МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ САДІВНИЦТВА Факультет лісового і садово-паркового господарства Кафедра садово-паркового господарства До захисту допускається Завідувач кафедри, к. с.-г. н., доцент ___________В.В. Поліщук «___»______________2014 р. ХАМХОДЕРА ІРИНА ПЕТРІВНА ОЗЕЛЕНЕННЯ ДИТЯЧОГО САДОЧКА № 3 «СОФІЙКА» Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» за основами спеціальності 8.09010303 «Садово-паркове-господарство» кваліфікація «Спеціаліст садово-паркового господарства» Науковий керівник_________________ к. с.-г. н., доцент Ю.А. Величко Консультанти з питань: охорони праці ________________ к. с.-г. н., доцент Ю. І. Накльока економіки ______________________ к. е. н., доцент Л. А. Пархоменко Умань – 2014 2 Уманський національний університет садівництва Факультет лісового і садово-паркового господарства Кафедра садово-паркового господарства Спеціальність 7. 09010303 – «Садово-паркове господарство» «Затверджую» Зав. кафедри ____________В.В. Поліщук «____»________________________201__ р. ЗАВДАННЯ на виконання дипломної роботи студентці 51 - СПС групи Хамходері Ірині Петрівні 1. Тема дипломної роботи: «Озеленення дитячого садочка № 3 «Софійка». Затверджена наказом ректора від «_____»_________________20___ р. №____ 2. Термін здачі студентом остаточної роботи на кафедру «___»_______20__ р. 3. Вихідні дані: планові документи, грунтово-кліматичні умови регіону 4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що розробляються в роботі): огляд літератури, аналіз об’єкту озеленення, результати досліджень, охорона праці, кошторис. 5. Перелік графічних матеріалів: ситуаційний, генеральний та дендрологічний план, посадкове креслення. 6. Керівник дипломної роботи____________________ Ю.А. Величко 7. Дата видачі завдання «_____»_________________20__ р. 8. Завдання прийняла до виконання ____________ І.П. Хамходера Дата отримання «_____»_________________20__ р. 3 РЕФЕРАТ Структура та обсяг. Дипломну роботу викладено на 90 сторінках комп’ютерного тексту. Робота складається із вступу, 5 розділів, висновків та додатків. Текст містить 10 таблиць, 6 рисунків та 2 схеми, додатки викладено нга 10 сторінках. Бібліографічний перелік використаних джерел літератури містить 63 найменування. Метою дипломної роботи є розробка пропозицій щодо озеленення території дошкільного дитячого закладу з метою підвищення естетичності, декоративності та функціональності даної території. Для досягнення зазначеної мети та написання дипломної роботи проведено аналіз літературних джерел; аналіз існуючої ситуації на території проектування та зроблено інвентаризацію існуючих насаджень, на основі чого зроблені пропозиції; запропоновано асортимент рослин для створення насаджень, описано агротехніку створення зелених насаджень та догляд за рослинами. Представлений календарний план робіт, ситуаційний, генеральний плани ділянки, а також дендрологічний план та посадкове креслення. Практичне значення одержаних результатів. На основі аналізу території ДНЗ подані пропозиції щодо її озеленення: підібрано асортимент декоративних рослин та квітів згідно з існуючими вимогами. Ключові слова: дитячий садок, озеленення, благоустрій території, декоративні рослини. 4 ЗМІСТ ВСТУП………………………………………………………………………… … РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ…….………………………………………. 1.1. Значення зелених насаджень в житті людини ………………… 1.2. Принципи озеленення дитячих навчальних закладів …….. 1.3. Благоустрій та формування зелених насаджень на території дитячих садочків …………………………………………………… РОЗДЛ 2 АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ОЗЕЛЕНЕННЯ ТА БЛАГОУСТРІЙ ТЕРИТОРІЙ ОБ’ЄКТА ОЗЕЛЕНЕННЯ…………………………………………………… …. 2.1. Характеристика природно-кліматичних умов району об’єкту проектування ……………………………………….…………….. 2.2. Загальний аналіз об’єкта озеленення …………………………. 2.3. Інвентаризація та аналіз насаджень на території дитячого садка.. РОЗДІЛ 3 ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ ТА БЛАГОУСТРОЮ НА ТЕРИТОРІЇ ДИТЯЧОГО САДКА……………………………………………………………… .. 3.1. Асортимент рослин для оформленння території дитячих установ …………………………………………………… ……… 3.2. Формування насаджень……………………………………. 3.3. Еколого-біологічні особливості рослин, використаних для озеленення території дитячого садка ……………………………… 3.4. Агротехнічні засоби створення насаджень та догляду за садовопарковим об’єктом………………………………………………… 3.5. Захист рослин………………………………………………. РОЗДІЛ 4 РОЗДІЛ 5 ОРГАНІЗАЦІЯ УМОВ ПРАЦІ ТА ЛОГІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВИРОБНИЧИХ НЕБЕЗПЕК ПІД ЧАС ОЗЕЛЕНЕННЯ ДИТЯЧОГО САДОЧКА…..……….…………. КОШТОРИС ОРІЄНТОВНИХ ВИТРАТ НА ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ З ОЗЕЛЕНЕННЯ ДИТЯЧОГО САДОЧКА № 3 «СОФІЙКА»…………………………………………………… … 5 7 7 1 2 1 8 2 2 2 2 2 4 2 7 3 0 3 0 3 4 3 7 4 5 5 6 5 7 6 5 5 ВИСНОВКИ……………………………………………………………………. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………… ДОДАТКИ……………………………………………………………………… 7 2 7 3 7 9 ВСТУП У наш час все більш актуальне значення приймають заходи покращення стану навколишнього середовища, благоустрою, озеленення міст і населених пунктів. Озелененню та благоустрою території дошкільних навчальних закладів потрібно надавати особливого значення, тому що зелені насадження відіграють тут не тільки санітарно-гігієнічну і архітектурно-планувальну роль, а також мають і навчально-виховне значення. Естетичне і емоційне значення зелених насаджень обумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище природні елементи. Озеленення дошкільних навчальних закладів (ДНЗ) призначене для навчально-виховних цілей, фізичного розвитку і відпочинку дітей. Архітектурно-планувальне рішення, благоустрій та обладнання ділянок закладу повинні якомога більше відповідати своєму основному призначенню. Велике навчально-виховне значення має наявність дослідно-практичної активно-пізнавальної роботи вихованців на свіжому повітрі. Упорядкована ділянка садочка сприяє повноцінному відпочинку, прищеплює любов до 6 природи, розвиває дбайливе ставилення до зелених насаджень, привчає до охайності та порядку. Велике значення для гармонійного розвитку мають вправи на ігрових майданчиках. На ділянці дошкільного закладу діти одержують уявлення про живу природу. Тому вона потребує максимального озеленення (до 80% території), за винятком тих частин, що мають спеціальне покриття доріжок, алей, проїздів, окремих ділянок спортивних та ігрових майданчиків. Площу озеленення ділянки складають навчально-дослідна зона, захисні зелені смуги по периметру ділянки, а також газони. Актуальність роботи полягає у розробці проектних пропозицій озеленення території ДНЗ на основі сучасних досліджень науковців. Метою дипломної роботи є розробка проектних пропозицій озеленення території дошкільного навчального закладу ясла-садок комбінованого типу № 3 міста Умані Черкаської області для підвищення естетичності, декоративності та функціональності подвір’я. Завданням дипломної роботи є вирішення наступних питань: - аналіз літературних джерел щодо озеленення навчальньних закладів; - аналіз природних умов району; - аналіз існуючочого стану насаджень та благоустрою території; - розроблення проектних пропозицій озеленення та благоустрою; - підбір агротехнічних заходів створення зелених насаджень і догляду за ними; - розрахувати кошторис витрат на проведення робіт. Об’єктом проектування є дошкільний навчальний заклад ясла-садок комбінованого типу № 3 «Софійка» Уманської міської ради Черкаської області. Предметом озеленення є територія ДНЗ. Впровадження та апробація дипломної роботи здійснювалось у процесі виконання роботи. Результати проекту доповідались на науковому гуртку кафедри садово-паркового господарства факультету лісового і садово-паркового 7 господарства та були опубліковані в збірниках тез наукових досліджень Уманського національного університету садівництва. РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 1.1. Значення зелених насаджень в житті людини Озеленення населених місць — це комплекс робіт зі створення і використання зелених насаджень в населених пунктах. У містобудуванні озеленення є складовою частиною спільного комплексу заходів із планування, забудови і благоустрою населених місць та має значний вплив на довкілля. Особливо цей вплив помітно проявляється у містах, адже зелені насадження, як відмічає Л.Б. Анісімова, є найважливішою частиною їх екологічного каркасу [2]. Крім того, вони являються основним елементом художнього оздоблення населених пунктів. Об'єктом озеленення називається земельна ділянка, на якій складові ландшафту (рельєф, водоймища, рослини) і будівельні споруди взаємозв'язані і призначені для відпочинку на відкритому повітрі. Естетичне і емоційне значення зелених насаджень обумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище 8 природні елементи [36]. Основа системи озеленення сучасного міста — насадження на житлових територіях, біля ділянок шкіл, дитячих установ. До них варто додати насадження (загальноміського і районного значення) у парках культури та відпочинку, дитячих, спортивних та інших спеціалізованих парках, в скверах і бульварах, на промислових, комунально-складских територіях, землях транспортної комунікації, і навіть заповідники, санітарно-захисні і водоохоронні зони. Формування системи озеленення та її нормативи у різних населених місцях залежить від їх географічного розташування і місцевих умов: кліматичних (кількість атмосферних опадів, температурного режиму, швидкість і напрям вітрів, характер інсоляції), природно-ландшафтних (існуючі лісові масиви, особливості рельєфу і ґрунтів, розташування водойм), розмірів, народногосподарського профілю і планувальної структури міст та селищ. Велике місто має всі елементи системи озеленення; сільський населений пункт, селище чи дрібне місто — лише частину з них. Проте у містах, й у сільських населених пунктах необхідні захисні зелені насадження між житловими будинками і виробничою зоною. У південних районах країни головним завданням посадки зелених насаджень є захист вулиць, площ, житлових дворів і будинків від перегріву, їх затінення. У північній частині — укриття забудови від холодних вітрів, снігових заметів. У великих промислових центрах важливо забезпечити аерацію міської забудови з допомогою її розчленовування великими зеленими масивами, в туристичних містах — створити додаткові парки, розраховані на велику кількість іногородніх відпочиваючих. Головними функціями зелених насаджень ми можемо назвати такі як: 1. Санітарно-гігієнічна. 2. Рекреаційна. 3. Декоративно-художня. Проте, окрім вказаних традиційних, Ф.В. Стольберг велике значення в урбоекосистемі надає ще таким функціям рослинності: стабілізація вітрового 9 режиму, «розвантаження» повітряних мас; охолодження міського «острова тепла»; виділення кисню в атмосферу; поглинання забруднювачів атмосферного повітря — пилюки та газів; підвищення відносної вологості повітря та зменшення її добових і сезонних коливань; затінення, зниження шуму, фільтрування пилу; поліпшення візуальних властивостей урбанізованих ландшафтів; архітектурний елемент загального вигляду; засіб просторового розчленування міста; дерева визначають межі огляду, розділюють площі та забудови і підкреслюють видові місця; дерева скеровують і направляють лінії вуличного руху; підвищують безпеку вуличного руху [36]. Деякі з них можна розглядати як окремі складові основних функцій. 1. Санітарно-гігієнічна функція: - очищення повітря. Велика роль зелених насаджень в очищенні повітря міст. Великі лісопаркові масиви можу бути активними провідниками чистого повітря на центральні райони міста. Якість повітряних мас значно поліпшується, якщо вони проходять над лісопарками і парками, площа яких складає 600-1000 га. У них вагома частка домішок знижується на 10 - 40 %. Дерево середнього розміру за 24 години відновлює стільки кисню, скільки необхідно для дихання трьох працівників протягом того самого часу, і це особливо актуально у зв’язку із тенденцією до збільшення витрат кисню в повітрі автотранспортними засобами і промисловими підприємствами. Тому нормальне існування людини у місті безпосередньо залежить від кількості парків і скверів. Крім того, вони виконують важливу функцію затримання пилу, що знаходиться в повітрі. Один гектар дерев хвойних порід затримує протягом року до 40 тонн пилу, а листяних — близько 100 тонн. Практика показала, що досить ефективним засобом боротьби з шкідливими викидами автомобільного транспорту є смуги зелених насаджень, ефективність яких може варіюватись в досить широких межах — від 7 % до 35 %. - іонізація повітря рослинами. Існують легкі аероіони, які можуть нести негативний чи позитивний заряди, і досить важкі — позитивно заряджені. Носіями позитивно заряджених важких іонів звичайно є іонізовані молекули 10 диму, водяного пилу, парів, забруднюючих повітря. Істотною якісною особливістю кисню, вироблюваного зеленими насадженнями, є насиченість його негативно зарядженими іонами, в чому й проявляється сприятливий вплив рослинності на стан організму людини. Для чіткого уявлення про можливість рослин збагачувати повітря негативними легкими іонами можна навести такі дані: число легких іонів на один см. куб. повітря над лісами становить 2000-3000, у цьогорічному міському парку — 800, в промисловому районі — 200-400, в закритому багатолюдному приміщенні — 25-100. Отже, чистота повітря значною мірою визначається співвідношенням кількості легких іонів, оздоровлюючих атмосферу, і тяжких іонів, забруднюючих повітря. На іонізацію повітря впливає як ступінь озеленення, так і природний склад рослин. Найкращими іонізаторами повітря є змішані хвойно-листяні насадження. За даними В.М. Власюка, іонізація лісового кисню в 2-3 рази вища порівняно з морським і в 5-10 разів — з киснем атмосфери міст. Найбільшою мірою сприяють поліпшенню концентрації легких іонів повітря акація біла, береза карельська, дуб червоний і черешчатий, верба біла і плакуча, клен сріблястий і червоний, модрина сибірська, ялиця сибірська, бузок, тополя чорна. - фітонциди рослин. Як зазначає О.В. Піхалов, до санітарно-гігієнічних властивостей рослин належить спроможність виділяти особливі легкі органічні сполуки, що називаються фітонцидами, які вбивають хвороботворні бактерії чи затримують їхній розвиток [25]. Ці властивості набувають особливої цінності в умовах міста, де повітря містить у 10 разів більше хвороботворних бактерій, ніж повітря полів і лісів. У чистих соснових лісах і лісах з переважанням сосни (до 60 %) бактеріальне забруднення повітря вдвічі менше, ніж у березових. З деревинно-чагарникових порід, які мають антибактеріальні властивості, слід назвати акацію білу, барбарис, березу бородавчасту, грушу, граб, дуб, ялину, жасмин, жимолость, вербу, калину, каштан, клен, модрину, липу, ялівець, смереку, платан, бузок, сосну, тополю, черемшину, яблуню. Фітонцидну активність мають і трав'янисті рослини — газонні трави, квіти і ліани. На інтенсивність виділення рослинами фітонцидів впливають сезонність, стадії 11 вегетації, ґрунтово-кліматичні умови. - захист від шуму. Недостатнє озеленення міських мікрорайонів і кварталів, нераціональна забудова, інтенсивний розвиток автотранспорту, інші чинники створюють підвищений шумовий фон міста. Боротьба з шумом у містах — гостра гігієнічна проблема, обумовлена зростаючими темпами урбанізації. Шум травмує і пригнічує психіку, руйнує здоров'я, знижуючи фізичні і розумові здібності людини. Дослідження засвідчили, що характер порушень функцій організму людини, викликаний шумом, ідентичний порушенням при дії деяких отруйних препаратів. Одним із рішень цієї проблеми, у міських умовах є озеленення. Висаджування дерев поблизу автодоріг допомагає зменшити рівень шуму. Різні породи рослин характеризується різною здатністю захисту від шуму. За даними угорських дослідників, хвойні породи (ялина і сосна) по порівнянню з листяними (деревні і чагарникові), краще регулюють шумовий режим. Віддаляючись від магістралі на 50 метрів листяні деревні насадження (акація, тополя, дуб) знижують рівень звуку на 4,2 дБ, листяні чагарникові — на 6 дБ, ялина — на майже 7 дБ і сосна — на 9 дБ. Дослідження засвідчили, що листяні породи здатні поглинати до 25 % звуковий енергії, а 74 % її відбивати і розсіювати [10]. Найкращими у тому відношенні є з хвойних порід ялина, ялиця; з листяних — липа, граб та інші. Шумозахисна функція певною мірою залежить від прийомів озеленення. Високим ефектом захисту від шуму характеризується розміщення зелених насаджень поблизу джерел надходження шуму й одночасно захищуваного об'єкта. В умовах підвищених антропогенних навантажень, дискомфорту середовища міст і селищ через забруднення повітряного середовища викидами автотранспорту та промислових підприємств, благоустрій та озеленення населених місць набуває особливого значення. Як зазначають І.Л. Потапенко та С.І. Кузнєцов, створення і утримання в належному вигляді високоякісних зелених насаджень являється обов’язковою умовою екологічного благополуччя населеного пункту та його архітектурно-художньої виразності [9]. При цьому, 12 вони виконують значну мікрокліматичну роль, зокрема, на озелененій та затіненій вулиці температура може бути на 4-5° С нижча, а відносна вологість на 10-15 % вища, ніж на незатіненій та неозелененій [17]. Зважений екологічний дизайн дає можливість віднайти необхідні шляхи взаємодії з природою, які сприяють відновленню та значному покращенню природного екологічного балансу, дозволяють якісно змінити міське середовище, зменшити енергетичні витрати, не нехтуючи при цьому соціальнокультурними потребами людини [39]. 1.2. Принципи озеленення дитячих навчальних закладів Сьогодні, з розвитком міст і селищ, приватних садиб, дуже активно розвиваються процеси озеленення, ландшафтного проектування. У містобудуванні озеленення є складовою частиною загального комплексу заходів щодо планування, забудови і впорядкування населених місць. Воно має величезне значення в житті людини та певним чином впливає на навколишнє середовище. Зелені насадження є основними елементами художнього оздоблення населених пунктів. Об’єктом озеленення називається земельна ділянка, на якій складові ландшафту (рельєф, водоймища, рослини) і будівельні споруди взаємозв’язані і призначені для відпочинку на відкритому повітрі. Естетичне і емоційне значення зелених насаджень обумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище природні елементи. Питання благоустрою і озеленення є особливо актуальним для ДНЗ. Сучасний ДНЗ надає не тільки послуги навчання, але й виховання, складовою якого є екологічне виховання. Зелені насадження надають індивідуальні, своєрідні риси, роблять перебування в школі більш комфортним для учнів, привчають любити природу рідного краю. 13 Багато вчених у своїх працях описують способи озеленення шкільної території, рослини, які можна використати для цього, способи їх вирощування та догляду. Теодоронський В.С. [46] вважає, що у містобудуванні озеленення є складовою частиною загального комплексу заходів щодо планування, забудови і впорядкування населених місць. Воно має величезне значення в житті людини та певним чином впливає на навколишнє середовище. Зелені насадження є основними елементами художнього оздоблення населених пунктів. Об’єктом озеленення називається земельна ділянка, на якій складові ландшафту (рельєф, водоймища, рослини) і будівельні споруди взаємозв’язані і призначені для відпочинку на відкритому повітрі. Естетичне і емоційне значення зелених насаджень обумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище природні елементи. Кучерявий В.П. [30] стверджує, що озеленення території ДНЗ призначене для навчально-виховних цілей, фізичного розвитку і відпочинку учнів. Архітектурно-планувальне рішення, благоустрій та обладнання шкільної ділянки повинні якомога повніше відповідати своєму основному призначенню, що я врахую у своєму проекту. Велике навчально-виховне значення має поєднання теоретичних занять в класі з дослідно-практичною роботою учнів на свіжому повітрі. Упорядкована шкільна ділянка сприяє повноцінному відпочинку учнів під час перерв, прищеплює їм любов до природи, вчить дбайливо ставитися до зелених насаджень, привчає до охайності і порядку. Велике значення для гармонійного розвитку дітей та юнацтва мають вправи на спортивних та ігрових майданчиках. Ковальський Л.М. [26] стверджує, що озеленення територій дитячих дошкільних установ та шкіл займають значне місце в загальному балансі зелених насаджень житлових районів і мікрорайонів. Частка для озеленення навчальних закладів досить висока: дошкільних — до 60 %, а шкіл — до 50 % загальної 14 території закладів. Це означає, що вони формують сприятливе середовище житлових районів. Бородич Л.В. [8] вирішує питання оптимізації ландшафтно-просторової структури навчальних закладів шляхом містобудівного моделювання. Містобудівельне моделювання здійснюють у такій послідовності: ● визначають чинники впливу на ефективність містобудівного використання територій; ● досліджують взаємодію чинників, керівні та керовані чинники; ● визначають еталонний тип об'єкта; ● встановлюють граничні значення параметрів за характеристиками кожної групи чинників, враховуючи характеристики еталонного типу; ● визначають кількісний критерій ефективності; ● розробляють модель процесу проектування або реконструкції територій. Астахова Є.В. [3] розповідає про створення квітуючих садів, клумб і альпійських гірок, автор радить як правильно вибрати стиль саду, вивчити кліматичні умови регіону, дізнатися все про хвойні та листяні види дерев, познайомитися з ґрунтопокривними, трав’янистими, квітучими рослинами, засвоїти правила створення газонів, живоплотів, дає поради щодо догляду за рослинами саду. Аксьонова Н.А. [2] для озеленення шкільної ділянки рекомендує такі породи дерев: в’яз, липа, клен гостролистий і сріблястий, каштан кінський, береза, горобина, ялівець та різні фруктові дерева. Висаджувати дерева доцільно віком 10–14 років, причому для хвойних, плодових та швидкоростучих листяних дерев вік скорочується до 6–8, а для кущів — до 2–3 років. Із чагарників найкраще висаджувати жасмин, бузок, скумпію, таволгу, тамарикс, свидину, бересклет європейський та ін.. Найціннішими декоративними видами чагарників вважаються гортензія, калина звичайна. В затінених місцях рекомендується висаджувати стійкі до затінення породи чагарників: бересклет бородавчастий, іргу, сніжноягідник. 15 Богова І.О. [11] розкриває питання прийомів паркової композиції і теорії ландшафтного мистецтва, об’ємно-просторової організації території і об’єктів озеленення. Також викладає методику формування насаджень, реконструкції і реставрації історичних парків. Агафонов М.В [1] описує прийоми формування інтер’єрів декоративними рослинами, озеленення міст і сіл. Показує особливості архітектоніки деревних рослин, методи створення декоративних крон, принципи аранжування. Бунін В.А. [7] наводить приклади визначення асортименту квіткових і декоративно-листяних рослин відкритого грунту, приклади створення технологічних карт з вирощування квіткових рослин, які можна використати у моїй роботі. Романча Л.В. [22] висвітлює основні принципи і прийоми озеленення території, наводить коротку характеристику і асортимент видів і форм рослин для озеленення. Голованов О.І. [8] викладає загальну теорію формування і функціонування різних природних геосистем, включаючи ландшафти, їх склад і властивості. Наводить відомості про основні природні закони і моделювання природних процесів, розглядає вплив меліоративних заходів на функціонування ландшафтів в різних природних зонах. Крижановська Н.Я. [19] наводить типологію об’єктів ландшафтного дизайну, описує основні фактори, які впливають на їх формування. Забєліна Є.В. [10] розповідає про «АРТ-ландшафти», які використовують мову садових символів, коли ідея переважає традиційну характеристику саду, розкриває зв’язок між сучасними тенденціями в ландшафтній архітектурі й іншими видами мистецтва, найперше живописом. Калініченко О.А. [14] викладає загальні відомості про деревні декоративні рослини, їхні біологічні дендродекоративного й екологічні районування особливості, території України, наводить дає схему кліматичну характеристику кожного району та підрайону, описує в систематичному порядку 195 найдекоративніших місцевих та інтродукованих в Україні деревних видів за 16 схемою: декоративні якості, район природного зростання, реакція виду та вплив факторів зовнішнього середовища, використання виду та його декоративних форм у різних типах декоративних насаджень та в різних дендродекоративних районах країни, що можна використати для мого проекту. Кирильчук Л.А. [15] розповідає про нові прийоми і способи озеленення дворів, між квартальних просторів, територій промислових підприємств, пришкільних і дачних ділянок декоративними рослинами. Іванова З.Я. [13] знайомить з асортиментом деревних рослин для озеленення, наводить характеристику різних видів і форм дерев, кущів і ліан, описує ефективні способи насіннєвого та вегетативного розмноження, що допоможе забезпечити вирощування посадкового матеріалу цінних декоративних деревних рослин і тим самим широко використати їх в озелененні. Колєсников О.І. [20] детально описує природні декоративні властивості дерев і кущів (будова і форма крони, орнамент листя, форма і колір квітів і плодів), які можна використати для озеленення шкільного подвір’я. Нікітський Ю.І. [21] розповідає про сучасні раціональні прийоми озеленення міст і сіл, які мають бути економними, доступними для виконання, здатними довго зберігати свою декоративність, що і потрібно для мого проекту. Відповідно до місцевих умов потрібно використовувати такі прийоми квіткового оформлення, які б відповідали плануванню, архітектурі будівлі. Основа квіткового оформлення — простота виконання, лаконічність, максимальна яскравість. У той же час воно має приховувати небажані недоліки планування і архітектури і вписуватися в оточуючий ландшафт. Ботяновський І.Е. [25] наводить ботанічну характеристику найбільш перспективних і найпоширеніших в культурі видів і сортів квітководекоративних рослин відкритого грунту, які можна використати для мого проекту. Лапчик В.Ф. [11] наводить відомості про особливості та умови вирощування декоративних рослин. Особлива увага приділена новим 17 перспективним видам, розповідається про способи догляду за рослинами, методи їх розмноження і боротьби зі шкідниками і хворобами. Рубцов Л.І. [53] узагальнює досвід садового паркового будівництва, розглядає основні принципи композицій зелених насаджень, елементи ландшафту та ландшафтної архітектури. Черняк В. [58] розкриває біологічні особливості декоративних рослин, умови їх існування, догляд за ними та захист від хвороб і шкідників. Для своєї роботи можу використати рекомендації щодо оформлення ділянки навчального закладу зеленими насадженнями та квітково-декоративними рослинами. С.В. Совгіра вказує: при озелененні території навчальних закладів обов’язково враховують вміст отруйних речовин у рослинах [49]. В жодному разі не слід садити рослини, що мають колючки та отруйні плоди: софору японську (Sophora japonica L.), вовчі ягоди звичайні (Daphne mezereum L.), терен (Prunus spinosa L.), гледичію (Gleditsia triacanthos), акацію (Acacia), ожину (Eubatus L.), обліпиху (Hippophae rhamnoides L.), шипшину (Rosa acicularis L.), глід (Crataegus). Заборонені також такі трав'янисті рослини, як белена чорна (Hyoscýamus níger), ясенець (Dictamnus albus L.), дурман (Datúra), цикута (Cicúta virósa), наперстянка (Digitális), осінник (Sternbergia colchiciflora W.), молочай (Euphórbia), латук отруйний (Lactuca virosa) та інші. Такі дерева, як ширококронні види тополь (Pópulus), біла верба (Salix alba L.), шовковиця (Morus) під час цвітіння чи плодами забруднюють навколишню місцевість [43]. Тому, крім рослин із отруйними плодами, листям, також не варто використовувати для озеленення ділянки дошкільного дитячого закладу дерева і чагарники з колючками, квітами, котрі забруднюють територію навколо або приваблюють велику кількість комах. Квіткове оформлення повинне концентруватися біля входу на ділянку перед головним фасадом будівлі, в місцях чекання батьками дітей. Квітники з однорічних рослин зазвичай розбивають вздовж доріжок для того, щоб діти мали змогу поливати та спостерігати за ними. Багаторічні рослини розміщуються далі від доріжок на газонах у вигляді вільних груп. Квітники можуть займати 1 – 1,5 18 відсотків всієї площі ділянки. Вважаємо, на квітниках необхідно висаджувати такий асортимент квітів, щоб вони квітували з ранньої весни і до пізньої осені, були невибагливі у вирощуванні та догляді. З асортименту дерев, які бажано висаджувати на території ДНЗ, слід виділити наступні: клен (гостролистий (Acer platanoides L.), прирічний (Acer ginnala), татарський (Acer tataricum L.)), липа дрібнолиста (Tilia parvifolia), береза (пухната (Betula pubescens) й бородавчаста (Betula pendula)), тополя запашна (Р. suaveolens Fish.), модрина європейська (Larix decidua Mill), ялина звичайна (Рісеа abies), горобина (Sorbus), дуб (Quercus), ясен (Fraxinus). З чагарників слід використовувати бузок звичайний (Syringa vulgaris) і угорський (Syringa Josikaea), садовий жасмин (Philadelphus L.) або чубушник, різні види спіреї (Spiraea), лох сріблястий (Elaeagnus argentea Pursh), акацію жовту (Caragana arborescens Lam.), бересклет бородавчастий (Euonymus verrucosus Scop.), калину звичайну (Viburnum opulus). Найціннішими декоративними видами чагарників вважаються гортензія (Hydrangea), калина звичайна (Viburnum opulus). В затінених місцях рекомендується висаджувати стійкі до затінення породи чагарників: бересклет бородавчастий (Euonymus verrucosus Scop.), іргу (Amelánchier), сніжноягідник (Symphoricarpus L.). 1.3. Благоустрій та формування зелених насаджень на території дитячих дошкільних закладів Благоустрій населених місць охоплює частину питань, поєднуваних поняттям «містобудування», і характеризує, перш за все, рівень інженерного обладнання території населених місць, санітарно-гігієнічний стан їх повітряних басейнів, водойм і ґрунту. Л.М. Ковальський стверджує, що озеленення територій дитячих дошкільних установ та шкіл займають значне місце в загальному балансі зелених насаджень житлових районів і мікрорайонів. Частка 19 для озеленення навчальних закладів досить висока: дошкільних — до 60 %, а шкіл — до 50 % загальної території закладів [18]. Також, згідно з п. 2.5. Державних будівельних норм «Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів»: «озеленення ділянок дошкільних закладів повинно становити не менше ніж 20 м на одне місце» [5]. Це означає, що вони формують сприятливе середовище житлових районів. Благоустрій території закладів дошкільної освіти являє собою комплекс заходів, спрямованих на створення сприятливих, здорових і культурних умов життя, фізичної діяльності та дозвілля дітей. Правила благоустрою вказаних територій повинні встановлювати єдині та обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами, органами державної влади та місцевого самоврядування норми і вимоги в сфері зовнішнього благоустрою, утримання земельних ділянок. Критерієм комфортності прийнятих рішень з благоустрою слід вважати їх відповідність нормативним показникам, що забезпечує: повноту надання послуг у сфері соціально-побутового благоустрою; номенклатуру малих архітектурних форм та планувальних елементів, розміри і доступність планувальних елементів благоустрою; необхідні санітарно-гігієнічні та екологічні умови. За словами М.М. Кисельова, сучасність висуває перед освітою завдання виховати homo ecologicum, що не є тотожним поняттю homo sapiens, а має органічно поєднувати риси homo sensus – людини, яка відчуває, та homo pulcher — людини прекрасної [23]. А це можливо реалізувати лише за умови розвитку малюків із найменшого віку у дусі поваги до природи. Професори А.А. Приходченко та І.В. Іванченко слушно зазначають: змалечку потрібно привчати дітей до думки, що, знищуючи природу, вони знищують самих себе як біологічних істот [28]. Важливим засобом реалізації зазначеного завдання може стати належне озеленення території дошкільних навчальних закладів, що забезпечить призвичаєння вихованців до природи та вироблення прийнятних етично-естетичних особистісних нормативів спілкування з нею. Значення відповідних заходів зростає в сучасних умовах, коли дослідники констатують поступове нівелювання цінності ідеалу прекрасного і принципу декоративності 20 у масовій забудівлі приватного чи громадського спрямування, а озеленення на художніх засадах має місце переважно тільки в елітарній забудові [50]. Досліджувані аспекти благоустрою варто розглядати не як рекомендаційні, а як спрямовані на реалізацію законодавчих вимог. Зокрема, згідно із ч.1 ст. 23 Закону України «Про дошкільну освіту»: зміст дошкільної освіти визначається Базовим компонентом дошкільної освіти, який передбачає виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля [48]. Згідно з нормативами, для кожної дитячої групи передбачається окремий майданчик із розрахунку 5-7 м² на кожну дитину. Крім цього, проектується спільний спортивний майданчик, фруктовий садок, город-ягідник. На ділянці дитячого садка майданчики розташовують, враховуючи вік дітей. Зона зелених насаджень, що займає 60% території ділянки, спеціально не відокремлюється. Це зелена огорожа, що відділяє майданчики, дерева за периметром ділянки, квітники. Господарський двір максимально ізолюють від дитячих майданчиків і примикають до одного з проїздів кварталу. Озеленення слід вирішувати так, щоб майданчики добре освітлювались сонцем у ранково-вечірні години та були захищені від пекучих променів вдень. Для архітектора-дизайнера важливим є взаємозв`язок внутрішнього і зовнішнього простору, який проявляється у влаштуванні внутрішніх двориків, що використовуються як «світлові кишені» для освітлення приміщень, а також як ігрові майданчики. При цьому архітектурно-ландшафтна організація зовнішнього простору є продовженням внутрішнього. У зв`язку з цим передбачається: створення групових майданчиків і загальних міжгрупових; зони для занять на свіжому повітрі чи у зимовому саду. Важливого значення набувають території для поглиблення пізнання при безпосередньому спілкуванні дитини з природним середовищем, зміцнення здоров`я та інтелектуального розвитку. Це має стати основною метою при організації благоустрою територій дитячих дошкільних закладів. Озеленення даних територій повинно втілювати гармонійне 21 співвідношення краси та користі. Перша, як зазначає В.А. Гудак, виступає як невід’ємна від мистецтва, яке твориться інтелектуально-художнім, візуальноемоційним потенціалом, відчуттям природи, дозвілля, а також внутрішніх процесів, обумовлених як суб’єктивними, так і об’єктивними факторами людського і суспільного буття. Друге — це безпосередній вжиток, застосування речі, її необхідність в побуті, господарській, економічній, політичній діяльності людини, суспільства. Ці два фактори спільно уособлюють органічне поєднання — цілісність, взаємозв’язок краси (емоційно-візуального) і користі (аналітичнофілософського) [55]. Під час планування і проведення озеленення дитячого садочку також використовуються: малі архітектурні форми (лавки, урни, ворота); живоплоти; доріжки (вимоги: розмежування і компактне сполучення функціональних зон, захист від бруду). При цьому потрібно завжди пам’ятати, що метою є — створення безпечного та сприятливого для малюків середовища. Надмірне переповнення території ландшафтними об’єктами може буди не сумісним із великою активністю дітей. Отже, ми з’ясували роль зелених насаджень в житті людини, що значно посилюється в сучасному урбанізованому середовищі. Очищення та іонізація повітря, фітонциди рослин, захист від шуму — перелік основних прикладних функцій зелених насаджень, що доповнюються їх рекреаційною та еститекокультурною роллю. При цьому, значення озеленення у вихованні підростаючого покоління, гарантуванні нормального фізичного та психічного розвитку дітей, важко переоцінити. Саме тому, благоустрій територій закладів, де тривалий час перебуватимуть малюки, вимагає особливої уваги, підвищених вимог, та повинен турбувати свідомість не окремих людей чи колективів, а всього суспільства. 22 РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРІЙ ОБ’ЄКТА ОЗЕЛЕНЕННЯ 2.1. Характеристика природно-кліматичних умов району об’єкту проектування Об’єкт проектування знаходиться в центральному економічному районі, на кордоні лісової і степової частини України; клімат: помірно континентальний (континентальність зростає із заходу на схід району). Зима, в порівнянні із температурами по Україні, є відносно м’якою, а літо — теплим. Найхолоднішим місяцем року вважається січень з середньою температурою –5,9°С, а найтеплішим — липень з середньою температурою +23°С. Середня річна температура повітря складає +7,7°С; максимальна +39°C; мінімальна −37°C. Для характеристики річного ходу температури важливо знати, що середня температура поверхні ґрунту перевищує +10°С вже в кінці квітня. На цей час до земної поверхні, вже надходить 20% річної суми сонячного тепла. На початку чи в середині червня, коли температура перевищує +20°С, ґрунт одержує понад 40% річного балансу. На час, коли температура опускається нижче +20°С (на початку вересня), ґрунтом засвоюється понад 80% річної суми сонячного тепла. Відмінна риса клімату Черкаської області — велика мінливість погоди 23 взимку, різноманітність її комбінацій. Навіть у аномально холодному січні буває не менше трьох діб з різким потеплінням, а в аномально теплому січні — близько 12 діб з відлигою. Середня температура лютого рідко наближається до норми. Відмічено часті відлиги, за якими приходило похолодання. Як правило, 22 лютого середня добова температура повітря піднімається вище –5°С. В останній декаді березня вже буває кілька сонячних днів, температура іноді досягає +22°С. Перехід середньої добової температури через нуль плюсової у 80% випадків відбувається в межах ±10 діб від середнього нормативного строку (18 березня). Відносна вологість повітря за рік становить ≈ 70%, мінімальна вона у травні (55%), максимальна — у грудні (85%). Кількість опадів коливається в межах від 4900 до 700 мм за рік. Найбільша кількість опадів (65-75 %) випадає з квітня по вересень. Спостерігається ≈ 135 днів з опадами; найменше їх (по 8) у вересні та жовтні, найбільше (15) – у грудні. Найбільша місячна кількість опадів відмічена в червні (до 239 мм) і в серпні (до 223 мм). Найменша місячна сума опадів спостерігається взимку. Майже дві третини зимових опадів — тверді (сніг, снігові зерна). Одна чверть їх — змішані. Влітку переважають опади у вигляді дощу. Навіть у найсухіші літні місяці випадає не менше 4–6 мм. Але восени ця сума знижується до 1 мм за місяць. У такі сухі періоди велике значення має роса. За рік роса, іній, паморозь дають додатково до 30 мм вологи. Щороку утворюється сніговий покрив, проте висота його не велика. Тривалість періоду під сніговим покривом складає 88-98 днів. Для зими характерна можливість вторгнення арктичних повітряних мас, при яких температура повітря значно знижується. При довготривалості такого стану і незначному сніговому покриві ґрунт промерзає на 90-110 см, що створює критичні ситуації по відношенню до кореневих систем деревної рослинності. Внаслідок: можуть спостерігатись ушкодження посівів в розсадниках, а також — в незімкнених лісових культурах і насадженнях віком до 10 років [61]. Вітри мінливі, не часті; найбільшу повторюваність мають вітри з північного заходу, найменшу — з південного сходу. Середня швидкість вітру 24 становить 3.9 м/с. Загальна тривалість вегетаційного періоду складає 200-212 днів. Період активної вегетації триває 160-165 днів. Рельєф району об’єта проектування характеризується розчленуванням поверхні й складається з плакорів на вододільному плато. У результаті ерозії плакори сильно розрізані ярами, балками та схилами. Висота над рівнем моря в межах району коливається ≈ 150 – 275 м [40]. Більшість правобережної частини Черкаської області, розташовані на Придніпровській височині; її найвища точка (275 м над рівнем моря) знаходиться поблизу м. Монастерище. За геоморфологічними ознаками рельєф переважно належить до широкохвилястого долинно-балкового водноерозійного типу (це Уманський, Христинівський, Жашківський, Маньківський і Тальнівський райони Черкаської області). Ґрунти на півночі області поширені дерново-підзолисті, в долинах рік — дерново-глеєві, лучні й болотні ґрунти. У центральній частині — опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові ґрунти; у південних районах — глибокі чорноземи. На лівобережжі зустрічаються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові ґрунти [60]. На території міста Умані грунти різні і представлені реградованими чорноземами, темно-сірими лісовими опідзоленими, темно-сірими слабкозмитими лесовими ґрунтами, лучно-болотистими ґрунтами і ґрунтами початкової стадії ґрунтоутворення. Кислотність ґрунтів (рН) знаходиться у межах від 6,7 до 7,1. Вміст гумусу складає 2,79-3,97 % [61]. 2.2. Загальний аналіз об’єкта озеленення Об’єктом озеленення є територія дошкільного навчального закладу ясласадок комбінованого типу № 3, що знаходиться у північній частині міста Умані по вул. Інститутській, буд. 13. Заклад відкритий 10 березня 1944 року. 25 Одноповерхова будівля загальною площею 513 м² виконана за типовим проектом. У цій частині міста немає підприємств та установ, які могли б впливати на навколишнє середовище, а знаходиться в основному житлова забудова, магазини та інші споруди. Водночас, таке розміщення не робить садочок віддаленим від основних об’єктів інфраструктури міста та не створює перешкод у доступі до користування послугами навчального закладу. Крім того, до позитивних сторін місця розташування варто віднести наступні особливості: 1. Близкість до Дентрологічного заповідника «Софіївка», що розмішений південніше на відстані 250-300 метрів. 2. Достатня віддаленість від вул. Київської та вул. Інтернаціанальної, що являються важливими транспортними артеріями міста, сполучаючи його із автомагістраллю міжнародного значення «Одеса – Санкт-Петербург». Останнє обумовлює підвищену інтенсивністю руху автомобілів і, відповідно, – рівень шуму та забруднення повітря. Зазначені фактори позитивно впливають на формування мікроклімату ДНЗ. Згідно із п. 3 Положення про дошкільний навчальний заклад, ясла-садок комбінованого типу є закладом, що створюється для дітей віком від двох місяців до шести (семи) років, до складу якого можуть входити групи загального розвитку, спеціальні, санаторні, сімейні, прогулянкові, короткотривалого перебування у різних поєднаннях [30]. В яслах-садочку комбінованого типу № 3 створено 5 вікових груп, з яких: - 1 група раннього віку; - 4 групи загального розвитку для дітей дошкільного віку. Напрями освітньо-виховної роботи з дітьми здійснюються за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». Територія ДНЗ становить близько 0,8 га і являє собою рівнинну ділянку землі квадратної форми (додаток А). Із південної сторони до неї прилягають житлові будинки; із західної — спортивний майдачих (стадіон) Уманського 26 державного університету садівництва (УНУС); із східної (невелика ділянка) та північної (значно більша) сторін знаходяться незасаджені постійною рослинністю землі УНУС, що використовуються для практичних занять студентів. Із заходу (відстань – 150 м), по вул. Юрія Глібка висаджена горіхова алея, що також варто розцінювати як позитивний момент. Ділянка огороджена і має асфальтований під´їзд з боку вулиці Інтернаціональної через територію університету. Місця для паркування автомобілів безпосередньо біля садочку відсутні, але наявна їх достатня кількість неподалік (відстань — 250 м), біля головного в’їзду на територію УНУС. Дослідження території об’єкту, а також будівлі самого садочку дало можливість визначити стильові особливості, взяти до уваги особливості природного оточення та специфіку ділянки. На території, крім основної споруди, знаходяться туалет, господарські будівлі, павільйон (західна частина ділянки). Між ними розміщені ігрові майданчики. Останні організовані також перед входом у приміщення ДНЗ та в південно-західній частині подвір’я. Знаряддя для активного відпочинку дітей є надто розосередженими і більшість з них знаходиться в задовільному стані. Одночасно, загальне естетичне сприйняття покращене за допомогою виготовлених (очевидно — відданими працівниками закладу) з господарських матеріалів (автомобільних шин) фігур птахів та тварин (додаток Б рис. Б.1). Через подвір’я і навколо садочку проходять асфальтовані доріжки. Можемо відмітити, що вони перебувають у поганому стані: покриття всюди потріскалось; в деяких місцях повідколювалися шари асфальту, утворюючи вибоїни (додаток Б рис. Б.2). Це вимагає господарського втручання. Воно, на наш погляд, потрібне також відносно наступних аспектів організації: 1. Розміщення декількох ігрових осередків у західній частині подвір’я між господарськими спорудами, де вони стають виключеними із сприйняття загальної культурної композиції ДНЗ та з-під безпосереднього спостереження вихователів. 2. Невключення до забезпечення дозвілля дітей площі павельйону. На 27 даний час він фактично перетворений на ще одну господарську будівлю. Його відкриття для доступу вихованців могло б знайти практичне застосування: для спостереження за природними явищами при несприятливій погоді; для ігор на свіжому повітрі після дощу; у зимній період. 3. Залишення невикористаною доволі великої зони позаду садочка (північна частина території). Вона не застосовуються для активного відпочинку дітей і не зазнала творчого оформлення засобами озеленення, тому залишається просто пасивною площею. 4. Недоглянутість ряду об’єктів, що можуть бути використані під час планування благоустрою. Головний вхід і східна територія ДНЗ також потребують привабливішого оформлення та збільшення кількості зелених насаджень. Крім того, між західною та східною частинами будівлі закладу розміщений квітник. Його стан є задовільним (додаток Б рис. Б. 3), що теж потребує виправлення. Планування благоустрою території дошкільного навчального закладу не повинно мати наслідком зменшення ігрового простору. Покращення (з погляду дизайнера) ділянки садочку не може призводити до суцільного засаджування, адже основною метою є забезпечення морального та фізичного розвитку дітей, що вимагає достатньої площі для активних забав, веселощів. 2.3. Інвентаризація та аналіз насаджень на території об’єкту проектування Слід зазначити, що на території дуже бідний видовий склад рослин, який обмежується 5–6-ма видами дерев і чагарників та трав’яною рослинністю. Газонне покриття є рідким та неякісним, деякі насадження відзначаються низькою естетичною цінністю (додаток Б рис. Б. 4). У північній частині подвір’я знаходиться незасаджена ділянка, якій потрібно надати сучасного естетичного 28 вигляду. Втручання потребує і ділянка у південній частині подвір’я та біля центрального входу, яка має непривабливий естетичний вигляд. У таблиці 2.1 наведено стан та асортимент рослин, які зростають на території дошкільного навчального закладу ясла-садок комбінованого типу № 3 міста Умані. Таблиця 2.1. Асортимент рослин, які зростають на території дитячого садка № Латинська назва Українська назва Кількість, шт. Стан Деревні листяні породи 1 Carpinus betulus L. Граб звичайний 10 Добрий 2 Aser platanoides L. Клен гостролистий 1 Задовільний 3 Cerasus vulgaris L. Вишня звичайна 1 Добрий 4 Populus tremula L. Тополя тремтяча 2 Задовільний Деревні хвойні породи: 1 Thuja occidentalis L. Туя західна 6 Добрий 2 Taxus baccata L. Тис ягідний 1 Добрий Кущові листяні породи: 1 Buxus sempervirens L. Самшит вічнозелений Незадовільний Трав’янисті рослини на квітнику представлені однорічниками: 1 Zínnia L. Цинія 20 Добрий 2 Matricaria recutita L. Ромашка лікарська 60 Добрий 3 S. procumbens Lam. Санвіталія 19 Добрий 40 Задовільний розпростерта 4 S. atropurpurea L. Скабіоза темнопурпурна Отже, в доброму стані на території ДНЗ зростає граб звичайний, вишня звичайна, туя західна, тис ягідний. Трав’янисті квітуючі рослини, представлені однорічниками, знаходяться у доброму стані. У незадовільному стані — самшит 29 вічнозелений; стан тополі тремтячої також далекий від доброго. Незасаджені ділянки потрібно озеленити, надати їм сучасного естетичного вигляду. Спираючись на результати дослідження можна зробити висновок, що об´єкт озеленення являє собою квадратну ділянку, яка належить дошкільному навчальному закладу, з недоглянутими насадженнями самшиту, деревних та трав’янистих порід. Виходячи зі специфіки роботи садочка, проектні рекомендації озеленення території не передбачають розміщення додаткових будівель і споруд, прокладання дорожньо-стежкової мережі (хоча, ще раз наголошуємо на необхідності оновлення асфальтного покриття), а лише створення декоративних насаджень з відповідним асортиментом порід та включення незадіяних ділянок до організації ігрових майданчиків. У загальному розміщення території дослідження сприятливе для росту зелених насаджень та відпочинку дітей, оскільки район віддалений від промислових структур, для нього характерний низький рівень транспортного руху, і відповідно низький рівень загазованості та запиленості повітря. Для підвищення естетичного вигляду території ДНЗ та забезпечення виховного впливу на дітей, насадження, які проектуються, повинні мати естетичний вигляд, а благоустрій відповідати сучасним організовуватися з використанням сучасних технологій. нормам та 30 РОЗДІЛ 3 ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ НА ТЕРИТОРІЇ ДИТЯЧОГО САДКА 3.1. Особливості асортименту рослин для оформлення території дитячих установ Озеленення ділянки — основа створення оздоровчих умов для дітей. Особливе значення відсоток озеленення має в умовах міста, де зелені насадження беруть участь у створенні необхідного мікроклімату, впливаючи безпосередньо на температуру повітря, його вологість, сонячну радіацію, а також послаблюють вплив шкідливих факторів міського середовища на дитячий організм. Ф.М. Левон відмічає: зелені насадження повинні максимально відповідати своєму призначенню у плані виконання очікуваних від них середовищетвірних функцій [27]. А.Л. Соботович, досліджуючи трав’янисті рослини, теж зазначає, що підбір рослинності повинен враховувати наступне навантаження (в т.ч. рекреаційне) [35]. С.В. Совгіра вказує: при озелененні території навчальних закладів обов’язково враховують вміст отруйних речовин у рослинах. З метою запобігання харчових отруєнь заборонено використовувати рослини, що можуть його спричинити. На Середземномор’ї звідки походить Сercis siliguastrum L. його листя використовують у салати, а пуп’янки замість каперсів. Тому вчена рекомендує види роду Сеrсіs для озеленення територій навчально-виховних закладів [39]. 31 В жодному разі не слід садити рослини, що мають колючки та отруйні плоди: софору японську (Sophora japonica L.), вовчі ягоди звичайні (Daphne mezereum L.), терен (Prunus spinosa L.), гледичію (Gleditsia triacanthos), акацію (Acacia), ожину (Eubatus), обліпиху (Hippophae rhamnoides L.), шипшину (Rosa acicularis L.), глід (Crataegus). Заборонені також такі трав'янисті рослини, як белена чорна (Hyoscýamus níger), ясенець (Dictamnus albus L.), дурман (Datúra), цикута (Cicúta virósa), наперстянка (Digitális), осінник (Sternbergia colchiciflora W.), молочай (Euphórbia), латук отруйний (Lactuca virosa) та інші. Такі дерева, як ширококронні види тополь (Pópulus), біла верба (Salix alba L.), шовковиця (Morus) під час цвітіння чи плодами забруднюють навколишню місцевість, а також сильно затінюють ділянку і тим самим затримують зростання трав та квітів [5]. Тому, крім рослин із отруйними плодами, листям, також не варто використовувати для озеленення ділянки дошкільного дитячого закладу дерева і чагарники з колючками, квітами, котрі забруднюють територію навколо або приваблюють велику кількість комах. Раціональне розміщення озеленених ділянок, смуг захисних насаджень, квітників, груп і поодиноких екземплярів дерев і чагарників при підборі відповідного асортименту сприяють створенню комфортного середовища. Зелені насадження дають змогу наглядно вивчати властивості різних рослин, допомагають вихованню естетичного почуття, любові до природи. Тому важливим є саме розмаїття асортименту рослин. Квіткове оформлення повинне концентруватися біля входу на ділянку перед головним фасадом будівлі, в місцях чекання батьками дітей. Квітники з однорічних рослин зазвичай розбивають вздовж доріжок для того, щоб діти мали змогу поливати та спостерігати за ними. Багаторічні рослини розміщуються далі від доріжок на газонах у вигляді вільних груп. Квітники можуть займати 1 – 1,5 відсотків всієї площі ділянки. Вважаємо, на квітниках необхідно висаджувати такий асортимент квітів, щоб вони квітували з ранньої весни і до пізньої осені, були невибагливі у вирощуванні та догляді. На наш погляд, таким критеріям найбільше відповідають квіти, вказані в таблиці 3.1. 32 Таблиця 3.1. Асортимент квіткових рослин для озеленення Назва виду Колір Строки цвітіння, місяць Шт. на 1 м² Гвоздика турецька (Dianthus червоний VI-VII 30 barbatus L.) Алісум (Alyssum L.) білий VI-X 45 Флокс Друммонда (Phlox рожевий VI-X 25 drumondii L.) Агератум мексиканський голубий VI-X 45 (Ageratum houstonianum L.) Тагетес тонколистий (Tagetes жовтий VI-X 40 angustifolia L.) Айстра китайська (Callistephus червоний VI-X 40 chinensis L.) Цинія вузьколиста (Zinnia рожевий VI-X 35 angustifolia L.) Арабіс війчатолистий (Arabis Темно-рожеве Травень 40 blepharophylla L.) Крокус ‘Joan of Arc’ (Crocus Біле Кінець квітня 15 ‘Joan of Arc’) Флокс шиловидний ‘Apple ТравеньBlossom’ ( Plox subulata ‘Apple Рожеве 40 червень Blossom’) Хоста Зібольда ‘Elegans’ Біле з Липень- серпень 4 (Hosta sieboldiana ‘Elegans’) рожевим Чебрець повзучий (Thymus Фіолетове Червень- липень 35 serpyllum L.) Очиток товстолистий (Sedum Червень Біле 35 dasyphyllum L.) Цільове призначення зелених насаджень на цій території визначається функціями майданчиків і споруджень, які розташовуються на ній, а також характером використання ділянки в педагогічних цілях. За допомогою насаджень на ділянці дитячого садка-яслів створюються найбільш сприятливі мікрокліматичні й санітарно-гігієнічні умови. Крім огороджуючих функцій зелені насадження використовуються як наочний матеріал для ознайомлення 33 дітей з рослинним світом. Плануючи озеленення ділянки, потрібно продумати добір деревних рослин, насамперед, найпоширеніших у даній місцевості. Вони повинні бути різноманітні за висотою, формою крони, строком цвітіння. Групи дерев і чагарників можна розміщувати на газонах, місцях перетинання доріжок, біля майданчиків, басейнів та в інших місцях, які потребують затінення. Бажано мати алеї, обсаджені деревами. З асортименту дерев, які бажано висаджувати на території ДНЗ, слід виділити наступні: клен (гостролистий (Acer platanoides L.), прирічний (Acer ginnala), татарський (Acer tataricum L.)), липа дрібнолиста (Tilia parvifolia), береза (пухната (Betula pubescens) й бородавчаста (Betula pendula)), тополя запашна (Р. suaveolens Fish.), модрина європейська (Larix decidua Mill), ялина звичайна (Рісеа abies), горобина (Sorbus), дуб (Quercus), ясен (Fraxinus). З чагарників слід використовувати бузок звичайний (Syringa vulgaris) і угорський (Syringa Josikaea), садовий жасмин (Philadelphus L.) або чубушник, різні види спіреї (Spiraea), лох сріблястий (Elaeagnus argentea Pursh), акацію жовту (Caragana arborescens Lam.), бересклет бородавчастий (Euonymus verrucosus Scop.), калину звичайну (Viburnum opulus). Найціннішими декоративними видами чагарників вважаються гортензія (Hydrangea), калина звичайна (Viburnum opulus). В затінених місцях рекомендується висаджувати стійкі до затінення породи чагарників: бересклет бородавчастий (Euonymus verrucosus Scop.), іргу (Amelánchier), сніжноягідник (Symphoricarpus L.). При формуванні зелених насаджень для ділянки ДНЗ враховують наступні особливості: масштабність, декоративність і корисні властивості. Масштабність проявляється у використанні дерев другої і третьої величини. Дерева першої величини — дуб решітчастий (Quercus), гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum L.), липа дрібнолиста (Tilia parvifolia), береза бородавчаста (Betula pendula), використовуються в обмеженій кількості. На великих територіях можливе також додаткове введення хвойних дерев (таких як ялина (Picea Dietrich)) і декоративних видів кленів (Acer L.). 34 Враховуючи масштаб дитячого сприйняття, доцільно використовувати невисокі, близько розташовані рослини. Тому варто зважити на позицію Л. Янушкявічюс та О.М. Курдюк і використати карликові декоративні форми ялини звичайної, більше відомої як «відьмина мітла» [62]. 3.2. Формування насаджень Основними напрямками вдосконалення досліджуваного об’єкту є: - створення нових декоративних насаджень; - організація благоустрою території . Планування озеленення здійснюємо за допомогою застосування різних типів і форм рослинних насаджень: - груп — окремих самостійних композицій дерев і чагарників;· - солітерів — одиничних посадок; - газонів — відкритих просторів, покритих трав'янистою рослинністю; - квітковим оформленням ділянки: влаштування клумби. Асортимент рослин підбираємо у відповідності до грунтово-кліматичних умов району, а також враховуючи специфіку ділянки [4]. Намагаємося збагатити кольорову гаму насаджень шляхом введення декоративно квітучих чагарників та декоративних сортів деревних рослин [2]. З північного боку території на вільній від насаджень ділянці варто покращити газонове покриття, організувати ігрові майданчики та створити рядові посадки ліщини деревовидної (Corylus colurna L.), котра створить затишок від можливих вітрів (з боку поля УНУС) (додаток В), захищаючи від сонця та не створюючи надмірного затінення. З переду споруди садочку (між її крилами) доцільно покращити композицію квітника. 35 Із південної сторони, справа від входу, пропонуємо удосконалити газон, висадити декілька кущів ялівця козацького та ліщини; біля забору — висадити клен гостролистий, який прикриватиме недоліки ландшафту. Зелений колір цієї композиції заспокійливо діятиме на дітлахів, а ялівець козацький надаватиме привабливого вигляду ландшафту навіть взимку [7]. Ділянку навпроти споруди садочку довершуємо, висаджуючи один клен гостролистий (Acer platanoides L.) та ряд із 14 дерев туї західної (Thuja occidentalis L.) (по внутрішній стороні) (дод. Г). Останні також добавлятимуть пейзажу колориту в осінньо-зимній період. В східній частині території, за-для відмежування господарської площі від ігрової, висаджуємо клен (Acer platanoides L.) (1 дерево) та ряд із 7 кущів спіреї японської (Spirea japonika «Gold Flame») (дод. Д). Крім того, благоприємного заспокійливого тону цій ділянці додасть розміщення (між існуючим рядком грабу (Carpinus betulus L.)) декількох берез (Betula pendula «Pendula»). У таблиці 3.2 наводиться асортимент дерев, кущів та квітів які планується використати для озеленення дошкільного навчального закладу № 3 міста Умані. Таблиця 3.2. Асортимент деревних рослин використаних в озелененні № Латинська назва Українська назва 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Aser platanoides «Royal Red» Spirea japonika «Gold Flame» Betula pendula «Pendula» Hydrangea arborescens L. Kerria japonica L. Corylus colurna L. Juniperus sabina «Blue Danube» Thuja occidentalis L. Callistephus chinensis (L.) Nees. Tagetes patula L. Paeonia L. Клен гостролистий Спірея японська Береза бородавчаста Гортензія деревовидна Керія японська Ліщина деревовижна Ялівець козацький Туя західна Айстра китайська Чорнобривці відхилені Півонія трав’яниста Кількість, шт. 3 6 8 4 4 15 10 14 32 56 3 36 Для квіткового оформлення рекомендуємо використовувати ще такі види однорічних квітів: цинія (Zínnia L.), ромашка лікарська (Matricaria recutita L.), санвіталія розпростерта (S. procumbens Lam.), скабіоза темно-пурпурна (S. atropurpurea L.), флокс (Phlox), алісум (Alyssum), тагетес тонколистий (Tagetes angustifolia), арабіс війчатолистий (Arabis blepharophylla). У дошкільних закладах квітники планують з урахуванням багатьох вимог, але основними серед них є дві: 1) вони не повинні розмішуватися безпосередньо на групових або загальних дитячих майданчиках. Їх доцільно розташовувати біля доріжок, входів до приміщень, господарських споруд та в якості розмежування функціональних зон; 2) квітування має тривати протягом усього вегетаційного періоду. Досягти цього можна завдяки квітково-декоративним рослинам. Квіткове оформлення території представлене клумбою, яку влаштовуємо біля будівлі. В центрі висаджуємо три кущі півонії трав’янистої (Paeonia L.), периметр обсаджуємо чорнобривцями відхиленими (Tagetes patula L.), а середину — айстрою китайською (Callistephus chinensis L.). Квітники беззаперечно є одним з головних засобів декоративного оформлення території. Квіти та квітники додають особливої привабливості об´єкту. Вони повинні бути підпорядковані єдиному художньому задуму і пов’язані з характером планування ділянки, розташуванням груп дерев та кущів [6]. Квіткове оформлення кожної ділянки повинно бути декоративним і справляти цілісне враження за весь вегетаційний період — з ранньої весни до пізньої осені. Це досягається такою організацією посадок багаторічників у квітниках і змішаних групах, при якій замість відцвілих рослин поруч зацвітають інші, причому переважаюче забарвлення в різних місцях ділянки змінюється упродовж року [38]. Велике значення при складанні асортименту рослин мають їх декоративні якості: загальний вигляд, висота, форма, забарвлення суцвіть та листя, рясність і період цвітіння тощо. Підбирати і розміщувати рослини треба так, щоб 37 декоративні якості кожної з них були виявлені якнайкраще [39]. Підбір забарвлення рослин повинен забезпечити виявлення і гармонійне поєднання деталей квітника при більш чіткому виділенні головних його елементів. Лише у рідких випадках квітковий масив являє собою однорідну за кольором поверхню [12]. Варто відмітити, що крім наукових, існують і нормативні вимоги до озеленення дитячих садочків, які ми обов’язково враховуємо. Відповідно до п. 4.6. Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров’я від 19 червня 1996 р. № 173, розташування та орієнтація основних функціональних приміщень дитячих дошкільних закладів і територій дитячих ігрових майданчиків повинні забезпечувати нормативну тригодинну інсоляцію на добу. В п. 6.2. зазначених правил передбачено, що рівень озеленення дитячих дошкільних закладів має складати не менше 80 % території. Одночасно, в літературі інколи помилково вказується 50-60 % На території (з північної, західної сторін) влаштовуємо звичайний садовопарковий газон. Він буде використовуватися як покриття гральних майданчиків. Адже, майданчики для дітей ясельного віку обов’язково повинні мати трав'яне покриття; і лише майданчики для дошкільників — частково трав'яне і частково (не більше 60 м) ґрунтове покриття з домішками твердих дрібнозернистих місцевих будівельних матеріалів, які дозволені до використання Міністерством охорони здоров’я України. Спосіб створення газону — посів насіння газонних трав, використовуючи травосуміш [40]. Для створення звичайного садово-паркового газону використаємо травосуміш компанії "DLF TRIFOLIUM" (Данія). Газонна трава Johnsons General Purpose (універсальна): - Вівсяниця червона, комутата РАЙМОНД/КАПРІЧІО/КАЗАНОВА – 15%; - Вівсяниця червона, рубра ДІЄГО/МАКСІМА1/МІСТИК (Festuca rubra rubra) - 35%; 38 - Тонконіг лучний ДЖЕРОНІМО/КОМПАКТ/ЕВОРА (Poa pratensis L.) 10%; - Вівсяниця червона, дуриускул НОРДІК/РІДУ/ТРІАНА/БОРНІТО/ДУМ С 5%; - Райграс пасовищний КАПРІ//МОНДІАЛ/ПОНДЕРОЗА (Lolium perenne L.) - 35%. Дану травосуміш викоритсовують для створення газону в садах, парках, на присадибних ділянках та для озеленення доріг. 3.3. Еколого-біологічні особливості рослин, використаних для озеленення території дитячого садка Клен гостролистий (Acer platanoides L.). Це тіньовитривала, досить морозостійка рослина; цвіте у квітні — травні (рис. 3.1). Поширений майже по всій Україні. Має розкидисту крону, бурувато-сіру кору, що розтріскується, і коричневі молоді пагони. Більшість кленів можуть виносити сухість грунту, але краще ростуть при поливі. Його використання найбільш актуальне при потребі створення затишку в тій чи іншій ділянці або візуального відокремлення території закладу від загального ландшафту [59]. 39 Рис. 3.1. Клен гостролистий (Acer platanoides L.). Береза бородавчаста (Betula pendula L.). Це також гіллясте дерево; його кора біла, внизу темно-сіра, з тріщинами; листки гладенькі, черешкові, двічі гострозубчасті (розпускаються рано навесні, восени стає жовтим). Цвіте в квітнітравні. Росте у тайзі, значно поширена в лісовій та лісостеповій смугах України, утворюючи великі масиви в листяних і мішаних лісах. Полюбляє вологі луки, низовинні місця, береги річок, стариць, струмків. Однак, добре росте в будь-яких умовах, нормально переносить забруднене повітря (тому, використовується при озелененні промислових територій). Важливою особливістю є світлолюбивість дерева; через це воно важко приживається на затінених територіях. Тривалість життя берези — 100-120 років. Цікаво, що в давнину у слов’ян рік позинався не зимою, а весною, і зустрічався він березою, а не ялинкою. Саме дерево було символом світла та радості. Крім того, місяць, в який розпускалась береза називався «березозол». На півдні та в центрі Київської Русі це був перший місяць весни, а на півночі — другий. Відлуння цієї традиції спостерігаємо в українській назві місяця – «березень» [25]. Туя західна, або життєве дерево (Thja occidentlis L.) — вічнозелене хвойне дерево з родини кипарисових, роду туя. Це густогіллясте дерево родом з 40 Північної Америки, заввишки до 12 (20) м або кущ із пірамідальною кроною. Гілочки короткі, пласкі, із зеленою лускатою хвоєю, яка взимку стає бурозеленою (рис. 3.2). Росте відносно повільно. Зимостійка. Тіньовитривала, до ґрунту не вимоглива, краще розвивається на родючих, суглинкових, супіскових і вологих піскових ґрунтах, газовитривала; незважаючи на поверхневу кореневу систему, вона не боїться вітрів. Добре витримує формуючу стрижку зі створенням будь-яких топіарних форм. Вимоги до вологості: середні (вологолюбна, але переносить сухість). Це дерево тіневитривале, але віддає перевагу світлу. Мінімальна прийнятна для нього температура – 36̊ C; глибина залягання коренів: не менше 76 см. Рис. 3.2. Туя західна (Thja occidentlis L.) Завдяки великій кількості високодекоративних штучно виведених форм, зимостійкості, довговічності і стійкості до міських умов, туя західна дуже поширена в декоративному садівництві по всіх континентах у багатьох кліматичних зонах [63]. Ліщина деревовидна (Corylus colurna L.). Це тіньовитривалий мезофіт, мезотерм, еумезотроф, кальцефіл, ассектатор, що володіє високими декоративними достоїнствами. Хоча ліщина тіньовитривала, але при сильному 41 затіненні мало плодоносить , листя втрачає забарвлення. Краще садити її на сонячному і захищеному від вітру місці. Бажані багаті, родючі, дреновані, слабопідзолисті, нейтральні грунти, помірно вологі суглинки і супіски. Не любить близьких грунтових вод, кислого, піщаного, заболоченого, кам'янистого грунту. Завдяки рясному опаду листя, багатого солями кальцію, підвищує грунтову родючість. Найбільш переважні для посадки східні, північно-східні, північні частини (що було застосовано під час проектування) – взимку і навесні тут менші коливання добових температур, що знижує небезпеку підмерзання і опіків. Ліщини зимостійкі, але в зими з тривалими сильними морозами підмерзають [29]. Спірея японська (Spirea japonika L.) — листяний чагарник родини Розоцвіті (рис. 3.3). Він є низькорослим, з широкою, напівшаровидною кроною. Рис. 3.3. Спірея японська (Spirea japonika L.). Ця рослина характеризується, як яскравим лимонно-зеленим листям, так і чарівним рожевим цвітінням. Найкращим і єдиним місцем сприятливого росту спіреї є сонячна ділянка. Висота дорослого чагарника досягає 0,3-0,4 м, а ширина 0,6-1,2 м. Листя декоративне і дуже привабливе. Їм характерний лимонножовтий або лимонно-зелений колір. Цвітіння доволі рясне. Воно представлене численними суцвіттями пурпурно-рожевого кольору. Вони розпускаються в період з червня по липень на пагонах поточного року. Фахівці виділяють середню тривалість цвітіння в 45 днів. До грунту рослина зовсім не вимоглива. 42 Це може бути як добре дренований, так і злегка родючий грунт. Також, даний чагарних є абсолютно зимостійким [18]. Гортензія деревовидна (Hydrangea arborescens L.) – чагарник з великим опадаючим листям (рис. 3.4). Гортензія цвіте довго і рясно, витривала і невибаглива до догляду, морозостійка. Гортензії в кімнатних умовах вирощують навесні, коли вони цвітуть червоним, блакитним, білим або рожевим кольором. А влітку і восени їх можна висаджувати в сад. Під прямими променями сонця вирощувати рослину не варто, тому оптимальним варіантом розташування є східна і західна частини території. При цьому, гортензія деревовидна є достатньо тіневитривалою (висаджування на півдні не знищить рослину, а лише знизить її ріст). Рис. 3.4. Гортензія деревовидна (Hydrangea arborescens L.). Грунт може бути свіжий або вологий, кислий або слабколужний. У весняно-осінній період гортензію необхідно поливати рясно, відразу після висихання верхнього шару грунту. Гортензію необхідно обприскувати протягом всього року, для забезпечення високої вологості повітря [12]. Керія японська (Kerria japonika L.) — декоративний чагарник з тонкими схиленими гілками, витонченим листям і яскравими жовтими квітками. Квіти керії, махрові або прості, нагадують мініатюрні трояндочки. Цвітіння керії триває з весни до середини літа. За форму квітки, що нагадує троянду, і за раннє 43 цвітіння в Європі керію називають японською трояндою або пасхальною трояндою. Керія — листопадний чагарник, сильно розростається як у висоту, так і в ширину. Декоративні не тільки квіти, а й листя керії: почергово розташовані, зубчасті, подовжено-овальні та загострені на кінцях, до 10 см в довжину, з помітними прожилками, жовтіючі восени. Листя керії трохи нагадує листя малини, іншого чагарника з того ж сімейства. Навесні керія зацвітає однією з найперших декоративних чагарників. Квіти керії — поодиноко-розташовані, насичено жовтого кольору, до 6 см в діаметрі. Зовнішній вигляд і тонкий запах квіток керії трохи нагадує кульбабу. Керію відносно просто вирощувати. Як і багато лісових рослин, керія віддає перевагу вологому і водопроникному ґрунту, багатому на гумус, і відмінно відчуває себе в півтіні. Керію можна висаджувати на повне сонце, при цьому необхідно забезпечувати вологість ґрунту і мати на увазі, що квітки керії на сонці швидко вицвітають і бліднуть. Керія може рости і в повній тіні, але цвітіння чагарника буде не настільки пишним. Зимостійкість керії вельми висока; вона також фактично не уражується шкідниками та хворобами [26]. Ялівець козацький (Juniperus sabina L.) — хвойний чагарник роду Ялівець (Juniperus L.). Дводомний сланкий чагарник висотою 1-1,5 м (рис. 3.5). Швидко розростається в ширину і утворює щільні зарості. Хвоя двох типів: у молодих рослин ігловідна, прямостояча, загострена, 4-6 мм завдовжки, зверху — синювато-зелена, м'яка, з чітко виділеною серединною жилкою; у дорослих рослин хвоя лускоподібна. Широко застосовується для декорування кам'янистих гірок, укосів, в одиночних і групових посадках на газонах і узліссях. До ґрунтів ялівець козацький невимогливий, добре росте як на кам'янистих, так і на піщаних сухих ґрунтах, виносить деяке засолення. Посухостійкий, але не переносить застійного зволоження. Морозостійкий вид, виносить короткочасні заморозки до -30°С [7, 63]. 44 Рис. 3.5. Ялівець козацький (Juniperus sabina «Blue Danube»). Півонія трав’яниста (Paeonia L.) — прекрасні багаторічні квіти, що будуть тішити око пишним цвітінням в травні та напочатку червня. Рослини добре ростуть як на сонячному місці, так і в напівтіні. При посадці у сильній тіні трав’янисті півонії практично не будуть цвісти. В догляді не вибагливі. Старі корчі (10-15 років) можуть перестати цвісти, тому їх пересаджують. Трав'янисті півонії розвивають велику вегетативну масу, тому потребують великої кількості води. Поливати півонії слід рясно, щоб волога пройшла вглиб грунту і досягла коренів. Поверхневий полив не принесе рослинам користі. Айстра китайська (Callistephus chinensis L.) — однорічна рослина; кущ прямостоячий висотою до 60 см. Квіти повні, яскравого рожевого забарвлення. Висаджують на відкритих сонячних ділянках. Висівають у відкритий грунт з ранньої весни до початку травня. Переносить незначні заморозки. Можна вирощувати через розсаду. За сухої погоди айстри поливають, але треба пам’ятати, що вони погано реагують на надлишок вологи. Цвітуть айстри з липня по жовтень. Не рекомендується вирощувати з року в рік на одному місті. Чорнобривці відхилені (Tagetes patula L.) – (їх іноді називають французькими; заввишки вони 20-40 см). Суцвіття може бути і махровим, й немахровим, але від цього не менш гарним, діаметром 4-7 см, жовтим, помаранчевим, а також червоно-коричневим, двоколірним. Чорнобривці теплолюбні, світлолюбні й дуже посухостійкі; вони мало вимогливі до грунту. 45 Багатьом квітникарям відомо, що чорнобривці — дуже невибагливі до умов вирощування рослини. Особливо це твердження справедливо для чорнобривців відхилених, які чудово ростуть навіть уздовж жвавих автомобільних трас. Ці рослини можна вирощувати в горщиках, неглибоких мисках і ящиках на балконах або в саду, окремо або разом з іншими однорічними рослинами. Практично всі рослини надають перевагу відкритій місцевості, хоча, якщо їх посадити в затінену ділянку, вони все одно будуть радувати своїм незабутнім цвітінням. Грунти для посадки й вирощування чорнобривців слід підбирати родючі, нейтральні та суглинні. Істотною перевагою цих чудових квітів є підвищений опір до різних шкідників і хвороб. Фітонциди, що містяться в листі чорнобривців, відмінно відлякують шкідливих комах [14]. Інші види однорічників також характеризуються невибагливістю та посуховтійкістю. 3.4. Агротехнічні засоби створення насаджень та догляду за садовопарковим об’єктом Садити дерева і чагарники рекомендують у весняний та осінній період. Листяні деревні рослини найкраще висаджувати весною, особливо теплолюбні дерева і чагарники. Холодостійкі рослини добре переносять і осінню посадку. Календарний план робіт представлений у додатку Е. Періодом садіння хвойних слід вважати час появи нових приростів, тобто від половини квітня до половини травня [41]. Осіння посадка хвойних, крім модрини, триває від серпня до початку жовтня. Більшість вічнозелених дерев і кущів висаджують у той самий період, що й хвойні. Весняна посадка проводиться після розмерзання грунту і до початку розпускання бруньок (тривалість посадки 6–10 днів). Восени посадку можна починати після опадання листя і припинення росту і закінчувати за 1–2 тижні до початку стійких морозів. Всі інші посадки проводяться тільки з комом землі [22]. 46 Порушення технології садіння дерев і чагарників у багатьох випадках є причиною низької декоративності, недовговічності, захворювань та загибелі рослин. Посадкові ями або траншеї потрібно копати не пізніше ніж за 2 тижні до посадки. При цьому грунт утримує добрий запас вологи, покращується його аерація та структура, відповідно [23]. Готуючи ями, верхній шар землі відкидають в один бік, а нижній, менш родючий — в інший. Після висаджування рослин ями засипають так, щоб нижній шар землі був зверху. Дно ями і траншей розпушують на глибину 15–20 см. Розміри садивних ям залежать від розмірів і віку висаджуваних рослин. Середня глибина ями для дерева становить 70–120 см, для чагарників — 30–70 см [24]. Коли посадкове місце готове, яму на 2/3 її об’єму засипають грунтосумішшю. Перед посадкою старанно оглядають коріння саджанців, пошкоджені корінці вирізають гострим садовим ножем, або секатором. Зрізи повинні бути рівними, а їх площина направлена вниз. Саджанці опускають в яму, розправляють коріння, спрямовуючи його вниз. Коренева шийка повинна бути 5–6 см вище від рівня грунту. Після встановлення рослини на необхідну висоту, яму засипають землею, пошарово ущільнюючи. Коли яма заповнена, по її периметру, роблять валик із землі для затримки води при поливі. Після посадки, рослину кріплять до кілків, добре поливають, мульчують торфом, або шаром рослинної землі [21]. Звертаючись до звичайних садово-паркових газонів, необхідно вказати, що головними їхніми якостями є декоративність, довговічність, стійкість до частого скошування, витоптування та тіньовитривалість, а також (за певних умов) посухостійкість і морозостійкість. Створення міцної стійкої дернини можливе при сумісному вирощуванні видів трав з різними типами пагоноутворення, тобто таких, які належать до різних життєвих форм (кореневищних, кореневищно-кущових, рідше — щільнокущових) [32]. Для створення садово-паркових газонів підходять усі види трав, що застосовуються в партерних газонах, але можуть бути використані й інші — 47 вівсяниця валійська (типчак) (Festuca valesiaca L.), лучна, овеча (Sanguisorba minor L.), східна; тонконіг вузьколистий (Poa pratensis L.), сплюснутий (Poa palustris L.) і звичайний (Poa trivialis L.), райграс багатоукісний (Lolium multoflorum Lam.); житняк гребінчастий (Agropyrum pectini-forme Schult), пустельний (Agropyrum desertorum Fish) і сибірський (Agropyron sibiricum W.). Роботи зі створення та влаштування газону розпочинаються на етапі планування поверхні, глибокої обробки ґрунтового шару та внесення органічних і мінеральних добрив. Для першокласного газону дуже важливим є дренаж. Його закладають після зняття родючого шару грунту. Він складається з таких шарів: бутового, товщиною 15 см, шару дрібних камінців, гравію чи грубозернистого піску, товщиною 5 см і, відповідно, — родючий шар, товщиною 15 см. Грунт укочують важким катком, після чого знову розпушують поверхневий шар на 2–3 см, висіваючи в нього насіння і знову укочують легким катком. Попереднє укочування необхідне для запобігання осідання грунту і для доброго проростання насіння. На даному об’єкті створення газону буде проводитись шляхом посіву насіння трав. Рівномірність посіву — основа отримання доброго трав`яного покриву. При посіві травосуміші насіння ретельно перемішують. Рекомендується спочатку висівати крупне насіння з загортанням до 3 см, а потім дрібне на глибину до 0,5–1,5 см. Мульчування посівів проводиться тонким шаром перегною або торфу. Після мульчування обов’язкове коткування легким катком. Після посіву насіння, при сухій погоді, слід утримувати грунт у вологому стані протягом п’яти днів, проводячи полив у ранні чи пізні вечірні години. При досягненні травостоєм 7–8 см проводиться скошування газону. Процес утримання об’єкту включає: догляд за деревами і чагарниками, живоплотами, виткими рослинами, квітниками, газонами, садовими доріжками та майданчиками, малими архітектурними формами; захист зелених насаджень від шкідників і хвороб, санітарне очищення території об’єкта благоустрою. 48 Догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом року і включає: полив, внесення добрив, уриття, оприскування крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу з бур’янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев і чагарників. Полив має забезпечувати постійну оптимальну вологість коренезаселеного шару ґрунту до глибини 60–70 см. Найкраще розвивається дерево при вологості ґрунту 60–80% повної вологоємності. Норми та кратність поливання залежать від кліматичних і погодних умов, механічного складу ґрунту та його вологості, ступеня вологолюбності й посухостійкості порід, віку дерев. Терміни та кратність поливів залежать від пори висаджування рослин, фази їхнього розвитку й зовнішніх умов. Молоді дерева віком до 15 років у суху і жарку погоду належить поливати до 15 раз за вегетаційний період. Для доросліших рослин кратність поливу знижується до 4– 5 разів [19]. Хвойні та листяні вічнозелені рослини (особливо у перший і другий рік після садіння) вимагають більш інтенсивного поливу в суху погоду. Пересаджені дерева старшого віку, крім поливу, слід дощувати. Восени, коли довго не було дощів, за 2–4 тижні до середнього строку настання мінусових температур дуже важливо провести вологозарядне поливання рослин. Удобрення деревних рослин потрібно проводити на основі агрохімічного аналізу. Необхідно своєчасно удобрювати дерева та чагарники після їхнього обрізування. Головною видимою ознакою «ґрунтового голоду» рослин є їхні слабкі прирости, здрібнене листя та зміна кольору. Мінеральні підживлення необхідно проводити 2–3 рази за вегетаційний період: - перший раз — весною, в період розкриття бунькових лусок та вегетаційного росту пагонів; - другий — в період повного розпускання листя; 49 - третій — восени, в період листопаду з кінця серпня до другої декади грудня. Мінеральні добрива при кореневих підживленнях вносяться шляхом поверхневого розкидання, осередковим способом у свердловину глибиною 25– 35 см діаметром 4–5 см, по 3–5 шт. на 1 м² пристовбурної лунки або у вигляді рідких мінеральних підживлень. Сухі підживлення належить проводити після дощу або поливу у вигляді суміші: 1 вагова частина аміачної селітри, 3 частини суперфосфату, 1 частина калійної солі. Суміш мінеральних добрив розсіюють навколо рослини, відступаючи від стовбура у молодих дерев на 0,3–0,5 м, у дорослих на 0,5–1м, у чагарників 0,3 м від кореневої шийки. Після сухого підживлення необхідно провести сильний полив насаджень. Оптимальна норма внесення добрив під час другого підживлення становить 35–40 г на 1 м² лунки. Підживлення насаджень органічними добривами проводять 1 раз у 2-3 роки способом внесення компостів, гною, торфу з рівномірним розподілом по пристовбурній лунці. Після такого підживлення землю в лунці перекопують на глибину 10 см. Якщо довго немає дощу, листя дерев покривається досить товстим шаром пилу. Що призводить до закупорювання їхніх продихів, погіршення фотосинтезу, сповільнення обміну речовин. З метою змивання осілого на листки пилу слід проводити освіжаюче поливання крон дерев. Вони особливо необхідні в спекотні літні дні (у липні, серпні). Обмивання крон слід проводити в ранкові часи (не пізніше 9-ї години) або ввечері (після 19-ї години) в міру їхнього забруднення пилом, але не рідше 4–5 разів за вегетаційний період — для листяних порід і 8–10 разів – для хвойних порід. Обмивання крони проводиться за допомогою шланга або поливальних машин. З бур'янами борються двома способами — механічним (прополювання, скошування) та хімічним (застосування гербіцидів). Останній, враховуючи специфіку об'єкта, повинен мати досить обмежене, ретельно зважене застосування. 50 Для усунення негативного впливу ущільнення ґрунту і ефективного підживлення дерев проводять дренування пристовбурних лунок. Для цього навколо стовбура на відстані 60–80 см робиться 5–8 свердловин діаметром 7–12 см на глибину 50–80 см. Свердловини заповнюються компостом, перегноєм або деревною тирсою в суміші з торфом і мінеральними добривами. Дренування, яке сприяє активізації росту кореневої системи, проводиться восени через 3–5 років. Дерева і чагарники, які не переносять низьких температур, вимагають захисту в зимовий період. При груповій посадці утепленню підлягає вся площа. Утеплення проводять після перших заморозків. Для утеплення стовбурів і крони застосовується повсть, солома та інші матеріали [31]. Для нормального росту й правильного розвитку дерев здійснюють догляд за кроною протягом усього життя рослин. Обрізають дерева навесні до розпукування бруньок або восени після опадання листя. У дерев видаляють порослеві пагони, які утворюються біля кореневої шийки, а також на стовбурах в міру її появи. Сухі гілки обрізують у міру їх виявлення впродовж року [34]. Під час догляду за деревами застосовують три види обрізки: формуючу, санітарну й омолоджуючу. Формуюча обрізка дерев проводиться у рядових та алейних насадженнях з метою збереження природної або штучної форми рослин, рівномірного розташування скелетних гілок. Розрізняють слабку і помірну обрізку, ступінь якої залежить від виду дерева, його віку і стану крони. Формуючу обрізку рекомендується здійснювати ранньою весною, до початку вегетації (кінець лютого-квітень). Крони швидкорослих порід у місцях, де потрібно зберігати певну висоту і форму, обрізують щороку і один раз за 2–4 роки у повільнорослих (в'яз, дуб і липа). При обрізці повільноростучих дерев в основному вкорочують однорічні прирости і лише окремі гілки обрізують до дво-трирічної деревини. 51 Санітарну обрізку крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізці підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування. Санітарну обрізку потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду. Омолоджуючу обрізку виконують лише в дерев, які добре витримують підстригання та обрізання і вершина яких почала всихати, а ріст пагонів припинився. При цьому сильно вкорочують (на ½–¾ загальної довжини) старі гілки, залишаючи, якщо це можливо, одну-дві гілки другого порядку. Омолоджують дерева навесні, поступово протягом двох-трьох років. Помірне та слабке омолоджування передбачає обрізку частини крони, а сильне — зріз крони до основи скелетних гілок. Обрізка кущів передбачає їх формування, поліпшення якості цвітіння й плодоношення. У кущів, квітки яких розвиваються з бруньок, закладених у попередній рік (бузок, вейгела, форзиція, хеномелес тощо), слід обрізувати лише відцвілі суцвіття, проводять проріджування, омолоджування (вирізання старих скелетних гілок) та вкорочування пагонів з урахуванням розміщення квіткових бруньок. Показником потреби в обрізці є зменшення приросту пагонів, зниження інтенсивності цвітіння та плодоношення. Омолоджування декоративних кущів (поодиноких, у групі та в живоплоті) проводять періодично, в міру появи старіючих та перерослих пагонів, які втратили декоративність. Це роблять навесні до початку росту. Формуюча обрізка кущів проводиться з метою створення декоративної штучної форми, підтримування заданої форми, прискорення росту бокових пагонів і збільшення густоти крони. Санітарна обрізка кущів проводиться з метою зрізування хворих, сухих та пошкоджених гілок щорічно протягом усього вегетаційного періоду. 52 Декоративність і якість квітників значною мірою залежать від догляду, який має забезпечити сприятливі умови для росту і розвитку рослин. Догляд за квітниками полягає у поливі, прополюванні, розпушуванні ґрунту, видаленні суцвіть, прибиранні стебел з квітників, штикуванні на зиму, захисті від хвороб і шкідників, підстриганні килимових рослин, розкритті багаторічних квітів з прибиранням сміття, підживлюванні, підв’язуванні рослин та укритті їх на зиму [28]. Полив квітників повинен проводитися рівномірно з таким розрахунком, щоб земля зволожувалася на глибину залягання коріння. Розсаду квітів поливають щоденно, краще вранці або ввечері, доти, поки вона не приживеться. Частих поверхневих поливань слід уникати. За вегетаційний період за нормальних погодних умов при догляді за сезонними квітниками в середньому має бути проведено 20–30 поливів. Квітники з покривних рослин поливають частіше — до 40–50 разів за сезон. Норма поливання для однорічників та дворічників — 15–20, для багаторічників — 25–40 л/м². Розпушування ґрунту проводять в міру його ущільнення і проростання бур'яну та обов'язково після рясного поливу чи великого дощу. Перше розпушування треба виконувати напровесні, щойно просохне верхній шар ґрунту, а потім регулярно (один раз на 2–2,5 тижні) до змикання рослин. Глибина розпушування однорічників — 3–5, багаторічників з поверхневим розміщенням коренів — 3–6 см. Квітники слід мульчувати, особливо якщо вони створюються із багаторічників. Мульчування ґрунту сприяє збереженню вологи, поліпшенню теплового режиму й затриманню розвитку бур'янів. Як мульчу слід використовувати торф або компости: торфогнойовий, торфофекальний, торфомінеральний, торфоперегнійний тощо; тирсу листяних порід, напіврозкладену солому з гноєм і листом тощо. На 2–3-річних квітниках мульчу вносять шаром 3 см, на старших — 5–6 см і більше. Мульчують квітники із 53 багаторічників один раз за два роки — восени, після обрізування і збирання стебел, або ж весною, після внесення добрив. Підживлення рослин потрібне для їх забезпечення органічними і мінеральними елементами. Сезонні квітники при добрій підготовці та удобренні ґрунту перед кожною посадкою або ж систематичною заміною ґрунту забезпечують рослини оптимальним живленням. У виняткових випадках можна удобрити рослини водним розчином мінеральних речовин. Землю між рослинами слід покривати торф'яною крихтою, дрібно насіченою соломою чи лісовою підстилкою. Багаторічники починають підживлювати з другого року після посадки. Підживлення проводять два рази за сезон. Весною, до початку росту стебел, вносять мінеральні добрива з переваженням азотних, а восени — переважно фосфорних і калійних. Добрива вносять з розрахунку (г/м²): 15–50 фосфорних (суперфосфат), 30–60 калійних (калійна сіль, сірчанокислий калій), 30–40 азотних (аміачна або калійна селітра) чи 10–20 сечовини. Добрива, що містять хлор, використовувати не рекомендується. Весною азотні добрива можна замінювати коров'яком (розбавляють 1:10) або курячим послідом (настій 1:20) при нормі 10 л/м². Багаторічні квіткові рослини часто відчувають нестачу мікроелементів, які найкраще слід вносити навесні під час першого розпушування ґрунту у вигляді кореневого підживлення з розрахунку 60–80 мл/м². Високі рослини підв'язують до кілків, а якщо вони висаджені рядами, то для підтримки стебел натягують дріт. Скельні рослини покривають тонким шаром листя і гілками хвойних порід. Таке покриття можна використовувати і для інших рослин у морозні та сніжні зими. Не прикривають рослини лісового походження — барвінок, папороть, плющ [51]. Кожні 3–5 (6–8) років багаторічні рослини викопують, ділять, ґрунт глибоко перекопують, вибирають бур’яни, у добрюють перегноєм чи компостом і на підготовлену ділянку висаджують поділені рослини. 54 У квітниках видаляють засохлі пагони та відцвілі суцвіття, які знижують естетичний вигляд квітників. Обрізування суцвіть сприяє також наступному рясному цвітінню. Цвітіння рослин продовжують прищипуванням центральних пагонів на 1/3–1/4 їхньої довжини в період бутонізації, прискорюючи цим розвиток бічних пагонів. Після прищипування рослини рясно поливають і підживлюють. Загальне правило догляду за квітковими рослинами у квітниках полягає в уникненні зав’язування й дозрівання насіння, що сприяє збільшенню тривалості цвітіння та довголіттю насаджень. Осіннє прибирання квітників проводять після перших заморозків, коли температура знижується до мінус 1–2ºС. Квіти, які необхідно зберегти як маточники, забирають у холодні парники, підвали й оранжереї. На зиму теплолюбні рослини прикривають ялиновим або сосновим лапником, листям чи торфом. Перед прикриванням зрізують усі пагони і листя на висоті 6–12 см від землі, товщина покривального шару 5–20 см. Прикривання проводять після заморозків (по остиглій землі). Догляд за газонами полягає у розпушенні і розкиданні снігу, прочісуванні газону граблями, весняному та літньому підживленні, поливі, прополюванні, косінні трави, збиранні сміття та обпалого листя. Ранньою весною після танення снігу і підсихання грунту на газонах необхідно провести інтенсивне прочісування трав’яного покриву гострими граблями або спеціальними металевими щітками у двох напрямках, зібрати накопичене на газоні обпале листя, зруйнувати грунтову кірку [54]. Одним із заходів догляду за газонами є землювання, яке стимулює кущіння злаків, поліпшує вологозабезпеченість молодих пагонів і загальну родючість грунту. Землювання — це рівномірне поверхневе покриття газонів сумішшю добре перепрілих органічних добрив, рослинної землі і грубозернистого піску. Воно проводиться 1 раз у 3–5 років весною, на початку літа (в період кущіння злаків) або восени після скошування. Для підвищення довголіття газони необхідно 55 піддавати аерації (проколювання або прорізування дернини) на глибину до 10 см. Для підтримки декоративного стану газонного покриття і забезпечення нормального відростання травостою після скошування необхідно проводити регулярні поливи, зберігаючи грунт коренепроникаючого шару (на глибині 15– 20 см) у вологому стані. Оптимальна вологість грунту під дерновотвірними злаками — 70–75% повної польової вологоємкості грунту. У середньому загальна кількість поливів за вегетаційний період звичайних газонів становить 16 разів, партерних — 30. Звичайні газони слід скошувати, як тільки травостій досягне висоти 8-10 см, 10-14 разів за сезон. Висота травостою, що залишається — 4–5 см. Остатній раз газони скошують приблизно за місяць до настання морозів з тим, щоб трава встигла зміцніти і накопичити достатньо поживних речовин. Зрізану траву необхідно обов'язково прибирати з поверхні газону, інакше під утвореними під час косіння валками дернина випріє і з'являться бурі плями. Систематичне скошування травостою призводить до великого виносу поживних речовин з грунту і виснаження самих рослин, внаслідок чого газон потребує регулярних інтенсивних підживлень. При цьому вносять сухі або рідкі добрива. Терміни та норми внесення добрив залежать від ґрунтово-кліматичних умов і віку травостою. Орієнтовні дози внесення добрив за весь вегетаційний період на малородючих ґрунтах становлять з азоту — 40–80, фосфору — 60–120, калію — 100–120 кг/га. Знищення бур’янів на газоні досягається, крім скошування, за допомогою прополювання. На молодих газонах, які ще не зміцніли, проводиться ручне прополювання. Дуже важливо забезпечити вчасне прополювання бур’янів у весняний період до їх цвітіння та штучного запліднення. У системі заходів із захисту зелених насаджень одними із найголовніших є санітарно-профілактичні. Їхнє завдання полягає в усуненні джерел інфекцій і недопущенні виникнення вогнищ шкідників і хвороб. З цією метою у зелених насадженнях збирають опале листя, хвою, сухі гілки та загиблі рослини. 56 Обрізують також хворі і всохлі гілки, обкоровують і корчують пеньки, знищують плодові тіла грибів. Особливе місце в заходах, спрямованих на оздоровлення і продовження віку дерев, є лікування ран і пломбування дупел. Для захисту зелених насаджень від шкідників та хвороб застосовуються такі методи: агротехнічні, хімічні, біологічні, біофізичні, механічні, інтегральні. 3.5. Захист зелених насаджень від шкідників і хвороб Для захисту зелених насаджень від шкідників та хвороб застосовуються такі основні методи: агротехнічні, хімічні, біологічні: 1) агротехнічні — спрямовані на те, щоб знешкодити розвиток збудників хвороб і посилити стійкість до них рослин (біологічно обгрунтовані сівозміни, додержання строків садіння і сівби, правильне використання органічних добрив та ін.); 2) хімічні — використання пестицидів, різних токсичних речовин, їх сполук або сумішей речовин хімічного походження, призначених для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності. 3) біологічні — знищення чи придушування розвитку збудників хвороб за допомогою інших життєдіяльності антагоністів, живих організмів (використання антибіотиків, (ентомофагів) паразитів антибіотичних другого чи продуктів порядку, властивостей вищих їх мікробіврослин (фітонцидів). У системі заходів із захисту зелених насаджень одними із найголовніших є санітарно-профілактичні. Їхнє завдання полягає в усуненні джерел інфекцій і недопущенні виникнення вогнищ шкідників і хвороб. З цією метою у зелених насадженнях збирають опале листя, хвою, шишки, сухі гілки та загиблі рослини. 57 Обрізують також хворі і всохлі гілки, обкоровують і корчують пеньки, знищують плодові тіла грибів. Особливе місце в заходах, спрямованих на оздоровлення і продовження віку дерев, є лікування ран і пломбування дупел [52]. РОЗДІЛ 4 ОРГАНІЗАЦІЯ УМОВ ПРАЦІ ТА ЛОГІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВИРОБНИЧИХ НЕБЕЗПЕК ПІД ЧАС ОЗЕЛЕНЕННЯ ДИТЯЧОГО САДОЧКА № 3 «СОФІЙКА» Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних засобів та заходів спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Керівництво охороною праці та відповідальність за загальний стан техніки безпеки на підприємстві зеленого господарства покладається на керівника підприємства та його заступників. Закон України про охорону праці встановив основні принципи державної політики в галузі охорони праці: пріоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці, комплексного розв'язання завдань охорони праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, використання економічних методів управління, виконання нормативів охорони праці незалежно від форм власності і видів діяльності підприємства. Основні положення з охорони праці в зеленому будівництві встановлюються і регламентуються Конституцією України, законом України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 p., "Державними правилами планування та забудови населених пунктів" від 24 липня 1996р. та низкою інших законів. 58 Створення безпечних та нешкідливих умов праці в галузі садовопаркового будівництва є однією з найважливіших умов підвищення соціальноекономічної ефективності. Ефективність профілактики виробничого травматизму і професійних захворювань в першу чергу залежить від якісного їх аналізуй Перед початком робіт слід провести інструктаж з техніки безпеки. Для цього потрібно ознайомити весь персонал, який бере участь у створенні високодекоративних упорядкованих територій, з усіма технічними засобами та машинами, що використовуються для виконання певних робіт, принципи безпечної роботи на них [16]. До роботи з благоустрою допускаються особи, які пройшли інструктаж з техніки безпеки, не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, вступнии інструктаж з техніки безпеки, виробничої санітари та пожежної безпеки, первинний інструктаж з техніки безпеки на робочому місці. До самостійної роботи допуск проводиться після двотижневого стажування під керівництвом особи, призначеної розпорядженням. Повторний інструктаж проводиться не рідше одного разу на три місяці. При введенні в дію нових правил, інструкцій з охорони праці, заміні машин, при порушенні вимог безпеки праці, при нещасних випадках, на вимогу органів нагляду, працівник повинен пройти позаплановий інструктаж, при допуску до виробництва небезпечних робіт або тих, що раніше ним не виконувалися - цільовий інструктаж. В проекті озеленення та благоустрою присадибної ділянки передбачається проведення таких видів робіт: підготовка грунту, навантажувально- розвантажувальні роботи, перенесення вантажів, викопування посадкових ям і траншей, посадка рослинного матеріалу, роботи по догляду за рослинами з ручним інструментом. Оскільки всі роботи проводяться на відкритій місцевості, велику роль відіграють фактори зовнішнього середовища. Тривале перебування працівника у несприятливому для людини температурному режимі, негативно впливає на здоров'я та самопочуття. Якщо температура зовнішнього середовища вища 59 фізіологічних потреб організму (вища 18- 19°С), то тепловіддача організму буде утруднена, що суттєво знизить працездатність людини. Це призводить до перегрівання організму. Тому працівник повинен мати головний убір, повинен бути забезпечений водою. При ручному обробітку фунту потрібно звернути увагу на якісну підготовку Інструменту. Він повинен бути легким, зручним в роботі, міцним, загостреним, без заусениць. Ручки інструментів повинні бути зручними та гладкими з твердої деревини чи пластмаси. Відстань між працюючими, для запобігання поранень, повинна бути не менше 5 метрів. Не дозволяється працювати без рукавиць та взуття. Прополювання проводять прополювальними ножами і ручними розрихлювачами. При викопуванні та пересадці квітів та кущів більше всього страждають локтеві частини руки. Тому бажано користуватися рукавицями, які стягуються в зап'ястях резинкою з налодонником. Роботи пов'язані з викопуванням посадкових ям, можна віднести до розряду земельних робіт. Грунт, вийнятий з траншеї чи посадкової ями, слід розміщувати на відстані не менше 0,5 м від бровки отвору. Розробляти грунт способом підкопу не допускається. Валуни і каміння, а також відшарування грунту, виявлені на відкосах, повинні бути видалені. Перед допуском робітників в траншеї глибиною більше 1.3 м повинна бути перевірена стійкість відкосів. Навантажувально-розвантажувальні роботи повинні виконуватись у відповідності до нормативно-технічної документації, яка містить положення щодо безпеки при виконанні робіт даного виду. Місця виконання навантажувально-розвантажувальних робіт повинні бути обладнанні знаками безпеки. Не допускається знаходження людей і рух транспортних засобів в зоні можливого падіння вантажів. Перед підйомом і переміщенням вантажів повинні бути перевірені стійкість вантажів і правильність їх стропування. При ручному стропуванні вантажів повинні використовуватись спеціальні драбини і інші пристосування, які забезпечують безпеку працівників. Вантажі на транспортних засобах повинні бути укладені і закріпленні так, щоб під час транспортування не 60 виникло їх зміщення і падіння. Місця виконання навантажувально- розвантажувальних робіт повинні бути розміщені на спеціально відведені території з твердим і рівним покриттям і мати достатнє природне та штучне освітлення. Освітлення повинно бути рівномірним (5-10 люкс) без сліпучої дії на працівників. Все обладнання яке використовується при роботі з вантажами повинно бути справним і відповідати вимогам безпеки. Робітники, зайняті на навантажувально-розвантажувальних роботах, повинні проходити попередній і періодичні медичні огляди та інструктажі з охорони праці та надання першої медичної допомоги. Посадкові роботи виконуються вручну, тому тут найбільшу увагу слід звернути на роботу з ручними знаряддями праці (лопатами, сапами, граблями, сокирами), Ручні знаряддя праці повинні бути у справному стані: робоча частина заточена відповідно до вимог, а держак надійно прикріплений. Посадка крупномірних дерев здійснюється відповідно до технологічних вимог. Упаковку з кома дозволяється знімати лише після встановлення дерева у посадкову яму. Для запобігання нахиленню або вивертанню дерева його закріплюють за допомогою розтяжок: стовбур обв'язують мішковиною, а потім дротом, в кінці якого натягують і прикріплюють до міцних коротких кілочків, вбитих в землю за межами посадкової ями. При необхідності крону дерева підрізають. Для цього використовують переносні драбини. їх верхня сходинка повинна бути оббита повністю, майданчик огороджений перилами; інструменти (ножі, сокири, секатори) повинні бути справними, гострими і щільно насадженими на держак. Ручні знаряддя праці переносять (чи перевозять) в спеціальних чохлах чи ящиках. Ручки ручного інструменту повинні бути відшліфовані від візуально видимих дефектів. Робота по благоустрою території пов'язана з такими видами небезпеки: електричний струм (джерела: електрична газонокосарка, система зовнішнього освітлення); наявність шкідливих речовин - добрив, пестицидів; наявність легкозаймистих рідин (бензин); робота з машинами (газонокосарка, мотоблок, сучкоріз). 61 Під час роботи на території присадибної ділянки робочим видається: спецодяг, рукавички прогумовані - у міру використання. Протягом робочого дня персонал зобов'язаний виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, вимоги інструкцій з техніки безпеки, розпорядження та вказівки безпосереднього керівника, керівника робіт і його заступника, спрямовані на безпечне виконання робіт. Заходи безпеки при роботі з газонокосаркою: якщо трава дуже висока - її слід стригти в два проходи; якщо земля волога - не стригти, прибрати скошену траву; перед початком стрижки прибрати предмети, що перешкоджають роботі; у випадку зупинки мотора, а також перед будь-якою дією, пов'язаною з відкриванням мотора, від'єднати свічку; заповнювати бак тільки при зупинці мотора; наливати паливо обережно, не курити; не знімати під час роботи дефлектор та інші захисні частини; не стояти на шляху викидання потоку; берегти руки й ноги, з самого початку роботи стежити за тим, щоб не бути затягнутим під газонокосарку. Потрібно ногу ставити на корпус; не рухати газонокосарку в зворотному напрямку; не косити по ранковій росі; на крутому схилі потрібно працювати вдвох: один штовхає газонокосарку, піднімаючись по схилу, інший, стоячи нагорі, витягує газонокосарку за допомогою мотузки; виключати мотор при переїзді через дорогу; необхідно виключати мотор, щоб вийняти ящик зі скошеною травою; не залишати працюючу газонокосарку без нагляду; перед будь-якою роботою з газонокосаркою від'єднати шнур живлення від мережі. Щоб не перерізати мережевий шнур, потрібно косити паралельними рядами, залишаючись завжди з одного і того ж боку від неї. Перекинути шнур через плече і тримати його в руці [47]. Працювати з газонокосаркою рекомендується в довгих штанах і черевиках, а також обов'язково надягати захисні окуляри. Заходи безпеки при роботі з пестицидами: потрібно надягати захисні герметичні рукавички, чоботи і комбінезон; готувати робочий розчин на відкритому повітрі; не застосовувати пестициди при сильному вітрі та під час дощу; органи зору захистити від пилу, парів, бризок хімічних речовин 62 окулярами (ПО-2), органи дихання - респіраторами або протигазами (РУ- 60М, "Лепесток-В"), в залежності від пестициду; під час обробки не можна їсти, пити, курити; підготувати все для того, щоб у разі попадання речовини на шкіру можна було швидко промити уражене місце, знявши робочий одяг після обробки, промити її; після обробки відразу ж вимитися і переодягтися в чистий одяг. Необхідно зберігати препарати в закритих на замок місцях, недоступних для дітей і домашніх тварин в оригінальній упаковці; порожні упаковки знищувати, складати їх у спеціально призначену для цього тару; під час роботи з препаратами не підпускати близько дітей та домашніх тварин; не зливати залишки речовин для обробки в проточні водойми, канави та ін. Під час перерв в роботі необхідно, щоб ланковий (бригадир) організував відпочинок з таким розрахунком, щоб працюючі не відходили далеко від місця основної роботи [16]. Не дозволяється проводити догляд за культурами при сильному вітрі, при густому тумані. Працівники, зайняті на прополці культур повинні користуватися спецодягом (халат або костюм бавовняний та спецрукавиці). Отже, для покращення умов праці та попередження виробничого травматизму потрібно провести наступні заходи: - встановити оптимальний режим праці та відпочинку; - систематично проводити видачу засобів індивідуального захисту; - уникати проведення робіт на відкритому повітрі при несприятливих метеорологічних умовах, у вечірні та вихідні дні. Моделювання - дослідження об'єктів пізнання на їх моделях; побудова і вивчення моделей реально існуючих об'єктів, процесів або явищ з метою отримання пояснень цих явищ, а також для передбачення явищ, що цікавлять дослідника. Моделювання та прогнозування небезпечних ситуацій Умови, за яких існує навіть малоймовірна можливість впливу на людину небезпечного чинника, можна назвати небезпечними умовами (НУ), а дії 63 людини, що не відповідають науково обґрунтованим нормам професійної поведінки - небезпечними діями (НД). Здійснюючи небезпечні дії, оператор може перебувати в обставинах: мети, часу, місця, причин та способу дії. Випадковий збіг в певний момент часу та небезпечних обставин (НО) створює реальну можливість виникнення нової випадкової події - небезпечної ситуації (НС). За небезпечною ситуацією з певним ступенем ймовірності виникають наслідки - сприятливий наслідок (СН), аварія (А) або травма (Т). Моделювання виробничої небезпеки під час озеленення ділянки: НУ 1 - не сприятливі погодні умови; НУ2 - за відсутності бригадира не видали засоби захисту; НД - обприскування зелених насаджень пестицидами; HCl - працівник працював без засобів захисту (респіратора, окулярів рукавиць, спец, одягу); НС2 - сильний вітер; О - отруєння. НУ 2 НД НС 1 НС 2 О НУ 1 Моделювання виробничої небезпеки при роботі з газонокосаркою: НУ 1 - засміченість газону залишками будівельних матеріалів; НУ2 - інструмент без захисного щитка; HC 1 - запуск в роботу неперевіреного інструменту; HC 2 - працівник працював без засобів індивідуального захисту; 64 НД - відскакування каміння з-під ножа; Т – травма. НУ 2 НС 1 НС 2 НД Т НУ 1 Отже, вивчення умов, процесів формування HC, їх моделювання та оцінка шляхом розрахунку ймовірності виникнення дозволяє прогнозувати HC, обґрунтовано розробляти ефективні заходи щодо їх попередження. 65 РОЗДІЛ 5 КОШТОРИС ОРІЄНТОВНИХ ВИТРАТ НА ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ З ОЗЕЛЕНЕННЯ ДИТЯЧОГО САДОЧКА № 3 «СОФІЙКА» Економічне розуміння витрат базується на проблемі обмеженості ресурсів і можливості їхнього альтернативного використання. Управління витратами – це процес цілеспрямованого формування витрат щодо їхніх видів, місць та носіїв за постійного контролю рівня витрат і стимулювання їхнього зниження. Система управління витратами має функціональний та організаційний аспекти. Вона містить такі організаційні підсистеми: пошук і виявлення чинників економії ресурсів; нормування витрат ресурсів; планування витрат за їхніми видами; облік та аналіз витрат; стимулювання економії ресурсів і зниження витрат [57]. Калькуляція орієнтовних витрат при озелененні дитячого садочка складається з розрахунків які наводяться в окремих таблицях. Розрахунок вартості запроектованих робіт з озеленення дошкільного навчального закладу, проводимо відповідно до наступних пунктів: - складання балансу території об’єкта озеленення; - розрахунок кількості та вартості садивного матеріалу для покращення озеленення об’єкта; - розрахунок потреби і кількості допоміжних матеріалів для облаштування дитячого садочка; - кошторисна вартість робіт з озеленення об`єкта. Розрахунки показників вартості створення різних видів зелених насаджень здійснені з урахуванням рекомендованих норм кількості, якості і вікових кондицій посадкового матеріалу, а також балансу території об'єкту озеленення [56]. Для того, щоб розрахувати вартість орієнтовних витрат, насамперед потрібно скласти баланс території зимового саду, тобто визначити площі 66 елементів озеленення. Розглянемо баланс території дошкільного навчального закладу в таблиці 5.1. Таблиця 5.1 Баланс території озеленення дитячого садочка № 3 «СОФІЙКА» № п/п 1 1 2 4 Елемент структури Будівлі та споруди в тому числі: - будівля дитячого садка - допоміжні споруди Покриття доріжок і майданчиків: - доріжки, площадки - майданчики для ігор Зелені насадження в тому числі: - дерева та кущі - газон - квітники Інші елементи: - бесідка Всього: Існуюча Площа, Питома м2 вага, % По проекту Площа, Питома м2 вага, % 393,0 24,1 393,0 24,1 275,0 118,0 16,9 7,2 275,0 118,0 16,9 7,2 238,0 14,5 238,0 14,5 198,0 40,0 12,1 2,4 198,0 40,0 12,1 2,4 989,5 60,7 989,5 60,7 107,0 870,0 12,5 10,5 10,5 1631,0 6,6 53,3 0,8 0,7 0,7 100 208,0 769,0 12,5 10,5 10,5 1631,0 12,7 47,2 0,8 0,7 0,7 100 З даних таблиці 5.1 видно, що загальна площа ділянки становить 1631 м², з якої найбільшу частину 989,5 м² (60,7 %) займають зелені насадження в тому числі: дерева та кущі 208,0 м² (12,7 %), газон 769,0 м² (47,2 %) та квітник 12,5 м² (0,8 %); будівлі та споруди займають 393,0 м² (24,1 %); 238,0 м² (14,5 %) займає покриття доріжок та майданчиків; 10,5 м² (0,7 %) – інші декоративні елементи, такі як: бесідка. Виконавши підрахунки балансу території, можна зробити висновки, що найбільшу площу займають зелені насадження – 60,7 %, а найменшу бесідка – 0,7 %. Вартість озеленення ділянки залежить від ціни використовуваних при будівництві матеріалів. Ціна – це грошове вираження вартості предмета, об’єкта, товару (робіт, послуг), тобто кількість грошових одиниць, що характеризує вартість. Ціна 67 залежить від двох чинників і їх співвідношення: затрат праці на виробництво та реалізацію товару, що визначають його вартість, і вартості грошей. Коли ціна розглядається на конкретному рівні, то враховуються такі чинники, як споживчі властивості (якість) товару, співвідношення пропозиції і попиту на товар [57]. Під час проведених розрахунків вартості садивного матеріалу та різних видів робіт об'єкту озеленення керувались прайс-листами (додаток К). Розрахунок кількості та вартості посадкового матеріалу для створення зелених насаджень представлений в табл. 5.2. Таблиця 5.2 Розрахунок кількості та вартості садивного матеріалу дерев та кущів № п/п Назва рослин 1 2 К-ть, шт. Розмір, см 3 Листяні дерева 4 Береза бородавчаста 8 180 – 200 (Betula pendula «Pendula») Граб звичайний 2. 10 100 – 170 (Carpinus betulus L.) Клен гостролистий 3. 1 100 – 170 (Aser platanoides L.) Клен гостролистий(Aser 4. 3 100 – 170 platanoides «Royal Red») Ліщина деревовидна 5. 15 100 – 170 (Corylus colurna L.) Всього: 37 Хвойні дерева Туя західна 6. 20 90 – 100 (Thuja occidentalis L.) Всього: 20 Листяні кущі Гортензія деревовидна 7. 4 50 – 90 (Hydrangea arborescens L.) Самшит вічнозелений 8. 104 15 – 20 (Buxus sempervirens L.) Спірея японська (Spirea 9. 6 40 – 50 japonika «Gold Flame») 1. Ціна Загальна за шт., сума, грн грн 5 6 500,00 4000,00 50,00 500,00 60,00 60,00 100,00 300,00 40,00 600,00 5460,00 100,00 2000,00 2000,0 30,00 120,00 20,00 2080,00 30,00 180,00 68 Продовж. табл. 5.2 Керія японська (Kerria japonica L.) Всього: 10. 40 – 50 4 60,00 240,00 118 Хвойні кущі Ялівець козацький 11. (Juniperus sabina «Blue Danube») Всього: Разом: 10080,00 40 – 60 10 50,00 500,00 500,00 10580,00 10 185 З даних таблиці 5.2 ми бачимо, що найбільші витрати припадають на закупівлю берези бородавчастої (Betula pendula «Pendula») – 4000,00 грн та туї західної (Thuja occidentalis L.) – 2000,00 грн. Найменше витрат припадає на закупівлю калини звичайної (Viburnum opulus L.) – 20 грн. Для влаштування квітника використовуємо півонію та розсаду однорічників. Кількість та вартість посадкового матеріалу для створення квіткових композицій наведена в табл. 5.3. Таблиця 5.3 Розрахунок кількості та вартості садивного матеріалу для квітника № п/п 1 Назва рослин 2 Айстра китайська 1. (Callistephus chinensis L.) Півонія трав’яниста 2. (Paeonia L.) Чорнобривці відхилені 3. (Tagetes patula L.) Всього: 3 Ціна за шт., грн 4 Загальна сума, грн 5 32 1,00 32,00 3 50,00 150,00 56 1,00 56,00 К-ть, шт. 91 238,00 З даних таблиці 5.3 ми бачимо, що найбільші витрати припадають на закупівлю півонії (Paeonia L.) – 150,00 грн. Найменше витрат припадає на закупівлю айстри китайської (Callistephus chinensis L.) та чорнобривців (Tagetes patula L.) – 32,00 грн та 56,00 грн відповідно. Всього на закупівлю квіткового матеріалу для квітника витрачаємо 238,00 грн. 69 Також на території озеленення створюємо звичайний садово-парковий газон. Для створення звичайного садово-паркового газону використаємо травосуміш компанії "DLF TRIFOLIUM" (Данія). Газонна трава Johnsons General Purpose (універсальна). Потреба та розрахунок вартості насіння для газону наведено в табл. 5.4. Таблиця 5.4 Потреба в насінні газонних трав для створення звичайного садовопаркового газону Тип газону 1 Склад травосуміші 2 Вівсяниця червона, комутата (Festuca rubra L.) РАЙМОНД/КАПРІЧІО/КАЗАНОВА Вівсяниця червона, рубра (Festuca rubra rubra) ДІЄГО/МАКСІМА1/МІСТИК Звичайний Тонконіг лучний (Poa pratensis L.) садовоДЖЕРОНІМО/КОМПАКТ/ЕВОРА парковоий Вівсяниця червона, дуриускула (Festuca rubra L.) НОРДІК/РІДУ/ТРІАНА/БОРНІТО/ДУМАС Райграс пасовищний (Lolium perenne L.) КАПРІ//МОНДІАЛ/ПОНДЕРОЗА Вміст в суміші, % 3 15 35 10 5 35 В таблиці 5.4. наведено відсоткове співвідношення газонних трав в травосуміші. Норма висіву: на 1 м2 - 30-50 г. Площа всього газону становить 769,0 м2 . Тому для всієї площі нам потрібно 39,00 кг насіння. Вартість 1 кг травосуміші становить 50,00 грн. Отже, вартість насіннєвого матеріалу для влаштування звичайного садово-паркового газону становить 1950,00 грн.. Важливе значення при визначенні витрат на озеленення та благоустрій ділянки є оплата праці. Оплата праці базується на нормуванні праці, тарифній системі та різноманітних формах оплати праці. Кошторис – це обчислення вартості обсягу виконаних робіт та обчислення вартості наданих послуг по озелененню певної території. Вартість є базою для визначення ціни виконаних робіт та надання послуг. Кошторис дає 70 можливість вести контроль за ходом і вартістю фактично виконаних робіт, проводити поточну оцінку вартості виконаних робіт [56]. Кошторис на об’єкт озеленення є основним документом проекту і представлений в таблиці 5.5. Таблиця 5.5 Кошторис витрат на проведення робіт по озелененню території дитячого садка № 3 «СОФІЙКА» № п/п 1 1.1. 1.2. 2.1. 2.2. 2.3. 2.4. Найменування робіт Одиниці Об’єм виміру робіт Ціна, грн. 2 3 4 5 1. Підготовка ділянки під озеленення Планування ділянки м2 1631,0 1,00 Розбивка ділянки (винос м2 1631,0 1,40 проекту в натуру) – – – Всього: 2. Посадкові роботи Посадка деревних рослин шт. 57 80,00 Посадка кущових рослин шт. 131 30,00 Посадка однорічних шт. 88 5,00 квіткових рослин Влаштування газону (спеціальна підготовка м2 300 15,00 грунту і засів газону) – – – Всього: – – – Разом: Кошторисна вартість, грн. 6 1631,00 2283,40 3914,40 4560,00 3930,00 440,00 4500,00 13430,00 17344,40 За даними таблиці 5.5 для робіт по озелененню дитячого садка необхідно витратити 17344,40 грн., з них: на підготовчі роботи – 3914,40 грн., на роботи по посадці рослин – 13430,00 грн. Загальну вартість озеленення навчального закладу визначаємо у таблиці 5.6 на основі витрат із розрахунків, наведених у попередніх таблицях. 71 Таблиця 5.6 Загальна вартість проекту озеленення території дитячого садка № 3 «СОФІЙКА» № п/п Вид робіт 1 2 1. Роботи по озелененню 2. Вартість садивного матеріалу дерев та кущів 3. Вартість садивного матеріалу для влаштування квітника 4. Вартість насіння трав для газону Всього: Загальна вартість, грн. 3 17344,40 10580,00 238,00 1950,00 30112,40 З аналізу таблиці 5.6 можна зробити висновок, що найбільші витрати припадають на витрати по проведенню робіт з озеленення – 17344,40 грн. а також на закупівлю садивного матеріалу деревних та кущових рослин – 10580,00 грн. Найменше витрат припадає на закупівлю садивного матеріалу для влаштування квітника – 238,00 грн. Висновок: отже, загальна вартість проекту озеленення дитячого садочка № 3 «СОФІЙКА» становить 30112,40 грн.. 72 ВИСНОВКИ 1. Аналіз території дитячого садка № 3 «Софійка» в м. Умань Черкаської області показав, що територія поділена на три площадки для ігор різних вікових груп, які обладнані ігровими снарядами; озеленення території знаходиться в задовільному стані та потребує реконструкції. 2. Реконструкція озелененя території дитячого садочку № 3 «Софійка» міста Умані Черкаської області полягатиме в створення нових декоративних насаджень. Для озеленення території дитячого навчального закладу підібрано такий асортимент рослин: клен гостролистий (Acer platanoides L.); береза бородавчаста (Betula pendula L.); ліщина деревовидна (Corylus colurna L.); туя західна (Thja occidentlis. L.); гортензія деревовидна (Hydrangea arborescens L.); спірея японська (Spirea japonika L); керія японська (Kerria japonika L.); та ялівець козацький (Juniperus sabina L.). 3. Проектні пропозиції щодо озеленення території дитячого садочку № 3 «Софійка» включають наступні композиції у змішаному стилі: клумби, рядові та групові насадження деревних і кущових рослин. 4. Загальна вартість проекту озеленення та благоустрою дитячого садка № 3 «Софійка» в м. Умань Черкаської області становить 30112,40 грн.. Найбільші витрати припадають на витрати на проведення робіт з озеленення та благоустрою – 17344,40 грн., а також на закупівлю садивного матеріалу – 10580,00грн.. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 73 1. Агафонов Н.В. Декоративное садоводство / Н.В. Агафонов, И.А. Иванова, Е.В. Мамонов. — М.: Колос, 2000. — 320 с. 2. Аксенова Н.А. Деревья для садоводства и озеленения / Н.А.Аксенова, Л.А. Фролова. — М.:МГУ,1989. — 155с. 3. 3. Астахова О.В. Сад вашей мечты / О.В. Астахова, Т.М. Крупа, М.Г. Череватенко. — Харьков, Константа, 2007. — 320с. 4. Анисимова Л.Б. Экологический мониторинг зеленых насаждений как условие устойчивого развития урбоэкосистемы // Проблемы озеленения крупных городов: Материали 10-й конференции. – М., 2007. – С. 82-83. 5. Бельц Г. Фигурная стрижка деревьев: формы, методы, уход / Г. Бельц. – М., 2007. — 126 с. 6. Белочкина Ю. Ландшафтный дизайн / Ю. Белочкина. – Харьков: Фолио, 2006. – 317 с. 7. Билибина А.В. Декоративные теневыносливые растения садов и парков. / А.В. Билибина. — М.: МГУ, 1990. – 90с. 8. Білоус В. І. Декоративне садівництво / В. І. Білоус. — Умань, 2005. — 296 с. 9. Білоус В. І. Садово-паркове мистецтво / В. І. Білоус. // Коротка історія розвитку та методи створення художніх садів. – К.: Наук. світ, 2001. – 299 с. 10. Боговая И.О. Ландшафтное искусство / И.О. Боговая, Л.М. Фурсова. — М.: Агропром-издат, 1988. — 233 с. 11. Бородич Л.В. Метод оцінки ефективності містобудівного використання кварталів у центрах історичних міст: автореф. Дис. На здобуття наук. Ступеня. — Полтава, Слово, 2009. — 19 с. 12. Бриджуотер Аллан и Джилл. Ландшафтный дизайн / А. и Д. Бриджуотер – Харьков-Белгород, 2010. – 112 с. 13. Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів: Державні будівельні норми України (ДБН В.2.2-4-97). – Київ, 199 . – [Електронний ресурс]. – Режим 74 доступу: http://specteh.dn.ua/images/stories/normativnye_dokumenty/dbn_v.2.2-4- 97.budinki_sporudi_dityach.pdf 14. Бунин В.А. Цветоводство: практикум / В.А. Бунин. — Львов: Вища школа, 1987. — 96 с. 15. Голованов А.И. Ландшафтоведение / А.И. Голованов, Е.С. Кожанов, Ю.И. Сухарев. — М.: Колос, 2006. — 216 с. 16. Гринік Г.М. Охорона праці / Г.М.Гринік та ін. //. К.: Урожай, 1994. -. 271 с. 17. Гудак В.А. Ландшафний дизайн сучасного природного навколишнього середовища // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – 2008. – № 11. – С. 46-55. 18. Декоративные растения / Рук. Авт. Кол. В.Ф. Лапчик. — К.: Выща школа, 1981. — 232 с. 19. Древесные растения в озеленении населенных пунктов восточного района Южного берега Крыма / И.Л. Потапенко, С.И. Кузнецов // Інтродукція рослин. – 2009. – № 1. – С. 63-67. 20. Ельшин И.М. Строителю об охране окружающей среды / И.М. Ельшин. – М.: Стройиздат, 1989. – с. 130. 21. Забелина Е.В. Поиск новых форм в ландшафтной архитектуре / Е.В. Забелина. — М.: Архитектура-С, 2005. — 160 с. 22. Залесская Л.С. Курс ландшафтной архитектуры / Л.С. Залесская. — М.: Стройиздат, 1964. — 184 с. 23. Заячук В.Я. Дендрологія / В.Я. Заячук. — Львів: Апріорі, 2008. – 656 с. 24. Иванова З.Я. Декоративные древесные растения (деревья, кустарники, лианы) и способы их размножения / З.Я. Иванова, А.А. Перепадин. — Симферополь: Таврия, 2003. — 208 с. 25. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія [Текст]: навч. Посібник / О.А. Калініченко. — К.: Вища школа, 2003. — 199 с. : ил. 26. Кирильчик Л.А. Декоративные растения и композиции / Л.А. Кирильчик. — Минск: Полымя, 1981 . — 105 с. 75 27. Клименко О.М., Хомич Н.Р. Сучасний екологічний стан навколишнього природного середовища міста Рівне та природоохоронні заходи щодо його покращання // Збірник матеріалів МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eco.com.ua/content/suchasnii-ekologichnii-stan-navkolishnogo-prirodnogoseredovishcha-mista-rivne-ta-prirodookh 28. Ковальський Л.Н. Архитектура учебно-воспитательных зданий. / Л.Н. Ковальский. — К.: «Будивэльнык», 1983. — 143 с. 29. Колесников А.И. Декоративная дендрология. — М.: Гос. Изд.-во лит-ры по строительству, архитектуре, 1960. — 672 с. 30. Краткий справочник архитектора. Ландшафтная архитектура. / Под ред. Родичкина И.Д. — К.: Будівельник, 1990 — 336с. 31. Крижановская Н.Я. Основы ландшафтного дизайна / Н.Я. Крижановская. — Харьков: Константа, 2002. — 214 с. 32. Куницкая В. Растения и их применение. История и современность / В. Куницкая, М. Жиак. Варшава: Медицина, 1992. – 212 с. 33. Кучерявий В.П. Озеленення населених місць / В.П. Кучерявий. — Львів: Світ, 2005. — 456 с. 34. Левон Ф.М. Створення зелених насаджень в умовах урбанізованого середовища: вимоги, лімітуючі чинники, шляхи оптимізації // Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. – 2003. – Вип. 13.5. – С. 157-162. 35. Лук’янова Л. Етико-естетичний компонент екологічної освіти // Професійно-художня освіта України: Зб. наук. праць / Редкол.: І.А. Зязюн (голова), В.О. Радкевич, Р.Т. Шмагало та ін. – Київ; Черкаси: видавництво «Ченкаський ЦНТІ», 2005. – Вип. 3. – С. 72-81. 36. Машинский В.А. Проектирование озеленения жилых районов / В.А. Машинский., Е.Г. Злогина. – М.: Стройиздат, 1978. – 84 с. 37. Немова Е. М. Дизайн садового участка / Е.М. Немова. – М.: Фитон+, 2008. – 192 с. 76 38. Никитский Ю.И. Приемы цветочного оформления / Ю.И.Никитский, Г.К. Тавлинова. — М.: Россельхозиздат, 1985. — 235 с. 39. Олексійченко Н.О. Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Реконструкція і реставрація СПО» / Н.О. Олексійченко – 2010. 40. Піхалов О.В. Роль зелених насаджень в урбогенних умовах м. Києва // Проблеми розвитку міського середовища: Наук.-техн. Збірник / - К., НАУ. – 2010. – Вип. 3. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Prms/2010_3/index.htm 41. Поліщук О.П. Художня культура України на межі тисячоліть: виклики і перспективи розвитку // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: філософія, культурологія, соціологія. – 2011. – Вип. 2. – С. 18-23. 42. Приходченко А.А, Іванченко А.В. Екологічна психологія – проблеми та перспективи // Збірник матеріалів МНПК “Перший Всеукраїнський з’їзд екологів”. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eco.com.ua/content/suchasnii-ekologichnii-stan-navkolishnogo-prirodnogoseredovishcha-mista-rivne-ta-prirodookh 43. Про дошкільну освіту: Закон України від 11 липня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 49. – Ст. 259. 44. Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад: Постанова Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 476. 45. Романча Л.В. Озеленение села. / Л.В. Романча. — К.: Урожай, 1989, — 184 с. 46. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков / Л.И. Рубцов. — М.: Изд-во лит. По строительству, 1964. — 234 с. 47. Серіков Я.О. Про охорону праці / Я.О. Сєріков. – Х.: ХНАМГ, 2007.- 227 с. 48. Соботович А.Л. Видовий склад трав’янистих рослин фітоценозів в умовах різного рекреаційного навантаження // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. – [Електронний 77 ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2010_147/zmist.html 49. Совгіра С.В. Нові перспективні культури для рекреаційного використання в озелененні [Електронний ресурс] / [Совгіра С.В., Гончаренко Г.Є., Люленко С.О, Подзерей Р.В.] // Збірник наукових статей «ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю». – Вінниця, 2011. – Том.1. – С. 261-264. 50. Соколова Т.А. Декоративное растениеводство: цветоводство / Т.А. Соколова, И.Ю. Бочкова.— М.: Колос, 2006. — 432 с. 51. Справочник цветовода (цветочно-декоративные растения открытого грунта) /И.Е. Ботяновский, Э.А. Бурова, Л.Ф. Грищик и др.; Под ред. А.Т. Федорука. — Мн.: Ураджай,1984. — 208с.,ил. 52. Стивен Бредли. Защита растений. – М.: «Кладезь-Букс», 2003. – 143 с. 53. Стольберг Ф.В. Экология города / Ф.В. Стольберг. – К., 2000. – 465 с. 54. Теодоровский В.С. Объекты ландшафтной архитектуры / В.С. Теодоровский, И.О. Боговая. – М.: ГОУ ВПО МГУЛ, 2008. – 210 с. 55. Теодоронский В.С. Садово-парковое строительство (посадки деревьев и кустарников в сложных екологических условиях) / В.С. Теодоронский. — М.: МГУ, 1999. — 91 с. 56. Теодоронський В. С. Строительство и эксплуатация объектов ландшафтной архитектуры: [учебник для студентов высш. учеб. заведений] / В.С. Теодоронський, Е.Д. Сабо, В.А. Фролова; под. ред. В.С. Теодоронський. – 2-е узд., стер. – М.: Издательский центр «Академия», 2007. – 352 с. 57. Турило А. М. Управління витратами підприємства / навч. посібн. // А. М Турило та ін. – К. Центр учбов. лі-ри, 2006. – 120 с. 58. Черняк В. Озеленення ділянки дошкільного навчального закладу / В. Черняк, О. Бочелюк. — Тернопіль: Богдан, 2010. — 392 с. 59. Чупахин В.М. Основы ландшафтоведения / В.М. Чупахин. — М.: Агропромиздат, 1987. — 168с. 60. Шевченко Л.С. Екологічні аспекти ландшафного дизайну міського середовища // Проблеми розвитку міського середовища: Наук.-техн. Збірник / - 78 К., НАУ. – 2010. – Вип. 3. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.sumdu.edu.ua/library/DocDescription?doc_id=284786 Шкварук Н. М. Природные условия Уманского района/ Н. М. Шкварук, С. 61. Е. Сапатий // Сб. науч. трудов Уманского с.-х. ин-та. – К., 1960. – Вып. 12. – С. 89-100. Щепотьев Ф.Л. Дендрология / Ф.Л. Щепотьев. — К.: Выща шк., 1990. — 62. 287 с. 63. Янушкавічюс Л., Курдюк О.М. Карликові декоративні форми ялини звичайної (picea. abies (L.) karst.) для озеленення об’ємно обмежених територій // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і прородокористування України. Серія: Лісівництво та декоративне садівництво. – Вип. 2. . – [Електронний http://elibrary.nubip.edu.ua/8313/ ресурс]. – Режим доступу: 79 ДОДАТКИ ДОДАТОК А 80 Рис. А.1. Стилізовані скульптури Рис. А.2. Дорожньо-стежкове покриття Продовж. додатку А 81 Рис А. 3. Квітник біля фасаду будівлі Рис. А. 4. Газонне покриття Додаток Б 82 Ситуаційний план Додаток В 83 Генеральний план Додаток Г 84 Дендрологічний план Додаток Д 85 Посадкове креслення Додаток Е 86 Календарний план робіт Додаток К 87 20300, м. Умань, Черкаська обл., вул.Київська, 12-а тел. (047-44) 3-63-19, 3-61-11 факс. (047-44) 3-72-94 розсадник тел. (047-44) 3-98-42 e-mail: sofievka@ck.ukrtel.net ПРАЙС-ЛИСТ на садивний матеріал, що реалізується Національним дендрологічним парком "Софіївка" НАН України з 1 січня 2013р. Назва рослин Хвойні дерева та кущі (відкрита коренева система) 1.Біота східна Platycladys orientalis L. 2.Дугласія Pseudotsuga (Mirb.) 3.Модрина європейська( щеплена) звивиста Larix decidua "Tortuosa" Mill. 4.Модрина європейська( щеплена) плакуча Larix decidua‘Pendula’ Mill. 5.Модрина європейська( щеплена) куляста Larix decidua ‘Globosum’ Mill. 6.Туя західна ‘Ельвангера’ Thuja occidentalis’Ellwangeriana’ 7.Туя західна ’Пірамідальна’ Thuja occidentalis L. 8.Туя західна’Пірамідальна’ Thuja occidentalis L. 9.Туя західна’Пірамідальна’ Thuja occidentalis L. 10.Туя західна’Пірамідальна’ Thuja occidentalis L. 11.Туя західна ’Вересоподібна’ Thuja occidentalis’Ericoides’ 12.Туя західна ’Рівноверхівкова’ Thuja occidentalis’Fastigiata’ 13.Туя західна ’Рівноверхівкова’ Thuja occidentalis’Fastigiata’ 14.Туя західна ’Рівноверхівкова’ Thuja occidentalis’Fastigiata’ 15.Туя західна ’Рівноверхівкова’ Thuja occidentalis’Fastigiata’ 16.Туя західна ’Рівноверхівкова’ Thuja occidentalis’Fastigiata’ 17.Туя західна вноверхівкова’(формована) Thuja occidentalis’Fastigiata’ Thuja occidentalis’Globosa’ 18.Туя західна ‘Kуляста’ 19.Туя західна ‘Kуляста’ Thuja occidentalis’Globosa’ 20.Туя західна ‘Kуляста’ Thuja occidentalis"Globosa" 21.Туя західна Вагнера Thuja occidentalis’Wagneriana’ 22.Ялина звичайна Picea abies(L.) Karst. 23.Ялина звичайна Picea abies(L.) Karst. 24.Ялина звичайна Picea abies(L.) Karst. 25.Ялина колюча Picea pungens “Coerulea” 26.Ялина колюча Picea pungens “Coerulea” 27.Ялівець звичайний ’Ірландський’ Juniperus communis ‘Hibernica’ 28.Ялівець звичайний ’Ірландський’ Juniperus communis ‘Hibernica’ Juniperus communis 29.Ялівець звичайний ’Чашоподібний’ ‘Cyathyformis’ Juniperus communis 30.Ялівець звичайний ’Чашоподібний’ ‘Cyathyformis’ 31.Ялівець звичайний ’Шведський’ Juniperus communis ‘Suecica’ Tamariscifolia’, "Cupressifolia’, 32.Ялівець козацький, форми ’Arcadia’,’RockeriGem’ 33.Ялівець середній , форми Juniperusх media 34.Ялівець козацький, форма Juniperusх Sabina "Cupressifolia’ кіпарисолиста 35.Ялиця біла Abies alba Mill. 36.Ялиця біла Abies alba Mill. 37.Модрина європейська Larix decidua Mill 38. Модрина європейська Larix decidua Mill 39.Сосна чорна Pinus nigra Arn. 40.Сосна чорна Pinus nigra Arn. Приблизний Ціна, розмір, см грн. 150–180 130–150 140–180 140–180 140–180 30–50 90–100 110–120 130–150 160–200 90–120 100–110 120–140 150–200 210–230 310–350 100–200 60-100 40–50 20–30 180–200 130–150 110–120 70–90 120–140 140–160 160–180 130–150 100,00 300,00 300,00 300,00 300,00 100,00 100,00 110,00 120,00 150,00 100,00 150,00 200,00 250,00 300,00 750,00 250,00 300,00 100,00 50,00 300,00 150,00 100.00 50,00 500,00 550,00 250,00 200,00 100–120 100,00 130 –150 150,00 180–200 250,00 40–60 50,00 40–60 50,00 40 –60 30,00 80–100 180–200 200–250 150–180 50–80 100–150 100,00 300,00 150,00 100,00 50,00 100,00 88 41.Сосна чорна Pinus nigra Arn. Листяні дерева та кущі (відкрита коренева система) 80.Бузок звичайний сортовий (щеплений) Syringa vulgaris ‘Alba’ 81.Бузок звичайний сортовий (щеплений) Syringa vulgaris ‘Purprea’ 82.Береза бородавчаста 'Плакуча' Betula pendula ‘Pendula’ (щеплена) 83.Верба біла ‘Плакуча’ (щеплена) Salix alba ‘Pendula’ 84.Вишня шаровидна на штамбі (щеплена) Cerasus vulgaris’Umbraculifera’ 85.В’яз шорсткий Ulmus glabra ‘Piramidales’ 'Пірамідальний'(щепленний) 86.В’яз шорсткий 'Плакучий' (щепленний) Ulmus glabra ‘Pendula’ 87.Аронія чорноплідна на штамбі Aronia melanocarpa (Vichx.) Elliot (щеплена) 88.Горобина звичайна 'Плакуча' (щеплена) Sorbus aucuparia ‘Pendula’ 89.Груша верболиста (щеплена) Pyrus salicifolia Pall. 90.Робінія псевдоакація звивиста(щеплена) Robinia pseudoacacia "Tortuosa" 91.Робінія псевдоакація Robinia pseudoacacia L. жовтолиста(щеплена) 92.Робінія Robinia pseudoacacia псевдоакація‘Умбракуліфера’(щеплена) "Umbraculifera" 93.Ліщина звичайна 'Плакуча'(щеплена ) Corylus avelllana‘Pendula’ 94.Ліщина звичайна 'Скручена'(щеплена ) Corylus avelllana‘Contorta’ 95.Ліщина звичайна “М’ясочервона’ (щепл.) Corylus avelllana ‘Fuscorubra ’ 96.Ліщина звичайна “М’ясочервона’ (щепл.) Corylus avelllana ‘Fuscorubra ’ 97.Ліщина звичайна “Розсіченолиста’(щепл.) Corylus avelllana ‘Laciniata’ 98.Карагана дерев’яниста плакуча Caragana arborescens “Pendula” (щеплена) 99.Клен гостролистий 'Кулястий'(щеплений) Acer platanoides ‘Globosum’ 100.Луізіанія трилопатева (щеплена) Loiseania triloba (Lindl.) Pachom. 101.Слива Пісарді (щеплена) Prunus divarikata"Atropurpurea" 102.Слива червонолиста Prunus "Atropurpurea" 103.Черешня звичайна ‘Плакуча’ (щеплена) Cerasus avium ‘Pendula’ 104.Шовковиця біла 'Звивиста' (щеплена) Morus alba "Tortuosa" 105.Шовковиця біла 'Кулевидна' (щеплена) Morus alba ’’Umbraculifera’ 106.Шовковиця біла 'Плакуча' (щеплена) Morus alba ‘Pendula’ 107.Яблуня лісова ‘Плакуча’ (щеплена) Malus sylvestris ‘Pendula’ 108.Яблуня лісова ‘Пурпурова’ (щеплена) Malus sylvestris ‘Purpurea’ 109.Ясен звичайний ‘Різнолистий’ Fraxinus excelsior ‘Diversifolia’ (щеплений) 110.Ясен звичайний 'Плакучий' (щеплений) Fraxinus excelsior ‘Pendula’ 111.Ясен звичайний ф. золотава(щеплений) Fraxinus excelsior 'Aurea' 112.Андрахна колхідська Andrachne colchica Fisch. et Mey 113.Алича пістряволиста Prunus divariсata ‘Hessei’ Ledeb. 114.Айлант високий Ailanthus altissima MiII. 115.Барбарис звичайний Berberis vulgaris L 116.Береза бородавчаста Betula pendula Roth. 117.Береза бородавчаста Betula pendula Roth. 118.Верба біла 'Пірамідальна' Salix alba ‘Pyramidalis’ 119.Верба блискуча 'Кулевидна' Salix ‘Globosum’ 120.Верба вавілонська Salix babylonica L. Salix matsudana ‘Tortuosa’ хSalix 121.Верба гібридна alba L. 122.Верба курайська Salix curaica 123.Верба біла ‘Блискуча’ Salix alba ‘Splendens’ 124.Верба Матсуди 'Звивиста’ Salix matsudana ‘Tortuosa’ 125.Верба пурпурова 'Курнік' Salix purpurea ‘Kurnik’ 100–140 500,00 80–150 80–150 100.00 100,00 180–200 500,00 160–180 100–120 500,00 300,00 150–180 500,00 150–180 500,00 120–150 300,00 180–200 140–160 150–200 300,00 300,00 300,00 150–200 300,00 150–200 500,00 120–150 120–150 120–180 200–280 200–280 300,00 300,00 300,00 500,00 500,00 140–180 300,00 150–180 100–120 130–150 130–150 180–200 150–180 150–180 150–180 140–200 180–200 500,00 300,00 300,00 300,00 300,00 300,00 300,00 300,00 300,00 300,00 160–170 300,00 160–170 150–200 50–60 140–160 200–220 50–60 230–250 400–500 200–250 100–120 200–220 300,00 300,00 30,00 100,00 50,00 50,00 50,00 500,00 30,00 30,00 30,00 90–120 30,00 100–150 100–120 100–120 40–50 30,00 30,00 30,00 30,00 89 126.Верба шведська 127.Глід 128.Гортензія деревовидна 129.Дейція шорстка 'Махрова' 130.Дерен білий ‘Аргентеомаргіната’ 131.Дерен білий 132.Дерен шершаволистий 133.Жимолость пухнаста 134.Катальпа прекрасна 135.Клокичка периста 136.Ліщина деревовидна 137.Ліщина деревовидна 138.Ліщина деревовидна 139.Ліщина звичайна “Мясочервона” 140.Ліщина рогата 141.Ліщина китайська 142.Липа різнолиста 143.Липа американська крупнолиста 144.Магонія падуболиста 145.Садовий жасмин звичайний 146.Садовий жасмин густоквітучий 147.Самшит 148.Самшит 149.Самшит 150.Стефанандра надрізанолиста 151.Калина звичайна 152.Черемха звичайна Salix suecica 80-–20 30,00 Crataegus x grandiflora 100–120 50,00 Hydrangea arborescens L. 50–90 30,00 Deutzia scabra ‘Plena’ 100–150 30,00 Cornus alba"Argenteo-marginata" 60–70 30,00 Cornus alba L. 60–70 30,00 Cornus asperifolia “Kesselringii” 60–70 30,00 Lonicera xylosteum L. 80–100 30,00 Catalpa speciosa Warder ex E. 150–200 100,00 Staphylea pinnata L. 50–70 30,00 Corylus colurna L. 250–280 50,00 Corylus colurna L. 100–170 40,00 Corylus colurna L. 100–120 30,00 Corylus avellana” Fuscorubra” 150–250 60,00 Corylus cornuta March. 50–150 60,00 Corylus chinensis Franch. 50–100 60,00 Tilia heterofylla Vent. 180–200 50,00 Tilia Americana “Macrophylla” 180–200 50,00 Mahonia aquifolium Nutt. 40–50 50.00 Philadelphus coronarius L. 100–140 30,00 Philadelphus x floribundus S. 50–70 30,00 Buxus sempervirens L. 15–20 20,00 Buxus sempervirens L. 25–30 30,00 Buxus sempervirens L. 35–40 50,00 Stephanandra incisa (Thunb.) Z. 25–30 30,00 Viburnum opulus L. 100–120 50,00 Padus avium Mill. 100–120 50,00 Pyracantha coccinea (L.) 153.Піраканта яскраво-червона 50–70 30.00 M.Roem. 154.Таволга верболиста Spiraea salicifolia L. 50–70 30,00 155.Таволга японська Spiraea japonica L. 40–50 30,00 156.Таволга японська ‘Крупнолиста’ Spiraea latifolia ‘Macrophylla’ 80–120 30,00 157.Тополя Симона ‘Пірамідальна’ Populus simonii "Fastigiata" 150–200 50,00 158.Фундук сортовий Corylus L. 50–100 50,00 159.Фундук сортовий Corylus L. 20–40 30,00 160.Форзиція проміжна Forsythia x intermedia Zabel. 100–120 30,00 161.Форзиція європейська Forsythia europaea Deg. Et Bald. 50–70 30,00 162.Церцис канадський Cercis canadensis L. 50–70 50,00 Трав'янисті багаторічники (в контейнерах) 219.Юка нитчаста 20,00 228.Барвінок малий 10,00 220.Лаванда 10,00 229.Ірис 10,00 221.Айстра новобельгійська 10,00 230.Рудбекія 10,00 222.Вівсяниця 10,00 231.Очиток камчатський 10,00 223.Молочай декоративний 10,00 232.Сонцецвіт 10,00 224.Арабис 10,00 233.Флокс шиловидний 10,00 225.Хризантема 10,00 234.Чебрець 10,00 226.Очиток визначний 10,00 235.Живучка 10,00 227.Лілійник 10,00 236.Кермек 10,00 Чайно-гібридні щеплені троянди по ціні 15,00 грн. масові сорти (відкрита коренева система) Аква, Акра, Амбасадор, Анкел Уолтер, Блек Баккара, Блек Меджик, Вергілія, Юлія, Госпел, Дольче Віта2001, Літка, Ланкомі, Нью Блу, Поло, Париж 2000, Перл Нуар, Поларштерн, Боїнг, Біг Перпл, Гармоні, Глорія Дей, Шопен, Гран Могул, Ейфель Тауер, Конфеті, Медальйон, Сафарі, Ріна Херхольд, Рожевий Вальс, Сандра, Шарль де Голь, Спадж, Черрі Бренді, Софі Лорен, Дем де Кер, Імператриця Фарах, Ред Інтуішен, Кермо, Дабл Ділайт,Сандора, Баркарола Троянди патіо щеплені по ціні 15,00 грн. (відкрита коренева система) Ель Торо, Тореро, Голд Бебі, Голд Еліза, Пінк Флеш, Оранж Меяндін, Літл Сенсен 90 Троянди грандіфлора щеплені по ціні 15,00 грн. (відкрита коренева система) Апачі, Аріфа Куін Елізабет Артур Бел Троянди флорібунда щеплені по ціні 15,00 грн. (відкрита коренева система) Сіті оф Белфаст Тореро Фрезія, Цезар Троянди флорібунда кореневласні по ціні 5,00 грн. (відкрита коренева система) Айсберг (біла) Люміна (червона) Сентенер де Люрд (рожева) Ама (червона) Марко Вовчок (малинова) Цикламен (рожева) Поліантові кореневласні троянди: дворічні по ціні 5,00 грн. (відкрита коренева система) Бордер Кінг (червона) Катрін Цеймет (біла) Роте Тешендорф (рожева) Евлалія Берідж (світло-рожева) Оранж Тріумф (червона) Плетисті кореневласні троянди: дворічні – 5,00 грн. (відкрита коренева система) Дівочі Грьози (яскравоВартербург (рожева) Фельхен Блау (бузкова) рожева) Вогні маяка (червона) Корал Дон (коралова) Фламентанц (червона) Глен Дейл (біла) Нью Доун (світло-рожева) Рубін (малинова) Плетисті щеплені троянди по ціні 15,00 грн. (відкрита коренева система) Голден Шоуерс Лавінія, Полька, Шванензее Англійські щеплені троянди по ціні 25,00 грн. (відкрита коренева система) Грехем Томас, Розаріум, Сомбрей Вільям Моріс Зе Пілгрім Марі Роз Клаймінг Троянди мініатюрні кореневласні: дворічні по ціні 5,00 грн. (відкрита коренева система) Літл Баккеру (червона), Полка Дот Росліні (рожева), Свані Суспеня (жовта) , Фреш Пінк (біла) (біла) (рожева) Троянди паркові кореневласні: дворічні по ціні 5,00 грн. (відкрита коренева система) Роза-ругоза 'Махрова' (малинова) Робуста (червона) Центифольна (світло-рожева) Троянди в контейнерах Плетисті кореневласні, чайно-гібридні щеплені, мініатюрні кореневласні 10,00 Однорічні укорінені живці декоративних дерев та кущів (під замовлення) Самшит вічнозелений 10-15 10,00 Туя західна 'Вересоподібна', 'Пірамідальна', 'Рівноверхівкова' 10-20 10,00 Ялівець козацький, середній 10-15 10,00 Виткі листяні (жимолость, декоративний виноград), листяні декоративні 10–30 5,00 чагарники Ціни вказані в гривнях в т.ч. ПДВ і можуть змінюватись, садивний матеріал поверненню не підлягає
