ЗМІСТ ВСТУП………………………………………………………………………..4 РОЗДІЛ І. МЕТОД ШВИДКОГО РЕАГУВАННЯ 1.1 Сутність та завдання системи швидкого реагування…………………..5 1.2 Переваги та недоліки системи ТВЗ……………………………………..7 1.3 Приклади використування системи ТВЗ……………………………….9 РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 2.1 Транспортне обслуговування логістичних систем………………...….12 2.2 Логістика збуту. Міжнародні поставки зі складу підприємства…….15 2.3 Управління запасами з використанням аналізу АВС…………………19 2.4 Управління запасами з використанням аналізу XYZ………………....22 2.5 Управління запасами з використанням аналізу АВС……………..….24 ВИСНОВКИ………………………………………………………………...27 ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………..28 РЕФЕРАТ Розрахунково-пояснювальна записка: 28 стор., 15 джерел Об'єкт курсової роботи: розрахунок логістичних бізнес-процесів та комплексу техніко-економічних показників логістики. Предмет курсової роботи: логістичні процеси, пов`язані з формуванням ефективної логістичної системи на підприємстві. Мета курсової роботи: розробка ефективної системи швидкого реагування логістики та відповідних їй логістичних заходів на підприємстві при мінімізації на цій основі загальних виробничих і збутових витрат підприємства. Методи дослідження: емпіричний, аналіз і синтез, індукуктивний і дедуктивний логічні методи, математичний. Вихідні дані: завдання по варіантах, монографії, наукові літературні джерела та обліково-статистична інформація підприємства. В курсовій роботі виконано: формування логістичних процесів на підприємстві на основі: - розгляду характеристики закупівельної логістики, а саме розгляд методу швидкого реагування; визначення основних напрямків методу швидкого реагування; - формування груп товарів за принципом АВС-аналізу та XYZ-аналізу ; надання характеристики кожній групі товарів; планування обсягів товарних запасів. Основні результати: проведено вивчення використання методу швидкого реагування; набуті практичні навички з виконання розрахункових робіт на прикладі ABC-аналізу та XYZ-аналізу. 2 ЛОГІСТИКА, ЗАКУПІВЕЛЬНА ЛОГІСТИКА, ВИТРАТИ, МЕТОД ШВИДКОГО РЕАГУВАННЯ, СТРАТЕГІЯ, АВС-АНАЛІЗ, XYZ-АНАЛІЗ, ВИСНОВКИ. 3 ВСТУП Управління матеріальними потоками на етапі надходження продукції в логістичну систему підприємства має відому специфіку, що пояснює необхідність виділення закупівельної логістики в окремий розділ досліджуваної дисципліни. Закупівельна логістика - це управління матеріальними потоками в процесі забезпечення виробничих і торговельних підприємств матеріальними і товарними ресурсами, взаємозалежне і скоординована з процесами виробництва і збуту власного підприємства та підприємств-постачальників. Підприємства, у яких обробляються матеріальні потоки, повинні закуповувати, доставляти і тимчасово зберігати предмети праці: сировина, напівфабрикати, готові вироби. Виконуються ці роботи службою постачання, до якої відносять підрозділи підприємства, сукупна діяльність яких забезпечує рішення всіх задач і виконання всіх робіт, що належать до постачання. Мета закупівельної логістики визначається загальною метою логістики і конкретизується місцем ланки постачання в логістичній ланцюга: потрібний продукт повинен бути в потрібний час у місці вчинення забезпечуються підприємством виробничих або торгових операцій з мінімальними витратами. 4 РОЗДІЛ І. МЕТОД ШВИДКОГО РЕАГУВАННЯ 1.1 Сутність та завдання системи швидкого реагування. Система постачань «точно в строк» заснована на тому, що в ланці логістичної системи не повинно надходити ніяких матеріалів, поки в цій ланці не виникне гострої необхідності в цих матеріалах. Наприклад, доставка до моменту монтажу або безпосередньо в торговий зал магазину. Сутність системи «точно в строк», полягає в тому, що попит на будь-якій ділянці ланцюга визначається попитом, пред'явленому в кінці її. Поки немає попиту в кінці ланцюга, продукція не виробляється, не накопичується і не замовляється. Система постачання «точно в строк» - це система виробництва і поставки комплектуючих або товарів до місця виробничого споживання або до моменту продажу в торговому підприємстві в необхідній кількості і в потрібний час. Відносини між постачальником і покупцем, що дозволяють застосовувати систему поставок «точно в строк», повинні носити характер тривалого господарського зв'язку і будуватися на довгострокових контрактах. Лише тоді можна досягти узгодженості в питаннях спільного планування, досягти необхідного рівня техніко-технологічної пов'язаності, навчитися знаходити економічні компроміси.[1] Завдання, які необхідно вирішити в процесі проектування і впровадження ТВС. 1. В області відносин з постачальниками: • пошук близько розташованих постачальників; • перехід на тривалі господарські зв'язки; • пролонгація договірних відносин з перевіреними постачальниками; • стимулювання постачальників до впровадження ТВС; • підтримка бізнесу постачальників за рахунок довгострокового планування і гарантованості закупівель; • концентрація віддалених постачальників; 5 • висновок закупівельних цін на прийнятний для обох сторін рівень; • організація безпаперового інформаційного обміну; • централізована доставка силами і засобами постачальника; • застосування наскрізних технологічних карт роботи з матеріальним потоком. 2. За обсягом поставок: • підтримка стійкої швидкості закупівель, узгодженої зі швидкістю виробництва (для торгового підприємства, реалізації); • забезпечення можливості частих поставок малими партіями; • робота зі змінним розміром одиничної поставки при фіксованому загальному обсязі поставок за контрактом; • заохочення постачальників за готовність упаковувати товари в необхідних кількостях. 3. В області якості продукції, що поставляється: • тісний взаємозв'язок персоналу, відповідального за якість у продавця і у споживача. 4. В області відвантаження: • складання і чітке дотримання розкладів прибуття вантажів; • використання постійних, перевірених перевізників; • укладення довгострокових контрактів на комплексне обслуговування, що включає складування і транспортування.[2] 6 логістичне 1.2 Переваги та недоліки системи ТВЗ. Система ТВЗ передбачає роботу споживачів з набагато більш низьким запасом, ніж в умовах традиційного постачання. Отже, підвищуються вимоги до надійності всіх учасників логістичного процесу, в тому числі і транспортникам. Тому якщо в умовах традиційного постачання при виборі перевізника в першу чергу звертають увагу на перевізні тарифи, то в системах ТВЗ перевага надається перевізнику, здатного гарантувати надійність дотримання строків доставки. Застосування системи ТВС дозволяє різко скоротити як виробничі, так і товарні запаси, а також потреба в складських потужностях і персоналі. Приклад застосування системи "точно в строк" у будівництві наведено у § 1.6. У торгівлі система постачання ТВЗ може означати поставку товарів за однією з таких схем: - склад розподільчого центру підприємства роздрібної торгівлі - торговий зал магазину; - склад підприємства оптової торгівлі - торговий зал магазину; - склад готової продукції заводу-виробника - торговий зал магазину.[3] Система "точно в строк" потребує для впровадження значних зусиль. Отже, її розробці повинна передувати диференціація асортименту (номенклатури) поставляються товарних або виробничих ресурсів з метою виділення найбільш значущих позицій, робота з якими за методом ТВЗ може дати найбільший ефект. В якості інструменту диференціації може використовуватися аналіз ABC і XYZ. Переваги використання системи ТВС: - виключається ряд операцій з технологічного ланцюга поставок; - скорочуються поточні запаси, так як предмети праці надходять або в цех, або в торговий зал; - скорочуються страхові запаси, так як збільшується надійність поставок, за рахунок переходу на довгострокові відносини з перевіреними постачальниками і з перевіреними перевізниками; - скорочуються запаси в дорозі, так як скорочується час доставки за рахунок використання розташованих поблизу постачальників, або складів цих постачальників; - поліпшується якість товару; - збільшується надійність поставок, так як виникає спільна зацікавленість у функціонуванні ТВС. Відзначимо також окремі проблеми, що стоять на шляху впровадження систем «точно в строк»: - вимоги споживача до якості, які призводять до збільшення витрат постачальника і можуть сприйматися останнім як завищені; - скорочення ступеня диверсифікації, що створює проблему, обумовлену зростанням комерційного ризику від орієнтації на одного контрагента; - віддаленість споживача може зробити часті поставки невеликих партій економічно не вигідним для постачальника; - розклад поставок, яке використовується в системах «точно в строк» має дозволяти отримувати товари у міру потреби, в той час як для постачальника більш прийнятно розклад, що характеризується стабільністю поставок за розміром і в часі; - розмір партії і періодичність поставок. Ця проблема може виникнути в зв'язку з можливим відмінністю в оцінках постачальником і споживачем економічно доцільного для кожного з них розміру партій і періодичності поставки.[4] 8 1.3 Приклади використування системи ТВЗ. Основна ідея методу «швидкого реагування»(QR) Полягає в тому, щоб діяти з метою отримання тимчасових конкурентних переваг. Застосування логістичного методу «швидкого реагування»Стало можливим після розробки відповідних інформаційних технологій, зокрема електронного документообігу (EDI), штрихового кодування, системи« електронної точки продажів »(EPOS) і лазерних сканерів. суть методу QR полягає в тому, щоб оцінювати попит в реальному масштабі часу, наскільки це можливо, і якомога ближче до кінцевого споживача.[5] Приклад ефективного використання методу QR - Американська компанія Procter and Gamble (P & G), яка отримує оперативні дані про продажі безпосередньо від найбільшого роздрібного торговця Північної Америки компанії Wal-Mart. Використовуючи інформацію про щоденне замовленні, Р & G може спланувати виробництво і поставку в магазини Wal-Mart. В результаті у Wal-Mart - мінімальні запаси товарної продукції і втрати від дефіциту, що також приносить відчутну вигоду і P & G, оскільки остання отримала економію і на виробництві, і на матеріально-технічному постачанні за рахунок своєчасного попередження про зміну попиту і - що ще важливіше за рахунок істотного підвищення обсягу продажів в мережі магазинів WalMart. Незважаючи на те що початкові інвестиції P & G в інформаційну систему стеження за продажами в реальному масштабі часу були значні, перший досвід роботи за технологією QR показав, що період окупності витрат становить менше двох років.[6] Логістична технологія QR - Класичний випадок використання інформації для оптимізації рівня запасів. Коли потрібен високий рівень сервісу, метод QR вимагає високих фіксованих витрат, однак поетапні витрати поліпшення сервісу будуть відносно низькими. 9 Скорочення циклу виконання замовлення - ще одна властивість методу QR. Це може спричинити за собою скорочення рівня запасів, що сприяє зменшенню часу на розміщення замовлення. Метод дозволяє оптимізувати найважливіші логістичні параметри: рівень запасів і тривалість логістичних циклів.[7] Логістичний метод «швидкого реагування»Виник в легкій промисловості США, де витрати традиційної системи підтримки рівнів запасів в дистрибуції, що грунтується на запитах споживачів (ефект« штовхає »системи), бьmі досить значними. У 1996 р в США логістичні витрати на виробництво одягу з американського текстилю в стандартних умовах в середньому склали 25 дол. На 100 дол. Продажів. Вони включали такі елементи (дол.): Вимушене зниження ціни 14,08 Втрати від дефіциту 6,08 Витрати на формування і зберігання запасів 5,08 Разом: 25,00 На підприємствах легкої промисловості, які застосували метод «швидкого реагування»В 1999 р, вдалося домогтися зниження витрат до 17,8 на 100 дол. продажів. При цьому переваги отримують всі учасники ланцюга поставок, яка пов'язує роздрібну торгівлю з виробниками одягу, а тих, у свою чергу, з виробниками текстилю, які також пов'язані з постачальниками волокна.[8] Один з відомих прикладів такого роду - використання методу QR (Шляхом колективного користування інформаційною системою EPOS) в ланцюзі постачань американської текстильної компанії Milliken з виробником чоловічих брюк Seminole Manufacturing Company і роздрібним торговцем Wal-Mart. Інформація про вимогу кінцевого покупця фіксується на етапі продажу і швидко передається по ланцюгу поставки за допомогою 10 системи EPOS, скорочуючи цикл виконання замовлення і зменшуючи рівень запасів в дистрибутивної мережі. Іншим прикладом застосування методу QR може бути мережу американських магазинів модного одягу The Limited. Кожен з декількох тисяч магазинів мережі щодня отримує дані про переваги покупців, які засновані на інформації про реальних продажах. Замовлення надсилаються за супутниковій системі зв'язку постачальникам у всьому світі. Використовуючи Гонконг як центр консолідації, товари переправляються в США літаком «Боїнг 747», який здійснює чотири рейси на тиждень до розподільного центру в Колумбусі, штат Огайо.[9] У розподільному центрі на товари прикріплюються цінники, і вони сортуються для негайної відправки вантажівками і літаками в магазини роздрібної мережі. Повний логістичний цикл - від розміщення замовлень до отримання інформації про продажі - становить шість тижнів. Стандартні системи управління дистрибуцією вимагали для цього близько шести місяців. Закупівельна логістика - це управління матеріальними потоками в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами. Значущим елементом мікрологістичній системи є підсистема закупівель, організуюча вхід матеріального потоку в логістичну систему. Управління матеріальними потоками на даному етапі має відому специфіку, що пояснює необхідність виділення закупівельної логістики в окремий розділ дисципліни, що вивчається.[12] 11 РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 2.1 Транспортне обслуговування логістичних систем. Основні теоретичні положення Найкращим способом масової доставки сировини на великі виробництва є формування отправительских і східчастих залізничних маршрутів. Що складаються з вагонів з однаковим вантажем (сировиною) одному і тому ж одержувачеві (підприємству). Вага такого маршруту залежить від довжини приймально-відправних колій станції і сили тяги локомотива на розрахунковому підйомі ділянки шляху. Середня кількість вагонів у маршруті, в основному коливається від 40 до 80 вагонів. При неможливості сформувати маршрут або в силу інших обставин вагони з сировиною можуть бути відправлені в розбірних поїздах. Оптимальний розмір вантажу в партіях таких вагонів розраховується за логістичним принципам: - точно в строк - з найменшими витратами - при безумовній збереження вантажу. Оптимальних розмір партії визначають за сумарними витратами на транспортування і накопичення визначається партії вантажу. Обидва види витрат описуються, як правило, за допомогою закономірних рівнянь. Аргументом в рівняннях можуть виступати як час накопичення, так і розмір накопичуваної партії. Завдання на розділ Дослідити зміну витрат на накопичення і транспортування партії вантажу (сировини) і прийняти рішення про оптимальний розмір від їх складових, і вказати на ньому оптимальний розмір партії вантажу і оптимальну величину витрат. Зробити висновок. 12 Хід виконання роботи У стандартній програмі EXEL побудувати графік залежності витрат від величини партії вантажу (вісь х - розмір партії: дослідити від 0 до 2500 з кроком 200т; вісь у - розмір витрат на накопичення і транспортування.) Оформити графік. Зробити висновок. Вихідні дані табл.1.1 Варіант 18 Значення Х, т Залежність F1(X) Залежність F2 (X) 1150/Х+3,6 100-3500 exp (X/1400)+2.2 Таблиця 1.1 Вихідні дані. Виконання роботи. У програмі EXEL побудувала таблицю і знайшла значення згідно з вихідними даними. 13 По даним таблиці EXEL побудувала графік залежності витрат від величини партії вантажу. Висновок: отже, оптимальна величина партії замовлення складе 400 шт., Так як саме при такому замовленні транспортні витрати на перевезення і зберігання - мінімальні 14 2.2 Логістика збуту. Міжнародні поставки зі складу підприємства. Основні теоретичні положення. Річний обсяг вантажу, що відправляється на експорт, визначається за формулою: Q е = Qг * nе / 100%, де Qг - річний випуск продукції, млн.т .; nе - відсоток вантажу, що йде на експорт,%; Кількість вантажу, що відправляється зі складу у відповідність з договором, визначаємо за формулою: qi = (Q е * αi) * nip / 365, де nip - періодичність відправки в i- му потребітелюв відповідно до договору αi - частина вантажу в загальній кількості експортного вантажу для i-го споживача. Щоденний залишок на складі після вивезення продукції становить величину: qост = (qпр + qпредост) - (q1 + q2 + q3 + ... .qi), де qпр - щодобове виробництво готової продукції, т; q1, q2, q3, ..qi - величина партії вантажу, що вивозиться i- споживачем в дані добу (якщо не вивозимо, то q = 0). qпредост - залишок на складі від попередньої доби. Завдання на розділ. Побудувати графік роботи складу підприємства, накопичує продукцію для вивезення споживачам в міжнародному сполученні. На графіку зобразити щоденну роботу складу з кожним із споживачів, а також загальну роботу складу протягом 30 днів. При отриманні проміжних негативних результатів 15 передбачити необхідний запас продукції для безперебійної роботи складу споживача. Вихідні дані. Номер варіанту 18 Обсяг виробництва, Q рік, млн.т 13698,63 Споживання, т / режим вивезення 1-й споживач,т, щодня 8761,12 2-й споживач,т 1 раз на добу 6575,34 3-й споживач,т 1 раз в 10 днів 10958,90 Обсяг виробництва, Q рік, млн.т: 5 000 000/365 = 13698,63 млн.т 1-й споживач т,щодня: 3 200 000/365=8761,12 т 2-й споживач,т 1 раз на добу: 1 200 000/182,5=6575,34 т 3-й споживач,т 1 раз в 10 днів: 400 000/36,5=10958,90 т Побудувала в стандартній програмі EXEL таблицю і графік роботи складу, вказавши, по осі х період от1 до 30 днів; по осі у - величину вивозимої партії. 16 17 Висновок: на графіку ми бачимо, що випуск продукціі почав зростати з 12-го числа та під кінець місяця позначка графіку була на високих показниках. Залишок продукції також почав зростати разом з випуском продукції. 18 2.3 Управління запасами з використанням аналізу АВС. МЕТА: Придбання практичних навичок в диференціації об'єктів управління в логістиці. З метою зміцнення позиції на ринку керівництво оптової фірми прийняло рішення розширити торговий асортимент. Вільних фінансових коштів, необхідних для кредитування додаткових товарних ресурсів, фірма не має. Перед службою логістики була поставлена задача підсилення контролю товарних запасів з метою скорочення загального обсягу грошових коштів, відмерлого в запасах. Торговий асортимент фірми, середні запаси за рік, а також обсяги продажів по окремих кварталах представлені в таблиці. Рішення Вихідні дані для проведення аналізу ABC і аналізу XYZ, у.о. № позиції товару в асортименті продукції Середній запас за квартал по позиції Реалізація за квартал 20 70 20 0 20 40 21 220 50 40 40 70 22 680 200 190 190 180 23 20 0 5 5 30 24 180 40 50 40 70 25 2390 710 670 800 580 1 квартал 2 квартал 19 3 квартал 4 квартал Продовження таблиці 1 2 3 4 5 6 26 130 30 50 40 40 27 23400 5280 5600 5600 6000 20 70 400 10 20 50 3160 140 30 100 800 30 2600 10 30 200 15 20 80 3200 180 30 90 560 80 2700 0 50 200 5 80 40 3300 140 10 90 2280 40 2440 28 40 10 29 210 50 30 1120 300 31 30 10 32 80 0 33 320 70 34 13600 2900 35 440 100 36 60 10 37 360 80 38 5400 1760 39 140 10 40 11050 2500 На першому етапі проводиться аналіз ABC 20 Продовження таблиці Побудуємо графік ABC-аналізу Висновок: до групи А відносяться позиції №20-24 це говорить про те, що ці товари найбільш прибуткові та іх треба закупати насамперед. До групи В відносяться позиції №25-30 це означає, що від цих товарів з одного боку, можна взагалі відмовитися, так як дохід від них мінімальний. З іншого боку, покупцям часто важливо мати вибір, а тому оптимальний варіант все ж закуповувати продукцію цих марок, але в мінімально-допустиму кількість. До групи С відносяться позиції №30-40. Товари з групи С краще взагалі не закуповувати, тому що вони не приносять ніякий прибуток. 21 2.4 Управління запасами з використанням аналізу XYZ. Мета: Придбання практичних навичок в диференціації об'єктів управління в логістиці. З метою зміцнення позиції на ринку керівництво оптової фірми прийняло рішення розширити торговий асортимент. Вільних фінансових коштів, необхідних для кредитування додаткових товарних ресурсів, фірма не має. Перед службою логістики була поставлена задача підсилення контролю товарних запасів з метою скорочення загального обсягу грошових коштів, відмерлого в запасах. Торговий асортимент фірми, середні запаси за рік, а також обсяги продажів по окремих кварталах представлені в таблиці. 22 Продовження таблиці По цій таблиці зроблено графік Висновок: до групи Х відносяться позиції №20-24 це означає, що ці продукти продаються стабільно, можна сміливо закупити стільки ж одиниць продукції. До групи Y відносяться позиції № 25-29 це товари з коливаючим попитом. Треба вивчити дані товари на предмет підпорядкування сезонному попиту і робити на них ставку безпосередньо перед підвищенням. В інший час можна значно знизити обсяги закупівель або темпи виробництва. До групи Z відносяться позиції №30-40 ці товари практично не піддаються прогнозуванню, попит на них падає і підвищується незалежно від будь-яких обставин. Тому, буде розумно запастися деякою кількістю «про всяк випадок», а так само не тримати його на складі, а надавати завезення при безпосередньому замовленні або при появі попиту. 23 2.5 Управління запасами з використанням аналізу АВС Мета: придбання практичних навичок в диференціації об'єктів управління в логістиці. Іноді складно вибрати модель управління запасами, використовуючи класифікацію ABC або XYZ, оскільки ми не можемо точно співвіднести витрати на закупівлі, зберігання, інвентаризацію та дефіцит. Але спільний аналіз обох класифікацій дозволяє розбити запаси на дев'ять блоків, кожен з яких має дві характеристики: вартість запасів і точність прогнозування потреби в них. 1. Складаємо спільну таблицю з результатами АВС-аналізу та XYZ-аналізу 24 Продовження таблиці 2. Складаємо матрицю ABC - XYZ за результатами етапів №1 і №2 (№5 і 6). Для цього в осередку таблиці вносимо найменування (номери) тих позицій, які одночасно зустрічаються в категорії А і категорії Х (для осередку АХ), в категорії В і категорії Y (для осередку Вy) і т.д. Висновок: Продукція №27,34,40 та 25, що розмістилася в осередках AX і AY, забезпечує найбільш оптимальне співвідношення ліквідності і прибутковості. Треба звільнити більшу частину бюджету на закупівлю товарів саме цієї категорії, знизивши витрати на групу CZ, наприклад. Товари №35,21, що знаходяться в осередку BY, так само потребують деякого запасу. Варто забезпечити наявність їх на складі. Товари №38 та 30,33 в осередках AZ і BZ непогано продаються, але попит дуже мінливий і не піддається прогнозуванню. Щоб не втратити потенційний дохід, але при цьому не понести збитків, треба перевести цю групу на особливу систему замовлень. Наприклад, можна завозити їх досить часто, але малими групами, регулюючи обсяги збуту. Важливо доручити роботу з даною продукцією найбільш досвідченому менеджеру. 25 Що стосується товарів №24,26 з осередку CY, то цими товарами слід запасатися тільки при наявності вільних грошових коштів. Продукція №20,23,28,29,31,32,36,39 з категорії CZ надзвичайно невигідна для підприємства і її можна сміливо знімати з продажу, розподіливши зекономлені кошти між більш перспективними групами товарів. 26 ВИСНОВКИ Останніми роками в розподільній логістиці для підвищення ефективності керування постачаннями широке застосування одержав метод швидкого реагування. Це метод планування і регулювання постачань товарів посередницьким структурам - учасникам логістичних ланцюгів з просування матеріальних потоків. Метод швидкого реагування передбачає тісну взаємодію між логістичною системою (продуцентом) і торговельними підприємствами (оптовими, роздрібними), а також трансформаційними (розподільними) центрами. За допомогою цього методу здійснюють оптимізацію товарних потоків у ланках логістичного ланцюга. Як правило, досягається значне зменшення запасів, але не нижче рівня, що в умовах, котрі складаються, дає змогу забезпечити негайне задоволення великої кількості заявок покупців. Реалізація методів швидкого реагування припускає вияв усіх переваг логістичної системи, її здатність адаптуватися до швидкозмінних умов ринку. 27 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Бажин І. І. Логістика: компакт-підручник / І. І. Бажин. - Х.: Консум, 2003. 239 с. 2. Бауерсокс Д. Логістика: інтегрована ланцюг поставок: пров. з англ. / Д. Бауерсокс, Д. Клосс. - 2-е вид. - М.: Олімп-Бізнес, 2005. - 640 с. 3. Горяїнов О. М. Логістика: конспект лекцій для / О. М. Горяїнов. - Харків: ХНАМГ, 2009. - 107 с 4.Гаджинский А.М. Логістика [Текст]: підручник / А.М. Гаджинский. - М .: інформ.-внедренч. центр "Маркетинг", 2003. 5. Крістофер М. Логістика та управління ланцюгами поставок / Пер. з англ. За заг. Ред. В.С. Лукинський. - СПб .: Пітер, 2005 - 316 с. 6. Крікавській Є. В. Логістика. Основи Теорії: підручник / Є. В. Крікавській. 2-ге вид., Допов. и переробл. - Л.: Вид-во НУ «Львів, політехніка»; «ІнтелектЗахід», 2006. - 456 с 7. Крікавській С. В. Логістика: компендіум и практикум: навч. посіб. / С. В. Крікавській, Н. І. Чухрай, Н. В. Чорнописька. - К.: Кондор, 2006. - 340 с. 8.Анікін Б.А. (та ін.). Логістика: навчальний посібник - М .: ТК Вепбі, Изд-во Проспект, 2005. - 408 с. 9. Гаджинский А.М. Практикум з логістики. - 2-е изд., Перераб. І доп. - М .: Видавничо-книготорговий центр «Маркетинг», 2001. - 180 с. 10. Практикум з логістики: Учеб. Посібник. - 2-е изд., Перераб. І доп. / Под ред. Б.А. Анікіна. - М .: ИНФРА-М, 2001. - 280 с. 11. Москвітіна Т. Д. Торговельна логістика: навч. посіб. / Т. Д. Москвітіна. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2007. - 161 с. 12. Пономарьова Ю. В. Логістика: навч. посіб. / Ю. В. Пономарьова. - К.: Центр навч. л-ри, 2005. - 328 с. 28
