн і можливост і перевищення ГДК пріоритетних речовин у повітрі. Принцип вибор у шкідливих речовин і складання списк у пріоритетних речовин засновани й н а використанн і параметр а споживання повітря (СП), яки й визначається з а формулою: – реальний: СПі=Мі/qi (3.1.1) – не обхідний: CПні=Мі/ГДК і (3.1.2) де М і – сумарн а кількість викиді в і-ї домішки від всіх джерел, розташованих н а території міст а, т/рік; q і – концентрація - і домішки, встановлен а з а дани ми розрахункі в або ГДК і – граничнодопустим а концентрація і-ї домішки, мг/м³. За Інв.№подл. результата ми розрахункі в для всіх забруднюючих речовин встановлюється, чи буде сере дня або максимальн а концентрація домішки перевищувати при даних викидах відповідно ГДКсд або ГДКмр. Якщо СПН і > СП і , то очікуван а концентрація домішки в повітр і може дорівнювати ГДК або перевищить її, отже, домішк а повинн а контр олюватися. Перелік речовин для № організації спостережень встановлюється порівнянням СП т а СПН для середніх (СНсс) т а максимальних (СНмр) концентраці й домішок. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата спостережень, мг/м³; 3.2 Моніторинг водного середовищ а (поверхневих вод) 722 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 22 3.2.1. Передумови створення т а сучасни й стан моніторинг у поверхневих вод України Перш і пункти гідро логічного моніторинг у в Україн і створен і у 80-х роках XIX ст. зусилля ми навігаційно-описової комісії, організованої при Міністерств і шляхі в сполучення. Н а це й період припада є відкриття гідро логічних пості в і початок систематичних спостережень з а витрата ми води н а річках Дніпро (м. Киї в у 1875 р.), Прип'ять (м. Мозир у 1881 р.), Дністер (м. Бендери у 1881 р.), Десн а (м. Чернігі в у 1884 р.). Розвиток будівництв а залізниць і мості в чере з річки стимулюва в відкриття нових гідро логічних пості в та розвиток гідро логічних досліджень. У 1929 р. метеорологічн у т а гідро логічн у служби було об'єднано і створено Гідрометеорологічни й комітет. До його склад у ввійшли три гідро метеорологічн і обсерваторії ( у Києв і, Харков і, Одесі), 360 метеостанці й, 1538 опадовимірних і 213 гідро логічних постів. Після тимчасового занепад у, викликаного ІІ Світовою Війною, гідро логічн а мереж а швидко відновилася і включал а 469 гідро логічних постів. навіть у найбільш складн і періоди війни (р. Десні). У 50-60 рр. гідро метеорологічн і спостереження досягли чи не найбільшого з а свою історію розвитку. У це й період було розроблено т а розповсюджено основн і види приладі в, як і використовуються і нині. У 70-80-х роках XX ст. розроблено біль шість нормативних документі в що до виконання гідро логічних спостережень. № У 1988 р. з а вказівкою Держкомгідромет у СРСР в Україн і здійснено досить значне (приблизно н а 20%) скорочення мережі. Доцільність виконання цього заход у далеко не завжди виявлялася обґрунтованою. Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата Н а деяких метеостанціях і гідро логічних постах спостереження продовжувалися Біль шість пості в викону є спостереження у терміни від 51 до 100 (80%) рокі в, трохи менше – від 31 до 50 років. Понад 100 рокі в функціонують 27 723 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 23 постів. Отже, періоди спостережень мають достатню тривалість і можуть використовуватись для різних не обхідних обчислень (табл. 3.2.). В цілом у н а сьогодн і гідро логічни ми спостереження ми охоплено 127 річок України. Таблиця 3.2. – Розподіл пункті в спостережень гідро метслужби України по Сучасн а гідро логічн а мереж а України налічу є 374 пости, з яких н а 399 вимірюють витрати води, а н а 119 – вивчають тверди й стік. Озерн а мереж а нарахову є 60 пості в, з яких 38 пості в розташовано н а каскад і дніпровських № водо сховищ (найбільше – 9 н а Каховському). З а кількістю пості в (7) виділяється і Інв.№подл. порівняно не велике Дністровське водо сховище. Окрім водо сховищ, спостереження здійснюються також н а природних водо ймах: озер і Світязь, Сасик, Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата головних річкових басейнах (станом н а 1.01.2005 р.) Придунайських озерах (Кагул, Ялпуг, Катлабуг, Китай), Хаджибейськом у т а Куяльницьком у лиманах. Хоч а мереж а пункті в гідро логічних спостережень з а останн і роки не скоротилася, т а все ж якість даних стал а дещо гіршою. Нестач а кошті в 724 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 24 вплинул а н а можливост і оновлення приладної бази, періодичност і тарування приладів. Близько половини само писці в рівня води, що встановлен і н а гідро логічних постах, вийшли з ладу. Витрати води н а річках все частіше вимірюються і з застосуванням поплавків. Погіршилася якість даних і що до визначення сток у наносі в т а їх крупності. З а останн і десять рокі в скоротився також обсяг гідро метричних робіт н а озерах т а водо сховищах. Зауважимо, що в країнах Західної т а Центральної Європи загальноприйняти ми є авто матизован і гідро логічн і пости. Натомість в Україн і у 2000 р. введено в дію лише три авто матизован і пости в найбільш не безпечні й що до прояві в гідро логічного режим у Закарпатські й області. Аналі з світових тенденці й що до розвитк у мереж і пункті в контр олю поверхневих вод вказу є, що найменш а густин а мереж і притаманн а Індії (1 пункт н а 10889 км² ) т а Канад і (1 пункт н а 8939 км² ), а найбільш а - Японії (1 пункт н а 89 км² ) т а Швейцарії (1 пункт н а 124 км² ) [16]. 3.2.2. Порядок організації т а проведення моніторинг у вод Згідно Водного кодекс у України, моніторинг вод – це систем а водних об'єкті в, прогнозування його змін т а розробки науково обґрунтованих рекомендаці й для прийняття відповідних рішень. Державни й моніторинг вод здійснюється з метою забезпечення збирання, обробки, збереження т а аналіз у інформації про стан вод, прогнозування його змін т а розробки науково обґрунтованих рекомендаці й для прийняття управлінських рішень у галуз і використання т а охорони вод т а відтворення № водних ресурсів. Він є складовою частиною державної систе ми моніторинг у навколишнього природного середовищ а України т а здійснюється в порядк у, що визначається Кабінетом Міністрі в України. Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата спостережень, збирання, обробки, збереження т а аналіз у інформації про стан Державни й моніторинг вод України здійснюється згідно Постанови КМУ № 815 від 20.08.1996 рок у «Про затвердження Порядк у здійснення державного моніторинг у вод» т а інших нормативно-технічних актів. 725 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 25 Об'єкта ми державного моніторинг у вод України є: 1) поверхнев і води: – природн і водо й ми (озера), водо токи (річки, струмки); – штучн і водо й ми (водосховищ а, ставки), канали т а інш і водн і об'єкти; 2) підземн і води т а джерела; 3) внутрішн і морськ і води т а територіальне море; виключн а (морська) економічн а зон а України; 4) джерел а забруднення вод, включаючи: – зворотн і води, – аварійн і скидання рідких продукті в і відході в, – втрати продукті в і матеріалі в при видобуванн і корисних копалин у межах акваторі й поверхневих вод, внутрішніх морських вод, територіального моря і виключної (морської) економічної зони України т а дампінг відході в, – води поверхневого сток у і з сільськогосподарських угідь, – фільтрацію забруднюючих речовин з техно логічних водо йм т а сховищ, – масови й розвиток синьо-зелених водо ростей; забруднення) т а інш і джерел а забруднення, що до яких можуть здійснюватися спостереження. До суб'єкті в державного моніторинг у вод належать: Мінприроди, Мінрегіон, ДАЗВ ( у зон і відчуження і відселення частини зони без умовного (обов'язкового) відселення), ДСНС, Держсанепідслужб а, Держводагентство т а їх територіальн і органи, підприємств а, установи т а організації, що належать до № сфери їх управління, обласн і т а міськ і держадміністрації. Результатом здійснення державного моніторинг у вод є інформація, у том у числі: Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата 5) надходження шкідливих речовин з донних відкладі в (вторинне – первинн а інформація (дан і спостережень), як у одержують суб'єкти державного моніторинг у вод внаслідок спостережень; 726 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 26 – узагальнен і дан і, що стосуються певного проміжк у час у або певної території; – індекси т а комплексн і показники, одержан і внаслідок узагальнення з а параметрами; – оцінки стан у вод т а джерел не гативного вплив у н а нього; – прогнози стан у вод і його змін; – науково обґрунтован і рекомендації, не обхідн і для прийняття рішень. Державни й моніторинг вод України поділяється н а наступн і види: – фонови й моніторинг, що здійснюється н а водних об'єктах у місцях мінімального опосередненого антропо генного навантаження; – загальни й моніторинг, що складається з моніторинг у н а державні й мереж і пункті в спостережень, моніторинг у антропо генного вплив у н а водн і об'єкти, моніторинг у водних об'єкті в у місцях їх використання т а спеціальних виді в моніторинг у (включають спостереження н а озерах і водо сховищах, з науковою метою, для охорони водних екосистем т а виконання зобов'язань, що випливають і з міжнародних договорі в України); зонах вплив у аварі й і надзвичайних ситуацій. Моніторинг поверхневих вод вирішу є так і завдання: – спостереження і контр олювання рівня забруднення водного середовищ а з а хімічни ми, фізични ми т а гідро біологічни ми показниками; – вивчення динаміки вміст у забруднюючих речовин і виявлення умо в, з а яких відбуваються коливання рівня забруднення; № – дослідження закономірносте й процесі в само очищення т а накопичення забруднюючих речовин у донних відкладеннях; – вивчення закономірносте й винос у речовин чере з гирлов і створи річок у Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата – кризови й моніторинг, що здійснюється у зонах підвищеного ризик у т а у водо йми; – оцінювання т а прогнозування стан у якост і води [9]. 727 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 27 3.2.3. Принципи організації спостереження т а контр олю якост і поверхневих вод. Пункти спостереження контр ольн і створи. Систем а моніторинг у якост і поверхневих вод України організован а згідно ГОСТ 17.1.3.07-82 «Охорон а природи. Гідросфера. Правил а контр олю якост і води водо й ми т а водо токів». Пункт контр олю якост і води водо йм і водо токі в явля є собою місце н а водо йм і або водо тоц і, у яком у виконують комплекс робіт для отримання даних про якість води, призначених для подальшого узагальнення в час і й простор і, а також надання узагальненої систематичної інформації зацікавленим організаціям. Важливим етапом в організації робіт по спостереження з а забрудненням гідро сфери являється вибір місця розміщення пункті в спостережень, до якого застосовують наступн і схеми: – об’єктн а – застосовується для вивчення гідро хімічного режим у великих і середніх водних об’єктах і включа є пункти, розташовані: н а великих і середніх ріках і каналах, що мають велике народногосподарське призначення; у водо ймищах. – територіальн а – застосовується для фонових спостережень, вивчення і регіонального узагальнення характеристик гідро хімічного режим у малих рік. Пункти спостережень з а цією схемою намічаються в створах, що замикають порівняно мал і річков і водо збори, що добре відбивають місце в і умови природних районі в досліджуваної території. № Репрезентативність – це одн а з головних вимог, як і висуваються до розташування пункт у спостережень. Систематичн і спостереження з а рівнем забруднень поверхневих вод Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата замикаючих створах великих рік, що впадають у моря; н а великих озерах і проводяться на постійних та тимчасових пунктах спостережень, як і розміщуються в місцях наявност і або відсутност і вплив у господарської діяльності. При цьом у обов’язково організовується: 728 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 28 – стаціонарн а мереж а пункті в спостережень з а природним складом і забрудненням поверхневих вод; – спеціалізован а мереж а пункті в спостережень забруднених водних об'єкті в для вирішення науково-дослідних задач; – тимчасов а експедиційн а мереж а пункті в спостережень н а об’єктах, не охоплених перши ми двом а вида ми спостережень. При організації мереж і спостережень обов’язкови ми є так і вимоги: – переваг а повинн а надаватись вивченню антропо генних впливі в н а поверхнев і води; – систематичність і комплексність спостережень з а якістю води з а фізични ми, хімічни ми та біологічни ми показника ми з паралельним проведенням відповідних гідро логічних вимірювань; – узгодження терміні в спостережень з характерни ми гідро логічни ми ситуаціями; – визначення показникі в якост і води єдини ми метода ми н а всі й мереж і для забезпечення можливост і порівняння результатів; об’єктів. Пункти контр олю якост і водо йм і водо токі в поділяють н а чотири категорії, їх розташування визначають в установленом у порядк у з урахуванням комплекс у факторів: – народногосподарське значення водного об'єкт а, – якість води, № – розмір і об'єм водо й ми, – розмір і водність водо ток у т а інших чинників. Класифікація пункті в контр олю якост і поверхневих вод: Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата – оперативність одержання інформації про якість води й стан водних І категорія – пункти контр олю розташовують н а середніх, великих водо ймах або водо токах, що мають важливе народногосподарське значення: – в районах міст з населенням понад 1 млн. жителів; 729 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 29 – в місцях не рест у і зимівл і особливо цінних виді в промислових організмі в – в районах повторюваних аварійних скиді в забруднюючих речовин і явищ замор у серед водних організмів; – в районах організованого скидe стічних вод, в результат і чого спостерігається висок а забрудненість води. ІІ категорія – пункти контр олю розташовують н а водо ймах і водо токах: – в районах міст з населенням від 0,5 до 1 млн. жителів; – в місцях не рест у і зимівл і промислових організмі в цінних видів; – н а важливих для рибного господарств а предплотинних ділянках річок; – в місцях організованого скид у дренажних стічних вод з і зрошуваних територі й т а промислових стічних вод; – при перетин і річка ми державного кордону; – в районах з середньою забрудненістю води. ІІІ категорія – пункти контр олю розташовують н а водо ймах і водо токах: – в районах міст з населенням менше ніж 0,5 млн. жителів; – в районах організованого скидання стічних вод, в результат і чого спостерігається низьк а забрудненість води; – в гирлах забруднених приток великих річок і водо йм. IV категорія – пункти контр олю розташовують н а не забруднених ділянках водо йм і водо токі в, а також н а водо ймах і водо токах, розташованих н а території державних заповідникі в і природних національних паркі в, як і є унікальни ми № природни ми утвореннями. Пункти контр олю включають один або кільк а створі в, як і встановлюють з урахуванням гідро метеорологічних і морфометричних особливосте й водо й ми Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата – н а замикаючих ділянках великих і середніх річок; або водо ток у, розташування джерел забруднення, обсяг у і склад у зворотних вод, інтер есі в водо користувачі в відповідно до правил охорони поверхневих вод від забруднення стічни ми водами. Під створом розуміється умовни й 730 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 30 поперечни й перері з водо й ми або водо ток у, в яком у проводиться комплекс робіт для одержання даних що до якост і води. Один створ встановлюють н а водо токах при відсутност і організованого скидання стічних вод в гирлах забруднених приток, н а не забруднених ділянках водо токі в, н а предплотинних ділянок ділянках річок, н а замикаючих ділянках річок, в місцях перетин у державного кордону. Дв а і більше створи встановлюють н а водо токах при наявност і організованого скидання стічних вод. Один з них розташовують н а відстан і 1 км вище від джерел а забруднення, поз а зоною його вплив у, інш і – нижче джерел а забруднення або останнього з а течією з групи джерел забруднення в наступних місцях: – в місц і досить повного (не менше 80%) змішування стічних вод з вода ми водо ток у, при не можливост і відбор у про б в створ і повного змішування (значне віддалення, відсутність під'їзд у тощо) допускається відбір про б в створ і, розташованом у ближче до джерел а забруднення; – в місц і, визначеном у в установленом у порядк у, не дал і 0,5 км від рибогосподарського водо користування. При контр ол і по водо йм і в цілом у встановлюють не менше трьох створі в, по можливост і рівномірно розподілених по його акваторії з урахуванням будови берегової лінії. При контр ол і з а окреми ми ділянка ми водо й ми створи розташовують таким чином: № – н а водо ймах з інтенсивним водо обміном по одном у створ у – вище джерел а забруднення, поз а зоною його вплив у, інш і створи (не менше двох) – нижче джерел а забруднення або останнього з а течією з групи джерел Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата скидання стічних вод при відсутност і розпорошуючого випуск у для об'єкті в забруднення н а відстан і 0,5 км від місця скидання стічних вод і без посередньо з а межею зони забруднення; 731 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 31 – н а водо ймах з помірним і уповільненим водо обміном: один створ – поз а зоною вплив у джерел а або групи джерел забруднення, інши й створ суміщають з і створом скид у стічних вод, інш і створи (не менше двох) розташовують паралельно йом у по обидв а боки н а відстан і 0,5 км від місця скидання і без посередньо з а межею зони забруднення. Створи відбор у про б визначаються параметрами: – Вертикаль створ у – умовн а прямовисн а лінія від поверхн і води (або льоду) до дн а водо й ми або водо ток у, н а які й виконують роботи для отримання даних про показники якост і води. Кількість вертикале й в створ і н а водо токах визначають з урахуванням умови змішання вод водо ток у з і стічни ми вода ми, а також з вода ми притоків. При не однорідном у хімічном у склад і води у створ і встановлюють не менше трьох вертикале й (н а стрижн і й н а відстан і від 3 до 5 м від берегів), при однорідном у хімічном у склад і – одн у вертикаль (н а стрижн і водо току). Кількість вертикале й в створ і н а водо ймах визначають з урахуванням ширини зони забруднення водо йми. При цьом у перш у вертикаль розташовують – без посередньо з а межею зони забруднення. – Горизонталь створ у – зон а н а вертикал і ( у глибину), де виконують комплекс досліджень для отримання інформації про якість води. Кількість горизонті в н а вертикал і визначають з урахуванням глибини т а тип у водного об'єкт а (табл. 3.3.). № Таблиця 3.3. – Розташування горизонтале й у створ і відбор у про б води Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата н а відстан і не дал і 0,5 км від берег а або від місця скидання стічних вод, останню 732 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 32 Крім того, встановлюють додатков і горизонти в кожном у шар і стрибк а щільност і [10]. 3.2.4. Програ ми т а періодичність спостережень Перелік визначених показникі в якост і води водо йм і водо токі в встановлюють з урахуванням: – цільового використання водо й ми або водо току; – склад у зворотних вод; – вимог споживачі в інформації. Якість води контр олюють з а певни ми вида ми програм, вибір яких залежить від категорії пункт у контр олю. Програ ми спостережень за гідро логічни ми т а гідро хімічни ми показника ми розподіляють н а обов’язков у, скорочен у 1, скорочен у 2 т а скорочен у 3. Обов'язков а програм а передбача є визначення наступних показників: 1) гідро логічних: витрат а води (м³ /сек.), швидкість течії (м/с) н а водо токах або рівень (м) н а водо ймах; 2) гідро хімічних: візуальн і спостереження; температур а (°С); кольоро вість (О2, СО2) (мг/дм 3 , мг/л); концентрація зважених речовин (мг/дм 3 , мг/л); водневи й Інв.№подл. показник (рН); окислювально-відновни й потенціал Eh (мВ); концентрація головних іоні в (хлоридних, сульфатних, гідро карбонатних, кальцію, магнію, натрію, калію, су ми іонів) (мг/дм 3 , мг/л); хімічне споживання кисню (ХСК – мг/дм 3 , мг/л); біохімічне споживання кисню з а 5 ді б (БСК5 – мг/дм 3 , мг/л); концентрація біогенних елементі в (амонійних, нітритних, № нітратних іоні в, фосфаті в, загального заліз а, кремнію) (мг/дм 3 , мг/л); концентрація ЗР, що широко розповсюджен і, (нафтопродукті в, синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР), летких фенолі в, пестициді в і сполук Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата (градуси); прозорість (см); запах (бали); концентрація розчинених у вод і газі в металі в (мг/дм 3 , мг/л). З а програмою скороченою 1 виконують наступн і дослідження: 733 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 33 1) гідро логічн і спостереження: витрати води (м 3 /с) н а водо токах або рівень води (м) н а водо ймах; 2) гідро хімічн і спостереження: візуальн і спостереження, температур а , концентрація розчиненого кисню (мг/дм 3 , мг/л), питом а електро провідність (см/см). Програм а скорочен а 2 передбачає: 1) гідро логічн і спостереження: витрати води (м 3 /с) н а водо токах або рівень води (м) н а водо ймах; 2) гідро хімічн і спостереження: візуальн і спостереження, температур а ( оС), водневи й показник рН, питом а електро провідність (см/см), концентрація завислих речовин (мг/дм 3 , мг/л), біохімічне споживання кисню з а 5 ді б (мг/дм 3 , мг/л); концентрація двох-трьох ЗР, основних для води в даном у пункт і (мг/дм 3 , мг/л). З а програмою скорочен а 3 виконують: 1) гідро логічн і спостереження: витрати води (м 3 /с), швидкість течії (м/с) при опорних вимірюваннях витрати н а водо токах або рівень води (м) н а 2) гідро хімічн і спостереження: візуальн і спостереження, температур а , концентрація завислих речовин (мг/дм 3 , мг/л), водневи й показник рН; концентрація розчиненого кисню (мг/дм 3 , мг/л); хімічне споживання кисню (мг/дм 3 , мг/л); біохімічне споживання кисню з а 5 ді б (мг/дм 3 , мг/л); концентрація речовин, що забруднюють вод у в даном у пункт і спостережень (мг/дм 3 , мг/л). № У пунктах контр олю I категорії контр оль проводять що дня в першом у створ і після скидання стічних вод. Крім того, в цьом у ж створ і проводять щоденни й відбір про б в обсяз і не менше 5 дм (л), як і зберігають протягом 5 ді б Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата водо ймах; н а випадок не обхідност і проведення гідро хімічного аналіз у при надзвичайних ситуаціях (заморн і явищ а, загибель риби, аварійн і скиди забруднюючих речовин тощо). 734 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 34 При збіг у терміні в проведення контр олю різних виді в програм періодичність проведення контр олю в пункт і встановлюють по табл. 3.4. Таблиця 3.4 – Періодичність проведення контр олю при збіг у періоді в з а різни ми програмами При появ і нових джерел забруднення, змін і потужност і, склад у й умо в скидання стічних вод колишніх джерел т а інших умо в, що склалися категорія пункт у контр олю, періодичність проведення контр олю т а перелік визначених показникі в якост і води можуть бути змінен і в установленом у порядку. Забезпечення зацікавлених організаці й систематичної інформації з а показника ми якост і води водо йм і водо токі в і про можливість їх зміни під установленом у порядк у [9]. 3.2.5. Методи т а терміни відбор у про б Спостереження з а гідро логічни ми т а гідро хімічни ми показника ми з а обов'язковою програмою спостережень визначаються водним режимом річки. Для більшост і водо токі в відбір про б проводять 7 разі в н а рік: під час повен і – н а підйом і, максимум і т а спаді; під час літньої межен і – при найменші й витрат і № т а при проходженн і дощового паводка; восени перед льодоставом т а під час зимової межені. Є й інши й підхід – відбір про б проводять 4 рази н а рік (під час повен і – н а підйомі; під час літньої межен і – при найменші й витраті; восени Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата впливом господарської діяльност і т а гідро метеорологічних умо в проводять в перед льодоставом т а під час зимової межені). 735 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 35 Кількість про б, що відбирається для аналіз у з а обов'язковою програмою, може змінюватися, залежно від особливосте й водного режим у окремих водо токів: – н а водо токах з довгим паводком (більше місяця) проби води відбирають н а підйом і, максимум і, н а початк у т а в кінц і спадання паводк а (8 разі в н а рік); – н а водо токах з і стійкою літньою меженню т а слабо вираженим осіннім підйомом води кількість спостережень склада є 5-6 разі в н а рік; – н а тимчасових водо токах кількість спостережень не перевищу є 3- 4 н а рік; – н а водо токах у гірських районах, залежно від тип у водо ток у, кількість спостережень коливається від 4 до 11. Одержання гідро хімічної інформації н а озерах т а водо сховищах є деяк і особливості. Спостереження з а хімічним складом води водо йм поділяються н а стандартн і (обов'язкові) т а спеціальні. Стандартн і спостереження: – регулярн і спостереження з а хімічним складом води в постійних пунктах, як і визначають стан водо й ми в природних умовах; пунктах, як і розміщен і в районах найбільш значних скиді в стічних вод. До спеціальних спостережень відносять гідро хімічн і зйомки водо й ми для оцінювання розповсюдження забруднювачі в, вивчення процесі в само очищення, визначення запасі в речовин в об'єкт і т а балансових розрахунків. Для правильного оцінювання якост і води потрібно виконати так і умови: 1) правильно відібрати проби води відповідної кількості; № 2) проби повинн і бути репрезентативними. Проб а повинн а представляти водо йм у чи водо тік і характеризувати стан води з а певни й проміжок часу. Поодинок а проб а може бути репрезентативною Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата – регулярн і спостереження з а рівнем забруднення води в контр ольних для великої маси води з а таких умов: – відібран а водн а мас а є однорідною; – достатня кількість точок відбор у проб; 736 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 36 – достатн і розміри окремих проб; – стандартизован і способи відбору. Попере дня обробк а, транс портування т а зберігання про б повинн і проводитися таким чином, що б в склад і води не проходило значних змін. Виділяють прост і т а змішан і проби. Прост і проби характеризують якість води в даном у пункт і відбор у, відбираються в певни й час у не обхідном у об'ємі. Змішан і проби об'єднують в соб і декільк а простих проб. Вони характеризують якість води з а певни й період час у або певної ділянки досліджуваного об'єкта. Залежно від мети відбор у про б вони можуть бути разови ми т а регулярними. Разови й відбір про б застосовується у випадках, коли: – вимірюван і параметри не суттєво змінюються в час і, а також з глибиною й акваторією водо йми; – попередньо відом і закономірност і зміни параметрі в, що визначаються; Регулярни й відбір – це таки й відбір про б, при яком у кожн а проб а відбирається в часові й т а просторові й взаємозалежност і з іншими. При стаціонарних спостереженнях проби води н а хімічни й аналі з потрібно відбирати н а стрижн і поток у з глибиною 0,2–0,5 м. При глибоком у русл і т а слабкі й течії доцільніше брати проби н а різних глибинах. Проби переважно відбирають емальованим відром об'ємом 10 л. З відр а водо ю наповнюють № посудини для визначення рН, вміст у у вод і кисню, діоксид у вуглецю, фіксують розчинени й у вод і кисень, а також наповнюють водо ю пляшки для визначення БСК5 т а для подальшого аналіз у в лабораторії. Проби для визначення Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата – є потреб а лише у найбільш загальних даних про якість води у водо ймі. концентраці й нафто продукті в, фенолі в, СПАР, важких металі в, пестициді в відбирають в окрем і пляшки. 737 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 37 Для відбор у про б н а різні й глибин і використовують також спеціальн і пристрої – батометри різних типів. Батометр повинен відповідати таким вимогам: – вод а, що проходить крізь нього, не повинн а в ньом у затримуватись; – він повинен щільно закриватися; – матеріал пробовідбірник а повинен бути хімічно інертним. Для зберігання про б використовують скляни й т а поліетиленови й посуд. Перед використанням його миють концентрованою кислотою т а сполоскують водо провідною водо ю. Основн і вимоги до посуд у – це його міцність, стійкість до розчинення і щільність закривання. Консервування про б проводять при відбор і про б для визначення не стійких компонентів. Аналі з цих про б проводять не пізніше як чере з 3 дн і після відбору. Проби зберігають при температур і 3–5 °C у холодильнику. Взимк у при температур і нижче 0 °C відібран у проб у переносять у тепле приміщення, де проводять аналі з [17]. 3.3.1. Загальн і принципи що до проведення моніторинг у земель т а ґрунті в України В Україн і він здійснюється згідно наступних основних нормативноправових актів: – закон України «Про охорон у земель» від 19.06.2003 р. (станом н а № 27.06.2015 р.); – постанов а КМУ № 661 від 20.08.1993 р. (станом н а 04.05.2012 р.) «Про затвердження Положення про моніторинг земель». Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата 3.3.Моніторинг грунтів Моніторинг земель – це систем а спостереження з а станом земель, як а реалізується для своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення т а ліквідації 738 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 38 наслідкі в не гативних процесів. Складовою частиною моніторинг у земель є моніторинг ґрунтів. Моніторинг земель і ґрунті в проводиться з метою своєчасного виявлення зміни стан у земель т а властивосте й ґрунті в, оцінки здійснення заході в що до охорони земель, збереження т а відтворення родючост і ґрунті в, попередження вплив у не гативних процесі в і ліквідації наслідкі в цього впливу. Об'єктом моніторинг у є вс і земл і не залежно від фор ми власност і н а них. Залежно від мети спостережень т а ступеня охоплення територі й проводяться наступн і види моніторинг у земель: – національни й – н а всіх землях у межах території України (проводить Державне агентство земельних ресурсі в України); – регіональни й – н а територіях, що характеризуються єдністю фізикогеографічних, екологічних т а економічних умо в (проводять обласн і головн і управління земельних ресурсів); – локальни й – н а окремих земельних ділянках т а в окремих частинах (елементарних структурах) ландшафтно-екологічних комплексі в (проводять Моніторинг земель складається і з систематичних спостережень з а станом земель (агрохімічн а паспортизація земельних ділянок, зйомк а, обстеження і вишукування), виявлення у ньом у змін, а також проведення оцінки: – стан у використання земельних ділянок; – процесі в, пов'язаних з і зміна ми родючост і ґрунті в (розвиток водної і вітрової ерозії, втрат а гумус у, погіршення структури ґрунт у, заболочення і № засолення), заростання сільськогосподарських угідь, забруднення земель пестицида ми, важки ми метала ми, радіо нукліда ми т а інши ми токсични ми речовинами; Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата районн і, міськ і відділи, управління земельних ресурсів). – стан у берегових ліні й річок, морі в, озер, заток, водо сховищ, лимані в, гідро технічних споруд; 739 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 39 – процесі в, пов'язаних з утворенням ярі в, зсуві в, сельови ми потока ми, землетруса ми, карстови ми, кріогенни ми т а інши ми явищами; – стан у земель нафто газодобувни ми населених об'єкта ми, пункті в, очисни ми територі й, споруда ми, зайнятих гноєсховища ми, склада ми паливно-мастильних матеріалі в, добри в, стоянка ми авто транспорт у, захороненням токсичних промислових відході в і радіо активних матеріалі в, а також інши ми промислови ми об'єктами. Спостереження з а станом земель залежно від термін у т а періодичност і їх проведення поділяються на: – базов і (вихідн і, що фіксують стан об'єкт а спостережень н а момент початк у ведення моніторинг у земель); – періодичн і (чере з рік і більше); – оперативн і (фіксують поточн і зміни). Проведення моніторинг у земель здійснюється у таком у порядку: – виконання спеціальних зйомок і обстежень земель; – виявлення не гативних факторі в, впли в яких потребу є здійснення – оцінк а, прогно з, запобігання вплив у не гативних процесі в [13]. 3.3.2. Реалізація систе ми моніторинг у ґрунті в в Україн і Спостереження з а станом земель і ґрунті в України т а вмістом у них забруднювальних речовин здійснюють 6 суб’єкті в моніторингу: ДСНС (Державн а гідро метеорологічн а служба), Мінприроди (Державн а екологічн а інспекція, Мінагрополітики, Держкомлісгосп, Держкомзем України. № Об’єкта ми ґрунтового моніторинг у виступають основн і типи, підтипи, фони, види і різно види ґрунті в, як і підбираються у межах ґрунтової провінції т а максимально відображають різно манітність ґрунтового покрив у, ус і рівн і Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата контр олю; антропо генного навантаження. Постійни ми пункта ми контр олю є: – природн і об’єкти (ліси, заповідники), 740 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 40 – еталонн і об’єкти високого рівня сільськогосподарського використання ґрунті в (держсортдільниц і, варіанти стаціонарних досліді в, поля господарст в, де впроваджен а ґрунтозахисн а контурно-меліоративн а систем а землеробства), – звичайн і господарства. Стан ґрунті в вірогідно діагностується з а наявност і інформації про: – зміни структури ґрунтового покрив у, – транс формації земельних угідь, – оцінки темпі в зміни основних показникі в (гумус у, рН, повітряного т а поживного режимі в, ємност і катіонного обмін у, фізичного, водного, забрудненост і, біологічної активності), – оцінки інтенсивност і ерозії, показникі в меліоративного стан у (якост і зрошувальних вод, рівня мінералізації підґрунтових вод, засоленост і ґрунті в зони аерації, вторинного осолонцювання, оцінки темпі в спрацювання осушених торфовищ, транс формації органічної речовини, вторинного залізнення), – оцінки ефективност і родючост і ґрунтів. Спостереження Підп. і дата (стандартни ми метода ми та 3.3.3. Моніторинг ґрунті в н а землях сільськогосподарського призначення Систем а моніторинг у ґрунті в н а землях сільськогосподарського призначення (проводиться згідно наказ у Міністерств а аграрної політ ики України № 51 від 26.02.2006 р. «Про затвердження Положення про моніторинг ґрунті в н а землях сільськогосподарського призначення») є складовою частиною державної систе ми моніторинг у довкілля і явля є собою систем у спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження т а аналіз у інформації про зміни № Взаєм.інв. Інв.№дубл. наземни ми приладами) т а дис танційни ми засоба ми (дистанційне зондування) [7]. показникі в якісного стан у ґрунті в, їх родючост і, розроблення науково обґрунтованих рекомендаці й що до прийняття рішень про відвернення т а Підп. і дата Інв.№подл. ведуться ліквідацію наслідкі в не гативних процесів. Об'єкта ми моніторинг у ґрунті в є земл і сільськогосподарського призначення: 741 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 41 – рілля; – багато річн і насадження, – сіножат і, – пасовищ а, – перелоги (цілини т а орн і земл і, як і залишилися бе з обробки рік т а більше), – земл і тимчасової консервації (консервації підлягають деградован і т а малопродуктивн і земл і, господарське використання яких є екологічно не безпечним т а економічно не ефективним, а також техно генно забруднен і земельн і ділянки, н а яких не можливо одержати екологічно чист у продукцію, а перебування люде й н а цих земельних ділянках є не безпечним для їх здоров'я). Моніторинг ґрунті в н а землях сільськогосподарського призначення проводиться з метою своєчасного виявлення змін стан у ґрунті в, їх оцінки, відвернення наслідкі в не гативних процесі в, розроблення науково обґрунтованих систем землеробств а т а агро технологі й [3]. Моніторинг ґрунті в н а землях сільськогосподарського призначення – проведення спостережень, збір, аналі з і опрацювання інформації що до якісного стан у ґрунті в (розвиток ґрунтової ерозії, стан структури ґрунт у, підкислення, засолення, солонцюватість, заболочення ґрунті в, динамік а вміст у гумус у т а елементі в живлення), забруднення ґрунті в важки ми метала ми, радіо нукліда ми, залишкови ми кількостя ми пестициді в т а інши ми токсични ми речовинами; № – здійснення комплексного аналіз у агро екологічної ситуації н а землях сільськогосподарського призначення, оцінки т а прогноз у можливих змін стан у родючост і ґрунті в з урахуванням природних і антропо генних факторі в, еколого- Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата передбача є виконання таких завдань: меліоративного стан у зрошуваних і осушуваних земель; 742 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 42 – розроблення і впровадження науково обґрунтованих рекомендаці й що до прийняття рішень про відвернення т а ліквідацію наслідкі в не гативних процесі в т а заході в що до забезпечення відтворення родючост і ґрунтів; – визначення зон виробництв а сільськогосподарської продукції для виготовлення продукті в для дитячого т а дієтичного харчування; – створення т а ведення інформаційних банкі в даних про стан ґрунті в н а землях сільськогосподарського призначення та інформаційно-аналітичної систе ми для розроблення заході в у сфер і охорони родючост і ґрунтів; – надання (н а договірні й основі) землевласникам, землекористувачам т а суб'єктам оцінювальної діяльност і у сфер і оцінки земель інформації про сучасни й стан ґрунтів; – участь у здійсненн і природно-сільськогосподарського, еколого- економічного, протиерозійного т а інших виді в районування (зонування) земель; – підготовк а т а видання щорічної (періодичної) доповід і про стан ґрунті в н а землях сільськогосподарського призначення. Залежно від територіального поширення т а завдань наступн і види – національни й – охоплю є земл і сільськогосподарського призначення в Україні; – регіональни й – охоплю є земл і сільськогосподарського призначення в межах фізико-географічних і адміністративних одиниць, великих масиві в зрошення т а осушення; – локальни й – проводиться н а території окремих землеволодінь т а землекористувань [14]. № 3.3.4. Організація спостережень і контр олю з а забрудненням ґрунтів Забруднення ґрунті в пестицидами. Дослідження забруднення ґрунті в проводяться н а таких пунктах: Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата моніторинг у ґрунті в с/г призначення: – постійних – створюються н а період не менши й з а 5 років. Чисельність постійних пункті в залежить від кількост і т а розмірі в господарств. Для оцінювання фонового забруднення ґрунт у вибираються ділянки, віддален і від 743 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 43 сільськогосподарського виробництв а, промислових виробницт в, в «буферні й зоні» заповідників; – тимчасових – спостереження ведуться протягом одного вегетаційного період у або року. Зазвича й у господарств і обстежується 8-10 полі в під основни ми культурами. У област і щорічно треб а обстежити не менше двох господарств. Проби відбираються 2 рази н а рік: – навесн і після сівби; – восени після збирання урожаю. Для встановлення динаміки або міграції пестициді в у систем і ґрунтрослин а спостереження проводяться не рідше 6 разі в н а рік: – фонов і перед посівом; – 2-4 рази під час вегетації; – 1-2 рази після збирання урожаю. Для оцінювання майданного забруднення ґрунт у пестицида ми складається проб а ґрунт у, в як у в ходять 25-30 про б (виїмок), відібраних в пол і по діагонал і см). Ґрунт, що потрапи в в проб у з підорного шар у, видаляється. Мас а проби становить 15-20 г. Відбір проби можн а проводити з а допомогою лопати. Якщо обстеження провадяться в садах, то кожн а проб а відбирається н а відстан і 1 м від стовбур а дерева. Проби повинн і бути близьк і з а кольоро м, структурою, механічним складом. При вивченн і вертикальної міграції пестициді в закладаються ґрунтов і № розрізи, розміри яких залежать від товщини ґрунтів. Ґрунтови й шурф перетина є всю серію ґрунтових горизонтів. Розміри шурф у становлять приблизно 0,8×1,5×2,0 м. Коротк а стінк а шурф у (лицьов а або робоча) н а момент опис у Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата тростяним ґрунтовим буром, яки й занурюється н а глибин у орного шар у (0-20 повинн а бути звернен а до сонця. Площ а поля, що характеризується однією пробою, не однаков а для різних категорі й місце вості: 744 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 44 – в степових районах це 10-20 га; – в зрошувані й зон і - 2-3 га; – в гірських районах – 0,5-3 га. Проби-виїмки зсипаються в крафт-папір, ретельно перемішуються і квартуються 3-4 рази, знов у перемішуються і діляться н а 6-9 частин, з центр а яких береться однаков а кількість ґрунт у в мішечок або крафтпапір. Мас а отриманого початкового зразк а становить 400-500 г. [2]. Забруднення ґрунті в важки ми металами. Спостереження з а рівнем забруднення важки ми метала ми (ВМ) носять експедиційни й характер. Час їх проведення не ма є значення, але більш доцільно їх здійснювати влітк у в період збирання основних сільгоспкультур. Повторн і спостереження здійснюються чере з 5-10 років. При вибор і ділянок спостережень використовується топографічн а карт а, в центр і якої розташовується міс то, селище або Рисунок 3.1. – Карта-схем а проведення спостережень забруднення ґрунті в № важки ми метала ми навколо підприємств а З геометричного центр а проводяться кол а радіусом 0,2; 0,5; 1,0; 1,5; 2; 3; 4; 5; 8; 10; 20; 30; 50 км в масштаб і карти, тоб то окреслюється зон а можливого забруднення ґрунті в важки ми металами. Протяжність зони забруднення ґрунті в Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата промислови й центр (рис. 3.5.). визначається наступни ми факторами: – розою вітрі в, – характером викиді в в атмосфер у, 745 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 45 – висотою труби, – рельєфом, – рослинністю тощо. Значн а кількість аерозолі в і газі в, що містять ВМ, залишається в атмосфер і й переноситься н а велик і відстані. Н а підготовлени й план місце вост і наноситься роз а вітрі в (по 8-16 румбах). Вектор, що відповіда є найбільші й повторюваност і вітрі в, відкладають у підвітряни й бік н а відстань 25-30 км. У напрям і радіусі в з найбільшим забрудненням будуються сектори шириною 200300 м поблиз у джерел забруднення з поступовим розширенням до 1-3 км. У місцях перетин у осе й секторі в з кола ми розташовуються ключов і ділянки, н а них – мереж а опорних розрізі в, пункти т а майданчики взяття проб. Ключов а ділянк а ма є розмір 1-10 г а і більше з типови ми фізикогеографічни ми умова ми (ґрунт, рельєф, рослинність) для даної місце вост і (з а розою вітрів). Якщо роз а вітрі в виражен а не чітко, тод і ключов і ділянки розташовуються в усіх напрямах рівномірно. Якщо міграція ВМ пов'язан а з водни ми потока ми, кількість ділянок дорівню є 15-20 [12]. 3.4.Сучасн і прилади визначення параметрі в стан у НС Автоматизовани й стаціонарни й пост атмосферного моніторингу Призначени й для без перервного авто матичного контр олю в № атмосферном у повітр і вміст у забруднюючих речовин, зважених часток (пилу), метеорологічних параметрі в (температур а, відносн а вологість, атмосферни й тиск, швидкість і напрям вітру) т а радіаційного гамма-фону. Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата то напрям промені в треб а погоджувати з вектором водної міграції. Загальн а 746 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 46 Рисунок 3.2. – Автоматизовани й стаціонарни й пост атмосферного моніторинг у [18]. До склад у кожного пост а входять: газо аналітични й і метеорологічни й комплекс, систем а збор у т а обробки інформації, систем а передач і даних і комплекс життєзабезпечення. Можливості: - авто матичне вимірювання контр ольованих параметрі в і управління - зберігання в пам'ят і результаті в вимірювань з а не обхідни й період роботи; - авто матичн а передач а результаті в вимірювань по каналах зв'язку; - дис танційни й контр оль технічного стан у обладнання, пожежної не безпеки т а розкриття станції; - авто номність роботи не менше 30 діб. № Вимірювальни й комплекс Газоаналітични й Інв.№подл. комплекс виготовляється із застосуванням газо аналізаторі в іноземного т а вітчизняного виробництва. Ус і застосовуван і Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата вимірювальним процесом; газо аналізатори відібран і в процес і тривалих досвідчених напрацювань. Газоаналітични й комплекс дозволя є вимірювати з високою точністю вміст в атмосферном у повітр і речовин: 747 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 47 - оксиди азот у NO, NO2, NOx; - аміак NН3; - вуглеводн і SCH, NCH, СН4; - оксид вуглецю СО; - діоксид сірки SO2; - сірково день H2S; - озон О3; - діоксид вуглецю СО2; - зважен і частинки (пил). Метеорологічни й комплекс виготовляється н а основ і кращих зразкі в іноземної метеорологічного обладнання. Метеорологічни й комплекс вимірю є наступн і показники: • швидкість вітру; • напрямок вітру; • атмосферни й тиск; № Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата Рисунок 3.3. – Вимірювальни й комплекс [18]. • температура; Інв.№подл. Підп. і дата • відносн а вологість; • кількість опадів. Систем а життєзабезпечення 748 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 48 Забезпечу є в авто матичном у режим і кліматичн і умови всередин і пост а для стабільної роботи обладнання і комфорт у обслуговуючого персоналу. Систем а збор у т а обробки інформації Призначен а для збор у т а обробки даних як від газо аналітичного і метеорологічного комплекс у, так і від систе ми життєзабезпечення і телеметрії поста. В основ у систе ми покладен а потужн а сучасн а ЕОМ з передвстановленим прикладним програмним забезпеченням виробництв а ЗАТ "НВФ" ДІЕМ ", для формування бази даних т а подання звіті в вимірювань в форм і, зручні й для прийняття управлінських рішень. Систем а передач і даних Призначен а для передач і даних вимірювань віддаленого оператору. Передач а даних може здійснюватися по радіо канал у, по телефонні й лінії, по Умови експлуатації поста: - температур а навколишнього повітря: від мінус 50 ° С до + 50 ° С; - відносн а вологість: до 100% у всьом у діапазон і температур; - тиск: від 680 до 800 мм. рт.ст .; - швидкість вітру: до 30 м / с; - впли в дощ у і снігу. Технічн і характеристики посади: № - напруг а електро живлення (змінни й струм) 220 ± 20% В, (частот а 50 Гц); - споживан а потужність, не більше 4 кВт; - робоч а температур а всередин і пост а 20 ± 3 ° С; Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата засобах стільникового зв'язк у і т.д. - висот а з встановленої метеомачто й, не менше 4,5 м; - повни й середні й термін служби, не менше 8 рокі в [18]. 749 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 49 Монітор концентрації пил у у вологих газах D-R 820 F Рисунок 3.4. – Монітор концентрації пил у у вологих газах D-R 820 F [19]. Високочутлив а систем а для без перервного вимірювання концентрації пил у екстра ктивним методом з а принципом вимірювання відбитого світла. Принцип вимірювання: З основного поток у газ у здійснюється без перервни й відбір проби. Ця проб а без перервно підігрівається і розбавляється очищеним підігрітим повітрям. Вимірювання концентрації пил у в розведеною проб і проводиться оптичним методом у вимірювальні й камері. Значення, отримане для відібраної проби, є Підп. і дата значенням концентрації пил у в основном у потоц і газу. Систем а включа є спеціальни й занурити пробовідбиральни й зонд, лазерни й вимірювач концентрації пил у, пристрі й підготовки проби (розведення, Занурити пробовідбиральни й зонд і вимірювальн а камер а виконан і єдиним пристроєм. Електронни й обчислювальни й блок, компресор для роботи енжектор а і компресор для подач і повітря розведення проби змонтован і разом № н а одні й рамі. Застосування: - D-R 820 F використовується для вимірювання концентрації пил у у вологих газах. Він так само може використовуватися для вимірювання Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. підігрів), ежектор, дв а компресори й електро нни й обчислювальни й блок. концентрації липкою пил у, що ма є схильність до налипання. - вимірювання в насичених газах після установок знесірчення 750 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 50 - після установок мокрого збагачення - сміттєспалювальн і установки - виробництво дерево стружкових плит - виробництво сечовини - виробництво ізоляційних матеріалів - у техно логічних процесах Переваги: - компактне виконання - не м а потреби в трудо містки й відвід газу - мало обслуговувані - вимірювання н а місц і, без перервни й вимір - висок а чутливість - не вимага є трудо місткою настройки - авто матичн а перевірк а функціонування з корекцією н а забруднення [19]. Рисунок 3.5. – Комбіновани й зонд D-RX 250 [20]. Комбіновани й зонд для одночасного вимірювання: - концентрації пил у [мг / м3], - об'ємної витрати [м3 / ч], - температури [° С], № - абсолютного тиск у [гПа] Принцип вимірювання: - трібо зонд вимірю є електрични й заряд, що про ходять частинок. Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата Комбіновани й зонд D-RX 250 - вимірювання об'ємної витрати базується н а механічном у принцип і дії. Зонд ма є дв і окрем і камери, між яки ми виника є перепад тиск у внаслідок наявност і потоку. 751 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 51 - абсолютни й тиск в димових газах вимірюється датчиком тиск у в одні й камер і зонда. - температур а вимірюється без посередньо в центр і поток у димових газі в в окремі й камер і в зонд і температурним датчиком. Концентрація пил у розраховується з а трибоелектричних сигнал у й об'ємні й витраті. Для цієї мети в процес і калібрування, Ви отримує те не обхідн і параметри для значущих діапазоні в швидкост і, як і утворюють основ у обчислення концентрації пилу. Вихідн і вимірювання для температури й абсолютного тиск у газ у використовуються, що б обчислити стандартн у концентрацію пил у і стандартни й об'ємни й витрата. Переваги: - тільки один зонд / монтажни й отвір в стінц і газо ходу - компактне виконання, відсутність рухомих частин, відсутність витратних матеріалів - без перервне перетворення нормалізованої концентрації пил у в мг / м3 і до нормалізовано об'ємні й витрат і в НМЗ / ч для кожної вимірюваної величини - параметризація в блоц і управління бе з не обхідност і в ПК або інших інструментів - віддалене підключення блок у управління т а обробки результаті в з а допомогою двухпроводно й шини н а відстань до 1000 м. [20]. Прилад KD2 Pro № KD2 Pro - це повністю портативни й прилад для вимірювання тепло вих властивосте й (теплопровідност і, тепло ви й дифузії, тепло провідност і й питомої тепло ємності) речовин і матеріалі в методом голчастого зонд а, яки й засновани й Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата - ЖК дис пле й показу є в мг / м3, м3 / год, ° С і гП а, один аналогови й вихід н а теорії не стаціонарного лінійного джерел а тепла. 752 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 52 Рисунок 3.6. – Прилад KD2 Pro [21]. Що лежить в основ і роботи прилад у математичн а модель, заснован а н а не лінійном у метод і найменших квадраті в, дозволя є домогтися точност і ± 10% при вимірюванн і тепло провідност і т а тепло вого опору. Розмір зразк а залежить від тепло вих характеристик досліджуваного матеріалу. Як правило, для зразкі в з тепло провідністю близько 0,5 Вт / (м * К), досить, що б радіус зразк а навколо голки зонд а бу в 2 см [21]. Нейтронни й вологомір ВНП-1 Принцип дії цього прилад у засновани й н а здатност і атомі в водню прилад у - електро нни й цифрови й вимірювальни й блок з індикатором н а рідких кристалах і датчик, суміщени й в одном у корпус і з джерелом швидких не йтронів. Для повторних вимірювань в одні й і ті й же точц і поля не обхідно пробурити свердловин у н а глибин у 1-1, 5 м і вставити в не ї стаціонарн у обсадн у металев у, або пластмасов у труб у, що б закріпити стінки і попередити осипання ґрунту. Внутрішні й діаметр труби повинен бути таким, що б дозволя в № легко рухатись датчик у ВНП-1 при не одноразовом у переміщенн і його н а різн і рівн і з а глибиною. Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата уповільнювати рух швидких не йтроні в, переводячи їх у ранг повільних. В склад і 753 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 53 Рисунок 3.7 – Нейтронни й вологомір ВНП-1 [22]. Технічн і дан і ВНП-1 такі: діапазон вимірювання вологост і становить 0, 05 - 0, 5 г/куб. см (або 5 - 50 %), похибк а вимірювання - 0, 025 г / куб. см (або 2, 5 %). Загальн а ваг а комплект у бе з обсадних тру б 5 кг. Задум засновникі в цього метод у бу в такий: вод а складається з двох атомі в водню т а одного атом у кисню; якщо занурити датчик прилад у в ґрунт і цих даних можн а дуже точно визначити вміст води в ґрунті. Спочатк у при впровадженн і цього метод у навіть вважал ось, що це ідеальни й метод, розраховани й якра з н а так і об’єкти, як ґрунт. Однак, як пізніше з’ясувал ось, при цьом у не було враховано бага то супутніх факторі в, як і вносять суттєв і помилки при визначенн і вологост і ґрунт у цим методом. Перш з а все, ато ми водню в ходять не тільки до склад у води, але й до склад у органічної частини ґрунт у (гумус у, перегнилих і не перегнилих решток рослин, органічних добри в т а № мікро флори). Органічн а фракція ґрунт у, з а літературни ми дани ми, може досягати 20 відсоткі в від всієї маси ґрунту. Таким чином при абсолютні й вологост і ґрунт у у 20 %, максимальн а похибк а може сягати 100 % тільки з а Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата потім виміряти енергію не йтроні в, уповільненених атома ми водню, то н а баз і рахунок не врахування органіки й мікро флори. По-друге, сфер а дії не йтронного метод у ма є радіус 30 см. Це означа є, що ним можн а виміряти концентрацію повільних не йтроні в у сфер і діаметром 60 754 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 54 см (тоб то в шар і ґрунт у висотою 60 см), а це у свою черг у означа є що у верхніх шарах ґрунт у 0-10 і 0-20 см цим методом визначати вологість прос то не можливо. При зануренн і датчик а н а глибин у 10 см прилад ВНП-1 завжди показу є нуль, навіть при повном у насиченн і ґрунт у водо ю, а н а глибин і 20 см дан і вологост і ґрунт у мають в 1, 5-2 рази менш і значення в порівнянн і з глибиною 30 см. Це явище пов`язане з тим, що н а глибинах до 20 см сфер а дії не йтронного метод у включа є також не тільки ґрунт, але й повітря, де концентрація атомі в водню в одиниц і об’єм у значно нижч а, ніж у ґрунт і (див. рис. 2). Рисунок 3.8 – Датчик ВНП-1 н а глибин і 10 см. [22]. Том у ВНП-1 рекомендують застосовувати починаючи з глибини не менше 30 см. Це суттєви й не долік даного метод у, бо вологість орного шар у ґрунт у найбільш мінлив а, а інформація про не ї найбільш не обхідна. По-трет є, потреб а закладання Інв.№подл. н а полях обсадних тру б створю є певн і не зручност і для господарників. Так і труби могли б стояти н а полях з колосови ми культура ми і трава ми в період між останнім обробітком (боронуванням посіві в, підкормкою, № тощо) і збиранням. Що до просапних культур, то тут період, коли обсадн і труби можуть знаходитись н а пол і ще коротший. Водночас термо статично-вагови й метод гідро метстанції використовують весь вегетаційни й період і навіть Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата 1- повітря, 2 - ґрунт, 3 - датчик-зонд прилад у ВНП-1, 4 - обсадн а труба. частково зимою [22]. Прилад “Агротестер” 755 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 55 В основ у цього прилад у покладено метод вимірювання комплексного опор у ґрунт у в змінном у електричном у пол і (так звани й кондуктометрични й метод). Він складається з цифрового електро нного вимірювального блок у н а світло діодах і датчика-бура. Датчик “Агротестера” влаштовано так, що дв і кругл і шнекоподібн і лопатн і служать і засобом занурення датчик а н а задан у глибин у і засобом вимірювання, тоб то конденсатором, в яком у середовищем між обкладинками-лопатня ми є ґрунт. Ваг а комплект у 6 кг. Спожива є він 1, 5 Ват електро енергії від авто номного блок у живлення н а акумуляторах. Прилад “Агротестер” ма є т у, основн у, переваг у над ВНП-1, що він значно краще пристосовани й до техно логії землеробства. Для його використання не потрібно закладати в ґрунт стаціонарн і обсадн і труби. Датчик “Агротестера” занурюється в ґрунт і виймається після завершення вимірювань і поле вільне для проведення наступних робіт, пов`язаних з сівбою (посадкою) культур і доглядом з а ними. Цінним є також і те, що датчик “Агротестера” з телескопічною трубою кріпиться до вимірювального пристрою і становить з ним єдине ціле, що Підп. і дата “Агротестер” і метод, використани й при цьом у для визначення вологост і ґрунт у Взаєм.інв. Інв.№дубл. створю є додатков і зручност і при користуванн і приладом у полі. Однак сам високих до показань н а низьких частотах виявився не достатньо ефективним. мають певн і не доліки. Перш з а все, метод вимірювання комплексного опор у Інв.№подл. Підп. і дата № ґрунт у Z н а двох частотах і використання відношення показань прилад у н а Рисунок 3.9 – Зовнішні й вигляд прилад у “Агротестер”[23]. 756 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 56 Датчик для вимірювання вологост і листя Рисунок 3.10 – Датчик для вимірювання вологост і листя [24]. Безліч грибкових і бактеріальних хворо б вражають рослини, коли н а поверхн і листя є волога. Датчик для вимірювання вологост і листя встановлю є факт наявност і вологи н а поверхн і листя тавизнача є її кількість. Ц і дан і дозволяють передбачити і захистити ваш і рослини. Оскільки датчик для вимірювання вологост і листя вимірю є діелектричн у постійн у, йом у не м а потреби без посередньо контактувати з водо ю для виявлення наявност і вологи [24]. Пересувн а лабораторія "Атмосфер а -2" призначен а для здійснення контр олю з а забрудненням атмосферного повітря, води, ґрунт у, а також вимірювання метеорологічних параметрів: атмосферного тиск у, швидкост і т а напрям у вітр у, температури т а відносної вологост і повітря. Лабораторія пересувн а "Атмосфера-2" використовується в систем і гідро метеослужби, організація ми, що здійснюють контр оль з а забрудненням атмосфери, води, грунту. № Прилади й устаткування лабораторії дозволяють виконувати наступн і роботи: - проводити відбір про б газі в і парі в в атмосферном у повітр і, Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата Пересувн а лабораторія "Атмосфера-2" промислових викидах, в повітр і робочих зон. - проводити вимірювання концентраці й СО, SO2, NO2, NH3, 02, H2S, NO, C12, 03 т а інших речовин газо аналізаторами. 757 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 57 - проводити відбір про б пил у з повітря. - визначати в вод і масов у концентрацію катіоні в Са2 +, Mg2 +, Na +; масов у концентрацію аніоні в гідро карбонаті в, карбонаті в, сульфаті в, хлориді в, фторидів; сухи й залишок; загальн у і карбонатн у жорсткість; водневи й показник (рН); температуру; органолептичн і показники; масов у концентрацію розчиненого кисню т а ортофосфато в, гідро лізуються поліфосфаті в, загальни й фосфор. - визначати в ґрунтових зразках вміст мінеральних соле й по їх водним ватажком. - визначати метеорологічн і параметри: - швидкість вітр у - від 1 до 50 м / сек; - температур у навколишнього повітря - від -30 до +50 °C; - атмосферни й тиск - від 610 до 790 мм рт.ст. Лабораторія пересувн а комплектується н а баз і авто мобілі в УА3-39625 або № Рисунок 3.11 – Пересувн а лабораторія "Атмосфера-2" [25]. Може поставлятися з електро постачанням від мініелектростанції або від Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата ГАЗ-27057. промислової мереж і 220 В 50 Гц з а допомогою кабелю 100 м. Можлив а установк а супутникової навігаційної апаратури з комп'ютером тип у Note-Book, як а визнача є істинн і координати лабораторії, відобража є її 758 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 58 місце знаходження і пройдени й маршрут н а електро нні й карт і і з записом маршрут у н а дис ку. Базов а комплектація лабораторії н а баз і авто мобіля: - УАЗ-39625 або ГАЗ-27057 - авто мобіль високої прохідност і тип у "Фургон". - метеостанция М-49м - призначен а для дис танційного вимірювання швидкост і і напрям у вітр у, атмосферного тиск у, температури і відносної вологост і повітря, видач і і збереження результаті в вимірювання н а комп'ютер чере з інтер фейс RS232. Діапазони вимірювань М-49м: - напрямк у вітр у від 0 до 360; - швидкост і вітр у від 1,5 до 60 м / сек; - атмосферного тиск у від 300 до 800 мм рт.ст .; - температури від -50 до +45 оС; - відносної вологост і повітря від 30 до 98%; Пробоотборник воздух а авто матически й ОП442ТЦ в количестве 2 шт. Диапазон измеряемых расходов: 1,2 - канало в 0,2 - 1 л/мин; 3,4 - канало в 5-20 л/мин. Пробовідбірне пристрі й ПУ-ЗЕ / 220 або ПУ-ЗЕ / 12 - призначено для відбор у про б повітря н а визначення вміст у пил у і аерозолі в шляхом прокачування заданого обсяг у проби чере з фільтри тип у АФА (або інші). Кількість відібраних про б - до 5. Сумарн а витрат а повітря: ПУ-ЗЕ / 220 - до 400 № л / хв; ПУ-ЗЕ / 12- до 200 л / хв. Газоаналізатор Ганка-4 - призначени й для вимірювання концентрації шкідливих речовин в атмосферном у повітр і (SO2, H2S, CO, CI2, HF, NO2) з а Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата предназначен для отбор а про б воздух а и газ а с заданным объемным расходом. допомогою змінних датчиків. Є інтер фейс RS-232. Барометр-анероїд М-67 - призначени й для вимірювання атмосферного тиску. Діапазон вимірювання від 610 до 790 мм рт. ст. 759 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 59 Психрометр аспіраційни й МВ-4-2м - призначени й для визначення відносної вологост і і температури повітря. Діапазон вимірювання від 10 до 100%. Компас гірничо-геологічни й ГГК - призначени й для орієнтування датчик а вітр у метеостанції. Анемометр ручни й електро нни й Аре - призначени й для вимірювання швидкост і вітру. Лічильник електричної енергії електро нний. Камін електрични й - призначени й для обігрів у салон у лабораторії при низьких температурах зовнішнього повітря при проведенн і спостережень. Світильник люмінесцентни й - призначени й для освітлення салон у лабораторії при проведенн і спостережень. Комп'ютер Note-Book. Акумуляторн і батареї, 12В. Комплект ЗІП (комплект запасних частин). Комплект ЕД (комплект експертної документації) [25]. Стаціонарн і пости обладнан і спеціальни ми павільйона ми з комплексни ми лабораторія ми «Пост-1» або «Пост-2», як і встановлюють в заздалегідь вибраних місцях. У лабораторії «Пост-1» розміщується основне і допоміжне обладнання для проведення спостережень з а рівнем забруднення атмосфери і вимірювання метеорологічних елементів. Прилади т а устаткування лабораторії працюють при № температур і 10–35 °С, відносної вологост і до 80 % (при 20 °С) т а атмосферном у тиск у 9–104 кП а (680–785 мм рт. ст.). Устаткування «Пост-1» включає: дв а авто матичн і газо аналізатори, Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата Лабораторії 2 «Пост-1» або «Пост-2» систе ми для проведення відбор у про б і метеорологічних спостережень, щогл у для установки датчик а вітр у, систем у електро постачання т а освітлення. 760 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 60 Лабораторія «Пост-2» є найбільш розповсюдженою лабораторію є подібного тип у н а території України т а призначен а для тих же ціле й, що і «Пост-1», відрізняється наявністю додаткового обладнання: авто матичного воздухо забірнік а «Компонент» і електро аспіратора. Для вимірювання метеорологічних елементі в в лабораторії використовується авто матични й метеокомплекс. Так а лабораторія забезпечує: – авто матичне вимірювання та фіксацію на діаграмні й стрічц і концентраці й оксид у вуглецю т а діоксин у сірки; – авто матични й відбір тридцяти трьох про б повітря для визначення п’яти газо подібних домішок, саж і т а пилу; – ручни й відбір п’яти про б повітря н а вміст газо подібних домішок, саж і т а пилу; – контр оль з а температурою, вологістю, тиском атмосферного повітря з а допомогою переносних приладів; – авто матичне вимірювання т а реєстрацію напрямк у т а швидкост і вітр у, № Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата температури (-50 – +50 °C), вологост і атмосферного повітря (0– 100 %). Інв.№подл. Підп. і дата Рисунок 3.12 – Лабораторії 2 «Пост-1» або «Пост-2» [26]. Оптични й монітор концентрації пил у і прозорост і D-R 290 761 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 61 Aналізатор оптичної щільност і для вимірювання не прозорост і т а концентрації пил у в газі. Застосовується в техно логічних установках, для яких законодавчо потрібно контр оль викид у пилу. Застосовується для вимірювання концентрації пилу: - в установках спалювання, в загальном у випадку - в установках відповідно до 2000/76 / EC WID / 17 BImschV - в установках спалювання сміття, не безпечних відході в та каналізаційного осад у, - в установках цементного виробництва - в установках відповідно до 2001/80 / EC LCPD / 13 BImschV / Clean Air Act - в електро станціях н а газ і, рідком у палив і, вугілл і або з і спільним спалюванням - в конверторних установках і асфальто бетонних установках - в установках спалювання біомаси - в установках відповідно до 27-м указом BImschV - застосовується в системах з і змінною швидкістю газу - допуска є калібрування для вимірювання концентрації пил у в мг / м3 - вимірю є не прозорість і / або оптичн у щільність - може використовуватися навіть в товстостінних цегляних / ізольованих димоходах - прилад не стикається з вимірюваним газо м № - авто матични й нуль і перевірк а точки відліку - авто матичне вимірювання і корекція по забрудненню оптичних вікон - герметичн і кожухи - не ма є проникнення топкового газ у в оптик у або Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата Переваги: електро нни й блок - оптимізован а повітряне продування знижу є забруднення, збільшу є інтер вали обслуговування 762 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 62 - оптичне вікно з підігрівом - легкість монтаж у, регулювання т а обслуговування, не потрібно ПК - локальни й блок управління відобража є значення не прозорост і, загасання або мг / м³ - вихід авто матичного перемикання діапазонів Рисунок 3.12 – Оптични й монітор концентрації пил у і прозорост і D-R 290 [27]. Стаціонарн і пости екологічного моніторинг у атмосферного повітря Автоматизован а, стаціонарн а систем а призначен а для вирішення завдання Інв.№подл. № Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата без перервного моніторинг у якост і атмосферного повітря. Рисунок 3.13 – Стаціонарни й пост екологічного моніторинг у атмосферного повітря [28]. Комплектація: 763 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 63 - павільйон для розміщення контр ольно-вимірювального обладнання - авто матизован а систем а пробоотбора - газо аналітичн а система - метеостанція - систем а збор у обробки т а передач і даних Основн і вимірюван і компоненти: CO, NO-NO2-NOx, NH3, SO2, H2S, CH4, Рисунок 3.14 – Систем а збор у обробки т а передач і даних [28]. Стаціонарн і пости укомплектован і газо ви ми аналізатора ми, системою відбор у і пробоподготовки повітря, пилемери, метеодатчиков. Кількість встановлених аналізаторі в визначається переліком контр ольованих параметрів. Пости мають власн у систем у життєзабезпечення, сигналізації про пожежн у не безпек у і не санкціонованом у доступ і, комп'ютерн у систем у для первинного № збор у т а обробки інформації т а контр олю з а роботою приладі в, авто матични й само запуск при перервах зовнішнього електро живлення. Систем а забезпечу є надійне визначення концентраці й газі в, починаючи з десятих часток ppb. Ресурс Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата загальни й вміст вуглеводні в, вміст органічних сполук, вміст пилу. авто номної роботи систе ми бе з додаткового сервісного обслуговування становить 2-3 місяці. 764 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 64 Рисунок 3.15 – Стаціонарни й пост екологічного моніторинг у атмосферного повітря [28]. Систем а управління, збор у і передач і даних містить програмно-апаратн і комплекси, об'єднан і в локальн у обчислювальн у мережу. Апаратне забезпечення базується н а IBM-РС сумісних комп'ютерах. Програмн і продукти дозволяють управляти роботою стаціонарного пост а т а аналізаторі в, збирати т а обробляти дан і, моделювати т а робити прогнози що до динаміки забруднень. передач і даних і управління роботою приладі в, авто номним живленням, сигналізацією про не санкціоновани й доступ. Збір даних про вимірювання, контр оль з а роботою аналізаторі в, їх калібруванням здійснюється авто матично в режим і реального час у і передається в центральни й дис петчерськи й пункт. Вс і аналізатори т а метеостанція включен і до Державного реєстр у засобі в вимірювальної техніки. № Створення авто матизованої систе ми дозволя є здійснювати: - виконання цілодобових авто матичних вимірювань метеорологічних параметрі в атмосфери т а концентраці й забруднюючих речовин в атмосферном у повітрі; Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата Пости забезпечен і зв'язком з центральним дис петчерським пунктом для - передач у результаті в вимірювань в Центр моніторингу; - оцінк у екологічної ситуації в контр ольованих районах в режим і Інв.№подл. реального часу; 765 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 65 - прогнозування динаміки забруднень в залежност і від метеорологічних параметрі в атмосфери; - створювати архіви екологічних даних; - виявляти джерел а викиді в в атмосферу Рисунок 3.16 – Стаціонарни й пост екологічного моніторинг у Інв.№подл. № Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата атмосферного повітря [28]. 766 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 66 РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ Функціонування державної систе ми моніторинг у довкілля Законом України „Про охорон у навколишнього природного середовища" (ст.20, 22) передбачено створення державної систе ми моніторинг у довкілля (дал і – ДСМД) т а проведення спостережень з а станом навколишнього природного середовищ а, рівнем його забруднення. Виконання цих функці й покладено н а Мінприроди т а інш і центральн і органи виконавчої влади, як і є суб'єкта ми державної систе ми моніторинг у довкілля, а також підприємств а, установи т а організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стан у довкілля. Основн і принципи функціонування ДСМД визначен і у постанови Кабінет у Міністрі в України від 30.03.1998 № 391 „Про затвердження Положення про державн у систем у моніторинг у довкілля". Н а дани й час, у державні й систем і моніторинг у довкілля (дал і – ДСМД) функції т а задач і спостережень т а інформаційного забезпечення виконують 8 Мінжитлокомунгосп, Держводгосп, Держкомлісгосп, Держкомзем. Кожни й і з суб`єкті в ДСМД здійсню є моніторинг тих об`єкті в довкілля, що визначаються Положенням про державн у систем у моніторинг у довкілля т а порядка ми т а положення ми про державни й моніторинг окремих складових довкілля. Основн і нормативн і акти, що регламентують моніторинг об'єкті в № довкілля: - постанов а Кабінет у Міністрі в України від 09.03.1999 № 343 «Про затвердження Порядк у організації т а проведення моніторинг у в галуз і охорони Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата суб`єкті в систе ми моніторингу: Мінприроди, МНС, МОЗ, Мінагрополітики, атмосферного повітря»; - постанов а Кабінет у Міністрі в України від 20.07.1996 № 815 «Про затвердження Порядк у здійснення державного моніторинг у вод»; 767 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 67 - останов а Кабінет у Міністрі в України від 20.08.1993 № 661 «Про затвердження Положення про моніторинг земель»; - постанов а Кабінет у Міністрі в України від 26.02.2004 № 51 «Про затвердження Положення про моніторинг ґрунті в на землях сільськогосподарського призначення». З метою координації діяльност і міністерст в т а відомст в, визначення основних принципі в державної політ ики з питань розвитк у систе ми моніторинг у навколишнього середовищ а, забезпечення її функціонування н а основ і єдиного нормативно-методологічного забезпечення постановою Кабінет у Міністрі в України від 17.11.2001 № 1551 утворено Міжвідомч у комісію з питань моніторинг у довкілля. Мінприроди здійснюється організаційно-технічне забезпечення роботи комісії т а її профільних секцій. Існуюч а систем а моніторинг у довкілля базується на виконанн і розподілених функці й її суб’єкта ми і складається з підпорядкованих їм ма є свою структурно-організаційн у, науково-методичн у т а технічн у бази. Функціонування ДСМД здійснюється н а трьох рівнях, що розподіляються з а територіальним принципом: - загальнодержавни й рівень, що охоплю є пріоритетн і напрямки т а завдання моніторинг у в масштабах всієї країни; - регіональни й рівень, що охоплю є пріоритетн і напрямки т а завдання в № масштабах територіального регіону; - локальни й рівень, що охоплю є пріоритетн і напрямки т а завдання моніторинг у в масштабах окремих територі й з підвищеним антропо генним Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата підсистем. Кожн а підсистем а н а рівн і окремих суб’єкті в систе ми моніторинг у навантаженням. Моніторинг якост і повітря 768 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 68 Державною гідро метеорологічною службою (МНС) здійснюються спостереження з а забрудненням атмосферного повітря у 53 містах України н а 162 стаціонарних, двох маршрутних постах спостережень т а двох станціях транс кордонного переносу. Ведуться спостереження з а хімічним складом атмосферних опаді в т а з а кислотністю опадів. Програм а обов`язкового моніторинг у якост і атмосферного повітря включа є сім забруднюючих речовин: пил, двоокис азот у (NO2), двоокис сірки (SO2), оксид вуглецю, формальдегід (H2CO), свинець т а бенз(а)пірен. Деяк і станції здійснюють спостереження за додаткови ми забруднюючи ми речовинами. Проводиться аналі з наявност і забруднюючих речовин в опадах т а сніго вом у покриві. Державн а екологічн а інспекція (Мінприроди) здійсню є вибіркови й відбір про б н а джерелах викидів. Вимірюється понад 65 параметрів. Санітарно-епідеміологічн а служб а (МОЗ) здійсню є спостереження з а Підп. і дата поблиз у основних доріг, санітарно-захисних зон т а житлових будинкі в, н а Взаєм.інв. Інв.№дубл. якістю атмосферного повітря у житлові й т а рекреаційні й зонах, зокрем а мешканців. території шкіл, дошкільних устано в т а медичних закладі в в містах т а в робочи й зоні. Крім того, здійснюється аналі з якост і повітря у житлові й зон і з а скарга ми Моніторинг стан у вод суші Державн а гідро метеорологічн а служб а (МНС) проводить моніторинг гідро хімічного стан у вод н а 151 водном у об`єкт і, а також здійсню є № гідро біологічн і спостереження н а 45 водних об`єктах. Отримуються дан і по 46 параметрах, що дають можливість оцінити хімічни й склад вод, біогенн і Інв.№подл. Підп. і дата параметри, наявність зважених часток т а органічних речовин, основних забруднюючих речовин, важких металі в т а пестицидів. Н а 8 водних об`єктах проводяться спостереження з а хронічною токсичністю води. Визначаються показники радіо активного забруднення поверхневих вод. 769 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 69 Державн а екологічн а інспекція (Мінприроди) відбира є проби води т а отриму є дан і по 60 вимірюваних параметрах. Державни й комітет по водном у господарств у проводить моніторинг річок, водо сховищ, каналі в, зрошувальних систем і водо йм у межах водо господарських систем комплексного призначення, систем водо постачання, транс кордонних водо токі в т а водо йм у зонах вплив у атомних електро станцій. Контроль якост і води з а фізични ми т а хімічни ми показника ми здійснюється н а 72 водо сховищах, 164 річках, 14 зрошувальних системах, 1 лиман і т а 5 каналах комплексного призначення. Крім того, у рамках радіаційного моніторинг у вод водо господарськи ми організація ми здійснюється контр оль вміст у радіо нукліді в у поверхневих водах. Санітарно-епідеміологічн а служб а (МОЗ) проводить спостереження з а джерела ми централізованого т а децентралізованого постачання питної води, а також місця ми відпочинк у вздовж річок т а водо сховищ. Підприємства ми Державної геологічної служби (Мінприроди) здійснюється моніторинг стан у підземних вод. У місцях моніторинг у геохімічного складу. Проводяться визначення 22 параметрі в, в том у числ і концентрації важких металі в т а пестицидів. Санітарно-епідеміологічн а служб а (МОЗ) здійсню є хімічни й аналі з підземних вод, як і призначаються для питного споживання. Моніторинг прибережних вод Державн а Інв.№подл. гідро метеорологічн а служб а (МНС) управля є мережею № моніторинг у стан у прибережних вод, як а складається з станці й моніторинг у у місцях скид у стічних вод т а науково-дослідних станці й, що розташован і н а прибережних територіях Чорного т а Азовського морів. Н а існуючих станціях Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата проводиться оцінк а рівня залягання підземних вод (наявність), їх природного проводяться вимірювання від 16 до 26 гідро хімічних параметрі в вод т а донних відкладів. 770 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 70 Державн і інспекції охорони Чорного т а Азовського морі в (Мінприроди) мають власн і систе ми спостережень. До їх повноважень відносяться щомісячн і відбори про б т а аналі з вплив у джерел забруднення, як і розташован і н а узбережжі; моніторинг скиді в з кораблів; забруднення від діяльност і з пошук у т а видобування нафти, газ у і будівельних матеріалі в н а морськом у шельфі; нагляд з а використанням живих ресурсі в моря. Державн а санітарно-епідеміологічн а служб а (МОЗ) здійсню є моніторинг якост і морської води в зонах рекреаційного т а оздоровчого водо користування. Моніторинг стан у ґрунтів Державн а гідро метеорологічн а служб а (МНС) здійсню є моніторинг забруднення ґрунті в сільськогосподарських земель пестицида ми т а важки ми метала ми у населених пунктах. Проби відбираються ра з у п`ять рокі в, проби н а важк і метали у містах Костянтинівк а т а Маріуполь відбираються щороку. Державн а екологічн а інспекція (Мінприроди) здійсню є відбір про б н а промислових майданчиках в межах країни. Загальн а кількість параметрі в, що вимірюються 27. можливого не гативного вплив у н а здоров`я населення. Найбільше охоплен і території вирощення сільськогосподарської продукції, території в місцях застосування пестициді в, ґрунти в зон і житлових масиві в, дитячих майданчикі в т а закладів. Досліджуються проби ґрунт у в місцях зберігання токсичних відході в н а території підприємст в т а поз а територією підприємст в у місцях їх складування або захоронення. № Мінагрополітики Інв.№подл. здійсню є спостереження за ґрунта ми сільськогосподарського використання. Здійснюються радіо логічн і, агро хімічн і т а токсикологічн і визначення, залишков а кількість пестициді в, агро хімікаті в і Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата Установи МОЗ здійснюють моніторинг стан у ґрунті в н а територіях їх важких металів. Моніторинг показникі в біологічного різно маніття 771 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 71 Чере з обмежене бюджетне фінансування моніторинг здійснюється тільки з а вида ми, як і представляють промислови й інтер ес (дерев а, риб а, дичина). Підприємств а Держкомлісгосп у проводять моніторинг лісо вої рослинност і у 24 областях країни. Здійснюється оцінк а біомаси, пошкодження її біотични ми т а абіотични ми чинниками; мисливської фауни, біорізноманіття; радіо логічн і визначення. Деяк і дослідження здійснюються чере з надання міжнародної допомоги, або в рамках міжнародних програм. Моніторинг радіаційного випромінювання Державн а гідро метеорологічн а служб а (МНС) здійсню є спостереження з а радіо активним забрудненням атмосфери шляхом щоденних замірі в до з гаммарадіаційної експозиції (ГРЕ), осідання радіо активних частинок з атмосфери т а вміст у радіо активного аерозолю в повітрі. Здійснюються заміри радіо активного забруднення поверхневих вод н а 8 водних об`єктах. Поблиз у атомних електро станці й Державн а гідро метеорологічн а служб а здійсню є заміри радіо активного забруднення поверхневих вод цезієм-137 у т а забруднення Лабораторії моніторинг у Мінагрополітики проводять контр оль у місцях концентрації радіо активних речовин у ґрунтах т а харчових продуктах. МНС здійсню є моніторинг до з ГРЕ н а 10 авто матизованих пунктах поблиз у атомних електро станцій. У межах 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської АЕС (зони відчуження), МНС здійсню є спостереження з а концентрацією радіо нуклідів; радіо нукліда ми в атмосферних опадах, а також № концентрацією «гарячих» частинок у повітрі. Міжнародн а радіо екологічн а лабораторія Чорнобильського центр у атомної без пеки, радіо активних відході в т а радіо екології у Славутич і, здійсню є моніторинг вплив у радіації н а біот у у Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата ґрунтів. зон і відчуження. Інформаційн а взаємодія 772 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 72 Суб`єкта ми ДСМД створен і, або розробляються відомч і бази даних моніторингової інформації. Існуюч а систем а інформаційної взаємодії відомчих підсистем моніторинг у загальнодержавном у довкілля та передбача є регіональном у рівнях. обмін інформацією Організаційн а на інтеграція суб`єкті в моніторинг у довкілля н а всіх рівнях здійснюється Мінприроди т а його територіальни ми органами. Для упорядкування процес у обмін у інформацією з а показника ми т а терміна ми надання екологічної інформації між Мінприроди т а суб’єкта ми ДСМД укладено двохсторонн і угоди про співробітництво у сфер і моніторинг у навколишнього природного середовищ а, до яких розроблен і відповідн і регламенти обмін у екологічною інформацією. Оперативн а моніторингов а інформація передається територіальни ми органа ми суб'єкті в ДСМД до регіональних центрі в моніторинг у довкілля, або державних управлінь охорони навколишнього природного середовищ а в регіонах. Узагальнен а Підп. і дата надається міністерства ми та Отриман і дан і передаються до Інформаційно - аналітичного центр у Мінприроди т а накопичується у банках екологічних даних. Н а основ і отриманої щомісячної т а щоквартальної інформації Мінприроди видається інформаційно – аналітични й огляд „Стан довкілля в України ”, яки й розповсюджується серед заінтересованих користувачів. Функціонування Інформаційно-аналітичного центр у Мінприроди забезпечу є інформаційни й обмін з регіональни ми центра ми моніторинг у № Взаєм.інв. Інв.№дубл. інформація відомствами-суб'єкта ми ДСМД Мінприроди. довкілля, суб’єкта ми державної систе ми моніторинг у довкілля, створення уніфікованого банк у екологічних даних, проведення комплексного аналіз у стан у Підп. і дата Інв.№подл. аналітичн а довкілля, тощо. 773 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 73 Постановою Кабінет у Міністрі в України від 05.12.2007 № 1376 затверджено Державн у цільов у екологічн у програм у проведення моніторинг у навколишнього природного середовища. Програм а спрямован а н а поєднання зусиль усіх суб`єкті в систе ми моніторинг у що до виключення дублювання т а включення додаткових функці й з моніторинг у, створення єдиної мереж і спостережень після оптимізації її елементі в т а програм спостережень, вдосконалення технічного, методичного, метрологічного т а наукового забезпечення функціонування єдиної мереж і спостережень. З метою забезпечення інтеграції інформаційних ресурсі в суб`єкті в систе ми моніторинг у довкілля передбачено створення т а забезпечення функціонування єдиної авто матизованої підсисте ми збор у, оброблення, аналіз у і збереження даних та інформації, отриманих в результат і здійснення програ ми проведення моніторингу. В межах Державної цільової екологічної моніторинг у навколишнього природного середовищ а, у том у числ і, передбачено розширення мереж і авто матизованих пості в спостережень з а забрудненням Інв.№подл. № Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата атмосферного повітря в екологічно не безпечних містах [29]. 774 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 74 ВИСНОВОК Прогрес у дослідженнях навколишнього середовищ а пов'язани й з рівнем розвитк у сучасних методі в т а засобі в вимірювань його параметрів. В історії наукових досягнень є бага то свідчень того, як передов і ідеї т а теорії довго чекали свого час у для практичного втілення чере з відсутність не обхідного інструментального забезпечення. Водночас дослідники, що використовували сучасне обладнання, досягали важливих результатів. Н а даном у етап і існу є бага то сучасних методі в дослідження довкілля. Це методи оптичної т а лазерної спектро скопії, ядерного магнітного резонанс у, електро хімії, хроматографії, масспектрометрії. Окреме місце посідають методи дис танційного зондування біосфери — фото графування, відбивальн а т а флуоресцентн а спектро скопія, Отже, моніторинг довкілля є екологічним обґрунтуванням перспекти в т а удосконаленням систе ми моніторинг у навколишнього середовищ а, оцінювання фактичного і прогнозованого його стану; попередження зниження біорізноманітност і екосистем, порушення екологічної рівноваги у довкілл і, № погіршення умо в життєдіяльност і людей. Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата термічн а т а надвисокочастотн а дис танційн а діагностика. 775 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 75 ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ 1.Автоматизован а систем а екоінспекційного контр олю стан у забруднення довкілля України т а викиді в, скиді в і відході в «ЕкоІнспектор»: Методични й посібник / В. Б. Мокін, Б. І. Мокін, Г. Ю. Псарьо в, Ю. Л. Зіскінд т а ін. — Вінниця : УНІВЕРСУМВінниця, 2007.— 128 с. 2.Адаменко О. М. Екологічн а геологія / О. М. Адаменко Г. І. Рудько — К. : Манускрипт, 1998. — 350 с. 3.Бусыгин Б. С. Инструментари й геоинформационных систем : [справочное пособие] / Бусыгин Б. С., Гаркуш а И. Н. — К. : ИРГ «ВБ», 2000. — 172 с. 4. Водн а Рамков а Директив а ЄС 2000/60/ЕС. Основн і терміни т а їх визначення — К. : 2006. — 244 с. 5. Клименко М. О. Моніторинг довкілля : підручник / Клименко М. О., Прищеп а 6. Лялюк О. Г. Моніторинг довкілля : навчальни й посібник / Лялюк О. Г., Ратушн як Г. С. — Вінниця : ВНТУ, 2004. — 140 с. 7. Медведе в В. В. Мониторинг поч в Украины / В. В. Медвеев. — Харько в : Антикв а, 2002. — 248 с. 8. Моніторинг і методи вимірювання параметрі в навколишнього середовища: Навчальни й посібник / Ісаєнко В.М., Лисиченко Г.В., Дудар Т.В., Франчук Г.В., № Варламо в Є.М. – К.: Книжкове видавництво НАУ, 2009. – 316 с. 9. Моніторинг довкілля: Підручник / Клименко М.О., Прищеп а А.М., Вознюк Н.М. – К.: Академія, 2006. – 360 с. Інв.№подл. Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата А. М., Вознюк Н. М. — К. : Академія, 2006. — 360 с. 10. Моніторинг довкілля: Навчальни й посібник / Крайнюко в О.М. – Харків: ХНУ ім.. В.Н. Каразін а, 2009. – 176 с. 776 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 76 11. Методи вимірювання параметрі в навколишнього природного середовища: Навчальни й посібник / Масікевич Ю.Г. т а ін.. – Чернівціі: Зелен а Буковин а, 2005. – 344 с. 12. Козловськи й Б.І. Науков і основи моніторинг у осушених земель. – Львів: 1995. 13. Бусыгин Б. С. Инструментари й геоинформационных систем : [справочное пособие] / Бусыгин Б. С., Гаркуш а И. Н. — К. : ИРГ «ВБ», 2000. — 172 с. 14. Волошин І. М. Ландшафтно-екологічн і основи моніторинг у / І. М. Волошин. — Льві в : Ліга-Прес, 1998. — 356 с. 15. Геоинформационная систем а «КАРТА 2009» («Панорам а 9.х» 1991– 2009) Руководство пользователя («Mapguide») — РФ, Ногинск : КБ Панорам а, 2009. — 134 с. 16. Водни й Кодекс України (Відомост і Верховної Ради, 1995, № 24, ст.189) (введени й в дію Постановою ВР № 214/95-ВР від 06.06.95). 17. РД 211.1.105-02 «Методичн і вказівки т а вимоги що до оснащення типових А. М. — К. : Мінекоресурсі в, 2002. —11 c. 18. Автоматизированны й стационарны й пост атмосферного мониторинг а http://diem.ru/services/технические-средства/автоматизированный-стационарныйпост-атмосферного-мониторинга/ 19. Монітор концентрації пил у у вологих газах D-R 820 F http://triada.com.ua/device/106-durag-opticheskiy_monitor_koncentracii_pyli_dr_290-appliance.html № Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата пункті в оперативного контр олю води» / Варламо в Є. М., Квасо в В. А, Яковенко 20. Комбіновани й зонд D-RX 250 Інв.№подл. Підп. і дата http://triada.com.ua/device/106-durag-opticheskiy_monitor_koncentracii_pyli_dr_290-appliance.html 21. Прилад KD2 Pro https://decagon.ru/environment/kd2pro/ 777 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 77 22. Нейтронни й вологомір ВНП-1 https://uhmi.org.ua/rozr/agro/ 23. Прилад “Агротестер” https://uhmi.org.ua/rozr/agro/ 24. Датчик для вимірювання вологост і листя https://lanfor.ru/katalog/kontrolnoe_i_izmeritelnoe_oborudovanie/izmeriteli_okruzhay uschey_sredy/vlagomery/vlagomery_zerna/Датчик 25. Пересувн а лабораторія "Атмосфера-2" https://zapadpribor.com/atmosfera-2/ 26. Ауро в В.В. Методи вимірювань параметрі в навколишнього середовища: Підручник. – Одеса: ТЭС, 2002. – 284 с. 27. Оптични й монітор концентрації пил у і прозорост і D-R 290 http://triada.com.ua/device/106-durag-opticheskiy_monitor_koncentracii_pyli_dr_290-appliance.html 28. Стаціонарн і пости екологічного моніторинг у атмосферного повітря http://www.analytcom.ru/stacionarnye_posty Інв.№подл. № Підп. і дата Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата 29. https://menr.gov.ua/content/ekologichniy-monitoring-dovkillya.html 778 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 78 Інв.№подл. 779 Арк Вип Арк р № докум. Підп. Дата ПЕК 6.00.00.00 ПЗ 79 Підп. і дата № Взаєм.інв. Інв.№дубл. Підп. і дата
