штани - Хлопчикам потрібні, З ними хлопчики дружні, І взимку, і восени Щодня носять їх. Для Антошки і Аркашки пошили нові сорочки, Обидва раді щиро Так сорочки гарні. Мамо, бабуся, дивіться: Подарував мені тато светр, Щоб носити його завжди І не мерзнути в холоди. Подивіться на черевики: Справжні картинки, І шнурочки, хоч куди, І начищені завжди. Мами, тата і хлопці носять восени рукавички, (Замініть слова «восени» на «і взимку») Щоб пальчики НЕ стигла, Ручки тепленькими були. куртка - теплий одяг. У куртках Таня і Олежик У жовтні і листопаді, (можна замінити на «в грудні і січні» Коли сиро на дворі. «Не замерзнеш у дворі») Мишка Вийшла з нірки сіра мишка, щоб погратися у сніжки. Та без валянок, без шапки – мерзнуть вушка, мерзнуть лапки. Їй сіренький кіт-дружок пропонує кожушок. (О. Плавенчук) *** Взули ноженята В нові чоботята. Поспішайте, дріботіть, По калюжах не бродіть. У болітця не біжіть, Чоботята бережіть. Вірші про одяг для дошкільнят Йшла синичка до кринички – загубила черевички. Кіт ішов та знайшов: у торбинку поклав, під лопух заховав, щоби вітер не здув, і хтось інший не взув. *** Галя по садочку ходила, хусточку біленьку згубила. Ходить по садочку блукає, хусточку біленьку шукає. Не журися,Галю, серденько, ми знайшли хустинку біленьку. У садочку біля малини, під зеленим листям тернини. *** Вірш Якова Щоголіва “Черевички” Як до милого ходила, Черевички я купила. Черевички з підківками, Та й натерпілась я з вами! Чорнобрива й білолиця, Як прийду, було, до Гриця, Черевички тільки рипнуть — Вже у його й двері скрипнуть. Він ті двері відчиняє, А па мене поглядає, Черевички з підківками, Та й натерпілась я з вами! Як іти, було, зберуся, Все немов чогось боюся; А моя тим часом мати Почина мені казати: «Доню, доню, в темні нічки Знапастиш ти черевички!» Мати правдоньку казала: Черевички я стоптала. Вже ж у їх не стало рипу, А у Гриця в дверях скрипу; Що ж подіялося з вами, Черевички з підківками? Поки ви були новенькі, Був до мене й Гриць любенький; З того ж часу, як стоптались, Щось та інше з Грицем сталось. Черевички невеличкі, Ви стоптались в темні нічки, Та і все стопталось з вами, Черевички з підківками! Під вербою в холодочку Шила дівчина сорочку. - Глянь, татусю, це тобі Квіті жовті, голубі На манишці, комірці Сяють, наче промінці. - Ой, спасибі, люба дочко! Буде гарна ця сорочка, Я на свято приберусь, Мовив радісно татусь. Де ж ти квітів для манишки, Для комірчика взяла? - Я у лузі, я у книжці Пошукала - і знайшла. Стук – цок, стук – цок! Ти не гнися , мій гвіздок! Я працюю , як великий , Ремонтую черевики: Зашиваю всі дірки... Хай похвалиться сестричка: - Гарні в мене черевички, А ще кращий братик – швець Хлопчик – просто молодець! Стук – цок, стук – цок! Ти ж не гнися, мій гвіздок!
