ПУХЛИНИ Пухлина – неоплазма, необластома – це патологічне розростання тканин, що характеризується неконтрольованим ростом за рахунок розмноження атипових клітинних елементів, різноманітністю (поліморфізмом) будови і відносною автономністю в організмі. Розростання патологічної тканини не координується з ростом нормальних тканин, перевищує його і не зникає після ліквідації причин, які викликали це розростання. Пухлина складається із: 1. Власної тканини (паренхіми) 2. Строми – підтримуючої тканини: судин, нервів, сполучної тканини Метастаз – це вторинна пухлина, яка походить від материнської. Не зв’язана з нею анатомічно, але ідентична за цитологічною і гістологічною будовою. Шляхи метастазування: 1. Через лімфатичні судини (лімфогенний шлях). Він найсприятливіший, оскільки пухлина до певного часу обмежена регіонарними лімфовузлами. 2. Через кровоносні судини (гематогенний шлях). Прогноз несприятливий, оскільки процес швидко розповсюджується на віддалені органи. Клінічні ознаки та розвиток захворювання в разі злоякісних та доброякісних пухлин. Доброякісні пухлини 1. Мають будову нормальної тканини (жирової, кісткової, хрящової, м’язової та інш.) 2. Характеризуються повільним ростом, мають капсулу, чіткі контури. 3. Не метастазують і не рецидивують. 4. Ростуть експансивно (розсуваючи і відтісняючи тканини). 5. Не дають ракову кахексію, 6. Рідко вкриваються виразками і не розпадаються. Злоякісні пухлини 1. Мають необмежений, неконтрольований ріст. 2. Швидко ростуть, вростають в навколишні тканини, руйнуючи їх (інфільтруючий ріст). 3. Мають атипову клітинну і тканинну будову. 4. Дають регіонарні та генералізовані метастази. 5. Рецидивують 6. Дають загальну інтоксикацію і виснаження організму (кахексію). Поняття про передракові захворювання Передракові захворювання – це різні процеси і стани, які передують злоякісним пухлинам і нерідко на них перетворюються. Виділяють дві форми передраку: Облігатний – це захворювання, які неминуче переходять в рак (поліпоз товстої кишки, шлунка, фіброзно-кістозні мастопатії, пігментна ксеродерма шкіри та ін.); Факультативний – коли перехід не обов’язків. Але можливий в 1-5% випадків (хронічні запальні захворювання,виразки, ерозії, кератози, деякі доброякісні пухлини, рубці після опіків). Класифікація пухлин залежно від вихідної тканини Доброякісні, Эпітеліальні 1. Папілома – з васкуляризованої сполучної тканини. Вкритої багатошаровим плоским епітелієм. Може бути плоскою або у вигляді бородавки. Мало турбує. При розміщенні в кишечнику, сечовому міхурі, нирковій коханці може дати кровотечу. Аденома – пухлина залозистої тканини, яка має будову залози. Розвивається в молочній, щитоподібній залозах, яєчниках.залозні Дермоїдна киста (дермоїд) – із ембріональних зачатків ектодерми (пухлина з порожниною). Це фібробластне утворення, вкрите зсередини епідермісом, містить сальні маси, волосся, зуби. Злоякісні Эпітеліальні Рак – із залозистого і покривного епітелію. Складається із фібробластної тканинної строми з розвинутими лімфатичними та кровоносними судинами і паренхіми з епітеліальних клітин, розміщених у вигляді окремих осередків. Якщо строми мало і пухлина складається з великих осередків – це мозкоподібний рак; якщо перемагає сполучно- тканинна основа - це скір; залозиста форма – це аденокарцинома. аденокарцинома мозкоподібний рак Сполучно– тканинні Фіброма розвивається з волокнистої сполучної тканини і містить фібробласти. Розрізняють тверду і мяку фіброми. Ліпома – містить жирову тканину з прошарками із сполучної тканини. Локалізується в підшкірній жировій клітковині і може досягати дуже великих розмірів. 3. Хондрома – із зрілої хрящової тканини, нерухома. Різко деформує кістку. Уражає фаланги пальців, суглобові поверхні пальців, кістки таза, ребра, лопатку, трахею, гортань. 4. Остеома – із зрілої кісткової тканини, щільна, бугриста. Локалізується в метафізі довгих трубчастих кісток, на ребрах, тазових кістках, лопатках. Саркома – із незрілої сполучної тканини. Швидкий інфільтративний ріст, ранні метастази і часті рецидиви. На розрізі нагадує м’ясо риби. Розрізняють: фібросаркоми, ліпосаркоми, хондросаркоми, остеосаркоми. Судинні 1. Ангіома: гемангіома – із стінок кровоносних судин. Розрізняють капілярну (просту), кавернозну (печеристу) і розгалужену ангіому 2. Лімфангіома – із лімфатичних судин. 1. Ангіосаркома. 2. Лімфосаркома. Розвивається у молодих, швидко росте, проростає і руйнує прилеглі тканини. М’язові 1. Міома: рабдоміома – із поперечносмугастих м’язових волокон; лейоміома – із гладких м’язових волокон. Має капсулу, іноді досягає великих розмірів, розвивається в матці, кишечнику, сечовому міхурі. Міосаркома. Нервові 1. Невринома – пухлина периферійних нервів і задніх корінців спинного мозку, яка розвивається за ходом нервових стовбурів, дуже щільна і болюча. 2. Гліома – пухлина головного і спинно- го мозку, що виходить із нейроглії. 1. Нейросаркома Мішані пухлини Тератома – ембріонального походження (зачатки різних органів: кістки, зуби, волосся та інш.) Клінічні стадії злоякісних пухлин та клінічні групи хворих. Залежно від розмірів пухлини, проростання в прилеглі органи і наявності метастазів розрізняють 4 стадії пухлин. 0 стадія – пухлина не вийшла за межі тканини, з якої вона росте (рак in situ). I стадія – пухлина розміром до 3 см в діаметрі, метастазів не має, лімфатичні вузли не уражені. II стадія – пухлина розміром до 5 см в діаметрі, проростає в глибокі шари стінки органа, є поодинокі регіонарні метастази. III А стадія – пухлина розміром понад 5 см в діаметрі, поширюється за межі органа, з якого росте, є поодинокі регіонарні метастази. III Б стадія – множинні регіонарні метастази незалежно від розмірів пухлини. IV стадія – проростання пухлини в прилеглі органи, віддалені метастази Міжнародна класифікація по системі TNM. Індекс Т (tumor) – це ромір пухлини (стадії Т1 – Т4 ). Індекс N (nodulus)- характеризує ураження регіонарних лімфатичних вузлів: N0 – метастазів не має; N1 – є метастази в регіонарні лімфатичні вузли; N2 – є метастази в лімфатичних вузлах другого порядку; N3 - є метастази в віддалених лімфатичних вузлах. M (metastasus) – наявність віддалених гематогенних або лімфогенних метастазів в органи: М0 –метастазів немає; М1 – метастази є. Клінічні групи хворих. ІА клінічна група – хворі з підозрою на злоякісну пухлину. ІБ клінічна група – хворі з передпухлинними захворюваннями і доброякісними пухлинами. ІІА клінічна група – хворі із злоякісними пухлинами, які підлягають радикальному лікуванню. ІІІ клінічна група – хворі після радикальної операції і рецидивів. ІV клінічна група – хворі з пізніми стадіями злоякісних пухлин. Лікування доброякісних та злоякісних пухлин Доброякісні пухлини підлягають видаленню оперативним шляхом. Для лікування злоякісних пухлин застосовують комплексну терапію: операцію, променеву терапію, поліхіміотерапію, гормонотерапію, імунотерапію, симптоматичну терапію. Оперативне лікування – найрадикальніший, а при деяких локалізаціях єдиний метод лікування. Проводять такі операції: звичайні радикальні, розширені радикальні, комбіновані, надрадикальні, умовно – радикальні, паліативні, симптоматичні. Звичайна радикальна операція – це видалення пухлини в межах здорових тканин з регіонарними лімфатичними вузлами. Розширена операція – це видалення органа або його частини з розширенням меж резекції, а також регіонарних лімфатичних метастазів. Надрадикальна операція – це видалення органа, який вона проростає і суміжних органів, які вона проростає. Паліативна операція – видалення пухлини, але не завжди в межах здорових тканин і без видалення регіонарних лімфатичних вузлів. Симптоматична – не гастроентероанастомоза). передбачає видалення пухлини (накладання Променеву терапію (рентгенотерапію або радіотерапію) застосовують у 60-70% онкологічних хворих. Розрізняють близькофокусну, глибоку і внутрішньотканинну променеву терапію. Найбільш чутливими до даного лікування є рак шкіри, нижньої губи, шийки матки. Поліхіміотерапевтичне лікування – це застосування препаратів, що затримують ріст і розвиток злоякісних пухлин. Хіміопрепарати поділяють на 4 групи: 1. алкілуючі – засоби, які порушують обмін речовин в клітинах (сарколізин, циклофосфан та ін.); 2. антиметаболіти – препарати, які порушують синтез ДНК і РНК клітин (метотрексат, 5-фторурацил та ін.); 3. протипухлинні антибіотики – блокують синтез ДНК і РНК (актиноміцин, руброміцин); 4. рослинні препарати – мітотичні отрути (вінбластин, вінкристин). Гормональна терапія застосовується при гормональнозалежних пухлинах статевих органів – молочної залози. Застосовують жіночі статеві гормони, чоловічі гормони, гормони кори наднирників. Імунотерапія: активна (посилює імунологічну відповідь організму на пухлину); пасивна (введенні в організм людини готових антитіл); адаптивна (введення імунокомпетентних клітин); елімінаційна (введення препараті, які знешкоджують речовини, що блокують імунологічну відповідь). Симптоматичне лікування включає призначення наркотичних і ненаркотичних анальгетиків, препаратів, що поліпшують роботу серця і легень, дезінтоксикаційна терапія, вітаміни, снодійні засоби. Організація онкологічної служби в Україні. Етіологія. Уявлення про доброякісні та злоякісні пухлини. Клінічні ознаки й перебіг доброякісних та злоякісних процесів. Класифікація пухлин залежно від вихідної тканини. Форми росту злоякісних пухлин. Оцінювання поширення процесу, поділ на стадії за системою ТНМ. Діагностика новоутворень, значення діагностики пухлин на ранніх стадіях розвитку, лікування при передракових захворюваннях. Поняття про радикальне і паліативне лікування злоякісних пухлин: хірургічне, променеве, гормональне, симптоматичне, комбіноване. Вакцино- та фотодинамічна терапія. Комплексна терапія злоякісних пухлин і необхідність застосування хірургічного лікування. Значення загальної диспансеризації населення. догляд за онкохворими; участь у перев’язках післяопераційних хворих; профілактика пролежнів; оволодіння деонтологічними навичками під час спілкування з онкохворими; виявлення ознак пухлинного процесу Пухлини товстої і прямої кишок. Діагностика та лікування. Роль профілактичних обстежень у ранній діагностиці пухлин. Особливості догляду за хворими зі штучними норицями. Поняття про доброякісні та злоякісні пухлини, їхня класифікація. Клінічна картина доброякісних і злоякісних пухлин, профілактика та лікування. Організація онкологічної служби в Україні. Значення загальної диспансеризації в ранній діагностиці пухлин.
