КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ ЗБОЖИНСЬКА ОЛЬГА ВІКТОРІВНА УДК 619:616.995.1:639.3.03 ГЕЛЬМІНТОЗИ СТАВОВИХ РИБ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ (поширення та вдосконалення заходів боротьби) 16.00.11 – паразитологія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук Київ – 2014 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Інституті сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України Науковий керівник доктор ветеринарних наук, професор Березовський Андрій Володимирович, науково-виробнича фірма «Бровафарма», головний науковий співробітник Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Стибель Володимир Володимирович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького, завідувач кафедри паразитології та іхтіопатології доктор ветеринарних наук, доцент Богач Микола Володимирович, Одеська дослідна станція Національного наукового центру «Інститут експериментальної і ветеринарної медицини», директор клінічної Захист відбудеться 26 листопада 2014 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Генерала Родімцева, 19, навчальний корпус № 1, кімната 97 З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, кімната 41 а Автореферат розісланий " ____ " жовтня 2014 р. Учений секретар спеціалізованої вченої ради М. П. Прус ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Наявні ресурси промислових риб Світового океану та прісноводних водойм не є безмежними. Як відомо зі статистичних повідомлень FAO, у зв’язку із цим та постійним зростанням світових цін на енергоресурси, спостерігається тенденція до зниження виловів цінних харчових видів риб. Враховуючи те, що Україна має одну з найбільших у Європі площ внутрішніх водойм, інтенсифікація рибництва та модернізація риболовства в них можуть стати тими напрямами, що реально дадуть змогу у стислі терміни забезпечити рибою і її продукцією не лише населення країни, а й створити значний експортний потенціал. Проте у збереженні природних запасів водних ресурсів, насамперед рибних, а також зростанні їх виробничо-економічних критеріїв значною завадою є паразитози, серед яких переважають різні гельмінтози (Antychowicz J., 1996; Rommel M. et al., 2000; Новак А. И., 2006). Втрата продуктивності риби від них у середньому становить 15-18 %, а при спалахах інвазій серед цьоголіток загибель може сягати понад 50 % (Євтушенко А. В., 2003; Юськів І. Д., 2008). Починаючи з другої половини минулого століття питанням діагностики, лікування та профілактики гельмінтозів риб присвячена значна кількість наукових робіт вітчизняних дослідників. Серед них найґрунтовніші праці належать О. П. Маркевичу (1951), О. П. Кулаковській (1961), О. К. Щербині (1973), К. В. Секретарюку (1986), П. В. Микитюку (1987), О. М. Давидову (1998), Н. І. Вовк (2002). Останніми роками з’являються повідомлення про способи та методи запобігання різним інвазіям прісноводних риб, проте практичне значення мають лише деякі з них (Приходько Ю. О., Євтушенко А. В., 2003; Березовський А. В., 2006; Юськів І. Д., 2007; Стибель В. В. та співав., 2008; Лобойко Ю. В. та співав., 2011). Водночас розглядаючи наявні повідомлення про можливість застосування дегельмінтизації риб, як важливої ланки у системі лікувально-профілактичних заходів, необхідно зазначити, що це питання опрацьовано недостатньо. Препарати, які традиційно застосовували для лікування риб (аміачна вода, формалін, калій марганцевокислий, хлорофос тощо) не завжди мали достатній ефект, а процес обробки був досить трудомістким (Бауер О. Н., та співавт., 1981.). На тепер список засобів, дозволених у ЄС для використання у рибництві, не містить антигельмінтиків. Тому створення антигельмінтних препаратів для групової дегельмінтизації риб та з’ясування їх безпечності є актуальною проблемою ветеринарної медицини сьогодення. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексних наукових досліджень Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України: «Провести іхтіопатологічний моніторинг рибних господарств Західного регіону України» (номер державної реєстрації – 0106U002597, 2006–2010 рр.); «Вивчити особливості епізоотичного процесу за трематодозів і нематодозів прісноводних риб у Західному регіоні України та розробити систему боротьби з ними» (номер державної реєстрації – 0111U003520, 2011–2013 рр). Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи – дослідити поширення гельмінтозів коропових риб у рибних господарствах Західного регіону України та визначити ефективність і безпечність створених антигельмінтних засобів і відпрацювати схеми проведення вимушених та профілактичних дегельмінтизацій в умовах ведення ставового рибництва. Для досягнення мети поставлено такі задачі: – дослідити паразитологічну ситуацію у рибних господарствах Західного регіону України; – з’ясувати сезонну та вікову динаміки ботріоцефальозу, кавіозу, каріофільозу та філометроїдозу риб; – провести моніторинг існуючих засобів та методів дегельмінтизації прісноводних риб; – визначити фармацевтичну сумісність діючих речовин нових препаратів і стабільність композиції рецептів загалом, підготувати рецептуру двох антигельмінтиків для риб; – встановити терапевтичну ефективність запропонованих антигельмінтиків та відпрацювати методи і схеми групових лікувально-профілактичних дегельмінтизацій риб залежно від виду гельмінтозної інвазії; – визначити період виведення запропонованих антигельмінтиків із організму дегельмінтизованих риб; – визначити економічну ефективність проведених дегельмінтизацій риб і розробити методичні рекомендації щодо запобігання ботріоцефальозу коропа, а також порядку застосування лікувально-кормових сумішей для оздоровлення прісноводних риб. Об’єкт дослідження – ставові риби Західного регіону України та лікувальнопрофілактичні заходи при гельмінтозних інвазіях. Предмет дослідження – епізоотичні характеристики основних гельмінтозів риб, методи діагностики цих хвороб, ефективність та безпечність нових антигельмінтних препаратів: «Цестозол» та «Риболік». Методи дослідження: паразитологічні (гельмінтологічні, ідентифікація збудника), епізоотологічні, мас-спектрометричні (визначення вмісту діючих речовин препаратів у м’язових волокнах риб), гематологічні (морфологічні), експериментальні (випробування й оцінка ефективності антигельмінтних препаратів) та статистичні. Наукова новизна одержаних результатів. Доведено високу лікувальну та профілактичну ефективність антигельмінтних препаратів для риб «Цестозол» та «Риболік» на рівні 100 % щодо моно- та змішаних кишкових цестодозів коропа. Встановлено ефективність препарату «Риболік» при філометроїдозі на рівні 96,5 %. Визначено оптимально ефективні дози препаратів та період каренції, що триває 20 діб. Теоретично обґрунтовано схему застосування створених антигельмінтних препаратів у складі лікувально-кормових сумішей незалежно від температури водного середовища. Отримано нові дані з поширення гельмінтозів риб в умовах рибних господарств Рівненської, Волинської, Львівської, Хмельницької та Житомирської областей. Встановлено, що найпоширенішими паразитами ставових риб даного регіону є кишкові цестодози, викликані збудниками B. gowcongensis, C. fimbriceps і K. sinensis та філометроїдоз спричинений збудником Ph. lusiana. З’ясовано сезонну та вікову динаміки перебігу цестодозних інвазій у Західному регіоні. Пік інвазованості цестодами цьоголіток та дволіток коропа відбувається у серпні, а при кавіозній інвазії пік зараження дволіток припадає на липень. Практичне значення одержаних результатів. Проведений моніторинг епізоотичної ситуації щодо паразитарних захворювань риби дав змогу встановити особливості поширення основних гельмінтозних інвазій риб у господарствах Західного регіону України, залежно від пори року та віку риб. На основі проведених досліджень розроблено технічні умови на антигельмінтики, настанови щодо їх використання, офіційно зареєстровано та впроваджено у виробництво препарати «Цестозол» і «Риболік». Впроваджено схеми застосування лікувально-кормових сумішей для оздоровлення ставових риб. Запропоновано і впроваджено у практику державних лабораторій ветеринарної медицини України методичні рекомендації «Попередження та ліквідація ботріоцефальозу цьоголіток коропа в ставових рибних господарствах», які затверджені науково-методичною радою Державного комітету ветеринарної медицини України (протокол № 1 від 20 грудня 2007 р.) та «Основи виготовлення та застосування лікарсько-кормових сумішей для оздоровлення прісноводних риб від хвороб бактеріальної та інвазійної етіології», що затверджені науково-методичною радою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України (протокол № 1 від 24 грудня 2011 р.). Результати досліджень використовуються у навчальному процесі та науководослідній роботі для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «Бакалавр» та «Магістр» за спеціальністю «Ветеринарна медицина» факультетів ветеринарної медицини вищих навчальних закладів України. Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно проаналізувала літературні джерела за темою дисертації, опрацювала та обгрунтувала методи виконання наукових досліджень, провела та узагальнила експериментальні та статистичні дослідження. За участю наукового керівника визначила тему дисертаційної роботи та виконала роботи з апробації антигельмінтиків. Масспектрометричні дослідження провела разом із кандидатом біологічних наук А. В. Лисицею, який є співавтором публікацій. Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідалися та обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи та напрямки розвитку рибництва в Україні» (Львів, 31 березня – 2 квітня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Аграрний форум – 2007» (Суми, 4–6 квітня 2007 р.); науково-практичній конференції «Молодь, наука й аграрна освіта» (Вітебськ, 14 грудня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, аспірантів та докторантів (Біла Церква,15–16 травня 2008 р.); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми охорони здоров’я риб та інших гідробіонтів» (Феодосія, 26–29 травня 2008 р.); науково-практичній конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (Суми, 20–29 квітня 2009 р.); Всеукраїнській науковій конференції «Шляхи збереження і відновлення рибництва та водних екосистем у Поліському регіоні» (Рівне, 24–26 жовтня 2011 р.); Х Міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини (Бровари, 4–5 вересня 2012 р.) Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 16 наукових праць, з яких 6 статей у фахових виданнях, 2 методичні рекомендації та 8 – у матеріалах і тезах конференцій й інших виданнях. Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 153 сторінках комп’ютерного основного тексту, ілюстрована 19 таблицями, містить 18 рисунків та 7 додатків. Робота складається з таких розділів: вступ, огляд літератури, матеріал і методи досліджень, результати досліджень, їх узагальнення та аналіз, висновки та пропозиції виробництву, список використаних джерел (345 найменувань, з яких 71 – латиницею) та додатків. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ Вибір напрямів досліджень, матеріали та методи виконання роботи. Дисертаційна робота виконана впродовж 2004–2013 рр. Експериментальні дослідження проведені на базі лабораторії іхтіопатології та біотехнології Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН України, науково-контрольної лабораторії НВФ «Бровафарма», у дослідних ставах рибних господарств: ПрАТ «Рівнерибгосп», ПрАТ «Рівненська рибоводно-меліоративна станція» Рівненської області та ВАТ «Волиньрибгосп» Волинської області. Виробничі випробування створених препаратів здійснено у п’яти рибних господарствах на різновікових групах риб загальною кількістю понад 146 тис. екземплярів. Дослідження проводили за такими напрямами: – з’ясування інтенсивності поширення гельмінтозів серед різновікових груп прісноводних промислових риб; – порівняння ефективності наявних методів діагностики; – визначення ефективності і безпечності створених антигельмінтних препаратів для риб; – відпрацювання системи вимушених та профілактичних дегельмінтизацій в умовах ставового рибництва. Дослідження проведені у чотири етапи. На першому етапі досліджень вивчали паразитологічну ситуацію в рибних господарствах Західного регіону України, з’ясовували сезонну та вікову динаміки ботріоцефальозу, кавіозу, каріофільозу та філометроїдозу риб. Досліди проводили у двох рибних господарствах, що належать ПрАТ «Рівнерибгосп». Під час контрольних виловів, з травня по жовтень проводили відбір коропових риб для досліджень. Паразитологічні дослідження риб проводили за методиками І. Є. Биховської-Павловської (1985) і К. В. Секретарюка (2003). При цьому визначали кількісне співвідношення паразитів та видову їх належність, обчислювали екстенсивність інвазії (ЕІ, %) та інтенсивність інвазії (ІІ, екз). Видову належність паразитів визначали за «Определителем паразитов пресноводных рыб фауны СССР» (1985). На другому етапі досліджень проводили мас-спектрометричні дослідження складових нових лікарських засобів. При створенні комплексних протипаразитарних препаратів для перевірки сумісності фармакологічних сумішей як основний біофізичний метод використано часопролітну плазмово-десорбційну мас- спектрометрію. Дослідження проводили на мас-спектрометрі біохімічному МСБХ 01 у лабораторії диференційної діагностики Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН України за методикою А. В. Лисиці та співавт. (1998). Об’єктами досліджень були субстанції антигельмінтиків (левамізол, празиквантел, ніклозамід, фенбендазол) та їх комбінації. На третьому етапі досліджень визначали мінімально ефективні дози діючих речовин, що належали до складу препаратів «Цестозол» та «Риболік». Дослідження проводили в умовах акваріумів лабораторії іхтіопатології та біотехнології Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН України. Для дослідів застосовували акваріуми ємністю 100 дм3. У них використовували водопровідну воду, відстояну протягом 3-х діб. Щоденно перевіряли концентрацію розчиненого кисню, вуглекислого газу та рН води. Концентрацію розчиненого кисню у воді визначали методом йодометричного титрування за Вінклером (МВВ 081/12-000801), механічну аерацію здійснювали за допомогою компресора. Рибу для дослідів відбирали одного виду та однієї маси із неблагополучних щодо гельмінтозних захворювань водойм. Для цього використали рибу різних вікових груп у загальній кількості 870 екз. Для годівлі риб застосовували спеціальний рибний комбікорм виробництва комбікормового заводу „КиївАтлантік-Україна”. Після кожної годівлі залишки корму й екскременти риб видаляли з акваріумів. Гематологічні дослідження. Для досліджень гематологічних показників кров брали з гемального каналу риб за допомогою шприца. Як антикоагулянт використовували 3,8 % розчин натрію лимоннокислого. Підраховували кількість еритроцитів та лейкоцитів за допомогою мікроскопа у камері з сіткою Горяєва. Досліджуючи забарвлені мазки крові за Романовським-Гімза виводили лейкограму. Вміст гемоглобіну визначали за допомогою стандартного гемоглобінціанідного методу. Для гістологічних досліджень відбирали шматочки внутрішніх органів (серце, печінка, селезінка, нирки, кишечник). Відразу після розтину риби їх фіксували у 10 – 12 % охолодженому розчині нейтрального формаліну із подальшою заливкою у парафін за схемою, запропонованою Г. І. Роскіним і Л. Б. Левінсоном (1957). Парафінові зрізи виготовляли на санному мікротомі МС-2. Фарбували зрізи гематоксиліном та еозином за Б. Ромейсом (1953), Г. А. Меркуловим (1961). Мікроскопію проводили за допомогою мікроскопа Nikon eklipse E 2000, х100. На четвертому етапі проводили виробничі випробування антигельмінтної ефективності препаратів «Цестозол» та «Риболік». Вони були проведені у ставах, що належать Рівненській рибоводно-меліоративній станції. У виробничих дослідах використали ЛКС (лікувально-кормову суміш) експериментальна серія, яку на основі «Цестозолу» та комбікорму для риб було загранульовано на технологічному обладнанні Таращанського заводу комбікормів та преміксів, який є філією ВАТ «Укрзооветпромпостач». ЛКС у дозі 1,5 % від маси риб, що перебувала у конкретній водоймі, розділили на п’ять частин, які із 2-годинним інтервалом згодовували впродовж доби. На 7-му добу після застосування ЛКС виловили 40 екз. коропа для визначення ефективності дегельмінтизації. Від цих риб відбирали внутрішні органи (серце, печінка, селезінка, нирки, кишечник) для гістологічних досліджень. Аналогічно провели виробничий дослід з препаратом «Риболік». На п’ятому етапі проводили визначення токсикологічних параметрів експериментального препарату «Цестозол» згідно з методиками, викладеними у довідниках: «Доклінічні дослідження ветеринарних лікарських засобів» за ред. проф. І. Я. Коцюмбаса (2006,) та «Методические указания по токсикологической оценке химических веществ и фармакологических препаратов, применяемых в ветеринарии», А Э. Высоцкий (2007). Визначення термінів виведення (каренції) залишків препарату Цестозол з м’язової тканини дегельмінтизованих риб проводили за методикою, описаною І. Е. Шумакович та Д. П. Скачковим (1998). Вона базується на екстракції, очищенні екстракту та визначенні кількості ніклозаміду за поглинанням в ультрафіолетовому спектрі, утвореної за фенольним гідроксилом солі ніклозаміду з аміаком. Статистично-математичну обробку результатів досліджень проводили за допомогою комп’ютерної програми „Excel-2000”, оцінюючи вірогідність показників (*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001) за критерієм Стьюдента. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ Моніторинг паразитарних хвороб риб у розрізі областей Західного регіону України. Проаналізований стан захворюваності риби за період 2006–2012 рр. свідчить, що епізоотична ситуація у ставовому рибництві характеризується значним поширенням паразитарних хвороб (табл.1). Таблиця 1 Моніторинг паразитарних хвороб риб Західного регіону України Області Рівненська Волинська Хмельницька Львівська Тернопільська Еİ, % İİ, екз. Еİ, % İİ, екз. Еİ, % İİ, екз. Еİ, % İİ, екз. Еİ, % İİ, екз. Дактилогіроз 6,7 1-4 54 4 12 2 4,6 2-4 1,2 1 Гіродактильоз 5,8 1-4 31 3 34 2 3,8 2-4 – – Каріофільоз 30 1-4 33,9 1-3 51,2 1-7 48 5 62 8 Кавіоз 3,6 1-2 58,3 1-5 61,4 1-6 63 2-4 71 4 Ботріоцефальоз 3,2 1-2 23 4,2 16,7 1-3 28 2,5 36 7 Лігульоз 2,3 1-3 – – 77,3 1-3 2 2 – – Філометроїдоз 3,4 1-2 – – 86 1-9 80 1-7 82 3 Диплостомоз 2,1 1-3 – – 64,5 1-11 8 1-2 1,0 1 Постодиплостомоз 2 1-2 – – 70 1-26 32 1 12 1 Пісцикольоз 2,75 1-3 – – – – – – – – Аргульоз 5,5 1-3 34 1-6 12 3 18 1-3 28 3 Лернеоз 6,16 1-3 – – – – 14 1-4 5,5 2 Хілоденельоз – – – – 64 1-5 3,5 2 – – Захворювання Найпоширенішими паразитарними захворюваннями риб у господарствах Західного регіону України є трематодози (диплостомоз і постодиплостомоз), моногеноїдози (гіродактильоз і дактилогіроз) та цестодози (кавіоз, каріофільоз, ботріоцефальоз, лігулідоз). Серед нематодозів – філометроїдоз, також поширені крустацеози (лернеоз, аргульоз). Збудники цих хвороб паразитують переважно у всіх вікових групах коропоподібних риб як у ставах, так і у природних водоймах. Сезонна та вікова динаміка ботріоцефальозу коропа. Як видно із результатів досліджень, що наведені на рис. 1, у кишечнику цьоголіток коропа збудників ботріоцефальозу вперше виявлено у червні. Екстенсивність та інтенсивність інвазії у мальків зростає в міру їх росту і поїдання ними зоопланктону. Реінвазія цьоголіток коропа у вирощувальних ставах припадає на липень. Найінтенсивніше вони вражаються у липні та серпні (ЕІ – 36 і 40 % відповідно). У цей час у ставах з’являється велика кількість циклопів та належний температурний режим. Проведене паразитологічне дослідження кишечників дволіток коропа з нагульних ставів свідчить, що вони найбільш уражені збудником ботріоцефальозу у липні–серпні (ЕІ – 24 і 36 % відповідно) за невисокого ступеня інтенсивності інвазії. Спад захворюваності припадав на осінні місяці. Екстенсивність інвазії у цей період знижувалася до 12 % (рис. 2). Рис. 1. Динаміка зараження Рис. 2. Динаміка зараження мальків/цьоголіток збудником дволіток збудником ботріоцефальозу у ботріоцефальозу у вирощувальних нагульних ставах ставах Сезонна і вікова динаміка каріофільозу та кавіозу коропа. Вивчення динаміки екстенсивності та інтенсивності каріофільозної та кавіозної інвазій коропа впродовж вегетаційного періоду вирощування свідчить, що пік захворюваності цьоголіток на каріофільоз припадав на серпень–вересень і у середньому по ставах становив 63,3 % (рис. 3). Однорічки коропа заражаються у квітні–травні, після їх пересадження у нагульні ставки. Поміж риб цієї групи пік захворювання активно наростав у червні–липні. Всередині серпня екстенсивність інвазії, у середньому, по ставах становила 82,7 %. Впродовж вересня рівень інвазії знижувався завдяки самовідходженню гельмінтів після завершення їх життєвого циклу і становив 17,6 % (рис. 4). 8 Рис. 3. Динаміка зараження мальків/цьоголіток збудником каріофільозу у вирощувальних ставах Рис. 4. Динаміка зараження дволіток збудником каріофільозу у нагульних ставах Мальки заражаються збудником кавіозу при переході на живлення зообентосом. За результатами досліджень, що наведені на рис. 5, середня екстенсивність інвазії у червні становила 19,5 %. У липні–серпні, поміж групи цьоголіток, середня ЕІ становила 76,8 %. Спад захворюваності припадав на осінь. У ході спостережень з’ясовано, що, на відміну від мальків, дволітки інвазуються у квітні–травні. Пік інвазованості їх припадав на середину літа і у липні становив 81,7 %. У вересні, внаслідок відмирання гельмінтів, що завершували свій життєвий цикл, зараженість знижувалась до 22, 9 %. (рис. 6). Рис. 5. Динаміка зараження мальків/цьоголіток збудником кавіозу у вирощувальних ставах Рис. 6. Динаміка зараження дволіток збудником кавіозу у нагульних ставах Проте в обох вікових групах збудники каріофільозу та кавіозу частіше (80 %) співіснували у формі асоційованої гельмінтозної інвазії. Сезонна динаміка філометроїдозу коропа. На розвиток личинок філометр, який перебігає в організмі різних видів циклопів і риб, надто впливає температура води. За температури води 16–18 оС розвиток личинок в організмі циклопів відбувався через 8 діб. За нашими даними, в умовах Західного регіону України цей період припадає на другу половину травня. Середня температура води у водоймах Рівненщини і Волині у червні (2008 р.) становила 23,2 °С, що сприяло успішному розвитку личинок гельмінта в організмі риб. Період травматизації органів риб (печінка, нирки, плавальний міхур) личинками філометри припадає на кінець червня–початок липня. Статевої зрілості паразити досягали у плавальному міхурі, де відбувалося їх запліднення. Після цього самки збудників у серпні–вересні мігрували у м’язову тканину риб. У вересні вони з’являлись у підлускових кишеньках, де й перезимовували. Встановлено, що восени пік появи дорослих філометр у м’язах риб у водоймах Західного регіону України збігається з періодом реалізації риби, це значно знижує її товарну цінність. Збудниками філометроїдозу заражаються усі вікові групи риб, 9 насамперед, молодь, яка переважно живиться циклопами. Проте загибель риб молодших вікових груп від філометроїдозу не зареєстрована. Порівняння ефективності кількісних методів копроскопічної діагностики кишкових гельмінтозів риб. Проведеними дослідженнями із застосуванням кількісних методів копроскопії риб виявлені яйця цестод Bothriocephalus gowkongensis, Khawia sinensis та Caryophyllaeus fimbriceps. Аналіз результатів досліджень свідчить, що метод кількісного копроскопічного дослідження фекалій за Мак-Мастером порівняно з двома іншими є найефективнішим. Так, при дослідженні фекалій за методом Мак-Мастера інтенсивність інвазії, у середньому, становила: ботріоцефальозної – 130±26,7, кавіозної – 220±16,5, каріофільозної – 210±24,3 яєць в 1 г фекалій. При застосуванні лічильної камери «Диапар» кількість виявлених яєць збудників ботріоцефальозу, кавіозу, каріофільозу була нижчою на 15,6 %, 22,7 % та 4,8 % відповідно від кількості виявлених яєць за методом Мак-Мастера. Кількість виявлених яєць ботріоцефал, кавій та каріофілід в 1 г фекалій при використанні методу Столла була суттєво нижчою і становила відповідно: 80±22,6; 160±33,3; 170±15,8. Отже, кількісний метод копроскопічної діагностики за Мак-Мастером виявився найефективнішим для діагностики кишкових цестодозів плідників коропових риб. Перший етап створення антигельмінтиків для риб. При створенні лікарського засобу «Цестозол» за основу діючої речовини взято ніклозамід – антигельмінтик з вираженою цестодоцидною дією. На вітчизняному ринку він був відомий під назвою фенасал. У препараті «Риболік» діючими речовинами були празиквантел та фенбендазол. Празиквантел згубно діє на цестод і деякі види трематод. Фенбендазол має виражений нематодоцидний вплив. Крім того, він виявився ефективним стосовно деяких видів цестод і трематод. У зв’язку з цим ми прогнозували, що «Риболік» буде високоефективним, широко спектральним і безпечним антигельмінтним препаратом. З’ясовано, що ніклозамід заводського виробництва із вмістом 98–99 % діючої речовини, має питому вагу 0,79 і тому є значно легшим за воду. Встановлено, що при нагріванні води і навіть у процесі доведення її до кипіння, ніклозамід не розчиняється і плаває на її поверхні. Ця сполука практично не розчинна у воді. Тому при внесенні її у суміші з комбікормом у воду, вона швидко вивільняється із кормової маси та спливає на її поверхню. Слід зауважити, що і наступні дві субстанції (празиквантел та фенбендазол) також мають подібні властивості. Визначення мінімальних ефективних доз препарату «Цестозол». Оптимальною дозою ніклозаміду для ссавців є 100 мг/кг маси тіла. Мінімальна рекомендована доза для коропа становить 660 мг/ кг маси тіла. У зв’язку з цим проведено тест-аналіз антицестодної ефективності зростаючих наступних доз ніклозаміду для риб: 100; 280; 470 та 660 мг/кг маси тіла. Із водойми, неблагополучної щодо ботріоцефальозу коропа, відбирали 35 екземплярів однорічки коропа. Цю кількість риб розділили на п’ять аналогічних 10 груп (n = 7) та визначили їх загальну групову масу. Кожну групу помістили в окремі акваріуми, які були наповнені 60 л відстояної води. По закінченню адаптаційного періоду (10 діб ) рибам дослідних груп до початку годівлі задавали визначені дози ніклозаміду. Її попередньо змішували з крохмальною суспензією, що містила в собі воду та 2 % крохмаль. Для цього визначену для групи вагу (у перерахунку на 100 % ДР) поміщали у мірний циліндр і до мітки 15 мл заливали приготованим крохмальним клейстером. Після активного перемішування, кожній рибині за допомогою шприца і молочного катетера через рот вводили по 2 см3 наявної суспензії. Так, рибам групи № 2 – суміш з умістом 100 мг ніклозаміду на 1 кг маси тіла, групи № 3 – 280; групи № 4 – 470 і групи № 5 – 660 мг/кг маси тіла (табл. 2). Рибам групи № 1 (контроль) ввели лише по 2 мл крохмального клейстеру. Таблиця 2 Ефективність ніклозаміду за ботріоцефальозної інвазії коропа, (n = 35) Ефективність препарату Показник рівня інвазії Група риб 1 2 3 4 5 Загальна маса тіла риб в групі, г Доза ДР, мг/кг 248 247 250 252 249 0 100 280 470 660 до початку досліду Е І, % 100 100 100 100 100 середня кількість яєць в 1 г фекалій 83 66 92 74 85 через 7 діб після дачі препарату Е І, % середня І І, екз./рибину 100 0 0 0 0 4 0 0 0 0 Е Е, % І Е, % 0 100 100 100 100 0 100 100 100 100 Наступним етапом досліджень була титрація оптимальної терапевтичної дози ніклозаміду за його індивідуального примусового введення. Дослід провели на території ставу № 6, що належить ПТРГ «Понебель», розташованому у Рівненській області. За попередньо проведеним паразитологічним дослідженням у цій водоймі діагностували спонтанну інвазованість однорічок коропа збудниками ботріоцефальозу (ЕІ – 76 %, ІІ – 3–8 екз./рибу). Після цього виловлено 50 риб, загальною масою 5750 г. За результатами досліджень фекалій, сформовано 5 груп риб (n = 10). Група № 1 слугувала контролем, а № 2–4 – дослідними. Кожну групу риб помістили в окремо відгороджений сіткою садок завбільшки 300 х 100 х 80 см. У його центрі розташували металеву годівницю. В адаптаційний період (10 діб) та час досліду (5 діб) кожній групі риб два рази на добу задавали комбікорм із розрахунку 10 % від загально групової маси тіла конкретної групи. У перший день досліду до початку годівлі кожній рибині з дослідних груп ввели по 2 мл крохмальної суспензії із зменшеною дозою ніклозаміду відповідно до даних, наведених у табл. 3. Рибам контрольної групи (№ 1) ввели лише відповідну дозу крохмальної суспензії без антигельмінтика. Таблиця 3 11 Ефективність ніклозаміду за ботріоцефальозної інвазії однорічок коропа лускатого, (n = 50) Група риб Загальна маса тіла риб в групі, г Доза ДР, мг/кг 1 2 3 4 5 1146 1138 1152 1148 1166 0 100 85 70 55 Показник рівня інвазії до початку досліду через 5 діб ЕІ, середня кількість ЕІ, середня ІІ, % яєць в 1 г фекалій % екз./рибину 80 108 90 5 80 115 0 0 70 96 0 0 70 104 30 2 80 110 60 3 Показник ЕЕ, % 0 100 100 57,2 25,0 За наступні 5 діб спостережень помітних клінічних ознак у поведінці риб всіх груп не зазначено. На шосту добу, у ході проведення неповного паразитологічного розтину з’ясовано, що у риб контрольної групи № 1 екстенсивність інвазії становила 90 % при середній інтенсивності інвазії 5 екз./особину. Риби дослідних груп № 2 та № 3, які одержали антигельмінтик у дозах відповідно 100 та 85 мг ДР/кг маси тіла були вільні від цестод. У риб груп № 4 та № 5 (дози препарату 70 та 55 мг/кг маси тіла) також спостерігали зниження екстенсивності та інтенсивності інвазії. Отже, за результатами проведених досліджень встановлено, що при індивідуальному дозуванні чутливість до ніклозаміду у збудників кишкових цестодозів риб аналогічна на цестод у ссавців. Тому ми продовжили відпрацьовувати лікарські форми та способи дегельмінтизації, які б забезпечували максимально швидке та повне поїдання рибами внесеної дози ЛКС. Визначення мінімальних ефективних доз препарату «Риболік». Проведено тест-аналіз антицестодної ефективності зростаючих сумарних доз ДР експериментального препарату «Риболік» для коропа: 12,5; 17,5; 20 та 22,5 мг/кг маси тіла. По закінченню адаптаційного періоду рибам дослідних груп, до початку годівлі ввели визначені сумарні дози ДР препарату «Риболік». Дослідження проводили за аналогією з ніклозамідом. Рибам групи № 1 (контроль) ввели лише по 2 см3 крохмальної суспензії. За наступні 7 діб спостережень змін у поведінці риб всіх груп не зазначено. При подальшому неповному паразитологічному розтині з’ясовано, що риби всіх дослідних груп були вільні від цестод. У риб контрольної групи виявили 5 екз./рибину ботріоцефал, ЕІ – 100 % (табл. 4). Таблиця 4 Ефективність препарату «Риболік» за ботріоцефальозної інвазії коропа лускатого, (n = 30) Група риб Загальна маса тіла риб в групі, г Доза ДР, мг/кг Показник рівня інвазії до початку досліду ЕІ, середня через 7 діб після дачі препарату ЕІ, середня ІІ, Показник ефективності ЕЕ, % ІЕ, % 12 % 1 2 3 4 5 661 663 660 670 668 0 12,5 17,5 20 22,5 100 100 100 100 100 кількість яєць в 1 г фекалій 77 69 81 85 72 % екз./рибину 100 0 0 0 0 5 0 0 0 0 0 100 100 100 100 0 100 100 100 100 Другий етап створення антигельмінтиків для риб. Обґрунтування вибору лікарської форми нових препаратів. Мінімальна ефективна доза ніклозаміду проти збудників ботріоцефальозу коропа становила 85 мг, діючих речовин (празиквантел + фенбендазол) – 12,5 мг/кг маси тіла. Застосування препаратів «Цестозол» та «Риболік» передбачали груповим методом і на значній площі водного дзеркала. Однак при цьому поїдання ЛКС було б нерівномірним. Тому було взято не мінімально ефективні визначені їх дози, а дещо вищі (100 мг/кг маси тіла ніклозаміду для препарату «Цестозол» і сумарну дозу (празиквантел + фенбендазол)– 15 мг/кг маси тіла для препарату «Риболік». На основі їх було відпрацьовано лікарську форму та способи дегельмінтизації, що забезпечувало максимально швидке та повне поїдання рибами внесеної дози ЛКС та встановлення нематодоцидної ефективності «Риболіку». Нами створено лікарську форму у вигляді мікрогрануляту, що має питому вагу понад одиницю та здатний повільно розкладатись у воді. Завдяки включенню спеціальних добавок, вдалося підсилити міцність гранул. Із загального числа випробовуваних нами зразків стабілізаторів кращим виявився засіб Е-466. У дозуваннях 0,25– 1,0 % він забезпечував зростання водостійкості у 5,25–14,88 раза. У зв’язку з тим, що антигельмінтні діючі речовини у воді повільно вивільняються та спливають на поверхню, до складу мікрогрануляту було включено одну із натуральних речовин (принаду). Це було борошно із підсмаженого насіння льону із розрахунку 1,0 % для рецептури препарату «Цестозол» та 2,0 % для препарату «Риболік». Таке співвідношення, відповідно до внесення кожного препарату до складу ЛКС, в перерахунку становить 0,02 % наявності принади. Дослідження фармакологічної сумісності діючих речовин у препаратах «Цестозол» та «Риболік». Як свідчать результати досліджень, мас-спектри препарату «Цестозол» та модельної суміші діючих речовин, що належать до його складу – практично ідентичні. Тому можна стверджувати, що вони є хімічно сумісними. «Цестозол» у порошку може зберігатися за результатами проведеного моніторингу щонайменше 6 місяців. На мас-спектрах препарату «Риболік» у “+” іонах упродовж 6 місяців всі інгредієнти збереглись у незмінному стані. Утворення нових продуктів (розкладу, окиснення, нейтралізації тощо) не спостерігали. Зважаючи на проведені дослідження складові препаратів «Риболік» та «Цестозол» є хімічно сумісними і можуть бути використані у запропонованих композиціях для виробничих потреб. 13 Обґрунтування схеми дегельмінтизації риб. Препарати «Цестозол» і «Риболік» запропоновані для боротьби з кишковими цестодозами коропових риб. «Риболік» є ефективним також щодо збудників філометроїдозу. Лікувальна доза гранульованої ЛКС (окремо для кожного із препаратів) за вагою є однаковою і становить 1,5 % від маси риби у водоймі. Добову дозу ЛКС необхідно задавати рівномірно розділивши на 5 частин із 2-годинним інтервалом упродовж доби. Інший корм у цей день давати не слід. Запропоновану нами дозу ЛКС ставові риби поїдають щоденно за температури водного середовища у межах 8 оС. Цей момент є досить важливим для цьоголіток, оскільки проведення осінньої дегельмінтизації суттєво зменшує відхід молодняку під час зимівлі та профілактує поширення цестодозних інвазій на початку наступного сезону у період інтенсивного росту риб. Третій етап створення нових антигельмінтиків для риб. Визначення терапевтичної ефективності препарату «Цестозол». Виробниче випробування препарату «Цестозол» на цьоголітках коропа середньою масою 27–36 г проведено у вирощувальному ставу № 40, що належить ПрАТ «Рівненська рибоводномеліоративна станція». Проведеним паразитологічним дослідженням встановлено, що у 42,1 % риб виявили змішану інвазію. У їх кишечнику знаходили одночасно ботріоцефалюси і кавії. Інтенсивність інвазії становила у середньому 13 екз./рибину. Лише збудників ботріоцефальозу (26,3 %) зареєстрували за інтенсивності інвазії 4 екз./рибину. Інтенсивність інвазії кавіями була дещо вищою (9 екз./рибину). Вона встановлена у 21,06 % досліджених риб. У 10,52 % коропів зареєстровано по 2 екз. збудника каріофільозу. Через сім діб після дегельмінтизації провели гельмінтологічний розтин 40 екземплярів риб для визначення ефективності препарату. При дослідженні внутрішніх органів риб збудників кишкових цестодозів не виявлено. Отже, застосування ЛКС, до складу якої входив новий антигельмінтний препарат «Цестозол» у дозі 2 % від корму та 1,5 % від маси риби у водоймі (ДР дорівнює 96 мг/кг маси риби), забезпечує 100 % її ефективність стосовно змішаних та моноінвазій риб, спричинених збудниками кишкових цестодозів. За результатами гістологічних досліджень органів риб після виробничих випробувань препарату «Цестозол» у тканинах серця, печінки, нирок, кишечнику патологічних змін не виявлено. Визначення терапевтичної ефективності лікарського засобу «Риболік». Терапевтичну ефективність препарату вивчали на дволітках коропа, спонтанно інвазованих збудниками філометроїдозу та ботріоцефальозу, що були відібрані з водойми рибгоспу у с. Русивель Гощанського району Рівненської області. Дослідним рибам в акваріумах № 2 та № 3 було задано ЛКС відповідно по 1,5 та 2,0 % до їх загальної маси тіла. Рибам контрольної групи (акваріум № 1) у цей день згодовували стандартний комбікорм у дозі 2 % від маси тіла. Гельмінтологічний розтин риб, проведений на 5-й день після дегельмінтизації, свідчить, що доза ЛКС з «Риболіком» у кількості 1,5 %, стосовно збудників філометроїдозу забезпечувала екстенсефективність на рівні 96,5 %, а за 14 ботріоцефальозу – 100 %. Доза ЛКС з «Риболіком» у кількості 2 % від маси тіла була більш ефективною і забезпечувала 100 % ефективність відносно збудників філометроїдозу та ботріоцефальозу. У риб контрольного акваріума (№ 1) виявлено збудників філометроїдозу (ЕІ – 85,7 %, ІІ – 5 екз.) та ботріоцефальозу (відповідно 40 % і 3 екз.). Паралельно з проведенням експерименту з визначення терапевтичної ефективності різних доз ЛКС з «Риболіком», від риб з кожного акваріума відібрали кров для проведення досліджень. Отримані результати наведено в табл. 5. Таблиця 5 Гематологічні показники дволіток коропа за дії різних доз лікарсько-кормової суміші з «Риболіком» (M±m, n = 3) Показники Гемоглобін, г/л Еритроцити, Т/л Лейкоцити, Г /л Тромбоцити, Г/л Лейкограма, % Лімфоцити Моноцити Мієлоцити Метамієлоцити Нейтрофіли П С Псевдоеозинофіли та еозинофіли Доза ЛКС до маси тіла дослідних риб, % 1,5 2,0 контроль 99,6±1,30*** 106±1,22*** 110,4±1,30 1,03±0,02*** 1,07±0,03*** 1,24±0,05 19,61±0,82* 27,65±3,25*** 18,98±0,93 29,6±0,86* 28,5±0,96* 17,82±0,74 76,4±0,84*** 6,3±0,38 4,0±0,40 3,5±0,39 3,0±0,0,18 3,6±0,33** 3,2±0,29 75,2±0,49*** 6,0±0,40 4,5±0,31 4,0±0,56 4,3±0,45 2,9±0,21*** 3,1±0,21 78,8±0,57 5,4±0,58 2,0±0,40 3,0±0,64 2,9±0,40 1,9±0,29 4,4±0,37 Примітки: *р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 порівняно з контрольною групою Згідно з даними гематологічних досліджень після застосування ЛКС з «Риболіком» у дозах 1,5 % та 2 % у дослідних групах порівняно з контролем виявлено вірогідне зниження вмісту гемоглобіну і кількості еритроцитів та збільшення загальної кількості лейкоцитів і тромбоцитів (р < 0,05). Аналіз показників лейкограми свідчить, що під впливом цих доз ЛКС відбувалося зменшення відсотока лімфоцитів, псевдоеозинофілів і збільшення загальної кількості нейтрофілів та моноцитів порівняно з показниками контрольної групи. Четвертий етап створення нових антигельмінтиків для риб. З метою визначення періоду каренції для безпечного використання риби як харчового продукту вивчено динаміку змін вмісту залишкових кількостей ніклозаміду у м’язовій тканині коропів після дегельмінтизації їх препаратом «Цестозол». Дослід проводили на 40 екземплярах однорічок коропа, середня маса яких становила 35 г. Рибу розділили на дослідну (n = 30, загальна маса 1060 г) та контрольну (n = 10, загальна маса 346 г ). Кожну групу розмістили в окремий акваріум ємністю 80 дм3. Через добу після згодовування рибам ЛКС з «Цестозолом» уміст ніклозаміду у м’язовій тканині коропа становив 42,5 мкг (без проведення кислотного гідролізу) та 196,9 мкг (з проведенням кислотного гідролізу). На 20-ту добу після дегельмінтизації препарат повністю був відсутній у м’язовій тканині риб (табл.6). 15 Таблиця 6 Показники динаміки виведення ніклозаміду із м’язової тканини коропа після дегельмінтизації препаратом «Цестозол» Доба 1 6 15 20 Вміст ніклозаміду у м’язовій тканині риб без проведення гідролізу після гідролізу мкг у пробі мг/кг мкг у пробі мг/кг 42,5 4,25 196,9 19,7 4,48 0,45 56,29 5,63 0 9,72 0,97 0 0 - Отже, рибу для реалізації у торгівельні мережі, можна виловлювати не раніше 3-тижневого терміну після проведення дегельмінтизації препаратом «Цестозол». Обґрунтування економічної доцільності дегельмінтизації риб. Зважаючи на результати проведених досліджень, окупність однієї гривні затрат для препарату «Риболік» була досить високою. Проте, окупність затрат ранньовесняної дегельмінтизації у квітні у 5 разів більша ніж літньої, проведеної у липні і становила відповідно 290,9 та 57,14 гривень. ВИСНОВКИ У дисертаційній роботі, на основі аналізу досліджень, наведено теоретичне обгрунтування і новий методичний і практичний підхід щодо запобігання та боротьби з поширенням збудників інвазійних хвороб коропових риб в умовах ставових господарств п’яти областей Західного регіону України. Для групової дегельмінтизації риб апробовано два комплексні препарати на основі діючих речовин з різних хімічних груп. Проведено їх доклінічні і клінічні дослідження, а також вдосконалено схему проведення дегельмінтизації риб. 1. Найпоширенішими паразитами ставових риб є кишкові цестодози (B. gowcongensis, C. fimbriceps і K. sinensis) та нематода (Ph. lusiana). Екстенсивність інвазії за каріофільозу – 30–62 %, кавіозу – 3,6–71,0 %, ботріоцефальозу – 3,2– 36,0 %. Філометроїдоз найрозповсюдженіший у Хмельницькій, Тернопільській та Львівській областях (екстенсивність інвазії – 86; 82 та 80 % відповідно). У Рівненській області філометроїдоз виявляли лише в господарствах трьох районів. Не зареєстровано цю інвазію на Волині. 2. Пік ботріоцефальозу цьоголіток коропа спостерігали у середині серпня (екстенсивність інвазії – 38–40 % при середній інтенсивності інвазії – 1,74 екз.). Восени інвазованість знижувалася до 12–16 % за інтенсивності інвазії 1,33 екз. 3. У червні середня екстенсивність інвазії кавіозу становила 19,5 % при середній інтенсивності інвазії – 2,2 екз. Пік кавіозної інвазії спостерігали у серпні (екстенсивність інвазії – 76,8 % при інтенсивності інвазії – 5,4). У червні екстенсивність каріофільозної інвазії становила 2 % при середній інтенсивності – 1,9 екз; екстенсивність інвазії продовжувала наростати щомісячно і до середини вересня досягла 63,3 % при середній інтенсивності – 5,7 екз. У подальшому відбувалося зниження показників інвазованості риб. 16 4. За порівняння трьох методів кількісних копроскопічних досліджень кишкових паразитозів риб встановлено, що метод Мак-Мастера є найефективнішим. Кількість яєць гельмінтів за його використання виявляли більше на 22,7 – 38,5 %. 5. Експериментально доведено, що додавання стабілізатора із групи похідних целюлози (Е-466) у кількості 0,5–1,0 % сприяє зростанню водостійкості такої лікарської форми у 5,6–11,9 раза. Додаткове внесення до складу мікрогрануляту принади забезпечує скорочення періоду поїдання лікувально-кормової суміші рибами на 32–43 %. 6. Оптимальною дозою лікувально-кормової суміші є 1,5 % від розрахункової маси риб. Згодовування препаратів «Цестозол» та «Риболік» у складі гранульованого корму з додаванням водостійких компонентів дає змогу на 3–4 тижні пролонгувати осінній сприятливий період дегельмінтизації риб (за температури води від 14 оС до 8 оС). 7. Дегельмінтизація риб лікувально-кормовою сумішшю із препаратом «Цестозол»( суміш містить 2 % препарату) п’ятьма рівними частинами впродовж дня забезпечує високу (100 %) ефективність щодо моно- та змішаних гельмінтозів коропа, спричинених збудниками кишкових цестодозів. 8. Дегельмінтизація риб лікувально-кормовою сумішшю із «Риболіком» (суміш містить 1 % препарату) п’ятьма рівними частинами впродовж дня забезпечує високу ефективність щодо моно- та змішаних гельмінтозів коропа, спричинених збудниками кишкових цестодозів (100 %) та збудників філометроїдозу (96,5 %). 9. Після проведення дегельмінтизації риби у ставах препаратами «Цестозол» та «Риболік» її можна виловлювати для реалізації у торгівельній мережі не раніше ніж через 21-ну добу. 10. Встановлено, що окупність 1 гривні затрат на проведення весняної та літньої дегельмінтизації коропа у дорощувальних ставах внаслідок згодовування лікувально-кормової суміші з препаратом «Риболік» є достатньо високою. Проте, окупність затрат ранньовесняної дегельмінтизації (квітень) у 5 разів більша ніж літньої, проведеної у липні і становить 290,90 та 57,14 гривень відповідно. ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 1. Для профілактики та лікування каріофільозу, кавіозу, ботріоцефальозу прісноводних риб пропонується застосовувати антигельмінтики «Цестозол» (РП АВ-03854-01-12) та «Риболік» (РП АВ-03855-01-12), згідно з настановами щодо їх використання. 2. Препарат «Риболік» є досить ефективним при нематодозах, і може використовуватися для профілактики та лікування риб, хворих на філометроїдоз. 3. Методичні рекомендації «Попередження та ліквідація ботріоцефальозу цьоголіток коропа в ставових рибних господарствах», затверджені Науковометодичною радою Державного Комітету ветеринарної медицини України (протокол № 1 від 20 грудня 2007 року) рекомендовано до впровадження у рибних господарствах України. 17 4. Методичні рекомендації «Основи виготовлення та застосування лікарськокормових сумішей (ЛКС) для оздоровлення прісноводних риб від хвороб бактеріальної та інвазійної етіології», затверджені Науково-методичною радою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України (протокол № 1 від 24 грудня 2011 року) рекомендовано до впровадження у рибних господарствах України. СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Статті у фахових наукових виданнях: 1. Збожинська О. В. Визначення терапевтичної дози препарату Цестозол при гельмінтозах коропа / О. В. Збожинська, А. В. Березовський // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2006. – № 98. – С. 74–76. (Здобувач брала участь у проведенні експериментальних досліджень і підготувала статтю до друку). 2. Березовський А. В. Розробка антигельмінтиків для дегельмінтизації риб та обґрунтування тактики їх застосування / А. В. Березовський, О. В. Збожинська // Збірник наукових праць Луганського Національного аграрного університету: ветеринарні науки. – 2007. – № 78/101. – С. 29–35. (Здобувач брала участь у формуванні та дослідженні препаратів). 3. Збожинська О. В. Екскреція ніклозаміду з м’язової тканини коропа після дегельмінтизації цестозолом / О. В. Збожинська, Г. П. Воловик, А. В. Березовський // Вісник Сумського Національного аграрного університету. – 2007. – № 2 (18). – С. 55–59. (Здобувач провела підбір літератури з питання, брала участь у проведенні експериментальних досліджень). 4. Збожинська О. В. Хіміотерапія кишкових цестодозів коропа / О. В. Збожинська, Г. П. Воловик, А. В. Березовський // Ветеринарна медицина України. – 2007. – № 6. – С. 22–23. (Здобувач брала участь у проведенні експериментальних досліджень і підготувала статтю до друку). 5. Мандигра М. С. Епізоотична ситуація в рибницьких господарствах Рівненщини / М. С. Мандигра, О. В. Збожинська // Ветеринарна медицина: міжвідомчий тематичний. науковий збірник Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини Української академії аграрних наук. – 2008. – Вип. 90. – С. 311–315. (Здобувач провела дослідження, обробку та аналіз результатів, написала статтю). 6. Збожинська О. В. Мас-спектрометричний моніторинг активно діючих речовин нових антигельмінтиків Риболік та Цестозол на предмет їх фармацевтичної сумісності / О. В Збожинська, А. В. Лисиця, А. В. Березовський // Науковий збірник Сумського Національного аграрного університету. – 2009. – № 3 (24). – С. 28–33. (Здобувач брала участь у проведенні експериментальних досліджень і підготовці матеріалу до друку). Методичні рекомендації: 7. Юськів І. Д. Попередження та ліквідація ботріоцефальозу цьоголіток коропа в ставкових рибних господарствах: методичні рекомендації / І. Д. Юськів, 18 А. В. Березовський, О. В. Збожинська. – К. 2008. – 16 с. (Здобувач брала участь у проведенні досліджень, узагальненні результатів, написанні рекомендацій). 8. Березовський А. В. Основи виготовлення та застосування лікарсько-кормових сумішей (ЛКС) для оздоровлення прісноводних риб від хвороб бактеріальної та інвазійної етіології: методичні рекомендації / А. В. Березовський, Р. В. Петров, Ю. В. Лобойко, О. В. Збожинська. – К. 2013. – 36 с. (Здобувач брала участь у проведенні досліджень, узагальненні результатів). Наукові праці апробаційного характеру: 9. Збожинська О. В. Експериментальне визначення каренції рибопродукції після дегельмінтизації коропа / О. В. Збожинська, А. В. Березовський // Міжнар. наук.практ. конф. мол. вчених, присв. 30-й річниці заснування Сумcького національного аграрного університету, 4–6 квіт. 2007 р.: тези доп. – 2007. – Ч. 1. – С. 139–140. (Здобувач брала участь у проведенні досліджень, узагальненні результатів, написанні статті). 10. Збожинська О. В. Аналіз епізоотичної ситуації в рибопромислових водоймах Рівненської та Хмельницької областей / О. В. Збожинська // Міжнар. наук.-практ. конф. молод. вчених, аспірантів та докторантів, 15–16 трав. 2008 р.: тези доп. – Біла Церква, 2008. – С. 40–41. (Здобувач брала участь у проведенні досліджень, узагальненні результатів, написанні статті). 11. Збожинская О. В. Эпизоотологический мониторинг гельминтозов пресноводных рыб Западного региона Украины / О. В. Збожинская // «Молодежь, наука и аграрное образование»: Научн.-практ.конф. посвященная 70–летию образования Витебской области. – Витебск, 2008. – С. 34–35. (Здобувач брала участь у проведенні досліджень, узагальненні результатів, написанні статті). 12. Збожинська О. В. Обґрунтування економічної доцільності дегельмінтизації коропа за ботріоцефальозної інвазії / О. В. Збожинська // Наук.-практ. конф. виклад., аспірант. та студентів Сумського національного аграрного університету, 20–23 квіт. 2009 р.: тези доп. – 2009. – Т. 3. – С. 119. (Здобувач брала участь у проведенні досліджень, узагальненні результатів, написанні статті). 13. Мандигра М. С. Епізоотологічний моніторинг паразитарних хвороб риб у Західному регіоні України / М. С. Мандигра, Г. П. Воловик, В. С. Мошинський, О. В. Збожинська // Шляхи збереження і відновлення рибництва та водних екосистем у Поліському регіоні: Всеукраїнська наукова конференція. Збірник наукових праць: тези доп.– Рівне, 2011. – С. 41–53. (Здобувач брала участь у проведенні досліджень, узагальненні результатів, написанні статті). 14. Збожинська О. В. Змішані інвазії коропових риб – актуальна проблема рибовідної галузі / О. В. Збожинська, Г. П. Воловик, Б. В. Максимюк // Х Міжнар. конгрес. спец. ветмедицини, 4–5 жовт. 2012 р.: тези доп. – К., 2012. – С. 97–98. (Здобувач брала участь у написанні статті). Статті в інших виданнях: 19 15. Збожинська О. В. Терапія кишкових цестодозів коропа / О. В. Збожинська, Г. П. Воловик, А. В. Березовський // Здоров’я тварин і ліки. – 2007. – № 6 (67). – С. 14. 16. Айшпур М. В. Проблеми іхтіопаразитозів у Хмельницькій області / М. В. Айшпур, В. П. Циц, С. Д. Пластун, Г. В. Воловик, О. В. Збожинська // Проблеми здоров’я гідробіонтів у сучасних умовах. – Рівне: Волинська обласна друкарня, 2009. – С. 225–230. АНОТАЦІЯ Збожинська О. В. Гельмінтози ставових риб Західної України (поширення та вдосконалення заходів боротьби). – На правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія. – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2014. У дисертації викладено матеріали з вивчення паразитологічної ситуації у рибних господарствах Західного регіону України. Доведено високу лікувальну та профілактичну ефективність створених антигельмінтних препаратів для риб «Цестозол» та «Риболік». Вивчено фармацевтичну сумісність діючих речовин препаратів та стабільність композицій рецептів загалом. Експериментально встановлено їх оптимально ефективні дози та період каренції. Теоретично обґрунтовано нову схему застосування антигельмінтних препаратів незалежно від температури водного середовища у складі лікувальнокормових сумішей та доведено високу терапевтичну і економічну їх ефективність. Експериментальними дослідженнями встановлено, що згодовування лікувально-кормової суміші з препаратом «Риболік» або «Цестозол» чотирма рівними частинами впродовж дня, у загальній кількості 1,5 % від розрахункової маси риби забезпечує 100 % ефективність відносно гельмінтозів коропів, інвазованих збудниками кишкових цестодозів та 96,5 % – щодо збудників філометроїдозу. Препарати повністю виводяться із м’язової тканини риб на 20-ту добу після лікування. Основні результати праці дали змогу запропонувати до виготовлення і використання в Україні ефективних вітчизняних антигельмінтних препаратів для риб. Ключові слова: короп, ботріоцефальоз, кавіоз, каріофільоз, філометроїдоз, «Риболік», «Цестозол», гематологічні та паразитологічні показники, лікувальнокормова суміш. АННОТАЦИЯ Збожинская О. В. Гельминтозы прудовых рыб Западной Украины (распространение и усовершенствование мер борьбы). – На правах рукописи. 20 Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.11 - паразитология. – Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2014. В диссертации изложены материалы по изучению паразитологической ситуации в рыбоводческих хозяйствах Западного региона Украины. Доказана высокая лечебная и профилактическая эффективность антигельминтных препаратов для рыб «Цестозол» и «Рыболик». Изучена фармацевтическая совместимость действующих веществ препаратов и стабильность композиций рецептов в целом. Экспериментально установлено их оптимально эффективные дозы, период каренции. Данные эпизоотологического мониторинга свидетельствуют, о том что наиболее распространенными заболеваниями рыб являются трематодозы: диплостомоз и постодиплостомоз; моногеноидозы: гиродактиллёз и дактилогироз; цестодозы: кавиоз, кариофиллёз, ботриоцефаллёз; среди нематодозов: филометроидоз; лигулидозы: лигуллёз; крустацеозы: лернеоз, аргуллёз. Возбудители этих болезней паразитируют преимущественно во всех возрастных группах карпообразных, как в прудах, так и в естественных водоемах. Наблюдение сезонной и возрастной динамики ботриоцефалеза карпа показали, что наиболее интенсивно поражаются мальки в июле (экстенсивность инвазии– 36 %) и августе (экстенсивность инвазии –40 %), когда в прудах создаются благоприятные условия – большое количество циклопов и соответствующий температурный режим. Двухлетки карпа наиболее поражены возбудителем ботриоцефаллёза в июле–августе (экстенсивность инвазии соответственно 24 % и 36 %). Спад заболеваемости происходит в осенние месяцы. Изучение динамики экстенсивности и интенсивности кариофиллёзной и кавиозной инвазии карпа в течение вегетационного периода выращивания показало, что пик заболеваемости мальков кариофиллёзом приходится на август–сентябрь и в среднем доходит до 63 %. Двухлетки карпа заражаются в апреле–мае, как только они пересажены в нагульные пруды. Среди рыб этой группы пик заболевания отмечали в июле– августе. В августе экстенсивность инвазии в среднем по прудам составила 82,7 %. В июле–августе среди сеголеток наблюдается пик заболеваемости кавиозом, средняя экстенсивность инвазии достигает 76,8 %. Спад заболеваемости приходится на осень. Пик инвазированости двухлеток возбудителями кавиоза приходится на средину лета и в июле достигает 81,7 %. С приходом осени за счет отмирания гельминтов, завершивших свой жизненный цикл, зараженность уменьшается в сентябре до 22,9 %. Однако в обеих возрастных группах возбудители этих двух заболеваний чаще (80 %) наблюдались в форме ассоциированной гельминтозной инвазии. Сравнение эффективности копроскопических методов диагностики кишечных гельминтозов рыб показало, что количественный метод диагностики по МакМастеру является наиболее эффективным для диагностики кишечных цестодозов пресноводных рыб. Для дегельминтизации прудовых рыб с моно- и смешанными кишечными цестодозами рекомендуется применять лечебно-кормовую смесь с препаратом 21 «Цестозол» или «Рыболик» в количестве 1,5 % от массы тела, которую равномерными 5 частями вносят в течение дня в воду. Это, в отличие от существующих рекомендаций, при которых дегельминтизация допускается при температуре выше 14 0С, позволяет проводить ранневесенние и позднеосенние дегельминтизации при температуре воды в пределах 8–14 0 С. На масс-спектрах двух модельных смесей все действующие вещества препаратов в течение 6 месяцев сохранились в неизмененном состоянии. Образование новых продуктов (расщепление, окисление, нейтрализация и т.п.) не наблюдалось. Следовательно, действующие вещества препаратов «Рыболик» и «Цестозол» являются химически совместимыми и могут быть использованы в предлагаемых композициях для производственных нужд. Экспериментальными исследованиями установлено, что скармливание лечебно-кормовой смеси с препаратом «Цестозол» или «Рыболик» четырьмя равными частями в течение дня, в общей сложности 1,5 % от расчетной массы рыбы обеспечивает 100 % эффективность в отношении карпов, инвазированных возбудителями кишечных цестодозов и 96,5 % – при филометроидозе. Препараты полностью выводятся из мышечной ткани рыб на 20-е сутки после дегельминтизации. Наличие двух антигельминтиков на основе действующих веществ из разных классов химических соединений дает практическую возможность проводить ротацию препаратов в хозяйствах для предотвращения развития резистентности возбудителей гельминтозов к антигельминтикам. Ключевые слова: карп, ботриоцефаллёз, кавиоз, кариофиллёз, филометроидоз, «Рыболик», «Цестозол», гематологические и паразитологические показатели, лечебно- кормовая смесь. ANNOTATION Zbozhynska O. Нelminthiasis of pond fishes in Western Ukraine (spreading and improvementg of control measures.) – Manuscript. Dissertation is to obtain sientific degree – Candidate of veterinary sciences, specialty 16.00.11 – Parasitology. – National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2014. In dissertation are expounded the materials on the study of parasitology situation in fish farms in Western Ukraine. Proved high effectiveness of treatment and prevention of anthelmintic drugs for fish "Tsestozol" and "Rybolik", was studied pharmaceutical compatibility of active substances of new products and the stability of the compositions of recipes in general. Experimentally determined their optimal effective doses and withdrawal period. Theoretically grounded new scheme of anthelmintic drugs regardless of the temperature of the water environment as part of treatment and feed mixtures and demonstrated high therapeutic and cost-effectiveness. Experimental studies have established that feeding with therapeutic feedstuffs "Rybolik" or "Tsestozol" four equal installments throughout the day , a total of 1,5 % of 22 the estimated mass of fish provides 100 % efficiency with respect to carp helminths infested by pathogens of enteric cestodosis and at the level of 96,5 % – for philometroidosis pathogens. Preparations entirely derived from muscle tissue of fish on the 20th day after treatment. The main results of the work made it possible to offer for production and use in Ukraine domestic effective anthelmintics for fish. Keywords: carp, botriocephalosis, kaviosis, cariofilosis, philometroidosis "Rybolik", "Tsestozol", hematological and parasitological parameters, treatment and feedstuffs.
