Сила Слова (На основі проповіді Джорджа Найта "Сила Слова") Ісая 55:10,11 10Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, а хліб їдунові, 11так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав! Багато хто нелюбить дощ та сніг, але на що схожа булаб земля без цих опадів? На пустелю! Але Бог має на все свій план, і на дощ і на сніг! В матвія говориться що Бог посилає дощ навіть ворогам своїм - це є благодать! Господь посилає сніг і дощ щоб напоювати нашу землю водою, з землі виростають пожива для нас. Для чого Господь пошле воду те і відбувається! Точно так і з Його Словом... Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав... Одного разу в США, в штаті Техас, в районі Далаасу (в місті Фортвері,) один з працівників на машині для вивозу сміття, зняв кришку з баку для сміття і побачив там книгу яка мала гарний вид і досить цікаву назву "Даниїл та Відкриття" написана Урієм Смітом. Він взяв цю книгу приніс додому, і сімя починає читати цю книгу - і в невдовзі вся сімя стає адвентистами! Подивіться, Слово Боже неможливо навіть викинути. Цьому в підтвердженя ще одна історія. Польща, місто Варшава 2012 рік Одного дня в трамваї жіночка побачила на підлозі газетку, придивившись уважніше зрозуміла що це християнська газета, і так як людина набожна вирішила шо негоже Слову Божому валятись на підлозі, підніму і спалю вдома. Важаючи що це газетка напевно Свідків Єгови, вона до неї навіть незаглядала. Але ось прийшла донька, побачивши газетку на вікні, стала переглядати і знайшла її досить цікавою, і зазначила мамі що це несхоже на Свідків Єгови - це спонукало маму прочитати її. Знайшовши там рекламу книги Велика Боротьба, замовила собі екземпляр. На сьогодні відомо що вона прочитала цю книгу, і замовила ще кілька наших видань. Та декілька разів відвідувала нашу церкву. Святий Дух продовжує діяти над нею! Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав... Фіджи, острів Кандавл Один колишній лікар розповідає свою історію. В 50 роках він якось прогулювався на березі острова, і побачив в піску цікаву пляшечку, в якій в середині була листівка з заголовком "Суботній день як день для Господа"! 1 Якийсь адвентист, напевно це був не самий успішний місіонер, можливо він був дуже скромним. Але він знав він може щось зробити. Подорожуючи на кораблі Тихім океаном, він позапіхував ці листівки в пляшечкі і повикидав за борт. І хто зна скільки років ця пляшечка подорожувала океаном перш ніж досягла одного з островівів на Фіджи, острів Кандавл. І цей лікар підняв пляшечку, прочитав те що писало на листівці. І відправив листа з проханням вислати уроки по вивченю Біблії. Він став першим адвентистом на цьому острові Кандавл. На даний момент там декілька церков, сотні адвентистів. Чому? Тому що хтось колись кинув пляшку з листівкою в Тихий океан! Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав... Всеодно як ви розповсюджуєте слово, будь то проповідь чи навчання. Можливо відвідування сусідів. Книги, газети, буклети, радіо, телебачення, через мережі інтернет якщо ви ділитесь словом Божим воно невертається до Бога порожнім, і буде виконувати те для чого його послав. Один з викладачів адвентиського навчального закладу в Америці, служитель Джордж Найт, попросив своїх студентів написати, як адвентизм прийшов в їхню країну. Із країни в в країну це відбувалося через адвентиську літературу. Хтось отримав книгу чи журнал, зацікавившись вісткою просили щоб до ниш послали місіонера. На сьогодні в нас є "Світове Адвентиське Радіо" AWR, телебачення, інтернет трансляції їхніх програм - вони здатні досягати багатьох людей і змінювати їх життя. Це добра вістка!!! Але як в народі кажуть, де є добра там жавжди є й ... погана. Погана вістка заключається в тому, що очікувати результатів неслід відразу? Поміркуйте над тим, як це було в Ісуса: Скільки нього було учнів? (12) Скільки з них було навернених до того як Він зайшов на хрест? (Нуль) - Вони все ще сперечалися, хто з них самий великий буде, в той момент як Христось ось, ось мав бути розпьятий. Це ключова проблема гріха. Три роки, ніодного наверненого. Він нетільки спілкувався з ними, Він жив з ними. Це був Найбільший вчитель який коли небуть жив на землі, і така невдача. Він помер за тих хто на той момент був Його ворогами. Але після Його воскресіння, насіння яке Він посіяв, силою Святого Духа, почало навертати Його учнів. І тисячі людей після дня пятидесятниці. Але ми зазвичай нехочемо як Ісус, ми не хочемо чекати, ми хочемо щоб результати були тут і зараз. Ми хочемо зайти в село і за кілька годин посіяти зерно, підлити його і зібрати врожай, ми хочемо успіх, цифри тепер а не так як в Ісуса! 2 Перша євангельська компанія, відомого служителя Джорджа Найта відбулася відразу після закінчення семінарії, в церкві яка нараховувала 12 членів, і 11з них були жінки старше 70 років. Молодий служитель бажав бачити молодь в громаді. Неподалік в гуртожитку проживав студент Адвентист, служитель відвідав його і розповів про програму і запросив, але бачачи байдужість юнака він почав докоряти юнаку щоб той відчув свою вину! Він робив що завгодно аби юнак прийшов. Але Він не прийшов! Для молодого служителля це була невдача яка призвела до розчарування. Через кілька років подорожуючи країною з своєю дружиною, на її прохання він зупинився біля одного магазину в місті де був адвентовий навчальний заклад. Підходячи до дверей, з магазину виходить юнак і запитує служителя: - ви Джордж Найт - так - непамятаєте мене - ні - я той юнак якого ви відвідали в гуртожитку в місті Карсакана Техас, ваші слова змінили моє життя! Тепер я навчаюсь в нашому закладі на служителля. Ми залишаємо насіння. І воно росте під землею, силою духа святого. І в якийсь момент воно проростає. Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, а хліб їдунові, так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав! - Наше завдання, не робити щоб збільшилась кількість - Наше завдання, не займати місце Духа Святого - Наше завдання, не розчаровуватись якщо немає успіху тут і тепер - Наше завдання сіяти насіння, і молитись про нього - Наше завдання зрошувати це насіння щоденно І іколи ми матимемо честь збирати врожай. Бог зробить свою роботу, якщо ми вірні в дорученій нам частині роботи. В нас є його обітниця: Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав! Наші зусилля не є даремними навіть якщо ми небачимо результату! Елена Уайт книга "Воспитание" розділ 35 - Воспитание в будущем Каждый искупленный оценит служение ангелов в своей личной жизни. Он познакомится с ангелом, который был его хранителем с первых дней. Этот ангел следил за его шагами и укрывал от опасности, был с ним в долине смертной тени, указывал ему место отдыха, и он же первым будет приветствовать его в славное утро воскресения. Как 3 радостно будет беседовать с ним и узнать историю Божественного вмешательства в своей жизни, небесного сотрудничества в каждой земной проблеме. Тогда все затруднения, встретившиеся нам в этой жизни, предстанут в ином свете. В том, что приводило нас в замешательство, приносило разочарование и выглядело как крушение планов, мы увидим великую, гармонирующую с Божественными законами цель, увенчанную победой. Все, кто трудился с бескорыстием, увидят там плоды своих трудов. Обнаружится каждый верный принцип и благородный поступок. Кое-что из этого мы видим и теперь. Но как мало результатов благороднейшей работы в нашей жизни мы замечаем! Как много бескорыстия в неутомимых и тяжких трудах тех, кто живет, не думая о земном богатстве и мирских благах! Родители и учителя умирают, подвиг их жизни кажется напрасным. Они не успевают узнать, что их верность открыла источники благословения, которые никогда не иссякнут. Только благодаря вере они почувствуют, — что дети, которых они воспитали, стали благословением и вдохновением для своих собратьев, и это влияние повторится многократно. Многие работники посылают в мир весть, дающую силу, надежду и мужество, несут слова благословения унывающим сердцам во все концы земли, но о результатах тот, кто трудится в одиночестве и неизвестности, знает мало. Итак, дары розданы, бремя вынесено, работа сделана. Одни люди сеют семя, а другие, после их смерти, собирают благословенный урожай. Кто-то сажает деревья, а плодами пользуются другие. В будущем все обнаружится. С удовлетворением они узнают, что все сделанное и посеянное ими принесло обильные плоды. О каждом даре, данном Богом, и всяком бескорыстном старании ведется запись на небесах. Узнать все это в самом широком спектре, познакомиться с теми, кто благодаря нашим усилиям поднялся духовно и облагородился, увидеть в их жизни проявление Божественных принципов — это и будет одним из предметов и вознаграждений небесной школы. Бог благословить працівників, головне не розчаровуватися коли небачимо результатів відразу. Сійте деб ви не знаходились, відгукуйтесь на закликі коли кличуть вас сіяти, і дозвольте Богові турбуватись за результатами, і вістка надії в тому що маєм обіцянку: Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав! Великий день радості це не день Хрещення в громаді після великої компанії. А день воскресіння коли ми можемо побачити свої плоди! Амінь! 4