Як розпізнати фейк Читайте більше ніж заголовок Заголовок – найважливіша частина новини, статті чи допису. Прочитавши заголовок читач вирішує чи цікавить його матеріал і чи буде він читати його повністю. У 2018 році сатиричне видання The Science Post опублікувало “новину” про те, що 70% користувачів мережі Facebook коментують і поширюють наукові статті, прочитавши лише заголовок. Цю “статтю” поширили десятки тисяч людей (станом на квітень 2021 року понад 193 тисячі поширень). Цікаво, що поширювали цю статтю попри те, що друга частині статті – це безсенсовий набір слів. Посилання Утім, такий жарт спонукав науковців з Колумбійського університету провести справжнє дослідження Social Clicks: What and Who Gets Read on Twitter? Посилання Його результати – майже 60% користувачів не відкривають посилання, які поширюють і лайкають. Згодом Twitter навіть запускав спеціальну функцію, яка мала б спонукати користувачів читати статті перед тим, як їх поширити. Посилання ЯК РОЗПІЗНАТИ ФЕЙК 2 Чому поширювати щось не читаючи більше ніж заголовок – це не правильно, а часом навіть небезпечно? Бо не завжди те, що написано в заголовку є правдою. Часом це може бути відверта брехня (у випадку пропаганди чи інформаційних атак). Часом це клікбейт – матеріали, де заголовок може взагалі не відповідати суті повідомлення. В обох випадках читача за допомогою маніпуляцій вводять в оману і використовують у своїх цілях автори повідомлень. А часом журналісти банально не можуть вмістити всю важливу інформацію в заголовок. Тоді скорочення повідомлень призводять до узагальнень, які можуть бути потрактовані неправильно, якщо не розуміти контексту. Перевіряйте джерело, що опублікувало новину Поширюйте інформацію лише з надійних джерел. Якщо ви не знаєте цього джерела або у вас є сумніви в його надійності – найкращим рішенням буде не поширювати його повідомлення. Якщо ж на вашу думку інформація є важливою – спробуйте знайти підтвердження у тих джерелах, яким ви довіряєте. А сайти-сміттярки ми радимо не читати. Посилання Натомість рекомендуємо підписатися на проект “По той бік новин”, який розвінчує фейки. Посилання ЯК РОЗПІЗНАТИ ФЕЙК 3 Перевірте актуальність дати і часу Ця новина про те, що з 6 квітня на вулицях України не можна буде перебувати без захисної маски, парки та сквери можна відвідувати тільки для вигулу тварин і при службовій необхідності. Не можна також виходити на спортивні та дитячі майданчики. Джерело новини – “Німецька хвиля”. Загалом – це надійне та авторитетне джерело інформації. Утім, якщо цю новину запостити в соцмережі, то можна спричинити безпідставну хвилю паніки чи обурення. Безпідставну, бо це новина річної давності. Але якщо читач буде не уважним, або поширювач зробить скріншот без дати, то перед нами потенційно віральний фейк. Посилання Хто автор? Чи відомий вам автор матеріалу? Чи можна йому довіряти? Чи вказаний він узагалі чи інформація подається анонімно? Якщо автора ви не знаєте або не можете довіряти, якщо джерело анонімне і при цьому публікує інформацію, яку перевірити неможливо, такі повідомлення без скрупульозної перевірки поширювати не варто. На які джерела посилаються в новині? Хто є джерелом інформації у новині? На кого автор повідомлення посилається? У середовищі антивакцинаторів масово поширюють відео у якому “експерт з медицини” розповідає нісенітниці про нанороботів і вакцини. Що важливо знати нам з цього кейсу? Медична “експертка” з вакцинування є лікарем-остеопатом і не має ніякого стосунку ні до вірусології, ні до вакцинації. Посилання ЯК РОЗПІЗНАТИ ФЕЙК 4 Будьте уважні з цитатами і фотографіями Цитати можуть бути вирвані з контексту чи відредаговані. Пам’ятаєте вірусне відео, де Президент раптом заявляє, що “будемо всіх бамбіть!”? Ось повна версія відео і якщо подивитися його, то з контексту стає зрозуміло, що це не є позиція Президента, а його спроба зіронізувати над такою позицією. Посилання Фотографії можуть бути скадровані або відредаговані у графічному редакторі. Ось, наприклад, історія про те, як розганяли зраду про те, що “український військовий проводжав дівчину із “Львова до Москви”. Насправді фото було відредаговане. Більше про цю історію читайте за посиланням. Посилання Стережіться власної упередженості У вас є більше шансів поширити фейк, якщо він суголосний з вашими думками чи упередженнями. Якщо новина чи історія підкріплює ваше бачення світу чи ставлення до певних питань, вам буде складніше поставитися до такої інформації скептично. Особи, які навмисне створюють фейки знають про цю закономірність. Перевірте що про цю новину написали інші авторитетні джерела Важлива інформація завжди з’являється в авторитетних джерелах достатньо швидко. Якщо жодне з джерел, які заслуговують довіри не опублікувало новину про інформацію, яка вам здається важливою, ймовірно її не варто поширювати. Подумайте перед тим, як поширити Візьміть собі за правило ніколи не поширювати щось спонтанно. Перевірте чи це правда, подумайте які можуть бути наслідки і заради чого саме ви поширюєте цю інформацію. Бо, наприклад, частина американців, які поширювали в Тік Ток теорію змови про сніг, який не топиться, думали, що вони викривають змову. А насправді показували усім свій низький рівень знань з фізики. Детальніше про чергову теорію змови і чому все ж сніг не топився, а чорнів можна прочитати за посиланням. Посилання Виконано в рамках проекту FakeFighters на основі матеріалу HUFFPOST
